Європейські країни все активніше впроваджують чотириденний робочий тиждень, тоді як в Україні така модель поки що не має законодавчої підтримки. Через війну український ринок праці працює за спеціальним законом, ухваленим на період воєнного стану, який дозволяє збільшити тижневе навантаження до 60 годин. Про це повідомили у Державній службі зайнятості у понеділок, 7 липня.
Натомість у мирний час перехід на коротший робочий тиждень є предметом обговорення.
Так, Ісландія вже впровадила новий графік для 90% працівників, Бельгія дозволила працювати чотири дні по 10 годин, а Німеччина після пілотного проєкту частково перейшла на новий формат. Польща нещодавно запустила експериментальну програму за підтримки Міністерства праці.
В Україні такі зміни на рівні державної політики не обговорюються. Як пояснила заступниця начальника управління по роботі з роботодавцями Державної служби зайнятості Євгенія Підлісна, наразі немає законодавчих ініціатив щодо скорочення тривалості робочого тижня, однак у базі служби є 876 вакансій із неповним графіком по всій країні.
Чотириденний робочий тиждень в Україні тестувався лише в окремих компаніях. Наприклад, у 2019 році ІТ-компанія Brighta провела пілотний експеримент, що спершу показав позитивні результати: зменшення вигорання та підвищення задоволеності працівників. Утім, з часом компанія постала перед зниженням продуктивності в окремих підрозділах і переглянула своє рішення.
Як показує досвід інших країн, скорочений тиждень найкраще працює в ІТ-сфері, креативних і аналітичних галузях, а найменш ефективний – у виробництві, сфері послуг, агросекторі та в роботі з погодинною оплатою.
Позначка: Економіка
-
Україна не готова до чотириденного робочого тижня – Держслужба зайнятості
-
Україна не готова до чотириденного робочого тижня – Держзайнятості
Європейські країни все активніше впроваджують чотириденний робочий тиждень, тоді як в Україні така модель поки що не має законодавчої підтримки. Через війну український ринок праці працює за спеціальним законом, ухваленим на період воєнного стану, який дозволяє збільшити тижневе навантаження до 60 годин. Про це повідомили у Державній службі зайнятості у понеділок, 7 липня.
Натомість у мирний час перехід на коротший робочий тиждень є предметом обговорення.
Так, Ісландія вже впровадила новий графік для 90% працівників, Бельгія дозволила працювати чотири дні по 10 годин, а Німеччина після пілотного проєкту частково перейшла на новий формат. Польща нещодавно запустила експериментальну програму за підтримки Міністерства праці.
В Україні такі зміни на рівні державної політики не обговорюються. Як пояснила заступниця начальника управління по роботі з роботодавцями Державної служби зайнятості Євгенія Підлісна, наразі немає законодавчих ініціатив щодо скорочення тривалості робочого тижня, однак у базі служби є 876 вакансій із неповним графіком по всій країні.
Чотириденний робочий тиждень в Україні тестувався лише в окремих компаніях. Наприклад, у 2019 році ІТ-компанія Brighta провела пілотний експеримент, що спершу показав позитивні результати: зменшення вигорання та підвищення задоволеності працівників. Утім, з часом компанія постала перед зниженням продуктивності в окремих підрозділах і переглянула своє рішення.
Як показує досвід інших країн, скорочений тиждень найкраще працює в ІТ-сфері, креативних і аналітичних галузях, а найменш ефективний – у виробництві, сфері послуг, агросекторі та в роботі з погодинною оплатою. -
Резерви України знову почали зростати
За підсумками червня міжнародні резерви України зросли і станом на 1 липня становили $45,07 млрд, що на 1,2%, або на $53о млн більше, ніж місяць тому. Про це повідомив Нацбанк у понеділок, 7 липня.
“Така динаміка зумовлена значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Національним банком та боргові виплати країни в іноземній валюті”, – йдеться у повідомленні.
Так, на валютні рахунки уряду в Національному банку у червні надійшло $4,09 млрд в межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA). З цієї суми:- $1,69 млрд – від уряду Канади;
- $1,25 млрд – через рахунки Світового банку;
- $1,15 млрд – від Євросоюзу.
Водночас на обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті у червні спрямували $524 млн, з яких:
- $226,8 млн – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;
- $4,7 млн – обслуговування та погашення боргу перед ЄБРР;
- $4,3 млн – обслуговування валютних ОВДП;
- $1,6 млн – обслуговування боргу перед ЄС;
- $286,6 млн – сплата іншим міжнародним кредиторам.
Крім того, Україна сплатила $426,2 млн Міжнародному валютному фонду.
При цьому НБУ у червні продав на валютному ринку $2,96 млрд, а викупив до резервів – лише $1,3 млн. В результаті чистий продаж валюти у червні склав $2,96 млрд.
Також на обсяг резервів вплинула переоцінка фінансових інструментів (через зміну ринкової вартості та курсів валют) – резерви збільшилися на $337,8 млн.
“Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,6 місяця майбутнього імпорту”, – додали у Нацбанку. -
Словаччина вкотре заблокувала санкції проти Росії
Словаччина вновь заблокировала принятие 18-го пакета санкций против России в рамках ЕС из-за возможных негативных последствий для своей экономики. Премьер Словакии выразил опасения по поводу инициативы RePowerEU, которая предполагает прекращение импорта российского газа в ЕС с 2028 года. Словацкое МИД сообщило о позитивной оценке переговоров с Еврокомиссией, но подчеркнуло уязвимое положение страны из-за инициативы RePowerEU. Представители Еврокомиссии прибыли в Словакию для обсуждения проблемных аспектов программы. Министерство экономики вместе с компаниями и предприятиями утверждает, что RePowerEU создает серьезные вызовы для экономической конкурентоспособности страны. Словакия продолжает блокировать санкционный пакет, но выразила готовность к конструктивному диалогу с Еврокомиссией. Пока не удалось урегулировать ключевые вопросы, вызванные программой RePowerEU. Угорщина и Словакия ранее не поддержали санкции, ограничивающие импорт дешевых российских энергоносителей.
-
В Росії почалась промислова криза
Ситуація в промисловому секторі Росії швидко погіршується, і вже говорять про повноцінну промислову кризу. У червні російське виробництво впало найшвидшими темпами з часів вторгнення в Україну. Експерти зауважують, що на це вплинуло зниження купівельної спроможності населення та відсутність попиту. У промисловості почали масові скорочення персоналу, а рівень бізнес-оптимізму впав до мінімуму. Крім того, вугільна промисловість на межі краху, зупинившись роботу шахт через фінансові проблеми. Металургійна галузь також зазнає краху, змушуючи підприємства переходити на неповний робочий тиждень. Навіть газовий гігант “Газпром” потрапив у складну ситуацію через втрату експорту та несприятливу кон’юнктуру на ринках. Продажі автомобілів, будівельна галузь, целюлозно-бумажна та хімічна промисловість також зазнають великих труднощів. Агропромисловість не оминула кризу через погані урожаї та обмеження на експорт.
-
Нафтові доходи РФ впали на 30%
У червні 2025 року доходи Росії від продажу нафти спали до найнижчого рівня за два роки через падіння світових цін на нафту. За даними Мінфіну РФ, доходи з нафтової галузі зменшилися майже на 30% до 415,6 млрд рублів. Це також вплинуло на загальні доходи країни від податків на нафту і газ, які скоротилися на третину порівняно з попереднім роком. Сильніший рубль означає, що російські компанії отримують менше прибутку за продаж нафти, що може поставити під загрозу федеральний бюджет. Це також призводить до зниження стимулів до експорту. Країна використовує свій фонд добробуту для покриття дефіциту бюджету, який переглянуло міністерство фінансів через різке падіння цін на нафту.
-
Зростання ВВП України уповільнилося
Зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України за підсумками першого кварталу 2025 року уповільнилося до 0,9%, порівняно з першим кварталом минулого року. Про це повідомляє Держстат.
Порівняно з четвертим кварталом 2024 року, реальний ВВП зріс на 0,7% (з урахуванням сезонного фактору). -
Голова Сбєрбанку попередив про складні часи в російській економіці
Голова Сбербанку РФ Герман Греф заявив, що проблеми в російській економіці, спричинені зростанням військових витрат, інфляцією та підвищенням ключової ставки, не вдасться швидко вирішити. Про це повідомляє The Moscow Times у понеділок, 30 червня.
“Наступний, 2026 рік, також, схоже, буде не з найпростіших”, – заявив він у понеділок на щорічних зборах акціонерів банку.
За його словами, на ситуацію впливатимуть геополітичні чинники, динаміка ВВП та ставки Центрального банку РФ.
Глава Сбербанку також визнав погіршення якості кредитного портфеля банку. За його словами, зростає кількість звернень щодо реструктуризації боргів як від бізнесу, так і від фізичних осіб.
“Сподіваюся, як завжди, ми зможемо знайти спільні плани проходження цих складних часів”, – сказав він.
За інформацією Bloomberg, російські банкіри в неформальних розмовах попереджають про загрозу банківської кризи протягом 12 місяців через зростання заборгованості за кредитами.
Співрозмовники агентства оцінили обсяг потенційної проблеми у трильйони рублів. У статистиці ЦБ РФ ця криза поки не відображена: офіційно проблемні кредити становлять близько 4% у бізнесу та трохи понад 5% – у фізичних осіб. Проте багато позичальників просто відтерміновують платежі, тож проблеми не потрапляють до звітності.
Навіть аналітики близького до уряду РФ Центру макроекономічного аналізу і короткострокового прогнозування, попереджають, що у у зоні ризику перебувають підприємства, на які припадає 17% загальної виручки економіки.
Серед найбільш вразливих галузей аналітики назвали: рибну та добувну промисловість, виробництво одягу та шкіряних виробів, автомобільну промисловість і торгівлю, нафтопереробку, інженерне будівництво, водний транспорт і поштовий зв’язок.
Окрім банківських боргів, в РФ фіксується також зростання неплатежів між компаніями. Із жовтня минулого року до березня 2025-го їх обсяг зріс на 11,6%, тоді як в обробній промисловості – майже на 40%. Це рекордні показники з часів пандемії.
Раніше Греф заявив, що російська економіка опинилася в умовах “ідеального шторму”, сформованого низкою проблем. -
Уряд схвалив Бюджетну декларацію на три роки
Кабінет міністрів затвердив Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки. Про це напередодні повідомила пресслужба Мінфіну.
“Цей комплексний документ визначає головні параметри та орієнтири бюджетної політики на середньострокову перспективу. Бюджетна декларація має на меті забезпечення сталості та передбачуваності державної фінансової політики, раціонального управління обмеженим бюджетним ресурсом. В той же час, враховує всі ключові пріоритети держави і євроінтеграційні прагнення України”, – йдеться у повідомленні.
Декларацію підготували спільно з головними розпорядниками коштів після консультацій з МВФ. Вона є основою для складання проєкту держбюджету на 2026 рік.
“Документ містить загальні показники доходів і фінансування держбюджету, граничні показники видатків держбюджету, розмір мінімальної заробітної плати, прожитковий мінімум та інші цілі державної політики”, пояснили в Мінфіні.
Декларація передбачає два сценарії з 2026 року: покращення безпекової ситуації або продовження повномасштабної агресії РФ. У другому сценарії видатки на безпеку й оборону залишаться не меншими, ніж у 2025 році.
При цьому зазначається, що видатки на оборону залишатимуться пріоритетом бюджету за будь-якого розвитку подій. Наступним кроком стане подання декларації на розгляд Верховної Ради.
Раніше стало відомо, що в бюджеті України утворилася величезна “дірка” і зміни в головному фінансовому документі треба внести до вересня. розбирався з причинами виникнення дефіциту і як його будуть закривати.
А 25 березня повідомлялося, що уряд вирішив збільшити видатки на 449 млрд гривень. Більшість цих грошей підуть на оборонні потреби. -
США та Китай узгодили постачання рідкісноземельних мінералів
США та Китай досягли домовленостей щодо постачання рідкісноземельних мінералів і магнітів до Сполучених Штатів, розв’язавши суперечку, яка затримувала завершення шіирокої торговельної угоди між найбільшими світовими економіками. Про це у п’ятницю, 27 червня, заявив міністр фінансів Скотт Бессент, повідомляє Reuters.
Міністр підкреслив, що впевнений у забезпеченні безперебійного постачання магнітів, як і було попередньо передбачено.
Зусилля щодо врегулювання спору включали розмову між президентом Дональдом Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Після цього делегації обох країн провели переговори в Лондоні, спрямовані на узгодження основних положень торговельної угоди.
Нагадаємо, що Трамп запровадив додаткові тарифи на китайські товари, що спонукало Китай призупинити постачання до США низки критично важливих мінералів і магнітів. Це рішення серйозно вплинуло на глобальні ланцюги постачань у ключових секторах економіки.
Раніше 27 червня повідомлялося, що США підписали торговельну угоду з Китаєм і планують укласти аналогічний договір з Індією.