Понад 1000 птахів загинули в Одеській затоці наприкінці грудня 2025 року від розливу олії. Про це написав співробітник НПП Тузлівські лимани еколог Іван Русєв на своїй сторінці у Facebook.
“За нашими оцінками, в Одеській затоці загинуло понад 1000 птахів різних видів, переважно пірникоз. Близько 400 з яких намагались врятувати через Одеський зоопарк і особисто” – написав учений.
За його словами, виживання таких птахів дуже низьке, в середньому 15-20%. Олія склеює пташине пір’я, руйнує його природний захисний шар. Через це птах не може злетіти з води. Він швидко промокає і зрештою переохолоджується, а намагаючись вичистити пір’я, птах активно ковтає олію, що призводить до її накопичення й інтоксикації, що руйнує печінку і пригнічує імунну систему птаха.
Русєв зазначив, що плями олії загальною площею до 5 тис. кв.м і загиблих птахів також виявили на 28-му км піщаного пересипу у НПП Тузлівські лимани.
“Віддаленість викидів від місця аварії близько 150 км. Це свідчить про ширший масштаб і характер забруднення”, – наголосив науковець.
Як відомо, в акваторії Чорного моря в межах Одеського району зафіксували маслянисті плями – наслідок ворожих атак по портовій інфраструктурі, коли стався витік соняшникової олії.
РФ атакувала два іноземні судна на Одещині
Позначка: Екологія
-
Розлив олії під Одесою призвів до загибелі понад 1000 птахів – еколог
-
На Прикарпатті викрили екозлочини на 8 млн
На Прикарпатті викрили екологічні правопорушення на понад 8 млн грн. Мова зокрема про незаконне використання земель заповідного фонду, забруднення ґрунтів і водойм та видобуток копалин. Про це повідомляє Офіс генпрокурора у четвер, 29 січня.
“Прокурори спеціалізованої екологічної прокуратури Івано-Франківської обласної прокуратури задокументували системні порушення у сфері охорони довкілля на території Прикарпаття”, – зазначили у повідомленні.
Так, у десяти кримінальних провадженнях про підозру повідомлено 12 особам, серед яких троє колишніх посадовців органів державної влади та місцевого самоврядування.
Загальна сума збитків перевищує 8 млн грн.
Землі заповідного та лісового фонду
Яремче. Колишній державний реєстратор без законних підстав змінив координати чотирьох земельних ділянок площею 0,52 га.
У результаті вони були зареєстровані на території Карпатського національного природного парку.
Збитки становлять понад 1,8 млн грн.
Микуличин. Колишній землевпорядник незаконно погодив передачу у приватну власність 1,4 га земель природно-заповідного фонду, знаючи про їх належність до нацпарку.
Богородчани. Колишній керівник районного відділу ДП Центр державного земельного кадастру оформив неправдиву документацію, на підставі якої 0,063 га лісових земель передали у приватну власність.
Забруднення ґрунтів
У селі Хриплин директор приватного підприємства організував нелегальний цех з утилізації автомобільних шин.
Токсичні відходи зберігалися просто неба, що призвело до забруднення ґрунту важкими металами.
Шкода довкіллю майже 500 тис. грн.
Землі водного фонду
Голова фермерського господарства незаконно зняв родючий шар ґрунту на землях водного фонду для створення штучної водойми.
Утворився котлован об’ємом майже 8,5 тис. куб. м – співмірний із чотирма олімпійськими басейнами.
Незаконний видобуток копалин
Прокурори викрили факт незаконного видобутку корисних копалин місцевим цегельним заводом.
Слідством встановлено, що підприємство мало спеціальний дозвіл на видобування суглинків на визначеній ділянці Велико-Потоківського родовища поблизу села Черче. Водночас директор заводу організував видобування поза межами дозволеної ділянки, поблизу виробничих потужностей у сусідньому населеному пункті.
Збитки державі 3,4 млн грн.
У повідомленні зауважили, що наразі робота з виявлення та припинення екологічних злочинів триває. -
В Англії на узбережжя викинуло тонни картоплі фрі та цибулі
На пляжу на південному сході Англії з’явилася велика кількість картоплі фрі та цибулі, які випали з контейнеровозів під час шторму. Пластикове пакування продуктів стало загрозою для мешканців моря, зокрема для тюленів, які можуть помиляти його з їжею. Жителі міста почали прибирати пляж від цих продуктів, щоб запобігти забрудненню. Рятувальна компанія проводить операції з евакуації втрачених контейнерів, щоб уникнути подібних ситуацій у майбутньому.
-
Збитки довкіллю від війни перевищили ₴6 трильйонів
Російська агресія на території України спричинила безпрецедентні руйнування природного середовища, знищення екосистем і масштабне забруднення повітря, ґрунтів та водних ресурсів. Загальна сума завданих довкіллю збитків становить 6,01 трлн грн. Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.
Це є найбільшими екологічними втратами, зафіксованими в Європі за сучасної історії.
За підрахунками Держекоінспекції, у загальну суму збитків входять:- 1,29 трлн грн – шкода ґрунтам;
- 967 млрд грн – шкода атмосферному повітрю;
- 117,8 млрд грн – забруднення та засмічення водних ресурсів;
- 3,63 трлн грн – руйнування територій природно-заповідного фонду.
Пожежі, вибухи та токсичні викиди
Одними з найбільш руйнівних випадків є пожежі на нафтобазах. Наприклад, після удару по нафтобазі в селі Крячки Київської області токсичні викиди в атмосферу сягнули понад 41 тисячі тонн, а забруднення ґрунтів перевищило допустимі норми у 17 разів. Подібні випадки сталися у Чернігові, Сумській області, Рубіжному та Сєвєродонецьку, де російські ракети влучали у резервуари з аміаком та азотною кислотою, спричиняючи небезпечні хімічні викиди.
Руйнування водних екосистем
Руйнування гідроспоруд також має тривалі наслідки. Підрив дамби Каховської ГЕС у 2023 році спричинив масштабний еколого-гідрологічний колапс на півдні України та в Чорноморському регіоні. Знищено природні комплекси, змінено гідрологію, постраждали заповідні території. Аналогічні наслідки мало знищення греблі Оскільського водосховища, де було втрачено 76% об’єму води та знищено водну екосистему.
Під ударом природоохоронні території
Загалом від війни постраждали 20% природоохоронних територій України, включаючи 2,9 млн гектарів Смарагдової мережі. Значної шкоди зазнали території Кінбурнська коса, Олешківські піски, Каховське водосховище, Нижній Дніпро, десятки Рамсарських угідь та інші цінні екосистеми. Під окупацією досі залишаються кілька національних парків та заповідників, серед них Асканія-Нова і Чорноморський біосферний заповідник.
Забруднення ґрунтів
Також суттєво постраждали українські ґрунти. Через вибухи, пожежі та хімічні речовини змінюється їх структура, зменшується родючість, накопичуються важкі метали та токсичні сполуки. У ґрунтах фіксується підвищений вміст міді, свинцю, нікелю, продуктів горіння, сполук сірки та азоту. Це впливає на якість сільськогосподарської продукції, здоров’я людей та відновлення екосистем.
Водночас екологічні наслідки війни відчуває не лише Україна. Зафіксований транскордонний вплив – унаслідок російських ударів в атмосферу потрапило близько 3 млн тонн шкідливих речовин, які поширилися територією сусідніх європейських країн. Масштабні пожежі – на нафтопродуктах, критичній інфраструктурі та лісах – спричинили додаткові мільйони тонн токсичних викидів.
Раніше повідомляли, що внаслідок агресії Росії проти України зафіксовано понад 9000 випадків руйнування довкілля, а сукупні екологічні збитки сягнули 108 мільярдів євро.
В Україні подали перший позов проти росіян за екологічні збитки -
У Венеції засудили Ґрету Тунберґ через акцію з фарбуванням води
Молоду екоактивістку Ґрету Тунберґ та групу активістів Extinction Rebellion звинуватили у фарбуванні Великого каналу у Венеції у неоново-зелений колір та у розгортанні банера Stop Ecocide на мосту Ріальто. Цю акцію провели під час вихідних, коли завершилася кліматична конференція COP30 у Бразилії. Місцева влада суворо засудила такий протест, назвавши його неповагою до історії міста. Губернатор регіону Венето попередив, що навіть безпечні для довкілля речовини можуть пошкодити канали. Подібні акції відбулися в інших італійських містах. Після цього міська влада Венеції заборонила Ґреті Тунберґ проводити подібні акції у центрі міста.
-
Величезні мазутні плями зафіксували в Керченській протоці – соцмережі
У Керченській протоці виявлено кілька великих мазутних плям за допомогою супутникових знімків. Плями розташовані біля узбережжя від порту Камиш-Бурун до фортеці Керч. їхня площа становить від 0,75 до 1,07 квадратних кілометрів. Також виявлені сліди мазуту поблизу населених пунктів Набережне і Героївське. Місцеві мешканці виявили птаха, покритого мазутом на березі. Це не перше випадок забруднення мазутом у Чорному морі, останній раз таке забруднення було зафіксоване у вересні біля Анапи.
-
На Донеччині обміліла річка Кальміус через дії росіян – ЦВО
На Донеччині річка Кальміус обміліла через дії російських окупантів, які почали перекидати воду з Павлопільського водосховища в Старокримське водосховище. Це може загрожувати водопостачанню Маріуполя і природній гідросистемі регіону. Село Павлопіль, де знаходиться водосховище, було захоплене російськими військами у 2022 році. Старокримське водосховище, що використовується для водозабезпечення Маріуполя, було створене у 1952 році і має велику площу водозбору.
-
Під Харковом виявлено масовий скид кісток великої рогатої худоби
Масовий скид кісток великої рогатої худоби виявили в Харківській області поблизу села Мерло. Місцеві жителі скаржаться на сильний сморід. Про це повідомили в прокуратурі Харківської області.
Масовий скид кісток великої рогатої худоби виявлено на відкритій земельній ділянці коло села Мерло Золочівської громади Богодухівського району. Правоохоронці тепер встановлюють підприємство чи осіб, причетних до незаконного скидання тваринних решток.
Місцеві жителі скаржаться на сильний сморід та занепокоєні можливими екологічними наслідками.
На місці події проведено огляд. Найближчим часом фахівці Держпродспоживслужби почнуть роботи з усунення наслідків цього нелегального “кладовища”.
За процесуального керівництва Богодухівської окружної прокуратури Харківської області розпочато досудове розслідування за фактом Забруднення землі (ч. 1 ст. 239 КК України).
Прокурори спільно зі слідчими поліції встановлюють підприємство чи осіб, причетних до незаконного скидання тваринних решток. -
Викиди CO₂ від викопного палива сягнули рекордних показників
Світові викиди вуглекислого газу від спалювання викопного палива у 2025 році досягли рекордних 38,1 мільярда тонн. Про це повідомляє Global Carbon Budget.
За прогнозами, викиди від змін землекористування (наприклад, вирубки лісів) знизяться до 4,1 мільярда тонн у 2025 році, тож загальні викиди CO₂ будуть дещо нижчими, ніж торік.
Після завершення погодного явища Ель-Ніньйо 2023-2024 років, яке спричиняло спеку та посуху в багатьох регіонах, поглинання CO₂ природними екосистемами (“наземне поглинання”) цього року відновилося до рівня, що передував Ель-Ніньйо.
Звіт, опублікований разом із новою статтею в журналі Nature, розглядає вплив зміни клімату на наземні та океанічні поглиначі вуглецю. У ньому йдеться, що 8% зростання концентрації CO₂ в атмосфері з 1960 року пояснюється тим, що зміна клімату послабила здатність суші та океанів поглинати вуглець.
У звіті зазначається, що залишковий вуглецевий бюджет для обмеження глобального потепління до 1,5°C практично вичерпано. Оскільки немає ознак терміново необхідного скорочення глобальних викидів, рівень CO₂ в атмосфері – а разом із ним і небезпечні наслідки глобального потепління – продовжує зростати.
Дослідницька група включала представників Університету Ексетера, Університету Східної Англії (UEA), Центру міжнародних досліджень клімату CICERO, Мюнхенського університету імені Людвіга-Максиміліана (LMU), Інституту Альфреда Вегенера та понад 90 інших наукових установ по всьому світу.
Утримати глобальне потепління нижче 1,5°C вже не є реалістичним. Залишковий вуглецевий бюджет для 1,5°C – 170 мільярдів тонн CO₂ – буде вичерпано до 2030 року за поточного рівня викидів. Ми оцінюємо, що зміна клімату вже зменшує сумарне поглинання вуглецю сушею та океаном – це чіткий сигнал від Планети Земля, що нам потрібно радикально скоротити викиди, – заявив професор П’єр Фрідлінгштейн з Інституту глобальних систем Ексетера, який очолював дослідження.
Професорка Корін Ле Кере з Університету Східної Англії додала, що зусилля для боротьби зі зміною клімату помітні: 35 країн змогли скоротити свої викиди, водночас розвиваючи економіку – удвічі більше, ніж десять років тому, – і значний прогрес досягнуто у зменшенні залежності від викопного палива. Але цей прогрес занадто крихкий, щоб забезпечити стабільне зниження глобальних викидів. Негативний вплив зміни клімату на природні поглиначі вуглецю викликає занепокоєння й підкреслює необхідність термінових дій.
Зазначається, що викиди Китаю у 2025 році прогнозуються на рівні +0,4% – зростання сповільнюється завдяки помірному підвищенню енергоспоживання та стрімкому розвитку відновлюваної енергетики.
Викиди Індії зростуть на +1,4% – також нижче за попередні тенденції. Ранній мусон зменшив потребу в охолодженні в найспекотніші місяці, а розвиток ВДЕ призвів до мінімального зростання споживання вугілля.
США (+1,9%) та ЄС (+0,4%) продемонструють зростання викидів у 2025 році після кількох років спаду через холоднішу погоду та інші фактори.
Викиди Японії (вперше включені до прогнозу) зменшаться на 2,2%, що відповідає останнім тенденціям.
Для решти світу прогнозується зростання викидів на 1,1%.
Зростання викидів CO₂ у 2025 році відбувається з усіх видів палива: вугілля +0,8%, нафта +1%, природний газ +1,3%.
Викиди від міжнародної авіації зростуть на 6,8% (перевищивши доковідний рівень), а від міжнародного судноплавства залишаться стабільними.
За період 2015-2024 рр. викиди від постійної вирубки лісів залишаються високими – близько 4 млрд тонн CO₂ на рік, тоді як відновлення лісів компенсує лише половину цих викидів.
Загальні викиди CO₂ (викопні + зміни землекористування) зростали повільніше в останнє десятиліття (0,3% на рік) порівняно з попереднім (1,9% на рік).
Залишковий вуглецевий бюджет для 1,5°C практично вичерпано – лише 170 млрд тонн CO₂, що еквівалентно чотирьом рокам за рівнем викидів 2025 року. -
Діяльність росіян в Криму призвела до початку екологічної катастрофи – ЦНС
Понад 600 активних точок викиду метану зафіксовано коло узбережжя тимчасово окупованого Криму. Найбільше – в районі мису Фіолент, Севастопольської бухти і Керченської протоки. Про це повідомляє Центр національного спротиву.
“Показник… може свідчити про початок масштабної екологічної катастрофи в Чорному морі. Ще 350 таких сипів зафіксовано у прибережній зоні Кавказу”, – сказано в повідомленні.
Частина викидів зафіксована на глибинах до 725 метрів у формі газогідратів — кристалічних структур, які за певних умов можуть неконтрольовано руйнуватися, вивільняючи гігантські обсяги парникових газів.
Зростання кількості метанових сипів напряму пов’язане з техногенною діяльністю РФ на тимчасово окупованому півострові, наголосили в ЦНС. Ідеться про буріння шельфу для нафтогазового видобутку, будівництво військових об’єктів на узбережжі та регулярні військово-морські навчання з використанням вибухових пристроїв і важкої техніки.
“Наукові групи, які фіксували надлишкові викиди, дістали розпорядження “утриматися від публічних коментарів” після того, як частина даних потрапила у відкритий доступ”, – підкреслили в ЦНС.
Дії росіян призводять до розгерметизації донних шарів, деградації морського дна й неконтрольованого вивільнення метану, який утримує тепло у 25 разів ефективніше, ніж вуглекислий газ. У разі подальшої дестабілізації шарів можливий ланцюговий ефект вибухоподібних викидів, що спричинить зниження рівня кисню у воді та масову загибель морських організмів, пояснили в ЦНС.
“Фахівці попереджають: якщо процес не зупинити, Чорне море може втратити здатність до природного відновлення. Його глибоководна частина стане мертвою зоною, а хвиля метану, піднята вибухами чи тектонічними зсувами, матиме наслідки навіть для прибережних екосистем Туреччини, Румунії та Болгарії”, – наголосили в ЦНС.