Федеральна рада Швейцарії прийняла рішення скасувати ряд економічних санкцій проти Сирії, включаючи обмеження щодо Центрального банку країни. Це рішення було ухвалено після повалення режиму Башара Асада у 2024 році. Санкції, які були зняті, стосувалися фінансових послуг, торгівлі дорогоцінними металами та іншого. Водночас, санкції проти осіб та установ, пов’язаних із попереднім урядом, залишаються чинними. Швейцарія нині повністю скасувала деякі торгові та фінансові обмеження, зокрема вилучивши зі списку 24 організації, включаючи Центральний банк Сирії. Після усунення Асада влади у країні почався процес нормалізації міжнародних зв’язків. Сирія зараз потребує міжнародної допомоги, оскільки більшість населення країни живе у бідності.
Позначка: Економіка
-
Голова Сбєрбанку визнав “ідеальний шторм” в економіці Росії
Глава Сбербанку РФ, Герман Греф, виступаючи на Петербурзькому міжнародному економічному форумі, заявив про складну економічну ситуацію в Росії, яку він назвав “ідеальним штормом”. Він вказав на проблеми, такі як високі реальні ставки, які гальмують інвестиції, недооцінений курс рубля, зростання дефіциту бюджету та низьку продуктивність праці. Інші представники влади також визнали проблеми в економіці, хоча деякі з них вважають, що це лише тимчасове явище. Президент РФ, Володимир Путін, вважає, що стратегічною метою є перехід до збалансованого зростання та запобігання рецесії. Він закликав до розумної бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, спрямованої на підтримку економічного зростання та збереження стабільності. Попри стрімке зростання світових цін на нафту, доходи Росії від експорту сировини зазнають тиску через зміцнення національної валюти.
-
Сирія вперше за 14 років здійснила платіж через SWIFT
Центробанк Сирії повідомив про здійснення першої міжнародної банківської операції через систему SWIFT після початку громадянської війни. Платіж було здійснено між сирійським та італійським банками 16 червня. Це стало можливим після понад десяти років санкцій та міжнародної ізоляції. Сирійські банки були відключені від SWIFT в 2011 році через дії режиму Башара Асада, але після його усунення від влади у 2024 році почалася нормалізація міжнародних відносин. Сирія зараз потребує значної міжнародної допомоги, оскільки більшість населення країни живе у бідності. Голова центрального банку Сирії вважає, що повернення до глобальної фінансової системи є ключем до відновлення економіки та інфраструктури країни.
-
В Україні нарахували 17 тисяч мільйонерів
У 2025 році понад 17 тисяч українців задекларували дохід понад мільйон гривень. Це на 1,3 тисячі більше, ніж торік. Про це повідомив голова податкового комітету Данило Гетманцев у середу, 18 червня.
Сумарно українські мільйонери задекларували 254 млрд грн.
Загалом громадяни задекларували 474 млрд грн доходів – на 93,5 млрд грн більше, ніж у 2024 році.
Водночас, зауважив Гетманцев, кількість декларантів зменшилась до 363 тис.
“Це -22%. Ймовірно, частина просто змінила країну проживання – і більше не фігурує в українській статистиці”, – припустив він.
Додамо, раніше інформацію про 17 тисяч мільйонерів підтвердив голова Податкової служби України Руслан Кравченко.
Найбільшими сумами доходів, які декларували громадяни минулого року, є доходи за кордоном – 34,2 млрд гривень, спадщина та дарування – 13,6 млрд гривень, доходи від продажу об’єктів рухомого та нерухомого майна – 6,8 млрд гривень, інвестиційні доходи – 4,9 млрд гривень, інші оподатковувані доходи – 4 млрд гривень та доходи від здавання майна в оренду – 3,4 млрд гривень. -
Повернення BTS з армії може перезапустити економіку Південної Кореї
У легендарного корейського гурту BTS скоро закінчиться перерва у творчості, оскільки всі семеро учасників завершують військову службу. Фанати з усього світу очікують на їх гучне повернення, яке може суттєво вплинути на економіку Південної Кореї. Економісти вважають, що повернення гурту може принести країні мільярди доларів завдяки відновленню концертної діяльності, туризму, продажу музики та зростанню впливу корейської культури у світі. У минулому BTS вже спричиняв значний економічний вплив на країну, генеруючи мільярди доларів щорічно. Повернення гурту вже вразило ринок: новина про повернення чотирьох учасників підняла акції агентства HYBE на 7%. Плани гурту на майбутнє поки що тримаються в секреті, але очікується випуск нового альбому до кінця 2025 року, а також глобальне турне, яке може стати одним із найбільших в історії.
-
НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%
Національний банк України підтримав облікову ставку на рівні 15,5%, несмотря на високу інфляцію у травні. Усі 11 членів Комітету з монетарної політики НБУ підтримали це рішення. Регулятор очікує поступове зниження інфляції, яке може розпочатися в червні. Більшість учасників дискусії вважають, що травневе зростання цін є тимчасовим і може бути зменшене новими врожаями та іншими факторами. Однак існують ризики для цін, такі як можливі втрати врожаїв та геополітична нестабільність. Фінансові аналітики прогнозують зниження інфляції до 6-7% до кінця 2026 року. Наступний огляд облікової ставки заплановано на липень, коли НБУ вирішить, чи готовий він повернутися до циклу зниження ставок. Раніше НБУ тричі підвищував облікову ставку, а останній раз це сталося у березні. Облікова ставка впливає на вартість кредитних ресурсів і є показником економічного стану країни.
-
НБУ розглядає пом’якшення облікової ставки в другому півріччі
Члени Комітету з монетарної політики Нацбанку розглядають можливість зм’якшення процентної політики у другій половині 2025 року, але зараз вони схильні до більш обережних рішень. Усі 11 членів Комітету підтримали таке рішення, оскільки інфляція весною перевищила 15%, перевершивши прогнозовану траєкторію через погодні умови та вплив на врожаї. Є сталий інфляційний тиск через високий споживчий попит та витрати бізнесу. Після стабілізації цін та зменшення ризику високої інфляції прогнозується відновлення циклу зниження облікової ставки. Проте деякі члени Комітету не виключають можливості відтермінування зниження ставки через поточні інфляційні тренди та ризики, пов’язані з війною та погодними умовами. Фінансові аналітики очікують, що інфляція до кінця 2026 року знизиться до 6-7%. Наступний огляд облікової ставки та макропрогнозу заплановано на липень. НБУ вирішить, чи готовий він повернутися до циклу зниження монетарної політики у другій половині 2025 року. НБУ підвищував облікову ставку тричі поспіль, але зараз вона залишається на рівні 15,5% річних.
-
У Росії очікується нова хвиля інфляції – розвідка
У РФ в річному вимірі роздрібна ціна на бензин зросла на 18%, до кінця року очікується ще плюс 8%. Очікується, що таке здорожчання стане новим каталізатором загального зростання споживчих цін. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
Зазначається, що ключовими чинниками є відкладений інфляційний ефект (9,5% за 2024 рік та 10,2% за січень-квітень цього року), підвищення акцизів (+4%), скорочення бюджетних субсидій нафтовикам і зростання тарифів Транснафти на транспортування (до +10%).
На цьому тлі Росія майже вдвічі скоротила морський експорт бензину: у травні він упав до 130 тисяч тонн, що на 47% менше, ніж рік тому.
Як зазначають у розвідці, подорожчання пального неминуче відіб’ється на цінах у логістиці, виробництві та роздрібній торгівлі – інфляційний тиск на економіку РФ у 2025 році лише посилиться. -
Ефект бензопили Мілея: інфляція в Аргентині впала нижче 2%
Щомісячний рівень інфляції в Аргентині впав нижче 2% – уперше за п’ять років. Це – значне досягнення для президента Хав’єра Мілєя, котрий веде боротьбу з хронічним зростанням цін у країні. Про це повідомляє Financial Times.
У травні споживчі ціни зросли на 1,5% порівняно з квітнем, повідомило в четвер національне статистичне агентство. У квітні зростання становило 2,8%, тоді як угрудні 2023 року – 25,5%, коли Мілєй лише заступив на посаду. Водночас річна інфляція залишається однією з найвищих у світі – 43,5%.
Цей результат посилює позиції Мілєя напередодні проміжних виборів у жовтні. Його ключове гасло – стабільність цін для виборців, які роками потерпали від фінансової нестабільності. Зниження інфляції стало несподіваною перемогою президента після того, як він скасував жорстке валютне регулювання – один з основних елементів його антикризової політики.
У квітні, в межах домовленості з МВФ на $20 млрд, Мілєй відмовився від фіксованого валютного курсу, що різко зміцнив песо в реальному вимірі. Це допомагало стримувати зростання цін, але водночас не дозволяло центробанку накопичувати валютні резерви. З 14 квітня песо перейшло у вільне плавання – і це викликало побоювання нового стрибка інфляції.
Щоб залучити більше валюти на ринок, влада тимчасово надала податкові пільги сільськогосподарським експортерам. Це підтримало курс песо, хоча аналітики попереджають: під час виборчої кампанії він може знову послабитися.
Масштабна економія бюджету та дерегуляція, ініційовані Мілєєм, швидко стабілізували економіку Аргентини. За прогнозами МВФ, у 2025 році вона зросте на 5,5% після торішньої рецесії.
Однак економісти попереджають: минулими місяцями зростання зупинилось – продуктивність і обсяги інвестицій залишаються низькими. Інвестори також стурбовані політикою влади щодо валютних резервів.
Президент зволікає з поповненням резервів центробанку, необхідних для обслуговування зовнішнього боргу. МВФ навіть переніс термін досягнення цільового приросту резервів на $4,5 млрд з 13 червня на липень.
Мілєй відмовляється викуповувати долари шляхом емісії песо, як це робили попередні уряди, аби не збільшувати грошову масу та не провокувати інфляцію.
Водночас влада продовжує використовувати резерви для втручання на ф’ючерсному ринку песо, попри умови угоди з МВФ, які дозволяють такі дії лише в особливих випадках.
У понеділок уряд оголосив про низку заходів для поповнення резервів: зокрема, про репо-угоду з міжнародними банками на $2 млрд і плани викупу доларів коштом бюджетного профіциту.
Минулого місяця також вдалося залучити $1 млрд під час розміщення облігацій серед міжнародних інвесторів.
Раніше ЗМІ писали, що інвестори більш не ставлять на те, що Аргентина неминуче наближається до дефолту, адже президент країни Хав’єр Мілей завойовує ринки облігацій своїми планами переформатування другої за величиною економіки Південної Америки.
Президент Аргентини ліквідував податкову службу -
Інфляція в Україні досягла нового максимуму
За підсумками травня зростання споживчих цін в Україні прискорилось. Що подорожчало найбільше, в чому причини та які є прогнози щодо інфляції на майбутнє? За рік подорожчали всі продукти За інформацією Держстату, річна інфляція сягнула 15,9% порівняно з 15,1% у минулому місяці. Рівень інфляції зріс до максимуму з квітня 2023 р., коли він становив 17,9%.
За рік середні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в Україні порівняно з травнем минулого року зросли на 22,1%. Подорожчали всі продукти. Найбільше подорожчали яйця – на 86%. Овочі подорожчали на 35,4%, соняшникова олія – 35,4%, фрукти – на 33,5%, вершкове масло – на 28,5%.
Хліб подорожчав на 22,3%, молоко – на 20,9%, безалкогольні напої – на 19,7%, сир і кисломолочний сир – на 18%,
Ціни на хлібопродукти зросли на 18,8%, на м’ясо та м’ясопродукти – на 18,2%, рибу та продукти з риби – на 13,3%, макаронні вироби – на 13%, цукор – на 12,4%.