Після трьох кварталів уповільнення зростання, економіка Росії наприкінці 2025 року може перейти до падіння. В чому причини, чого очікувати далі та, як це може вплинути на здатність РФ воювати? Курс на падіння ЦБ РФ знизив прогноз – і в четвертому кварталі очікує річну динаміку ВВП від мінус 0,5% до плюс 0,5%. У липні російський регулятор не допускав спаду і прогнозував у жовтні-грудні зростання від 0% до 1%.
Спад за підсумками кварталу в річному вираженні стане для Росії першим із січня-березня 2023 р.: тоді економіка впала на 1,6%, після чого працювала лише в плюс.
Зростання ВВП у третьому кварталі поточного року виявилося набагато нижчим, ніж очікував ЦБ РФ: ще в серпні він прогнозував 1,6% у річному вираженні. “Напруженість на ринку праці, стійкі показники інфляції вище 4%, а також модельні розрахунки говорять про те, що перегрів може бути більшим, ніж прогнозувалося, і закінчитися пізніше, ніж очікувалося раніше”, – зазначили у ЦБ РФ. Глибокі системні проблеми Прогноз ЦБ РФ свідчить про глибокі системні проблеми, а не просто про тимчасові труднощі. Хоча російська влада часто говорить про “перегріту” економіку і необхідність її охолодження для досягнення “збалансованого зростання”, такий термін насправді є евфемізмом, щоб уникнути слова “стагнація’ або визнання довготривалого руйнівного ефекту повномасштабної війни та міжнародних санкцій. “Ми росли два роки досить високими темпами через те, що були задіяні вільні ресурси. Нам треба розуміти, що багато з цих ресурсів дійсно вичерпані”, – визнала насамкінець Ельвіра Набіулліна, голова ЦБ РФ. Вона пояснила, що під “вичерпаним ресурсами” маються на увазі: робоча сила (рівень безробіття впав до історичного мінімуму), виробничі потужності (завантаження заводів перевищило 80%) та ліквідні активи Фонду національного добробуту, які активно використовувалися для фінансування бюджетного дефіциту.
Також, пояснюючи необхідність підтримання високої ключової ставки для стримування інфляції, Набіулліна попереджала про ризик перегріву, який може перерости у стагфляцію, тобто поєднання стагнації зі стійко високою інфляцією.
Зокрема вона казала, що коли економіка досягає меж своїх виробничих можливостей, але при цьому попит продовжує зростати, виникає стагфляція. Причини погіршення стану економіки РФ Ключова причина криється у фінансуванні війни в Україні та боротьбі з його наслідками. Значні державні витрати на ВПК та соціальні виплати учасникам бойових дій та їхнім сім’ям виливаються на ринок у вигляді “живих грошей”, які негайно підживлюють попит, зокрема на імпортні товари, спричиняючи інфляційний тиск та девальвацію рубля. Для стримування цієї інфляції ЦБ РФ змушений тримати надзвичайно високі ключові ставки, що, своєю чергою, є прямою причиною уповільнення.
Високі ставки обмежують доступ компаній до кредитів та роблять фінансування їхньої діяльності значно дорожчим. Це призводить до того, що бізнес, особливо малий та середній, змушений витрачати свої запаси, оскільки у них виникають труднощі з фінансуванням поточної діяльності та інвестиціями. Як наслідок, ділова активність знижується, а в деяких секторах, як-от промисловість та автомобільна галузь, фіксується значне падіння.
Ще одним критичним фактором є дефіцит робочої сили. Через мобілізацію, людські втрати та масову еміграцію з країни економіка зіткнулася з гострим браком працівників. Щоб залучити робочі руки, компанії змушені підвищувати зарплати, що знову ж таки призводить до збільшення грошової маси та інфляції.
Крім того, навантаження на економіку посилюється через рекордний бюджетний дефіцит, який свідчить про виснаження фінансових резервів держави і змушує владу готувати громадян до подальшого погіршення рівня життя. Наразі російський бюджет продовжує втрачати доходи від сировинної ренти через падіння цін на нафту, міцний рубль і посилення санкцій. У жовтні він отримав 888,6 млрд руб. податків від нафтогазових компаній – на 27% менше, ніж у тому ж місяці роком раніше.
Таким чином, прогнозоване падіння є кульмінацією цього замкнутого кола проблем, спричинених пріоритетом військових витрат над стійкістю економіки. Міжнародні прогнози Прогнози щодо економіки Росії від ключових світових фінансових інституцій, як-от МВФ та Світовий банк значно гірші за російські.
Так МВФ прогнозує, що високе зростання ВВП Росії, яке спостерігалося у 2024 р. (близько 4,3%) і було спричинене вливанням державних коштів у військовий комплекс, різко сповільниться, що підтверджує його нестійкий характер. Цей військовий бум призвів до перегріву економіки, зростання інфляції та дефіциту ресурсів. Як наслідок, МВФ прогнозує, що у 2025 р. зростання реального ВВП впаде до критично низького рівня – лише 0,6%. Це скорочення є прямим наслідком жорсткої монетарної політики ЦБ РФ, який змушений утримувати високі процентні ставки, щоб стримати інфляцію, яка, за оцінками Фонду, сягне 9% у цьому році. На довгострокову перспективу МВФ не очікує відновлення: зростання у 2026 р. прогнозується на рівні лише 1%, і навіть до 2030 р. економіка РФ навряд чи перевищить показник 1,1%. Таким чином, прогноз МВФ вказує на те, що після закінчення військового циклу країну очікує тривала структурна стагнація.
Своєю чергою Світовий банк підтверджує очікування значного уповільнення економіки Росії, хоча його показники трохи вищі, ніж у МВФ. Згідно з останнім доповіддю Світового банку “Глобальні економічні перспективи”, організація прогнозує зростання ВВП Росії у 2025 р. на рівні 1,4%, а у 2026 р. – на 1,2%. Хоча ці цифри й відображають зростання, вони різко контрастують із високими показниками 2024 р. і свідчать про вступ економіки в етап стриманої експансії або застою. “Дефіцит робочої сили, ускладнюваний негативними демографічними тенденціями, а також обмеженість доступу до ринків і технологій, як очікується, продовжать обмежувати довгостроковий потенціал зростання економіки РФ”, – пояснюють у Світовому банку. Економічні експерти з відомих світових видань ще більш песимістичні. “Прогнози повного краху стають дедалі реальнішими… жорсткіші санкції можуть остаточно зруйнувати російську економічну модель”,- пишевидання The Economist. Як стан економіки РФ впливає її здатність воювати Здоровий стан економіки забезпечує необхідні фінансові ресурси для безперебійного виробництва зброї та утримання армії, не викликаючи при цьому краху внутрішньої фінансової системи. Однак, коли економіка стикається з вичерпанням ключових ресурсів, як-от робоча сила та виробничі потужності, а також страждає від високої інфляції та бюджетного дефіциту, вона втрачає здатність нескінченно розширювати військове виробництво. Економічна стагнація, посилена технологічною ізоляцією, змушує країну використовувати старі запаси і обмежує її можливість вести сучасну війну, перетворюючи довгостроковий конфлікт на змагання на виснаження, яке країні зі слабкою економікою виграти складно. “Коли йде війна на виснаження, то російське суспільство також опиняється в цій ситуації. Кажуть, що в Росії завжди будуть гроші на війну. Так, гроші вони знаходитимуть… Але фінансування війни в країні… це не тільки фінансування зброї, солдатів, це фінансування певного рівня життя населення. Путін хоче бути гарантом такої стабільності. Це означає, що в нього має бути достатньо грошей і на гармати, і на масло. І ось з цього боку в Росії дуже підгоряє.”, – резюмує Володимир Власюк, голова промислового комітету Торгово-промислової палати України. Вікторія Хаджирадєва
