У Молдові та Європейському Союзі 9 травня був підписаний план розвитку країни на суму 1,9 мільярда євро. Частина цих коштів буде надана у вигляді кредиту, а інша частина – у вигляді гранту. Про це повідомляє Newsmaker. План розвитку Молдови був підписаний у Кишиневі прем’єр-міністром країни Доріном Речаном і єврокомісаркою Мартою Кос. Цей пакет підтримки передбачає виділення Молдові 1,5 мільярда євро у вигляді кредиту протягом трьох років і близько 400 мільйонів євро у вигляді грантів. Ці кошти будуть спрямовані на прискорення соціально-економічних реформ, зміцнення стійкості та сприяння процесу євроінтеграції Молдови.
Позначка: Фінансова допомога
-
Новий стимул: українцям за повернення додому в ЄС заплатять значні кошти
Міграцію візьмуть під контроль Передусім йдеться про тих українців, які не змогли інтегруватися в життя країни перебування, досі не мають роботи і не в змозі самостійно оплачувати житло. Отримавши десятки тисяч євро безповоротної допомоги, ці люди в Україні зможуть придбати будинок чи квартиру, а може – авто, або ж розпочати власний бізнес.
Однією з перших країн, яка має намір матеріально простимулювати повернення українців на батьківщину, є Швеція.
Прем’єр-міністр цієї країни Ульф Крістерссон в інтерв’ю Euronews заявив, що існує абсолютна необхідність взяти міграцію під контроль, тому буде збільшено гранти на повернення мігрантів з 900 до 32 тис. євро.
Нині цей грант складає 900 євро на одну дорослу людину. Але така ініціатива поки що не стала популярною. Як повідомило Шведське міграційне агентство, у 2023 році була схвалена лише одна із 70 заявок.
Для того, щоб переламати цю тенденцію, нова пропозиція уряду збільшить суму до 32 тис. євро, що на 3400% більше.
Взагалі-то програма фінансових стимулів для добровільного повернення існує вже кілька десятиліть, але, як заявив Крістерссон, тепер він надихається прикладом Данії, яка встановила цільову групу в 22 тис. осіб. “Ми в основному копіюємо данську модель і значно збільшуємо цю суму, щоб полегшити життя тим, хто розуміє, що хотів би повернутися до своєї країни, але з різних причин не відчуває, що може знайти собі зручне життя в Швеції”, – сказав він. Прем’єр визнав, що такий підхід може не сподобається багатьом, але наголосив на основній проблемі. “Я не думаю, що цей метод спрацює для багатьох людей, але в нас дійсно є проблема з інтеграцією, і якщо люди, які мають законне право залишатися в Швеції, по суті, не інтегруються, по суті, не цінують шведський спосіб життя, то принаймні вони могли б подумати про повернення в країну свого походження”, – сказав він і додав, що ця пропозиція набуде чинності 1 січня 2026 року. Крістерссон також рішуче підтримав політику регульованої міграції, зокрема, Міграційний пакт ЄС, і підкреслив, що ті особи, які отримали відмову в наданні притулку, не повинні залишатися в Європі. “Зараз у нас близько 80% тих, хто має негативне рішення щодо надання притулку, проте вони залишаються в Європі. Це просто неприйнятно у Швеції. Ми впоралися з цим, я думаю, у нас зараз близько 20% залишаються, хоча вони не повинні залишатися тими, хто має негативне рішення. Тому абсолютно необхідно взяти міграцію під контроль”, – сказав політик. На його думку, зараз погляди щодо міграції по всій Європі різко змінюються, що може полегшити ухвалення відповідних політичних рішень. Наприклад, Європейська комісія нещодавно запропонувала заходи, які зроблять репатріацію нелегальних мігрантів ефективнішою. Хаби єдності За даними Євростату, станом на 31 січня 2025 року в Європейському Союзі тимчасовий захист мали майже 4,3 млн українців, які виїхали з України через російське вторгнення.
Найбільше українських біженців прийняли Німеччина (понад мільйон 170 тис.), Польща (більше ніж 990 тис.) та Чехія (майже 395 тис.).
Порівняно з кінцем грудня 2024 року, у січні 2025-го загальна кількість тих, хто перебуває під тимчасовим захистом, зросла на 25 530 осіб (+0,6%): найбільше – в Німеччині (+8 800; +0,8%), Чехії (+6 360; +1,6%) та Іспанії (+3 050; +1,3%).
Водночас у деяких країнах кількість біженців зменшилася: у Данії (-2 245; -6,1%), Франції (-660; -1,1%), Австрії (-420; -0,5%) та Литві (-155; -0,3%).
Майже половину (44,8%) серед українських біженців становлять дорослі жінки, діти – 31,8% та дорослі чоловіки – 23,4%.
Програму тимчасового захисту в ЄС запровадили 4 березня 2022 року, коли українці масово почали виїжджати за кордон через російську війну. У червні 2024 року Європейська Рада вирішила продовжити цей статус – до 4 березня 2026 року.
Тим часом Україна вживає заходів для повернення своїх громадян додому, і в тих країнах, де тимчасово проживають українці, почали відкривати хаби національної єдності для того, щоб підтримувати зв’язок з українцями, які перебувають за кордоном. “Хаби національної єдності відкривалися і будуть відкриватися в багатьох країнах, де є велика присутність українських громадян. Ми відкриваємо в Німеччині, в Іспанії, в Польщі, в Чехії. Ми обговорюємо питання відкриття в Великій Британії. Важливо підкреслити, що ми дуже віримо, що після закінчення гарячої стадії війни українцям буде можливість повернутися до України. І ви знаєте, що є різні причини, чому їхали люди за кордоном. Є розділення сімей, є там, де абсолютно чоловіки героїчні, залишилися захищати державу. Жінки з дітьми поїхали. Війна – це трагедія, яка і розділяла сім’ї, і яка залишала без домівок, без життя дітей, без дитинства”, – зазначив президент України Володимир Зеленський на брифінгу під час візиту в Чехію, де мають відкрити один з таких хабів. Завдання цих хабів – встановлення зв’язку з українцями за кордоном, юридична допомога їм та підтримка в поверненні на батьківщину. Окрім того, нове Міністерство національної єдності має створити нову програму, якаповинна сприяти поверненню українців з-за кордону.
Як зазначив віце-прем’єр-міністр – міністр національної єдності Олексій Чернишов, українська діаспора разом з трудовими та вимушеними мігрантами нині є найбільшою у світі. За оцінками Всесвітнього конгресу українців, нині не менше 25 млн українців та їх нащадків живуть за межами України. Вимушені мігранти, які втекли від війни, стали вже п’ятою зафіксованою хвилею масової міграції.
Він нагадує, що в 1991 році населення України становило 52 млн осіб. У 2013-му, напередодні російського вторгнення, кількість населення оцінювали в близько 45 млн осіб. Нині в Україні проживає, за різними оцінками, від 32 до 34 млн, тобто за останні 10 років з очевидних та неочевидних причин країна втратила понад 10 млн людей.
Чернишов вважає, що при збереженні цих тенденцій може справдитися тривожний прогноз ООН: до 2050 року кількість українців в Україні зменшиться до 25 млн, а до 2100 року – до 15 млн, а населення планети становитиме у цей час близько 13 млрд (на кінець квітня 2025-го на Землі налічувалося 8,219 мільярда осіб).
На його думку, така кількість людей фізично не зможе забезпечити безпеку, захист кордонів та економічний добробут такої великої країни, як Україна.
Галина Гірак -
ЄС надав Україні €1 млрд за рахунок активів Росії
Україна отримала 1 мільярд євро в рамках програми Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) від Євросоюзу. Ці кошти були забезпечені за рахунок прибутків від знерухомлених активів центробанку Росії. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив про це у четвер, 8 травня у своєму телеграм-каналі. Він зазначив, що ці гроші будуть використані на покриття важливих видатків бюджету та зміцнення держави. Шмигаль вважає, що цей транш є частиною справедливого підходу, оскільки агресор повинен відшкодувати збитки, які завдав Україні.
-
Уряд затвердив угоду з Японією на $3 млрд
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Кабінет міністрів схвалив угоду з Японією, яка дозволить отримати близько 3 мільярдів доларів у рамках ініціативи ERA. Ці кошти будуть забезпечені доходами від заморожених російських активів і спрямовані на пріоритетні видатки бюджету, а також на відбудову та розвиток України. Прем’єр-міністр подякував партнерам з G7 та ЄС за створення інструменту, який змушує Росію компенсувати завдані збитки. Шмигаль виразив надію, що всі активи агресора будуть конфісковані і використані на користь відбудови України.
-
Гранти для українців: на що держава дає кошти, які не потрібно повертати
Грантова програма “Власна Справа” була започаткована після вторгнення росіян в Україну з метою підтримки українських підприємців. За цією програмою вже отримали гранти на 6 млрд грн 25 тис. українців, які створили 7 млрд грн податків. У рамках програми можна отримати мікрогрант від 50 до 250 тис. грн на розвиток бізнесу, при умові створення 1-2 робочих місць. Є також спеціальні умови для молодих підприємців та підприємців з прифронтових регіонів. Кошти гранту можна використовувати на обладнання, сировину, оренду приміщення. Заявки подаються онлайн через портал Дія разом з бізнес-планом, а програму адмініструє Державна служба зайнятості. Також є умови, які не дозволяють отримати грант, наприклад, проведення бізнесу на тимчасово окупованих територіях або в Росії. Програма спрямована на підтримку розвитку українських виробників та стимулювання попиту на українські товари.
-
Угода про копалини: нюанси для українців
Україна та США підписали угоду щодо корисних копалин після тривалих переговорів. Згідно з угодою, США отримають доступ до нових українських ліцензій на видобуток корисних копалин, а Україна отримає фінансову та військову допомогу від Вашингтона. Президент Трамп стверджує, що це відплата за підтримку України на суму 350 мільярдів доларів, але офіційні дані свідчать про меншу суму. Угода потребує ратифікації Верховною Радою, що може зайняти близько двох тижнів. Угода передбачає створення Фонду реінвестування, спільне управління ресурсами та партнерство між обома країнами. США зацікавлені у добуванні широкого спектру корисних копалин в Україні, що може відкрити двері для військової допомоги в майбутньому. Крім того, угода не містить гарантій безпеки, але може бути стримуючим фактором для російської агресії, оскільки призводить до можливої військової підтримки в разі конфлікту.
-
Почесне місце: Норвегія – у лідерах з військової допомоги Україні
Угода про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку між Україною та Норвегією була підписана президентом України Володимиром Зеленським і прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гар Стере у 2024 році. Норвегія надала Україні значну суму військової допомоги у формі грошей, військової техніки та боєприпасів. Ця допомога є частиною постійного процесу підтримки України в умовах російської агресії. Норвегія також планує збільшити фінансування програми допомоги Україні до 2030 року. У той же час, Норвегія покращує свою власну оборонну систему, приділяючи увагу і цивільній інфраструктурі, яка може бути перетворена на оборонну у разі потреби. Фінляндія також планує будівництво залізничної колії, що з’єднає її з Норвегією та Швецією, з метою підвищення військової готовності та розширення можливостей комерційних перевезень.
-
“Найбільший донор Західних Балкан”: Сербія полічила свою допомогу Україні
Україна тісно співпрацює з Сербією, яка надає їй значну підтримку, особливо фінансову. Після завершення агресії Росії обидві країни мають великий потенціал для розвитку економічних зв’язків. Цю інформацію підтвердила представниця сербського Центру стратегічного аналізу Біляна Шахріманьян-Обрадович у своєму інтерв’ю Укрінформу. Вона зазначила, що українська держава взаємодіє з Сербією належним чином, а лідери обох країн підтримують діалог та розвивають взаємовідносини. Сербія також висловила вдячність Україні за те, що Київ не визнає незалежність Косова. Також було згадано, що можлива заборона вступу Сербії до Євросоюзу у разі візиту президента країни до Москви. Розслідування показало, що Сербія сприяє “проникненню” кремлівських еліт до ЄС.
-
Мерц як канцлер Німеччини: чого чекати Україні
На днях було оголошено, що німецькі вчені відкрили новий вид яструба. Цей вид був виявлений завдяки генетичним дослідженням і відмінностям у зовнішності птаха. Вчені надали йому назву “німецький яструб” і відзначили, що це важливе відкриття для збереження біорізноманіття.
-
Продовольча програма ООН продовжила виплати українцям до кінця травня
Згідно з повідомленням пресслужби Міністерства соціальної політики України, українці з вразливих категорій продовжать отримувати додаткові виплати від Всесвітньої продовольчої програми ООН до кінця травня. Ця програма була започаткована спільно з Пенсійним фондом та має на меті надати фінансову підтримку найбільш вразливим групам населення, які проживають у зоні бойових дій та мають низькі доходи. Розмір додаткової допомоги визначається як різниця між поточною пенсією або соціальною виплатою та 3250 гривень, при цьому вже підтримано понад півмільйона українців. Програма продовжить виплату до кінця травня, а отримувачам не потрібно буде звертатися за отриманням коштів, які будуть перераховані тим же способом, як і пенсія або соціальна виплата.