Позначка: Економіка

  • Економічні підсумки року

    Економічні підсумки року

    Яким є економічний стан країни, що воює. З якими результатами ми закінчуємо рік? Рівень ВВП покращено На кінець 2025 р. економічна ситуація в Україні характеризується помірним зростанням, яке відбувається в умовах значних безпекових та інфраструктурних викликів. Згідно з уточненими даними Міністерства економіки та НБУ, реальне зростання ВВП за підсумками року очікується на рівні близько 2%. Це дещо нижче за показники попереднього року, що пояснюється насамперед дефіцитом електроенергії та дефіцитом робочої сили на ринку праці. “За оцінками НБУ, зростання економіки України у 2025 р. становитиме 1,9%, а в наступних роках – 2% та 2,8% відповідно. Будь-яке зростання ВВП у нинішніх умовах – це вже позитив для України”,- сказав Андрій Пишний, голова НБУ. У грошовому еквіваленті номінальний ВВП України у 2025 р. прогнозується в межах від 8,8 до 9,1 трлн грн. Завдяки залученню міжнародної фінансової допомоги та відносній стабільності національної валюти, доларовий еквівалент економіки може сягнути позначки понад 200 млрд дол.
    Важливим фактором підтримки стали рекордні міжнародні резерви (МР), які на початку грудня склали майже 55 млрд дол., забезпечуючи надійний фундамент для макроекономічної стабільності.
    Оцінки міжнародних фінансових інституцій загалом збігаються в очікуваннях. МВФ та Світовий банк прогнозують річне зростання на рівні 2%, тоді як Європейський банк реконструкції та розвитку дає (ЄБРР) дещо оптимістичніший прогноз у 2,5%.
    Основною рушійною силою економіки залишається стійкість приватного сектору та безперебійна фінансова підтримка з боку партнерів, що дозволяє утримувати соціальні виплати та фінансувати оборонні потреби держави. Міжнародні резерви України сягнули максимуму Станом на 1 грудня 2025 р. МР країни не лише не скоротилися, а й сягнули історичного максимуму за всі часи незалежності, склавши понад 54,7 млрд дол. “Станом на 1 грудня 2025 р. міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 54 748 млн дол. Такий обсяг є найвищим показником за всю історію незалежної України”, – кажуть в НБУ. Такий потужний приріст став можливим завдяки надходженню безпрецедентних обсягів міжнародної допомоги. Ключовим чинником стало фінансування від ЄС в межах ініціативи країн Великої сімки, яка базується на використанні доходів від заморожених російських активів.
    Наявний обсяг резервів на кінець року дозволяє забезпечувати фінансування майбутнього імпорту протягом більш ніж п’яти з половиною місяців. Це створює надійну “подушку безпеки” для української економіки, дозволяючи регулятору ефективно контролювати ситуацію на валютному ринку та нівелювати ризики, пов’язані з воєнною невизначеністю. Як торгувала Україна Зовнішня торгівля України у 2025 р. продемонструвала високу адаптивність до складних безпекових умов, що дозволило загальному товарообігу за перші десять місяців року перетнути позначку у 100 млрд дол. “Попри безпрецедентні безпекові виклики та логістичні обмеження, зовнішня торгівля України у 2025 р. продемонструвала вражаючу адаптивність, що стала результатом як гнучкості приватного сектору, так і розширення альтернативних експортних шляхів, які забезпечили стійкість валютних надходжень до країни”, – сказав Олексій Соболев, заступник міністра економіки України. Попри активну діяльність бізнесу, у торговельному балансі зберігся значний розрив, оскільки обсяги імпорту суттєво перевищували експортні показники. За цей період країна завезла товарів на суму близько 67,8 млрд дол., тоді як на зовнішні ринки було поставлено продукції на 33,2 млрд дол. Така ситуація сформувала від’ємне сальдо у розмірі понад 34 млрд дол., що є характерним для економіки, яка перебуває у процесі відновлення та потребує значних ресурсів з-за кордону.
    Структура українського експорту залишається орієнтованою на аграрний сектор, який приніс понад 18 млрд дол. доходу. Важливе місце також посідають металургія та машинобудування. В імпорті ж домінують складне обладнання, транспортні засоби та енергетичні товари, необхідні для підтримання внутрішньої стабільності та відбудови інфраструктури.
    Цікаво, що ключовим постачальником товарів в Україну став Китай, тоді як основним ринком збуту для українських виробників залишилася Польща, яка також входить до трійки лідерів за обсягами імпорту разом із Німеччиною. Боргове навантаження Станом на кінець 2025 р. державний борг України продовжує зростати, що зумовлено необхідністю фінансування значного бюджетного дефіциту та отриманням масштабної фінансової допомоги від міжнародних партнерів.
    Згідно з офіційними даними Міністерства фінансів та звітами профільних інституцій, станом на листопад 2025 р. загальний державний та гарантований державою борг досяг позначки 8 276 млрд грн., що в еквіваленті становить близько 197 млрд дол. “Зростання державного боргу є очікуваним наслідком залучення масштабного зовнішнього фінансування для покриття дефіциту бюджету в умовах війни, проте завдяки пільговим умовам кредитування від міжнародних партнерів ризики для фінансової стабільності залишаються контрольованими”, – сказав голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. За його словами, основне джерело зростання державного боргу – це довгострокові пільгові позики від ЄС, МВФ та інших партнерів.
    Основну частину цієї суми – понад 73% – складає зовнішній борг. Внутрішній борг, що формується переважно через випуск облігацій внутрішньої державної позики, становить близько 45 млрд дол.
    Співвідношення державного боргу до ВВП за підсумками 2025 р., за оцінками МВФ очікується на рівні 106-108%. Це перевищення позначки у 100% ВВП є історичним максимумом для України, проте структура боргу залишається відносно керованою. Завдяки домовленостям із кредиторами, значна частина зобов’язань є пільговою: середньозважена ставка обслуговування боргу на кінець року знизилася до 4,74%, а середній термін погашення зріс до 13 років.
    Валютна структура запозичень також зазнала змін – вперше в історії частка євро у державному боргу стала найбільшою, досягнувши майже 43%, тоді як частка долара США та гривні становлять приблизно по 22%. Це відображає зміщення фокусу фінансової підтримки у бік європейських інституцій. Попри номінальне зростання цифр, наявність рекордних МР у понад 54 млрд дол. на кінець року дозволяє державі зберігати контроль над фінансовою системою та вчасно виконувати поточні зобов’язання. Курс гривні та інфляція Курс гривні до долара наприкінці року стабілізувався на рівні близько 42 грн за дол. Хоча протягом року спостерігалася певна девальвація, НБУ вдалося уникнути різких стрибків вартості валюти, використовуючи валютні інтервенції для згладжування коливань. Поточний курс відображає адаптацію економіки до воєнних реалій та поступовий перехід до більшої гнучкості валютного ринку.
    Ситуація з інфляцією також демонструє позитивну тенденцію до сповільнення. Станом на грудень 2025 р. річна споживча інфляція становить 9,2%, що свідчить про повернення показника до однозначних значень після пікових 15,9% у травні. Основними чинниками стримування цін стали збалансований внутрішній попит, стабільні тарифи на більшість житлово-комунальних послуг та поступове налагодження логістичних ланцюгів. “Основним чинником прискорення інфляції у 2025 р. стало поступове перенесення витрат бізнесу на ціни товарів та послуг, що зумовлено дефіцитом електроенергії та зростанням витрат на оплату праці”, – сказав Пишний. За його словами, інфляційний тиск у 2025 р. залишався значним через вичерпання ефектів високих врожаїв минулих років, подальше зростання витрат бізнесу на енергозабезпечення та оплату праці. Проте завдяки заходам монетарної політики та стабільності валютного ринку нам вдається утримувати інфляційні очікування під контролем.
    Вікторія Хаджирадєва

  • Стало відомо, в яку суму Україна оцінила втрати від війни

    Стало відомо, в яку суму Україна оцінила втрати від війни

    Україна оцінює збитки від розпочатої Росією війни в 800 млрд доларів. Проєкт мирної угоди передбачає, що країна отримає кошти на відновлення з різних джерел. Про це повідомив президент Володимир Зеленський на зустрічі з журналістами, передає Інтерфакс-Україна. Дев’ятий пункт проєкту плану з припинення війни в Україні перебачає створення кілької фондів для вирішення питань відновлення української економіки, метою буде залучення 800 млрд доларів за рахунок акціонерного капіталу, грантів, боргових зобов’язань, внесків приватного сектору.
    “800 мільярдів доларів – це наша загальна оцінка втрат від цієї російської війни. Це те, про що ми говоримо з партнерами”, – сказав Зеленський.

    Згідно з підпунктом А дев’ятого пункту, США та європейські країни створять фонд капіталу і грантів з цільовим розміром 200 млрд доларів для прозорого та ефективного інвестування в Україну. Однак президент, зазначив, що цільовий розмір у 200 млрд доларів є предметом для розмови, оскільки невідомо, чи погодиться Європа.

    “Бо коли ми кажемо 200 – Америка з Європою. Тобто Америка має на увазі: вони – 100 і Європа – 100. Ми до кінця не знаємо, як буде. Ми бачимо перемовний процес України і США, і також радників з національної безпеки деяких держав. Але вони за Європу ще їх позицію повністю по всьому не сказали, і це може змінитись”, – пояснив Зеленський.
    Згідно з підпунктом B, для післявоєнної відбудови України буде застосовано широкий спектр капіталовкладень та інших фінансових інструментів. У підпункті С йдеться про те, що Україна впроваджує найкращі світові стандарти для залучення прямих іноземних інвестицій. Згідно з підпунктом D, Україна залишає за собою право на компенсацію за завдані збитки.

  • Fitch підвищив кредитний рейтинг України

    Fitch підвищив кредитний рейтинг України

    Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підвищило довгостроковий рейтинг України за облігаціями в іноземній валюті (LTFC IDR) з Restricted Default до CCC.
    Це відбулося після того, як Україна оголосила про домовленість з кредиторами про обмін ВВП-варантів.

    Як зазначається, оновлення рейтингу відображає нормалізацію відносин України з більшістю зовнішніх комерційних кредиторів, завершену реструктуризацію боргових зобов’язань та нову підтримку ЄС у вигляді кредиту обсягом 90 млрд євро.

    Рейтинг CCC відображає значний кредитний ризик через війну та макроекономічні й фіскальні наслідки, проте враховує керовану структуру виплат зовнішнього боргу, значні валютні резерви та підтримку з боку ЄС.
    Кредитний рейтинг Restricted Default (обмежений дефолт) тримався з серпня 2024 року після того, як країна почала реструктуризацію боргу за єврооблігаціями. Україна вже реструктурувала 94% суверенного комерційного боргу.
    Раніше у Нацбанку прокоментували дефолт за ВВП-облігаціями. Чому так важливо реструктуризувати ВВП-варанти

  • WP: Війна зламає економіку Росії вже в 2026 році

    WP: Війна зламає економіку Росії вже в 2026 році

    Економісти заявляють, що Росія зараз у найслабшій економічній позиції за останній час. Причиною цього стала значна витрата грошових резервів та запозичень, які використовувалися для фінансування військових витрат. Додатково проблем країні-агресорці спричиняють і нові санкції, які зачіпають її нафтовий сектор, що може призвести до економічної кризи у наступному році. Про це пише The Washington Post

    Попри заяви президента США Дональда Трампа про те, що Росія має перевагу у війні проти України, економісти кажуть, що позиція країни слабша, ніж будь-коли. Оскільки Кремль вже вичерпав значну частину своїх фінансових резервів і позикових ресурсів, які забезпечували його військові витрати, попереду на нього чекають ще серйозніші виклики. Це, своєю чергою, загрожує банківською кризою вже в 2026 році, навіть якщо російський лідер Володимир Путін наполягатиме на своїх вимогах у будь-яких мирних переговорах.

    Ймовірність банківської кризи та дефолту дедалі зростає, відзначають експерти. Один із неназваних російських чиновників підтвердив виданню, що ці ризики реальні, застерігши при цьому від подальшої ескалації конфлікту.

    У жовтні Міністерство фінансів США ввело нові санкції проти провідних російських нафтових компаній Роснефть та Лукойл. Це створило додатковий тиск на бюджет країни та енергетичний сектор. У статті наводяться слова експерта з Центру російських та євразійських досліджень Гарвардського університету Крейга Кеннеді, який зазначив, що криза в нафтогазовій галузі посилюється, а останні санкції лише прискорять цей процес.

    Водночас, незважаючи на зростаючі фінансові труднощі, більшість представників російської еліти не очікують масштабних соціальних протестів чи серйозного впливу економічної ситуації на політику Кремля. Однак навіть експерти, наближені до російської влади, визнають, що 2026 рік може стати для країни одним із найскладніших із економічної точки зору за час війни.

    Згідно з даними Служби зовнішньої розвідки України, за перші дев’ять місяців 2025 року військові витрати Росії сягнули 11,8 трильйонів рублів. Це у чотири рази більше, ніж у 2021 році. Щодня війна поглинає 43,4 мільярда рублів, що складає 44% усіх федеральних податкових надходжень.

  • Путіну вистачить грошей на роки війни – ЗМІ

    Путіну вистачить грошей на роки війни – ЗМІ

    Російська економіка стикається зі зростаючими труднощами у вигляді неконтрольованої інфляції, зростаючого дефіциту бюджету, та падіння доходів від нафти та газу. Однак, це не змусить Москву відмовитися від агресії у найближчій перспективі. Про це у суботу, 20 грудня пише CNN.
    Як стверджує видання, західні санкції та внутрішня інфляція поки що не стали критичними для Кремля через стабільні прибутки від продажу нафти в Азію. Високі виплати військовим та працівникам оборонних заводів фактично “купують” лояльність найбідніших регіонів, нівелюючи соціальне невдоволення. Експерти прогнозують, що економічний чинник не змусить Москву відмовитися від агресії у найближчій перспективі.
    На думку аналітиків, російська економіка входить у фазу тривалої стагнації, проте наявних ресурсів Кремлю цілком достатньо для ведення бойових дій високої інтенсивності протягом наступних кількох років. Попри зростаючий тиск санкцій та рекордні військові витрати, економічна ситуація не стане тією “останньою краплею”, яка змусить агресора зупинитися найближчим часом.
    Аналітики наголошують, що поки Росія має можливість експортувати енергоносії за прийнятними цінами, економіка не буде визначальним фактором у воєнному плануванні російського диктатора Володимира Путіна.
    Видання наводить слова старшої наукової співробітниці Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) Марії Снєгової, яка вважаає, що нинішній стан справ у РФ далекий від катастрофічного. Хоча “цукровий бум” від перших років війни закінчився, ресурсів вистачить щонайменше на 3-5 років.
    Також Річард Конноллі з британського інституту RUSI зауважує, що допоки триває стабільний експорт до Китаю та Індії, грошей вистачатиме “просто для того, щоб жити далі”.
    У найбідніших регіонах РФ зарплати в оборонному секторі зросли у 3-5 разів. Виплати солдатам і так звані “гробові” стали найбільшими доходами, які ці родини бачили за всю історію.
    З іншого боку, пише видання, завдяки пропаганді та репресіям, висока інфляція в Росії не викликає масових протестів, на відміну від демократичних країн Заходу.
    Тим часом напередодні повідомлялося, що ціна російської нафти впала нижче $35 за барель, при тому, що план російського бюджету-2025 передбачав ціну на нафту $69 за барель, а після вимушеного скорочення – $58.

  • Штучний інтелект має позитивний вплив на економіку Європи – ЄЦБ

    Штучний інтелект має позитивний вплив на економіку Європи – ЄЦБ

    Штучний інтелект уже чинить позитивний вплив на економіку Європи, заявила президент Європейського центрального банку Крістін Лагард, повідомяє Bloomberg. За її словами, саме інвестиції в ШІ стали одним із факторів, які приємно здивували економістів останнім часом.
    Цю оцінку підтвердив і генеральний секретар ОЕСР Матіас Корманн, який цього тижня заявив, що витрати на ШІ різко зросли. За його словами, це підтримує економіку та частково компенсує негативні наслідки торговельної невизначеності.
    Лагард наголосила, що активність у сфері ШІ виходить далеко за межі державного сектору. За зібраними ЄЦБ даними та результатами опитувань, значну роль відіграють і приватні компанії, а зростання їхніх інвестицій значною мірою пов’язане саме з розвитком штучного інтелекту.
    Водночас очільниця ЄЦБ застерегла, що робити остаточні висновки про стійкість цього ефекту поки зарано – знадобиться час, аби зрозуміти, чи матиме він довгостроковий характер.

  • Зимову тисячу можна витратити вже в 10 торговельних мережах

    Зимову тисячу можна витратити вже в 10 торговельних мережах

    Перелік торговельних мереж, де можна витратити Зимову підтримку на продукти харчування українського виробництва, розширився до десяти. Про це повідомляє Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності у четвер.
    Так, від 18 грудня ще п’ять мереж долучилися до програми – Auchan, SPAR, VARUS, Torba та Сім23 та Сімі, тоді як кількість магазинів по всій Україні зросла з 1 160 до понад 1 780.
    Відтепер українцям також доступні й онлайн-покупки – на маркетплейсі MAUDAU можна розраховуватися карткою Національний кешбек.
    Першими до програми долучилися мережі Fozzy Group (Сільпо, Фора, THRASH!ТРАШ!, Fozzy) та Близенько – починаючи з 11 грудня допомогу можна витрачати на продовольчі товари українського виробництва, крім підакцизних.
    Допомога у 1000 грн доступна всім громадянам України – як дорослим, так і дітям. На кожну дитину оформлюється окрема заявка, її можна подавати онлайн через застосунок Дія або через відділення Укрпошти, як і всі інші заявки. Прийом заявок триває до 24 грудня 2025 року.
    Допомогу вже отримали 14,3 млн українців, а загалом надійшло понад 17 млн заявок.
    Витратити кошти можна на комунальні та поштові послуги, товари українського виробництва – ліки, книги, продукти харчування – і на благодійність. Найчастіше українці кошти спрямовують на оплату комунальних послуг.
    Кошти, отримані на картку Національний кешбек, потрібно використати до 30 червня 2026 року. Станом на сьогодні загальна сума платежів через цю картку перевищила 6 млрд грн.

  • Росія за рік витратила на війну з Україною понад 11 трлн рублів

    Росія за рік витратила на війну з Україною понад 11 трлн рублів

    Витрати Російської Федерації на війну з Україною в 2025 році склали 5,1% ВВП. Ця цифра приблизно відповідає 11,1 трлн рублів, виходячи з прогнозу мінекономрозвитку РФ про ВВП 217,3 трлн рублів. Про це заявив міністр оборони Росії Андрій Білоусов, повідомляє Telegram-канал Faridaily.
    Загальні витрати міноборони Росії досягли 7,3% ВВП.
    При цьому частка коштів на невійськові потреби скоротилася з 2,7% у 2024 році до 2,2% у 2025-му.
    Відомство раніше публікувало тільки загальні витрати за статтею Національна оборона, без виділення витрат, безпосередньо пов’язаних з війною проти України

  • Автовиробники Німеччини переживають найбільший обвал за останні 15 років

    Автовиробники Німеччини переживають найбільший обвал за останні 15 років

    Автопромисловість Німеччини нині переживає найважчий квартал за останні 15 років. Про це свідчить аналіз консалтингової компанії EY, повідомляє таблоїд BILD.
    З липня по вересень операційний прибуток Volkswagen, BMW і Mercedes-Benz обвалився відразу на 76% – до 1,7 млрд євро.
    Такі показники є найменшими з 2009 року. Втім, виручка та продаж загалом все ще порівняно стабільні.
    Проте жодна інша країна з великим автомобільним виробництвом не показала такого слабкого результату.
    Особливо болючими виявилися показники Китаю: продаж там упав на 9%, а частка Китаю в загальному обсязі збуту скоротилася з колишніх 39% до 29%. В КНР преміальні моделі продаються гірше, а в сегменті електромобілів покупці все частіше вибирають місцеві марки.
    В Німеччині про скорочення вже оголосили концерни Bosch, Mercedes та Volkswagen.
    У EY вважають такі заходи болісними, та все ж неминучими.

  • В Україні за рік закрилось 11 тис. компаній: стали відомі “довгожителі”

    В Україні за рік закрилось 11 тис. компаній: стали відомі “довгожителі”

    В Україні за неповний 2025 рік (11 місяців) закрилось 11 223 компанії. Сплеск закриттів припав на вересень, коли свою роботу припинили одночасно 1464 підприємства. Про це повідомляє Опендатабот, посилаючись на дані Єдиного державного реєстру.
    Найбільш життєздатними стали акціонерні товариства – середній вік закритих цьогоріч бізнесів сягнув 28 років та 7 місяців. Трохи відстали органи місцевого самоврядування – 27 років 10 місяців, та держпідприємства – 26 років та 7 місяців.
    Найменші “строки життя” виявився у благодійних організацій: 5 років, обслуговуючих кооперативів — 7 років 5 місяців та ТОВ — 8,5 років.
    Найбільш вразливими в цьому році виявилися громадські організації – 1498 закрилося. Середній “термін життя” ГО в Україні — 11 років.
    Найчастіше компанії згортались у Києві — 1 289 припинень, або 12% від загальної кількості. Далі — Дніпропетровщина (824 закриття), Львівщина (772), Одещина (738) та Київщина (589).
    Середній строк існування компаній, які припинили роботу, дуже різниться. Найдовше протримались підприємства сфери освіти – 23 роки та 10 місяців, охорони здоров’я – 23 роки й 7 місяців, а також ветеринарної діяльності – понад 22 роки.
    “Наймолодшими” серед тих, що найчастіше закривались цьогоріч, виявилися компанії у сфері IT та охоронної діяльності, де середній вік становив близько 5 років.
    Як ми вже писали, в третьому кварталі 2025 року реальний ВВП зріс на 2,1% у річному вимірі, що перевищує попередню оцінку Мінекономіки. В цілому за дев’ять місяців реальне зростання ВВП становить 1,3%.
    В Україні прискорилося зростання ВВП