Міністерство фінансів США продовжило дію спеціальної ліцензії, що тимчасово звільняє іноземну мережу АЗС російського Лукойлу від санкцій. Документ діятиме до кінця квітня 2026 року. Про це йдеться в повідомленні американського Мінфіну.
В Управлінні з контролю за іноземними активами (OFAC) зазначили, що рішення ухвалили для того, щоб “пом’якшити шкоду для споживачів і постачальників, які прагнуть здійснювати звичайні операції”.
Лукойл володіє частками в європейських НПЗ, активами в Іраку та Казахстані, а також мережею АЗС у США, Бельгії, Румунії та інших країнах.
З огляду на масштаби присутності компанії у світі її повне і негайне блокування могло б спричинити збої на місцевих ринках пального.
Санкції проти Лукойлу та Роснефти, запроваджені США, й досі є чинними з 21 листопада, і відстрочка для АЗС не скасовує обмежень щодо іншої діяльності компаній.
Раніше Велика Британія тимчасово дозволила бізнес-операції з компаніями Lukoil International, попри те що материнська структура – російський Лукойл – нині під санкціями
Угорська компанія планує купити активи російського Лукойлу – ЗМІ
Позначка: Економіка
-
США призупинили деякі санкції проти Лукойлу
-
Росіяни масово скаржаться на невиплату зарплати
У Росії стрімко зросла кількість скарг на несплату зарплати. З початку 2025 року їх у Роструді зареєстровано у 1,6 раза більше, ніж у 2024 році. Про це у середу, 3 грудня, повідомило видання The Moscow Times.
Зазначається, що скарги на невиплату зарплати складають 37% від усього обсягу електронних звернень у відомство проти 31% минулого року. Загальна кількість скарг із початку року перевищила 70 тис. Це майже в 1,5 рази більше за порівнянням з 2024-м.
На думку провідного аналітика Freedom Finance Global Наталії Мільчакової, сплеск скарг обумовлений зростанням боргів російського бізнесу за зарплатою. За даними Росстату, за останній рік прострочена заборгованість по зарплатах в Росії зросла більш ніж утричі – до 2,2 млрд рублів на кінець жовтня. За місяць борги за зарплатами стали більшими на 11%, а їхній поточний рівень (без урахування інфляції) рекордний з серпня 2020 року. -
Уряд перегляне умови Національного кешбеку
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства проводить перегляд програми Національний кешбек з метою встановлення умов на наступний рік. Міністр економіки Олексій Соболев повідомив, що проводиться оцінка ефективності програми, яка передбачає нарахування компенсації у розмірі 10% від вартості українських товарів, з максимальним обсягом кешбеку 3000 гривень на місяць. У програмі вже бере участь 1885 компаній, і міністерство планує внести покращення до умов програми на наступний рік.
-
Наступного року 40% бюджету РФ піде на війну і силовиків
У 2026 році майже 40% російського бюджету піде на армію та силовиків. Тим часом як доля соціальних витрат, та витрат на підтримку економіки рекордно скоротяться. Про це у суботу, 29 листопада, повідомляє The Moscow Times.
Зазначається, що у бюджеті на наступний рік, як і найближчі три роки російський уряд має намір зібрати 40,27 трлн рублів доходів і витратити 44,06 трлн рублів. Таким чином, у скарбниці утворюється дефіцит на 3,78 трлн рублів, або 1,6% ВВП.
Відповідний бюджет вже підписав російський диктатор Володимир Путін.
“Майже 30% бюджету, рекордну з часів СРСР частку, Кремль має намір витратити на армію і закупівлі зброї – 12,93 трлн рублів. Ще 3,91 трлн рублів закладено на статтю “національна безпека”, куди зашиті бюджети МВС, Росгвардії, спецслужб та системи ФСВП. У сумі силовикам дістанеться 16,84 трлн рублів, або 38% бюджету. У порівнянні з довоєнним 2021-м (24%) частка силових витрат стане більшою в 1,6 рази”, – повідомляє видання.
Тим часом частка соціальних витрат скарбниці скоротиться до 25,1% (до війни – 38,1%), а частка витрат на підтримку національної економіки – до 10,9% (до війни 17,6%). Обидва показники стануть найнижчими за 20 років доступної статистики Мінфіну.
Судячи з ухваленого бюджету, нафтогазові доходи, що впали на 20% цього року, наступного суттєво не зростуть: 8,9 трлн рублів проти 8,6 трлн. Нові податки – 2,9 трлн рублів – уряд має намір “вичавити” з несировинного сектора економіки.
З 2026 року в Росії вдруге за сім років підвищується ставка ПДВ (до 22%), а також стартує радикальна податкова реформа для малого бізнесу, в результаті якої сотні тисяч підприємців втратять можливість працювати за спрощеною системою оподаткування. З вересня 2026 року буде запущено “технологічний збір” – фактично податок на техніку та електроніку, що продається в російських магазинах. Планується, що підвищення ПДВ принесе до бюджету 1,2 трлн рублів, загалом податкові новації – 2,6 трлн.
Щоб звести кінці з кінцями в бюджеті, влада пустить “під ніж” низку ключових соціальних програм. Так, фінансування нацпроєкту “Тривале та активне життя” скоротиться на 26%, до 274,2 млрд рублів. Витрати на програму модернізації первинної ланки медичної допомоги будуть урізані в 2,3 рази, федеральний проєкт з розвитку швидкої допомоги втратить 28% грошей, програми боротьби з цукровим діабетом, раком і серцево-судинними захворюваннями “схуднуть” на 13%, 3,1% і 2,5. -
Ціни на нафту у світі почали зростати після місячного мінімуму
На початку тижня світові ціни на нафту зазнали падіння, але в середу вони почали зростати. Це сталося після того, як Росія та Україна погодилися на потенційну мирну угоду, що обмежило зростання цін. Ціни на ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 27 центів до 62,75 долара за барель, а ф’ючерси на американську нафту марки West Texas Intermediate піднялись на 24 центи до 58,19 долара за барель. Аналітики зауважують, що ринок залишається нестабільним через надлишок пропозиції нафти та відсутність переконливого попиту. Ринок очікує на ясність у відносинах між Росією та Україною, але існує ризик подальшого зниження цін, якщо переговори не вдаються.
-
Шахти на ТОТ опинились на межі закриття – ЗМІ
У Луганській області, яка тимчасово перебуває під контролем Росії, російська влада попередила про можливе закриття вугільних шахт через відсутність фінансування. Інвестори заявили, що потрібно 40 мільярдів рублів на розвиток шахт. Компанія “Донські углі” звернулася до уряду Росії з проханням виділити ці кошти. У випадку закриття шахт, запропонували купувати вугілля з Кузбасу. Міненерго РФ заявило, що розглядає можливість експлуатації шахт через їхній технічний стан. Компанія має намір консервувати шахти, що може призвести до звільнень працівників. У 2023 році уряд РФ передав приватним інвесторам десять шахт на окупованих територіях, але вони не змогли окупитися через низькі ціни на вугілля. Компанія повернула сім шахт окупаційній адміністрації. Негативні наслідки цих подій призвели до затримок у виплатах зарплат та скорочень персоналу.
-
РФ заявила про готовність бути “ресурсною базою” для Китаю
На VII Російсько-китайському енергетичному бізнес-форумі голова Роснефти Ігор Сєчін заявив, що Росія готова використовувати свою ресурсну базу для забезпечення Китаю. Він назвав Китай “єдиною промисловою супердержавою” і підкреслив важливість співпраці між країнами. Сєчін також зазначив, що Китай планує до 2035 року стати “соціалістичною модернізованою державою” і підтримувати високі темпи економічного зростання. Він також висловив думку про величезну вартість природних ресурсів Росії і наголосив на ролі Роснефти в енергетичному секторі. Такі заяви Сєчіна були зроблені на фоні скорочення закупівель російської нафти Китаєм після санкцій США проти Роснефти та Лукойлу.
-
Уряд спростував інформацію про “скасування” Національного кешбеку
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства оприлюднило заяву, у якій відкидає інформацію про припинення фінансування державної програми підтримки економіки “Національний кешбек” у 2026 році. Вони зауважили, що не планували таких дій та не розглядали жодних документів про це. Зміни в законодавстві, про які згадувалося у ЗМІ, стосуються лише технічного перерозподілу коштів і не означають скорочення фінансування чи припинення програми. Міністерство пообіцяло, що будь-які рішення, які можуть вплинути на програму, будуть повідомлені громадськості заздалегідь. Програма “Національний кешбек” дозволяє українцям отримувати часткове повернення коштів від держави за покупки українських товарів та послуг. Вона охоплює різні категорії товарів, від лікарських засобів до продуктів харчування, і дозволяє отримати до 10% вартості покупок назад, в межах від 2 до 3000 гривень.
-
ЗМІ дізнались про підсумки перших 100 днів роботи нового директора БЕБ
За перші 100 днів на посаді директора Бюро економічної безпеки (БЕБ) Олександра Цивінського за результатами досудових розслідувань до бюджету було відшкодовано близько 700 млн грн. Про це у понеділок, 24 листопада, інформують Українські новини з посиланням на відповідь БЕБ, отриману на запит видання.
“Олександр Цивінський відвідав 30 зустрічей з бізнесом, громадськими активістами та іноземними партнерами. Водночас з бюро звільнилось 85 співробітників, 39 – призначено на посади. За результатами досудового розслідування за цей час до бюджету відшкодовано близько 700 млн грн”, – йдеться у публікації.
В оприлюднених даних вказано, що сума відшкодованих збитків у кримінальних провадженнях, направлених до суду з січня по жовтень 2025 року, становить 3,7 млрд грн.
“За офіційними даними, у першому півріччі детективи забезпечили відшкодування понад 3 млрд грн. Тобто середньомісячна сума відшкодувань за останні три місяці зменшилась вдвічі”, – пишуть Українські новини.
Інформагентство вказує, що загалом з початку року детективи відомства розпочали 2869 нових розслідувань та скерували до суду 833 кримінальних провадження. Найбільше з них – 232 справи – стосувались ухилення від сплати податків. Найменше – 15 справ – стосувались контрабанди підакцизних товарів.
На питання про те, скільки було оголошено підозр у кримінальних провадженнях, в БЕБ не відповіли, зазначивши, що “ведення обліку інших статистичних даних, які стосуються сфери здійснення оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування, не передбачено”.
“Також в бюро відмовились надати дані стосовно вилучених товарів й обладнання у підакцизний галузі. Хоча до вересня ця інформація щомісяця публікувалась на офіційному сайті БЕБ, оскільки це передбачено постановою Кабінету Міністрів України”, – пише агенство, та додає, що “раніше Цивінський неодноразово наголошував на відкритості бюро і прагненні змінити підходи в роботі в бік прозорості”.
Також журналісти отримали дані щодо фінансування БЕБ.
“Наразі бюджетний запит інституції на 2026 рік розраховано на 2000 співробітників, тоді як фактично їх 1211. За даними Єдиного державного реєстру декларацій, в середньому зарплата детектива Бюро складає 40-60 тис грн. Водночас у Національній поліції слідчі отримують від 18 000 до 30 000 грн, в ДБР від 70 000 до 100 000 грн. На думку Цивінського, такі умови є дискримінаційними стосовно БЕБ”, – зазначає агентство.
Також в Українських новинах прокоментували перезавантаження бюро: за інформацією інформагентства, за час перебування на посаді Цивінський затвердив склад дисциплінарних та атестаційних комісій, до складу яких увійшли заступники директора БЕБ, адвокати, колишні члени кадрових комісій Офісу Генерального прокурора, громадські активісти та працівники приватних компаній. -
В Україні прискорилася промислова інфляція
У жовтні 2025 року в Україні ціни виробників промислової продукції після сповільнення у вересні знов зросли на 5,5% у річному вимірі. Про це повідомила Державна служба статистики України.
Зазначається, що індекс цін виробників промислової продукції (показник середнього рівня зміни відпускних оптових цін на сировину, матеріали та товари проміжного споживання) порівняно з вереснем збільшився на 4,9%, тоді як місяць тому він демонстрував спадну динаміку.
Також у жовтні прискорився річний показник промислової інфляції: якщо у вересні він склав 1,3%, у жовтні вже дорівнював 5,5%.
За даними Держстату, підвищення цін у жовтні відбулося насамперед через зростання вартості у сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря.