На засіданні Ради Євросоюзу було прийнято рішення виділити Україні 3,056 млрд євро в рамках програми Ukraine Facility. Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко вважає це рішення сигналом довіри до реформ в країні. Водночас було затверджено транш у 3,2 млрд євро. Україна має виконати низку реформ, щоб отримати повний обсяг фінансування. Потім в уряді пообіцяли виконати всі необхідні реформи для отримання фінансування від ЄС.
Позначка: Фінансова допомога
-
Зеленський обговорив з МВФ нову фіндопомогу
Президент України Володимир Зеленський розповів, що провів розмову з директоркою Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою. Вони обговорили працю над завершенням війни в Україні, реформи в країні та нову програму фінансової допомоги. Зеленський висловив подяку за підтримку та надію на продовження співпраці. Також говорили про можливе додаткове фінансування для українських воїнів.
-
Сенатори США запропонували $5,46 млрд для України
У Сенат США був внесений законопроєкт, який передбачає надання Україні допомоги на суму $54,6 млрд. Це сталося через загострення конфлікту з Росією та невдачу у мирних переговорах. Гроші будуть використані на постачання озброєння для України та поповнення американських арсеналів. Частина коштів буде забезпечена замороженими російськими активами та продажем озброєння союзникам. Законопроєкт також розширює повноваження президента США щодо надання військової допомоги Україні без згоди Конгресу. Це може стати найбільшим пакетом допомоги для України з часів президента Трампа. Хоча лише декілька республіканців підтримали цей законопроєкт, вони вважають, що це важливий крок у підтримці України та в демонстрації вигод для США.
-
“Останнє китайське” від ЄС. Рада ризикує допомогою
Європейський союз передав сигнал українському керівництву про готовність заморозити фінансову допомогу. Причина цьому – новий закон щодо Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Про що йде мова Так, видання Frankfurter Allgemeine Zeitung (F.A.Z.) з посиланням на поінформовані джерела в Києві повідомляє, що відповідного листа отримав Кабмін.
За інформацією ЗМІ, йдеться про програму фінансової підтримки України від Європейського Союзу Ukraine Facility. Загалом, вона передбачає виділення Києву до 2027 року 50 млрд євро. Більшість цих коштів надходить безпосередньо до державного бюджету України.
Опозиційна депутатка й колишній міністр з питань європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе підтвердила, що ЄС справді надіслав відповідне повідомлення.
За її словами, в ньому зазначалося, що “фінансова допомога в межах EU Facility буде заморожена, якщо ситуація з антикорупційними органами не буде виправлена”.
Причому йдеться про відміну всіх наступних фінансових траншів, а не лише про частину запланованих надходжень. Звіт європейських експертів Як повідомляє F.A.Z., експерти Єврокомісії підготували великий звіт щодо подій навколо НАБУ і САП, який було передано до посольств країн ЄС у Києві та самій Комісії.
В документі обшуки й арешти в НАБУ описані як “найгрубіша спроба втручання в діяльність антикорупційної системи України з моменту її створення”.
Фахівці ЄС дійшли до висновку, що події навколо НАБУ підривають довіру міжнародних партнерів до українських інституцій і зачіпають “фундаменти” антикорупційної системи. На їхню думку, вона становить «серйозний виклик верховенству права та принципу розподілу влад”. Попередження саме для Ради Меседж від Євросоюзу був адресований саме народним депутатам. Адже саме вони мають знайти голоси для повноцінного скасування норм проєкту 12414, пише Європейська правда з посиланням на джерела в уряді та парламенті.
“Європейські посадовці готуються до сценарію, за якого у четвер 31 липня, під час голосування у Раді, депутати не ухвалять жоден із законопроєктів, що відновлюють незалежність НАБУ і САП, або внесуть у документ поправки, що зроблять це відновлення неповним”, – говориться в статті.
Водночас за інформацією видання, не очікується заморожування виплат за програмою Ukraine Facility, за якою Київ отримує макрофінансову допомогу залежно від проведених реформ. Днями ЄС схвалив 4-й транш за цією програмою в урізаному обсязі. Україна у серпні має отримати 3,05 млрд євро замість очікуваних 4,5 млрд через зрив реформ. Ці кошти нібито не підпадають під можливе заморожування, але вони вже надійдуть у меншому обсязі, ніж планувалося, і у разі зволікання з іншими реформами, що прописані в умовах Ukraine Facility – подальші транші також скоротять. Надія є Паралельно з цим парламентський Антикорупційний комітет сьогодні одноголосно підтримав законопроект щодо відновлення колишніх повноважень НАБУ та САП
Під час розгляду НАБУ підтвердило, що не має зауважень щодо цього законопроєкту, повідомив нардеп Ярослав Железняк.
Завтра документ має ще затвердити правоохоронний комітет, після чого в четвер його внесуть на голосування в парламент. -
ЄС погрожує блокувати €50 млрд допомоги через НАБУ і САП – ЗМІ
Єврокомісія попередила Україну про можливе зупинення макрофінансової допомоги у 50 млрд євро у разі набуття чинності закону, що позбавляє незалежності НАБУ і САП. Про це мовиться в офіційному повідомленні, з яким ознайомилося видання Frankfurter Allgemeine Zeitung.
Урядові джерела та представники Верховної Ради підтвердили Економічній правді отримання такого попередження.
Виплати зупинять, якщо парламент не знайде голосів для скасування закону.
“Усе поставили на паузу до виправлення ситуації”, – зазначив один зі співрозмовників.
Європейські посадовці готуються до того, що 31 липня – коли заплановано голосування щодо скасування закону – депутати не зможуть ухвалити проєкт, який відновлює незалежність НАБУ та САП, або внесуть у нього поправки, що унеможливлять повноцінне відновлення автономії органів.
Співрозмовник уточнив, що будуть скасовані кредити, які надаються коштом доходів від російських активів.
“Також зупиниться фінансування від Європейського банку реконструкції та розвитку і Європейського інвестиційного банку”, – додав він.
Водночас, не очікується замороження виплат у межах програми Ukraine Facility, за якою Київ отримує макрофінансову допомогу залежно від проведених реформ. До цього ЄС схвалив четвертий транш у скороченому обсязі – замість 4,5 млрд євро Україна отримала 3,05 млрд через провал реформ.
Закон, підписаний президентом Володимиром Зеленським, обмежує повноваження НАБУ і САП, фактично підпорядковуючи їх Офісу генпрокурора. Це викликало публічне занепокоєння ЄС та протести в Україні. Згодом Зеленський подав до Ради законопроєкт для відновлення незалежності антикорупційних органів. Голосування очікується 31 липня, однак парламент нині на канікулах. -
Євросоюз погрожує блокувати €50 млрд Україні – ЗМІ
Єврокомісія попередила Україну про можливе зупинення макрофінансової допомоги у 50 млрд євро у разі набуття чинності закону, що позбавляє незалежності НАБУ і САП. Про це мовиться в офіційному повідомленні, з яким ознайомилося видання Frankfurter Allgemeine Zeitung.
Урядові джерела та представники Верховної Ради підтвердили Економічній правді отримання такого попередження.
Виплати зупинять, якщо парламент не знайде голосів для скасування закону.
“Усе поставили на паузу до виправлення ситуації”, – зазначив один зі співрозмовників.
Європейські посадовці готуються до того, що 31 липня – коли заплановано голосування щодо скасування закону – депутати не зможуть ухвалити проєкт, який відновлює незалежність НАБУ та САП, або внесуть у нього поправки, що унеможливлять повноцінне відновлення автономії органів.
Співрозмовник уточнив, що будуть скасовані кредити, які надаються коштом доходів від російських активів.
“Також зупиниться фінансування від Європейського банку реконструкції та розвитку і Європейського інвестиційного банку”, – додав він.
Водночас, не очікується замороження виплат у межах програми Ukraine Facility, за якою Київ отримує макрофінансову допомогу залежно від проведених реформ. До цього ЄС схвалив четвертий транш у скороченому обсязі – замість 4,5 млрд євро Україна отримала 3,05 млрд через провал реформ.
Закон, підписаний президентом Володимиром Зеленським, обмежує повноваження НАБУ і САП, фактично підпорядковуючи їх Офісу генпрокурора. Це викликало публічне занепокоєння ЄС та протести в Україні. Згодом Зеленський подав до Ради законопроєкт для відновлення незалежності антикорупційних органів. Голосування очікується 31 липня, однак парламент нині на канікулах. -
Орбан хоче європейських коштів собі замість України
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що буде голосувати проти бюджету ЄС на 2028-2034 роки, у якому передбачено 100 млрд євро для України. Натомість він вимагає розморозити кошти для своєї країни. Як реагує ЄС на погрози? Орбан не дозволить направити “гроші угорців” українцям Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан погрожує голосувати проти нового семирічного бюджету ЄС зі 100 млрд євро для України. За його словами, він “побудований на логіці війни з Росією”.
На його думку, їхня мета: перемогти Росію, встановити ліберальних союзників та розширити сферу свого впливу. Ми відкидаємо їхні фантазії, ми відкидаємо їхню пропозицію – європейці заслуговують на Союз, який ставить їх на перше місце.
Він охарактеризував цей документ так: “мільярди для України, крихти для фермерів та розвитку”. Орбан заявив, що не погодиться на бюджет ЄС – оскільки цей бюджет “направляє гроші угорців до України” та “розорить угорських фермерів”.
Замість України він хоче, аби ЄС дав кошти Угорщині. Зокрема, Орбан пригрозив, що блокуватиме бюджет ЄС доти, доки Брюссель не розморозить усі заморожені для країни кошти. “Я ніколи не погоджуся з тим, що ми, угорці, отримаємо належне нам фінансування лише тоді, коли підкоримося політиці Брюсселя щодо війни, імміграції та гендерної рівності”, – заявив він. -
Єврокомісія уріже транш фіндопомоги Україні
Четвертий у 2025 році транш фіндопомоги Україні у рамках механізму Ukraine Facility, який українська влада запросила ще у червні, буде наданий Україні у меншому обсязі, ніж планувалося, оскільки Україна не виконала 3 з 16 реформ, обіцяних Євросоюзу. Про це повідомив речник Європейської комісії Гійом Мерсьє, передає Європейська правда.
“Четвертий транш є найбільшим як за обсягом коштів, так і за кількістю необхідних реформ. У разі виконання всіх індикаторі та за умови реалізації 16 реформ, Україна отримала б 4,5 млрд євро”, – зазначив він.
За його словами, Україна подала запит на часткову виплату цього траншу 6 червня 2025 року.
“У своєму запиті Україна заявила про виконання 13 із 16 необхідних реформ, тоді як виконання трьох інших наразі триває”, – пояснив посадовець.
Гійом Мерсьє додав, що Комісія оцінила 13 реформ як виконані та пропонує Раді ЄС здійснити виплату Україні в розмірі 3,05 млрд євро як четвертий транш у межах Ukraine Facility для України.
За словами речника ЄК, з трьох невиконаних реформ “одна стосується децентралізації, інша – закону про реформу АРМА, а третя – відбору суддів до Вищого антикорупційного суду”. -
У МВФ вважають, що війна триватиме і наступного року
Фонд закликав Україну надати детальні розрахунки щодо зовнішнього фінансування на 2026 рік. Скільки грошей може знадобитися та звідки їх брати? Потрібні детальні розрахунки МВФ оновив оцінку макроекономічних ризиків для України. Якщо ще в червні там вважали, що базовим сценарієм є закінчення війни Росії проти України наприкінці 2025 р., то зараз вже кажуть про те, що війна триватиме і наступного року.
З огляду на це керівник місії МВФ в Україні Гевін Грей вже зараз закликав Україну надати детальні розрахунки потреб у зовнішньому фінансуванні на 2026 р. Найімовірніше, Києву буде потрібно більше грошей у зв’язку з тривалішою війною. “Ми чекаємо рішення уряду і бюджетної пропозиції від Міністерства фінансів. Це послужить тригером для більш детального аналізу”, – сказав Грей. Глава місії МВФ вважає, що це питання є критично важливим і його необхідно прояснити до того, як проєкт бюджету на 2026 р.буде подано до парламенту 15 вересня. Партнери готові, але але їм потрібне обґрунтування За словами Грея усі партнери, залучені до підтримки України, стежать за подіями щодня. Ми бачимо сценарій, за якого може знадобитися більше фінансування.
Він заявив, що політична прихильність підтримки України існує, що можна бачити в постійних заявах ключових європейських партнерів. Приміром, Європейська комісія запропонувала програму підтримки до 2028 р. Таким чином, усі партнери вже зосереджені на наступних двох роках.
Однак, за його словами, зараз необхідно перейти від загальних заяв про проблеми 2026 р.до конкретики.
Наші партнери люблять цифри – аж до десятих часток. Загальних формулювань недостатньо, – додав главам місії МВФ. “Від початку війни Україна отримувала виняткову підтримку, але вона завжди супроводжувалася жорсткими цифрами та конкретними зобов’язаннями”,- констатував Грей. За його словами, попереду – поглиблені обговорення бюджету на 2026 р. “Ми хочемо переглянути оцінку дефіциту фінансування. Можливо, вона співпаде з поточними оцінками, а можливо, буде більшою. Якщо Україні буде потрібно більше фінансування, потрібно буде переконливо представити обґрунтування. Нам потрібні стабільні цифри і чіткі позиції”, – заявив представник МВФ. Пільгове фінансування Грей нагадав, що програма EFF Міжнародного фонду була затверджена на початку 2023 р.
За його словами, результати її виконання дуже хороші. Ми завершили вісім переглядів. Це рекорд для співпраці України з МВФ. Фонд проявив гнучкість. Це був правильний підхід в умовах повномасштабної війни.
Однак перш за все, Україні необхідне фінансування на пільгових умовах. МВФ не надає настільки пільгових умов, як ЄС чи інші партнери, хоча й відіграє свою роль.
За словами Грея, для того, щоб Україна відновила стійкість, ідеальним варіантом є довгострокове пільгове або грантове фінансування. Підтримка оборони також є важливим напрямком. В України є розрахунки В Україні вже підрахували скільки нам потрібно буде коштів, аби пройти 2026 р.
Експрем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що у 2026 р. Україна потребуватиме зовнішньої фінансової підтримки у розмірі понад 40 млрд дол. “2026 р. стане випробуванням, оскільки потреби країни у зовнішньому фінансуванні і надалі перевищуватимуть 40 млрд дол. Тож ключовим завданням має стати напрацювання механізмів та інструментів, які дозволять залучити ці кошти”,- сказав він. Водночас склад урядузараз змінився. У МВФ звернули на це особливу увагу. Зокрема Грей підкреслив, що необхідність визначитися з фінансовими потребами на наступний рік відбувається на тлі формування нового уряду в Україні. За його словами, багато чого залежить від політики нового уряду. Крім того, має бути ясність щодо їхньої широкої реформаторської стратегії. МВФ цікавить діалог з приводу його політики. Це вкрай важливо для середньострокової фіскальної картини. Усім очевидно, що найближчими місяцями необхідно буде ухвалити ключові рішення. Джерела фінансування Україна зараз має три великі лінії міжнародного фінансування, які вона хоче розтягнути хоча б до 2027 р. Це програма МВФ на 15,5 млрд дол., програма Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд євро та програма ERA від “Великої сімки” на 50 млрд дол., які погашатимуться коштом заморожених активів РФ.
Але цих коштів не вистачить. Тож варто шукати внутрішні ресурси.
Мінфін вважає, що дуже бажано обійтися без підвищення податків. Вони, на його думку, і так достатньо високі в Україні.
Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі “АНТС”, вважає, що є простір для урізання бюджетних видатків, зокрема в зменшенні кількості державних установ.
Є також пропозиція підняти комунальні тарифи наступного року – до ринкового рівня. Це дасть змогу отримати додаткові гроші для державного бюджету від енергетичних компаній, як-от “Енергоатом” та “Нафтогаз”.
Ще один ресурс – резерви НБУ, які нині становлять 44,5 млрд дол. Вони теж можуть бути використані для фінансування державного бюджету.
Відомо також, що Київ запропонував країнам G7, щоб європейські союзники надавали військову допомогу у вигляді двосторонніх грантів, які б враховувалися як внесок у досягнення цільового показника НАТО щодо збільшення національних витрат на оборону до 5% ВВП. Це дозволило б одночасно підтримати Україну та виконати власні оборонні зобов’язання. Два сценарії Бюджетної декларації Грей дуже високо оцінив бюджетну декларацію Кабміну України – другу з початку повномасштабної війни. За його словами, це був надзвичайно корисний документ стратегічного планування, який задав загальний напрямок. “Головне питання в тому: в якому сценарії ми перебуваємо? Бюджетна декларація передбачала два сценарії. Один – відповідно до останнього перегляду програми МВФ, за якого війна закінчується цього року. І другий – за якого війна триває довше”, – сказав він. Мінфін уже схиляється до того, щоб закласти в проєкт бюджету сценарій продовження війни і підвищених витрат.
Бюджетна декларація 2026-2028 рр. є основою для складання проєкту Державного бюджету на 2026 р. Документ містить загальні показники доходів і фінансування держбюджету, граничні показники видатків держбюджету, розмір мінімальної заробітної плати, прожитковий мінімум та інші цілі державної політики.
В бюджетній декларації передбачено два сценарії розвитку подій в Україні, починаючи з 2026 р. Один сценарій передбачає можливе покращення безпекової ситуації з 2026 р., заснований на показниках макропрогнозу економічного і соціального розвитку України на наступні три роки (прогноз Мінекономіки).
Водночас документ містить припущення і щодо іншого сценарію – продовження повномасштабної агресії РФ проти України. Згідно другого сценарію, наступного року видатки на сектор безпеки і оборони будуть становити не менше, аніж в 2025 р. (з урахуванням змін до держбюджету). Вибір одного чи іншого сценарію за основу буде зроблено під час формування Державного бюджету України на 2026 р. Зробити його якнайшвидше і закликає МВФ
Вікторія Хаджирадєва -
Орбан пригрозив ЄС через грошову допомогу Україні
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вчергове погрожує Європейському Союзу. Тепер він “буде голосувати проти бюджету ЄС на 2028-2034 роки”, бо там передбачено 100 млрд євро для України. Про це йдеться в його дописі в Facebook.
За його словами, він, мовляв, не погодиться на бюджет ЄС, бо цей бюджет нібито “направляє гроші угорців до України”, а також начебто “розорить угорських фермерів”.
Політик також заявив, що новий бюджет Євросоюзу буцімто “зробить Угорщину вразливою для шантажу”, але не уточнив до чийого саме.
“Я ніколи не погоджуся з тим, що ми, угорці, одержуємо належне нам фінансування лише тоді, коли підкоримося політиці Брюсселя щодо війни, імміграції та гендерної рівності”, – заявив він.
Орбан стверджує, що в Брюсселі мусять розуміти, що “відповідь Угорщини – “ніколи”: він буде голосувати проти бюджету. Слід зауважити, що рішення щодо бюджету ЄС ухвалюється традиційним способом: кваліфікованою більшістю голосів.
Таким чином згода або ж незгода Орбана з європейським бюджетом на 2028-2034 роки не має жодного значення.