Європейський Союз вже виділив 800 мільйонів євро на допомогу Україні на зимовий період і планує надати ще 100 мільйонів євро. Цю інформацію оголосила високий представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас на пресконференції в Києві. Крім того, ЄС також виділить 10 мільйонів євро на створення спеціального трибуналу для розгляду злочинів Росії, а також 6 мільйонів євро на підтримку дітей, яких депортувала Росія, та жертв сексуального насильства. Каллас підкреслила, що відповідальність за воєнний конфлікт лежить на російських лідерах, і вони мають бути покарані за скоєні злочини.
Позначка: Фінансування
-
Підтримка України напередодні зими: ЄС уже мобілізував €800 млн
Європейський Союз вже виділив 800 млн євро для фінансування української енергетики напередодні зими на фоні російських атак на енергосистему. Про це заявив управляючий директор з питань Європи і Центральної Азії в Європейській службі зовнішніх зв’язків Матті Маасікас, передає Укрінформ у четвер, 9 жовтня.
“Взимку 2024-2025 років ми підтримали енергетичні системи України на суму 2 млрд євро. На майбутню зиму ми мобілізували 800 мільйонів”, – сказав він, додавши, що ЄС усвідомлює, що цього недостатньо.
З цією метою, пояснив чиновник, верховна представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас представляє ЄС на так званому енергетичному Рамштайні у форматі G7+, щоб знайти додаткове фінансування.“Наразі там триває інтенсивна робота. Ми оцінюємо дефіцит у 400 млн євро і маємо намір його заповнити”, – заявив Маасікас, додавши, що ЄС також співпрацює з різними міжнародними фінансовими установами для надання фінансування українським енергетичним компаніям.
Чиновник наголосив на критичній важливості синхронізації, яка відбулася між українською та європейською енергетичними мережами. Два інші елементи, на яких має бути зосереджена допомога, – це протиповітряна оборона для захисту критично важливої енергетичної інфраструктури та подальша децентралізація виробництва електроенергії, зокрема в галузі відновлюваних джерел.
-
ООН скоротить чверть миротворців через нестачу коштів
Організація Об’єднаних Націй планує скоротити близько 25% миротворчого контингенту у дев’яти місіях по всьому світу через брак фінансування. Про це повідомили високопосадовці ООН, інформує Reuters у четвер, 9 жовтня.
Під скорочення потраплять від 13 до 14 тисяч військових і поліцейських, а також частина цивільного персоналу.
“Нам потрібно повернути близько 25% усіх миротворчих і поліцейських сил, а також їхнє обладнання і значну чисельність цивільного персоналу”, – повідомив високопосадовець ООН на умовах анонімності.Найбільшим донором миротворчих операцій є США, котрі забезпечують понад 26% фінансування, тоді як Китай – майже 24%. Водночас Вашингтон уже заборгував понад $2,8 млрд, включно з $1,5 млрд боргу, що накопичився до початку нового фінансового року.
Адміністрація Дональда Трампа раніше скасувала близько $800 млн, виділених у 2024–2025 роках, тоді як на 2026 рік Білий дім запропонував повністю припинити фінансування місій ООН, посилаючись на провали у Малі, Лівані та Демократичній Республіці Конго.
Скорочення торкнеться операцій у Південному Судані, ДР Конго, Лівані, Косові, на Кіпрі, у Центральноафриканській Республіці, Західній Сахарі, демілітаризованій зоні Голанських висот та Аб’єї – спірній території між Суданом і Південним Суданом.
Генеральний секретар Антоніу Гутерріш також шукає додаткові шляхи оптимізації витрат і підвищення ефективності роботи організації, яка цьогоріч відзначає 80-річчя.
Раніше повідомляли, що Керівництво ООН наказало своїм офісам та агентствам подати пропозиції щодо скорочення 20% персоналу.
Антоніу Гутерріш повідомив, що США скоротили допомогу, яка надавалась ООН, і це призвело до призупинки гуманітарної допомоги в деяких регіонах України.
Також стало відомо, що США припиняють фінансування проектів ООН з прав людини. -
Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову
Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.
Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.
“З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.
Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.
Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.
Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.
Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит
-
РФ урізає держпрограми і фінансує пропаганду – СЗР
Уряд Російської Федерації планує зменшити фінансування державних програм у 2026 році, щоб зекономити понад 207 мільярдів рублів. Бюджет для 18 з 51 програм буде скорочено, особливо це стосується сфер охорони здоров’я, авіабудування, енергетики та фінансування тимчасово окупованих територій. Програма Хімічної та біологічної безпеки отримає найбільше скорочення – 36,4%, або 3,5 мільярда рублів. Загалом, витрати на державні органи та пропаганду зростуть, зокрема виділено кошти на популяризацію “традиційних цінностей” за кордоном та державний фонд “Защитники отечества”. Витрати на оборону також збільшаться, а загальні витрати на армію, поліцію та спецслужби становитимуть значну частку бюджету. Українська розвідка наголошує, що економіка Росії потрапляє в кризу, що впливає на бізнес та розвиток країни.
-
Україна отримала 170 млн євро на житлові програми
Україна отримала 170 млн євро від Банку розвитку Ради Європи на житлові програми. З цієї суми 70 млн євро підуть на компенсацію за зруйноване житло для захисників, людей з інвалідністю та багатодітних сімей. Загалом понад 135 тисяч родин вже скористались програмою єВідновлення і отримали компенсації для ремонту або купівлі нового житла. Крім того, 100 млн євро будуть спрямовані на підтримку внутрішньо переміщених осіб, зокрема на проживання, житло, освіту дітей та їх інтеграцію у громади. Також варто відзначити, що Україна залучила 300 млн євро від Європейського інвестиційного банку на газ, щоб забезпечити стабільне постачання під час зими.
-
Шатдаун: чому уряд США припинив роботу
У США знову відбувся шатдаун уряду, оскільки обидві партії не змогли узгодити законопроект про фінансування державних послуг. Це вже четвертий такий випадок за перший термін президента Трампа. Цього разу причиною є незгода стосовно фінансування медичної допомоги. Демократи виступають проти законопроекту республіканців, що призвело до зупинки роботи уряду. Білий дім, здається, не обурений таким розвитком подій і навіть планує використати шатдаун для звільнення “несуттєвих” працівників. Незважаючи на це, деякі служби, такі як охорона кордону та медична допомога, продовжать працювати під час шатдауну. Прогнозується, що приблизно 800 тисяч федеральних працівників можуть бути відправлені у відпустку, що може призвести до скорочення економічного зростання. Шатдауни стали досить поширеним явищем у політиці США протягом останніх 50 років, що може вплинути на економіку країни.
-
РФ урізає фінансування окупованих територій – ЦНС
У Москві окупаційні адміністрації отримали повідомлення про економічні труднощі та обмеження у виділенні коштів на майбутні роки. Делегації з окупованих регіонів були на економічному форумі, де російські посадовці пояснили скорочення бюджетів окупованих територій через економічну нестабільність. У Кремлі висловили незадоволення через відсутність ринкової економіки на окупованих територіях, що робить їх фінансово залежними від Росії. Скорочення фінансування може вплинути на соціальні програми та виплати зарплат. Путін обіцяв земельні ділянки учасникам бойових дій, але експерти вважають, що це демонструє колоніальний підхід Росії до окупованих територій. Росія також активізує примусову мобілізацію українців на окупованих територіях.
-
Уряд виділив кошти на житло для переселенців
Уряд виділив 1 мільярд гривень субвенцій на облаштування житла для внутрішньо переміщених осіб, які тимчасово проживають у різних областях України. Гроші підуть на будівництво, відновлення та обладнання житла, пристосованого для маломобільних груп населення. Фінансування робіт у деяких областях може бути повністю оплачено за рахунок субвенції, у інших – наполовину. Також уряд запровадив соціальну послугу допомоги у веденні побуту для переселенців, які входять до категорії маломобільних громадян. Крім того, тим, хто був евакуйований через бойові дії, надано можливість отримати медичну консультацію прямо на місці тимчасового проживання, а при необхідності – проходження лікування протягом 30 днів у медичному закладі.
-
Маск планує профінансувати мурали на пам’ять про вбиту українку
Американський мільярдер Ілон Маск пожертвує один мільйон доларів на створення муралів у пам’ять про загиблу в США українську біженку Ірину Заруцьку, яку вбив у громадському транспорті безпритульний. Про це він заявив у соцмережі X.
Ірландсько-американський IT-бізнесмен Еоган Маккейб виступив з ініціативою розміщення муралів з зображенням Заруцької у відомих місцях в американських містах.
“Я виділяю 500 тисяч доларів на гранти по 10 тисяч доларів на розпис муралів із зображенням Ірини Заруцької у відомих місцях американських міст”, – написав він на своїй сторінці у соцмережі Х.
Ілон Маск відреагував на цей допис і запевнив, що виділить на це ще більшу суму.
“Я внесу 1 мільйон доларів”, – написав мільярдер.
Раніше Маск заявив, що у разі затвердження документу Конгресом США, він створить нову політичну силу.
Після чого Трамп різко відреагував на критику Маска, порадивши йому їхати до ПАР.
Маск призупинив створення своєї партії – ЗМІ