Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що його країна у вересні визнає Палестину як незалежну державу. Про це Макрон у четвер, 24 липня написав у соцмережі X.
Він зазначив, що це визнання буде зроблене у вересні під час засідання Генеральної асамблеї ООН.
Макрон наголосив, що визнання Палестини – це “зобовʼязання щодо справедливого та міцного миру на Близькому Сході”.
“Нам потрібне негайне припинення вогню, звільнення всіх заручників та масштабна гуманітарна допомога народу Гази. Ми також повинні гарантувати демілітаризацію ХАМАС, а також забезпечити безпеку та відбудову Гази. Нарешті, ми повинні побудувати Державу Палестина, забезпечити її життєздатність та забезпечити, щоб, погодившись на її демілітаризацію та повністю визнавши Ізраїль, вона сприяла безпеці всіх на Близькому Сході”, – наголосив Еммануель Макрон.
Раніше в Ізраїлі назвали ініціативу Макрона щодо визнання Палестини “катастрофічною”. Палестина – частково визнана держава на Близькому Сході. Проголошення держави Палестина відбулось у 1988 році. Уряд країни не контролює повністю території, на які претендує, серед них Сектор Гази. Значна частина території Західного берега річки Йордан контролюється ізраїльською армією, а Східний Єрусалим Ізраїль вважає своєю територією. Станом на квітень 2024 року, 143 зі 193 країн-членів ООН визнають Палестину як незалежну державу. Серед них є Україна.
Позначка: Еммануель Макрон
-
Франція визнає Палестину як незалежну державу
-
Макрони позиваються на американську блогерку через наклеп
Президент Франції Еммануель Макрон та його дружина Бріжит звинуватили праву інфлюенсерку Кендіс Оуенс у наклепі через поширення інформації, нібито перша леді народилася чоловіком. Про це у четвер, 24 липня, повідомляє BBC.
Позов було подано 23 липня в американському штаті Делавер. У ньому зазначається, що блогерка поширювала “химерні, наклепницькі та безпідставні вигадки”.
Як пише видання, Оуенс неодноразово повторювала ці твердження у своєму подкасті та соціальних мережах. У березні 2024 року вона навіть заявила, що готова поставити “свою професійну репутацію” на те, що Бріжит Макрон “насправді є чоловіком”.
В одному з подкастів інфлюенсерка назвала позов “безглуздим” і охарактеризувала його як “відчайдушну спробу привернути увагу”, підтвердивши при цьому свої попередні заяви.
За словами адвокатів сім’ї Макронів, вони неодноразово вимагали від Оуенс спростування цієї інформації. Однак, на їх думку, судовий розгляд залишився єдиним доступним способом захисту.
У заяві зазначено, що кампанія наклепу спрямована на завдання шкоди родині Макронів та привернення уваги до особистості інфлюенсерки. Крім того, позов стверджує, що Оуенс ігнорувала всі достовірні докази, які спростовували її твердження, та використовувала платформу, пов’язану із конспірологами та іншими особами з історією наклепів.
Серед інших звинувачень йдеться про заяви інфлюенсерки про те, що подружжя Макронів є родичами, а також про припущення, нібито президент Франції отримав свою посаду внаслідок таємної операції ЦРУ.
У вересні 2024 року французький суд визнав двох жінок винними у наклепі за поширення аналогічних заяв про Бріжит Макрон. Однак це рішення було скасовано в апеляційному порядку на початку 2025 року.
10 липня 2025 року Апеляційний суд Парижа розглянув справу двох жінок – Наташі Рей, яка називає себе незалежною журналісткою, та Амандін Руа (справжнє ім’я Дельфін Жегюсс). Вони заявляли у відео на YouTube, що перша леді Франції нібито народилася чоловіком. Суд виправдав звинувачуваних.
14 липня 2025 року Бріжит Макрон подала апеляцію на це рішення, продовжуючи боротьбу за захист своєї репутації.
Дружина Макрона – трансгендер. Нова теорія змови
-
Макрони позиваються проти американської блогерки через наклеп
Президент Франції Еммануель Макрон та його дружина Бріжит звинуватили праву інфлюенсерку Кендіс Оуенс у наклепі через поширення інформації, нібито перша леді народилася чоловіком. Про це у четвер, 24 липня, повідомляє BBC.
Позов було подано 23 липня в американському штаті Делавер. У ньому зазначається, що блогерка поширювала “химерні, наклепницькі та безпідставні вигадки”.
Як пише видання, Оуенс неодноразово повторювала ці твердження у своєму подкасті та соціальних мережах. У березні 2024 року вона навіть заявила, що готова поставити “свою професійну репутацію” на те, що Бріжит Макрон “насправді є чоловіком”.
В одному з подкастів інфлюенсерка назвала позов “безглуздим” і охарактеризувала його як “відчайдушну спробу привернути увагу”, підтвердивши при цьому свої попередні заяви.
За словами адвокатів сім’ї Макронів, вони неодноразово вимагали від Оуенс спростування цієї інформації. Однак, на їх думку, судовий розгляд залишився єдиним доступним способом захисту.
У заяві зазначено, що кампанія наклепу спрямована на завдання шкоди родині Макронів та привернення уваги до особистості інфлюенсерки. Крім того, позов стверджує, що Оуенс ігнорувала всі достовірні докази, які спростовували її твердження, та використовувала платформу, пов’язану із конспірологами та іншими особами з історією наклепів.
Серед інших звинувачень йдеться про заяви інфлюенсерки про те, що подружжя Макронів є родичами, а також про припущення, нібито президент Франції отримав свою посаду внаслідок таємної операції ЦРУ.
У вересні 2024 року французький суд визнав двох жінок винними у наклепі за поширення аналогічних заяв про Бріжит Макрон. Однак це рішення було скасовано в апеляційному порядку на початку 2025 року.
10 липня 2025 року Апеляційний суд Парижа розглянув справу двох жінок – Наташі Рей, яка називає себе незалежною журналісткою, та Амандін Руа (справжнє ім’я Дельфін Жегюсс). Вони заявляли у відео на YouTube, що перша леді Франції нібито народилася чоловіком. Суд виправдав звинувачуваних.
14 липня 2025 року Бріжит Макрон подала апеляцію на це рішення, продовжуючи боротьбу за захист своєї репутації.
Дружина Макрона – трансгендер. Нова теорія змови
-
ППО і Mirage: Зеленський провів розмову з Макроном
Президент України Володимир Зеленський провів годинну розмову з президентом Франції Емманюелем Макроном. Про це український лідер повідомив у Телеграм в п’ятницю, 18 липня.
За його словами, обговорювалась ситуація на передовій та першочергові оборонні потреби України. При цьому Макрон демонструє “дійсно стратегічний погляд та готовність допомагати саме тим, що потрібно нашим воїнам”.
“Хочу окремо відзначити нашу домовленість про підготовку пілотів для “міражів” (Mirage 2000 – ред.): Франція готова приймати на навчання додаткових пілотів на додаткових літаках”, – написав Зеленський.
Президенти також детально поговорили про зміцнення української ППО, зокрема про постачання ракет для систем SAMP/T та фінансування дронів-перехоплювачів.
“Будемо готувати спільні рішення з Францією та партнерами на рівні міністрів оборони та міністрів закордонних справ щодо нових кроків у захисті життя наших людей від російських ударів”, – анонсував Зеленський.
Крім того, президенти обговорили продовження роботи у форматі коаліції охочих та реалізацію домовленостей нещодавньої зустрічі. Зеленський подякував Франції за відчутний внесок у наповнення і просування 18 пакету санкцій Євросоюзу.
“Разом працюємо і з американськими партнерами, щоб Росія відчувала дійсно глобальний тиск. Кожен день затягування війни має відображатись дійсно болісними наслідками для Росії. Також скоординували з Емманюелем наші подальші політичні кроки”, – резюмував український лідер.
Раніше ЗМІ повідомили, що Франція не купуватиме американську зброю для України. Справа в тому, що Макрон вже давно наполягає, щоб європейці розбудовували власну оборонно-промислову базу за рахунок закупівель на місцях. -
Путін заявив Трампу, що планує новий наступ в Україні – ЗМІ
Російський лідер Володимир Путін, розмовляючи з президентом США Дональдом Трампом, повідомив про свій намір провести ще одну ескалацію на сході України протягом наступних 60 днів. Він висловив бажання вийти на адміністративні межі українських областей, які вважає “своїми”. Трамп поділився цією інформацією з президентом Франції Еммануелем Макроном, зауваживши, що Путін має намір окупувати територію до цих меж.
-
Макрон оголосив про подвоєння оборонного бюджету Франції
Макрон заявив, що у 2027 році оборонний бюджет Франції складе 64 млрд. євро, що вдвічі перевищить витрати у 2017-му. Про це у неділю, 13 липня, повідомляє BFMTV.
Французський лідер розповів, що восени буде представлено “актуалізацію” закону про військове фінансування на 2024-2030 рік. За його словами, поправки передбачають виділення додаткових 3,5 млрд. євро на оборону в 2026 році і ще 3 млрд. євро – роком пізніше.
Макрон у своєму виступі наголосив, що європейці тепер повинні самі забезпечувати свою безпеку і зазначив, що ніколи з 1945 року свобода не була під загрозою, як зараз у зв’язку з російською агресією.Глава держави уточнив, що Франції необхідно подолати слабкі місця в оборонному секторі, особливо щодо запасів боєприпасів, оснащення безпілотниками, посилення протиповітряної оборони та засобів радіоелектронної боротьби, збільшення космічних можливостей.
Французький президент також назвав гарантією свободи країни та опорою її безпеки ядерне стримування.
“Щоб бути вільними, вас повинні боятися, а щоб вас боялися, ви повинні бути сильними”, – наголосив він.
У березні Макрон закликав збільшити оборонні витрати Франції до 3-3,5% ВВП на рік (зараз приблизно 2%). За підрахунками Reuters, для цього Парижу потрібно знайти додаткові 30 млрд. євро на рік.
Раніше президент Литви Гітанас Науседа заявив, що союзники, особливо у Західній і Південній Європі, мають усвідомити: агресивні плани Росії щодо Заходу – це не просто гучні слова, а реальна загроза.
-
Макрон відреагував на рішення Трампа щодо 30% мита для ЄС
Президент Франції Еммануель Макрон розкритикував рішення президента США Дональда Трампа щодо запровадження мит у 30% щодо Європейського Союзу. Про це він у суботу, 12 липня, написав у соцмережі Х.
“Разом із президенткою Європейської Комісії Франція висловлює рішуче несхвалення оголошення про запровадження з 1 серпня горизонтальних мит у розмірі 30% на експорт з ЄС до Сполучених Штатів”, – написав він.
При цьому Макрон зауважив, що заяві про запровадження мит з боку Вашингтона передували тижні інтенсивних переговорів між США та Єврокомісією “на основі серйозної пропозиції, зробленої в дусі доброї волі”.
“В умовах європейської єдності Комісія, як ніколи раніше, повинна підтвердити рішучість Союзу рішуче захищати європейські інтереси. Зокрема, це означає прискорення підготовки надійних контрзаходів, мобілізувавши всі наявні в її розпорядженні інструменти, в тому числі протидії примусу, якщо до 1 серпня не буде досягнуто згоди”, – акцентував Макрон.
Він також зазначив, що Франція повністю підтримує Єврокомісію в переговорах з метою досягнення взаємоприйнятної угоди до 1 серпня, яка “відображатиме взаємну повагу, яку мають виявляти одне до одного торговельні партнери на кшталт Європейського Союзу і Сполучених Штатів, з урахуванням їхніх спільних інтересів і взаємопов’язаних ланцюгів постачання”.
Як повідомлялося, Трамп у суботу оприлюднив у соцмережах два листи, в яких пригрозив запровадити 30-відсоткові мита на імпорт товарів із Європейського Союзу та Мексики вже з 1 серпня. -
Європа готується до війни. Обіцяють не залишити Україну
Президент Франції Еммануель Макрон говорить, що на карта в Україні поставлена стабільність Європи та мир, яким насолоджувалися цілі покоління європейців.
“Ми будемо боротися до останньої хвилини, щоб домогтися припинення вогню, почати переговори з метою побудови цього міцного і тривалого миру, тому що на карта в Україні поставлена наша безпека та наші спільні принципи”, — заявив президент Франції у своїй промові, виголошеній у Вестмінстерському парламенті перед членами Палати лордів і Палати громад. Тим часом, європейські держави все активніше готуються до війни проти Росії.
Порти готуються приймати військові вантажі
Найбільший порт Європи – нідерландський Роттердам – готується до можливого конфлікту з Росією, резервуючи місце для кораблів з військовими вантажами і плануючи, куди перенаправляти комерційні вантажі у випадку війни, повідомляє Financial Times.
Генеральний директор адміністрації порту Роттердама Баудевейн Сіменс в інтерв’ю виданню розповів, що порт координує свої дії з сусіднім портом Антверпен у Бельгії на випадок прибуття британської, американської та канадської техніки і поставок.
“Не кожен термінал підходить для обробки військових вантажів”, – зазначив Сіменс.
“Якщо доведеться перевозити великі обсяги військової техніки, ми будемо звертатися до Антверпена або інших портів, щоб вони частково взяли на себе вантажі, і навпаки. Ми все менше сприймаємо один одного як конкурентів. Звичайно, конкуруємо, де потрібно, але співпрацюємо, де можемо”, – додав він.
Сіменс повідомив, що один або кілька кораблів зможуть пришвартовуватися до порту протягом кількох тижнів – чотири або п’ять разів на рік, хоча місце швартування може змінюватися. Контейнерний термінал Роттердама – єдине місце, де порт може безпечно перевантажувати боєприпаси з одного судна на інше.
Також кілька разів на рік тут проходитимуть амфібійні військові навчання.
Порт уже мав досвід обробки привезеного озброєння – особливо під час війни в Перській затоці у 2003 році, – однак навіть у розпал холодної війни він не мав спеціалізованого військового причалу. Порт Антверпен регулярно приймає вантажі для американських військових, дислокованих у Європі.
Витрати на оборону
Німецький міністр фінансів Ларс Клінгбайль виправдав значне збільшення військових витрат Німеччини, заявивши, що це необхідно для протистояння загрозі з боку російського правителя Володимира Путіна і для того, щоб німецькі діти ніколи не відчули війни.
Представляючи Бундестагу фінансовий план на 2025 рік, Клінгбайль сказав, що “мир в Європі перебуває під загрозою” і збройні сили терміново потребують інвестицій після того, як у останні десятиліття вони були “паралізовані бюджетною економією”.
“Я знаю, як важко багатьом людям змиритися з тим, що війна повернулася в Європу. Але наша власна сила є необхідною умовою для того, щоб ми могли повернутися до справжнього миру в Європі, де кордони не можуть бути змінені силою”, – сказав міністр.
За його словами, у уряді не хочуть, щоб “хоч одна дитина в нашій країні коли-небудь відчула війну, і ми повинні зробити все, що в наших силах, щоб цього досягти”. -
Макрон зробив заяву щодо підтримки України
Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що європейці “ніколи не відмовляться від України”, адже на кону стоїть європейська безпека. Про це він сказав під час виступу у парламенті Великої Британії перед членами Палати лордів і Палати громад. Про це у понеділок, 8 липня, пише Le Monde.
“Ми будемо боротися до останньої хвилини, щоб досягти припинення вогню, розпочати переговори щодо побудови міцного та тривалого миру, тому що на кону в Україні наша безпека й наші спільні принципи”, – сказав Макрон.
Він зазначив, що протягом останніх кількох років союзники наполегливо працювали, щоб підтримати український народ, допомагаючи йому чинити опір. Президент Франції підкреслив, що в Україні на карту поставлені стабільність Європи та мир, якими останні десятиліття “насолоджуються покоління”.
Як відомо, Міністерство оборони США оголосило про поставки Україні додаткової оборонної зброї згідно з розпорядженням президента Дональда Трампа.
Додамо, видання Axios повідомляє, що США вже відправили необхідну зброю для української армії.
Трамп пригрозив Путіну “невеличким сюрпризом” -
Макрон пояснив причини свого першого за три роки дзвінка Путіну
Президент Франції Еммануель Макрон у спілкуванні з журналістами під час ефіру на каналі BFMTV у п’ятницю, 4 липня, поділився мотивами свого першого за три роки телефонного контакту з російським диктатором Володимиром Путіним.
За словами французького лідера, дзвінок був ініціативою Парижа і стосувався насамперед питань ядерної безпеки та розвитку конфлікту в Україні.
Президент Франції розповів, що під час розмови акцентував увагу на необхідності дотримання Росією положень Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Він наголосив, що Кремль раніше взяв на себе відповідні зобов’язання, і Франція, як одна з ключових країн, відповідальна за збереження глобальної ядерної стабільності.
Щодо війни в Україні, Еммануель Макрон підтвердив непохитну підтримку Києва і заявив, що першочерговим завданням є встановлення перемир’я, яке дозволить продовжити мирні переговори. Він зауважив, що наразі розбіжності між Парижем і Москвою залишаються суттєвими, і розмова не досягла жодного прогресу.
У той же час президент Франції відзначив важливість санкцій Євросоюзу та підтримав нові обмеження, запропоновані американським Сенатом.
Нагадаємо, 1 липня стало відомо про першу телефонну розмову між Макроном і Путіним з вересня 2022 року. Президент Франції закликав російського лідера до негайного припинення бойових дій в Україні. У відповідь Путін знову озвучив риторику, характерну для Москви, заявляючи, що війна є нібито результатом дій Заходу, який “не врахував інтереси безпеки Росії”.
Згодом повідомлялося, що Макрон зателефонував Зеленському після того, як поговорив із російським диктатором Володимиром Путіним.