Голова Китаю Сі Цзіньпін висловив впевненість у стабільності економіки своєї країни та в її здатності долати різні проблеми. Він заявив про це під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом в Пусані. Сі наголосив, що економіка Китаю показує хороші темпи розвитку, особливо зростання в перші три квартали цього року. Він також відзначив збільшення обсягу міжнародної торгівлі товарів. Сі впевнений, що Китай може впоратися з будь-якими ризиками та викликами, оскільки має значні ресурси та потенціал. Водночас він зауважив, що Китай не має наміру конкурувати за світове лідерство, а зосереджується на власному розвитку та співпраці з іншими країнами.
Позначка: Економіка
-
Уряд РФ констатував уповільнення економіки третій квартал поспіль
У Росії третій квартал поспіль спостерігається сповільнення темпів економічного зростання. За даними Мінекономрозвитку, у липні-вересні російський ВВП збільшився лише на 0,6% у порівнянні з попереднім роком. Це значно менше, ніж у попередні квартали. Промисловість також показала сповільнення, з виробництвом продуктів харчування, одягу, взуття та меблів у спаді. За словами експертів, військові витрати розганяли економіку, але тепер ресурси вичерпані. Російська економіка практично стоїть на місці, що може призвести до подальших проблем. Уряд розглядає жорсткі економічні заходи, які можуть загрожувати малому бізнесу, а також планує підвищення податків. Експерти прогнозують зниження російського ВВП на наступний рік.
-
Оновлена торговельна угода Україна-ЄС набула чинності
Набула чинності оновлена торговельна угода між Україною та Європейським союзом. Про це повідомила Європейська комісія в прес-релізі, опублікованому в середу, 29 жовтня.
“Відсьогодні ЄС та Україна матимуть вигоду від покращеної, стабільної, справедливої та постійної торговельної системи з набранням чинності Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між ЄС та Україною”, – мовиться в повідомленні.
Оновлена ПВЗВТ забезпечує додаткову, взаємовигідну лібералізацію торгівлі, водночас повністю враховуючи чутливість певних сільськогосподарських секторів ЄС.
“Вона дуже відчутно ілюструє непохитну відданість ЄС підтримці України. Водночас вона обмежує імпорт чутливої сільськогосподарської продукції в ЄС”, – наголошується в заяві.
Оновлена угода спрямована на розширення торговельних потоків. Угода забезпечує баланс між забезпеченням чіткої системи правил для підтримки вирішальної торгівлі України з ЄС.
“Для найбільш чутливих товарів, таких як цукор, птиця, яйця, пшениця, кукурудза та мед спостерігається лиш незначне збільшення порівняно з початковою Угодою про повну та всеохоплюючу зону вільної торгівлі. Для інших продуктів було внесено покращення на користь обох сторін, виходячи з наших взаємодоповнюючих ринків. І, нарешті, для деяких нечутливих продуктів було погоджено повну лібералізацію”, – деталізували в ЄК.
Ще одним важливим напрямком зазначено узгоджені стандарти виробництва: новий доступ до ринку обумовлений поступовим приведенням України до стандартів виробництва ЄС, таких як добробут тварин, використання пестицидів та ветеринарних препаратів.
“Україна щорічно звітуватиме про свій прогрес у цьому відношенні. Цей підхід відповідає логіці процесу вступу України до ЄС та прийняття acquis ЄС”, – наголошується в пресрелізі.
Обидві сторони домовилися про вивчення заходів, спрямованих на допомогу українським експортерам у виході на їхні традиційні ринки в третіх країнах. -
Росія починає скорочувати військове виробництво – ЦПД
У Челябінській області РФ Ашинський металургійний завод закриває цех із виробництва нержавіючої сталі. Він є одним із найбільших виробників спецсплавів для військово-промислового комплексу Росії, повідомив Центр протидії дезінформації при РНБО.
“Один із найбільших виробників спецсплавів для військово-промислового комплексу Росії – Ашинський металургійний завод (АМЗ) у Челябінській області – закриває цех із виробництва нержавіючої сталі та звільняє понад 300 працівників. В інших підрозділах підприємства також є проблеми – людей відправляють у неоплачувані відпустки або переводять на скорочений графік”, – йдеться у повідомленні.
У ЦПД зазначили, що скорочення на АМЗ свідчить про поширення проблем і на російську військову економіку. Починаючи з вересня, військово-промисловий комплекс, який упродовж останніх трьох років був головним драйвером російської економіки завдяки величезним бюджетним вливанням, почав різко втрачати позиції. Економісти пояснюють це виснаженням бюджету та скороченням державних замовлень.
У Центрі підкреслили, що закриття цеху Ашинського заводу є показовим сигналом: Кремль більше не може безкінечно фінансувати війну. Навіть оборонні підприємства не витримують перевантаження, спричиненого війною. ВПК, який упродовж повномасштабного вторгнення утримував економіку від падіння, тепер поступово перетворюється на її баласт. -
ЦБ прогнозує найгірше з 1990-х років падіння економіки РФ
Російська економіка вперше з середини 1990-х років може скоротитися два роки поспіль, інфляція розженеться до 10-річного рекорду, громадянам доведеться різко скоротити споживання, а бізнесу – інвестиції.Таким є “ризиковий сценарій” Центрального банку РФ щодо розвитку економіки, який включає падіння цін на нафту до $30-35 та посилення західних санкцій.
Центробанк опублікував “Основні напрями єдиної державної грошово-кредитної політики на 2026 рік і період 2027 і 2028 років”. За прогнозами, російський ВВП знижується на 2,5-3,5% наступного року і ще 2-3% через рік. При цьому на піку – у четвертому кварталі 2026 року – темпи спаду досягають 6-7%.
Економіка в такому сценарії втрачає $108 млрд експортних доходів у 2026 році та ще $51 млрд у 2027-му. У результаті їхній загальний обсяг опускається до $255 млрд – найнижчого рівня з 2005 року. Для порівняння: минулого року на експорті Росія заробила $434 млрд, а цього року отримає $414 млрд (за прогнозом ЦП).
Як зазначає ЦБ, “ризиковий” сценарій передбачає посилення зовнішньоторговельних протиріч, наростання процесів деглобалізації, суттєвіше, ніж у базовому сценарії, підвищення імпортних мит у світі та різке зниження темпів зростання найбільших економік.
Інфляція у цьому сценарії прискорюється до 10,5-12,5% (найвищого рівня з 2005 року), а Центробанк змушений знову підвищувати ключову ставку – до 17,5-19,5% у 2026 році та 18-20% у 2027-му.
Обсяги приватного споживання домогосподарств скорочуються на 0,5-1,5% в перший рік кризи, та на 6-7% в другий. Бізнес радикально скорочує інвестиції – на 11-13% у 2026 році та ще 5-7% у 2027-му.
На додаток до погіршення умов торгівлі посилення санкційного тиску призведе до розширення дисконту на російські товари, а також до скорочення експорту та видобутку нафти. При цьому на тлі значного падіння сировинних цін на нафту це призведе до інтенсивного використання ліквідної частини ФНБ, що створює ризики швидкого вичерпання коштів фонду за підсумками 2026 року.
Уряд у цих умовах буде змушений запустити секвестр бюджету, скорочуючи витрати “у відносному вираженні”. -
ЗМІ оцінили наслідки можливого підняття тарифів Укренерго
Національна енергетична компанія (НЕК) Укренерго оприлюднила проєкти нових тарифів на передачу електроенергії на 2026 рік. Пропонується збільшити тариф на 24%, з 686,23 до 848,52 грн/Мвт·год, повідомляє видання Українські новини.
Журналісти проаналізували структуру тарифу і у них “виникає багато питань до обґрунтованості розрахунків”.
За їхніми даними, в тариф без жодних пояснень закладаються фінансові витрати Укренерго у розмірі 7,2 млрд грн і ще 3,9 млрд грн на погашення боргів компанії. Матеріальні витрати підвищено на 31%, хоча прогнозований рівень інфляції втричі нижче.
“НЕК Укренерго не дуже приховує перекладання своїх проблем на плечі споживачів. В пояснювальній записці до тарифу прямо вказується, що рішення про збільшення тарифів прийнято у зв’язку зі “зменшенням обсягів передачі та відпуску електричної енергії”. Простими словами, українські підприємства почали менше купувати електроенергії, тому виникла необхідність компенсувати недоотриманий прибуток за рахунок тих, хто поки що тримається на плаву”, – йдеться у публікації.
Загалом, за попередніми розрахунками Українських новин, додаткове навантаження на бізнес сягне понад 12,6 млрд грн.
“Це не просто цифри – це зменшення інвестицій, скорочення виробництва, втрати робочих місць і зростання цін на товари”, – пишуть журналісти.
За їхніми оцінками, в першу чергу, це відіб’ється на металургії, машинобудуванні, хімічній промисловості, “що і так працюють на межі рентабельності”.
“З огляду на те, що рішення про піднятті тарифів несе системні ризики для економіки, необхідно дуже серйозно підійти до питання перегляду тарифів”, – пропонують автори публікації.
На їхню думку, по-перше, до кінця військового стану необхідно встановити мораторій на підняття тарифів. А по-друге, державний регулятор НКРЕКП “повинен детально перевірити обґрунтованість розрахунків тарифу та дослідити діяльність НЕК Укренерго, провести аудит її витрат для виявлення резервів оптимізації”.
“Якщо не провести ці заходи, то вітчизняні металургія, хімпром, машинобудівники та інші енергоємні підприємства банально не зможуть продовжувати свою роботу, а Україна за рік-два вийде з “індустріального клубу” держав”, – прогнозує видання. -
АвтоВАЗ перевів робітників на прибирання
На тлі падіння продажів і скорочення робочого тижня АвтоВАЗ перевів частину працівників на підсобні роботи – замість виробництва вони прибирають цехи й ремонтують конвеєри. Про це повідомляє СЗРУ.
Ці “госпроботи по п’ятницях” з’явилися після хвилі звільнень, що почалася в жовтні на тлі скорочення зарплат і переходу автогіганта на чотириденний робочий тиждень.
Російська компанія пропонує досвідченим робітникам “підробіток”: за 32 години – близько 16 тисяч рублів, за 40 – до 32 тисяч. Утім, за словами працівників, заробити вдається лише “обраним”, решта чекає черги.
Ті, хто потрапив на підсобні роботи, скаржаться на небезпечні умови: старі, непровітрювані приміщення, зламані конвеєри, витік охолоджувальної рідини, яку необхідно збирати вручну.
З 29 вересня АвтоВАЗ, де працює близько 40 тисяч людей, офіційно перейшов на чотириденку, пояснюючи це спробою “зберегти колектив”. Наслідком стало масове звільнення робітників – після скасування бонусів і переплат їхні доходи впали з 100-120 до 45-50 тисяч рублів.
За дев’ять місяців 2025 року продажі Lada в Росії впали на 24,9 %, до 237,7 тис. машин. Частка бренду на ринку скоротилася до 26,5 %.
Як ми вже писали, ринок нових автомобілів у Росії за перше півріччя скоротився на 26,3% – до 530 375 машин. Натомість продажі нових люксових авто зросли на 19% – з січня по червень у країні було продано 320 таких машин.
Лідером преміального сегменту стала марка Rolls-Royce – продано 100 авто, що на 56% більше за аналогічний період минулого року. Частка в сегменті становить 31%. Друге місце посів Bentley з 90 проданими машинами (+4%). Далі йдуть Lamborghini (72 авто, -5%), Ferrari (43 авто, +115%), Aston Martin (11 авто, +83%) та Maserati (4 авто, -75%).
Російський автогігант програє ринок китайським брендам -
У РФ обвалюється виробництво ВПК
Російський військово-промисловий комплекс після трирічного зростання раптово дав збій. Пов’язані з ВПК галузі вперше з початку війни перейшли до стагнації або скорочення виробництва після двозначних темпів зростання. Про це у п’ятницю, 24 жовтня повідомило The Moscow Times із посиланням на дані Росстату.
Видання нагадало, що в останні роки ВПК став головним двигуном російської економіки, завдяки трильйонним видаткам на держоборонзамовлення з бюджету.
“Виробництво готових металевих виробів”, що злетіло року на 31,6% у 2024-му і показувало зростання на 21,2% у серпні, у вересні несподівано пішло в мінус – на 1,6% рік до року.
Випуск “інших транспортних засобів”, до яких статистика відносить танки та БМП, сповільнив зростання більш ніж у 10 разів – 6% у вересні проти 61,2% у серпні. Минулого року виробництво в цій категорії злетіло на 34,2%, а в 2023-му – на 29%.
Порівняно із серпнем обидві галузі показали обвальний спад – на 6% та 20% відповідно, за оцінкою Райффайзенбанку.
Видання наводить думку аналітиків MMI, які назвали дані з військової промисловості “шокуючими”. Зазначається, що галузі ВПК, які раніше тягли економіку вгору, цього разу потягли індекс обробних галузей вниз: у вересні він додав лише у 8 разів менше, ніж у серпні (2,4%).
“Судячи з усього, те, що відбувається в промисловості, – результат проблем у бюджеті”, – не виключає Наталія Орлова, головний економіст Альфа-банку. Залежний від держзамовлень машинобудівний комплекс у вересні впав на 0,1%, хоча ще в серпні бурхливо зростав, завдяки ВПК – на 15,7% рік до року.
Нагадаэмо, на початку жовтня Світовий банк прогнозував, що економіку Росії чекає трирічний застій.
Прогнози краху російської економіки стають все більш реальними -
В Україні обмолочено 73% зернових площ
Українські аграрії станом на 24 жовтня намолотили 37,560 млн тонн зернових та зернобобових культур з 8,400 млн га, що складає 73% площ, засіяних цими культурами. Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства.
Торік на аналогічну дату було намолочено 45,1 млн тонн зернових з 9,7 млн га, тобто цьогорічні показники відповідно нижчі на 16,7% та 13,4% переважно через більш пізній початок збирання кукурудзи.
Нині намолочено 7,71 млн тонн кукурудзи з 1,31 млн га, тоді як торік приблизно на цю дату – 15,4 млн тонн з 2,7 млн га.
Водночас врожай пшениці трохи більше минулорічного – 22,80 млн тонн з 5,05 млн га порівняно 22,30 млн тонн з 4,9 млн га, тоді як ячменю менший – 5,37 млн тонн з 1,35 млн га порівняно із 5,50 млн тонн з 1,41 млн га.
Врожай гороху значно більший – 662,3 тис. тонн з 271,5 тис. га порівняно із 465,3 тис. тонн з 212,2 тис. га минулого року, тоді як гречки та проса поки суттєво менший – відповідно 83,3 тис. тонн проти 126,9 тис. тонн та 61,5 тис. тонн проти 159,5 тис. тонн.
Врожай інших зернових та зернобобових цього року на 24 жовтня досяг 876,7 тис. тонн із 317,6 тис. га, тоді як минулого року він на цю дати становив 1,1 млн тонн.Серед лідерів збору:
- Одеська область – 3 798,8 тис. тонн з площі 1 144,1 тис. га.
- Полтавська область – 2 860,8 тис. тонн з площі 603,3 тис. га.
- Хмельницька область – 2 546,1 тис. тонн з площі 365,2 тис. га.
- Чернігівська область – 2 519,6 тис. тонн з площі 407,7 тис. га.
Олійних культур на 23 жовтня зібрано 1 1156,7 млн тонн. Зокрема:
- Соняшнику – 7 837,9 тис. тонн на площі 4 235,7 тис. га.
- Сої – 3 502,1 тис. тонн на площі 1 515,1 тис. га.
- Ріпаку – 3 318,8 тис. тонн на площі 1 275,6 тис. га.
Загалом, соняшнику зібрано з 82% засіяних площ, сої – 70%, збір ріпаку завершений.
Цукрових буряків накопано вже 5 642,7 тис. тонн на площі 108,1 тис. га, що складає 55% засіяних площ.
-
Стало відомо, які плани Росії зірвали удари по НПЗ
Українські удари по нафтопереробних заводах поставили під сумнів плани Росії щодо зниження ключової ставки. Про це пише Bloomberg у п’ятницю, 24 жовтня.
За даними видання, Росія може зупинити або уповільнити цикл зниження процентних ставок цього тижня, оскільки українські атаки на НПЗ та майбутнє підвищення податків посилюють інфляційні ризики.
Попри те, що економіка потерпає від високих витрат на запозичення, які Центральний банк почав знижувати лише в червні, команда голови ЦБ Ельвіри Набіулліної сигналізує про зростаючу обережність перед п’ятничною нарадою з питань політики.
Думки економістів щодо результатів зустрічі розділилися. Близько половини прогнозують зниження ключової ставки з поточного рівня 17%, тоді як решта не передбачає змін. За словами експертів, нещодавнє прискорення зростання цін та зростання інфляційних очікувань обмежують можливості для зниження ставок. На їхню думку, Центральний банк або залишатиметься на місці, або діятиме обережніше, знизивши ставку на півпункта після повного зниження у вересні.