За даними Міжнародного валютного фонду, загальний борг світу у доларовому еквіваленті досяг 251 трильйона доларів, що перевищує 235% світового валового внутрішнього продукту. Глобальний приватний борг зменшився до менш ніж 143% ВВП, що є найнижчим рівнем з 2015 року, через скорочення зобов’язань домогосподарств та незначні зміни в боргу корпорацій. Державний борг світу зріс майже до 93% ВВП, досягнувши 251 трильйон доларів. Державний борг у США збільшився до 121% ВВП, у Китаї – до 88%. У країнах, що розвиваються, державний борг в середньому знизився до менш ніж 56%. Тенденції приватного боргу відрізнялися залежно від країни: у США спостерігалося падіння до 143% ВВП, а в Китаї – зростання до 206% ВВП.
Позначка: Економіка
-
Китай тестує поставки в Європу Північним морським шляхом
Китай планує відправити контейнеровоз по Північному морському шляху до Європи з метою скоротити час доставки вантажів з Азії майже вдвоє. Цей шлях є коротшим на 40% порівняно з традиційними маршрутами через Червоне море та Суецький канал. Експерти вважають, що в Арктиці судно потребуватиме супроводження криголамів. Цей експеримент є спробою організувати регулярні рейси по Північному морському шляху. Наразі обсяги перевезень по цьому шляху є невеликими порівняно з іншими маршрутами, але можуть зрости в майбутньому. У 2024 році Північний морський шлях перевіз 38 млн тонн вантажів, але це становить лише невелику частку від загальної торгівлі між Азією та Європою.
-
СБ надав $88 млн на підтримку бізнесу в Україні
Міністерство економіки та Міжнародний банк реконструкції та розвитку підписали угоду про позику на 88 мільйонів доларів для підтримки малих і середніх підприємств в Україні. Ці кошти будуть використані на програми, які сприяють розвитку бізнесу, такі як доступні кредити, гранти для переробних підприємств та інші. Фінансування програми буде здійснюватися за принципом результатів, тобто гроші будуть виділятися лише за досягнення конкретних цілей. Також Україна та Світовий банк домовились про запуск нової п’ятирічної програми на 200 мільйонів доларів для підготовки проєктів відбудови.
-
Ціна на золото оновила історичний рекорд
Ціна золота установила новий історичний рекорд, перевищивши $3700 за унцію на біржі Comex у вівторок, 16 вересня. Котирування грудневих ф’ючерсів на золото піднялися на 0,4% до $3735,5 за унцію. Ціна золота зросла на 35% з початку року, головним чином через очікування зниження процентних ставок Федеральною резервною системою США. Ринок оцінює ймовірність зниження ставок на 25 базисних пунктів на майже 96%, що призводить до послаблення долара. Це збільшує попит на золото серед власників інших валют, що призводить до подальшого зростання ціни на дорогоцінний метал.
-
Кабмін ухвалив проєкт держбюджету на 2026 рік
Уряд України затвердив проєкт державного бюджету на 2026 рік і передав його до Верховної Ради. Прем’єр-міністрка Юлія Свириденко заявила, що бюджет орієнтований на потреби оборони та освіти. Згідно з документом, видатки становитимуть 4,8 трлн гривень, доходи – 2,826 трлн гривень. Дефіцит бюджету прогнозується на рівні до 18,4% ВВП. На оборону передбачено 2,8 трлн гривень, а на освіту – 265,4 млрд гривень. Серед інших пунктів бюджету – підвищення зарплат педагогічних працівників, безоплатне харчування для школярів та збільшення фінансування науки та охорони здоров’я.
-
Втрати Європи від екстремальної спеки сягнули понад 40 млрд євро
Екстремальна спека в Європі призвела до великих збитків у економіці на десятки мільярдів євро. Науковці попереджають, що наслідки лише посилюватимуться. Відповідно до аналізу, через спеку, посухи та повені цього літа, Європа втратила щонайменше 43 млрд євро. Економічний удар від цих природних катастроф вже склав 0,26% від ВВП ЄС у 2024 році, а до 2029 року збитки можуть зрости до 126 млрд євро. Найбільше постраждали Кіпр, Греція, Мальта і Болгарія. Учені вважають, що екстремальні погодні явища цього літа були посилені глобальним потеплінням. Аналіз наслідків таких природних катастроф враховує не лише прямі збитки, а й непрямі, такі як перебої в транспорті або обмеження робочого часу через спеку. Учені закликають звертати увагу на широкий спектр наслідків екстремальної погоди, оскільки вони можуть бути так само руйнівними, як і прямі збитки.
-
“Зерно за авто”: ЗМІ дізнались про бартер між Росією та Китаєм
Російські компанії, які стикаються з західними санкціями, вирішили повернутися до практики бартерних угод, яка була популярна в 1990-х роках. Це дозволяє їм уникнути банківських операцій при співпраці з китайськими партнерами. Китайські банки боються втратити можливість працювати з Росією через ризик попадання під санкції. За даними Reuters, за останні два роки було укладено вісім бартерних угод між російськими та китайськими компаніями. Це свідчить про зростаючу популярність цього виду угод. Угоди часто включають обмін сільськогосподарською продукцією з Росії на різноманітні товари з Китаю. Китайські компанії вважають бартерні угоди важливим інструментом співпраці з російськими партнерами через проблеми з грошовими розрахунками та локалізацією.
-
Російські забудовники на межі банкрутства – розвідка
У Росії близько 20% девелоперів стали на межу банкрутства через зниження продажів та високі ставки, а ця частка може зрости до 30%. Особливо вразливими є компанії, що будують масове житло та залежать від попиту на іпотеку. Більше 19% забудовників відкладають терміни здачі об’єктів, що призводить до проблем. Галузь страждає від низького попиту, обмеженої державної підтримки та втрат ресурсів через війну з Україною. Це спричиняє зменшення продажів, зростання боргів та зупинку будівництва. Інвестиції в нерухомість упали на 44% у першому півріччі 2025 року. Банки ускладнюють умови кредитування, відхиляючи багато заявок на іпотеку. Навіть людям з доброю кредитною історією складно отримати кредит, оскільки витрати на іпотеку можуть сягати 25% річних. Ситуація також погіршилася у корпоративному секторі, де зростає кількість проблемних кредитів. Влада розглядає введення мораторію на банкрутства девелоперів та інші заходи для підтримки галузі.
-
Хоче, та не може: чому Путін не спішить укладати мирну угоду
Україна зазнала поразки у спробі відновити колишню російську імперію, що була задумка Путіна. Росія, хоча і отримала певні тактичні перемоги, все ж не має можливості досягти стратегічного прориву. Війна зараз у глухому куті, і Росія сама привела себе до занепаду. Путін, хоча й не готовий до мирного врегулювання, рано чи пізно має припинити війну в Україні. Війна не дозволила Росії стати світовою супердержавою, а замість цього вона виявила свою слабкість. Росія понизилася до рівня не задоволеного партнера Китаю. Зустріч Трампа з Путіним підтвердила позиції російського лідера і відкрила зелене світло для подальшої війни в Україні. Україна знаходиться на завершальній фазі війни, і хоча перемовини можуть тривати довго, це означає початок кінця конфлікту. Для України перемога означає вихід із “русского мира” і вступ до європейського співтовариства.
-
Нацбанк учетверте поспіль зберіг облікову ставку
Національний банк України вже вчетверте поспіль залишив облікову ставку на рівні 15,5% річних. Це рішення призначене для забезпечення стійкості на валютному ринку, контролювання очікувань і досягнення цілі інфляції на рівні 5%. Центробанк готовий реагувати на зміни в економіці і зменшити облікову ставку у майбутньому, якщо це буде необхідно. Підвищення облікової ставки вказує на інфляційний тиск і сповіщає про можливе зниження темпів економічного зростання.