Голова Сбербанку РФ Герман Греф заявив, що проблеми в російській економіці, спричинені зростанням військових витрат, інфляцією та підвищенням ключової ставки, не вдасться швидко вирішити. Про це повідомляє The Moscow Times у понеділок, 30 червня.
“Наступний, 2026 рік, також, схоже, буде не з найпростіших”, – заявив він у понеділок на щорічних зборах акціонерів банку.
За його словами, на ситуацію впливатимуть геополітичні чинники, динаміка ВВП та ставки Центрального банку РФ.
Глава Сбербанку також визнав погіршення якості кредитного портфеля банку. За його словами, зростає кількість звернень щодо реструктуризації боргів як від бізнесу, так і від фізичних осіб.
“Сподіваюся, як завжди, ми зможемо знайти спільні плани проходження цих складних часів”, – сказав він.
За інформацією Bloomberg, російські банкіри в неформальних розмовах попереджають про загрозу банківської кризи протягом 12 місяців через зростання заборгованості за кредитами.
Співрозмовники агентства оцінили обсяг потенційної проблеми у трильйони рублів. У статистиці ЦБ РФ ця криза поки не відображена: офіційно проблемні кредити становлять близько 4% у бізнесу та трохи понад 5% – у фізичних осіб. Проте багато позичальників просто відтерміновують платежі, тож проблеми не потрапляють до звітності.
Навіть аналітики близького до уряду РФ Центру макроекономічного аналізу і короткострокового прогнозування, попереджають, що у у зоні ризику перебувають підприємства, на які припадає 17% загальної виручки економіки.
Серед найбільш вразливих галузей аналітики назвали: рибну та добувну промисловість, виробництво одягу та шкіряних виробів, автомобільну промисловість і торгівлю, нафтопереробку, інженерне будівництво, водний транспорт і поштовий зв’язок.
Окрім банківських боргів, в РФ фіксується також зростання неплатежів між компаніями. Із жовтня минулого року до березня 2025-го їх обсяг зріс на 11,6%, тоді як в обробній промисловості – майже на 40%. Це рекордні показники з часів пандемії.
Раніше Греф заявив, що російська економіка опинилася в умовах “ідеального шторму”, сформованого низкою проблем.
Позначка: Економіка Росії
-
Голова Сбєрбанку попередив про складні часи в російській економіці
-
Путін анонсував скорочення військових витрат
Росія може скоротити бюджетні витрати на “оборону”, зростання яких стало однією із причин збільшення темпів інфляції. Про це заявив правитель РФ Володимир Путін на прес-конференції у Мінську, передають росЗМІ у п’ятницю, 27 червня.
“Так, у нас немаленькі (оборонні – ред.) витрати сьогодні, це 6,3% ВВП. Багато це чи мало? Я вважаю, що багато, і це, звичайно, одна з проблем, у тому числі для бюджету, які ми маємо вирішувати. І ми вирішуємо її гідно”, – сказав російський диктатор.
За словами Путіна, 6,3% ВВП – це 13,5 трлн рублів (сумарний обсяг ВВП у грошовому вимірі – 223 трлн рублів). “Ми заплатили за це (зростання бюджетних видатків – ред.) інфляцією, але ми зараз боремося із цією інфляцією”, – зазначив очільник Кремля.“Ми-то плануємо скорочення витрат на оборону…Ми – так, хочемо завершити спеціальну військову операцію (так влада Росії називає повномасштабну війну проти України – ред.) з потрібним нам результатом. Звичайно, але на це все і розраховується у нас, саме під це, а не під агресивні плани щодо Європи і країн НАТО. І ми плануємо зменшувати витрати. А вони планують – збільшувати. Так хто себе веде агресивно?” – сказав Путін.
Нагадаємо, раніше Путін підписав поправки до бюджету на 2025 рік, які передбачають значне скорочення витрат на економіку після обвалу нафтово-газових доходів. Проблеми в економіці РФ накопичуються. Чи скоро колапс
-
Путін урізав бюджет після падіння нафтових доходів
Глава Росії Володимир Путін підписав поправки до бюджету на 2025 рік, які передбачають значне скорочення витрат на економіку після обвалу нафтово-газових доходів. Витрати скорочують у кількох ключових держпрограмах через те, що дефіцит бюджету РФ утричі перевищить прогноз. П’ять основних держпрограм потрапили під скорочення, зокрема програма розвитку промисловості та науково-технічного розвитку РФ. Ці рішення прийнято через падіння цін на нафту та зміцнення курсу рубля. Відомо, що бюджет РФ отримає на 24% менше доходів від нафти й газу, ніж очікувалося. Уряд також розглядає варіанти перегляду бюджетного правила та зниження витрат. Аналітики попереджають, що Фонд національного добробуту може бути вичерпано вже у 2026 році, якщо ціни на нафту залишаться низькими.
-
Санкції змусять Росію купувати алмази у самої себе
У 2025 році уряд Росії планує закуповувати алмази за допомогою бюджетних коштів, щоб підтримати державну корпорацію Алроса, яка стала об’єктом західних санкцій та втратила більшість свого експорту. Заступник міністра фінансів РФ Олексій Моїсеєв заявив про це із посиланням на російські ЗМІ. У бюджеті Росії на наступні три роки передбачено 154 мільярди рублів на закупівлю дорогоцінних каменів для Держфонду дорогоцінних металів і каменів РФ, половина з яких буде витрачена на алмази. Компанія Алроса потребує підтримки через введені санкції, які призвели до стрімкого зниження продажів, втрат та збитковості. Закупівля алмазів за рахунок державних коштів дозволить компанії отримати підтримку в розмірі близько 26 мільярдів рублів у 2025 році.
-
Російські заводи масово залучають робітників з Азії
У 2024 році великі та малі промислові підприємства Росії найняли на роботу 47 тисяч робітників з Китаю, Індії, Туреччини та Сербії, що на 16% більше за урядову квоту. Це робиться через потреби ринку праці та відсутність відповідних кадрів в Росії. Іноземці, які працюють на російських підприємствах, є відповідальними та не схильними до конфліктів. Дефіцит кадрів пов’язують з війною в Україні та політикою імпортозаміщення. Особливо це стосується будівництва та оборонно-промислового комплексу. Крім того, КНДР планує відправити працівників до Росії для збільшення виробництва дронів.
-
Зеленський розповів, що чекає “аятолу Путіна”
Український президент Володимир Зеленський заявив, що Росія відкрито демонструє своє бажання продовжувати воєнні дії проти України. Він наголосив, що у світі відомо про намір Кремля відновлювати війну, і нагадав про необхідність посилення співпраці між країнами Європи для зміцнення безпеки. Зеленський вказав на деградацію російської економіки і закликав до підтримки цього процесу, щоб показати Путіну наслідки його політики. Він також зазначив, що режими, як у Ірані, призводять до відсталості країн, і обіцяв прийняти додаткові рішення для відновлення безпеки.
-
Голова Сбєрбанку визнав “ідеальний шторм” в економіці Росії
Глава Сбербанку РФ, Герман Греф, виступаючи на Петербурзькому міжнародному економічному форумі, заявив про складну економічну ситуацію в Росії, яку він назвав “ідеальним штормом”. Він вказав на проблеми, такі як високі реальні ставки, які гальмують інвестиції, недооцінений курс рубля, зростання дефіциту бюджету та низьку продуктивність праці. Інші представники влади також визнали проблеми в економіці, хоча деякі з них вважають, що це лише тимчасове явище. Президент РФ, Володимир Путін, вважає, що стратегічною метою є перехід до збалансованого зростання та запобігання рецесії. Він закликав до розумної бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, спрямованої на підтримку економічного зростання та збереження стабільності. Попри стрімке зростання світових цін на нафту, доходи Росії від експорту сировини зазнають тиску через зміцнення національної валюти.
-
Доходи Росії від експорту нафти за травень значно скоротилися – МЕА
У травні 2025 року доходи Росії від експорту нафти та нафтопродуктів знизилися на 0,48 мільярда доларів до 12,6 мільярда доларів порівняно з квітнем. Міжнародне енергетичне агентство повідомило, що експорт нафти та нафтопродуктів з РФ скоротився на 0,23 мільйона барелів на добу до 7,3 мільйона барелів на добу порівняно з попереднім роком. Експорт нафти залишився на рівні попереднього місяця – 4,7 мільйона барелів на добу, але був нижчим за той самий період року тому. Експорт нафтопродуктів також зменшився до 2,6 мільйона барелів на добу. Також, відомо, що США відмовляються підтримати пропозицію щодо зниження граничної ціни на російську нафту на саміті Великої сімки. У той же час, російський “тіньовий” танкер зіткнувся з іншим судном поряд з ОАЕ – повідомляють ЗМІ.
-
Росіяни стали гірше платити за кредитами
Росіяни дедалі гірше платять за кредитами, які набрали під час буму 2023 року та першої половини 2024 року. Іпотечні, споживчі та автомобільні кредити тепер “визрівають”. Про це свідчать дані Центробанку Росії, повідомляє видання The Moscow Times в Telegram.
“Обсяг і частка проблемних кредитів зростають, за I квартал вони збільшилися майже на 200 млрд. руб., або приблизно на 2 млрд. руб. на день”, – ідеться в повідомленні.
Погіршення якості портфеля відображається у вартості ризику: відношення витрат на резерви до розміру портфеля.
Банкам довелося створювати більше резервів. Таким чином за три місяці вартість ризику у роздробі підскочила з 2,1% до 3,6%, зазначає ЦБ.
Це “істотно вище за середньоісторичне значення”, яке становить приблизно 2%, зазначає регулятор.
Як ми вже писали, росіяни масово скаржаться на інфляцію. Зростання цін непокоїть росіян все більше – 67% опитаних вказали це головною проблемою.
Банки масово відмовляють росіянам у кредитах -
Російські гіганти втрачають активи за кордоном – розвідка
Провідні російські компанії масово втрачають активи за кордоном через санкції, націоналізації та розриви партнерських відносин. Серед останніх втрат – витіснення Алроси з алмазного ринку Анголи. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у четвер, 12 червня.
Десятки провідних російських компаній – Газпром, Сбербанк, Роснафта, Лукойл, ВТБ, Ростех, Росатом тощо – втратили ключові активи за кордоном. Розвідка акцентує, що це вкрай негативно впливає на наповнення бюджету РФ через скорочення валютних надходжень.
Серед найгучніших випадків – позбавлення контролю над енергетичними проєктами, банківських ліцензій, а також вимушений вихід із великих інфраструктурних і оборонних контрактів.
Зокрема до цього переліку приєдналася компанія Алроса, котру повністю витіснили з ангольського алмазного родовища Катока , що черговим кроком до усунення росіян з глобального ринку дорогоцінного каміння.
На тлі стрімкого падіння виручки (-42 % у I кварталі цього року), накопичення нереалізованої продукції на $1,3 млрд та втрати індійського ринку збуту продукції Алроса скорочує персонал, зупиняє проєкти та відмовляється від дивідендів.
Згідно з даними розвідки, російська компанія закінчила 2024 рік зі зростанням чистого боргу до $1,14 млрд і найгіршими фінансовими показниками за останнє десятиліття.