Україна успішно відкрила 17 нових ринків для експорту аграрної продукції з початку 2025 року, що перевищило планований показник на цей період. Загалом українські товари тепер постачаються до 381 торговельного напрямку. Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Ткачук повідомив, що відкрито нові можливості для експорту різних аграрних товарів до різних країн, таких як Албанія, Канада, Китай, Туреччина та інші. Також відзначено прискорення процесу відкриття нових ринків, що раніше займало набагато більше часу. Україна розширює співпрацю з країнами Африки та робить акцент на розвиток експорту аграрної продукції. Наразі країна має можливість експортувати свою аграрну продукцію до 381 торговельних напрямків.
Позначка: Експорт
-
Нові експортні обмеження Китаю можуть паралізувати автопром ЄС
За головою італійської асоціації виробників автозапчастин ANFIA Роберто Вавассорі, нові обмеження Китаю на експорт рідкоземельних металів можуть серйозно вплинути на європейську автомобільну промисловість. Запаси цих матеріалів у Європі практично вичерпано. Хоча у липні було досягнуто угоди щодо прискорення постачання до ЄС, Китай продовжує стримувати експорт цих стратегічних ресурсів. Китай є ключовим центром переробки рідкоземельних металів, які важливі для виробництва напівпровідників, військової техніки та електромоторів для автомобільної промисловості. Внаслідок обмежень можуть виникнути проблеми з виробництвом автомобілів по всьому світу.
-
Росія збільшила експорт ЗПГ, попри санкції – ЗМІ
Російський завод з виробництва зрідженого природного газу в Арктиці збільшує виробництво та експорт продукції. Завод Арктик СПГ-2 вже відправив десяту партію з кінця червня, що підтверджується даними відстеження суден. Раніше газ поставлявся в один з портів Китаю або в сховища на Далекому Сході Росії. У зв’язку з торгівельною суперечкою між США та Китаєм, американські санкції не поширюються на російський газ, що дозволяє Китаю отримувати його через обмежений порт Бейхай. Проект Арктик СПГ-2 минулого року мав проблеми з продажами та льодом, але зараз він знову активно експортує газ.
-
Китайський експорт до РФ впав до мінімуму з лютого
У вересні експорт китайських товарів до Росії в юанях впав на 21% у порівнянні з попереднім роком, досягнувши мінімуму з лютого цього року. Це вже шостий місяць поспіль зниження обсягів експорту до РФ. За перші дев’ять місяців 2025 року експорт з Китаю до Росії зменшився на 10,6%. Проте експорт з Росії до Китаю показав зростання на 3,8% у вересні. Загальний обсяг двосторонньої торгівлі між Росією та Китаєм за січень-вересень збільшився на 8,6% у порівнянні з попереднім роком і склав 1,17 трлн юанів.
-
КНР ввела жорсткий контроль за експортом рідкісноземів
Китай оголосив про введення жорстких заходів контролю за експортом рідкісноземів та пов’язаних з ними технологій, посилюючи свій вплив на критично важливі мінерали напередодні переговорів між президентом США Дональдом Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Про це повідомляє Financial Times.
Іноземні компанії повинні будуть отримати дозвіл Пекіна на експорт магнітів, які містять навіть незначні кількості рідкісноземів китайського походження або були вироблені з використанням китайських методів видобутку, переробки чи технологій виготовлення магнітів.
Обмеження, оголошені Міністерством торгівлі Китаю, вперше створюють китайську версію американського правила про прямі іноземні продукти, яке Вашингтон застосовував для блокування експорту до Китаю з третіх країн продуктів, пов’язаних з напівпровідниками.
Ці правила дають Китаю більше важелів впливу на глобальний ланцюг постачання рідкісноземів.
Як відомо, Пекін вперше запровадив обмеження на експорт рідкісноземів у квітні у відповідь на мита, введені адміністрацією Трампа. Цей крок змусив Вашингтон сісти за стіл переговорів, оскільки дефіцит китайських рідкісноземів почав впливати на виробництво в ланцюгах постачання автомобільної промисловості США.
З того часу дефіцит мінералів у США став предметом кількох раундів торговельних переговорів між двома країнами. Нові заходи контролю з боку Китаю з’явилися напередодні зустрічі Сі Цзіньпіна з Трампом у Сеулі, Південна Корея, цього місяця.
Як пише Financial Times, Китай контролює близько 70 % видобутку рідкісноземів,90 % їх розділення та переробки,93 % виробництва магнітів.
Міністерство торгівлі Китаю заявило, що нові заходи спрямовані на “захист національної безпеки та інтересів країни” і мають запобігти “неправомірному використанню рідкісноземних матеріалів у військовій та інших чутливих галузях”.Відомство додало, що деякі закордонні компанії завдали шкоди безпеці Китаю, передаючи рідкісноземні матеріали та технології китайського походження іншим сторонам для військового використання.
Як повідомляється, нова система ліцензування поширюватиметься на рідкісноземні магніти іноземного виробництва та певні напівпровідникові матеріали, які за вартістю містять щонайменше 0,1 % важких рідкісноземних елементів китайського походження.
Міністерство повідомило, що правила набудуть чинності з 1 грудня, а більшість експортних ліцензій для військових користувачів буде відхилено. Експорт до виробників напівпровідників та пов’язаного обладнання розглядатиметься в кожному окремому випадку.
Зросла ціна акцій великих державних груп Китаю, що займаються рідкісноземами:акції China Northern Rare Earth у Шанхаї зросли більш ніж на 7 %,RisingNonferrousMetalsShare- більш ніж на 4 %.
Розширення контролю Китаю над рідкісноземами змусило Вашингтон запровадити значну державну підтримку для американських видобувачів рідкісноземів і виробників магнітів, намагаючись послабити домінування Пекіна. Група розвинених економік G7 також вивчає можливість створення ланцюга постачання, незалежного від Китаю. -
Імпорт в Україні вдвічі перевершив експорт
В Україні у січні-вересні 2025 року імпортували товарів на $60,1 млрд, а експортували – на $29,5 млрд. Про це повідомила Державна митна служба.
Зазначається, що оподаткований імпорт становив $45,9 млрд – 76% загальних обсягів імпортованих товарів.
Найбільше імпортували товарів до України з Китаю ($13,3 млрд), Польща ($5,7 млрд), Німеччини ($4,8 млрд).
Експортували з України найбільше до Польщі – на $3,7 млрд, Туреччини – на $2,1 млрд, Німеччини – на $1,8 млрд.
У загальних обсягах ввезених за дев’ять місяців цього року товарів 69% становили такі категорії товарів:- машини, устаткування та транспорт – $23,8 млрд. При митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 148,3 млрд грн, що складає 29% надходжень митних платежів;
- продукція хімічної промисловості – $9,4 млрд. При митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 72,9 млрд грн, що складає 14% надходжень митних платежів;
- паливно-енергетичні – $7,6 млрд. При митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 146,6 млрд грн, що складає 29% надходжень митних платежів.
До ТОП-3 найбільш експортованих з України товарів увійшли: продовольчі товари ($16,2 млрд), метали та вироби з них ($3,4 млрд), машини, устаткування та транспорт – $2,8 млрд.
При митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, за цей період до бюджету сплачено 641,9 млн грн. -
Білорусь вчетверо збільшила експорт бензину до РФ
Експорт бензину з Білорусі до РФ залізницею зріс у вересні вчетверо порівняно з попереднім місяцем. Причиною став дефіцит палива у РФ через українські атаки на її енергетичну інфраструктуру. Про це повідомляє Reuters.
Зазначається, що декілька російських областей запровадити нормування та тимчасово заморозили ціни на паливо останніми тижнями через дефіцит популярних видів бензину, який стався внаслідок ударів дронів. Крім того, Москва обмежила експорт бензину та дизельного пального. Також Росія збільшила імпорт палива з Білорусі минулого року, аби покрити дефіцит.
Як пише видання, постачання бензину залізницею з нафтопереробних заводів Білорусі на внутрішній ринок РФ в минулому місяці зросло до 40 тисяч метричних тонн, або 14 500 барелів на добу. Постачання дизельного пального у вересні склали 33 тисячі тонн.
Водночас транзит бензину з Білорусі для подальшого експорту через російські порти минулого місяця зріс приблизно на 1% до 140 000 тонн.
Білорусь використовує російські порти для перевантаження своїх нафтопродуктів з березня 2021 року відповідно до угоди про співпрацю, підписаної між Москвою і Мінськом.
Дані джерел та розрахунки Reuters свідчать про те, що такі перевантаження в січні-вересні скоротилися майже на 40% в річному вимірі до 1,17 млн тонн внаслідок зниження обсягів переробки нафти.
Зазначається, що два нафтопереробні заводи Білорусі – Нафтанський і Мозирський – мають річну потужність 12 млн тонн кожен, або близько 240 000 барелів на добу. Але зазвичай вони виробляють близько 9 млн тонн на рік, або приблизно 180 000 барелів на добу. -
Китай припинив постачати РФ високоточні верстати
Останнім часом імпорт високоточного обладнання з Китаю до Росії став складним через обмеження, які ввела Китайська Народна Республіка. Власник компанії “Татпромстан” Ільдар Нурієв повідомив про це під час форуму з металообробки та адитивних технологій ТЕМП. Він зазначив, що тепер для отримання високотехнологічного обладнання потрібна спеціальна експортна ліцензія, навіть для вже куплених верстатів. Нурієв вважає ці обмеження ознакою небажання Китаю розвивати партнерство з російськими компаніями. Також він зазначив, що товарообіг між Китаєм і Росією значно скоротився, а експорт Китаю до Росії зменшився на 16,4% у серпні 2025 року в порівнянні з попереднім роком. Російський експорт до Китаю також зменшився, на 8,8%, а імпорт із Китаю скоротився на 8,2%. Китай також зменшив закупівлі російської сировини, зокрема нафти, нафтопродуктів, скрапленого природного газу, деревини та вугілля.
-
В Українській бронетехніці зробили заяву щодо експорту зброї
Заступник генерального директора ТОВ “Українська бронетехніка” Максим Полив’яний вважає, що експорт української зброї потрібно відновити, але не потрібно створювати штучні механізми контролю за ним. Він зауважує, що експорт зброї завжди був контрольованим державою через Державну службу експортного контролю. Полив’яний попереджає, що створення додаткових механізмів контролю може призвести до втрати конкурентоспроможності української зброї на міжнародних ринках і зростання корупційних ризиків. Він закликає не відходити від європейських стандартів у цій сфері.
-
Нафтогазові доходи Росії впали на 20% з початку року
За даними російського мінфіну, надходження від нафти й газу до федерального бюджету Росії за дев’ять місяців 2025 року скоротилися на 20,6% порівняно з попереднім роком. У вересні цього року доходи від продажу енергоносіїв становили 582,5 млрд рублів, що на 24,5% менше, ніж у вересні роком раніше. Загалом за перший дев’ятимісячний період 2025 року нафтогазові доходи РФ склали 6,61 трлн рублів, що на 20,6% менше, ніж у попередньому році. Уряд очікував зібрати 10,94 трлн рублів нафтогазових доходів у 2025 році, але ці показники не були досягнуті. У 2024 році до бюджету від нафти та газу надійшло 11,13 трлн рублів.