СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Економіка

  • S&P оголосило дефолт України за ВВП-облігаціями

    S&P оголосило дефолт України за ВВП-облігаціями

    Міжнародне рейтингове агентство S&P Global знизило рейтинг випуску облігацій України, прив’язаних до ВВП, з CC до D (дефолт). Про це повідомляється на сайті агентства.
    Зазначається, що 2 червня Україна не здійснила платіж у розмірі 665 млн доларів за своїми цінними паперами, що й стало причиною зниження рейтингу з CC до D.

    “Ми не очікуємо виплати протягом пільгового періоду за цінними паперами, передбаченого договором, що становить 10 робочих днів, з огляду на мораторій уряду на виплати за цими облігаціями, якщо їх не буде реструктуризовано”, – пояснили в агентстві.

    Водночас рейтинги України в іноземній валюті залишилися на рівні SD/SD (вибірковий дефолт), а суверенний рейтинг у гривні збережено на рівні CCC+/C.

    Прогноз за гривневим боргом – стабільний. Він відображає зацікавленість уряду обслуговувати внутрішній борг, щоб уникнути тиску на банківську систему, яка є головним власником цих облігацій.

  • Швейцарія зафіксувала дефляцію вперше за чотири роки

    Швейцарія зафіксувала дефляцію вперше за чотири роки

    Споживчі ціни у Швейцарії в травні знизилися на 0,1% порівняно з тим самим місяцем минулого року. Про це повідомило Федеральне статистичне управління країни у вівторок, 3 червня.

    Дефляцію було зафіксовано вперше з березня 2021 року.

    Ціни на транспортні послуги в країні минулого місяця знизилися на 3,7%, товари та послуги для дому подешевшали на 2,6%, продукти харчування та безалкогольні напої – на 0,3%. Водночас ціни на алкоголь і тютюн зросли на 1,6%, послуги ресторанів і готелів подорожчали на 1,3%, комунальні послуги та енергоносії – на 1,1%.

    Базова інфляція, що не враховує вартість свіжих продуктів харчування та енергоносіїв, сповільнилася в травні до 0,5% у річному еквіваленті з квітневих 0,6%.

    Порівняно з попереднім місяцем споживчі ціни у Швейцарії збільшилися на 0,1% після нульової зміни у квітні. Дефляція вважається небезпечною для економічного розвитку країни: зростає вартість грошей, а це знижує споживчу активність і інвестиції. Люди відкладають витрати, сподіваючись на подальше падіння цін, що запускає економічну “спіраль вниз”.

  • У Раді пропонують Нацбанку провести валютну лібералізацію

    У Раді пропонують Нацбанку провести валютну лібералізацію

    Валютні обмеження, встановлені Національним банком України, потрібно наближати до потреб бізнесу. Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики закликає регулятор до таких змін. Про це сказав голова комітету Данило Гетманцев на Форумі про фінанси та інвестиції Forbes Money, який проходить у Києві, повідомляє УНІАН в понеділок, 2 червня.
    Агенство зазначає, що заява нардепа прозвучала у відповідь на коментарі представників бізнесу щодо того, що існуючі валютні обмеження, встановлені Нацбанком, обмежують здатність залучати інвестиції, у тому числі – на проєкти з енергоефективності. Також це унеможливлює виплату великим бізнесом своїх кредитів.
    “Валютні обмеження зараз зняти неможливо, адже платіжний баланс наш від’ємний. Але я згоден, що Національний банк може встановлювати ті чи інші валютні обмеження з запасом. І можливо, підвищуючи ризик, наближати обмеження до потреб бізнесу. Ми його також до цього закликаємо, безперечно, не тиснучи на регулятора”, – сказав Гетманцев.
    Раніше співзасновник Української асоціації відновлюваної енергетики Ігор Тинний заявив, що наявність валютних обмежень негативно відбивається на інвестиційному кліматі, адже інвестори не хочуть вкладати гроші та надавати позики, не маючи жодних прогнозів щодо їх повернення.
    У свою чергу голова Нацбанку Андрій Пишний обіцяв, що НБУ буде рухатись за стратегією валютної лібералізації.

  • Мінфін озвучив доходи держбюджету у травні

    Мінфін озвучив доходи держбюджету у травні

    За даними Міністерства фінансів, у травні надходження податків українського держбюджету зросли до 204,1 млрд гривень. Це більше, ніж у травні минулого року, але менше, ніж у квітні цього року. Зокрема, податок на прибуток підприємств склав 45,4 млрд гривень, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір – 30,1 млрд гривень. Усього з Державної податкової служби надійшло 121,4 млрд гривень, з Держмитслужби – 55,6 млрд гривень. Загалом до бюджету надійшло 272,6 млрд гривень. У той же час, надходження від єдиного внеску на соціальне страхування зросло до 47,4 млрд гривень. У зв’язку зі збільшенням витрат на оборону та скороченням військової допомоги з боку партнерів, Україні доведеться переглянути бюджет. Росія схвалила збільшення дефіциту держбюджету втричі.

  • Україна втрачає мільярди через тіньову економіку

    Україна втрачає мільярди через тіньову економіку

    На засіданні парламентського Комітету з фінансів, податкової та митної політики народний депутат Данило Гетманцев повідомив, що тіньова економіка в Україні досягає 800-900 мільярдів гривень щорічно. Це означає, що від 30 до 50% економіки перебуває у тіньовому секторі, а в окремих галузях ця цифра може сягати навіть 60%. Гетманцев наголосив, що така ситуація гальмує економічний розвиток України, і запропонував вивести економіку з тіні як додаткове джерело фінансування для армії. Також він відзначив, що заходи з детінізації можуть забезпечити додаткові надходження в держбюджет на понад 164 мільярди гривень до 2025 року. Крім того, до скарбниці України за п’ять місяців 2025 року надійшло майже 7 мільярдів гривень від іноземних IT-компаній, що надають електронні послуги, що є на 1,8 мільярда більше, ніж у попередньому році.

  • Україна пропустить виплату боргів на $665 млн

    Україна пропустить виплату боргів на $665 млн

    Міністерство фінансів України оголосило, що наступна сума виплат за державними деривативами складає понад 665 мільйонів доларів, але поки ці виплати не будуть проведені. Мораторій на виплати за державними деривативами введений згідно з рішенням уряду від 27 серпня 2024 року і залишатиметься чинним до завершення процесу реструктуризації цих інструментів. Це рішення було прийняте з метою відновлення боргової стійкості в рамках Програми МВФ. Держборг України за 2024 рік збільшився на 1,4 трлн гривень і наблизився до 180 мільярдів доларів, проте став більш дешевшим та довгостроковим. Уряд України заявив про готовність до конструктивного діалогу з усіма зацікавленими сторонами для досягнення справедливої та комплексної реструктуризації державних деривативів, яка не порушуватиме фінансову стабільність країни.

  • В Росії “інфляція для бідних” перевищила 20%

    В Росії “інфляція для бідних” перевищила 20%

    Центробанк готується знизити ключову ставку вперше за два роки, оскільки ціни на базові продукти харчування та споживчі товари швидко зростають. Інфляція серед малозабезпечених громадян у Росії у квітні 2025 року перевищила 20%, що вдвічі більше, ніж офіційні показники. Це означає, що рівень життя для бідних погіршується швидше, ніж показують офіційні цифри. Реальні пенсії в Росії, розраховані за “інфляцією для бідних”, фактично зменшуються на 6% щороку. Наприклад, заяви президента США Дональда Трампа щодо Росії вже вразили ринок країни, і російський уряд попереджає про можливе погіршення економічної ситуації.

  • Проблеми в економіці РФ накопичуються. Чи скоро колапс

    Проблеми в економіці РФ накопичуються. Чи скоро колапс

    Банківська, нафтова, вугільна, аграрна, металургійна галузі РФ зазнають падіння, а деякі регіони на межі колапсу. Скільки ще може протриматись економіка країни-агресора та як це впливає на спроможність РФ вести війну в Україні? Виробнича потужність РФ падає У виробничих галузей РФ великі проблеми. Причиною падіння потужностей є посилення санкцій проти металургійних, лісових і нафтових компаній з боку заходу. Всі нафтові компанії пішли в мінус на 414 млрд руб. Зокрема посраждали такі гіганти, як “Газпромнафта”, “Сургутнафтогаз” і “Татнафта”.
    За інформацією Всесвітньої асоціації виробників сталі, виробництво, експорт і внутрішній попит впали минулого року і продовжують падати цього року. Знизили обсяги “Северсталь”, “ММК”, “ТМК”, НЛМК і Євраз.
    Скоротився й експорту деревини, добрив, металів і нафтопродуктів до Китаю. Товарообіг між Росією і Китаєм знизився на 7,5% з початку року.
    Алюмінієвий гігант “Русал” теж скорочує виробництво.
    За даними звіту московської консалтингової компанії “Яков і партнери”, експортні доходи російської чорної металургії, що становить майже 5% ВВП країни, різко впали через втрату доступу до високоприбуткових ринків через західні санкції.
    Вугільна промисловість теж розвалюється під вагою санкцій, падіння цін та зниження попиту. Згідно з оглядом Neft Research, вже до 2030 р. морський експорт російського вугілля впаде до 150 млн тонн – мінус 10% до рівня 2024 р.
    Зниження, яке почалося після європейського ембарго та падіння цін, триває: у 2024 р. загальний експорт уже впав на 9%, морський – на 7,5%. Це не тимчасовий збій – це системна деградація.
    Лютневе розширення американських санкцій поставило хрест на можливостях експорту: у списку найбільші вугільні компанії СУЕК та “Мечел”. Видобувати вугілля на збиток – це не стратегія, це крах.
    Без експортного виторгу, з логістикою, що вмирає, і в умовах ізоляції, Росія ризикує залишитися з мільйонами тонн незатребуваного вугілля і десятками депресивних регіонів. Через санкції ЄС постраждають аграрна та агрохімічна галузі РФ ЄС блокує ключовий ринок для російського експорту. Європарламент наприкінці травня проголосував за введення різко підвищених мит на добрива та аграрну продукцію з Росії та Білорусі, які набудуть чинності вже з 1 липня 2025 р. Нові тарифи означають повне припинення торгівлі в цих секторах із ЄС – одним із найбільших та найприбутковіших ринків для російських виробників. Мита на азотні добрива поступово зростуть до 430 євро за тонну в 2028 р. Для аграрної продукції (м’ясо, молочка, фрукти, овочі) запроваджується додаткове мито у розмірі 50%.
    Наслідки для аграрної галузі Росії будуть катастрофічними. Азотні добрива – один із небагатьох російських товарів, експорт яких до ЄС не лише зберігся після початку повномасштабного вторгнення в Україну, а й зріс. Минулого року Росія продала в ЄС добрив на 1,8 млрд дол., у тому числі азотних на 777 млн дол., контролюючи понад 26% європейського ринку. Тепер цей ринок для Кремля закривається.
    За словами представників Європарламенту, це не просто економічний захід, а стратегічне рішення. “Не може бути нормальної торгівлі з агресором”, – заявила депутат Європарламенту Інесе Вайдері. Банківська галузь РФ на межі кризи Банківська галузь РФ теж переживає серйозні труднощі через міжнародні санкції, накладені після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 р. “Банківський сектор виглядає так, ніби він на межі повномасштабної кризи прямо зараз”, – зазначає аналітик з компанії Capital Economics Ліам Піч. Декілька ключових російських банків, включаючи Сбербанк, ВТБ та інші, були відключені від міжнародної системи SWIFT.
    Це суттєво ускладнило транзакції з-за кордону, особливо з країнами ЄС, США, Канадою, Японією тощо.
    Активи російських банків у західних країнах були заморожені. Це обмежило доступ до капіталів і можливість рефінансування.
    Західні банки та інвестори масово виходили з російського ринку. Зокрема згорнута діяльність Visa, Mastercard та деяких іноземних банківських брендів (Raiffeisen, Citibank тощо).
    Також РФ втратила доступу до західного банківського програмного забезпечення та рішень у сфері кібербезпеки, що призвело до уповільнення модернізації банківської інфраструктури.
    Санкції стали причиною високої волатильності рубля, а інфляційний тиск ускладнив роботу банків у внутрішньому кредитуванні.
    Населення почало масово знімати депозити на початку війни, що викликало стрес для ліквідності.
    Санкції значно вдарили по банківському сектору РФ. Хоча РФ намагається адаптуватися та переорієнтувати фінансові потоки, відновлення до рівня довоєнної інтеграції в світову економіку наразі виглядає малоймовірним. “Росія може вичерпати свої ліквідні фінансові резерви до осені 2025 р., що потенційно призведе до фіскальної кризи”, – заявив шведський економіст Андерс Ослунд. Залізна дорога та судноплавство стикаються з проблемами Залізниці Росії накриває катастрофічний рівень падіння. АТ “Російські залізниці” готує скорочення витрат на 2025 р. – під ніж підуть закупівлі рейок, вагонів, локомотивів і ремонт шляхів. Як повідомляє Reuters з посиланням на внутрішні документи компанії, інвестпрограма РЗД вже урізана більш ніж на третину.
    За останні роки вантажоперевезення впало до 15-річного мінімуму, а за перші чотири місяці поточного року знизилося ще на 6,8%. Річний виторг недоотримає 87 млрд руб., а обсяги перевезень у 2025 р. скоротяться на 36,7 млн тонн.
    У країні з таким географічним масштабом, де логістика є основою функціонування промисловості, розвал РЗД- це вирок усій економіці. Зниження перевезень означає падіння попиту на сировину, продукцію, комплектувальні. А це, своєю чергою, призводить до того, що підприємства простоюють, склади заповнюються, ланцюжки рвуться.
    Своєю чергою російське судноплавство теж зазнає проблем. Так, “Совкомфлот” показав колосальні збитки на тлі санкцій. Найбільший перевізник РФ пішов у мінус на сотні мільйонів доларів через санкції. У першому кварталі 2025 р. зафіксовано збиток у розмірі 393 млн дол. Це різкий контраст із прибутком у 216 млн дол., отриманим за аналогічний період роком раніше. Виторг також скоротився майже вдвічі. Регіони Росії накриває економічна катастрофа Економічна криза охоплює не лише галузі економіки РФ, але й російські регіони. Дані щодо збитків бізнесу в регіонах демонструють тенденцію до перелому в економіці. Катастрофа з кожним днем стає дедалі очевиднішою.
    У ряді російських регіонів звітували про те, що повністю пішли у збитки за сукупним показником компаній та підприємств. В Орловській області в січні – лютому 2025 р. близько 100 підприємств зазнали збитків на загальну суму майже 2,5 млрд руб.
    Фінансовий результат організацій Нижегородської області продемонстрував сукупний збиток понад 8 млрд руб. У Мурманській області фінансовий результат діяльності організацій становив 32,7 млрд руб. збитку. Кожна друга компанія регіону є збитковою. У Бурятії фінансовий результат теж виявився негативним і склав 1,42 млрд руб. “Аналізуючи дані щодо регіонів, можна зробити висновок про подальше різке скорочення збору податку на прибуток, який не врятує навіть підвищена до 25% ставка. Це спровокує формування величезних дірок у всіх регіональних бюджетах. Попереду банкрутства підприємств, криза банківської системи, масові звільнення”,- пише російський економіст В’ячеслав Ширяєв. Економіка Росії вже зазнала і надалі зазнаватиме труднощів. На цьому тлі деякі аналітики пророкуватимуть неминучий економічний колапс. Водночас не менш вірогідно, що економіка Росії буде й надалі якось триматися на плаву у найближчі роки. “Російська військова промисловість залишається грізною машиною”, – вважає експерт Маттьє Булег. Вікторія Хаджирадєва

  • Україна домовилась з МВФ про транш у $500 млн

    Україна домовилась з МВФ про транш у $500 млн

    Україна домовилася з Міжнародним валютним фондом щодо нового перегляду програми ефективного управління фондом. Це означає, що країна може отримати новий кредит у розмірі 500 мільйонів доларів. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у своєму Телеграм-каналі. Він також додав, що загалом Україна може отримати понад 10 мільярдів доларів за цією програмою. МВФ вважає, що українська економіка залишається стійкою навіть у складних умовах війни, а уряд продовжує впроваджувати необхідні реформи.

  • Росія через дефіцит вперше почала купувати картоплю в Монголії

    Росія через дефіцит вперше почала купувати картоплю в Монголії

    Росія, стикаючись з дефіцитом та різким підвищенням цін на картоплю, вирішила купувати її в Монголії. Вперше за останні 20 років росіяни імпортували понад 4000 тонн картоплі з цієї країни. Місцеві фермери обурені, оскільки вони вирощують картоплю вже понад 300 років, але монголи почали це робити лише у 1960-х роках. Російський чиновник скаржиться, що в Монголії вирощування картоплі розвивається швидше, і це дуже дивно для нього.