Міграцію візьмуть під контроль Передусім йдеться про тих українців, які не змогли інтегруватися в життя країни перебування, досі не мають роботи і не в змозі самостійно оплачувати житло. Отримавши десятки тисяч євро безповоротної допомоги, ці люди в Україні зможуть придбати будинок чи квартиру, а може – авто, або ж розпочати власний бізнес.
Однією з перших країн, яка має намір матеріально простимулювати повернення українців на батьківщину, є Швеція.
Прем’єр-міністр цієї країни Ульф Крістерссон в інтерв’ю Euronews заявив, що існує абсолютна необхідність взяти міграцію під контроль, тому буде збільшено гранти на повернення мігрантів з 900 до 32 тис. євро.
Нині цей грант складає 900 євро на одну дорослу людину. Але така ініціатива поки що не стала популярною. Як повідомило Шведське міграційне агентство, у 2023 році була схвалена лише одна із 70 заявок.
Для того, щоб переламати цю тенденцію, нова пропозиція уряду збільшить суму до 32 тис. євро, що на 3400% більше.
Взагалі-то програма фінансових стимулів для добровільного повернення існує вже кілька десятиліть, але, як заявив Крістерссон, тепер він надихається прикладом Данії, яка встановила цільову групу в 22 тис. осіб. “Ми в основному копіюємо данську модель і значно збільшуємо цю суму, щоб полегшити життя тим, хто розуміє, що хотів би повернутися до своєї країни, але з різних причин не відчуває, що може знайти собі зручне життя в Швеції”, – сказав він. Прем’єр визнав, що такий підхід може не сподобається багатьом, але наголосив на основній проблемі. “Я не думаю, що цей метод спрацює для багатьох людей, але в нас дійсно є проблема з інтеграцією, і якщо люди, які мають законне право залишатися в Швеції, по суті, не інтегруються, по суті, не цінують шведський спосіб життя, то принаймні вони могли б подумати про повернення в країну свого походження”, – сказав він і додав, що ця пропозиція набуде чинності 1 січня 2026 року. Крістерссон також рішуче підтримав політику регульованої міграції, зокрема, Міграційний пакт ЄС, і підкреслив, що ті особи, які отримали відмову в наданні притулку, не повинні залишатися в Європі. “Зараз у нас близько 80% тих, хто має негативне рішення щодо надання притулку, проте вони залишаються в Європі. Це просто неприйнятно у Швеції. Ми впоралися з цим, я думаю, у нас зараз близько 20% залишаються, хоча вони не повинні залишатися тими, хто має негативне рішення. Тому абсолютно необхідно взяти міграцію під контроль”, – сказав політик. На його думку, зараз погляди щодо міграції по всій Європі різко змінюються, що може полегшити ухвалення відповідних політичних рішень. Наприклад, Європейська комісія нещодавно запропонувала заходи, які зроблять репатріацію нелегальних мігрантів ефективнішою. Хаби єдності За даними Євростату, станом на 31 січня 2025 року в Європейському Союзі тимчасовий захист мали майже 4,3 млн українців, які виїхали з України через російське вторгнення.
Найбільше українських біженців прийняли Німеччина (понад мільйон 170 тис.), Польща (більше ніж 990 тис.) та Чехія (майже 395 тис.).
Порівняно з кінцем грудня 2024 року, у січні 2025-го загальна кількість тих, хто перебуває під тимчасовим захистом, зросла на 25 530 осіб (+0,6%): найбільше – в Німеччині (+8 800; +0,8%), Чехії (+6 360; +1,6%) та Іспанії (+3 050; +1,3%).
Водночас у деяких країнах кількість біженців зменшилася: у Данії (-2 245; -6,1%), Франції (-660; -1,1%), Австрії (-420; -0,5%) та Литві (-155; -0,3%).
Майже половину (44,8%) серед українських біженців становлять дорослі жінки, діти – 31,8% та дорослі чоловіки – 23,4%.
Програму тимчасового захисту в ЄС запровадили 4 березня 2022 року, коли українці масово почали виїжджати за кордон через російську війну. У червні 2024 року Європейська Рада вирішила продовжити цей статус – до 4 березня 2026 року.
Тим часом Україна вживає заходів для повернення своїх громадян додому, і в тих країнах, де тимчасово проживають українці, почали відкривати хаби національної єдності для того, щоб підтримувати зв’язок з українцями, які перебувають за кордоном. “Хаби національної єдності відкривалися і будуть відкриватися в багатьох країнах, де є велика присутність українських громадян. Ми відкриваємо в Німеччині, в Іспанії, в Польщі, в Чехії. Ми обговорюємо питання відкриття в Великій Британії. Важливо підкреслити, що ми дуже віримо, що після закінчення гарячої стадії війни українцям буде можливість повернутися до України. І ви знаєте, що є різні причини, чому їхали люди за кордоном. Є розділення сімей, є там, де абсолютно чоловіки героїчні, залишилися захищати державу. Жінки з дітьми поїхали. Війна – це трагедія, яка і розділяла сім’ї, і яка залишала без домівок, без життя дітей, без дитинства”, – зазначив президент України Володимир Зеленський на брифінгу під час візиту в Чехію, де мають відкрити один з таких хабів. Завдання цих хабів – встановлення зв’язку з українцями за кордоном, юридична допомога їм та підтримка в поверненні на батьківщину. Окрім того, нове Міністерство національної єдності має створити нову програму, якаповинна сприяти поверненню українців з-за кордону.
Як зазначив віце-прем’єр-міністр – міністр національної єдності Олексій Чернишов, українська діаспора разом з трудовими та вимушеними мігрантами нині є найбільшою у світі. За оцінками Всесвітнього конгресу українців, нині не менше 25 млн українців та їх нащадків живуть за межами України. Вимушені мігранти, які втекли від війни, стали вже п’ятою зафіксованою хвилею масової міграції.
Він нагадує, що в 1991 році населення України становило 52 млн осіб. У 2013-му, напередодні російського вторгнення, кількість населення оцінювали в близько 45 млн осіб. Нині в Україні проживає, за різними оцінками, від 32 до 34 млн, тобто за останні 10 років з очевидних та неочевидних причин країна втратила понад 10 млн людей.
Чернишов вважає, що при збереженні цих тенденцій може справдитися тривожний прогноз ООН: до 2050 року кількість українців в Україні зменшиться до 25 млн, а до 2100 року – до 15 млн, а населення планети становитиме у цей час близько 13 млрд (на кінець квітня 2025-го на Землі налічувалося 8,219 мільярда осіб).
На його думку, така кількість людей фізично не зможе забезпечити безпеку, захист кордонів та економічний добробут такої великої країни, як Україна.
Галина Гірак
