Після чергового удару Сил оборони України по російському місту Новоросійську Казахстан почав екстрено шукати шляхи переспрямування експорту нафти, повідомляє пресслужба міністерства енергетики Казахстану.
У повідомленні йдеться про те, що вночі 29 листопада об’єкти морської інфраструктури Каспійського трубопровідного консорціуму в районі порту Новоросійськ зазнали атаки безекіпажними плавзасобами, внаслідок чого швартовий пристрій ВПУ-2 був значно пошкоджений і виведений з ладу.
“З метою мінімізації негативних наслідків та збереження темпів видобутку на великих родовищах, міністерством в екстреному порядку активізовано план перенаправлення експортних обсягів нафти на альтернативні маршрути”, – повідомляють у міністерстві енергетики Казахстану.
Позначка: Експорт
-
Удари по Новоросійську: Казахстан почав переспрямовувати експорт нафти
-
Експорт російської нафти до Індії впав до трирічного мінімуму – ЗМІ
Індійські нафтопереробні заводи зменшили закупівлі нафти з Росії до мінімуму з 2022 року через санкції США проти двох головних російських компаній – Роснефть і Лукойл. У грудні Індія отримає лише 600-650 тисяч барелів на добу з Росії, що втричі менше, ніж у листопаді. Індійські компанії шукають альтернативи російським постачанням і вже зупинили закупівлю нафти з РФ. Знижки на російську нафту в індійських портах подвоїлися і досягли $7 за барель. НПЗ країни готові купувати нафту лише у непідсанкційних постачальників, але їх обсяги невеликі. Росія втрачає мільйони доларів щодня через зменшення відвантажень нафти, а покупці з Китаю, Індії та Туреччини зменшили свої закупівлі.
-
Apple перекриє “сірі” поставки iPhone з Індії в Росію
Компанія Apple посилює контроль за постачанням смартфонів з Індії, щоб уникнути їхнього нелегального вивозу до Росії та інших країн, де вона не має офіційної присутності. Ця ініціатива призвела до високих штрафів для рітейлерів, які активують iPhone з іноземними SIM-картами. Особлива увага приділяється новим моделям iPhone, особливо 17 серії. Незважаючи на те, що Apple припинила офіційний продаж товарів у Росії, смартфони продовжують потрапляти на ринок через підпільний імпорт. Експорт iPhone з Індії набирає обертів, а частка “сірого” експорту складає близько 3-5% від загального обсягу, з більшістю пристроїв, що потрапляють до Росії. Також варто згадати, що компанію Apple оштрафували в Росії за звинуваченням у пропаганді руху ЛГБТ.
-
Україна нині не експортує електроенергію за кордон
Електроенергія, вироблена українськими АЕС, ГЕС, ТЕС та ТЕЦ, використовується виключно для забезпечення потреб внутрішнього споживання. Експорт електроенергії за межі України сьогодні не здійснюється, повідомляє Міністерство енергетики.
Внаслідок масованих ракетно-дронових атак ворога в Україні пошкоджені всі великі теплові та гідроелектростанції. Тому їхні можливості виробляти електроенергію значно знизились.
“Тому всі доступні потужності вітчизняних електростанцій тепер працюють винятково для покриття внутрішнього споживання – відповідно, експорт електроенергії за межі України не здійснюється”, – мовиться в повідомленні.
Відомство нагадало, що українська енергосистема є частиною європейської енергомережі. Коли ж енергосистеми з’єднані між собою, як наприклад українська, молдовська, румунська, угорська, словацька і польська, то між ними існують технічні перетоки, додали в міністерстві.
“Дехто, помилково чи цілеспрямовано, плутає ці технічні перетоки з комерційним експортом, не розуміючи, як працює об’єднана енергосистема. Це природне явище, обумовлене законами фізики.
Як правило, ці перетоки незначні. Але завжди погодинний баланс близький до нуля: скільки йде за кордон – стільки одразу ж повертається в Україну”, – пояснили в Міненерго. -
Україна займає російську нішу в експорті продовольства та кормів до ЄС
Україна стала одним з головних постачальників продовольства та кормів до Європейського Союзу, а частково замістила експорт з Росії. Цю інформацію оприлюднили у Раді ЄС. Європейські країни вважають, що Україна має потенціал стати важливим партнером у сфері диверсифікації білків. У звіті Ради ЄС зазначено, що спрощення регулювання продовольчої галузі ЄС та подальша співпраця з Україною є важливими для продовольчої безпеки країн Європи. Недавно набула чинності оновлена торговельна угода між Україною та ЄС, яка сприятиме взаємовигідній лібералізації торгівлі та враховуватиме інтереси різних секторів ЄС.
-
Більшість НПЗ Індії відмовились від нафти з Росії – ЗМІ
Більшість індійських нафтопереробних заводів вирішили припинити закупівлю нафти з Росії через антиросійські санкції та почали вести торгівельні переговори з США. П’ять компаній Індії вже відмовились від російської нафти на грудень. Це сталося після того, як західні санкції були введені проти російських нафтових гігантів – Роснефти та Лукойлу. Індія зобов’язалася купувати більше нафти зі США, а лише дві індійські компанії планують закупити російську нафту в грудні. Топ-менеджери індійських НПЗ також проводили переговори з представниками нафтових компаній Саудівської Аравії та ОАЕ.
-
КНР обмежить експорт рідкісноземів оборонним компаніям США – ЗМІ
Уряд Китаю розробляє новий механізм для експорту рідкісноземельних металів до США, щоб уникнути їхнього використання у військових цілях американськими оборонними компаніями. План передбачає полегшення постачання цих металів китайським компаніям для цивільних потреб у США. Китай впроваджує схему, схожу на систему перевірки кінцевого користувача, яка діє у США з 2007 року. Ця програма дозволяє китайським компаніям отримувати загальний дозвіл на купівлю спеціальних товарів для експорту без необхідності окремих ліцензій на кожну покупку. Таким чином, Китай хоче відповісти на вимоги США щодо експорту рідкісноземельних ресурсів, проте плани можуть бути змінені у майбутньому.
-
Вплив санкцій: експорт з Китаю в РФ рекордно обвалився
Експорт товарів з Китаю до Росії зменшився у жовтні, що стало найбільшим падінням за вісім місяців. Головні причини – санкції Заходу, проблеми з логістикою та менший попит. Постачання в Росію знизилися на 22% до 60,46 млрд юанів. Це вже сьомий місяць поспіль зі зниженням. Тим часом, імпорт російських товарів до Китаю зросли лише на 2,5% у жовтні. Загалом, експорт Китаю до Росії впав на 11,9% за перші десять місяців 2025 року порівняно з попереднім роком. Китай стикається з новими тарифами США, а Росія – зі стримуванням західними санкціями через конфлікт з Україною. Російські нафтові компанії також почали відчувати наслідки санкцій, наприклад, китайські компанії призупинили закупівлі російської нафти через море. Прем’єр-міністр Росії відвідав Китай для переговорів, де обговорили спільну боротьбу з односторонніми санкціями Заходу. Нові санкції проти російських нафтових компаній, які запрацюють з 21 листопада, створять додаткові виклики для російських експортерів.
-
Експорт нафти РФ впав до мінімуму з 2022 року – ЗМІ
У жовтні постачання російських нафтопродуктів морем досягли найнижчого рівня з початку 2022 року. Обсяги експорту зменшилися через атаки українських дронів на нафтопереробні заводи та збільшення міжнародних санкцій. В середньому за перші 26 днів місяця постачання становило 1,89 млн барелів на добу, що є найнижчим показником. Експорт дизельного палива з чорноморських портів трохи зросло, але загальний обсяг експорту нафтопродуктів зменшився. Наприклад, експорт мазуту впав на 10%, а постачання сирої нафти скоротилися на 3% через атаки на термінал в Усть-Лузі. Експорт дизеля залишається стабільним завдяки ринкам збуту в Туреччині та Африці, але експорт нафти та мазуту стикається з ризиками через довгі рейси до Азії. Нові санкції США також ускладнюють ситуацію для російських експортерів. Українські військові атакували російські нафтопереробні заводи, що призвело до паливної кризи в Росії. Росія намагається адаптуватися до нових умов і може перетворитися з експортера пального на імпортера до кінця року.
-
В ЄС працюють над збільшенням експорту агропродукції з України
В ЄС шукають можливостей збільшити експорт агропродукції з України. Зокрема сьогодні набере чинності рішення про скасування частини тарифів та збільшення квот на експорт аграрної продукції з України до ЄС. Частину тарифів скасують Після закінчення дії Автономних торговельних заходів (АТМ), або так званого “торговельного безвізу” для України 5 червня 2025 р., Рада ЄС схвалила оновлену торговельну угоду з Україною, яка набуде чинності сьогодні.
Віцепрем’єрміністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка зазначив, що Україна та ЄС схвалили рішення про скасування частини тарифів та збільшення квот на експорт аграрної продукції до ЄС. Рішення Комітету асоціації набере чинності через 29 жовтня.
За його словами, українські експортери матимуть можливість скористатися новим торговельним режимом вже цього року.
Окремо він підкреслив, що порівняно з реальними обсягами торгівлі – 21 з 34 квот має обсяг більший, ніж максимум за час дії преференцій, ще в 3 квотах обсяг більший за експорт 2024 р.
Рішення є двостороннім і діє безстроково, наголосив він. Наступний перегляд у бік збільшення доступу на ринок ЄС відбудеться у 2028 р.
Качка особливо підкреслив, що Україна добре знає, як організувати торгівлю між Україною та ЄС. “Угода, якої ми досягли цього літа перекалібрує торгівлю. У нас є хороші й деякі сумні уроки, але водночас ми дуже добре знаємо, як організувати торгівлю між Україною та ЄС. “,– наголосив Качка. Водночас нова угода крім скасування або зниження мит на низку сільськогосподарських продуктів та повної лібералізації торгівлі (скасування всіх мит) для деяких нечутливих продуктів, зокрема молочних продуктів, передбачає значне збільшення тарифних квот на чутливі товари (наприклад, квоти на мед, цукор, яйця та м’ясо птиці зросли в рази порівняно з попередніми).
Також вона передбачає захист ринку ЄС. Зокрема зберігаються захисні механізми (так звані “запобіжники”), які дозволяють ЄС тимчасово обмежити імпорт певної продукції у разі виникнення серйозних збоїв на внутрішньому ринку, особливо для сусідніх країн. В ЄС обговорили можливість збільшення експорту з України Міністри сільського господарства ЄС на засіданні Ради ЄС у Люксембурзі обговорили можливість збільшення українського експорту.
Міністр продовольства, сільського господарства та водної промисловості Данії Якоб Єнсен сказав, щовід імені данського головування в Раді ЄС спробує зосередитися на тому, як допомогти українцям збільшити свою торгівлю з ЄС, і таким чином підтримати українську економіку. “Торгівля сільськогосподарською продукцією є життєво важливим джерелом доходу для української економіки, а також з огляду на постійні жорстокі атаки Росії”, – підкреслив він. Своєю чергою єврокомісар з питань сільського господарства і продовольства Крістоф Хансен сказав, що Єврокомісія вважає доцільним збільшувати обіг сільськогосподарської продукції між Україною та ЄС.
Він також наголосив на важливості забезпечення збільшення торгівлі в обох напрямках: не лише імпорт України до ЄС, але й експорт ЄС до України. “При цьому робити це в обох напрямках для забезпечення вигоди як українським, так і європейським виробникам.Дуже важливо знайти баланс між наданням більшого доступу та економічних переваг українським виробникам, а також підтримкою солідарності з нашою фермерською спільнотою”, – сказав він. Єврокомісар навів як приклад м’ясний та інші сектори, які “отримують величезну вигоду” від експорту до України.
Він зазначив, що ця солідарність супроводжується модернізацією торговельної угоди між Україною та ЄС, що включає збільшення багатьох тарифних квот.
Також він підкреслив, як важливо, щоб європейці показали, що вони єдині поруч з Україною в її боротьбі за свободу, в її боротьбі за незалежність від Росії.
Також на засіданні обговорили нову “зелену архітектуру”, а саме: яку мотивацію можуть дати фермерам правила ЄС щодо збереження клімату для виконання умов переходу до більш екологічного виробництва. Узгодження зі стандартами ЄС Варто зазначити також, що нова угода чітко прив’язує розширений доступ до ринку до поступового приведення українського сільського господарства у відповідність до виробничих стандартів ЄС (добробут тварин, пестициди, ветеринарні препарати). “Під час засідання Ради ЄС у Люксембурзі, сторони обговорили важливість наближення України до сільськогосподарських стандартів ЄС, включаючи у виробництві засобів захисту рослин”, – заявив Хансен. Єврокомісар відзначив непохитну підтримку України з боку міністрів та висловив сподівання, що оновлена торговельна угода з Україною надасть більше передбачуваності сільськогосподарському сектору, визнавши, що в період дії автономних торговельних заходів для України ця сфера зазнала певних “турбулентностей”.
Нова угода, наголосив єврокомісар, “пропонує більш стабільне рішення на майбутнє”.
Єврокомісар наголосив, що Україна зобов’язалася досягти відповідності нашим виробничим стандартам до 2028 р. Це дуже важливо.
З українського боку було підкреслено те, що Україна працюватиме над приведенням нашої продукції у повну відповідність до стандартів ЄС.
Качка сказав, що більшість стандартів, згаданих у новій угоді, є частиною порядку денного політики України на кілька наступних років та навіть десятиліть. Він висловив переконання, що не буде жодних проблем із дотриманням більшості цих стандартів.
За словами урядовця, Україна є “одним із найкращих і найнадійніших торговельних партнерів ЄС”, що забезпечує продовольчу безпеку ЄС, а її агроекспорт часто слугує корисним інструментом для забезпечення економічної прибутковості сільгоспвиробників в ЄС, особливо у сфері тваринництва. “Ось чому ми продовжуватимемо працювати над інтеграцією нашої сільськогосподарської та продовольчої системи з системою ЄС, і я сподіваюся, що разом ми будемо глобальними гравцями у сфері продовольчої безпеки”, – підсумував Качка. Об’єднання ринків ЄС та України створює взаємовигідні умови Поступове відкриття європейського ринку для українських товарів є важливим кроком у контексті майбутнього приєднання України до спільного ринку. Про це каже голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа.
Вона наголосила, що об’єднання ринків ЄС та України створює взаємовигідні умови. Наприклад, європейські виробники наразі продають Україні більше товарів, ніж Україна експортує до ЄС, що й зумовлює торговельний дефіцит у 10,4 млрд дол. за дев’ять місяців цього року.
Загалом за підсумками січня – вересня 2025 р. загальний торговельний дефіцит України становив 29,6 млрд дол.
Серед шляхів розв’язання цієї проблеми Підласа назвала підтримку експорту, розвиток внутрішнього виробництва, а також антикорупційну та судову реформи і бюджетну підтримку аграріїв і промисловості. Так, на наступний рік з держбюджету заплановано спрямувати близько 1 млрд дол. на підтримку аграрного сектору та бізнесу.
Вікторія Хаджирадєва