Українські дрони атакують нафтопереробні заводи в Росії, що призводить до зниження експорту дизельного пального з країни до найнижчого рівня з 2020 року. З початку серпня 16 з 38 російських НПЗ були атаковані, що призвело до припинення роботи переробних потужностей на понад мільйон барелів на день. Російський уряд розглядає можливість заборони експорту дизельного пального до кінця року. Це може призвести до скорочення видобутку нафти в країні. Незважаючи на це, внутрішнього дефіциту дизельного пального в Росії наразі не відчувається, оскільки виробництво перевищує внутрішній попит більш ніж на 50%.
Позначка: Експорт
-
Україна має перші пропозиції щодо експорту зброї
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна готова експортувати свою сучасну зброю, зокрема морські дрони, контрольованим способом. Він зауважив, що безпека морських шляхів є важливою для багатьох націй, і запропонував партнерам розробки, які вже успішно використовуються в Чорному морі. Також було розкрито характеристики дронів Toloka, один з яких був представлений на виставці в Львові. Україна сподівається на укладення міцних контрактів зі своїми партнерами щодо постачання військової техніки.
-
Зеленський заявив про експорт деяких видів зброї
Президент України Володимир Зеленський оголосив про плани керованого експорту української зброї, щоб покрити дефіцит бюджету. Він зазначив, що Україна вироблятиме зброю разом з союзниками та постачатиме її в інші країни. Зокрема, планується збільшення виробництва дронів для фронту. Зеленський наголосив на важливості забезпечення армії та українських арсеналів. Також було оголошено про створення трьох нових експортних платформ для співпраці зі США, європейськими партнерами та іншими країнами. Президент підкреслив, що важливо, щоб це була взаємна допомога і Україна не співпрацюватиме з тими, хто не підтримував її незалежність. Також важливою умовою є надійний експортний контроль, щоб українські технології не потрапили до росіян та їх союзників.
-
Морський експорт нафтопродуктів з РФ впав майже на 20%
Експорт нафтопродуктів з Росії зменшився на 20% через удари дронів по нафтопереробних заводах, які тривають з серпня. За період з 1 по 15 вересня з російських портів було відправлено на зовнішні ринки на 18% менше палива, ніж у минулому році. Наслідком атаки на порт Приморськ стало припинення відвантажень до 300 тис. барелів дизельного пального на добу. Також знизилися поставки через невеликій ремонти нафтопереробних заводів. У серпні Росія втратила 17% потужностей перероблювання через українські атаки. Перероблення нафти в Росії знизилося до рівня, який не зафіксовувався з квітня 2022 року.
-
Китай тестує поставки в Європу Північним морським шляхом
Китай планує відправити контейнеровоз по Північному морському шляху до Європи з метою скоротити час доставки вантажів з Азії майже вдвоє. Цей шлях є коротшим на 40% порівняно з традиційними маршрутами через Червоне море та Суецький канал. Експерти вважають, що в Арктиці судно потребуватиме супроводження криголамів. Цей експеримент є спробою організувати регулярні рейси по Північному морському шляху. Наразі обсяги перевезень по цьому шляху є невеликими порівняно з іншими маршрутами, але можуть зрости в майбутньому. У 2024 році Північний морський шлях перевіз 38 млн тонн вантажів, але це становить лише невелику частку від загальної торгівлі між Азією та Європою.
-
Доходи РФ від експорту нафти в серпні впали на $0,9 млрд – МЕА
У серпні 2025 року доходи Росії від експорту нафти та нафтопродуктів скоротилися на $0,92 мільярда порівняно з липнем і становили $13,51 мільярда через зниження цін. Експорт нафти з РФ скоротився до 4,70 мільйона барелів на добу, а продажі нафтопродуктів – до 2,57 мільйона барелів на добу. Російська нафта й нафтопродукти постачалися до Індії та Близького Сходу на менші обсяги, але збільшилися у інших напрямках. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, РФ могла б підняти видобуток до 9,4 мільйона барелів на добу та підтримувати цей рівень. Світовий попит на нафту очікується зростати, але прогноз зростання світової пропозиції також збільшено. Агентство передбачає, що країни ОПЕК+ не встигнуть досягти встановленої квоти з видобутку через обмежені виробничі можливості деяких країн-учасниць.
-
Україна експортувала понад п’ять мільйонів тонн зернових
Пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства повідомила, що Україна з початку маркетингового року 2025/2026 експортувала 5,028 мільйонів тонн зернових та зернобобових культур. Зазначено, що з цієї загальної кількості 3,42 мільйона тонн складає пшениця, 685 тисяч тонн – ячмінь, і 890 тисяч тонн – кукурудза. Наголошено, що поставок жита поки не було здійснено, а також відзначено зменшення поставок борошна з 14,4 тисяч тонн минулого року до 11,3 тисяч тонн у поточному.
-
Експорт бензину з портів РФ у серпні впав до нуля
Впровадження повної заборони на експорт автомобільного бензину призвело у серпні до припинення відвантажень з морських портів Росії. В серпні також не було зафіксовано постачань білоруського палива, яке зазвичай відвантажується через порти Усть-Луга і Санкт-Петербург. Про це свідчать дані консалтингової групи А-95, повідомляє Enkorr.
“Обсяги Мозирського й Новополоцького НПЗ споживалися на внутрішньому ринку Білорусі або постачалися в країни ЄАЕС, зокрема в Росію, де спостерігається дефіцит високооктанового палива”, – говориться у повідомленні.
Водночас на початку вересня танкер з 35 тис. т білоруського бензину був відвантажений з термінала Транснєфті в Усть-Лузі у напрямку Гвінеї.
Найбільші обсяги були відвантажені з терміналів в Усть-Лузі (606 тис. т) і санкт-петербурзі (169 тис. т). Також великі партії впродовж року відвантажувалися з Архангельська (155 тис. т) і Мурманська (139 тис. т).
Основними напрямками постачань російського й білоруського бензину були Лівія (251 тис. т) й Бразилія (235 тис. т). Також великі обсяги були продані в Іран (96 тис. т) і Гану (94 тис. т). При цьому 208 тис. т вантажів не мало кінцевого пункту призначення.
Як відомо, зупинка заводів в РФ після атаки українських дронів призвела до зростання біржових цін на бензин.
Паливна криза в Росії: дефіцит бензину тепер охопив 20 регіонів -
Дефіцит платіжного балансу України оновив антирекорд
Дефіцит рахунку поточних операцій у липні сягнув рекордних 4,1 млрд дол. Чому це сталося, чим загрожує та як позбавитись дефіциту? Витрачаємо за кордоном більше, ніж отримуємо У липні дефіцит поточного рахунку платіжного балансу досяг нового антирекорду – 4,1 млрд дол. Це на 31% більше, ніж у червні (3,1 млрд дол.) та на 62% перевищує показник липня минулого року (2,5 млрд дол.). Такі дані оприлюднив НБУ.
Дефіцит платіжного балансу виникає, коли загальний обсяг грошей, які виходять з країни (на оплату імпорту, погашення боргів, виплату дивідендів іноземним інвесторам, відтік капіталу), перевищує загальний обсяг грошей, що надходять у країну (від експорту, іноземних інвестицій, міжнародної допомоги, грошових переказів заробітчан). Чим та з ким торгуємо Своєю чергою, дефіцит зовнішньої торгівлі товарами та послугами майже повторив антирекорд і становив 5 млрд дол. “Це означає, що Україна купує більше товарів за кордоном, ніж продає’’, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Частково розрив було профінансовано міжнародною допомогою, проте решту – коштом резервів НБУ, які скоротилися на 2 млрд дол.
Експорт товарів у липні знизився на 1,1%, порівняно з аналогічним місяцем минулого року – до 1,7 млрд дол. Найбільшими імпортерами української продукції в липні були країни ЄС, зокрема Польща, Нідерланди, Німеччина, Іспанія та Італія. Вони купують в України переважно продовольчі товари. Це найбільша стаття експорту, яка становить майже половину всіх надходжень від продажу товарів за кордон. Крім цього, до основних статей також належать: метали та вироби з них, включаючи чорні метали, прокат, труби та інші металургійні продукти.
Водночас імпорт товарів у липні зріс майже на 20%, найбільший приріст зафіксовано у машинобудуванні (+50,8%, зокрема військові товари й електромобілі) та продукції АПК (+25,7%). Найбільшими експортерами є: Китай, Польща та Німеччина.
Водночас дефіцит торгівлі послугами покращився до 558 млн дол. у липні проти 684 млн дол. у червні завдяки вищому експорту (передусім ІТ) та зниженню імпорту фінансових послуг.
Дефіцит первинних доходів (отримання чи виплата дивідендів закордону, перекази від мігрантів, процентні платежі) розширився до 168 млн дол., тоді як надходження за вторинними доходами скоротилися на 0,9 млрд до 1,1 млрд дол.
На жаль, за прогнозами, ситуація, навряд чи покращиться до кінця року. Так, МВФ погіршив торговий дефіцит України у 2025 р. з 40.8 до 45.8 млрд дол. Перш за все, за рахунок переоцінки імпорту товарів у бік збільшення.
Своєю чергою, Український Інститут Майбутнього теж провів корегування прогнозу платіжного балансу у 2025 р. “Ми значно погіршили сальдо торгового балансу. Перш за все, за рахунок збільшення імпорту товарів. Також ми відзначаємо проблеми в експорті послуг цього року та зменшили прогноз до кінця року”, – йдеться в прогнозі. Причини дефіциту Основними причинами дефіциту платіжного балансу України є комплекс факторів, які взаємопов’язані. По-перше, його викликав дефіцит зовнішньої торгівлі товарами та послугами.
Україна імпортує значно більше, ніж експортує, що створює негативне торговельне сальдо. Цей розрив значно зріс, зокрема, через: збільшення імпорту: особливо це стосується продукції машинобудування, палива, оборонних та інвестиційних товарів, необхідних для відновлення економіки та споживчих товарів. Також є складнощі з експортом, який зазнає впливу війни, логістичних обмежень та руйнування виробничих потужностей.
По-друге, значна частина дефіциту платіжного балансу пов’язана з відтоком капіталу. Україна продовжує обслуговувати та погашати свої борги перед міжнародними кредиторами, а іноземні інвестори виводять прибутки, отримані в Україні.
Третім фактором є скорочення надходжень від грошових переказів від українських громадян, які працюють за кордоном. Ці надходження, хоч і залишаються значними, зменшуються, що впливає на загальний баланс.
Отже, дефіцит платіжного балансу є наслідком не лише торговельного дефіциту, а й інших фінансових операцій, які сумарно показують, що відтік валюти з країни перевищує її приплив. Чим загрожує Дефіцит платіжного балансу загрожує економіці країни кількома серйозними проблемами. “Це сигнал, що держава витрачає більше, ніж заробляє на світовій арені, і це може мати довгострокові негативні наслідки”, – каже експерт. Найбільша та найочевидніша загроза – це виснаження міжнародних резервів. Коли країна має дефіцит, вона повинна чимось його покривати. НБУ змушений продавати іноземну валюту (долари, євро, золото), щоб оплачувати критично важливий імпорт (наприклад, паливо, зброю чи ліки), який перевищує експортні надходження.
Своєю чергою зменшення валютних резервів і зростання попиту на іноземну валюту чинять тиск на курс гривні. Якщо попит на долари чи євро зростає, а їх пропозиція на ринку падає, це призводить до девальвації. Слабка гривня робить імпортні товари (від автомобілів до побутової техніки) дорожчими для українців, що негативно впливає на купівельну спроможність населення. “Девальвація гривні безпосередньо призводить до зростання цін на імпортні товари. Оскільки значна частина товарів на українському ринку є імпортною, це спричиняє так звану “імпортовану інфляцію”, що робить життя дорожчим для кожного”, – пояснює експерт. Дефіцит платіжного балансу також може призвести до зростання державного боргу. Щоб уникнути повного виснаження резервів, уряд може звернутися до міжнародних кредиторів, таких як МВФ, Світовий банк чи інші країни, за фінансовою допомогою. Це допомагає профінансувати дефіцит, але водночас збільшує зовнішній борг країни.
Тривалий дефіцит платіжного балансу є ознакою економічної нестабільності. Це може відлякувати іноземних інвесторів, оскільки вони не впевнені у стабільності економіки та курсу валюти. Як наслідок, країна втрачає важливі інвестиції, які могли б сприяти економічному розвитку та створенню робочих місць. Як зменшити дефіцит Зменшення дефіциту платіжного балансу вимагає комплексного підходу з боку держави. Основна мета – збільшити надходження валюти в країну та зменшити її відтік.
Найефективніший спосіб зменшити дефіцит – це збільшити обсяг та вартість експорту. Для цього уряд може: надавати державну підтримку експортерам, наприклад, через фінансові кредити. Допомагати українським компаніям виходити на нові ринки. Підтримувати виробництва з високою доданою вартістю (наприклад, IT, машинобудування), а не лише сировину.
Також варто зменшити відтік валюти та залежність від імпорту. Це можна досягти, якщо: підтримувати та розвивати внутрішнє виробництво товарів, які раніше імпортувалися. Впроваджувати імпортні мита або квоти на певні товари, щоб зробити їх менш конкурентними порівняно з вітчизняною продукцією.
Щоб профінансувати дефіцит без втрати власних резервів, країна має активно залучати капітал з-за кордону. Це відбувається за рахунок: прямих іноземних інвестицій (FDI) та міжнародної фінансової допомоги та позик: отримання коштів від МВФ, Світового банку, ЄС та інших партнерів. “Україна потребує 45 млрд дол. зовнішнього фінансування. Це включає дефіцит бюджету та видатки з погашення зовнішніх боргів”, – повідомив міністр фінансів Сергій Марченко. Це підкреслює, що без міжнародної допомоги підтримувати поточні витрати, особливо на оборону, було б неможливо.
Вікторія Хаджирадєва -
Експорт української соняшникової олії впав до мінімуму за три роки
Згідно з оперативними даними, у серпні експорт соняшникової олії з України скоротився до 150 тис. тонн, що стало мінімальним місячним обсягом за більш ніж три роки. Про це інформує агентство АПК-Інформ у середу, 3 вересня.
Це стало другим найнижчим місячним показником за останні майже 14 сезонів.
Зауважується, що скорочення відбулося за всіма основними напрямками, зокрема не фіксувалося поставок до Індії.
Експерти відзначили, що зниження темпів експорту зумовлено сезонними чинниками, зокрема скороченням пропозиції соняшнику на внутрішньому ринку, що обмежувало переробку, а також зниженням попиту з боку деяких імпортерів в очікуванні поставок більш дешевої олії із сировини нового врожаю.
Усього за результатами 2024/25 МР з України експортували 4,73 млн тонн соняшникової олії, що на 24% поступається показнику попереднього сезону та стало мінімумом для минулих трьох сезонів.
Основними факторами, що обмежили експорт, стали менший урожай соняшнику у 2024 році та низька маржинальність його переробки.
Водночас постачання на основні ринки збуту в сезоні, що вже завершився, дещо збільшились.
До ТОП-3 імпортерів української олії увійшли Індія (767 тис. тонн; +44% до 2023/24 МР), Іспанія (656 тис. тонн; +11%) та Італія (504 тис. тонн; +28%).
Раніше повідомляли, що Україна скоротила експорт агропродукції на понад 23%.
Цього року буде найгірший врожай за останнє десятиліття