Попри погодження нової програми МВФ наприкінці минулого року, Україна не дуже добре виконує взяті на себе зобов’язань, що впливає на доступ до фінансування на суму понад 115 млрд дол. Наскільки ситуація є критичною та як її виправити? Програма МВФ у підвішеному стані “Україна демонструє суттєву негативну динаміку у виконанні зобов’язань перед міжнародними партнерами, що ставить під загрозу доступ до фінансування на суму понад 115 млрд дол.”, – кажуть експерти аналітичного консорціуму RRR4U. За їх словами, нова програма МВФ на 8,2 млрд дол. наразі перебуває у підвішеному стані через відсутність прогресу за “попередніми заходами” (Prior Actions). Це створює критичні ризики, оскільки до успіху цієї програми прив’язаний безпрецедентний кредит від ЄС у розмірі 90 млрд євро, який має замінити кошти від заморожених російських активів. “Мобілізація внутрішнього ресурсу – це не просто вимога МВФ, а питання виживання. Ми витрачаємо на оборону вдвічі менше за Росію, тоді як допомога від США у вигляді грантів наразі відсутня. Тож ці зміни – це те, з чим українське суспільство має внутрішньо погодитися, якщо ми хочемо відстояти свою державу перед агресором”, – каже Марія Репко, заступниця виконавчого директора Центру економічної стратегії. Основними “борговими” маяками за чинною програмою МВФ залишаються призначення очільника митниці, скасування “правок Лозового” зовнішнє оцінювання НКРЕКП та нові стандарти оцінки майна. Для запуску ж нової програми уряд має впровадити низку податкових змін, зокрема оподаткування посилок, запровадження ПДВ для спрощенців та податки на доходи з цифрових платформ.
Водночас ситуація з Планом для України (Ukraine Facility) виглядає не менш тривожною, оскільки за підсумками 2025 р. сума недоотриманої підтримки через невиконані індикатори перевищує 3,9 млрд євро. Тільки за четвертий квартал минулого року Україна заборгувала 11 індикаторів, що вартують 2,6 млрд євро.
Серед прострочених зобов’язань – реформи у сферах антикорупції, судочинства, енергетики та державної служби.
Старший аналітик Інституту аналітики та адвокації Віталій Набок зауважив, що станом на кінець січня 2026 р. по першому кварталу немає жодного виконаного зобов’язання. Більшість цих індикаторів потребують законодавчих рішень. “На сьогодні ситуація з виконанням Плану України є суттєво негативною, оскільки ми маємо дуже багато невиконаних індикаторів, і фактично втрачаємо майже 4 млрд євро.”, – сказав він. Небезпечна пауза Попри наявність чинної програми Механізму розширеного фінансування (EFF), позиція МВФ на початку 2026 р. залишається жорстко прагматичною: наявність плану не гарантує траншів без реального прогресу. Наразі нова програма на 8,2 млрд дол. перебуває у підвішеному стані через паузу у виконанні “попередніх заходів”. Фонд розглядає ці реформи як необхідний фундамент для виживання економіки в умовах відсутності грантів від США та критичного дефіциту бюджету. “Ми закликаємо українську владу забезпечити своєчасне впровадження заходів, узгоджених у межах програми. На цьому етапі критично важливо підтримувати темп реформ, особливо тих, що стосуються мобілізації внутрішніх доходів та посилення антикорупційної архітектури, аби гарантувати макроекономічну стабільність і залучити необхідне зовнішнє фінансування від міжнародної спільноти”, – окреслила позицію МВФ директорка Департаменту з питань комунікацій МВФ Джулія Козак. Оскільки більшість невиконаних індикаторів є законодавчими ініціативами, МВФ фактично переклав відповідальність за фінансову стійкість 2026 р. на Верховну Раду, застерігаючи від подальших зволікань. Влада намагається заспокоїти Офіційна позиція української влади наразі зосереджена на спробах пом’якшити найбільш жорсткі вимоги МВФ, що стали причиною паузи у фінансуванні. В урядових колах визнають, що ситуація складна, проте намагаються знайти компроміс, який не призведе до соціального вибуху.
Представники економічного блоку уряду наголошують, що Україна залишається надійним партнером, але деякі умови потребують адаптації до реалій війни.
Зокрема, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко акцентує на тому, що уряд надає пріоритет “логістичній підтримці та спрощенню процедур”, намагаючись водночас захистити внутрішній ринок.
Водночас у Кабінеті Міністрів тривають гострі дискусії щодо виконання “попередніх заходів” (prior actions). Як зазначають джерела в уряді, Кабмін намагається зробити податковий законопроєкт, на якому наполягає МВФ, “менш жорстким, ніж передбачалося раніше”, оскільки його вважають надто “соціально чутливим”.
Міністр фінансів Сергій Марченко займає більш прагматичну позицію, наголошуючи на безальтернативності виконання умов Фонду. Він підкреслює, що “досягнута угода на рівні експертів щодо нової програми EFF на 2026-2029 рр. є критично важливою для забезпечення макрофінансової стабільності”. Проте навіть у Мінфіні визнають, що терміни подання ключових законопроєктів зміщуються. Наприклад, подання документа про ПДВ для ФОП, яке було заплановане на січень, перенесли на лютий 2026 р. через необхідність доопрацювання порогів доходу.
Позицію Верховної Ради чітко озвучує народний депутат Ярослав Железняк, який прямо вказує на ризики зволікання. “Програма по МВФ затягується, що затягує інші гроші від ЄС і Світового банку. Як мінімум до другого кварталу 2026 р. А гроші нам вже зараз потрібні, особливо з огляду на те, що проблеми з енергетикою вже почали впливати і на бюджетні надходження”, – каже нардеп. Поширені питання Як Україна може змінити ситуацію на краще та розблокувати фінансування? Першочерговим кроком має стати негайне ухвалення пакета реформ, що входять до переліку “попередніх заходів” (prior actions). Лише швидке виконання цих маяків дозволить подолати “небезпечну паузу” та відкрити доступ до 115 млрд дол., які є критично важливими для фінансування оборони. Чому нова програма МВФ на 8,2 млрд дол. є настільки важливою для відносин із ЄС? Програма МВФ виступає фінансовим “якорем” : без успішного виконання її умов європейські партнери не можуть активувати механізм Ukraine Support Loan на суму 90 млрд євро. Оскільки ці кошти мають замінити очікувані надходження від заморожених російських активів, будь-яка затримка на рівні МВФ автоматично блокує транші від ЄС. Які ризики несе перенесення термінів ухвалення реформ на пізніші квартали 2026 р.? Перенесення ключових законопроєктів, як-от зміни до ПДВ або реформа митниці, на лютий чи березень створює “ефект доміно” . Затягування програми МВФ відкладає отримання грошей від Світового банку та ЄС щонайменше до другого кварталу 2026 р. У контексті енергетичної кризи та відсутності грантів від США така затримка може призвести до некерованого дефіциту бюджету.
Вікторія Хаджирадєва
Позначка: Фінансування
-
Фінансування України з боку МВФ під загрозою
-
Шатдаун у США припинено: Трамп підписав документ
У Сполучених Штатах Америки Палата представників затвердила законопроєкт, який дозволив відновити нормальне функціонування федерального уряду після короткочасного шатдауну. Цю інформацію у вівторок, 3 лютого, опублікувало видання CNN.
За рішення проголосували 217 конгресменів, тоді як проти висловилися 214. Документ ухвалено з мінімальною перевагою голосів. Президент США Дональд Трамп вже поставив свій підпис, що автоматично припинило шатдаун.
Згідно з документом, у рамках закону більшість державних інституцій отримають фінансове забезпечення до завершення поточного фінансового року, тобто до кінця вересня.
Однак Міністерство внутрішньої безпеки (DHS) стало винятком. Його фінансування обмежене коротким періодом.
Однією з причин такого рішення стали політичні суперечки між конгресменами, зокрема представниками Демократичної партії, які наполягають на перегляді фінансової політики Міністерства. Це пов’язано з нещодавніми подіями у Міннеаполісі, де загинули двоє людей, що викликало широкий суспільний резонанс.
Демократи заявили про потребу враховувати настрої суспільства та вимоги виборців.
“Ми не можемо ігнорувати суспільний резонанс і вимоги виборців”, – зазначають американські законодавці.
Новою датою, до якої Конгрес має ухвалити рішення щодо DHS, визначено 13 лютого.
Раніше повідомлялося, що у США настав частковий шатдаун: через дії агентів Міграційної служби ICE у штаті Міннесота сенатори-демократи провалили голосування за пакет фінансування, необхідний для продовження роботи уряду.
Демократи заблокували швидкий вихід США з шатдауну
-
ООН скоротила допомогу-2026 українським біженцям
Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН/ UNHCR) визначило фінансові потреби на допомогу українським біженцям у 2026 році, оцінюючи їх у 614 мільйонів доларів США. Це на 23,6% менше, ніж було заплановано для 2025 року (803,6 млн доларів). Про зазначено на офіційному вебсайті організації.
УВКБ ООН відзначає, що в 2025 році загострення бойових дій, спричинене зростанням кількості повітряних атак і ударів по ключовій інфраструктурі, призвело до численних жертв серед цивільного населення та нових хвиль переміщення. Ці явища, ймовірно, продовжать впливати на потреби як всередині країни, так і за її межами у 2026 році. Навіть через чотири роки після початку повномасштабної агресії РФ проблема залишається вкрай гострою.
При цьому рівень фінансування програм допомоги значно знизився. У 2025 році план був профінансований лише на 43,7% (351,1 млн доларів) порівняно з 64% (635,7 млн доларів) у 2024 році. А це значно менше за показники 2023 року (84%, або 924 млн доларів) та першого року війни у 2022-му (91,7%, або 1,1 млрд доларів).
За звітом Місії ООН з моніторингу прав людини за грудень 2025 року, минулий рік став найбільш смертоносним для цивільного населення в Україні із часів початку військової агресії у 2022 році. Загинуло 2514 людей, а ще 12 142 отримали поранення внаслідок воєнного насильства – це на 31% більше, ніж у 2024 році. До кінця 2025-го кількість біженців з України досягла 5,86 мільйона осіб, з яких близько 5,3 мільйона перебуває в Європі. Водночас 3,7 мільйона осіб залишаються внутрішньо переміщеними у межах України, причому 73% з них мають цей статус понад два роки.
Згідно з Планом гуманітарних потреб та реагування на 2026 рік, понад 10,8 мільйона людей потребуватиме гуманітарної допомоги та захисту в Україні. Багато з них зазнавали неодноразових переміщень, а їхня вразливість посилюється через продовження конфлікту.
До вересня 2025 року понад 1,4 мільйона українських біженців повернулися додому і перебували там щонайменше три місяці. З них більше ніж 300 тисяч осіб повернулись до населених пунктів, які не є їхнім місцем постійного проживання.
“Зміни на лінії фронту продовжують спричиняти нові переміщення: з червня по грудень 2025 року за підтримки уряду або гуманітарних організацій з прифронтових районів було евакуйовано понад 150 тис. осіб, а ще більше людей втекли самостійно”, – зазначається у матеріалі.
За підрахунками, близько 2,5 мільйона внутрішньо переміщених сімей в Україні досі не мають доступу до належного житлового забезпечення. Крім того, масштабні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру протягом зими 2025-2026 років залишили мільйони людей без тепла, води і електроенергії у складних умовах мінусової температури.
У країнах, що приймають біженців, чимало з них і досі стикаються з перепонами у доступі до житла, гідної зайнятості, охорони здоров’я, освіти та соціального захисту. З кожним днем їхня вразливість лише поглиблюється через тривалу повномасштабну війну, зазначає Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН).
Згідно з представленим документом, план на 2026 рік має на меті підтримати 2,1 мільйона людей в Україні та ще 482 тисячі українських біженців за її межами. Для реалізації цієї ініціативи передбачено фінансування в обсязі 470 мільйонів доларів для внутрішніх потреб України та 144 мільйони доларів для допомоги за кордоном. Зокрема, у Молдові необхідні 64 мільйони доларів, у Румунії – 21,8 мільйона, а в Польщі – 18,4 мільйона.
Організація додатково пояснила, що з 2,1 мільйона осіб всередині країни майже мільйон потребує захисних послуг, для 652 тисяч передбачається грошова допомога, 325 тисячам буде надано матеріали для ремонту житла або підтримку з розміщенням, а ще 178 тисячам – предмети першої необхідності.
Як повідомляється, у 2024 році план допомоги УВКБ ООН для України був профінансований на рівні 44% (243 мільйони доларів) у порівнянні з 57% (338,5 мільйона доларів) роком раніше. Це змусило скоротити обсяги надання допомоги: станом на листопад 2025 року послуги отримали 1,14 мільйона осіб проти 1,6 мільйона за той самий період попереднього року.
Під час зимової кампанії 2025–2026 років грошову підтримку отримали 176 тисяч людей. Це на 32% менше порівняно із зимовим періодом 2024–2025 років, коли допомогу надали 258,3 тисячі осіб.
Також зазначається, що УВКБ ООН співпрацює з 12 партнерами в Україні, серед яких 11 – місцеві організації. За її межами агентство співпрацює з 39 партнерами в 11 країнах, з яких 33 також є місцевими.
Рарніше Єврокомісія оголосила про виділення 153 мільйонів євро екстреної допомоги Україні та Молдові, яка приймає українських біженців.
Пенсії ВПО розблоковано: ПФУ відновить виплати
-
Демократи заблокували швидкий вихід США з шатдауну
У США демократи в Палаті представників повідомили Республіканській партії про небажання брати участь у прискореній процедурі ухвалення пакета фінансування уряду. Це помітно ускладнило плани спікера Палати Майка Джонсона, спрямовані на швидке відновлення роботи уряду після часткового шатдауну. Про це в неділю, 1 лютого, пише The Hill.
Як повідомляє видання, республіканська партія планувала провести голосування за спеціальною процедурою, яка пришвидшує ухвалення законів, однак вимагає підтримки двох третин депутатів Палати представників, у тому числі й демократів. Після відмови останніх реалізація цього плану стала неможливою.
Тепер обговорення пакета фінансування, ймовірно, буде організовано за звичайною процедурою, яка займає більше часу. У такому разі республіканцям знадобиться повна внутрішня єдність, враховуючи їхню мінімальну більшість у Палаті представників.
Демократи наголошують, що не погодяться на додаткове фінансування ICE, поки не буде впроваджено зміни до роботи служби. Вони закликають обмежити повноваження відомства після серії інцидентів, зокрема загибелі громадян під час операцій федеральних агентів у Міннеаполісі. Серед пропозицій – заборона використання масок агентами, обов’язкове носіння нагрудних камер та скорочення агресивних патрулювань.
У свою чергу, республіканці звинувачують демократів у політичному маніпулюванні. Конгресмен Чіп Рой стверджує, що ця позиція блокує фінансування уряду, хоча компроміс уже був знайдений.
Раніше повідомлялося, що у США настане частковий шатдаун: через дії агентів Міграційної служби ICE у штаті Міннесота сенатори-демократи провалили голосування за пакет фінансування, необхідний для продовження роботи уряду. Однак передбачалося, що він буде лише частковим і не зупинить повністю роботу уряду, адже низка установ мала погоджений кошторис.
Нагадаємо, 24 січня федеральні агенти імміграційної служби в Міннеаполісі застрелили місцевого жителя. Це вже другий випадок смертельної стрілянини за участі федеральних агентів у Міннеаполісі за останній місяць. Раніше широкий суспільний резонанс викликала справа Рене Гуд, яка також завершилася загибеллю людини.
-
У Франції люди масово мітингують через недостатнє фінансування поліції
У суботу, 31 січня, в різних регіонах Франції відбулися численні мітинги через недостатнє фінансування правоохоронних органів. Про це повідомило видання RFI.
Організатори акцій вказують, що дефіцит ресурсів, застаріле обладнання та нестача персоналу суттєво ускладнюють виконання поліцейськими їхніх обов’язків. Крім того, частина відділків перебуває у незадовільному стані, а французька національна поліція, за оцінками активістів, значно поступається іншим європейським службам безпеки – приблизно на 30 років.
Як повідомляє ЗМІ, французькі поліцейські стикаються з посиленням злочинності, наркоторгівлі та насильницьких дій, працюючи в умовах недостатнього фінансового забезпечення. Профспілка працівників національної поліції (Alliance Trade Union) повідомляє, що найбільша демонстрація відбулася в Парижі, де зібралося до 20 тисяч громадян. Загальна кількість учасників акцій по всій країні склала близько 45 тисяч осіб.
Протестувальники тримали плакати із закликами на зразок “Усі поліцейські – герої” та “Безкарність породжує злочинців”, а також виконували Марсельєзу.
ЗМІ відзначають присутність деяких політиків крайніх правих сил серед учасників заходів. Серед них були кандидати на місце мера Парижа Сара Кнафо і Тьєррі Маріані, а також Маріон Марешаль, племінниця лідерки французьких правих Марін Ле Пен.
Міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс утримався від участі у протестах, посилаючись на необхідність зберігати нейтральність. Він підкреслив, що з 2017 року силами внутрішньої безпеки створено 12,5 тисяч нових робочих місць, закуплено 19 тисяч автомобілів, а уряд виділив удвічі більше грошей на кредити для поліцейських.
Нагадаємо, восени близько пів мільйона людей вийшли на вулиці французьких міст, протестуючи проти економічної і соціальної політики уряду, зокрема, намірів скоротити бюджет і соцвиплати. ЗМІ озвучили реальну кількість загиблих в Ірані внаслідок протестів
-
ЄС офіційно обмежив фінансові операції з Росією
ЄС офіційно включив Росію до “чорного списку” країн із високим ризиком відмивання грошей і фінансування тероризму. Про це свідчать дані офіційного журналу Ради ЄС.
Голова дипломатії ЄС Кая Каллас також оголосила, що Росію включили в так званий чорний список через ризик відмивання грошей.
“Сьогодні ЄС вніс Росію до чорного списку через ризик відмивання грошей. Це уповільнить та збільшить витрати на транзакції з російськими банками”, – заявила вона у четвер в Брюсселі на пресконференції по завершенню засідання Ради ЄС з питань закордонних справ.
Вона додала, що нині триває робота як щодо фінансової допомоги Україні на період 2026-202 роки в розмірі 90 млрд євро та пакетом із 20 санкцій.
Рішення набуло чинності 29 січня і передбачає посилений контроль європейських банків за будь-якими транзакціями, пов’язаними з РФ.
Європейська комісія ухвалила це рішення ще 3 грудня 2025 року, а через 20 днів після публікації, воно набрало сили, оскільки ні Європарламент, ні Рада ЄС не висловили заперечень.
Раніше Росію не внесли до “чорного списку” FATF – міжнародної організації з протидії відмиванню грошей, хоча Україна цього вимагала. Причиною стало заперечення таких країн, як Китай, Індія, Саудівська Аравія та ПАР, через що Росія залишилася поза списком.
Європейська комісія вирішила діяти самостійно та включила РФ до “чорного списку” незалежно від FATF.
Нові правила означають, що будь-які транзакції, пов’язані з РФ, в європейських банках тепер підлягатимуть ретельній перевірці, а фінансові ризики для російських організацій у ЄС будуть значно обмежені.
Членство РФ у FATF було призупинено через грубе порушення нею основних принципів FATF.
Російські фінансові органи заявили, що рішення ЄС є політизованим і не містить конкретних доказів недоліків російської системи протидії відмиванню коштів. -
Сектор безпеки отримав 43% ВВП у 2025 році – РНБО
У 2025 році фінансування сектору безпеки і оборони України здійснено в повному обсязі. Загалом на його потреби спрямовано понад 3,8 трлн гривень, що становить 43% ВВП. Про це повідомила Рада національної безпеки і оборони України.
Сума відповідає вимогам закону “Про національну безпеку України”.
Як зазначається, ці ресурси дали змогу в умовах воєнного стану забезпечити ключові потреби суб’єктів сектору безпеки і оборони.
“Апарат РНБО проаналізував стан фінансування сектору безпеки і оборони у 2025 році – воно здійснювалося повністю та відповідно до помісячного розпису”, – додали у повідомленні.
Надходження до спеціального фонду органів сектору безпеки і оборони мали позитивну динаміку – фактичні видатки у 4,8 раза перевищили річні планові показники.
Як відомо, Рада двічі у минулому році збільшила видатки на оборону. Вони зростуть на 324,7 млрд гривень.
Оборонний бюджет США передбачає Україні $400 млн -
Топ-менеджера Росатома затримали “за фінансування ЗСУ” – ЗМІ
Російські правоохоронці затримали Михайла Щербака, який є директором з капітального будівництва компанії, що є частиною Росатому. За інформацією від провладного інформагентства та Telegram-каналу, Щербака запідозрили у фінансуванні української армії. Раніше він працював у місті Саров, де займався архітектурою та містобудуванням, а також у компанії, яка займається будівництвом атомних електростанцій.
-
Швеція витратить майже 440 млн доларів на дрони
Швеція виділить 4 млрд крон (437 млн доларів) на безпілотні системи, що будуть поставлені протягом найближчих двох років. Про це заявив міністр оборони Швеції Пол Юнсон (Йонсон), повідомляє Reuters.
За його словами, на ці кошти його країна купить безпілотні системи, включно з ударними дронами великої дальності, засобами радіоелектронної боротьби та розвідувальними безпілотниками, а також морські дрони для спостереження і розмінування.
“Ніхто не знає, який вигляд матиме наступна війна, але одне зрозуміло: майбутнє поле бою характеризуватиметься безпілотними системами і можливостями великої дальності”, – наголосив Юнсон і додав, що той, хто не розуміє такої тенденції – “або загине, або буде переможений”.
Також міністр звернув увагу, що уряд інвестує 1,3 млрд крон (близько 140 млн доларів) у нові військові супутники.
Шведський уряд також запозичує 300 млрд крон, щоб прискорити закупівлю нового озброєння, включно із системами протиповітряної оборони, підводними човнами і надводними кораблями.
Як ми писали раніше, Швеція витратить 15 млрд шведських крон (близько $1,6 млрд) на системи протиповітряної оборони, насамперед для захисту цивільного населення та об’єктів цивільної інфраструктури.
Швеція оголосила про свій внесок у підтримку миру в Україні -
Британія виділить $270 млн на підготовку військ до розгортання в Україні
Велика Британія виділить 270 млн доларів на фінансування підготовки до розгортання військ в Україні. Про це пише інформаційне агентство Reuters.
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі, відвідавши Київ, заявив, що гроші будуть витрачені на модернізацію транспортних засобів і систем зв’язку, а також на захист від дронів і на забезпечення готовності миротворців до розгортання.
“Ми різко збільшуємо інвестиції в підготовку, забезпечуючи готовність британських збройних сил до розгортання… в Україні, оскільки безпека України означає безпеку Великлй Британії”, – прокоментував Гілі.
Заява з’явилася на тлі новин про те, що РФ завдала удару по Україні гіперзвуковою ракетою Орешник. На думку європейських союзників Києва, такий удар був спробою залякати їх і відмовити від підтримки України.
Гілі, який побував на місці прильоту дрона в багатоповерхівку на Дарниці, заявив, що фінансування підготовки миротворців показує, що уряд “нарощує інвестиції” в допомогу Україні.
Британський урядовець також повідомив, що випуск безпілотників-перехоплювачів Восьминіг, створених на базі української розробки, але вироблених у Великій Британії, розпочнеться в січні.