Міністр оборони Денис Шмигаль повідомив про те, що відбулося оперативне засідання бюджетної комісії у Міноборони, де було прийнято рішення про перерозподіл коштів для збільшення фінансування батальйонів, які перебувають на передовій. За результатами цього засідання ухвалено рішення підвищити обсяги прямого фінансування бригад на закупівлі, що дозволить їм самостійно забезпечувати свої потреби. Кожна бригада, яка діє на лінії бойового зіткнення, отримуватиме додатково 7 млн гривень на кожен батальйон. Це дозволить придбати більше дронів та іншого необхідного обладнання. Таке рішення було прийнято за дорученням президента Володимира Зеленського, який наголосив на важливості забезпечення потреб військових.
Позначка: Фінансування
-
Президент анонсував збільшення фінансування ЗСУ
Президент України Володимир Зеленський заявив, що уряд має намір збільшити фінансування бойових підрозділів, зокрема бойових бригад, і це рішення має бути ухвалене протягом тижня. За словами Зеленського, це дозволить швидше забезпечувати потреби в амуніції, у тому числі дронів. Також планується зменшити термін між поданням на нагороду та її отриманням для підвищення мотивації військових. Крім того, будуть внесені зміни щодо нагородних документів для спрощення процедури. Зеленський також зазначив, що готуються інші важливі рішення, пов’язані з мотивацією військовослужбовців, навчанням та комунікацією в армії.
-
Трамп збудує бальну залу у Білому домі за $200 млн
Президент США Дональд Трамп планує звести нову бальну залу у Білому домі, яка матиме площу 8 300 квадратних метрів і вмістить до 650 осіб. Роботи планують завершити до кінця президентського терміну Трампа у 2029 році. Нинішній простір для масштабних подій у Білому домі обмежений, що примушує ставити намети на відстані від будівлі, що створює незручності під час погодних умов. Фінансування проєкту забезпечать особисто президент і “патріотичні донори”. Нова зала буде окремою від основної будівлі Білого дому і розташується на місці нинішнього Східного крила. Це буде перша масштабна структурна зміна в архітектурі Білого дому з 1948 року.
-
Ремонт боїнга Трампа профінансували коштом ядерної програми – ЗМІ
Адміністрація Дональда Трампа переказала $934 млн з програми модернізації ядерних ракет США на переобладнання Boeing 747-8, подарованого Катаром, який планують використовувати як альтернативу Air Force One. Про це повідомив The New York Times напередодні, 27 липня.
Офіційна вартість робіт засекречена, однак експерти підозрюють, що частину цих коштів направили саме на оздоблення президентського авіалайнера з позолотою, спеціальним захистом і новими системами зв’язку.
Попри заяви про те, що літак був “подарунком”, витрати на переоснащення, посилення безпеки, демонтаж можливих шпигунських пристроїв і розкішний інтер’єр лягли на платників податків.
Модернізацію проводять у Техасі, а після завершення президент планує передати лайнер до фонду президентської бібліотеки.
Фінансування проекту здійснили через одну з найбільш витратних програм Пентагону – заміну застарілих ядерних ракет Minuteman III. Початкова вартість цієї програми зросла з $77,7 млрд до $140 млрд. Проте замість вкладень у ядерну безпеку, частину коштів використали на проєкт, пов’язаний із персональним літаком Трампа.
Члени Конгресу та аналітики занепокоєні можливими конфліктами інтересів, а також ризиком, що через політичний тиск безпека літака буде недостатньою. У ВПС США підтвердили, що частину коштів з програми модернізації ракет використали на цей проект, однак деталі засекречені.
Сенаторка-демократка Джин Шагін назвала такий підхід “тривожним” і звинуватила адміністрацію у фінансуванні “марнославного проєкту2 коштом оборонного бюджету.
Раніше Трамп розповів, що літак Boeing-747-8, який Катар подарував американському президенту, буде передано ВПС США.
Трамп назвав “надто великим” подарований Катаром літак -
Уряд виділив додаткові 300 млн на університети у прифронтових регіонах
Уряд виділить додатково 300 млн грн на підтримку університетів у прифронтових і прикордонних регіонах. Про це у вечірньому відеозверненні в суботу, 26 липня, заявив президент Володимир Зеленський.
“Є урядове рішення на підтримку університетів у прифронтових регіонах, у прикордонних містах: Сумщина, Запоріжжя, Харків. Додаткові кошти – 300 мільйонів гривень – саме для таких складних обставин, для закладів вищої освіти, які бережуть студентські спільноти, наші студентські колективи, які навчають попри все”, – сказав Зеленський.
Він підкреслив, що надзвичайно важливо, щоб українські освітні центри збереглися. -
Підтверджено лише $22 млрд необхідного зовнішнього фінансування – глава НБУ
Голова Національного банку України Андрій Пишний повідомив, що Україна наразі має підтвердженими лише $22 млрд із $35 млрд необхідного зовнішнього фінансування на 2026 рік. Про це він сказав під час пресбрифінгу щодо рішень Правління НБУ з монетарної політики 24 липня.
“Ми розуміємо, що 2026 рік наразі передбачає отримання, а наші очікування на цьому, власне, базуються – на сценарії у $35 млрд доларів зовнішнього фінансування, з яких $22 млрд доларів є підтвердженими”, – зазначив Пишний.
За його словами, щодо тих коштів, яких не вистачає, зараз тривають відповідні перемовини з МВФ.
“І, як вже неодноразово зазначалося, частиною цих перемовин буде наша взаємодія з Міжнародним валютним фондом, адже ми зараз з ними працюємо над тим, щоб сформувати певну концепцію і підхід до нової, оновленої програми взаємодії і розширеного фінансування, яка врахує вже нові реалії, пов’язані з безпековими ризиками, динамікою відновлення макроекономічної ситуації і геополітику”, – додав голова НБУ.
Заступник голови НБУ Юрій Гелетій також прокоментував питання скорочення міжнародних резервів на $4 млрд.
“Скорочення на $4 млрд порівняно з попереднім прогнозом пов’язане, перш за все, з вищим попитом на імпортні товари на тлі ширшого дефіциту бюджету, а також меншими обсягами експорту через ситуацію з врожаями та скасуванням пільгового режиму торгівлі з Європейським Союзом”, – заявив він. -
У Держбюджеті цьогоріч бракуватиме $19 млрд зовнішнього фінансування
Плановий дефіцит держбюджету цьогоріч складе $42 млрд, і покрити його за допомогою партнерів вийде не повністю. Про це повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа.
За її словами, потреба у зовнішному фінансування залишатиметься великою – близько, або навіть понад $40 млрд. За рахунок безповоротних позик країн G7 та допомоги ЄС цей дефіцит буде покритий лише частково.
“Частково ця потреба буде покрита так званими безповоротними позиками країн G7 (ERA loans), частково – допомогою ЄС в рамках Ukraine Facility (сподіваюсь, 22 липня закриємо всі або більшість прострочених зобов’язань) і МВФ. Водночас в нас залишається непокрита потреба у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік – $19 млрд”, – зазначила Підласа.
Вона додала, що в умовах, коли в цьому році Україна спрямує щонайменше 66% свого бюджету на потреби оборони, пошук фінансування не має бути лише проблемою українського уряду і Єврокомісії.
“Я бачу потенціал до поглиблення і розширення співпраці з МВФ за прикладом інших країн. Так, в 2025 році МВФ погодив програму співпраці з Аргентиною на 20 млрд доларів, з яких 12 млрд доларів – initial disbursement (тобто БЕЗ структурних маяків). Водночас Україна для того, щоб отримати 6,19 млрд доларів пройшла 8(!) успішних переглядів”, – зазначила вона.
За її словами, навіть за умови припинення активних бойових дій до кінця цього року, видатки на оборону будуть залишатись високими ще не один рік.
“Але до них додаватимуться величезні видатки на відбудову – ми всі слідкуємо за Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA4) Світового банку, який говорить про потребу в $524 млрд на відновлення в наступні 10 років після завершення війни”, – заявила голова бюджетного комітету. -
“Чеська ініціатива” забезпечена коштами до середини 2026 року – посол
Україні вже надійшли кошти від Чехії для закупівлі боєприпасів, які використовуються для підтримки обороноздатності країни. Чехія використовує доходи від заморожених російських активів для цієї мети. У 2024 році передали 1,5 млн боєприпасів великих калібрів, а цього року планується збільшити кількість до 1,8 млн. Також розпочато співпрацю з локалізації виробництва озброєння і боєприпасів в Україні. У травні у Празі обговорювалася важливість створення українсько-чеського оборонного кластеру. Крім того, відкрилося представництво збройової компанії Czechoslovak Group в Україні.
-
Харків отримає $33 млн на підтримку енергетики
Світовий банк скерує Харкову понад 33 мільйони доларів на розвиток енергетичної інфраструктури. Про це повідомив міський голова Ігор Терехов напередодні, 12 липня.
“Це другий етап програми RePower, і ми змогли отримати це фінансування завдяки успішному виконанню першої частини проєкту, підписаного торік на конференції з відновлення України в Берліні”, – розповів мер.
Терехов уточнив, що отримане фінансування дасть можливість зробити ще один сильний крок уперед. Місто отримає додаткові 8,5 мегават власної генерації – сучасні когенераційні установки, які будуть встановлені у найвразливіших районах.
Він пояснив, що там, де найвищий ризик відключень, вони забезпечуватимуть тепло і світло лікарням, школам, котельням і житловим будинкам – навіть у повному блекауті. -
У Римі запустили коаліцію на підтримку науки в Україні
Під час Конференції з відновлення України 2025у Римі, офіційно оголосилипро створення Міжнародної коаліції з підтримки науки, досліджень та інновацій в Україні. Про це інформує пресслужба МОН у п’ятницю, 11 липня.
У межах події представили й підписали Римську декларацію про наміри щодо науки, досліджень та інновацій в Україні, яка офіційно засвідчила створення коаліції.Співзасновником стала Швеція.
“Сьогодні ми формуємо науку, здатну витримувати виклики війни та водночас бути рушієм майбутнього. Ми оновлюємо підходи до фінансування, підтримуємо молодих дослідників, розбудовуємо інноваційну інфраструктуру. Для нас це не тимчасова ініціатива, а стратегічний курс: зробити українську науку системною, відкритою та невіддільною частиною Європейського дослідницького простору. Підписання Римської декларації – це потужний знак довіри міжнародної спільноти до цього шляху й до нашої рішучості змінюватися”, – наголосив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
Ініціатива є результатом спільних зусиль Міносвіти України, Міністерства університетів і досліджень Італії, Європейської комісії та ЮНЕСКО. До коаліції також приєдналися Австрія, Велика Британія, Данія, Іспанія, Німеччина, Польща, Португалія, Словацька Республіка, Швеція, Хорватія та ПРООН.
Метою є реагування як на нагальні потреби, так і на довгострокові виклики науково-інноваційної системи України.
Зокрема, мова про сприяння реконструкції та модернізації дослідницької інфраструктури, підтримку українських науковців, а також визнання центральної ролі науки у відновленні держави.
Для досягнення своїх цілей коаліція:- координуватиме міжнародні зусилля на підтримку України;
- формуватиме спільний порядок денний співпраці;
- забезпечуватиме постійний структурований діалог між урядом України та міжнародними партнерами.
Конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference) проходить 10-11 липня у Римі. Це вже четверта міжнародна зустріч високого рівня, присвячена підтримці післявоєнної відбудови та реформ в Україні. Попередні конференції проходили в Лугано, Лондоні та Берліні.
URC 2025 організовують уряди України та Італії за участю Єврокомісії, міжнародних фінансових інституцій, представників бізнесу, громадянського суспільства та місцевої влади.
Головнамета-мобілізувати політичну, фінансову та технічну підтримку України, зокрема шляхом залучення приватного капіталу, підтримки людського потенціалу, відновлення громад і регіонів, а також сприяння євроінтеграційним реформам.