СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Фінансування

  • Зеленський провів перемовини з головою Єврокомісії

    Зеленський провів перемовини з головою Єврокомісії

    Президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Про це глава держави повідомив у Telegram у вівторок, 23 грудня. “Дуже тепла, хороша розмова з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Я вдячний за всю підтримку, допомогу, максимальну включеність не лише цього року, а й від самого початку повномасштабного російського вторгнення”, – написав він.

    Минулого тижня Єврорада ухвалила рішення про 90 мільярдів євро фінансової допомоги Україні на 2026-2027 роки. “Дуже цінуємо, що Євросоюз так підтримує Україну в цей багато в чому вирішальний дипломатичний момент. Зараз тривають перемовини, які можуть змінити ситуацію кардинально, і важливо, щоб був правильний тиск на Росію заради миру – спільний тиск усіх партнерів”, – зазначив Зеленський.

    Сторони обговорили важливість підтримки української стійкості та зміцнення позицій за столом переговорів. “Зробимо все для цього. Домовилися також про наші контакти найближчими днями. Хоч зараз увесь світ вже в очікуванні Різдва, ми ні на день не припиняємо працювати заради спільної мети – досягнення миру й гарантування безпеки”, – наголосив президент.

  • Естонія профінансує відновлення енергетики України

    Естонія профінансує відновлення енергетики України

    Уряд Естонії ухвалив рішення передати додаткові два мільйони євро до Енергетичного фонду підтримки України для відновлення української енергетичної інфраструктури. Про це йдеться у заяві Міністерства клімату Естонії.
    Кошти підуть на покриття нагальних потреб українських енергетичних підприємств, зокрема закупівлю запасних частин, генераторів і палива, а також проведення аварійних ремонтних робіт.
    Міністр енергетики та екології Естонії Андрес Сутт наголосив, що підтримка допоможе Україні впоратися з можливими викликами в зимовий період.
    Таллінн нагадав, що країна раніше вже внесла до Фонду 620 тисяч євро за рахунок коштів Міністерства закордонних справ.
    Енергетичний фонд підтримки України був створений у межах угоди між Європейською комісією та Міненергетики України з метою мінімізації наслідків російських атак на критичну енергетичну інфраструктуру.

  • Фінансування телемарафону зросло

    Фінансування телемарафону зросло

    Додаткове фінансування телемарафону Єдині новини #UAразом становить 109 млн гривень. Державне підприєжмство Мультимедійна платформа іномовлення України 16 грудня уклало чотири нові угоди з телеканалами на створення контенту для марафону до кінця року. Про це повідомляє Наші гроші.

    У березні з телеканалами уклали чотири угоди на створення контенту для марафону Єдині новини #UAразом в 2025 році на 738 млн гривень. Тепер їм дозамовили послуги на листопад-грудень на 109 млн гривень. Вартість нових договорів становить від 24 до 29 млн гривень.

    Видання зазначає, що прописано різний обсяг оплачуваного контенту, відтак ціни за годину різняться. Отже, сумарно вартість створення контенту на поточний рік зросла до 847 млн гривень.
    З урахуванням видатків на ще один телемарафон Freeдом виробникам контенту для обох марафонів заплатили вже 2,70 млрд гривень.

    Телемарафон транслюють Ми – Україна, СЛМ Новини (інформаційний продакшн групи StarLightMedia), який належить Віктору Пінчуку, телерадіокомпанія Студія 1+1, яка входить до групи підсанкційного Ігоря Коломойського, телеканал Інтер, яким володіє підсанкційний Дмитро Фірташ та Кінокіт від Ради.

  • Португалія виділить 50 млн євро на купівлю зброї США для України

    Португалія виділить 50 млн євро на купівлю зброї США для України

    Міністр оборони України Денис Шмигаль після зустрічі з португальським колегою Нуну Мелу подякував за готовність Лісабона виділити 50 млн євро на механізм PURL, який забезпечує закупівлю зброї у США для України. Про це голова Міноборони України повідомив у соцмережі Х в неділю, 21 грудня.
    Український урядовець подякував португальському колезі за візит в Україну та за готовність Португалії зробити внесок у розмірі 50 млн євро до механізму PURL.
    За його словами, Португалія буде спрямовувати 25 млн євро щороку протягом п’яти років у межах ініціативи SAFE для закупівлі української оборонної продукції.
    Також міністри обговорили критичні потреби оборони України для захисту людей та критичної інфраструктури.
    Нагадмєо, президент України Володимир Зеленський у суботу, 20 грудня, повідомив про встановлення з Португалією партнерства для виробництва морських дронів.
    Португалія готова в мабутньому до участі в операціях для безпеки України

  • Допомога Києву: ЄС схвалив виняток для трьох країн

    Допомога Києву: ЄС схвалив виняток для трьох країн

    Угорщина, Словаччина та Чехія не матимуть фінансових зобов’язань в рамках рішення про 90 млрд євро фінансової підтримки ЄС Україні у 2026-2027 роках. Про це йдеться у висновках Європейської ради, пише Європейська правда.

    Зазначається, що завдяки посиленій співпраці щодо інструменту, заснованого на статті 212 Договору про функціонування Європейського Союзу, “будь-яка мобілізація ресурсів бюджету Союзу як гарантії для цього кредиту не матиме впливу на фінансові зобов’язання Чеської Республіки, Угорщини та Словаччини”.

    Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що позика надається на безвідсотковій основі та не стане тягарем для бюджету України, й країна має погасити її лише тоді, коли отримає репарації. від Росії.

  • В ЄС домовилися виділити Україні €90 млрд – Кошта

    В ЄС домовилися виділити Україні €90 млрд – Кошта

    Європейський Союз ухвалив рішення надати Україні фінансову допомогу в розмірі 90 мільярдів євро на період 2026-2027 років. Про це у п’ятницю, 19 грудня, президент Європейської ради Антоніу Кошта повідомив у себе в соцмережі Х.

    Він зазначив, що країни-учасниці саміту досягли згоди й виконали взяті на себе зобов’язання.

    “Ми домовилися. Рішення про надання Україні підтримки в розмірі 90 млрд євро на 2026-2027 роки ухвалено. Ми взяли на себе зобов’язання і виконали їх”, – написав він.

    Пізніше президент Європейської ради Антоніу Кошта по завершенню саміту пояснив, що Україна отримає позику, підкріплену бюджетом ЄС, в розмірі 90 млрд євро на 2026-2027 роки, яку вона погасить тільки після сплати Росією репарацій.

    “У жовтні ми вирішили, що Європейський Союз покриє нагальні фінансові потреби України на 2026 та 2027 роки. Минулого тижня ми вирішили, що Росія не поверне свої активи, доки Москва не припинить свою агресію. Сьогодні ми схвалили рішення про надання Україні 90 млрд євро на наступні два роки. У терміновому порядку ми надамо позику, підкріплену бюджетом Європейського Союзу. Це задовольнить нагальні фінансові потреби України, і Україна погасить цю позику лише після того, як Росія сплатить репарації. Союз залишає за собою право використовувати заблоковані активи для погашення цієї позики”.

    За його словами, лідери надали Комісії мандат продовжити роботу над репараційним кредитом на основі іммобілізованих російських активів. “Крім того, ми погодилися продовжити наші санкції проти Росії. Наша мета – не продовжувати війну. Фактично, сьогоднішні рішення є вирішальним внеском у досягнення справедливого та міцного миру в Україні. Тому що єдиний спосіб залучити Росію до столу переговорів – це зміцнити Україну. Сьогоднішні рішення забезпечать Україну необхідними засобами для самозахисту та підтримки українського народу”, – наголосив президент Європейської ради.

    Нагадаємо, що підтримка України була ключовою темою обговорень на саміті ЄС. Йдеться про репараційний кредит за рахунок заморожених активів РФ. Однак раніше в ЗМІ була інформація, що в ЕС не змогли домовитися щодо активів РФ.

    Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв, що в питанні надання Україні фінансової підтримки з боку заморожених російських активів серед країн ЄС відбувся “переломний момент”.

  • В ЄС відклали розгляд репараційного кредиту Україні

    В ЄС відклали розгляд репараційного кредиту Україні

    18 грудня лідери Європейського Союзу не змогли досягти консенсусу щодо використання заморожених російських активів для фінансової підтримки України. Переговори з приводу надання кредиту Україні на саміті в Брюсселі продовжаться наступного дня.

    Як повідомляє Politico, найбільш складним пунктом у тексті є вимога до країн ЄС надати Бельгії “повну та необмежену солідарність і розподіл ризиків” після створення фінансового механізму. Такий крок має послабити занепокоєність Брюсселя щодо можливих юридичних та фінансових наслідків у разі спроб Росії повернути заморожені активи. Проте формулювання цих гарантій досі в процесі обговорень.

    Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер неодноразово наполягав на чітких та необмежених фінансових запевненнях. Однак чимало інших країн ЄС вважають цей підхід надто ризикованим, порівнюючи його з “бланшовим чеком”.

    Паралельно з обговореннями щодо російських активів лідери також розмірковують над варіантом випуску спільного боргу ЄС для допомоги Україні, який називають “планом Б”. У новій версії проєкту висновків Ради поки що лише згадано можливість використання заморожених російських активів, але ідея спільного фінансування також залишається предметом перемовин.

    Утім, для впровадження цього варіанта потрібна одноголосна підтримка всіх членів ЄС. Це становить ризик через можливе вето з боку прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана чи голови уряду Словаччини Роберта Фіцо, які виступають проти фінансування України. Водночас у Брюсселі розглядають опцію обходу опору цих двох країн, повністю виключивши їх зі схеми.

    Щоб заспокоїти побоювання Бельгії щодо ймовірної реакції Росії, обговорюється збільшення початкового резерву коштів для кредиту Україні. Раніше Єврокомісія пропонувала виплати лише після створення буфера у 50% від стартового капіталу, але в оновленому документі цей поріг піднято до 75%.

    Дипломатичні джерела повідомляють, що вимоги Бельгії щодо необмежених фінансових гарантій проти пакету допомоги Україні у розмірі 210 мільярдів євро викликають невелику симпатію. А один з них назвав цю ідею “вбивцею угоди”. В останній версії документу Європейської Ради вказано положення про “повну [і необмежену] солідарність та розподіл ризиків”, однак зазначається, що ця формулювання навряд чи залишиться без змін.

    В рамках публікації зазначено, що небагато країн погодяться використовувати свої національні бюджети як “бездонну криницю” коштів для виконання бельгійських вимог.

    Нагадаємо, Європейський Союз стоїть на порозі важливого рішення щодо того, чи використовувати заморожені російські активи для фінансування підтримки України. Цей безпрецедентний план, який спричинив зіткнення між багатьма державами-членами ЄС, що його підтримують, та Бельгією, де міститься левова частка активів. Європейські лідери мають ухвалити рішення щодо цього заходу на вирішальному саміті, запланованому на 18-19 грудня.

    Зеленський обговорив з прем’єром Бельгії заморожені активи РФ

  • Зеленський озвучив перспективи без грошей ЄС

    Зеленський озвучив перспективи без грошей ЄС

    Якщо Україна до весни не отримає необхідне фінансування від Європи, зокрема репараційну позику, то вона буде змушена в рази скоротити виробництво дронів. Про це сказав президент Володимир Зеленський на пресконференції у Брюсселі в четвер, 18 грудня.
    “Якщо на весні Україна не отримує відповідний транш, який в разі миру Україна буде використовувати на відновлення нашої держави, а в разі продовження війни Україна буде використовувати на наступні пріоритети, передусім виробництво дронів. В Україні буде зменшено в рази виробництво дронів”, – заявив він.
    За словами Зеленського, доведеться значно скоротити виробництво не лише дешевих бойових дронів, але і далекобійних, які працюють над зменшенням енергоресурсу Росії.
    “Всього цього просто не буде”, – попередив глава держави.
    Він додав, що європейські партнери України заявили про можливість прийняття рішення про фінансування її потреб до кінця поточного року.
    Також Зеленський розповів, що в ЄС є кілька країн, які виступають проти репараційного кредиту для України.
    “Є кілька країн, які скептичні з різних причин… Є якісь внутрішні питання, у когось є внутрішня політика, ну а хтось просто проти України. І що б Україна не робила, все одно дехто буде проти. Це їхні політичні вже забобони”.
    Раніше Володимир Зеленський попередив Європу щодо активів Росії. Глава Кремля Володимир Путін точно не піде на діалог, якщо Євросоюз не погодить репараційну позику для України, вважає український лідер.
    Також Зеленський заявляв, що Україна прагне одержати 45 млрд євро з активів РФ вже в 2026 році.

  • Кошта запевнив у гарантіях фіндопомоги Україні

    Кошта запевнив у гарантіях фіндопомоги Україні

    Президент Ради ЄС Антоніу Кошта заявив, що Євросоюз виконає взяті в жовтні зобов’язання та забезпечить фінансування нагальних потреб України у 2026–2027 роках, включно з військовою та оборонною підтримкою. Про це він зазначив на платформі X у п’ятницю, 12 грудня.
    “Готуюся до майбутнього засідання Європейської ради (EUCO) під час телефонних розмов з лідерами. Спільно ми вже постаємо перед важливими зустрічами раніше – і поставатимемо перед ними й надалі. І ми знову готові запропонувати рішення”, – наголосив Кошта.
    Він запевнив, що під час підготовчих телефонних розмов з членами Європейської ради “чітко прозвучало одне повідомлення: у жовтні ми зобов’язалися задовольнити фінансові потреби України на наступні два роки. Тепер нам потрібно втілити це зобов’язання в життя”.
    Як свідчила інформація у листі-запрошенні лідерам держав-членів ЄС від президента Євроради Кошти, питання стосовно фінансування України буде серед найвищих пріоритетів засідання Європейської ради, яке відбудеться у Брюсселі 18-19 грудня.
    “Ми проведемо важливі дискусії, зосередившись пріоритетно на двох питаннях: Україна і безпека на нашому континенті; а також багаторічна фінансова структура Європейського Союзу на 2028-2034 роки”, – заявив Кошта.
    Він назвав своїм пріоритетом – виконання важливих рішень, які необхідно прийняти, зокрема щодо фінансування України.

  • Україна залучила €1,3 млрд для екстрених закупівель газу

    Україна залучила €1,3 млрд для екстрених закупівель газу

    Україна отримала 1,3 млрд євро міжнародної допомоги для термінових закупівель газу на зиму. Зокрема, Норвегія надала 127 млн євро. Представники України і Норвегії обговорили потреби українського енергетичного сектору, спричинені конфліктом з Росією, а також можливості подальшої допомоги в закупівлі газу та відновленні газової інфраструктури. Норвегія також внесла понад 77 млн євро у Фонд підтримки енергетики України для реалізації проєктів розподіленої генерації електроенергії та закупівлі газоперекачувального обладнання.