Україна за останні три роки отримала понад $133 млрд фінансової допомоги від міжнародних партнерів. Про це у четвер, 22 травня, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко під час зустрічі з міністром фінансів Канади Франсуа-Філіпом Шампанем та віце-канцлером, міністром фінансів Німеччини Ларсом Клінгбайлем.
Марченко зазначив, що Канада та Німеччина є одними з лідерів у підтримці України з початку повномасштабної війни в усіх можливих напрямах.
За його даними, допомога від Німеччини є другою за розміром серед країн світу та сягнула 17,3 млрд євро, а допомога Канади є п’ятою за розміром в світі та становить 10,3 млрд євро.
Також Канада та Німеччина підтримали ініціативу G7 ERA (допомога Україні за рахунок відсотків від заморожених російських активів) обсягом $50 млрд. Внесок Канади складає 5 млрд канадських доларів (близько $3,4 млрд). Україна вже отримала перший транш – 2,5 млрд канадських доларів. Внесок ЄС становить 18,1 млрд євро (близько $20 млрд). Україна отримала вже чотири транші обсягом 6 млрд євро.
Раніше Нацбанк оцінив обсяги міжнародної допомоги Україні до 2027 року. Вона залишатиметься на високому рівні з поступовим зниженням протягом прогнозного періоду у міру нормалізації економічної ситуації.
Позначка: Фінансова допомога
-
Названо обсяг фіндопомоги Україні за три роки
-
Влітку закінчується допомога США: що чекає Україну
Україні загрожує зупинка американської військової допомоги, оскільки пакет допомоги, що надавався під час президентства Джо Байдена, незабаром закінчується. Це може стати серйозним ударом для України, адже поки що в бюджеті США не передбачено нових виділень на поставки зброї та обладнання для української армії. Сполучені Штати надали Україні значну військову та фінансову підтримку після вторгнення Росії в країну у 2022 році. Також були здійснені навчання, розвідувальна підтримка та інші види допомоги. Хоча сценарій повного припинення підтримки сьогодні малоймовірний, його наслідки для України можуть бути серйозними, включаючи втрату доступу до американської зброї та обладнання, а також технічне обслуговування вже наявного військового обладнання.
-
Російські гроші – на українську зброю: ЄС виділив Україні 1 млрд євро
Україна отримала 1 млрд євро від ЄС за рахунок доходів від заморожених російських активів для підтримки українського оборонного промисловості. Ці кошти будуть витрачені на закупівлю артилерії, боєприпасів та посилення української протиповітряної оборони. Крім того, Європейський союз обіцяє виділити ще 900 млн євро на закупівлю зброї для України. Франція також використовуватиме доходи від заморожених активів Росії для фінансування обслуговування гаубиць Caesar, які були поставлені Україні. Німеччина засекретила інформацію про постачання зброї для України, а Японія укладає угоду з Україною на суму близько 3 млрд доларів для підтримки розвитку країни.
-
Світовий банк виділив Молдові $90 млн
Світовий банк схвалив виділення $90 млн для бюджету Молдови у рамках проекту DPO, спрямованого на підвищення економічних можливостей та політики розвитку в умовах зміни клімату. Ці кошти допоможуть підвищити енергетичну безпеку країни та відповідати стандартам Євросоюзу. Також Молдова отримає гранти на $7,7 млн від програми M-GROW та на $8 млн від Глобального фонду пільгового фінансування для підтримки боротьби з кризою біженців. Зусилля Світового банку спрямовані на підтримку уряду Молдови у реагуванні на енергетичну та міграційну кризи, а також на зміцнення стійкості країни до майбутніх потрясінь.
-
Молдова отримає від ЄС 1,9 млрд євро
У Молдові та Європейському Союзі 9 травня був підписаний план розвитку країни на суму 1,9 мільярда євро. Частина цих коштів буде надана у вигляді кредиту, а інша частина – у вигляді гранту. Про це повідомляє Newsmaker. План розвитку Молдови був підписаний у Кишиневі прем’єр-міністром країни Доріном Речаном і єврокомісаркою Мартою Кос. Цей пакет підтримки передбачає виділення Молдові 1,5 мільярда євро у вигляді кредиту протягом трьох років і близько 400 мільйонів євро у вигляді грантів. Ці кошти будуть спрямовані на прискорення соціально-економічних реформ, зміцнення стійкості та сприяння процесу євроінтеграції Молдови.
-
Новий стимул: українцям за повернення додому в ЄС заплатять значні кошти
Міграцію візьмуть під контроль Передусім йдеться про тих українців, які не змогли інтегруватися в життя країни перебування, досі не мають роботи і не в змозі самостійно оплачувати житло. Отримавши десятки тисяч євро безповоротної допомоги, ці люди в Україні зможуть придбати будинок чи квартиру, а може – авто, або ж розпочати власний бізнес.
Однією з перших країн, яка має намір матеріально простимулювати повернення українців на батьківщину, є Швеція.
Прем’єр-міністр цієї країни Ульф Крістерссон в інтерв’ю Euronews заявив, що існує абсолютна необхідність взяти міграцію під контроль, тому буде збільшено гранти на повернення мігрантів з 900 до 32 тис. євро.
Нині цей грант складає 900 євро на одну дорослу людину. Але така ініціатива поки що не стала популярною. Як повідомило Шведське міграційне агентство, у 2023 році була схвалена лише одна із 70 заявок.
Для того, щоб переламати цю тенденцію, нова пропозиція уряду збільшить суму до 32 тис. євро, що на 3400% більше.
Взагалі-то програма фінансових стимулів для добровільного повернення існує вже кілька десятиліть, але, як заявив Крістерссон, тепер він надихається прикладом Данії, яка встановила цільову групу в 22 тис. осіб. “Ми в основному копіюємо данську модель і значно збільшуємо цю суму, щоб полегшити життя тим, хто розуміє, що хотів би повернутися до своєї країни, але з різних причин не відчуває, що може знайти собі зручне життя в Швеції”, – сказав він. Прем’єр визнав, що такий підхід може не сподобається багатьом, але наголосив на основній проблемі. “Я не думаю, що цей метод спрацює для багатьох людей, але в нас дійсно є проблема з інтеграцією, і якщо люди, які мають законне право залишатися в Швеції, по суті, не інтегруються, по суті, не цінують шведський спосіб життя, то принаймні вони могли б подумати про повернення в країну свого походження”, – сказав він і додав, що ця пропозиція набуде чинності 1 січня 2026 року. Крістерссон також рішуче підтримав політику регульованої міграції, зокрема, Міграційний пакт ЄС, і підкреслив, що ті особи, які отримали відмову в наданні притулку, не повинні залишатися в Європі. “Зараз у нас близько 80% тих, хто має негативне рішення щодо надання притулку, проте вони залишаються в Європі. Це просто неприйнятно у Швеції. Ми впоралися з цим, я думаю, у нас зараз близько 20% залишаються, хоча вони не повинні залишатися тими, хто має негативне рішення. Тому абсолютно необхідно взяти міграцію під контроль”, – сказав політик. На його думку, зараз погляди щодо міграції по всій Європі різко змінюються, що може полегшити ухвалення відповідних політичних рішень. Наприклад, Європейська комісія нещодавно запропонувала заходи, які зроблять репатріацію нелегальних мігрантів ефективнішою. Хаби єдності За даними Євростату, станом на 31 січня 2025 року в Європейському Союзі тимчасовий захист мали майже 4,3 млн українців, які виїхали з України через російське вторгнення.
Найбільше українських біженців прийняли Німеччина (понад мільйон 170 тис.), Польща (більше ніж 990 тис.) та Чехія (майже 395 тис.).
Порівняно з кінцем грудня 2024 року, у січні 2025-го загальна кількість тих, хто перебуває під тимчасовим захистом, зросла на 25 530 осіб (+0,6%): найбільше – в Німеччині (+8 800; +0,8%), Чехії (+6 360; +1,6%) та Іспанії (+3 050; +1,3%).
Водночас у деяких країнах кількість біженців зменшилася: у Данії (-2 245; -6,1%), Франції (-660; -1,1%), Австрії (-420; -0,5%) та Литві (-155; -0,3%).
Майже половину (44,8%) серед українських біженців становлять дорослі жінки, діти – 31,8% та дорослі чоловіки – 23,4%.
Програму тимчасового захисту в ЄС запровадили 4 березня 2022 року, коли українці масово почали виїжджати за кордон через російську війну. У червні 2024 року Європейська Рада вирішила продовжити цей статус – до 4 березня 2026 року.
Тим часом Україна вживає заходів для повернення своїх громадян додому, і в тих країнах, де тимчасово проживають українці, почали відкривати хаби національної єдності для того, щоб підтримувати зв’язок з українцями, які перебувають за кордоном. “Хаби національної єдності відкривалися і будуть відкриватися в багатьох країнах, де є велика присутність українських громадян. Ми відкриваємо в Німеччині, в Іспанії, в Польщі, в Чехії. Ми обговорюємо питання відкриття в Великій Британії. Важливо підкреслити, що ми дуже віримо, що після закінчення гарячої стадії війни українцям буде можливість повернутися до України. І ви знаєте, що є різні причини, чому їхали люди за кордоном. Є розділення сімей, є там, де абсолютно чоловіки героїчні, залишилися захищати державу. Жінки з дітьми поїхали. Війна – це трагедія, яка і розділяла сім’ї, і яка залишала без домівок, без життя дітей, без дитинства”, – зазначив президент України Володимир Зеленський на брифінгу під час візиту в Чехію, де мають відкрити один з таких хабів. Завдання цих хабів – встановлення зв’язку з українцями за кордоном, юридична допомога їм та підтримка в поверненні на батьківщину. Окрім того, нове Міністерство національної єдності має створити нову програму, якаповинна сприяти поверненню українців з-за кордону.
Як зазначив віце-прем’єр-міністр – міністр національної єдності Олексій Чернишов, українська діаспора разом з трудовими та вимушеними мігрантами нині є найбільшою у світі. За оцінками Всесвітнього конгресу українців, нині не менше 25 млн українців та їх нащадків живуть за межами України. Вимушені мігранти, які втекли від війни, стали вже п’ятою зафіксованою хвилею масової міграції.
Він нагадує, що в 1991 році населення України становило 52 млн осіб. У 2013-му, напередодні російського вторгнення, кількість населення оцінювали в близько 45 млн осіб. Нині в Україні проживає, за різними оцінками, від 32 до 34 млн, тобто за останні 10 років з очевидних та неочевидних причин країна втратила понад 10 млн людей.
Чернишов вважає, що при збереженні цих тенденцій може справдитися тривожний прогноз ООН: до 2050 року кількість українців в Україні зменшиться до 25 млн, а до 2100 року – до 15 млн, а населення планети становитиме у цей час близько 13 млрд (на кінець квітня 2025-го на Землі налічувалося 8,219 мільярда осіб).
На його думку, така кількість людей фізично не зможе забезпечити безпеку, захист кордонів та економічний добробут такої великої країни, як Україна.
Галина Гірак -
ЄС надав Україні €1 млрд за рахунок активів Росії
Україна отримала 1 мільярд євро в рамках програми Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) від Євросоюзу. Ці кошти були забезпечені за рахунок прибутків від знерухомлених активів центробанку Росії. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив про це у четвер, 8 травня у своєму телеграм-каналі. Він зазначив, що ці гроші будуть використані на покриття важливих видатків бюджету та зміцнення держави. Шмигаль вважає, що цей транш є частиною справедливого підходу, оскільки агресор повинен відшкодувати збитки, які завдав Україні.
-
Уряд затвердив угоду з Японією на $3 млрд
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Кабінет міністрів схвалив угоду з Японією, яка дозволить отримати близько 3 мільярдів доларів у рамках ініціативи ERA. Ці кошти будуть забезпечені доходами від заморожених російських активів і спрямовані на пріоритетні видатки бюджету, а також на відбудову та розвиток України. Прем’єр-міністр подякував партнерам з G7 та ЄС за створення інструменту, який змушує Росію компенсувати завдані збитки. Шмигаль виразив надію, що всі активи агресора будуть конфісковані і використані на користь відбудови України.
-
Гранти для українців: на що держава дає кошти, які не потрібно повертати
Грантова програма “Власна Справа” була започаткована після вторгнення росіян в Україну з метою підтримки українських підприємців. За цією програмою вже отримали гранти на 6 млрд грн 25 тис. українців, які створили 7 млрд грн податків. У рамках програми можна отримати мікрогрант від 50 до 250 тис. грн на розвиток бізнесу, при умові створення 1-2 робочих місць. Є також спеціальні умови для молодих підприємців та підприємців з прифронтових регіонів. Кошти гранту можна використовувати на обладнання, сировину, оренду приміщення. Заявки подаються онлайн через портал Дія разом з бізнес-планом, а програму адмініструє Державна служба зайнятості. Також є умови, які не дозволяють отримати грант, наприклад, проведення бізнесу на тимчасово окупованих територіях або в Росії. Програма спрямована на підтримку розвитку українських виробників та стимулювання попиту на українські товари.
-
Угода про копалини: нюанси для українців
Україна та США підписали угоду щодо корисних копалин після тривалих переговорів. Згідно з угодою, США отримають доступ до нових українських ліцензій на видобуток корисних копалин, а Україна отримає фінансову та військову допомогу від Вашингтона. Президент Трамп стверджує, що це відплата за підтримку України на суму 350 мільярдів доларів, але офіційні дані свідчать про меншу суму. Угода потребує ратифікації Верховною Радою, що може зайняти близько двох тижнів. Угода передбачає створення Фонду реінвестування, спільне управління ресурсами та партнерство між обома країнами. США зацікавлені у добуванні широкого спектру корисних копалин в Україні, що може відкрити двері для військової допомоги в майбутньому. Крім того, угода не містить гарантій безпеки, але може бути стримуючим фактором для російської агресії, оскільки призводить до можливої військової підтримки в разі конфлікту.