Позначка: Економіка

Ціни на арабіку впали на тлі очікування рекордного врожаю у Бразилії

Ціни на каву знизилися на біржі на тлі очікувань високого врожаю в Бразилії – найбільшому постачальнику кави у світі. Про це повідомляє Reuters.

Ф’ючерси на арабіку за результатами торгів у Нью-Йорку напередодні подешевшали на 0,2% – до $3,0785 за фунт, що стало мінімальним рівнем за минулі п’ять місяців.

Новий урожай кави у Бразилії, збір якого розпочнеться вже за кілька місяців, може досягти рекордних 75,8 млн мішків, наводить агентство прогноз компанії EISA. Вага одного мішка становить 60 кг.

Згідно з оцінкою EISA, врожай кави сорту арабіка становитиме 48 млн мішків, робусти – 27,8 млн мішків.

Нагадаємо, ціни на какао у Нью-Йорку впали нижче $4 тис. за тонну вперше з 2023 року, частково знівелювавши стрімке зростання, котре раніше створювало проблеми для шоколадної індустрії.
Індекс Еспресо: як змінилася ціна чашки кави в Україні

06.02.2026
В бюджеті регіонів РФ утворилася рекордна “дірка” – ЗМІ

Російські регіони завершили 2025 з сумарним дефіцитом місцевих бюджетом на 1,538 трильйона рублів. Порівняно з 2024 роком “дірка” в бюджетах суб’єктів збільшилась у 5 разів, щодо 2023 року — майже у 8 разів. Її підсумковий розмір став безпрецедентним за 20 років доступної статистики. Про це свідчить звіт Мінфіну РФ, повідомляє The Moscow Times.
Попередній так званий рекорд регіони встановили під час кризи пандемії – 677 млрд рублів у 2020 році.
За підсумками року надходження до регіонів ключового податку на прибуток скоротилися на 8,5%, до 5,278 трлн. рублів, а загальні доходи зросли лише на 4,8% – до 25,87 трлн. При цьому витрати стали більшими на 10% і досягли 27,408 трлн рублів.
Додаткової грошової допомоги з федеральної скарбниці губернатори не отримали: трансферти – 3,96 трлн. рублів – залишилися практично на рівні минулого року і нижче, ніж 2023-го.
Тому латати “дірки” місцевій владі довелося коштом боргу: його розмір на кінець року досяг 3,5 трлн. рублів і став максимальним за 15 років.
В деяких суб’єктах почалася криза неплатежів зарплат бюджетникам. Без грошей залишилися, зокрема, вчителі та лікарі у Кемеровській області, медпрацівники у Хакасії, пожежники із Забайкальського краю, а також співробітники Сибірського відділення РАН.
Полегшення проблем регіонам у 2026 році навряд чи варто чекати, вважають економісти, оскільки через підвищення податків бізнес недорахується прибутку, а суб’єкти – податку на прибуток.

06.02.2026
В бюджет регіонів РФ утворилася найбільша за всю історію “дірка”

Російські регіони завершили 2025 з сумарним дефіцитом місцевих бюджетом на 1,538 трильйона рублів. Порівняно з 2024 роком “дірка” в бюджетах суб’єктів збільшилась у 5 разів, щодо 2023 року — майже у 8 разів. Її підсумковий розмір став безпрецедентним за 20 років доступної статистики. Про це свідчить звіт Мінфіну РФ.
Попередній так званий рекорд регіони встановили під час кризи пандемії – 677 млрд рублів у 2020 році.
За підсумками року надходження до регіонів ключового податку на прибуток скоротилися на 8,5%, до 5,278 трлн. рублів, а загальні доходи зросли лише на 4,8% – до 25,87 трлн. При цьому витрати стали більшими на 10% і досягли 27,408 трлн рублів.
Додаткової грошової допомоги з федеральної скарбниці губернатори не отримали: трансферти – 3,96 трлн. рублів – залишилися практично на рівні минулого року і нижче, ніж 2023-го.
Тому латати “дірки” місцевій владі довелося коштом боргу: його розмір на кінець року досяг 3,5 трлн. рублів і став максимальним за 15 років.
В деяких суб’єктах почалася криза неплатежів зарплат бюджетникам. Без грошей залишилися, зокрема, вчителі та лікарі у Кемеровській області, медпрацівники у Хакасії, пожежники із Забайкальського краю, а також співробітники Сибірського відділення РАН.
Полегшення проблем регіонам у 2026 році навряд чи варто чекати, вважають економісти, оскільки через підвищення податків бізнес недорахується прибутку, а суб’єкти – податку на прибуток.

06.02.2026
Резерви України уп’яте оновили історичний рекорд

Міжнародні резерви України у січні 2025 року зросли на 0,6% порівняно з груднем і станом на 1 лютого становили $57,7 млрд. Про це повідомляє Національний банк України. Загалом динаміку резервів у січні визначала низка чинників, зазначає регулятор.
По-перше, це надходження на користь уряду та виплати за обслуговування й погашення державного боргу. На валютні рахунки уряду в Нацбанку в січні надійшло понад 3,1млрд дол. через рахунки Світового банку.
За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 310,7 млн дол., у тому числі 233,9 млн дол. – обслуговування та погашення ОЗДП та 76,8 млн дол. – сплата іншим кредиторам.
Крім того, Україна сплатила МВФ 171,6 млн дол.
По-друге, це операції Нацбанку на валютному ринку України.
У січні 2026 року порівняно з груднем 2025 року чистий продаж валюти Національним банком зменшився на 20,7%. Відповідно до балансових даних НБУ продав на валютному ринку понад 3,7 млрд дол.
По-третє, це переоцінка фінансових інструментів (унаслідок зміни ринкової вартості та курсів валют). У січні завдяки переоцінці вартість фінансових інструментів збільшилася на понад 1,4 млрд дол.
“Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 6 місяців майбутнього імпорту”, – заявили у НБУ.

06.02.2026
Путіна попереджають про економічну кризу до літа – ЗМІ

У найближчі місяці в Росії може вибухнути економічна криза. Про це російського диктатора попередили чиновники фінансового блоку уряду РФ, повідомляє The Washington Post з посиланням на джерело, що знаходиться в безпосередньому контакті з цими чиновниками.
За словами співрозмовника видання, попередження Путіну стають дедалі наполегливішими, а криза, на думку чиновників, може настати вже влітку. Путіна попередили, що без подальшого підвищення податків дефіцит бюджету продовжить зростати через зменшення нафтогазових доходів, а банківська система перебуває під зростаючим тиском через високі відсоткові ставки та кредити для фінансування війни.
До настання кризи залишилося “три-чотири місяці”, сказав виданнюодин із московських топ-менеджерів. За його словами, інфляція за всіма ознаками значно вища за декларовані владою 6%, незважаючи на дуже жорстку політику ЦБ РФ. На майбутню кризу також вказують вимушені звільнення тисяч робітників і рекордна з пандемії хвиля закриттів ресторанів і барів у Москві.

06.02.2026
Золото набирає в ціні після стрімкого здешевлення

Ринок дорогоцінних металів демонструє ознаки відновлення після значного спаду. Станом на сьогодні ціни на золото піднялися, перевищивши позначку у $5 000 за унцію. Цей рух пов’язаний із активізацією інвесторів, які скуповують метал на фоні попереднього падіння до рекордно низьких відміток. Про це в четвер, 5 лютого, повідомляє Bloomberg.

Згідно з даними ранкових торгів, спотова ціна золота зросла на 1,2%, частково компенсувавши втрати, завдані різким обвалом наприкінці минулого тижня. Хоча на кінець торгів середи ціна залишалася на 11% нижчою за рекордний пік, досягнутий 29 січня, загалом від початку року динаміка лишається позитивною – спостерігається зростання на 15%. Срібло також демонструє пожвавлення, піднявшись вище $90 за унцію.

У попередньому місяці дорогоцінні метали переживали стрімке зростання через спекулятивний інтерес, геополітичну нестабільність і занепокоєння щодо політики Федеральної резервної системи США. Однак минулого тижня це зростання різко припинилося: срібло показало найбільший одноденний спад в історії, а золото пережило найбільше падіння з 2013 року.

Попри таку динаміку, багато інвесторів та експертів залишаються оптимістичними щодо перспектив ринку. Такі фундаментальні чинники, які підштовхнули золото до рекордних висот, залишаються актуальними. Наприклад, інвестиційний фонд Fidelity, що напередодні обвалу продав частину золотих активів, наразі розглядає можливість повернення до ринку, як зазначив Джордж Ефстатопулос, керівник портфеля фонду.

Банки також прогнозують подальше зростання вартості золота. Deutsche Bank підтвердив прогноз збільшення котирувань до $6 000 за унцію, а аналітики Goldman Sachs виказують впевненість у значному потенціалі для зростання ціни до кінця року, орієнтуючи свої очікування на рівень $5 400.

Трейдери пильно стежать за можливими змінами монетарної політики під керівництвом Кевіна Ворша – кандидата на посаду голови ФРС, запропонованого президентом Дональдом Трампом. Президент зазначив, що не підтримуватиме номінацію Ворша у разі його намірів підвищувати відсоткові ставки. Адже середовище низьких ставок традиційно сприяє високому попиту на дорогоцінні метали, які не генерують дохід у вигляді відсотків.

Нагадаємо, наприкінці січня світові ціни на золото опустилися нижче за позначку $5000 за трійську унцію, а на срібло – нижче $100 за унцію на тлі зміцнення долара США. Перед цим золото подорожчало до пікового рівня у майже $5600 за унцію, після чого почався відкат ринку.

На початку лютого, у понеділок, ціни на дорогоцінні метали продовжили різке падіння у понеділок, перекреслюючи рекордне зростання останніх місяців.

05.02.2026
У РФ констатували початок банківської кризи

У Росії почалася системна банківська криза. Про це упонеділок, 2 лютого, повідомляє видання The Moscow Times із посиланням на звіт аналітичного центру ЦМАКП, який є наближений до російської влади.
“Банківська криза, яку раніше передбачала наша система раннього сповіщення, тепер зафіксована згідно з формальними критеріями, а трохи раніше… була вже зафіксована криза поганих боргів”, – констатували прокремлівські економісти.
При цьому, як пише видання, випереджальний індикатор також фіксує високі ризики “втечі вкладників”. Поки що цей ефект не виникає внаслідок латентного характеру кризи, пише ЦМАКП, але “в разі посилення кризових процесів вони можуть вийти на поверхню”.
Під системною банківською кризою економісти розуміють ситуацію, за якої реалізується хоча б одна з умов:
частка проблемних активів банківської системи перевищує 10%;
клієнти вилучають з рахунків і депозитів значну частку коштів;
для запобігання наслідкам проводиться вимушена реорганізація/націоналізація значної частини (понад 10%) банків або масштабна докапіталізація (у розмірі понад 2% ВВП).

При цьому в ЦМАКП стверджують, що обидві кризи все ще “помірні за масштабами” – проблемними є трохи понад 10% сукупних активів і кредитного портфеля банків РФ. Утім, економісти не заперечують, що за окремими напрямками “глибина ураження” може бути і більшою – за кредитами малому і середньому бізнесу (МСБ) вона в середньому 19%, наводить приклад ЦМАКП.
Згідно з даними Центробанку РФ на кінець жовтня, проблемними були визнані офіційно 11,2% корпоративних кредитів на 10,4 трлн рублів і 6,1% роздрібних на 2,3 трлн рублів.

03.02.2026

Уряд повідомив про пакетом енергетичної підтримки

Підприємці зможуть скористатися урядовим пакетом енергетичної підтримки. Про це заявила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко на своєму Telegram-каналі.
“Щоб частково компенсувати витрати й продовжувати працювати в складних енергетичних умовах, малий та середній бізнес, який працює у соціально важливих сферах — аптеки, магазини, пекарні, кав’ярні, майстерні та інші послуги першої необхідності, вже може подавати заявки на державну підтримку”, – зауважила чиновниця.
Енергодопомога ФОП
ФОПи 2–3 груп, які мають щонайменше одного найманого працівника, можуть отримати одноразову безповоротну фінансову допомогу від 7 500 до 15 000 грн – залежно від кількості працівників.
Кошти можна використати на:

Світова економіка помірно зростає, але з глибокими структурними кризами

Світова економіка у 2026 р. демонструє складну динаміку, де помірне зростання переплітається з глибокими структурними кризами та геополітичною напруженістю. Як це позначиться на економіці України в майбутньому? Стійкість з ризиками Згідно з оновленими даними Міжнародного валютного фонду, темпи глобального підйому дещо стабілізувалися, проте в офіційних заявах інституції звучить тривога. “Світова економіка продемонструвала дивовижну стійкість, проте зростання залишається нерівномірним, а геополітична фрагментація створює нові ризики для середньострокових перспектив, вимагаючи від країн посилення фіскальної дисципліни та структурних реформ”, – кажуть в МВФ. Економіка США, попри статус головного локомотива, стикається з серйозним викликом у вигляді обслуговування рекордного державного боргу на тлі високих відсоткових ставок. Аналітики Bloomberg Economics зазначають, що хоча інвестиції в штучний інтелект підтримують фондовий ринок, реальний сектор відчуває тиск через зниження купівельної спроможності та дефіцит кваліфікованих кадрів. Бум технологій поки що не став панацеєю від загального сповільнення продуктивності, що змушує Федеральну резервну систему балансувати на межі між стримуванням інфляції та підтримкою ділової активності.
ЄС, своєю чергою, перебуває у стані болісної трансформації, де енергетична вразливість залишається критичним фактором ризику.
За даними Європейського центрального банку (ЄЦБ), деіндустріалізація провідних економік, зокрема Німеччини, набуває ознак хронічного процесу.
Організація економічного співробітництва (ОЕС) та розвитку наголошує на тому, що старіння населення та недостатні інвестиції в інновації роблять ЄС менш конкурентоспроможним порівняно з азійськими гравцями, що фактично консервує низькі темпи зростання в межах 1,2%.
Китай продовжує боротися з пасткою “середнього доходу”, яка посилюється демографічним спадом та тривалою кризою на ринку нерухомості. Пекін намагається змістити акцент на високотехнологічний експорт, проте експерти висловлюються досить скептично щодо майбутнього подібних стратегій Піднебесної
Багато держав Африки та Латинської Америки сьогодні змушені витрачати понад 40% своїх бюджетних доходів лише на виплату зовнішніх запозичень. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН додає до цього переліку проблем кліматичну нестабільність, яка провокує нові хвилі міграції та дефіцит ресурсів. “Без суттєвого прориву в інвестиціях та продуктивності, друга половина 2020-х років ризикує стати періодом змарнованих можливостей для країн, що розвиваються, де зростання потенційного випуску продукції залишатиметься нижчим за історичні середні показники”, – йдеться у доповіді Світового банку “Global Economic Prospects”. Таке застереження вказує на небезпеку збільшення прірви між багатими державами та регіонами, що намагаються наздогнати лідерів у складних фінансових умовах.
Таким чином, глобальна економіка 2026 р. – це система, що тримається на цифрових інноваціях, але водночас серйозно страждає від боргів, торговельних бар’єрів та соціальної нерівності. В Україні діє режим “керованої економіки” Економіка України на початку 2026 р. демонструє складний процес адаптації до умов затяжної війни та водночас закладає фундамент для повоєнного відновлення. Попри безпрецедентні виклики, пов’язані з енергетичним терором та логістичними обмеженнями, країні вдалося зберегти макрофінансову стабільність завдяки жорсткій монетарній політиці НБУ та безперервній підтримці міжнародних партнерів.
Внутрішній валовий продукт (ВВП) у 2026 р. демонструє помірне зростання, яке, за різними оцінками, коливається в межах 3,5–4,5%. Основними драйверами стали оборонно-промисловий комплекс, який перетворився на потужний технологічний кластер, та аграрний сектор, що поступово опановує нові шляхи перероблювання продукції всередині країни.
Проте відновлення залишається нерівномірним: прифронтові регіони все ще стикаються з критичним дефіцитом капітальних інвестицій та руйнацією інфраструктури, тоді як західні та центральні області інтегруються в європейські ланцюги постачання.
Однією з головних проблем залишається дефіцит робочої сили. Мільйони українців залишаються за кордоном, а мобілізаційні процеси та демографічні втрати створюють значний тиск на ринок праці, що провокує зростання номінальних зарплат при обмеженій продуктивності.
Інфляція, хоч і взята під контроль, залишається чутливою до коливань валютного курсу та вартості логістики. “Нашим пріоритетом залишається забезпечення цінової стабільності та адаптивність фінансової системи до будь-яких сценаріїв. Ми перейшли до режиму керованої гнучкості курсу не просто як до технічного заходу, а як до інструменту, що дозволяє економіці поглинати зовнішні шоки. Проте довгострокова стійкість неможлива без внутрішньої трансформації та здатності держави мобілізувати власні ресурси, не покладаючись виключно на зовнішню допомогу”, – каже голова НБУ Андрій Пишний. Таким чином, на початку 2026 р. Україна перебуває у стані поступового переходу від виживання до стратегічного планування, де ключову роль відіграє здатність залучати приватний капітал у проєкти відбудови. Плавність цього переходу залежатиме від безпекової ситуації та ритмічності надходження фінансових траншів від ЄС та МВФ. Як світова економіка впливає на українську? Глобальні тренди діють на Україну як через можливості, так і через суттєві ризики, визначаючи темпи відновлення країни в умовах тривалого безпекового виклику.
Першим і найбільш відчутним каналом впливу залишається кон’юнктура на сировинних ринках. Оскільки Україна залишається великим постачальником аграрної продукції та металу, динаміка цін на біржах Чикаго та Лондона безпосередньо формує обсяг валютних надходжень до бюджету. Глобальне сповільнення економіки Китаю чи рецесійні явища в ЄС миттєво відбиваються на попиті на українську кукурудзу чи залізну руду, що змушує вітчизняних експортерів шукати нові ніші з вищою доданою вартістю.
Другим чинником є вартість запозичень та глобальна інфляція. Політика ФРС США та ЄЦБ визначає “ціну грошей” у світі. Для України це має критичне значення, адже доступ до зовнішніх ринків капіталу для приватного сектору та умови обслуговування державного боргу залежать від глобальних відсоткових ставок. Висока вартість ресурсів у світі стримує приплив прямих іноземних інвестицій, які є необхідними для масштабної відбудови інфраструктури. “Україна сьогодні перебуває у стані “подвійної залежності”. З одного боку, ми є частиною глобального циклу сировинних цін, а з іншого – наш внутрішній споживчий ринок та інвестиційна спроможність повністю зав’язані на ритмічності західної фінансової допомоги. Будь-яка турбулентність у бюджетних процесах США чи зміна пріоритетів Брюсселя через внутрішні економічні труднощі автоматично трансформуються у фіскальні ризики для Києва. Тому синхронізація з європейським ринком – це не лише політика, а єдиний спосіб забезпечити економічне виживання через доступ до дешевого капіталу та стабільних ринків збуту”, – зазначає економіст та фінансовий аналітик Віталій Шапран Вікторія Хаджирадєва

Золото і срібло продовжують стрімко дешевшати

Ціни на дорогоцінні метали продовжили різке падіння у понеділок, перекреслюючи рекордне зростання останніх місяців. Про це повідомляє Bloomberg у понеділок, 2 лютого.
Так, спотова ціна на золото впала на 10%, втративши майже 25% від історичного максимуму, досягнутого минулого четверга. На момент написання новини метал торгувався на рівні $4565 за унцію.
Срібло впало на 15%, слідуючи за рекордним внутрішньоденним падінням у п’ятницю. Поточна ціна – близько $75 за унцію. Платина та паладій також знаходяться в “червоній зоні”.
Вказано, що тригером для масового розпродажу стала новина про намір президента США Дональда Трампа висунути Кевіна Уорша на посаду голови ФРС. Трейдери вважають Уорша жорстким борцем із інфляцією, що призвело до зміцнення долара та зниження привабливості активів, номінованих в американській валюті.
Крім того, за даними Goldman Sachs, попереднє вибухове зростання цін на золото штучно підігрівалося рекордною скупкою кол-опціонів, що створювало механічний імпульс для подорожчання. Наразі волатильність ламає ризик-моделі трейдерів, змушуючи їх скорочувати позиції.
“Це ще не кінець”, – попередив Роберт Готтліб, колишній трейдер дорогоцінних металів в JPMorgan. За його словами, ринок був перенасичений, і небажання інвесторів брати на себе нові ризики обмежить ліквідність.
Подальший напрямок ринку багато в чому залежить від поведінки китайських інвесторів. З одного боку, наближення Місячного Нового року стимулює фізичний попит: минулими вихідними покупці масово скуповували ювелірні вироби та зливки в Шеньчжені. З іншого боку, висока волатильність перед канікулами може змусити трейдерів фіксувати збитки та виходити з активів.
Аналітики зазначають, що падіння цін може знизити дефіцит срібла на внутрішньому ринку Китаю, оскільки спекулятивний ажіотаж спадає.