Позначка: Економіка

  • Центробанк РФ спрогнозував падіння економіки

    Центробанк РФ спрогнозував падіння економіки

    Після трьох кварталів уповільнення зростання, економіка Росії наприкінці 2025 року може перейти до падіння. В чому причини, чого очікувати далі та, як це може вплинути на здатність РФ воювати? Курс на падіння ЦБ РФ знизив прогноз – і в четвертому кварталі очікує річну динаміку ВВП від мінус 0,5% до плюс 0,5%. У липні російський регулятор не допускав спаду і прогнозував у жовтні-грудні зростання від 0% до 1%.
    Спад за підсумками кварталу в річному вираженні стане для Росії першим із січня-березня 2023 р.: тоді економіка впала на 1,6%, після чого працювала лише в плюс.
    Зростання ВВП у третьому кварталі поточного року виявилося набагато нижчим, ніж очікував ЦБ РФ: ще в серпні він прогнозував 1,6% у річному вираженні. “Напруженість на ринку праці, стійкі показники інфляції вище 4%, а також модельні розрахунки говорять про те, що перегрів може бути більшим, ніж прогнозувалося, і закінчитися пізніше, ніж очікувалося раніше”, – зазначили у ЦБ РФ. Глибокі системні проблеми Прогноз ЦБ РФ свідчить про глибокі системні проблеми, а не просто про тимчасові труднощі. Хоча російська влада часто говорить про “перегріту” економіку і необхідність її охолодження для досягнення “збалансованого зростання”, такий термін насправді є евфемізмом, щоб уникнути слова “стагнація’ або визнання довготривалого руйнівного ефекту повномасштабної війни та міжнародних санкцій. “Ми росли два роки досить високими темпами через те, що були задіяні вільні ресурси. Нам треба розуміти, що багато з цих ресурсів дійсно вичерпані”, – визнала насамкінець Ельвіра Набіулліна, голова ЦБ РФ. Вона пояснила, що під “вичерпаним ресурсами” маються на увазі: робоча сила (рівень безробіття впав до історичного мінімуму), виробничі потужності (завантаження заводів перевищило 80%) та ліквідні активи Фонду національного добробуту, які активно використовувалися для фінансування бюджетного дефіциту.
    Також, пояснюючи необхідність підтримання високої ключової ставки для стримування інфляції, Набіулліна попереджала про ризик перегріву, який може перерости у стагфляцію, тобто поєднання стагнації зі стійко високою інфляцією.
    Зокрема вона казала, що коли економіка досягає меж своїх виробничих можливостей, але при цьому попит продовжує зростати, виникає стагфляція. Причини погіршення стану економіки РФ Ключова причина криється у фінансуванні війни в Україні та боротьбі з його наслідками. Значні державні витрати на ВПК та соціальні виплати учасникам бойових дій та їхнім сім’ям виливаються на ринок у вигляді “живих грошей”, які негайно підживлюють попит, зокрема на імпортні товари, спричиняючи інфляційний тиск та девальвацію рубля. Для стримування цієї інфляції ЦБ РФ змушений тримати надзвичайно високі ключові ставки, що, своєю чергою, є прямою причиною уповільнення.
    Високі ставки обмежують доступ компаній до кредитів та роблять фінансування їхньої діяльності значно дорожчим. Це призводить до того, що бізнес, особливо малий та середній, змушений витрачати свої запаси, оскільки у них виникають труднощі з фінансуванням поточної діяльності та інвестиціями. Як наслідок, ділова активність знижується, а в деяких секторах, як-от промисловість та автомобільна галузь, фіксується значне падіння.
    Ще одним критичним фактором є дефіцит робочої сили. Через мобілізацію, людські втрати та масову еміграцію з країни економіка зіткнулася з гострим браком працівників. Щоб залучити робочі руки, компанії змушені підвищувати зарплати, що знову ж таки призводить до збільшення грошової маси та інфляції.
    Крім того, навантаження на економіку посилюється через рекордний бюджетний дефіцит, який свідчить про виснаження фінансових резервів держави і змушує владу готувати громадян до подальшого погіршення рівня життя. Наразі російський бюджет продовжує втрачати доходи від сировинної ренти через падіння цін на нафту, міцний рубль і посилення санкцій. У жовтні він отримав 888,6 млрд руб. податків від нафтогазових компаній – на 27% менше, ніж у тому ж місяці роком раніше.
    Таким чином, прогнозоване падіння є кульмінацією цього замкнутого кола проблем, спричинених пріоритетом військових витрат над стійкістю економіки. Міжнародні прогнози Прогнози щодо економіки Росії від ключових світових фінансових інституцій, як-от МВФ та Світовий банк значно гірші за російські.
    Так МВФ прогнозує, що високе зростання ВВП Росії, яке спостерігалося у 2024 р. (близько 4,3%) і було спричинене вливанням державних коштів у військовий комплекс, різко сповільниться, що підтверджує його нестійкий характер. Цей військовий бум призвів до перегріву економіки, зростання інфляції та дефіциту ресурсів. Як наслідок, МВФ прогнозує, що у 2025 р. зростання реального ВВП впаде до критично низького рівня – лише 0,6%. Це скорочення є прямим наслідком жорсткої монетарної політики ЦБ РФ, який змушений утримувати високі процентні ставки, щоб стримати інфляцію, яка, за оцінками Фонду, сягне 9% у цьому році. На довгострокову перспективу МВФ не очікує відновлення: зростання у 2026 р. прогнозується на рівні лише 1%, і навіть до 2030 р. економіка РФ навряд чи перевищить показник 1,1%. Таким чином, прогноз МВФ вказує на те, що після закінчення військового циклу країну очікує тривала структурна стагнація.
    Своєю чергою Світовий банк підтверджує очікування значного уповільнення економіки Росії, хоча його показники трохи вищі, ніж у МВФ. Згідно з останнім доповіддю Світового банку “Глобальні економічні перспективи”, організація прогнозує зростання ВВП Росії у 2025 р. на рівні 1,4%, а у 2026 р. – на 1,2%. Хоча ці цифри й відображають зростання, вони різко контрастують із високими показниками 2024 р. і свідчать про вступ економіки в етап стриманої експансії або застою. “Дефіцит робочої сили, ускладнюваний негативними демографічними тенденціями, а також обмеженість доступу до ринків і технологій, як очікується, продовжать обмежувати довгостроковий потенціал зростання економіки РФ”, – пояснюють у Світовому банку. Економічні експерти з відомих світових видань ще більш песимістичні. “Прогнози повного краху стають дедалі реальнішими… жорсткіші санкції можуть остаточно зруйнувати російську економічну модель”,- пишевидання The Economist. Як стан економіки РФ впливає її здатність воювати Здоровий стан економіки забезпечує необхідні фінансові ресурси для безперебійного виробництва зброї та утримання армії, не викликаючи при цьому краху внутрішньої фінансової системи. Однак, коли економіка стикається з вичерпанням ключових ресурсів, як-от робоча сила та виробничі потужності, а також страждає від високої інфляції та бюджетного дефіциту, вона втрачає здатність нескінченно розширювати військове виробництво. Економічна стагнація, посилена технологічною ізоляцією, змушує країну використовувати старі запаси і обмежує її можливість вести сучасну війну, перетворюючи довгостроковий конфлікт на змагання на виснаження, яке країні зі слабкою економікою виграти складно. “Коли йде війна на виснаження, то російське суспільство також опиняється в цій ситуації. Кажуть, що в Росії завжди будуть гроші на війну. Так, гроші вони знаходитимуть… Але фінансування війни в країні… це не тільки фінансування зброї, солдатів, це фінансування певного рівня життя населення. Путін хоче бути гарантом такої стабільності. Це означає, що в нього має бути достатньо грошей і на гармати, і на масло. І ось з цього боку в Росії дуже підгоряє.”, – резюмує Володимир Власюк, голова промислового комітету Торгово-промислової палати України. Вікторія Хаджирадєва

  • Закордонні активи Лукойлу мають попит серед покупців – ЗМІ

    Закордонні активи Лукойлу мають попит серед покупців – ЗМІ

    Міжнародні активи російського нафтового гіганта Лукойл приваблюють потенційних покупців від Єгипту до Казахстану з наближенням дати набрання чинності американських санкцій – до 21 листопада потрібно встигнути укласти угоди. Про це повідомляє Reuters.
    Як відомо, США у жовтні ввели санкції проти Лукойлу і вже заблокували одну спробу російської компанії продати закордонні активи трейдеру Gunvor. Санкції призвели до перебоїв в операціях дочірніх підприємств Лукойлу в Іраку, автозаправних станцій у Фінляндії та болгарського НПЗ.
    Зазначається, що Казахстанський держхолдинг КазМунайГаз вивчає можливість придбання місцевих активів Лукойлу.
    Лукойл володіє часткою у Карачаганаку, одному з найбільших у світі газоконденсатних родовищ, разом з Eni, Shell, Chevronта КазМунайГазом. Рішення про нове партнерство буде ухвалено учасниками проекту з урахуванням санкцій, повідомило у своїй заяві міністерство енергетики Казахстану.
    Shell цікавлять глибоководні родовища Лукойлу в Гані та Нігерії, сказали двоє інших джерел. Shell відмовилася надати коментар.
    Лукойл повідомив уряд Єгипту, де Лукойл володіє трьома концесіями, про можливий продаж активів, повідомило п’яте джерело, знайоме із ситуацією. Міністерство нафти Єгипту не відповіло на запит щодо коментарів.
    Крім того, молдавський уряд розпочав переговори про націоналізацію інфраструктури Лукойлу в аеропорту Кишинева. Про це повідомив директор аеропорту Серджіу Спояла.
    Також повідомляється, що президент Болгарії Румен Радєв наклав вето на поправки до законодавства, які б дозволили уряду взяти під контроль нафтопереробний завод у Бургасі, що належить Лукойлу, і продати його. Азербайджанська державна компанія Socar та турецька Cengiz Holding спільно подавали заявку на купівлю НПЗ ще до запровадження санкцій.
    За даними турецьких ЗМІ, Cengiz не має наміру відкликати пропозицію. Компанія не дала негайної відповіді на прохання про коментар.
    Як зазначили Сергій Вакуленко та Ігор Юшков із Фінансового університету при уряді РФ, Лукойл стоїть перед складним вибором. Якщо компанія продасть свої активи, виручені гроші можуть виявитися заморожені Мінфіном США.Однак якщо затягувати з рішенням, то, швидше за все, частина активів перейде під контроль місцевої влади або їхньої заморозки.
    За словами Юшкова, Лукойл не має причин поспішати. Заморожені активи залишаться замороженими і можуть повернутися до російської компанії у разі завершення конфлікту в Україні та послаблення санкцій.
    Можливо, Лукойл скористається досвідом Роснафти, три НПЗ якої було передано під управління Німеччини у 2022 році. Хоча контроль над активами здійснює Берлін, право власності зберігається за Роснефтью.

  • ЄС і Бельгія не домовились щодо росактивів – ЗМІ

    ЄС і Бельгія не домовились щодо росактивів – ЗМІ

    Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії, яка відбулася в п’ятницю, 8 листопада, не принесла прориву у питанні передачі заморожених російських активів для підтримки України. За інформацією Euronews, офіційний Брюссель висловив занепокоєння через відсутність альтернативних пропозицій Європейської комісії щодо використання цих активів для фінансування України. Бельгія вимагає ретельного та прозорого вивчення всіх можливих варіантів перед ухваленням найкращого рішення. ЄС сподівається досягти угоди з Бельгією, але визнає, що часу на це залишається мало.

  • Резерви України оновили історичний рекорд

    Резерви України оновили історичний рекорд

    У листопаді Національний банк України оголосив, що міжнародні резерви країни значно зросли до $49 млрд 516 млн, що на $3 млрд більше, ніж у попередньому місяці. Це сталося через великі надходження коштів від міжнародних партнерів, які перевищили продаж валюти та виплати боргів. Уряд отримав кошти від ЄС, Світового банку та інших джерел, а також сплатив частину боргів. Нацбанк також активно втручався на валютному ринку, щоб підтримати стійкість національної валюти. Зараз Україна має достатні резерви для фінансування майбутніх імпортних операцій на 5,1 місяці. Це вже третій місяць поспіль, коли резерви зростають, встановлюючи новий історичний рекорд.

  • Присутність росіян в Малі призвела до гуманітарної кризи – розвідка

    Присутність росіян в Малі призвела до гуманітарної кризи – розвідка

    У Малі виникла серйозна паливна криза, яка призвела до паралізування різних галузей життя, включаючи продовольче забезпечення і роботу шкіл. Збройні угруповання заблокували постачання нафтопродуктів у відповідь на дії військової угруповання, яке спрямовує ресурси лише до певних регіонів. Деякі функції безпеки в країні були передані російським найманцям, які впроваджують авторитарну модель управління, схожу на ту, яку має Росія. Депутат парламенту звинуватив у кризі Францію, США та можливо Україну. У Малі військові прийшли до влади після перевороту 2021 року, і вже наступного року французькі війська та ООН залишили країну, а на їх місце прийшли росіяни. Російські найманці більше цікавляться видобутком золота, ніж боротьбою з терористичними угрупованнями. Влада Малі розпустила всі політичні партії, що призвело до зруйнування перспектив демократичних виборів. У сусідніх країнах Сахелю ситуація схожа – військові при владі після переворотів. Приблизно шість мільйонів жителів Малі потребують гуманітарної допомоги. Режим втрачає контроль, а російська підтримка не допомагає вирішити кризу.

  • У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України

    У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України

    Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз висловив обурення щодо впливу Європейського вуглецевого мита СВАМ на економіку України, яке почне діяти з 2026 року. Він підкреслив, що ця мита може призвести до серйозного зниження ВВП країни на 5% у 2026 році та на 10% у 2030 році, а також до втрати податкових надходжень та соціальних внесків. Водовіз закликав уряд шукати рішення, як відтермінувати введення цього мита для України через складне положення у країні. Він також звернув увагу на необхідність створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю, щоб підтримати українські підприємства у процесі декарбонізації.

  • Голова ВЕФ назвав загрози для світової економіки

    Голова ВЕФ назвав загрози для світової економіки

    Президент Всесвітнього економічного форуму висловив побоювання щодо можливої фінансової нестабільності у світовій економіці через три потенційні “бульбашки”. Він наголосив на ризиках, пов’язаних з криптовалютами, штучним інтелектом та зростанням державного боргу. Бренде також зауважив, що хоча технологічні зміни можуть підвищити продуктивність і добробут, вони можуть також стати джерелом соціальних проблем, зокрема, заміщенням людської праці штучним інтелектом.

  • Європа переживає економічний реверс – ЗМІ

    Європа переживає економічний реверс – ЗМІ

    Держави південної Європи вражають своїми успіхами, випереджаючи країни півночі регіону. Економіки Іспанії та Греції демонструють помітно вищі темпи зростання, що можна частково пояснити ефектом від програм жорсткої економії, які раніше впроваджувалися в цих країнах, які колись вважали слабкими ланками ЄС. Про це в понеділок, 3 листопада, пише Semafor.

    За даними видання, цьогоріч Іспанія зафіксувала 3,5% економічного зростання, Греція – 2,3%, тоді як Франція досягла лише 0,7%, а Німеччина – 0,2%. На додачу, у південних державах спостерігається скорочення бюджетного дефіциту, у той час як у північних країнах він стає більшим, хоча й стартував із нижчих показників.

    Як зазначається, цей успіх південних країн значною мірою обумовлений розвитком туризму та активним залученням інвестицій. Греція та Кіпр переживають будівельний бум, що також сприяє зростанню. Водночас північ Європи стикається з труднощами у впровадженні бюджетних скорочень. Наприклад, у Великій Британії уряд відклав плани скорочення витрат на соціальні програми, зокрема виплат за інвалідністю, а у Франції за останній рік уже тричі змінювався кабінет міністрів через несприйняття суспільством жорстких бюджетних заходів.

    Раніше повідомлялося про стрімке економічне зростання Польщі, яка навіть в умовах агресивної політики Росії та її погроз продовжує міцніти як стратегічна опора Європейського Союзу. Вперше з часу свого приєднання до ЄС у 2004 році Польща стала лідером за темпами економічного зростання на континенті.

    ЄК оцінила рух України в ЄС: відданість і є нюанси

  • Вкладення українців у держоблігації досягли рекорду

    Вкладення українців у держоблігації досягли рекорду

    У жовтні 2025 року Міністерство фінансів України залучило 64,7 мільярда гривень в еквіваленті до державного бюджету шляхом розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Про це в понеділок, 3 листопада, Міністерство фінансів повідомило на своєму офіційному сайті.

    За даними відомства, з цієї суми 49,9 мільярда гривень становили облігації у національній валюті із середньозваженою дохідністю 16,5% річних, тоді як валютні облігації в розмірі 355 мільйонів доларів мали дохідність 4,06% річних.

    Станом на 31 жовтня 2025 року в обігу перебувають державні облігації на загальну суму понад 1,89 трильйона гривень. Найбільшими їхніми власниками залишаються комерційні банки (48,3%) та Національний банк України (35,2%). Частки інших інвесторів розподілені так: юридичні особи – 8,8%, фізичні особи – 5,6%, нерезиденти – 0,8%, страхові компанії – 1,1%, територіальні громади – 0,01%.

    За рік інвестиції юридичних і фізичних осіб в ОВДП зросли на 27,5% порівняно з жовтнем 2024 року. Українці наразі тримають облігації на суму понад 106 мільярдів гривень, тоді як юридичні особи володіють паперами на понад 166,7 мільярда гривень.

    Крім цього, 22 жовтня Міністерство фінансів організувало четвертий switch-аукціон ОВДП. Попит перевищив очікування: було подано 21 заявку на суму 17 мільярдів гривень, із яких задоволено заявки на 15,5 мільярда гривень.

    На аукціоні інвестори обміняли облігації з погашенням 5 листопада 2025 року на нові цінні папери з терміном обігу до 25 липня 2029 року із дохідністю 14,89% річних. Купонний прибуток становить 74,45 гривні кожних пів року. Для погашення попередніх випусків буде зараховано облігації на суму 14,18 мільярда гривень (14 184 871 одиниця). Усі заявки інвесторів задовольнили, а середньозважена дохідність склала 14,89%.

    З початку цього року Міністерство фінансів залучило через ОВДП, приблизно, 473,1 мільярда гривень. Це друге найбільше джерело фінансування держбюджету після міжнародної допомоги.

    З моменту початку повномасштабного вторгнення обсяг коштів, залучених через державні облігації, перевищив 1,89 трильйона гривень в еквіваленті.

    Нагадаємо, попередній рекорд за обсягом інвестицій був у серпні. Міністерство фінансів України повідомило, що портфель облігацій внутрішньої державної позики у власності громадян України станом на 14 серпня 2025 року сягнув 100,2 млрд грн.

    Раніше повідомлялося, що державні облігації РФ обвалилися на тлі чуток про підвищення податків. Індекс RGBI, що відображає вартість облігації федерального займу, опустився зі 121 пункту до 117.

  • Заборгованість всіх держав світу наближається до рекордних рівнів

    Заборгованість всіх держав світу наближається до рекордних рівнів

    Останній звіт МВФ підкреслює, що глобальна державна заборгованість зростає швидше, ніж очікувалося, і до 2029 року може перевищити 100% світового ВВП. Експерти відзначають, що не лише країни, що розвиваються, а й розвинені, збільшують свої борги. Зокрема, США очікується найбільше збільшення державного боргу, що може становити проблему для глобальної фінансової системи. Серед причин зростання заборгованості – фінансування антикризових заходів, зростання витрат на соціальне забезпечення та геополітична напруга. Це може обмежити здатність урядів реагувати на економічні кризи та створити загрозу фінансовій стабільності. У контексті України, зростаючий державний борг може ускладнити виходи з війни та відновлення економіки. Важливою є стійкість державного боргу та необхідність реформ для забезпечення фінансової стабільності країни.