Пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства повідомила, що Україна з початку маркетингового року 2024/25 експортувала 37,722 млн тонн зернових і зернобобових культур. У травні було відправлено за кордон 2,454 млн тонн. Порівняно з минулим роком, коли на цю ж дату експортували 46,353 млн тонн, видно, що обсяги експорту зменшилися. Зокрема, експорт пшениці склав 14,635 млн тонн, кукурудзи – 20,234 млн тонн, ячменю – 2,293 млн тонн та жита – 10,8 тис. тонн. Також було експортовано 63,7 тис. тонн борошна, з них у травні – 5,1 тис. тонн. У порівнянні з попереднім роком експорт зменшився. Наприкінці квітня експорт зерна становив 33,89 млн тонн, тоді як у попередньому році було експортовано 38,608 млн тонн за той самий період.
Позначка: Експорт
-
ЄС відновить квоти для агропродукції України
Європейський Союз вирішив тимчасово відновити квоти на імпорт деяких сільськогосподарських товарів з України. Це рішення було ухвалено після скасування обмежень у 2022 році через вторгнення Росії. Квоти знову набудуть чинності з 6 червня 2025 року і діятимуть до кінця цього року. Це означає, що Україна матиме можливість експортувати лише частину свого річного обсягу цих товарів. ЄС також працює над переглядом зони вільної торгівлі з Україною. Це рішення було прийнято без проти голосів країн-членів, але вісім країн утрималися від голосування.
-
“Торгівельний безвіз” з ЄС завершується, і ось головні небезпеки
Ключова дата – 5 червня Європейський Союз запровадив механізм автономних торговельних заходів (АТЗ) (“митний” або “Торгівельний безвіз”) для України у червні 2022 року. Ці заходи стали ключовим інструментом підтримки української економіки після початку повномасштабного вторгнення Росії. Вони передбачали тимчасове скасування митних зборів та квот на імпорт українських товарів до ЄС, що значно сприяло зростанню українського експорту.
Дія цих АТЗ триває до 5 червня 2025 року, і подальші умови торговельних відносин між Україною та ЄС обговорювали для останнього. Для України ці пільги допомагали підтримувати економіку, але низка країн, зокрема Польща, Угорщина та Франція, виступали проти їх продовження. Вони заявляли, що український імпорт тисне на ціни та шкодить місцевим фермерам.
Ще в квітні один з європейських посадовців, обізнаний з перебігом перемовин щодо торгівлі, на умовах анонімності повідомив виданню “Європейська правда”, що ЄС не запровадить нових торговельних преференцій для України відразу після завершення дії чинного механізму лібералізації після 5 червня 2025 року. Тобто умови торгівлі повернуться до довоєнних.
Джерело в коментарі ЄП повідомило, що для України закінчаться як торговельні преференції, так і обмежувальні заходи, що нині встановлені проти ряду товарних найменувань, таких як м’ясо курки, яйця, мед і так далі. Посадовець додав, що обговорюється ідея залишити торговельні преференції для деяких найменувань українського експорту в ЄС, таких, як сталь. “Далі Євросоюз продовжить дискусії щодо внесення змін до статті 29 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, щоб розробити максимально вигідні для обох сторін умови торгівлі, та підтримати економіку України, яка потерпає від війни”,- сказав європейський посадовець. Вже 21 травня стало відомо, що з 5 червня Польща скасовує АТМ.А 22 травня європейська комісія ухвалила перелік перехідних заходів щодо українського експорту в ЄС, які наберуть чинності після завершення “торгівельного безвізу”. Про це під час спілкування зі ЗМІ повідомив речник Єврокомісії Балаж Уйварі, пише “Європейська правда”. “Тепер ми не шукаємо щорічного продовження цих заходів, ми шукаємо довгострокове рішення. Саме тому – зосереджуємося на ПВЗВТ, поглибленій та всеохоплюючій угоді про вільну торгівлю, яка існує між Європейським Союзом та Україною з 2016 року. Зараз тривають переговори щодо її перегляду, модернізації та актуалізації. Це наш довгостроковий фокус”, – розповів Балаж Уйварі. “Руйнівні наслідки” Українські чиновники та фермерські асоціації попереджають, що припинення дії нинішніх правил торгівлі з ЄС може призвести до скорочення експорту на 3,3 млрд євро і падіння ВВП на 2,5%. А видання Financial Times пише про “справді руйнівні” наслідки, особливо на тлі невизначеності щодо військової підтримки з боку США.
Загалом, пише Центр економічної стратегії, варто очікувати, що повернення до умов Поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) найбільш відчутно вдарить по українських виробниках агропродукції з вищою доданою вартістю, зокрема, виробниках цукру, птиці, яєць, та продуктів переробки рослинництва.
Як зауважила голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко вінтерв’ю Latifundist, українському АПК хотілося вірити, що Україна й надалі матимеме необмежений доступ до ринку ЄС. Хоча, зауважує вона, потрібно було ще рік тому починати готуватися до найгіршого сценарію. -
Танкери ховають маршрути постачань російської нафти
За даними Bloomberg, танкерні судна, які перевозять нафту з Росії, масово відключають свої системи позиціонування або надсилають фальшиві координати, щоб ускладнити відстеження їх маршрутів. Наприклад, багато з них показують неправдиві місця перебування, як це сталося з 16 з 20 суден, які завантажували нафту у Приморську з 1 по 18 травня. Ця тактика також використовується в інших регіонах, наприклад, у Находкінській затоці та порту Зарубіно. Незважаючи на це, обсяг експорту нафти Росії залишається високим, а валова виручка зростає завдяки підвищенню цін на нафту Urals.
-
Китай зменшив експорт смартфонів до США до мінімуму з 2011 року
У квітні 2025 року експорт смартфонів з Китаю до США впав на 72%, до менш ніж $700 млн, що є найнижчим показником з 2011 року. Це також вплинуло на продукцію Apple, яка збирає значну частину своїх пристроїв в Китаї. Експерти пояснюють це скорочення митною політикою США, яка ускладнює глобальні технологічні ланцюги постачання. В цілому китайський експорт до США зменшився на 21%, хоча 14 травня обидві країни домовилися про тимчасове зниження мит на 90 днів. Проте напруження у торгівлі триває, звинувачення та розбіжності між країнами щодо торгових угод можуть призвести до подальшого зниження обсягів торгівлі, що може негативно позначитися на економіці та цінах для споживачів.
-
Завершення “економічного безвізу” з ЄС: в Раді зробили прогноз для України
Голова комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що оновлені умови торгівлі з Євросоюзом після закінчення “економічного безвізу” можуть коштувати Україні близько 3,5 мільярдів євро на рік. Зокрема, розглядаються два можливих підходи щодо квот на окремі товари, зокрема розподіл річних квот на 12 місячних. Це означає, що обмеження на безмитне ввезення товарів можуть вводитися щомісяця, що ускладнить укладання та виконання контрактів. Внаслідок цих змін виробники кукурудзи та цукру можуть зазнати найбільших втрат. Крім того, обмеження стосуватимуться також інших товарів, наприклад, меду та м’яса птиці. Гетманцев попереджає, що нові умови торгівлі можуть негативно вплинути на експорт, а втрати можуть становити до 3,5 мільярдів євро на рік, що може бути складно відновити через відсутність можливостей компенсувати їх на інших ринках.
-
Обвал цін на нафту: Росія втрачає експортні доходи
За даними Bloomberg, доходи Росії від експорту нафти залишаються низькими, незважаючи на зростання обсягів поставок. Ціни на нафту знижуються, зокрема, Urals у Балтійському регіоні коштують 48,50 доларів за барель. Хоча обсяги експорту зросли, вони не врівноважили падіння цін. Найбільшими споживачами нафти залишаються азійські країни. У грошовому вираженні виручка від експорту піднялась лише на 2%, до 1,23 млрд доларів.
-
Чим торгуємо та чому попри вигідну для себе торгівлю, ЄС змінює правила
У 2024 році Європейський союз експортував до України рекордну кількість товарів на суму 42,8 мільярда євро та імпортував на 24,5 млрд євро. Це призвело до профіциту в торгівлі між ЄС та Україною у розмірі 18,3 млрд євро. Основними товарами, які ЄС експортував в Україну, були мінеральне паливо, електричне та машинне обладнання. У той же час, Україна найбільше експортувала сільськогосподарські продукти, зернові культури та олійне насіння. ЄС купує від України більше, ніж продає, через зростання імпорту критично важливих товарів та обмеження українського експорту через війну з Росією. Незважаючи на це, ЄС розглядає можливість скасування автономних торговельних заходів для України, які були введені як підтримка української економіки після агресії РФ.
-
Українським морським коридором перевезено 120 млн т вантажів – Кулеба
Віцепрем’єр-міністр України Олексій Кулеба повідомив, що протягом певного періоду часу через український морський коридор пройшло близько 4600 суден, які перевезли 120 мільйонів тонн вантажів. Зазначено, що цей коридор забезпечує постійне транспортування продукції до 53 країн, а 76 мільйонів тонн вантажів становить агропродукцію. Кулеба підкреслив важливість морського маршруту як логістично виправданого варіанту поставок для низки регіонів світу, зокрема забезпечення доступу до продовольства та економічної стійкості. Він також відзначив, що українській логістиці доводиться працювати в умовах обстрілів та постійної загрози, але завдяки спільним зусиллям працівників портів, військових та інших фахівців логістичний процес не зупиняється і забезпечує стабільний експорт.
-
Історичне рішення: чи зможе Україна продавати зброю під час війни
Скасувати мораторій вимагали давно