Наших за кордоном – багато За даними Євростату, станом на 31 березня 2025 року статус тимчасового захисту в ЄС мали 4,26 мільйона українців. Найбільше українців з таким статусом перебували в Німеччині – майже 1,2 мільйона.
Але абсолютно точно невідомо, скільки біженців знаходиться за кордоном. За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, станом на середину лютого 2025 року за кордоном перебувають близько 6,9 мільйонів українців.
Оцінка базується на цифрах, які свідчать, що кількість людей на підконтрольній території України становить близько 30 мільйонів. Загальна кількість людей, які виїхали з України, може бути вищою, якщо врахувати тих, хто виїхав через Росію або Білорусь.
На думку експертів, реальна кількість українців, які перебувають за кордоном, може бути навіть вищою, ніж 7,7 мільйона. Відзначимо, що дані про кількість українців за кордоном можуть відрізнятися залежно від джерела та методів підрахунку.
Де ж українців зараз найбільше? Обираючи територію для переїзду, майбутніх мігрантів насамперед хвилюють питання працевлаштування, цін на оренду та наявності інфраструктури для дітей.
І українці найчастіше обирають ключові 6 країн: Польщу, Німеччину, Чехію, Швецію, Латвію та Іспанію. Однак вже за два роки захист українських біженців може змінитися. Продовжать востаннє Наразі статус українців визначається ухваленою в березні 2022 року ЄС Директивою про тимчасовий захист (Temporary Protection Directive – TPD). Вона від самого початку розглядалася як тимчасове рішення для негайного надання колективного захисту людям, які рятуються від війни.
Спочатку передбачалося продовження директиви максимум на три роки, до березня 2025 року. Пізніше Єврокомісія ухвалила більш вільне тлумачення директиви, що дозволило продовжити її термін додатково ще на рік – до березня 2026 року.
За словами одного з дипломатів ЄС, зараз за зачиненими дверима набирають обертів розмови про “стратегії виходу” з цієї ситуації. Держави-члени можуть порушити це питання вже 12–13 червня 2025 року на засіданні Ради з питань юстиції та внутрішніх справ.Ймовірно, тимчасовий захист продовжать, але це буде востаннє.
Експерти відзначають, що хоча більшість держав-членів підтримують продовження директиви про тимчасовий захист, залишилося мало правового простору для такого кроку. “Ми і так ходимо тонким льодом з останнім продовженням. Пряме прочитання директиви означало б, що через три роки її дія закінчиться”,- зазначив старший політичний радник Міжнародного центру з розвитку міграційної політики Мартін Вагнер. Але оскільки цього не сталося, за його словами, необхідна “реальна дискусія про альтернативи і про те, як у той чи інший спосіб вийти з режиму тимчасового захисту”.
Він також додав, що тепер ЄС повинен розробити стратегію переходу від тимчасового захисту як для тих, хто хоче залишитися, так і для тих, хто хоче повернутися.
Одним із сценаріїв також може бути звуження сфери захисту. Це може означати, що люди, які повернулися в Україну на постійне місце проживання, не зможуть знову претендувати на захист у ЄС або для них обмежать підтримку.
Посол України в Європейському Союзі Всеволод Ченцову розмові з виданням Європейська правда наголосив, що Україна розраховує на те, що Рада ЄС продовжить тимчасовий захист для українців до березня 2027 року.
За його словами, на рішення Єврокомісії “вплинула безпекова ситуація в Україні, яка, на жаль, не покращується”. Також варто взяти до уваги, що близько половини українців, які перебувають під тимчасовим захистом у ЄС – це жінки, і біля третини – діти, тобто вразливі категорії.
Ченцов розповів, що паралельно в ЄС триває дискусія про те, що робити через два роки, коли дія директиви про тимчасовий захист закінчиться. “Ми будемо ставити питання, яким чином Європейська комісія та держави-члени сприятимуть поверненню наших громадян – тих, які готові повернутися, – якщо безпекова ситуація дозволятиме це”,- розповів він. Однак чи легко буде повернути українців? Складне питання Українські біженці вже облаштували своє життя за кордоном. У разі скасування воєнного стану виїдуть для возз’єднання сімей стільки ж, скільки повернуться, каже директор Соціологічної групи Рейтинг Олексій Антипович в інтерв’ю РБК-Україна.
Як зазначив соціолог, питання повернення біженців складне для дослідження. Бо на словах люди готові повернутися додому, а по факту вже осіли за кордоном та створили нові зв’язки на новому місці. Соціолог наголосив, що за три роки в Польщі, Німеччині чи Італії українці вивчили мову, знайшли роботу та влаштували дітей в садочки. “Якось людина живе, вона пройшла вже певний рівень адаптації до чогось нового, нових обставин. І тепер людина все це має кинути і повернутись в Україну, на нове місце, де знову пошуки роботи, школи і так далі. Тому сказати, що український біженець сильно це буде хотіти робити, я, на жаль, не можу”,– сказав він. За даними Антиповича за 2023 рік, 60% біженців – це люди зі сходу та півдня України. Постає питання: де зупиниться війна, і чи буде українцям куди повертатися? Але серед вимушених мігрантів є і люди з заходу країни, які теж не палають бажанням їхати додому. Чому? Бо за кордоном їм банально краще.
Антипович також нагадав, що є певний відсоток чоловіків, які зараз невиїзні, але їхні дружини і діти за кордоном. Але коли вікно можливостей відкриється, вони поїдуть до сімей. “Думаю, що це все буде в балансі. Скільки повернеться, стільки і виїде”, – додав він. А на думку макроекономіста, банкіра, доктора економічних наук, експерта у сфері міграційної політики Андрія Гайдуцького, країни Європи зацікавлені у тому, аби українські біженці залишилися жити у них. Зокрема йдеться про країни, які є найбільш зрілими у питанні міграційної політики, розповів аналітик у коментарі для РБК-Україна.
Він наголосив, що йдеться про ті держави, які 50 років тому ще дискутували про те, що “мігранти – це добре чи погано” та які зрозуміли, що якщо не залучати іммігрантів, то в країні не буде працювати більшість заводів та виробництв. Тобто, в першу чергу мова йде про Скандинавські країни. Але і східні країни потерпають від нестачі недорогої робочої сили. Гайдуцький додав, що це в першу чергу стосується Польщі, Угорщини та Словаччини як нових “промислових центрів”. Водночас вступ Болгарії та Румунії до Шенгенської зони з 1 січня 2025 року також прискорить трудову еміграцію з цих країн, що стимулюватиме місцевих роботодавців шукати робочу силу серед українців.
Гайдуцький також розповів, що буде з біженцями в ЄС після закінчення тимчасового захисту для українців. За його словами, всі питання, які стосуються наших співвітчизників, які прибули в ЄС після 24 лютого 2022 року і отримали такий захист, перейдуть на рівень окремого регулювання в кожній країні блоку. І країни поведуть себе по-різному.
Однак Гайдуцький запевнив, що більшість країн запропонує громадянам України перехідний період, аби вони мали можливість перейти на загальні умови перебування іноземців в країні. Зокрема це може бути отримання трудових віз, дозволі або посвідок на постійне проживання.
Валерія Шипуля
Позначка: Фінансова допомога
-
Продовжать востаннє: що відомо про захист українських біженців в ЄС
-
BBC: Захід заплатив РФ більше, ніж допоміг Україні
За останні роки, Росія заробила втричі більше коштів від експорту енергоносіїв, ніж Україна отримала від союзників у вигляді допомоги. Ця інформація була оприлюднена британським медіа BBC. Енергоносії становлять значну частку державних доходів Росії, зокрема майже третину, та понад 60% її експорту. У зв’язку з війною, союзники України ввели різні санкції проти Росії, що вплинуло на експорт російського нафтопродукту та газу. Навіть після цього, деякі країни продовжують імпортувати російський газ через Туреччину. Європейські країни також не застосували найсуворіші санкції щодо російських нафтових та газових поставок, оскільки вважають, що це може призвести до ескалації війни. У новому пакеті санкцій була прийнята дорожня карта про припинення імпорту газу з Росії до кінця 2027 року.
-
Уряд погодив залучення $3 млрд від Японії
Кабінет міністрів погодив залучення від Японії майже $3 млрд, забезпечених доходами від заморожених активів Росії. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм у п’ятницю, 30 травня.
“У надзвичайно складних умовах Україна зберігає макрофінансову стабільність… Сьогодні ухвалюємо рішення про залучення коштів від Японії. Це майже 3 млрд доларів, забезпечених доходами від російських заморожених активів, на фінансування пріоритетних бюджетних видатків України”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду в п’ятницю.
За його словами, ресурс спрямують на фінансування пріоритетних бюджетних видатків України.
Також він нагадав, що уряд вже має домовленість на рівні персоналу щодо восьмого перегляду програми співпраці з МВФ, і після затвердження рішення Виконавчою радою Фонду очікується новий транш обсягом близько $500 млн. -
Випускники медичних вишів можуть отримати по 200 тисяч гривень
Кабінет міністрів вирішив стимулювати грошима випускників медичних вишів. Про це повідомив глава уряду Денис Шмигаль під час засідання уряду в п’ятницю, 30 травня.
За його словами, Кабмін схвалює постанову про запровадження одноразової виплати в 200 тисяч гривень для випускників медичних вишів, які влаштовуються на роботу в медзаклади сільської місцевості або на території активних бойових дій.
“Це дієва підтримка молодих спеціалістів та засіб подолання кадрового дефіциту медиків на місцях”, – зазначив Шмигаль.
За даними Держстату, середня зарплата штатних працівників в Україні зросла у 2024 році на 23,1% до 21 473 гривень.
Найвища заробітна плата у сфері “Інформація та телекомунікації”, де вона зросла на 38,2% до 52 457 гривень. На другому місці – Фінансова та страхова діяльність – 41 384 гривні (зростання на 20,3%).
Зарплати у сфері Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги – одні з найнижчих – 16 850 гривень. За рік вони зросли на 14,7%.
-
Україна домовилась з МВФ про транш у $500 млн
Україна домовилася з Міжнародним валютним фондом щодо нового перегляду програми ефективного управління фондом. Це означає, що країна може отримати новий кредит у розмірі 500 мільйонів доларів. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у своєму Телеграм-каналі. Він також додав, що загалом Україна може отримати понад 10 мільярдів доларів за цією програмою. МВФ вважає, що українська економіка залишається стійкою навіть у складних умовах війни, а уряд продовжує впроваджувати необхідні реформи.
-
Місія йде добре: Україна невдовзі отримає черговий транш від МВФ
Місія Міжнародного валютного фонду завершила роботу над новим траншем для України у розмірі 500 млн доларів. Якщо результати перегляду будуть успішними, Україна може отримати наступний транш фінансування. Місія МВФ оцінює економічну ситуацію країни, фінансування бюджету та стійкість державного боргу під час війни з Росією. Україна активно продовжує реформи та співпрацює з МВФ. Є певні завдання, які потрібно виконати для отримання наступних траншів, але в цілому Україна показує прогрес у виконанні вимог МВФ. Важливо продовжувати реформи та підтримувати макроекономічну стабільність для успішного майбутнього країни.
-
Україні погодили €50 млн від Ради Європи на житло для переселенців
Україна та Банк розвитку Ради Європи (CEB) підписали кредитну угоду на суму €50 мільйонів для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Про це повідомляє The Council of Europe Development Bank.
Новий проєкт передбачає надання понад 1 100 пільгових іпотечних кредитів для родин ВПО. Умови іпотеки – фіксована ставка 3% річних, термін погашення до 30 років. Також передбачена можливість подання заявки через Дію.
Програма вже викликає значну зацікавленість: понад 35 000 родин перебувають у списку кандидатів.
У майбутньому співпраця між CEB та Україною передбачатиме окремі іпотечні програми для інших категорій постраждалих громадян, зокрема для ветеранів війни.
Це вже другий кредит CEB на підтримку житлового сектору України. Першу позику у €100 мільйонів підписали у 2024 році – вона передбачала компенсацію за зруйноване житло через житлові сертифікати. За цією програмою вже понад 7 600 українців отримали житло.
CEB також продовжить підтримувати механізм компенсації – затверджене додаткове фінансування на €100 мільйонів. -
Названо обсяг фіндопомоги Україні за три роки
Україна за останні три роки отримала понад $133 млрд фінансової допомоги від міжнародних партнерів. Про це у четвер, 22 травня, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко під час зустрічі з міністром фінансів Канади Франсуа-Філіпом Шампанем та віце-канцлером, міністром фінансів Німеччини Ларсом Клінгбайлем.
Марченко зазначив, що Канада та Німеччина є одними з лідерів у підтримці України з початку повномасштабної війни в усіх можливих напрямах.
За його даними, допомога від Німеччини є другою за розміром серед країн світу та сягнула 17,3 млрд євро, а допомога Канади є п’ятою за розміром в світі та становить 10,3 млрд євро.
Також Канада та Німеччина підтримали ініціативу G7 ERA (допомога Україні за рахунок відсотків від заморожених російських активів) обсягом $50 млрд. Внесок Канади складає 5 млрд канадських доларів (близько $3,4 млрд). Україна вже отримала перший транш – 2,5 млрд канадських доларів. Внесок ЄС становить 18,1 млрд євро (близько $20 млрд). Україна отримала вже чотири транші обсягом 6 млрд євро.
Раніше Нацбанк оцінив обсяги міжнародної допомоги Україні до 2027 року. Вона залишатиметься на високому рівні з поступовим зниженням протягом прогнозного періоду у міру нормалізації економічної ситуації. -
Влітку закінчується допомога США: що чекає Україну
Україні загрожує зупинка американської військової допомоги, оскільки пакет допомоги, що надавався під час президентства Джо Байдена, незабаром закінчується. Це може стати серйозним ударом для України, адже поки що в бюджеті США не передбачено нових виділень на поставки зброї та обладнання для української армії. Сполучені Штати надали Україні значну військову та фінансову підтримку після вторгнення Росії в країну у 2022 році. Також були здійснені навчання, розвідувальна підтримка та інші види допомоги. Хоча сценарій повного припинення підтримки сьогодні малоймовірний, його наслідки для України можуть бути серйозними, включаючи втрату доступу до американської зброї та обладнання, а також технічне обслуговування вже наявного військового обладнання.
-
Російські гроші – на українську зброю: ЄС виділив Україні 1 млрд євро
Україна отримала 1 млрд євро від ЄС за рахунок доходів від заморожених російських активів для підтримки українського оборонного промисловості. Ці кошти будуть витрачені на закупівлю артилерії, боєприпасів та посилення української протиповітряної оборони. Крім того, Європейський союз обіцяє виділити ще 900 млн євро на закупівлю зброї для України. Франція також використовуватиме доходи від заморожених активів Росії для фінансування обслуговування гаубиць Caesar, які були поставлені Україні. Німеччина засекретила інформацію про постачання зброї для України, а Японія укладає угоду з Україною на суму близько 3 млрд доларів для підтримки розвитку країни.