Україна отримала від Світового банку 177 млн доларів для підтримки реформ. $147 млн це частина проєкту SURGE, який спрямований на підтримку відбудови через розумне фіскальне управління, а $30 млн – частина проєкту THRIVE, який спрямований на трансформацію охорони здоров’я. Ці кошти були внесені до державного бюджету. Уряд України очікує отримати ще $249 млн та $17,5 млн відповідно у межах цих проєктів до кінця року. Обидва проєкти реалізуються за фінансовим інструментом Program-for-Results, що передбачає виділення коштів лише після досягнення певних результатів. Ці проєкти спрямовані на покращення управління публічними інвестиціями та підвищення ефективності системи охорони здоров’я в Україні.
Позначка: Фінансова допомога
-

ЄС готує новий план фінансування України – ЗМІ
Країни ЄС можуть спільно взяти на себе боргове зобов’язання на десятки мільярдів євро в межах Плану Б для підтримки України на плаву після того, як Бельгія відхилила плани використати для цього заморожені активи РФ. Про це повідоляє Politico із посиланням на трьох дипломатів ЄС в понеділок, 27 жовтня.
Очікується, що цей план буде включено до документа, який Єврокомісія надасть країнам ЄС найближчими тижнями. Також буде надано доопрацьований план щодо використання заморожених активів РФ та третю опцію – взагалі відмовитися від фінансової підтримки України. Дипломати наголошують, що цей третій варіант може підтримати лише Угорщина.
За даними видання, кілька лідерів європейських країн виступили з пропозицією про те, щоб спільно взяти кредит під час саміту ЄС, що пройшов минулого тижня, після того, як стало зрозуміло, що Бельгія все ще боїться можливих наслідків використання активів РФ.
Журналісти пишуть, багато європейських країн і так перебувають у боргах, а тому – воліли б все ж таки використовувати заморожені активи РФ.
У свою чергу Україна зіткнеться з серйозними фінансовими труднощами наприкінці першого кварталу 2026 року, якщо не отримає нового вливання. Європа наразі є єдиним надійним варіантом. -

Туск повідомив, коли Київ отримає доступ до заморожених активів РФ
Польський прем’єр Дональд Туск заявив, що питання передачі заморожених російських активів Україні має бути вирішене на саміті Європейської Ради у грудні. Деякі країни, зокрема Бельгія, висловлюють побоювання щодо відповідальності за це рішення. Польща пропонує створити загальноєвропейський механізм спільної відповідальності. Туск зауважив, що деякі країни, наприклад, Угорщина, чинять опір усім ініціативам, пов’язаним із Україною. Важливість передачі заморожених активів Україні полягає в тому, що країна не зможе виграти війну або захистити себе без належної фінансової підтримки. Туск також наголосив, що використання заморожених коштів РФ для відбудови України і зміцнення її обороноздатності є справедливим. Нагадаємо, що на початку жовтня лідери країн ЄС не дійшли згоди щодо надання Україні “репараційного кредиту” у розмірі 140 млрд євро, забезпеченого замороженими російськими активами.
-

Зеленський: ЄС збереже фінансову підтримку України
Президент України Володимир Зеленський оголосив, що Європейський Союз підтримає фінансово Україну у 2026 та 2027 роках. Цю новину він оприлюднив у Telegram після засідання Європейської Ради. Зеленський підкреслив, що ЄС підтвердив свою готовність допомагати Україні не лише у наступному році, а й у 2027-му. Президент також зазначив про політичну підтримку ЄС щодо заморожених російських активів та їх використання для захисту від російської агресії. Зеленський висловився щодо ухвалення санкційного пакету проти Росії, підкресливши важливість їх підтримки іншими європейськими країнами. Крім того, президент зазначив про початок роботи над новим санкційним пакетом та підтримку обмеження російського постачання. Євросоюз висловив підтримку Україні і відклав рішення щодо використання російських активів на суму 140 мільярдів євро.
-

Саміт Євроради затвердив допомогу Україні: Орбан знову проти
На засіданні Європейського союзу 26 країн підтримали висновки про Україну, які передбачають надання фінансової та військової допомоги в 2026-2027 роках. Угорщина, яку очолює прем’єр-міністр Віктор Орбан, відмовилася підтримати ці висновки. Це не перший раз, коли Угорщина бойкотує підтримку України з боку ЄС. Орбан уже раніше демонстрував подібну позицію. Євросоюз підтвердив свою готовність допомагати Україні, але Угорщина залишається проти цього.
-

ЄС надав підтримку енергосистемі України на €3 млрд
Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова осудила нову атаку Росії на українську критичну інфраструктуру. Вона зазначила, що ЄС продовжує підтримувати енергетичну систему України перед настанням зими, виділивши на це близько 3 мільярдів євро з початку конфлікту з Росією. Посол також повідомила, що представники ЄС відвідали Чернігів та інші регіони України, щоб оцінити потреби країни в енергетичному секторі на зиму. ЄС надає фінансову підтримку для закупівлі газу та обладнання для ремонту енергетичного обладнання. Крім того, Європейський Союз запровадив ряд проєктів у сфері розподіленого енергопостачання та відновлюваних джерел енергії в Україні. Також нагадала про недавно оголошений “зимовий пакет” на 40 мільйонів євро для гуманітарних потреб України та додаткову допомогу на 100 мільйонів євро на зимовий період.
-

ЄБРР планує розширити обсяги операцій в Україні
Європейський банк реконструкції та розвитку планує збільшити свою діяльність в Україні, збільшивши обсяги фінансування до 2,5-3 млрд євро щорічно. Загалом, за весь час співпраці з Україною, банк надав 22,6 млрд євро фінансування. Міністр фінансів України Сергій Марченко зустрівся з президентом ЄБРР Оділь Рено-Бассо, щоб обговорити плани співпраці на майбутні роки. Банк активно фінансує проекти в енергетичній сфері, транспорті, підтримує ліквідність державного сектору та малі та середні підприємства. ЄБРР також підтримував Україну у закупівлі газу для опалювальних сезонів та зміцненні енергетичної безпеки. Планується продовження співпраці без державних гарантій, щоб розширити обсяги проектів для відновлення країни.
-

Стало відомо, скільки Україні потрібно зовнішнього фінансування
Міністр фінансів Сергій Марченко на засіданні у Вашингтоні заявив, що Україні у 2026-2027 роках потрібно буде отримати близько 60 мільярдів доларів зовнішнього фінансування для покриття дефіциту бюджету та підтримки енергетичного сектору. Міністр подякував партнерам за допомогу, яка вже перевищила 152 мільярди доларів, але зауважив, що у майбутні роки потреба у фінансуванні буде набагато більшою. Він також висловив необхідність запуску нових форматів співпраці та механізмів для залучення російських активів, щоб збалансувати бюджет. Також триває робота над новою програмою співпраці з МВФ, яка має відображати пріоритети держави у середньостроковій перспективі.
-

Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
Уряд Латвії прийняв рішення про зміни до закону щодо підтримки цивільного населення України, які передбачають скорочення деяких видів допомоги. Наприклад, відмовлять у наданні одноразової підтримки для початку роботи або самозайнятості. Кількість українців, які отримують статус тимчасового захисту в Латвії, залишається стабільною, але кількість прибулих зменшилася. Українці, які працюють офіційно в Латвії, отримують підвищення доходів. Уряд Латвії виділив 65 мільйонів євро на підтримку українців у 2025 році, але ця сума скоротиться до 39,7 мільйонів євро у 2026 році. Планується перегляд переліку послуг і заходів підтримки для українців. Нові правила також передбачають зміни у сфері охорони здоров’я та інших видів допомоги. Ці зміни мають бути затверджені парламентом.
-

Підтримка України напередодні зими: ЄС уже мобілізував €800 млн
Європейський Союз вже виділив 800 млн євро для фінансування української енергетики напередодні зими на фоні російських атак на енергосистему. Про це заявив управляючий директор з питань Європи і Центральної Азії в Європейській службі зовнішніх зв’язків Матті Маасікас, передає Укрінформ у четвер, 9 жовтня.
“Взимку 2024-2025 років ми підтримали енергетичні системи України на суму 2 млрд євро. На майбутню зиму ми мобілізували 800 мільйонів”, – сказав він, додавши, що ЄС усвідомлює, що цього недостатньо.
З цією метою, пояснив чиновник, верховна представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас представляє ЄС на так званому енергетичному Рамштайні у форматі G7+, щоб знайти додаткове фінансування.“Наразі там триває інтенсивна робота. Ми оцінюємо дефіцит у 400 млн євро і маємо намір його заповнити”, – заявив Маасікас, додавши, що ЄС також співпрацює з різними міжнародними фінансовими установами для надання фінансування українським енергетичним компаніям.
Чиновник наголосив на критичній важливості синхронізації, яка відбулася між українською та європейською енергетичними мережами. Два інші елементи, на яких має бути зосереджена допомога, – це протиповітряна оборона для захисту критично важливої енергетичної інфраструктури та подальша децентралізація виробництва електроенергії, зокрема в галузі відновлюваних джерел.
