У Євросоюзі виникли обурення та страхи через можливу скасування Міжнародним валютним фондом фінансової підтримки для України. Причиною цього стало те, що Бельгія відмовилася підтримати репараційний кредит ЄС на 140 мільярдів євро, який був важливим умовою для МВФ. Ця відмова може призвести до блокування фінансової допомоги Києву, що загрожує економічній стабільності України. Європейські чиновники побоюються, що час для ухвалення рішень дуже обмежений, оскільки МВФ розглядає можливість надання нової позики величиною 8 мільярдів доларів. Євросоюз має укласти кредит на 140 мільярдів євро, який має бути забезпечений російськими активами, більшість з яких знаходиться в Бельгії. Європейські лідери шукають шляхи вирішення цієї ситуації, оскільки підтримка МВФ є важливою для України, а також для інвесторів та стабільності країни.
Позначка: Фінансова допомога
-
Нідерланди профінансують кібербезпеку України за британською програмою
Нідерланди вирішили сприяти у підвищенні кіберзахисту в Україні, виділивши додаткові кошти для цифрової безпеки країни. Міністерство закордонних справ Нідерландів оголосило про надання 10 мільйонів євро для участі в британській кіберініціативі, яка має підтримати Україну у протистоянні російським кібератакам. Це допоможе посилити захист інформаційних систем країни та розвивати її кіберможливості. Крім того, Нідерланди також планують виділити кошти для енергетичного сектору України та підтримки військової сфери, зокрема на виробництво дронів.
-
Україна отримала від Світового банку $177 млн
Україна отримала від Світового банку 177 млн доларів для підтримки реформ. $147 млн це частина проєкту SURGE, який спрямований на підтримку відбудови через розумне фіскальне управління, а $30 млн – частина проєкту THRIVE, який спрямований на трансформацію охорони здоров’я. Ці кошти були внесені до державного бюджету. Уряд України очікує отримати ще $249 млн та $17,5 млн відповідно у межах цих проєктів до кінця року. Обидва проєкти реалізуються за фінансовим інструментом Program-for-Results, що передбачає виділення коштів лише після досягнення певних результатів. Ці проєкти спрямовані на покращення управління публічними інвестиціями та підвищення ефективності системи охорони здоров’я в Україні.
-
ЄС готує новий план фінансування України – ЗМІ
Країни ЄС можуть спільно взяти на себе боргове зобов’язання на десятки мільярдів євро в межах Плану Б для підтримки України на плаву після того, як Бельгія відхилила плани використати для цього заморожені активи РФ. Про це повідоляє Politico із посиланням на трьох дипломатів ЄС в понеділок, 27 жовтня.
Очікується, що цей план буде включено до документа, який Єврокомісія надасть країнам ЄС найближчими тижнями. Також буде надано доопрацьований план щодо використання заморожених активів РФ та третю опцію – взагалі відмовитися від фінансової підтримки України. Дипломати наголошують, що цей третій варіант може підтримати лише Угорщина.
За даними видання, кілька лідерів європейських країн виступили з пропозицією про те, щоб спільно взяти кредит під час саміту ЄС, що пройшов минулого тижня, після того, як стало зрозуміло, що Бельгія все ще боїться можливих наслідків використання активів РФ.
Журналісти пишуть, багато європейських країн і так перебувають у боргах, а тому – воліли б все ж таки використовувати заморожені активи РФ.
У свою чергу Україна зіткнеться з серйозними фінансовими труднощами наприкінці першого кварталу 2026 року, якщо не отримає нового вливання. Європа наразі є єдиним надійним варіантом. -
Туск повідомив, коли Київ отримає доступ до заморожених активів РФ
Польський прем’єр Дональд Туск заявив, що питання передачі заморожених російських активів Україні має бути вирішене на саміті Європейської Ради у грудні. Деякі країни, зокрема Бельгія, висловлюють побоювання щодо відповідальності за це рішення. Польща пропонує створити загальноєвропейський механізм спільної відповідальності. Туск зауважив, що деякі країни, наприклад, Угорщина, чинять опір усім ініціативам, пов’язаним із Україною. Важливість передачі заморожених активів Україні полягає в тому, що країна не зможе виграти війну або захистити себе без належної фінансової підтримки. Туск також наголосив, що використання заморожених коштів РФ для відбудови України і зміцнення її обороноздатності є справедливим. Нагадаємо, що на початку жовтня лідери країн ЄС не дійшли згоди щодо надання Україні “репараційного кредиту” у розмірі 140 млрд євро, забезпеченого замороженими російськими активами.
-
Зеленський: ЄС збереже фінансову підтримку України
Президент України Володимир Зеленський оголосив, що Європейський Союз підтримає фінансово Україну у 2026 та 2027 роках. Цю новину він оприлюднив у Telegram після засідання Європейської Ради. Зеленський підкреслив, що ЄС підтвердив свою готовність допомагати Україні не лише у наступному році, а й у 2027-му. Президент також зазначив про політичну підтримку ЄС щодо заморожених російських активів та їх використання для захисту від російської агресії. Зеленський висловився щодо ухвалення санкційного пакету проти Росії, підкресливши важливість їх підтримки іншими європейськими країнами. Крім того, президент зазначив про початок роботи над новим санкційним пакетом та підтримку обмеження російського постачання. Євросоюз висловив підтримку Україні і відклав рішення щодо використання російських активів на суму 140 мільярдів євро.
-
Саміт Євроради затвердив допомогу Україні: Орбан знову проти
На засіданні Європейського союзу 26 країн підтримали висновки про Україну, які передбачають надання фінансової та військової допомоги в 2026-2027 роках. Угорщина, яку очолює прем’єр-міністр Віктор Орбан, відмовилася підтримати ці висновки. Це не перший раз, коли Угорщина бойкотує підтримку України з боку ЄС. Орбан уже раніше демонстрував подібну позицію. Євросоюз підтвердив свою готовність допомагати Україні, але Угорщина залишається проти цього.
-
ЄС надав підтримку енергосистемі України на €3 млрд
Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова осудила нову атаку Росії на українську критичну інфраструктуру. Вона зазначила, що ЄС продовжує підтримувати енергетичну систему України перед настанням зими, виділивши на це близько 3 мільярдів євро з початку конфлікту з Росією. Посол також повідомила, що представники ЄС відвідали Чернігів та інші регіони України, щоб оцінити потреби країни в енергетичному секторі на зиму. ЄС надає фінансову підтримку для закупівлі газу та обладнання для ремонту енергетичного обладнання. Крім того, Європейський Союз запровадив ряд проєктів у сфері розподіленого енергопостачання та відновлюваних джерел енергії в Україні. Також нагадала про недавно оголошений “зимовий пакет” на 40 мільйонів євро для гуманітарних потреб України та додаткову допомогу на 100 мільйонів євро на зимовий період.
-
ЄБРР планує розширити обсяги операцій в Україні
Європейський банк реконструкції та розвитку планує збільшити свою діяльність в Україні, збільшивши обсяги фінансування до 2,5-3 млрд євро щорічно. Загалом, за весь час співпраці з Україною, банк надав 22,6 млрд євро фінансування. Міністр фінансів України Сергій Марченко зустрівся з президентом ЄБРР Оділь Рено-Бассо, щоб обговорити плани співпраці на майбутні роки. Банк активно фінансує проекти в енергетичній сфері, транспорті, підтримує ліквідність державного сектору та малі та середні підприємства. ЄБРР також підтримував Україну у закупівлі газу для опалювальних сезонів та зміцненні енергетичної безпеки. Планується продовження співпраці без державних гарантій, щоб розширити обсяги проектів для відновлення країни.
-
Стало відомо, скільки Україні потрібно зовнішнього фінансування
Міністр фінансів Сергій Марченко на засіданні у Вашингтоні заявив, що Україні у 2026-2027 роках потрібно буде отримати близько 60 мільярдів доларів зовнішнього фінансування для покриття дефіциту бюджету та підтримки енергетичного сектору. Міністр подякував партнерам за допомогу, яка вже перевищила 152 мільярди доларів, але зауважив, що у майбутні роки потреба у фінансуванні буде набагато більшою. Він також висловив необхідність запуску нових форматів співпраці та механізмів для залучення російських активів, щоб збалансувати бюджет. Також триває робота над новою програмою співпраці з МВФ, яка має відображати пріоритети держави у середньостроковій перспективі.