Україна отримала позику у розмірі 190 мільйонів доларів від Світового банку для реалізації проєкту DRIVE. Ці кошти будуть використані на модернізацію інфраструктури, відновлення мостів, покращення транспортної системи та розвиток дорожньої галузі в Україні. Цей проєкт передбачає також реформу національних автомобільних доріг і автомобільного транспорту, а також підтримку у догляді за дорогами державного значення. Уряд Японії підтримує цей фонд, який спрямований на збереження та покращення дорожньої інфраструктури в Україні.
Позначка: Фінансова допомога
-
Норвегія допоможе Україні виготовляти надводні дрони
Норвезька компанія Kongsberg Defence & Aerospace уклала угоду з українським партнером про створення надводних безекіпажних суден, які будуть виготовлятися в Україні. Ці судна мають допомогти Україні захищати свою територію та протистояти російському флоту у Чорному морі. Нова Зеландія також обіцяла надати підтримку Україні у розмірі понад 9,4 млн доларів США. Нідерланди випробовують перший надводний безпілотний корабель USV90, який може виконувати різні завдання, включаючи транспортування вантажів та людей, а також розвідку.
-
США та ЄС все більше розходяться у питанні підтримки України
Сенат США вирішив відкласти введення нових санкцій проти Росії щонайменше до липня. Водночас ЄС розробляє план збільшення прибутків від заморожених активів РФ для підтримки України. Є розбіжність у підходах до припинення війни в Україні: США хочуть умиротворити Росію, а ЄС намагається примусити її до миру. Законопроект про санкції проти РФ в Сенаті США перенесли на липень через інші пріоритети, а президент Трамп не схвалив його, зосередившись на внутрішній політиці та можливому конфлікті з Іраном. ЄС розглядає можливість створення нового фонду для збільшення прибутків від заморожених російських активів, щоб підтримати Україну. Розкол на Заході полягає в підходах до завершення війни в Україні: частина підтримує ідею перемоги над агресором, інша схиляється до компромісу.
-
В бюджеті утворилась “дірка”. Де шукати кошти
Український уряд шукає додаткові гроші для фінансування бюджетних витрат. Коштів на цей рік не вистачає. Крім того, влада вже почала планувати державний бюджет на наступний рік. Де братимуть кошти? Бюджет перепишуть Кабінет Міністрів найближчим часом внесе до Верховної Ради запит збільшити видатки держбюджету напоточний рікприблизно 400 млрд грн. Ці зміни треба внести до вересня. У першому півріччі витрати на закупівлю зброї були більшими, ніж очікувалося, тому треба корегувати бюджет.
Причина збільшення дефіциту – зростання витрат на закупівлю зброї, у тому числі через затримки міжнародної допомоги.
За словами першого заступника голови фінансового комітету Верховної Ради Ярослава Железняка,уряд уже почав витрачати кошти, які були заплановані на кінець року, зокрема на зарплати військових у листопаді-грудні 2025 р. Ці гроші перенаправляють на закупівлі зброї, що створює “дірки” у бюджеті, які згодом доведеться терміново закривати.
Своєю чергою, народна депутатка, очільниця бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа сказала, що до бюджету треба вносити зміни. “У першій половині цього року були законтрактовані озброєння та боєприпаси на більш як 300 млрд грн. Зараз уряд та парламент мають оперативно внести зміни до держбюджету, щоб потреба в забезпеченні військовослужбовців та в майбутніх закупівлях озброєння була повністю закрита”, – зазначила народна депутатка. Де братимуть кошти? За підсумками січня-травня до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 1,54 трлн грн податків, зборів та платежів. Перевиконання планів Податкової служби та Митної служби становило 41,4 млрд грн. Але потреба вже цього року є значно більшою.
Водночас підвищення податків наразі не планується. “Попри складні виклики війни, Мінфін робить усе можливе для того, щоб податкова політика залишалася стабільною та передбачуваною. Про підвищення податків для громадян та бізнесу наразі не йдеться”, – відповіли в пресслужбі Міністерства фінансів на запит hromadske. В Мінфіні кажуть, що сфокусуютьсяна покращенні адміністрування доходів. Додаткові видатки держбюджету здійснюватимуться коштом внутрішніх джерел: економії видатків, перевиконання планових показників доходів, а також завдяки збільшенню внутрішніх запозичень.
Своєю чергою економіст Олег Гетман вважає, що закрити цьогорічну дірку в бюджеті можуть, додатково залучивши 100 млрд грн від детінізації та перевиконання доходів, тобто більш активної роботи податківців та митників, ще 120 млрд грн – через випуск ОВДЗ (облігацій внутрішньої державної позики), а решту коштів доведеться шукати через урізання державних видатків. “Може бути порізано будь-що: соціальні видатки, економічні стимули на кшталт програми “Національний кешбек”, яка викривлює конкуренцію, а ще освіта -у нас шалене державне замовлення на здобуття освіти”, – каже Гетман. Детінізація вже відбувається. Фінансово-податковий комітет Ради вважає, що вона вже цього року дасть змогу залучити до бюджету додаткові 4 млрд дол., якщо порівнювати з 2,5 млрд дол. минулого року.
Зростають і вкладення громадян та бізнесу в ОВДП. Так, обсяг інвестицій юридичних та фізичних осіб в ОВДП протягом року зріс на 25%. Але це ринок, де майже все залежить від того, скільки ОВДП купують НБУ та комерційні банки.
Також деякі експерти радять почати економити на регіональних громадах, особливо це стосується тимчасово окупованих громад.
Так, економічний експерт Юрій Гаврилечко вважає, що фінансувати українські адміністрації окупованих регіонів слід вкрай ощадливо. “Скільки грошей іде на фінансування держустанов з окупованих територій, а треба було б лише платити цим чиновникам голу ставку, без будь-яких доплат. Навіщо фінансувати комунальні підприємства міст, які фактично втрачені?”,- каже він. Чи варто розраховувати на союзників Нещодавно США заявили про припинення допомоги Україні. Адміністрація президента Дональда Трампа змінює підхід до війни в Україні, і тепер Вашингтон припиняє пряму військову допомогу Києву.
Під час слухань у Конгресі, присвячених проєкту оборонного бюджету США на 2026 р., міністр оборони Піт Гегсет заявив, що команда Трампа має “принципово інше бачення” конфлікту, ніж попередній уряд. На його думку, дипломатичний підхід до врегулювання війни є вигідним як для Києва і Москви, так і для самих США.
Також відомо, що Угорщина та Словаччина відмовилися від участі у фонді 40 млрд дол. військової допомоги Україні. Своєю чергою
Італія та Іспанія утримуються та не підписуються під пропозицією, але офіційно не заблокували рішення.
Водночасвлада України все ще сподівається на допомогу західних союзників. Зокрема, від ЄС очікується отримання 12,5 млрд євро в рамках програми UkraineFacility, яка передбачає загальне фінансування у розмірі 50 млрд євро на період 2024–2027 рр. Ще одним джерелом надходження коштів є МВФ. У травні 2025 р. місія МВФ розпочала обговорення восьмого перегляду в Києві. Очікується, що рішення Рада директорів ухвалить найближчими тижнями, після чого буде виділений 9‑й транш. Також планується отримання 50 млрд дол., забезпечених доходами від заморожених російських активів. З бюджетом-2026 буде ще складніше Ще складніше уряду буде сформувати державний бюджет на 2026 р., бо підтримка з боку Заходу слабшає. “Наступного року нам потрібно скоротити за базовим сценарієм дефіцит до 9,9% з 19,4% ВВП. Щоб зрозуміти, наскільки це складно і наскільки це великі цифри – йдеться про сотні мільярдів гривень менше видатків, якщо порівнювати з тим бюджетом, який ми зараз маємо”, – сказав міністр фінансів Сергій Марченко. За підрахунками аналітиків групи ICU, потреби у зовнішньому фінансуванні бюджетного дефіциту України у 2026 р. становитимуть 40-45 млрд дол. Відповідно до планів МВФ, який контролює параметри українського бюджету, передбачено фінансування на 2026 р. розміром до 25 млрд дол., включно з частиною коштів, які надійдуть цьогоріч і які можна буде перенести на наступний рік. Ще 15-20 млрд дол. треба знайти.
Україна зараз має три великі лінії міжнародного фінансування, які вона хоче розтягнути хоча б до 2027 р. Це програма МВФ на 15,5 млрд дол., програма Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд євро та програма ERA від “Великої сімки” на 50 млрд дол., які погашатимуться коштом заморожених активів РФ.
Але цих коштів не вистачить.
Мінфін вважає, що дуже бажано обійтися без підвищення податків. Вони, на його думку, і так достатньо високі в Україні.
Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі “АНТС”, вважає, що є простір для урізання бюджетних видатків, зокрема в зменшенні кількості державних установ.
Гетман, своєю чергою, вважає можливим підняття комунальних тарифів наступного року – до ринкового рівня. Це дасть змогу отримати додаткові гроші для державного бюджету від енергетичних компаній, як-от “Енергоатом” та “Нафтогаз”.
Ще один ресурс -резерви НБУ, які нині становлять 44,5 млрд дол. Вони теж можуть бути використані для фінансування державного бюджету.
Вікторія Хаджирадєва -
Україні отримала €1 млрд за рахунок активів Росії
Україна отримала від Євросоюзу черговий транш у розмірі 1 млрд євро за рахунок російських активів у межах ініціативи Extraordinary Revenue Acceleration (ERA). Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм в п’ятницю, 13 червня.
“Це вже пʼятий транш макрофінансової допомоги від ЄС в межах ініціативи ERA. Залучені кошти спрямуємо на ключові видатки державного бюджету”, – написав він.
За словами Шмигаля, загалом за ініціативою ERA Україна отримала від Євросоюзу вже 7 млрд євро. -
Переселенців перевірять: які підстави є для цього і що виявлятимуть
Припинили виплати майже на 8 млн грн Ці перевірки спрямовані на верифікацію інформації, яку переселенці подають для отримання державної підтримки.
Про це повідомляє проєкт “Ветеран”.
Органи соцзахисту безпідставно не проводять перевірки – для цього мають бути чітко визначені причини. Серед основних підстав такі:
– наявність відповідної інформації з автоматизованих реєстрів;
– надходження повідомлення про зміну фактичного місця проживання або перебування ВПО;
– результати верифікації, які вказують на невідповідність критеріям отримання допомоги;
– повідомлення від третіх осіб (наприклад, сусідів, співмешканців або інших громадян).
Отримавши такі дані, Нацсоцслужба зобов’язана відреагувати та визначити дату перевірки.
Про заплановану перевірку ВПО попереджають не пізніше ніж за два календарні дні. Повідомлення може надійти телефоном або іншим способом зв’язку, що дозволяє зафіксувати факт сповіщення. Працівники соціальної служби мають провести перевірку протягом 10 робочих днів з моменту ухвалення рішення про здійснення її.
У випадку, якщо переселенець заздалегідь повідомив, що не зможе бути вдома в зазначений час через відпустку, візит до родичів чи інші причини, перевірку можуть відкласти на два тижні.
Якщо ж ВПО відсутній без попередження під час візиту перевіряючих, складається відповідний акт, а особу повідомляють у день перевірки про необхідність протягом 14 робочих днів з’явитися до органу соцзахисту населення за місцем перебування на обліку для проходження ідентифікації.
А якщо особа не з’явиться для проведення ідентифікації протягом 30 календарних днів, то з наступного місяця виплату грошової допомоги тимчасово припиняють. При цьому ВПО мають бути поінформовані про припинення виплат у будь-який доступний спосіб.
Переселенець, який протягом 30 днів не зміг пройти ідентифікацію з поважної причини – наприклад, через відрядження, перебування у лікарні, смерть близького родича тощо, – він може поновити отримання допомоги. Для цього потрібно звернутися до органу соціального захисту населення з відповідною заявою та документами, що підтверджують причину відсутності.
Важливо те, що законодавство гарантує постійне інформування переселенців на всіх етапах: від повідомлення про перевірку до сповіщення про припинення виплат і подальшого поновлення допомоги. Це має забезпечити прозорість процесу і запобігти помилковому позбавленню людей державної підтримки.
До слова, Національна соціальна сервісна служба за участі спеціалістів органів соціального захисту та уповноважених осіб територіальних громад повідомила про результати здійснення перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщених осіб протягом першого півріччя 2024 року.
Усього за шість місяців минулого року було проведено 4 768 перевірок, складено 3518 актів про відсутність ВПО в указаному ними місці проживання, внаслідок чого тимчасово припинено виплати допомоги у розмірі 7,64 млн грн щомісячно тим ВПО, які надали недостовірну інформацію щодо свого місцезнаходження з метою неправомірного отримання соціальної допомоги. “Такі заходи спрямовані на запобігання зловживанню соціальними допомогами, які виплачуються за рахунок коштів державного бюджету. Систематичний контроль за правомірністю отримання виплат дозволить забезпечити адресне реагування на потреби ВПО та раціональне використання бюджетних ресурсів для тих, хто цього потребує”, – пояснили в Національній соціальній сервісній служби України. Пільги для переселенців, гарантовані державою Внутрішньо переміщені особи (ВПО) в Україні, які були змушені покинути свої домівки через війну та облаштовуватися на нових місцях, можуть розраховувати на всебічну підтримку з боку держави. Окрім щомісячної фінансової допомоги, передбачені спеціальні пільги як для дорослих, так і для дітей.
Видання “На пенсії”, посилаючись на інформацію Центру правової допомоги, повідомляє, що усього діє щонайменше дев’ять ключових форм підтримки переселенців. Основні форми допомоги для ВПО є такі: – Фінансова підтримка.
До вересня 2025 року продовжено щомісячні виплати: 2 тис. грн для дорослого та 3 тис. грн для дитини або людини з інвалідністю. Ця допомога надається насамперед пенсіонерам, багатодітним сім’ям, дітям та людям з інвалідністю.
– Компенсаціявартостіоренди житла.
Якщо витрати на оренду перевищують 20% сукупного доходу сім’ї, то держава компенсує частину цих коштів.
– Відшкодування за втрачене житло.
Програма єВідновлення охоплює також і ВПО із тимчасово окупованих територій. Після набуття чинності оновленим законом вони зможуть подати заявку на компенсацію за зруйноване житло.
– Додаткові пільги для дітей із числа ВПО.
Пріоритет при зарахуванні до дитсадків та шкіл. Переважне право на зарахування мають діти, зареєстровані як ВПО, та діти, які постраждали внаслідок війни.
– Безкоштовне харчування.
У школах та дитсадках таким дітям надається безкоштовне харчування на підставі довідки ВПО або документа, що підтверджує статус постраждалого від бойових дій.
– Оздоровлення та відпочинок дітей.
Можливість безкоштовного відпочинку надається автоматично – батьки отримують сповіщення від соцслужб.
– Соціальна стипендія.
Студенти ВПО, які навчаються на денній формі за державний рахунок, не мають академічної заборгованості та молодші 23 років, можуть претендувати на щомісячну соціальну стипендію.
– Проживання в гуртожитку.
Такі студенти мають право на пріоритетне поселення та можуть отримати знижку на оплату проживання. Подробиці слід уточнювати у приймальній комісії чи у коменданта гуртожитку.
– Пільгові кредити на навчання.
Для військових-контрактників у складі ВПО або жителів прифронтових територій передбачені освітні кредити з пільговими умовами. -
У світі подвоїлося число біженців на тлі скорочення допомоги – ООН
Число людей, переміщених унаслідок воєн і переслідувань по всьому світу, цього року перевищило 122 млн на тлі скорочення фінансування допомоги. Про свідчить доповідь верховного комісара ООН у справах біженців Філіппо Гранді.
До кінця квітня 2025 року кількість переміщених осіб зросла на 2 мільйони порівняно з попереднім роком, попри повернення значної кількості сирійців після падіння режиму Башара Асада.
Кількість переміщених майже подвоїлася за останнє десятиліття, та рівень фінансування Управління Верховного комісара ООН у справах біженців залишився майже незмінним з 2015 року. Це відбувається на тлі загального скорочення гуманітарної допомоги по всьому світу.
Зростання переміщених осіб пов’язане з ескалацією конфліктів у Судані, М’янмі та Україні. У доповіді підкреслюється “триваюча нездатність зупинити бойові дії”, як одна з головних причин ситуації.
УВКБ ООН не уточнило, які саме донори скоротили свою підтримку, але раніше агентство заявляло, що таке скорочення загрожує мільйонам людей. Жінки-біженки частіше піддаються ризику насильства, а діти – торгівлі людьми.
США історично були найбільшим донором, та за президента Дональда Трампа обсяг міжнародної допомоги істотно скоротився. Велика Британія і країни ЄС також витрачають менше на гуманітарні потреби, віддаючи пріоритет обороні.
До числа вимушено переміщених належать як біженці, які залишили свої країни (42,7 мільйона осіб), так і внутрішньо переміщені (73,5 мільйона), що живуть у межах своїх держав.
Судан став найбільшим джерелом вимушеного переміщення з 14,3 мільйона постраждалих. Далі йдуть Сирія (13,5 мільйона), Афганістан (10,3 мільйона) і Україна (8,8 мільйона).
Як ми вже писали раніше, в Німеччині роботу знайшли 43% українських біженців.
На українців у 2024 році припало 2,7% ВВП Польщі – ООН -
В ЄС триває дискусія: послаблювати чи посилювати санкції проти РФ
Європейський Союз готує новий 18-й пакет санкцій проти Росії з метою посилення тиску на Кремль у зв’язку з агресивною війною проти України. Пропозиції включають відключення російських банків від міжнародної платіжної системи SWIFT, зниження цін на російську нафту, заборону на обидва “Північних потоки” та інші обмеження. Деякі країни ЄС висловлюють суперечки щодо пом’якшення або посилення санкцій. Деякі лідери, як Литва та Фінляндія, вимагають максимального посилення санкцій, тоді як інші, як Словаччина та Угорщина, виступають проти них через можливі національні шкоди. Дискусії в ЄС щодо санкцій тривають, проте більшість країн виявляє готовність підтримати посилення тиску на Росію.
-
Україна і Японія затвердили угоду на $3 млрд
Україна та Японське агентства міжнародного співробітництва (JICA) підписали угоду, необхідну для отримання 3 млрд доларів за ініціативою Extraordinary Revenue Acceleration (ERA). Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм в четвер, 5 червня.
“Кошти погашатимуться за рахунок доходів, отриманих від заморожених активів РФ. Ресурс спрямуємо на пріоритетні бюджетні видатки задля розвитку економіки й посилення України”, – написав він.
Шмигаль подякував Японії і партнерам G7 за механізм, який примушує Росію платити, і зазначив, що загалом в межах реалізації ERA до України надійшло вже 14,7 млрд доларів. -
Без допомоги США. Ключові рішення Рамштайну
Союзники нашої країни знизили рівень своїх делегатів під час сьогоднішнього 28-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі Рамштайн.
Окрім цього вперше з моменту створення групи три роки тому американський міністр оборони не взяв участь в зустрічі. Замість очільника Пентагону Піта Гегсета був посол США при НАТО, який заявив, що Вашингтон поки не вирішив, чи надаватимуть Україні зброю в майбутньому. Чому не було глави Пентагону Піт Гегсет, який повернувся з конференції з національної безпеки в Сінгапурі в неділю, прибуде до Брюсселя лише в середу ввечері, після завершення зустрічі. Він також не зміг долучитися до групи онлайн.
Як пише Associated Press, це останній із серії кроків, які Сполучені Штати зробили, щоб дистанціюватися від зусиль щодо підтримки України у війні.
Зазначимо, що попередник Гегсета, Ллойд Остін, створив групу Рамштейн після вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Відтоді понад 50 країн-учасниць надали Україні військову допомогу на суму майже 126 мільярдів доларів, з яких понад 66,5 мільярда доларів надійшло від Сполучених Штатів.
За часів Остіна США очолювали групу, і він разом із головою Об’єднаного комітету начальників штабів Штатів брали участь у щомісячних зустрічах, як особисто, так і дистанційно. Гегсет порушив цю практику, відмовившись від керівної ролі, не надаючи нової військової допомоги, а тепер взагалі ігноруючи зустріч. Позиція НАТО Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вступився за Гегсета і заявив, що Штати все ж таки “віддані спільним зусиллям щодо України”
“Немає жодних підстав сумніватися в цьому, і незалежно від того, чи хтось брав участь у кожній зустрічі, чи ні, не забуваймо, що ці зустрічі здебільшого відбуваються в Європі, тому американські посадовці не завжди матимуть можливість брати участь у кожній зустрічі”, – сказав Рютте, коментуючи відсутність Піта Гегсета на зустрічі, передає Радіо Свобода. Зміна процесу допомоги В результаті, головування у зустрічі перейняли на себе Велика Британія та Німеччина. Загалом країни вирішили краще структурувати процес допомоги Україні і розробили новий підхід.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус зазначив, що раніше Штати поінформували союзників, “що не продовжуватимуть цей формат під своїм головуванням”.
“Ми маємо це прийняти. Велика Британія та Німеччина взяли на себе ініціативу і перейняли керівництво. Сьогодні ми представимо новий підхід, про який повідомимо на пресконференції. Ми хочемо трохи інакше, краще структурувати цей процес”, – передає слова Пісторіуса Укрінформ.
Водночас він зазначив, що партнери України по Контактній групі залишаються в діалозі з американською стороною. Поки без американської зброї Паралельно з позитивними сигналами від європейців представник Вашингтону на зустрічі – посол США при НАТО Метью Вітакер заявив, що Штати поки не вирішили, чи надаватимуть Україні зброю в майбутньому, бо їхній лідер Дональд Трамп зацікавлений у завершенні війни Росії проти України.
“Тому жодних рішень щодо майбутньої допомоги ще не схвалено”, – сказав він.
Вітакер також додав, що Білий дім очікує від Європи лідерства у наданні Україні ресурсів і політичної підтримки, необхідних для досягнення сталого миру. Наразі Україна отримує військову допомогу, погоджену ще за попередньої адміністрації США. Також триває обмін розвідданими та підтримується робота систем Starlink, додав він. Допомога від європейців Водночас очільника Міноборони Німеччини Пісторіус заявив, що Берлін готовий купити Patriot у партнерів та передати їх Україні. Загалом Німеччина передасть чверть своїх систем Patriot і тому не в змозі дати більше.
Пісторіус також зазначив, що його країна затвердила новий пакет на пять млрд євро, який включає: фінансування далекобійного озброєння, що вироблятиметься в Україні, постачання систем ППО, боєприпасів та іншого озброєння.
Ще допомога, про яку оголосили на Рамштайні:- Велика Британія передасть рекордні 350 млн фунтів на дрони, що дозволить закупити 100 тисяч безпілотників до 2025 року.
- Нідерланди надають 400 млн євро допомоги, зокрема: протимінний корабель, патрульні катери та морські дрони.
- Бельгія запускає довгострокову підтримку: щорічна допомога по 1 млрд євро до 2029 року, передача протимінного корабля.
- Норвегія виділяє: 700 млн доларів на безпілотники, 50 млн доларів — у фонд NSATU Trust Fund.
- Канада спрямовує 45 млн доларів на дрони, системи РЕБ, IT-рішення, а також броньовану техніку Coyote та Bison.
- Швеція надає 440 млн євро на закупівлю снарядів, дронів і іншого озброєння.