У Росії в обробній промисловості виникла проблема з нестачею робочої сили. За даними Мінпромторгу РФ, на заводах країни відсутні приблизно 1,9 мільйона працівників. З цієї кількості, близько половини – фахівці з вищою освітою, а решта – робітники з середньою професійною освітою. Заробітні плати у цій галузі продовжують зростати, а рівень безробіття впав до найнижчого показника в історії країни – 2,3%. Влада пропонує різні заходи для вирішення проблеми, зокрема, залучення громадян В’єтнаму на роботу на заводи і збільшення норм понаднормової роботи.
Позначка: Економіка
-
Світовий банк назвав причини уповільнення української економіки
Згідно з прогнозом Світового банку, економічне зростання в Україні буде повільним у наступні два роки через триваючу війну. У 2024 році економіка збільшилася лише на 2,9%, що менше, ніж у 2023 році, коли зростання склало 5,5%. Основними причинами цього сповільнення є зменшення зовнішнього попиту, дефіцит робочої сили та проблеми з електроенергією через війну. Прогнозується, що зростання скоротиться до 2% цього року, але може зрости до 5,2% у 2026 році, якщо війна завершиться. Світовий банк також передбачає сповільнення зростання в економіках розвиваючихся країн Європи та Центральної Азії до 2,5% у 2025-26 роках через глобальну невизначеність. У 2023 році зростання там було на рівні 3,7%, а у 2024 році – 3,6%.
-
Не лише війна: чому ЄС не хоче розморожувати російські активи
Експерти вказують, що економіка Росії переживає складний період через війну з Україною. Зростання промислового виробництва впало, інфляція перевищить ціль Центробанку. Витрати на війну призводять до зростання цін і обмежують економічний розвиток. Євросоюз розглядає можливість розблокувати заморожені російські активи, щоб підтримати Україну та вплинути на Росію. Пропозиції щодо розмороження коштів викликають суперечки між країнами ЄС, але така дія може мати негативні наслідки для світової фінансової системи. Крім того, розмороження активів може бути використано як маневр для залучення РФ до перемовин.
-
Світовий банк зберіг прогноз зростання ВВП України на 2025 рік
Світовий банк підтвердив прогноз уповільнення зростання ВВП України у 2025 році до 2% з 2,9% минулого року. Вони передбачають, що бойові дії триватимуть у 2025 році, але економічне відновлення почнеться у 2026 році, якщо конфлікт завершиться. Прогнозується, що у 2026 році зростання ВВП може досягти 5,2%, якщо буде мирний процес реконструкції. Спад зростання ВВП у минулому році пояснюють зменшенням зовнішнього попиту, нестачею робочої сили та проблемами з постачанням електроенергії через війну. Національний банк України також погіршив прогноз економічного зростання та інфляції. МВФ також знизив прогноз зростання світового ВВП до 2,8%.
-
Курс біткоїну сягнув шеститижневого максимуму в $89 тисяч
На криптовалютному ринку спостерігається стійкість навіть у той час, коли долар США та фондові ринки слабшують. Найбільше від цього виграє Bitcoin, який зазнав значного зростання вартості. За останній тиждень на криптовалютний ринок надійшло понад $350 мільярдів, але більшість коштів припала саме на Bitcoin. Ціна Bitcoin наразі досягла $88900 під час торгів у вівторок в Азії, що є найвищим показником з березня. Також варто відзначити, що Bitcoin знову починає корелювати зі золотом, яке також досягло рекордної ціни. Домінування Bitcoin на ринку також зросло до максимуму за останні чотири роки, досягнувши 64,6%.
-
МВФ погіршив прогноз зростання світового ВВП до 2,8%
Міжнародний валютний фонд (МВФ) опублікував новий Світовий економічний прогноз, згідно якого глобальне зростання світового ВВП сповільниться у найближчі роки. Прогноз показує, що у 2025 році зростання складе 2,8%, а у 2026 році – 3%. Це зниження прогнозу пов’язане зі змінами в політиці урядів по всьому світу, включаючи торговельні війни та нові тарифні заходи. МВФ попереджає, що такі дії можуть негативно вплинути на економічну активність. Для України прогноз зростання ВВП збережено на рівні 2% у 2025 році та 4,5% у 2026 році. Негативні ризики домінують у прогнозі, і МВФ закликає країни спільно працювати над створенням стабільного торговельного середовища та вирішенням спільних проблем.
-
Країни світу “шикуються в чергу” до ЄС на тлі мит Трампа – глава ЄК
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що країни світу шукають надійних торговельних партнерів в Європі після введення загальних тарифів президентом США Дональдом Трампом. Вона провела переговори з кількома країнами, які шукають сильних партнерів. Трамп оголосив про введення мит на товари, але пізніше відклав їх дію на 90 днів. Урсула фон дер Ляєн підкреслила стабільність Європи та високий рівень підтримки членства в ЄС серед громадян.
-
Вартість тонни експорту агропродукції України зросла на 40%
Українська аграрна продукція стала дорожчою на міжнародному ринку, оскільки ціна тонни експорту зросла на 40% з $315 до $443 у квітні 2025 року. Міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль пояснив, що це стало можливим завдяки збільшенню експорту продукції з доданою вартістю, зокрема, біоетанолу. Також відзначено зростання середніх цін на топ-5 продуктів експорту: соняшникову олію, кукурудзу, пшеницю, м’ясо птиці та соєві боби. У першому кварталі 2025 року Україна експортувала 2,5 млн тонн агропродукції на суму $1,1 млрд. Також відомо, що експорт зерна значно зменшився в порівнянні з попереднім роком.
-
Золото вперше в історії подолало рубіж у $3500
Ціни на золото продовжують підніматися до рекордних значень через турботи інвесторів щодо конфлікту між президентом США Дональдом Трампом та головою Федеральної резервної системи Джеромом Павеллом. Інвестори шукають безпечні активи через побоювання відносно торгових війен та невизначеності на фондових ринках. Золото цього року подорожчало на майже 33%, що є вражаючим показником. Трамп закликав ФРС знизити відсоткові ставки, але Павелл відмовився це робити. Ринки очікують на подальші рішення ФРС щодо монетарної політики та спостерігають за розвитком подій на фондових ринках та політичними конфліктами.
-
Держбюджет України недоотримав торік понад 65 мільярдів
У 2024 році державний бюджет України не отримав 65,5 млрд гривень доходів через відмінність фактичних макропоказників від прогнозу. Витрати на погашення боргу і деякі видатки виявилися меншими за планові на 22,4 млрд гривень через різницю між прогнозним та реальним курсом валюти. Голова Рахункової палати Ольга Піщанська зазначила, що стабільність фінансів держави в умовах воєнного стану підтримувалася значною міжнародною підтримкою. Загалом доходи державного бюджету перевищили план на 373 млрд гривень, а витрати склали 4,5 трлн гривень. Видатки на безпеку та обороноздатність зросли на 340 млрд гривень порівняно з попереднім роком. Загальний обсяг державного і гарантованого державою боргу збільшився до 6,981 трлн гривень. Фактичне зростання ВВП сповільнилося до 2,9%, інфляція була вищою за прогноз, а середньорічний курс долара становив 40,2 грн/дол. Найбільше видатків було спрямовано на сектор безпеки та оборони.