Росія зіткнулася з серйозними фінансовими труднощами у фінансуванні війни проти України. На тлі переговорів це звужує Кремлю можливості затягувати війну без економічних наслідків. Про це заявляє інформаційне агентство Bloomberg, посилаючись на інформацію своїх джерел.
Російський уряд готується до перевищення запланованого дефіциту бюджету, якщо військові витрати знову зростуть.
Зараз Москва шукає додаткові доходи в обсязі до 1,2 трлн. рублів, щоб утримати дефіцит у межах запланованих 1,6% ВВП.
Ціна російської нафти Urals залишається нижчою за закладену в бюджет, а курс рубля суттєво міцніший за прогнозний.
В таких умовах доходи від нафти і газу можуть виявитися більш ніж на два трильйони рублів меншими за очікувані, що погіршить дефіцит.
Торік Кремль був змушений переглянути бюджетні показники. Покривати нестачу коштів намагаються рекордними обсягами внутрішніх запозичень. Але вони стають все дорожчими.
Попри це, Кремль на тлі економічного тиску не демонструє готовності знизити свої територіальні вимоги в переговорах щодо України і досі вимагає “передати” Донбас.
Джерела відзначають, що поєднання бюджетних обмежень, санкцій і невизначених перспектив доходів від енергоресурсів поступово послаблює позиції Росії і звужує російському диктатору Володимиру Путіну “вікно можливостей” для продовження війни без серйозних внутрішніх економічних наслідків.
Позначка: Економіка
-
Військовий бюджет РФ “тріщить” на тлі мирних перемов – ЗМІ
-
Ціни на золото і срібло впали на новинах зі США
Світові ціни на золото опустилися нижче за позначку $5000 за трійську унцію, а на срібло – нижче $100 за унцію на тлі зміцнення долара США. Про це свідчать дані торгів в п’ятницю, 30 січня.
Американська валюта почала дорожчати на оголошенні наступного голови Федеральної резервної системи (ФРС) президентом США Дональдом Трампом. Індекс DXY, що показує динаміку долара щодо шести валют (євро, швейцарський франк, ієна, канадський долар, фунт стерлінгів та шведська крона), додає 0,35%.
Спотова ціна золота під час торгів у п’ятницю опускалася до $4992,05 за унцію, її зниження сягало 7,5%. Вартість лютневих ф’ючерсів на дорогоцінний метал на біржі Comex знижувалась на 6,4%, до $4985 за унцію.
Напередодні золото подорожчало до пікового рівня $5594,82, після чого почався відкат ринку. Незважаючи на це, підвищення ціни дорогоцінного металу цього місяця становить понад 15%, що є максимумом з 1999 року.
Спотова ціна срібла впала на 16,69% до $95,35 за унцію. Напередодні срібло оновило рекорд, досягнувши позначки $121,64 за унцію. Підвищення його ціни у січні становить близько 42% – це рекордна динаміка.
Ціна платини на спотовому ринку в п’ятницю впала на 15,7%, до $2216,55 за унцію, паладія – на 13,4%, до $1737,5 за унцію.
Раніше в п’ятницю Дональд Трамп оголосив Кевіна Ворша кандидатом на посаду очільника ФРС. Як пишу західні ЗМІ, він має репутацію “яструба” у боротьбі з інфляцією, але в останні місяці він дотримується позиції Трампа щодо необхідності зниження базової ставки. -
Трамп назвав кандидата на посаду глави ФРС
Президент США Дональд Трамп запропонував колишнього члена ради керівників Федеральної резервної системи Кевіна Ворша на посаду глави ФРС. Про це він повідомив у власній соцмережі Truth Social в п’ятницю, 30 січня.
“Я радий оголосити, що висуваю кандидатуру Кевіна Ворша на посаду голови ради керуючих Федеральної резервної системи”, – написав американський лідер.
Трамп заявив, що 55-річний Ворш стане наймолодшим головою ФРС. Він був членом ради керуючих Федеральної резервної системи з 2006 по 2011 рр.
“Я знаю Кевіна вже давно і не сумніваюся, що він увійде в історію як один із найкращих очільників ФРС, можливо, найкращим”, – додав президент США.
Видання The Hill пише, що Кевін Ворш – колишній банкір Morgan Stanley та економічний радник колишнього президента Джорджа Буша-молодшого. Він тривалий час вважався одним із головних претендентів на пост глави ФРС.
Також Ворш був серед фіналістів на першу номінацію претендента на посаду голови ФРС у 2017 році. Але тоді замість нього обрали нинішнього голову ФРС Джерома Павелла, термін повноважень якого закінчується у травні. Призначення нового голови ФРС потребуватиме схвалення Конгресу США.
Як відомо, Дональд Трамп неодноразово критикував Джерома Павелла і називав його “великим невдахою”, бо той був проти зниження облікової ставки.
Нещодавно Павелл заявив, що прокурори розпочали кримінальне розслідування щодо нього. -
НБУ вперше за 10 місяців змінив облікову ставку
Національний банк України змінив облікову ставку вперше за 10 місяців – знизив її з 15,5% до 15% річних. Про це повідомила пресслужба регулятора у четвер, 29 січня.
Вказано, що правління Нацбанку “вирішило розпочати цикл помʼякшення процентної політики, ураховуючи стійке зниження інфляційного тиску та зменшення ризиків, пов’язаних із зовнішнім фінансуванням”.
“Зниження облікової ставки з 30 січня 2026 року з 15,5% до 15% узгоджується з приведенням інфляції до цілі 5% на горизонті політики й водночас підтримає економіку”, – йдеться у повідомленні, в якому підкреслюється, що НБУ і “надалі гнучко реагуватиме на зміни в розподілі ризиків”.
Регулятор прогнозує, що і надалі буде відбуватися поступове зниження облікової ставки.
Водночас у разі посилення ризиків для цінової динаміки НБУ утримається від подальшого пом’якшення процентної політики і буде готовий за потреби вжити додаткових заходів. Натомість послаблення проінфляційних ризиків стане сигналом для швидшого, ніж передбачено оновленим макропрогнозом, зниження облікової ставки”, – додли в Нацбанку.
Як відомо, у 2025 році НБУ тричі поспіль підвищував облікову ставку. Останнє її підняття було у березні. До цього Нацбанк утримував її півроку на рівні 13%, до якого вона була знижена з 25% з липня 2023 року в сім етапів. Облікова ставка – еквівалент вартості грошей в економіці. За цією ставкою НБУ надає кошти комерційним банкам, а ті, у свою чергу, кредитують фізосіб та юридичних осіб. Отже, облікова ставка впливає на вартість кредитних ресурсів. Підвищення облікової ставки говорить про зростання рівня інфляції та падіння темпів економічного зростання в країні. -
Нацбанк оновив прогнози щодо інфляції і ВВП
Національний банк України погіршив прогнози щодо рівня інфляції і зростання ВВП на поточний і наступний роки. Про це повідомила пресслужба регулятора в четвер, 29 ічня.
Так, Нацбанк погіршив очікування щодо інфляції на 2026 рік з 6,6% у своєму жовтневому інфляційному звіті до 7,5%, а на 2027 рік – з 5% до 6%.
“Зниження інфляції триватиме й у наступні місяці, передусім завдяки подальшому відображенню ефектів від вищих урожаїв 2025 року. Водночас вплив масштабних руйнувань в енергетиці тиснутиме на ціни як через ринкові, так і адміністративні механізми”, – вказано у повідомленні.
За оновленим прогнозом, досягнення цілі інфляції в 5% тепер перенесено з кінця 2027 року на середину 2028 року.
“Монетарна політика НБУ сприятиме обмеженню фундаментального цінового тиску. Однак відкладені ефекти руйнувань в енергосекторі стримуватимуть дезінфляцію. За прогнозом НБУ, інфляція знизиться до 6% наприкінці 2027 року, а у 2028 році – до цілі 5%”, – запевнив регулятор.
У Нацбанку додали, що очікують сповільнення темпів інфляції завдяки скороченню енергодефіцитів, зменшенню зовнішнього цінового тиску, а також нарощуванню врожаїв і поліпшенню ситуації на ринку праці в міру зниження безпекових ризиків.
Водночас регулятор очікує зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) у 2026 році на рівні 1,8%, тоді як у жовтневому Інфляційному звіті йшлося про показник на рівні 2%.
“Нарощування врожаїв та інвестиції у відбудову інфраструктури й оборонний комплекс забезпечать подальше відновлення економіки. Однак ускладнення ситуації в енергосекторі ще тривалий час обмежуватиме ділову активність. З огляду на це реальний ВВП у 2026 році зросте помірно – на 1,8%”, – йдеться в релізі НБУ.
Вказано, що наприкінці 2025 року економіка пожвавилася завдяки активнішому збору врожаїв, у тому числі з огляду на зміщення жнив на IV квартал, а також на тлі нарощування бюджетних видатків. Проте через руйнування логістики та більший, ніж очікувалося, дефіцит електроенергії впродовж останніх місяців НБУ знизив оцінку зростання реального ВВП у 2025 році – до 1,8% з 1,9%.
Щодо прогнозу на наступні роки, то в НБУ очікують пришвидшення економічного зростання – до рівня 3-4% у 2027-2028 роках. Серед факторів, що сприяють поліпшенню: поступове покращення ситуації в енергосекторі та збільшення приватних інвестицій. -
Золото рекордно подорожчало за добу
Світові ціни на золото вперше в історії перевищили рівень у $5500 за трійську унцію. Про це свідчать дані на біржі Comex у четвер, 28 січня.
Так, станом на 10:30 за київським часом котирування квітневих ф’ючерсів на золото на біржі Comex підвищилися майже на 4%, до $5560 за унцію, після того як під час сесії зростала до рекордного рівня $5586 дол. Метал досягав рекордних максимумів протягом дев’яти сесій поспіль.
Як відомо, у понеділок ціна на золото вперше перевищила позначку $5000 і за тиждень зросла більш ніж на 10% завдяки високому попиту на безпечні активи, активним закупівлям центральних банків та ослабленню долара.
“Ціни на золото зростають через попит на безпечні активи через геополітичну ситуацію і навіть політичну ситуацію в США, яка не виглядає дуже добре. Існують побоювання щодо незалежності ФРС. А коли це відбувається, довіра інвесторів до фінансової системи знижується”, – сказала аналітик ANZ Соні Кумарі у коментарі для Reuters.
Інвестори стурбовані незалежністю Федеральної резервної системи США через кримінальне розслідування адміністрації Трампа проти голови ФРС Джерома Павелла, спроб звільнити губернатора ФРС Лізу Кук і майбутнього призначення заміни Павелла в травні.
Золото вже подорожчало на понад 27% цього року, після того як у 2025 році його ціна підскочила на 64%. Аналітики ринку IG вважають, що “через параболічний характер зростання відкат цін на золото не за горами”, хоча очікується, що фундаментальні фактори для його зростання “залишатимуться сприятливими протягом усього 2026 року”.
Водночас спотова ціна на срібло зросла на 1,4% до $118,25 за унцію, а раніше під час сесії вона досягла рекордного рівня в $120,45. Попит з боку інвесторів, які шукають дешевші альтернативи золоту, а також дефіцит пропозиції та імпульсні покупки сприяли зростанню цін на білий метал, який вже подорожчав більш ніж на 60% у 2026 році.
Спотова ціна на платину піднялася на 2,8% до $2770,49 за унцію після досягнення рекордного максимуму в $2918,80 у понеділок, а ціна на паладій зросла на 1,6% до $2107,37. -
Ціна золота рекордно зросла через слабкий долар
Світові ціни на золото вперше в історії перевищили $5300 за трійську унцію. Про це свідчать дані на біржі Comex 28 січня.
Так, таном на 13:00 за київським часом котирування квітневих ф’ючерсів на золото на біржі Comex підвищилися приблизно на 4%, до $5326,5 за унцію. З початку цього року дорогоцінний метал подорожчав на 22%.
Ф’ючерси на срібло дорожчають на 7,5%, до $113,9 за унцію, на платину – на 5,5%, до $2676 за унцію, паладій – на 3,9%, до $1954 за унцію.
Як пишуть західні агентства, підтримку дорогоцінним металам надають послаблення долара та посилення геополітичної напруженості.
Індекс DXY, який показує динаміку долара щодо шести основних світових валют, за останні п’ять днів втратив 2,6%. Напередодні президент США Дональд Трамп заявив, що не стурбований падінням долара і вважає його не надто серйозним.
“Ціни на золото зростають у дуже сильній зворотній кореляції з доларом після відповіді Трампа на питання про долар, який показав, що у Білому домі є консенсус щодо подальшого ослаблення курсу американської валюти”, – заявив старший ринковий аналітик OANDA Келвін Вонг в коментарі для Reuters. -
Це чудово: Трамп привітав падіння долара США до чотирирічного мінімуму
Президент США Дональд Трамп прокоментував зниження курсу долара США, назвавши цей процес “чудовим” для американської економіки. Після його заяв індекс долара (DXY) знизився на 1,2%, досягнувши найнижчої позначки з лютого 2022 року. Про це повідомляє Bloomberg у середу, 28 січня.
Під час свого виступу в Айові американський президент підкреслив, що слабкий курс долара є позитивним явищем для бізнесу та експорту. Водночас він зауважив, що валюта має знайти власний рівень, який відповідає економічним реаліям. Зі слів Трампа, нинішня ситуація сприяє зміцненню позицій американських виробників на світових ринках.
“Ні, я думаю, що це чудово. Я думаю, що вартість долара – подивіться на бізнес, який ми ведемо. Долар має чудові результати”, – заявив Трамп.
Експерти Bloomberg розглядають ситуацію як наслідок не лише риторики Трампа, а й його зовнішньополітичних ініціатив, таких як пропозиція введення мит на товари з країн НАТО через напруженість навколо Гренландії. До цього додаються внутрішні економічні проблеми, зокрема велике боргове навантаження США та очікування змін у керівництві Федеральної резервної системи, що може вплинути на подальшу монетарну політику.
Трамп також зазначив, що на курс валюти можна впливати, проте він не вважає це необхідним для поточної економічної ситуації.
“Я міг би зробити так, щоб він зростав або падав, як йо-йо”, – припустив президент.
Разом з тим, американський лідер розкритикував Китай та Японію за їхні минулі спроби девальвувати єну та юань, назвавши таку конкуренцію несправедливою щодо американських товарів.
Раніше повідомлялося, що економічну політику президента США Дональда Трампа підтримують лише 31% американців. Про це свідчить опитування Associated Press
Підтримка Трампа у США впала до рекордно низького рівня – опитування
-
ЗМІ дізнались про наслідки перебоїв зі світлом для металургії
Тривалі відключення підприємств гірничо-металургійного комплексу від енергомереж можуть призвести до серйозних економічних і техногенних наслідків, оскільки такі виробництва не здатні працювати на альтернативних джерелах живлення. Про це пише Економічна правда з посиланням на коментар компанії Метінвест.
Там нагадали, що металургійні та гірничі підприємства мають безперервні технологічні цикли і потребують стабільного промислового електропостачання великої потужності.
“Виробничі процеси ГМК технічно неможливо замінити децентралізованими рішеннями без ризику зупинення виробництва, аварій та незворотних пошкоджень обладнання”, – зазначили в Метінвесті.
Вказано, що на відміну від підприємств торгівлі чи сфери послуг, автономні генератори для таких об’єктів не є рішенням.
В ОП Укрметалургпром попередили, що тривале знеструмлення підприємств ГМК матиме масштабні наслідки для економіки. Галузь навіть в умовах війни формує значну частку валового внутрішнього продукту України – 7,2% у 2024 році разом із суміжними секторами, а також забезпечує понад 15% експорту та суттєві валютні надходження.
Крім того, у ГМК працюють понад 63 тис. осіб, а разом із суміжними галузями – близько 400 тис. працівників. У 2024 році металургія та гірничодобувний сектор згенерували близько 36 млрд грн податкових надходжень, а сукупний мультиплікаційний ефект для економіки оцінюється у 180 млрд грн, особливо в регіонах присутності підприємств.
Окрему загрозу становлять техногенні ризики. Підприємства ГМК належать до об’єктів підвищеної небезпеки та потребують безперервного електропостачання для запобігання аваріям і катастрофам. Також металургійні підприємства відіграють важливу роль у забезпеченні роботи соціальної та комунальної інфраструктури на місцях.
Наразі ситуація з енергопостачанням залишається вкрай складною: через масовані атаки РФ на енергетичну інфраструктуру активи Метінвесту в Запорізькій та Дніпропетровській областях упродовж останніх місяців неодноразово вимушено призупиняли роботу. Але, завдяки частковій наявності власної генерації та оперативним діям персоналу, вдалося уникнути техногенних катастроф і відновити виробництво після ліквідації наслідків аварійних відключень. -
За рік майже 600 тисяч росіян були оголошені банкрутами
Протягом 2025 року близько 568 тис. росіян були оголошено банкрутами в судовому порядку, а ще 61,3 тис. осіб дістали цей статус без суду – за спрощеною процедурою. Про це свідчить інформація з Федресурсу, повідомляє російське провладне інформагентство РБК.
В результаті загальна кількість фінансово неспроможних росіян з часу появи інституту судового банкрутства у 2015 році та позасудового механізму у 2020-му сягла 2,22 млн осіб.
У 2025 році кількість судових банкрутств фізичних осіб та індивідуальних підприємців з подальшою реалізацією майна була на 31,5% більшою, ніж у 2024 році (431,8 тис.).
Торік згоду суду на переоцінку зобов’язань отримали 38 тис. осіб проти 50 тис. 2024 року.
Ініціаторами банкрутства в судовому порядку, як і раніше, залишаються самі боржники – частка самостійно розпочатих процедур за рік досягла 97,3%. Також було відкрито 68,3 тис. рублів процедур позасудового банкрутства, що на 22,9% більше, ніж 2024-го. Число завершених справ при цьому збільшилося на 70,4%, у тому числі за рахунок заяв, підданих роком раніше. Тоді банкрутство без суду стало доступним пенсіонерам та одержувачам допомоги на дитину.
Потенціал для нових банкрутств в Росії чималий. У січні-листопаді 2025 року на виконанні у російських судових приставів перебувало 33,3 млн справ про стягнення боргів за кредитами та позиками з фізосіб на 3,8 трлн руб.