Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії, яка відбулася в п’ятницю, 8 листопада, не принесла прориву у питанні передачі заморожених російських активів для підтримки України. За інформацією Euronews, офіційний Брюссель висловив занепокоєння через відсутність альтернативних пропозицій Європейської комісії щодо використання цих активів для фінансування України. Бельгія вимагає ретельного та прозорого вивчення всіх можливих варіантів перед ухваленням найкращого рішення. ЄС сподівається досягти угоди з Бельгією, але визнає, що часу на це залишається мало.
Позначка: Економіка
-
Резерви України оновили історичний рекорд
У листопаді Національний банк України оголосив, що міжнародні резерви країни значно зросли до $49 млрд 516 млн, що на $3 млрд більше, ніж у попередньому місяці. Це сталося через великі надходження коштів від міжнародних партнерів, які перевищили продаж валюти та виплати боргів. Уряд отримав кошти від ЄС, Світового банку та інших джерел, а також сплатив частину боргів. Нацбанк також активно втручався на валютному ринку, щоб підтримати стійкість національної валюти. Зараз Україна має достатні резерви для фінансування майбутніх імпортних операцій на 5,1 місяці. Це вже третій місяць поспіль, коли резерви зростають, встановлюючи новий історичний рекорд.
-
Присутність росіян в Малі призвела до гуманітарної кризи – розвідка
У Малі виникла серйозна паливна криза, яка призвела до паралізування різних галузей життя, включаючи продовольче забезпечення і роботу шкіл. Збройні угруповання заблокували постачання нафтопродуктів у відповідь на дії військової угруповання, яке спрямовує ресурси лише до певних регіонів. Деякі функції безпеки в країні були передані російським найманцям, які впроваджують авторитарну модель управління, схожу на ту, яку має Росія. Депутат парламенту звинуватив у кризі Францію, США та можливо Україну. У Малі військові прийшли до влади після перевороту 2021 року, і вже наступного року французькі війська та ООН залишили країну, а на їх місце прийшли росіяни. Російські найманці більше цікавляться видобутком золота, ніж боротьбою з терористичними угрупованнями. Влада Малі розпустила всі політичні партії, що призвело до зруйнування перспектив демократичних виборів. У сусідніх країнах Сахелю ситуація схожа – військові при владі після переворотів. Приблизно шість мільйонів жителів Малі потребують гуманітарної допомоги. Режим втрачає контроль, а російська підтримка не допомагає вирішити кризу.
-
У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України
Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз висловив обурення щодо впливу Європейського вуглецевого мита СВАМ на економіку України, яке почне діяти з 2026 року. Він підкреслив, що ця мита може призвести до серйозного зниження ВВП країни на 5% у 2026 році та на 10% у 2030 році, а також до втрати податкових надходжень та соціальних внесків. Водовіз закликав уряд шукати рішення, як відтермінувати введення цього мита для України через складне положення у країні. Він також звернув увагу на необхідність створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю, щоб підтримати українські підприємства у процесі декарбонізації.
-
Голова ВЕФ назвав загрози для світової економіки
Президент Всесвітнього економічного форуму висловив побоювання щодо можливої фінансової нестабільності у світовій економіці через три потенційні “бульбашки”. Він наголосив на ризиках, пов’язаних з криптовалютами, штучним інтелектом та зростанням державного боргу. Бренде також зауважив, що хоча технологічні зміни можуть підвищити продуктивність і добробут, вони можуть також стати джерелом соціальних проблем, зокрема, заміщенням людської праці штучним інтелектом.
-
Європа переживає економічний реверс – ЗМІ
Держави південної Європи вражають своїми успіхами, випереджаючи країни півночі регіону. Економіки Іспанії та Греції демонструють помітно вищі темпи зростання, що можна частково пояснити ефектом від програм жорсткої економії, які раніше впроваджувалися в цих країнах, які колись вважали слабкими ланками ЄС. Про це в понеділок, 3 листопада, пише Semafor.
За даними видання, цьогоріч Іспанія зафіксувала 3,5% економічного зростання, Греція – 2,3%, тоді як Франція досягла лише 0,7%, а Німеччина – 0,2%. На додачу, у південних державах спостерігається скорочення бюджетного дефіциту, у той час як у північних країнах він стає більшим, хоча й стартував із нижчих показників.
Як зазначається, цей успіх південних країн значною мірою обумовлений розвитком туризму та активним залученням інвестицій. Греція та Кіпр переживають будівельний бум, що також сприяє зростанню. Водночас північ Європи стикається з труднощами у впровадженні бюджетних скорочень. Наприклад, у Великій Британії уряд відклав плани скорочення витрат на соціальні програми, зокрема виплат за інвалідністю, а у Франції за останній рік уже тричі змінювався кабінет міністрів через несприйняття суспільством жорстких бюджетних заходів.
Раніше повідомлялося про стрімке економічне зростання Польщі, яка навіть в умовах агресивної політики Росії та її погроз продовжує міцніти як стратегічна опора Європейського Союзу. Вперше з часу свого приєднання до ЄС у 2004 році Польща стала лідером за темпами економічного зростання на континенті.
ЄК оцінила рух України в ЄС: відданість і є нюанси
-
Вкладення українців у держоблігації досягли рекорду
У жовтні 2025 року Міністерство фінансів України залучило 64,7 мільярда гривень в еквіваленті до державного бюджету шляхом розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Про це в понеділок, 3 листопада, Міністерство фінансів повідомило на своєму офіційному сайті.
За даними відомства, з цієї суми 49,9 мільярда гривень становили облігації у національній валюті із середньозваженою дохідністю 16,5% річних, тоді як валютні облігації в розмірі 355 мільйонів доларів мали дохідність 4,06% річних.
Станом на 31 жовтня 2025 року в обігу перебувають державні облігації на загальну суму понад 1,89 трильйона гривень. Найбільшими їхніми власниками залишаються комерційні банки (48,3%) та Національний банк України (35,2%). Частки інших інвесторів розподілені так: юридичні особи – 8,8%, фізичні особи – 5,6%, нерезиденти – 0,8%, страхові компанії – 1,1%, територіальні громади – 0,01%.
За рік інвестиції юридичних і фізичних осіб в ОВДП зросли на 27,5% порівняно з жовтнем 2024 року. Українці наразі тримають облігації на суму понад 106 мільярдів гривень, тоді як юридичні особи володіють паперами на понад 166,7 мільярда гривень.
Крім цього, 22 жовтня Міністерство фінансів організувало четвертий switch-аукціон ОВДП. Попит перевищив очікування: було подано 21 заявку на суму 17 мільярдів гривень, із яких задоволено заявки на 15,5 мільярда гривень.
На аукціоні інвестори обміняли облігації з погашенням 5 листопада 2025 року на нові цінні папери з терміном обігу до 25 липня 2029 року із дохідністю 14,89% річних. Купонний прибуток становить 74,45 гривні кожних пів року. Для погашення попередніх випусків буде зараховано облігації на суму 14,18 мільярда гривень (14 184 871 одиниця). Усі заявки інвесторів задовольнили, а середньозважена дохідність склала 14,89%.
З початку цього року Міністерство фінансів залучило через ОВДП, приблизно, 473,1 мільярда гривень. Це друге найбільше джерело фінансування держбюджету після міжнародної допомоги.
З моменту початку повномасштабного вторгнення обсяг коштів, залучених через державні облігації, перевищив 1,89 трильйона гривень в еквіваленті.
Нагадаємо, попередній рекорд за обсягом інвестицій був у серпні. Міністерство фінансів України повідомило, що портфель облігацій внутрішньої державної позики у власності громадян України станом на 14 серпня 2025 року сягнув 100,2 млрд грн.
Раніше повідомлялося, що державні облігації РФ обвалилися на тлі чуток про підвищення податків. Індекс RGBI, що відображає вартість облігації федерального займу, опустився зі 121 пункту до 117.
-
Заборгованість всіх держав світу наближається до рекордних рівнів
Останній звіт МВФ підкреслює, що глобальна державна заборгованість зростає швидше, ніж очікувалося, і до 2029 року може перевищити 100% світового ВВП. Експерти відзначають, що не лише країни, що розвиваються, а й розвинені, збільшують свої борги. Зокрема, США очікується найбільше збільшення державного боргу, що може становити проблему для глобальної фінансової системи. Серед причин зростання заборгованості – фінансування антикризових заходів, зростання витрат на соціальне забезпечення та геополітична напруга. Це може обмежити здатність урядів реагувати на економічні кризи та створити загрозу фінансовій стабільності. У контексті України, зростаючий державний борг може ускладнити виходи з війни та відновлення економіки. Важливою є стійкість державного боргу та необхідність реформ для забезпечення фінансової стабільності країни.
-
Експорт нафти РФ впав до мінімуму з 2022 року – ЗМІ
У жовтні постачання російських нафтопродуктів морем досягли найнижчого рівня з початку 2022 року. Обсяги експорту зменшилися через атаки українських дронів на нафтопереробні заводи та збільшення міжнародних санкцій. В середньому за перші 26 днів місяця постачання становило 1,89 млн барелів на добу, що є найнижчим показником. Експорт дизельного палива з чорноморських портів трохи зросло, але загальний обсяг експорту нафтопродуктів зменшився. Наприклад, експорт мазуту впав на 10%, а постачання сирої нафти скоротилися на 3% через атаки на термінал в Усть-Лузі. Експорт дизеля залишається стабільним завдяки ринкам збуту в Туреччині та Африці, але експорт нафти та мазуту стикається з ризиками через довгі рейси до Азії. Нові санкції США також ускладнюють ситуацію для російських експортерів. Українські військові атакували російські нафтопереробні заводи, що призвело до паливної кризи в Росії. Росія намагається адаптуватися до нових умов і може перетворитися з експортера пального на імпортера до кінця року.
-
В Україні зріс на третину туристичний збір: чверть припадає на Київ
У 2025 році туристичний збір в Україні у період січень-вересень збільшився на третину порівняно з попереднім роком і склав 234,4 млн гривень. Київ продовжує залишатися лідером у цьому показнику, отримавши майже чверть від загальної суми. Загалом, у цей період до місцевих бюджетів надійшло 234,4 млн грн туристичного збору. Найбільше туристів сплатили в Києві – 52,8 млн грн, а також у Львівській області, Івано-Франківській області і Закарпатській області. Туристичний збір сплачують громадяни України, іноземці та особи без громадянства перед тимчасовим проживанням у готелях, хостелах та інших місцях. Ставки збору встановлюють місцеві ради від 0,5% мінімальної зарплати для громадян України до 5% для іноземців.