Іспанія, Нідерланди, Італія та Німеччина стали найбільшими імпортерами української агропродукції у 2024/2025 маркетинговому році. Сумарний обсяг імпорту сягнув 6,5 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба Апарату Верховної Ради, посилаючись на дані Мінагрополітики.
“Найбільшими імпортерами української агропродукції є європейські країни, серед яких Іспанія, які закупили продукції на 2,7 млрд дол., Нідерланди – 1,6 млрд дол., Італія – 1,3 млрд дол. та Німеччина – 1,2 млрд дол.”, – мовиться в повідомленні.
Сьогодні з початку 2024/25 маркетингового року Україна експортувала 40,04 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1,67 млн т було відвантажено від початку поточного місяця.
З початку поточного сезону Україна експортувала пшениці 15,56 млн т (у 2023/2024 маркетинговому році – 18,12 млн т), ячменю – 2,31 млн т (2,46 млн т), жита – 10,8 тис. т (1,6 тис. т), а кукурудзи – 21,56 млн т (28,41 млн т).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону нині оцінюється в 68,7 тис. т (у 2023/24 МР – 96,7 тис. т), у т. ч. пшеничного – 61,2 тис. т (91,3 тис. т).
В межах оновленої експортної стратегії Україна планує вихід на нові ринки після втрати торгового безвізу з ЄС.
У планах на поточний рік вихід на 31 новий ринок, зокрема в країнах Африки, Близького Сходу та Китаю. Водночас головним завданням є перехід від сировинної моделі економіки до моделі з доданою вартістю.
“Сьогодні український агроекспорт – це 24,5 млрд дол. в рік. А агроекспорт Польщі – 56 млрд дол. Тому що середня ціна тонни, яку експортує України складає 309 дол., а в Польщі 1560 дол. Це завдяки тому, що в ЄС переробляють продукцію і експортують її з доданою вартістю, а Україна продає за кордон зерно, майже не переробляючи його”, – наголосили у відомстві.
Позначка: Економіка
-
Став відомий найбільший імпортер агропродукції України серед країн ЄС
-
США підписали торгову угоду з Китаєм – Трамп
США підписали торговельну угоду з Китаєм і планують укласти аналогічний договір з Індією. Про це заявив американський президент Дональд Трамп під час виступу в Білому домі пізно ввечері 26 червня.
“Ми тільки що підписали угоду з Китаєм”, – заявив голова Білого дому.
За його словами, Америка тепер планує підписати таку ж угоду й з Індією.
Водночас він зазначив, що Вашингтон не обов’язково буде домовлятися зі всіма країнами. Окремим країна просто надішлють повідомлення: “Тепер ви платите мита 25-45%”.
“Це простий спосіб зробити це. Однак мої люди не хочуть діяти так. Вони прагнуть укласти більше угод, ніж я б зробив”, – запевняє Трамп. -
Державний борг України виріс на мільярд доларів
Протягом травня Україна наростила свій державний борг на мільярд доларів. Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів України в середу, 26 травня.
“Протягом травня 2025 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилась у гривневому еквіваленті на 34,88 млрд гривень і в доларовому еквіваленті державний та гарантований державою борг збільшився на 1,00 млрд доларів”, – йдеться в повідомленні.
Станом на 31 травня державний та гарантований державою борг України становив 180,97 млрд доларів. За даними відомства, державний та гарантований державою зовнішній борг складає 5 584,80 млрд гривень. Тобто – 74,31% загальної суми державного та гарантованого державою боргу. У перерахунку – це 134,48 млрд доларів. Державний та гарантований державою внутрішній борг на рівні 1 930,41 млрд гривень. Що відповідає 46,48 млрд доларів.Також, за даними документа, станом на 31травня:
Державний борг України становив 7 239,17 млрд гривень, або 174,32 млрд доларів. Державний зовнішній борг становив 5 387,51 млрд гривень), або 129,73 млрд доларів. Державний внутрішній борг становив 1 851,66 млрд гривень, або 44,59 млрд доларів.
“Гарантований державою борг України становив 276,04 млрд гривень (3,67%), або 6,65 млрд доларів”, – інформує документ.
З чого складається гарантований державою борг України. Це зокрема:- гарантований державою зовнішній борг – 197,29 млрд гривень (2,63%), або 4,75 млрд доларів;
- гарантований державою внутрішній борг – 78,75 млрд гривень (1,05%), або 1,90 млрд доларів.
Нагадаємо, за 2024 рік держборг України за рік зріс на 1,4 трлн гривень. При цьому зазначалось, що держборг України стає дешевшим та більш довгостроковим.
-
Китай у 13 разів збільшив постачання картоплі до РФ
У січні-травні 2025 року Китай експортував до Росії картоплі на 36,8 млн доларів. Це майже у 13 разів більше проти аналогічного періоду 2024 року, коли обсяг постачань становив 2,9 млн доларів. Про це свідчать дані Головного митного управління КНР.
Так, у травні постачання сягнули 14,6 млн доларів, що значно більше, ніж 1,9 млн доларів у травні торік, і перевищили квітневий показник в 11,2 млн доларів.
За результатами п’яти місяців Росія піднялася з шостого на друге місце серед найбільших імпортерів китайської картоплі, поступившись лише Киргизстану (94 млн доларів).
Зростання імпорту в РФ зумовлене різким скороченням власного виробництва картоплі. У 2024 році урожай знизився майже на 12% – з 20,2 млн тонн до 17,83 млн тонн. Зокрема, в агропідприємствах виробництво скоротилося з 5,23 млн до 4,35 млн тонн, тоді як у фермерів – з 3,4 млн до 2,95 млн тонн.
На тлі дефіциту ціни на картоплю в РФ стрімко зросли – за даними Росстату, з початку року продукт подорожчав майже у 1,6 раза, очоливши зростання на ринку плодоовочевої продукції. -
Ресурси для зростання економіки РФ вичерпано
Голова Центробанку Росії, Ельвіра Набіулліна, повідомила про вичерпання ресурсів, які дозволяли російській економіці рости під час війни з Україною та санкцій. Вона зауважила, що таке зростання було можливе завдяки задіянню вільних ресурсів, таких як праця, виробничі потужності, запаси капіталу банків та гроші Фонду національного добробуту. Набіулліна вважає, що ці ресурси вже вичерпані, що може призвести до різкого падіння економіки. Експерти вбачають ознаки рецесії в Росії, враховуючи сповільнення темпів економічного зростання та інші показники. Уряд та Центробанк передбачають низьке зростання ВВП у майбутньому та вважають, що потрібно перейти до нової моделі зростання, заснованої на приватних інвестиціях та підвищенні продуктивності праці. Однак санкції ускладнюють вихід з кризи, обмежуючи доступ до технологій, фінансування та інвестицій.
-
Глава МВФ розповіла про наслідки ударів по Ірану
Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва вважає, що удари США по Ірану можуть призвести до широкомасштабних наслідків, які виходять за межі енергетики. Вона стверджує, що це може призвести до зростання глобальної невизначеності, що може вплинути на економічні перспективи у великих країнах. Ці удари вже вплинули на ціни на енергоносії, і можуть мати подальші наслідки. Армія оборони Ізраїлю проводить військову операцію проти іранських об’єктів, які можуть бути пов’язані з ядерною програмою Ірану. США також здійснили удари по ядерних об’єктах в Ірані. Такі події спричинили занепокоєння щодо майбутнього ситуації в регіоні та в світі загалом.
-
Україна вперше обійшла Росію за обсягом торгівлі з Німеччиною за рік
У 2024 році обсяг торгівлі між Україною та Німеччиною вперше в історії перевищив обсяги торгівлі Німеччини з Росією. Радник посольства України в Берліні Віталій Іващук повідомив, що ці торговельні відносини стрімко розвиваються не лише на міждержавному рівні, а й у формі міжрегіональних та міжміських партнерств. За даними німецької статистики, Україна випередила Росію як торговельний партнер Німеччини у 2024 році. Найбільш перспективними галузями для німецького бізнесу є відновлення, енергетика, IT-сфера, цифровізація та оборонно-промисловий комплекс.
-
Швейцарія зняла економічні санкції з Сирії
Федеральна рада Швейцарії прийняла рішення скасувати ряд економічних санкцій проти Сирії, включаючи обмеження щодо Центрального банку країни. Це рішення було ухвалено після повалення режиму Башара Асада у 2024 році. Санкції, які були зняті, стосувалися фінансових послуг, торгівлі дорогоцінними металами та іншого. Водночас, санкції проти осіб та установ, пов’язаних із попереднім урядом, залишаються чинними. Швейцарія нині повністю скасувала деякі торгові та фінансові обмеження, зокрема вилучивши зі списку 24 організації, включаючи Центральний банк Сирії. Після усунення Асада влади у країні почався процес нормалізації міжнародних зв’язків. Сирія зараз потребує міжнародної допомоги, оскільки більшість населення країни живе у бідності.
-
Голова Сбєрбанку визнав “ідеальний шторм” в економіці Росії
Глава Сбербанку РФ, Герман Греф, виступаючи на Петербурзькому міжнародному економічному форумі, заявив про складну економічну ситуацію в Росії, яку він назвав “ідеальним штормом”. Він вказав на проблеми, такі як високі реальні ставки, які гальмують інвестиції, недооцінений курс рубля, зростання дефіциту бюджету та низьку продуктивність праці. Інші представники влади також визнали проблеми в економіці, хоча деякі з них вважають, що це лише тимчасове явище. Президент РФ, Володимир Путін, вважає, що стратегічною метою є перехід до збалансованого зростання та запобігання рецесії. Він закликав до розумної бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, спрямованої на підтримку економічного зростання та збереження стабільності. Попри стрімке зростання світових цін на нафту, доходи Росії від експорту сировини зазнають тиску через зміцнення національної валюти.
-
Сирія вперше за 14 років здійснила платіж через SWIFT
Центробанк Сирії повідомив про здійснення першої міжнародної банківської операції через систему SWIFT після початку громадянської війни. Платіж було здійснено між сирійським та італійським банками 16 червня. Це стало можливим після понад десяти років санкцій та міжнародної ізоляції. Сирійські банки були відключені від SWIFT в 2011 році через дії режиму Башара Асада, але після його усунення від влади у 2024 році почалася нормалізація міжнародних відносин. Сирія зараз потребує значної міжнародної допомоги, оскільки більшість населення країни живе у бідності. Голова центрального банку Сирії вважає, що повернення до глобальної фінансової системи є ключем до відновлення економіки та інфраструктури країни.