Президент США Дональд Трамп планує звести нову бальну залу у Білому домі, яка матиме площу 8 300 квадратних метрів і вмістить до 650 осіб. Роботи планують завершити до кінця президентського терміну Трампа у 2029 році. Нинішній простір для масштабних подій у Білому домі обмежений, що примушує ставити намети на відстані від будівлі, що створює незручності під час погодних умов. Фінансування проєкту забезпечать особисто президент і “патріотичні донори”. Нова зала буде окремою від основної будівлі Білого дому і розташується на місці нинішнього Східного крила. Це буде перша масштабна структурна зміна в архітектурі Білого дому з 1948 року.
Позначка: Фінансування
-
Ремонт боїнга Трампа профінансували коштом ядерної програми – ЗМІ
Адміністрація Дональда Трампа переказала $934 млн з програми модернізації ядерних ракет США на переобладнання Boeing 747-8, подарованого Катаром, який планують використовувати як альтернативу Air Force One. Про це повідомив The New York Times напередодні, 27 липня.
Офіційна вартість робіт засекречена, однак експерти підозрюють, що частину цих коштів направили саме на оздоблення президентського авіалайнера з позолотою, спеціальним захистом і новими системами зв’язку.
Попри заяви про те, що літак був “подарунком”, витрати на переоснащення, посилення безпеки, демонтаж можливих шпигунських пристроїв і розкішний інтер’єр лягли на платників податків.
Модернізацію проводять у Техасі, а після завершення президент планує передати лайнер до фонду президентської бібліотеки.
Фінансування проекту здійснили через одну з найбільш витратних програм Пентагону – заміну застарілих ядерних ракет Minuteman III. Початкова вартість цієї програми зросла з $77,7 млрд до $140 млрд. Проте замість вкладень у ядерну безпеку, частину коштів використали на проєкт, пов’язаний із персональним літаком Трампа.
Члени Конгресу та аналітики занепокоєні можливими конфліктами інтересів, а також ризиком, що через політичний тиск безпека літака буде недостатньою. У ВПС США підтвердили, що частину коштів з програми модернізації ракет використали на цей проект, однак деталі засекречені.
Сенаторка-демократка Джин Шагін назвала такий підхід “тривожним” і звинуватила адміністрацію у фінансуванні “марнославного проєкту2 коштом оборонного бюджету.
Раніше Трамп розповів, що літак Boeing-747-8, який Катар подарував американському президенту, буде передано ВПС США.
Трамп назвав “надто великим” подарований Катаром літак -
Уряд виділив додаткові 300 млн на університети у прифронтових регіонах
Уряд виділить додатково 300 млн грн на підтримку університетів у прифронтових і прикордонних регіонах. Про це у вечірньому відеозверненні в суботу, 26 липня, заявив президент Володимир Зеленський.
“Є урядове рішення на підтримку університетів у прифронтових регіонах, у прикордонних містах: Сумщина, Запоріжжя, Харків. Додаткові кошти – 300 мільйонів гривень – саме для таких складних обставин, для закладів вищої освіти, які бережуть студентські спільноти, наші студентські колективи, які навчають попри все”, – сказав Зеленський.
Він підкреслив, що надзвичайно важливо, щоб українські освітні центри збереглися. -
Підтверджено лише $22 млрд необхідного зовнішнього фінансування – глава НБУ
Голова Національного банку України Андрій Пишний повідомив, що Україна наразі має підтвердженими лише $22 млрд із $35 млрд необхідного зовнішнього фінансування на 2026 рік. Про це він сказав під час пресбрифінгу щодо рішень Правління НБУ з монетарної політики 24 липня.
“Ми розуміємо, що 2026 рік наразі передбачає отримання, а наші очікування на цьому, власне, базуються – на сценарії у $35 млрд доларів зовнішнього фінансування, з яких $22 млрд доларів є підтвердженими”, – зазначив Пишний.
За його словами, щодо тих коштів, яких не вистачає, зараз тривають відповідні перемовини з МВФ.
“І, як вже неодноразово зазначалося, частиною цих перемовин буде наша взаємодія з Міжнародним валютним фондом, адже ми зараз з ними працюємо над тим, щоб сформувати певну концепцію і підхід до нової, оновленої програми взаємодії і розширеного фінансування, яка врахує вже нові реалії, пов’язані з безпековими ризиками, динамікою відновлення макроекономічної ситуації і геополітику”, – додав голова НБУ.
Заступник голови НБУ Юрій Гелетій також прокоментував питання скорочення міжнародних резервів на $4 млрд.
“Скорочення на $4 млрд порівняно з попереднім прогнозом пов’язане, перш за все, з вищим попитом на імпортні товари на тлі ширшого дефіциту бюджету, а також меншими обсягами експорту через ситуацію з врожаями та скасуванням пільгового режиму торгівлі з Європейським Союзом”, – заявив він. -
У Держбюджеті цьогоріч бракуватиме $19 млрд зовнішнього фінансування
Плановий дефіцит держбюджету цьогоріч складе $42 млрд, і покрити його за допомогою партнерів вийде не повністю. Про це повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа.
За її словами, потреба у зовнішному фінансування залишатиметься великою – близько, або навіть понад $40 млрд. За рахунок безповоротних позик країн G7 та допомоги ЄС цей дефіцит буде покритий лише частково.
“Частково ця потреба буде покрита так званими безповоротними позиками країн G7 (ERA loans), частково – допомогою ЄС в рамках Ukraine Facility (сподіваюсь, 22 липня закриємо всі або більшість прострочених зобов’язань) і МВФ. Водночас в нас залишається непокрита потреба у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік – $19 млрд”, – зазначила Підласа.
Вона додала, що в умовах, коли в цьому році Україна спрямує щонайменше 66% свого бюджету на потреби оборони, пошук фінансування не має бути лише проблемою українського уряду і Єврокомісії.
“Я бачу потенціал до поглиблення і розширення співпраці з МВФ за прикладом інших країн. Так, в 2025 році МВФ погодив програму співпраці з Аргентиною на 20 млрд доларів, з яких 12 млрд доларів – initial disbursement (тобто БЕЗ структурних маяків). Водночас Україна для того, щоб отримати 6,19 млрд доларів пройшла 8(!) успішних переглядів”, – зазначила вона.
За її словами, навіть за умови припинення активних бойових дій до кінця цього року, видатки на оборону будуть залишатись високими ще не один рік.
“Але до них додаватимуться величезні видатки на відбудову – ми всі слідкуємо за Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA4) Світового банку, який говорить про потребу в $524 млрд на відновлення в наступні 10 років після завершення війни”, – заявила голова бюджетного комітету. -
“Чеська ініціатива” забезпечена коштами до середини 2026 року – посол
Україні вже надійшли кошти від Чехії для закупівлі боєприпасів, які використовуються для підтримки обороноздатності країни. Чехія використовує доходи від заморожених російських активів для цієї мети. У 2024 році передали 1,5 млн боєприпасів великих калібрів, а цього року планується збільшити кількість до 1,8 млн. Також розпочато співпрацю з локалізації виробництва озброєння і боєприпасів в Україні. У травні у Празі обговорювалася важливість створення українсько-чеського оборонного кластеру. Крім того, відкрилося представництво збройової компанії Czechoslovak Group в Україні.
-
Харків отримає $33 млн на підтримку енергетики
Світовий банк скерує Харкову понад 33 мільйони доларів на розвиток енергетичної інфраструктури. Про це повідомив міський голова Ігор Терехов напередодні, 12 липня.
“Це другий етап програми RePower, і ми змогли отримати це фінансування завдяки успішному виконанню першої частини проєкту, підписаного торік на конференції з відновлення України в Берліні”, – розповів мер.
Терехов уточнив, що отримане фінансування дасть можливість зробити ще один сильний крок уперед. Місто отримає додаткові 8,5 мегават власної генерації – сучасні когенераційні установки, які будуть встановлені у найвразливіших районах.
Він пояснив, що там, де найвищий ризик відключень, вони забезпечуватимуть тепло і світло лікарням, школам, котельням і житловим будинкам – навіть у повному блекауті. -
У Римі запустили коаліцію на підтримку науки в Україні
Під час Конференції з відновлення України 2025у Римі, офіційно оголосилипро створення Міжнародної коаліції з підтримки науки, досліджень та інновацій в Україні. Про це інформує пресслужба МОН у п’ятницю, 11 липня.
У межах події представили й підписали Римську декларацію про наміри щодо науки, досліджень та інновацій в Україні, яка офіційно засвідчила створення коаліції.Співзасновником стала Швеція.
“Сьогодні ми формуємо науку, здатну витримувати виклики війни та водночас бути рушієм майбутнього. Ми оновлюємо підходи до фінансування, підтримуємо молодих дослідників, розбудовуємо інноваційну інфраструктуру. Для нас це не тимчасова ініціатива, а стратегічний курс: зробити українську науку системною, відкритою та невіддільною частиною Європейського дослідницького простору. Підписання Римської декларації – це потужний знак довіри міжнародної спільноти до цього шляху й до нашої рішучості змінюватися”, – наголосив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
Ініціатива є результатом спільних зусиль Міносвіти України, Міністерства університетів і досліджень Італії, Європейської комісії та ЮНЕСКО. До коаліції також приєдналися Австрія, Велика Британія, Данія, Іспанія, Німеччина, Польща, Португалія, Словацька Республіка, Швеція, Хорватія та ПРООН.
Метою є реагування як на нагальні потреби, так і на довгострокові виклики науково-інноваційної системи України.
Зокрема, мова про сприяння реконструкції та модернізації дослідницької інфраструктури, підтримку українських науковців, а також визнання центральної ролі науки у відновленні держави.
Для досягнення своїх цілей коаліція:- координуватиме міжнародні зусилля на підтримку України;
- формуватиме спільний порядок денний співпраці;
- забезпечуватиме постійний структурований діалог між урядом України та міжнародними партнерами.
Конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference) проходить 10-11 липня у Римі. Це вже четверта міжнародна зустріч високого рівня, присвячена підтримці післявоєнної відбудови та реформ в Україні. Попередні конференції проходили в Лугано, Лондоні та Берліні.
URC 2025 організовують уряди України та Італії за участю Єврокомісії, міжнародних фінансових інституцій, представників бізнесу, громадянського суспільства та місцевої влади.
Головнамета-мобілізувати політичну, фінансову та технічну підтримку України, зокрема шляхом залучення приватного капіталу, підтримки людського потенціалу, відновлення громад і регіонів, а також сприяння євроінтеграційним реформам. -
Україна назвала потреби на 2026 рік, а ЄС шукає джерела фінансування
Україна наступного року потребуватиме понад 40 млрд дол. зовнішньої фінансової підтримки. ЄС вже терміново шукає кошти для покриття дефіциту бюджету України 2026 р. Звідки можна взяти гроші? На цей рік грошей вистачить Нещодавно в Україні переписали бюджет, аби залатати дірку, яка утворилася через зростання витрат на закупівлю зброї. Гроші перерозподілили таким чином, аби їх вистачило на військові потреби. Наразі в Україні вважають, що коштів на цей рік вистачить. “Уряд наприкінці червня подав зміни до закону про державний бюджет, де передбачив збільшення видатків на обороноздатність країни майже на 10 млрд дол. Це допоможе ефективно протидіяти ворогу”,- сказав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Він підкреслив, що завдяки економічному відновленню та проведеним реформам за перші п’ять місяців 2025 р.вдалося перевиконати дохідну частину держбюджету на 1 млрд дол.
Загалом витрати України на оборону та безпеку у 2025 р. складуть близько 50 млрд дол., що становить 26% ВВП. При цьому власні доходи держбюджету очікуються на рівні 48,5 млрд дол. Бюджет на закупівлю зброї так само рекордний і складе 16,4 млрд дол. “Таким чином зовнішнє фінансування критично важливе для нас, адже дозволяє Україні спрямовувати власні ресурси на захист нашої країни”,- сказав він. За даними Шмигаля, Україні вдалося залучити вже 22 млрд дол. міжнародної фінансової допомоги. Скільки грошей потрібно на наступний рік Тож, гроші на цей рік є, час замислитись про наступний. Він буде для нашої країни непростим.
В Україні вже підрахували скільки нам потрібно буде коштів, аби пройти 2026 р.
Шмигаль заявив, що у 2026 р. Україна потребуватиме зовнішньої фінансової підтримки у розмірі понад 40 млрд дол. Про це він повідомив на засіданні Керівного комітету платформи Української платформи донорів (URC-2025) у Римі.
Прем’єр сказав, що 2026 р. стане випробуванням, оскільки потреби країни у зовнішньому фінансуванні і надалі перевищуватимуть 40 млрд дол. Тож ключовим завданням має стати напрацювання механізмів та інструментів, які дозволять залучити ці кошти.
Він заявив, що уряд активно веде перемовини з міжнародними партнерами щодо підтримки у 2026 р.
За його словами, наступний бюджетний цикл потребуватиме особливої уваги, адже 2026 р., несе багато невизначеності.
Через невпевненість у міжнародній підтримці наступного року, Україна навіть попросила частину траншу, який МВФ мав надати цього року перенести на 2026 р. “Україна звернулась до Фонду із проханням зменшити розмір наступного траншу із раніше запланованих 0,92 млрд дол. до 0,4 млрд дол. Загальний розмір залишку фінансування за програмою від цього не зміниться, різниця буде розподілена під час наступних переглядів. Це вкладається в логіку економії доступних ресурсів “зараз”, через більшу невизначеність із фінансуванням “завтра”, про що неодноразово наголошую останнім часом. Ситуація із залученням коштів партнерів у 2026 р. є набагато більш невизначеною”,– зазначив Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев. Своєю чергою міністр фінансів Сергій Марченко сказав про те, що наступного року треба буде серйозно скоротити бюджет. “Наступного року нам потрібно скоротити за базовим сценарієм дефіцит до 9,9% з 19,4% ВВП. Щоб зрозуміти, наскільки це складно і наскільки це великі цифри – йдеться про сотні мільярдів гривень менше видатків, якщо порівнювати з тим бюджетом, який ми зараз маємо”, – сказав він. ЄС шукає кошти для України ЄС терміново розглядає варіанти покриття потенційного дефіциту бюджету України на наступний рік, який може сягнути 19 млрд дол. Необхідність у пошуку нових джерел фінансування зумовлена зменшенням підтримки з боку США та згасанням надій на швидке припинення вогню у війні з Росією.
Європейська комісія обговорює з країнами-членами ЄС кілька основних варіантів: військова підтримка України у вигляді “позабюджетних” грантів. Прискорення виплат за кредитами за програмою підтримки G7 на 50 млрд дол. Більш ефективне використання знерухомлених у ЄС російських державних активів. “Зростає занепокоєння щодо наступного року. Багато зацікавлених сторін, які розраховували на угоду про припинення вогню цього року, змушені перераховувати свої витрати і усвідомлюють, що існує фінансова діра, як не крути”, – сказав високопосадовець ЄС у коментарі Financial Times. Терміновість пошуку фінансування пов’язана також із розбіжностями в оцінках. МВФ вважає, що потреби України на наступний рік покриті, однак цей прогноз базується на припущенні, що війна завершиться цього року або в середині 2026 р. У Києві та Брюсселі цей сценарій вважають малоймовірним.
Мета ЄС – забезпечити потреби Києва заздалегідь, до настання зими, особливо враховуючи невизначеність щодо подальшої військової підтримки з боку США.
Один із варіантів, запропонований Києвом країнам G7, полягає в тому, щоб європейські союзники надавали військову допомогу у вигляді двосторонніх грантів, які б враховувалися як внесок у досягнення цільового показника НАТО щодо збільшення національних витрат на оборону до 5% ВВП. Це дозволило б одночасно підтримати Україну та виконати власні оборонні зобов’язання.
Усвідомлення того, що війна буде довгою, а підтримка з боку США – ненадійна, змушує ЄС переходити від ситуативних пакетів допомоги до пошуку більш креативних, довгострокових та сталих механізмів фінансування України.
Розглянуті варіанти демонструють готовність ЄС розширювати фінансові та юридичні межі, щоб забезпечити стабільність України. Особливо це стосується ідеї більш агресивного використання заморожених російських активів, що свідчить про посилення позиції “Росія має заплатити”.
Фактично, ЄС намагається збудувати для України фінансовий “захисний мур” на 2026 р. ще до того, як може виникнути криза фінансування через політичні зміни у США чи “втому від війни”. Успіх цих зусиль напряму визначить здатність України продовжувати оборону та підтримувати макроекономічну стабільність протягом наступного року. Де ще можна взяти кошти? Україна зараз має три великі лінії міжнародного фінансування, які вона хоче розтягнути хоча б до 2027 р. Це програма МВФ на 15,5 млрд дол., програма Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд євро та програма ERA від “Великої сімки” на 50 млрд дол., які погашатимуться коштом заморожених активів РФ.
Але цих коштів не вистачить. Тож варто шукати внутрішні ресурси.
Мінфін вважає, що дуже бажано обійтися без підвищення податків. Вони, на його думку, і так достатньо високі в Україні.
Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі “АНТС”, вважає, що є простір для урізання бюджетних видатків, зокрема в зменшенні кількості державних установ.
Гетман, своєю чергою, вважає можливим підняття комунальних тарифів наступного року – до ринкового рівня. Це дасть змогу отримати додаткові гроші для державного бюджету від енергетичних компаній, як-от “Енергоатом”та “Нафтогаз”.
Ще один ресурс -резерви НБУ, які нині становлять 44,5 млрд дол. Вони теж можуть бути використані для фінансування державного бюджету.
Вікторія Хаджирадєва -
Трамп: НАТО профінансує зброю США для України
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп в ефірі телеканалу NBC повідомив, що досяг домовленості з НАТО щодо поставок американської зброї Україні через Альянс. Його у четвер, 10 липня, процитувало CNN.
Згідно з повідомленням, президент США зазначив, що фінансування цих поставок повністю забезпечить НАТО.
“Ми відправляємо зброю до НАТО, і НАТО фінансує це постачання на сто відсотків”.
Також було вказано, що Трамп пообіцяв: “Patriot буде передано до НАТО, а вже альянс здійснить їх подальший розподіл”.
Крім того, Дональд Трамп анонсував на понеділок “важливу заяву” щодо Росії, не розкриваючи додаткових деталей.
“Я розчарований Росією… у понеділок зроблю важливу заяву щодо Росії”.
При цьому він сказав, що від розвиватку подій протягом наступних кількох тижнів залежатимуть його наступні кроки.
Раніше була інформація, що Трамп вперше після поновлення на посаді планує відправити зброю Україні. Очікувана сума постачань може перевищити 300 мільйонів доларів.
Також повідомлялося про відновлення США постачань Україні боєприпасів калібру 155 мм та високоточних ракет GMLRS.