Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз висловив обурення щодо впливу Європейського вуглецевого мита СВАМ на економіку України, яке почне діяти з 2026 року. Він підкреслив, що ця мита може призвести до серйозного зниження ВВП країни на 5% у 2026 році та на 10% у 2030 році, а також до втрати податкових надходжень та соціальних внесків. Водовіз закликав уряд шукати рішення, як відтермінувати введення цього мита для України через складне положення у країні. Він також звернув увагу на необхідність створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю, щоб підтримати українські підприємства у процесі декарбонізації.
Позначка: Екологія
-

Росіяни практично знищили Кінбурнську косу та Асканію-Нову – ВМС
За словами речника ВМС ЗСУ Дмитра Плетенчука, російські війська під час бойових дій на півдні майже повністю знищили Кінбурнську косу та заповідник Асканія-Нова. Він зазначив, що екологи вже тривалий час били на сполох через цю ситуацію, але ця проблема не отримувала достатньої уваги у медіа. Крім того, бойові дії навколо Криму сильно позначилися на флору та фауну, що призвело до загибелі тисяч дельфінів через їхню чутливість до вибухів. Також була зафіксована поява нафтових плям уздовж узбережжя біля Одеси, хоч їхній масштаб був меншим, ніж на окупованій території Криму. Наразі невідомо, чи можливо відновлення заповідника Асканія-Нова та яким чином це може бути здійснене.
-

Електрокари не такі екологічні, як про них думають
Автомобілі з двигуном внутрішнього згоряння більше забруднюють атмосферу, але й електрокари далеко не ідеальні та не настільки екологічні, як прийнято про них думати. Як саме електрокри шкодять довкіллю? Виробництво електроенергії не завжди чисте Традиційні автомобілі з двигуном внутрішнього згоряння (ДВЗ) поступово поступаються місцем гібридним та електричним моделям (EV). Незважаючи на те, що автомобілі з ДВЗ все ще становлять переважну більшість на дорогах, поряд з ними їздять мільйони електрокарів. Люди все частіше віддають їм перевагу тому, що маркетологи переконали їх у тому, що вони екологічніші. Однак вони теж шкодять навколишньому середовищі, хоч і меншою мірою.
На транспорт припадає приблизно третина всіх викидів парникових газів. Електромобілі можуть лише трохи впоратися з вирішенням цієї проблеми. Вони виробляють набагато менше викидів, що викликають глобальне потепління, ніж автомобілі, що працюють на бензині або дизелі, можуть мати нульові вихлопні гази, але проблема полягає в тому, як саме виробляється енергія для їх живлення. Справа в тому, що для виробництва електрики, як і раніше, спалюється багато вугілля. Якщо електрокар заряджається на АЗС, які отримують енергію від вугільних електростанцій, він може навіть більше забруднювати атмосферу, ніж сучасний гібрид на ДВЗ. Доки електромобілі не зможуть відмовитися від таких мереж і перейти до використання сонячної або вітрової енергії, вони, як і раніше, шкодитимуть навколишньому середовищу. Зарядні мережі повинні стати набагато чистішими, перш ніж EVстануть дійсно нешкідливими. Сировина для акумуляторів небезпечна для природи Більшість електромобілів працюють на літійних елементах. Вони є базовим компонентом літій-іонного акумулятора (батареї). Для роботи такої бактерії використовуються рідкісноземельні елементи, літій та кобальт. Видобуток таких матеріалів призводить до забруднення повітря та води, деградації земель та забруднення підземних вод. Незважаючи на те, що наслідки менш серйозні, ніж під час виробництва бензину, рівень забруднення навколишнього середовища досить високий.
До того ж, переробка самих акумуляторів теж поки що не вирішене питання. Акумулятори, які живлять електромобілі, не вічні. У міру того, як термін служби попередніх поколінь електромобілів добігає кінця, стає актуальною проблема переробки. Відпрацьовані батареї викидають в атмосферу забруднюючі речовини. До того ж поки що мало підприємств, які взагалі цим займаються. За даними експертів, підприємств, що переробляють старі свинцево-кислотні батареї 99%, тоді як для літійних батарей цей показник становить лише 5%.
Масовий вихід із експлуатації акумуляторів від першого покоління електромобілів лише починається. Інфраструктура переробки літій-іонних елементів знаходиться на етапі активного будівництва та розвитку. Проблема для екології полягає в тому, що літій-іонні акумулятори мають складний хімічний склад і вимагають більш складних, дорогих та енергоємних процесів переробки, таких як гідрометалургія та пірометалургія, для вилучення цінних металів (літій, нікель, кобальт, марганець).
Не можна однозначно сказати, що переробка літій-іонного акумулятора шкідливіша, але вона потребує більш складних, дорогих та енергоємних технологій для безпечного та ефективного вилучення матеріалів, що робить її більш складною з точки зору контролю за екологічним слідом.
Акумулятори містять метали та матеріали, які можуть бути витягнуті та використані повторно, проте відсоток перероблюваних літієвих акумуляторів залишається дуже низьким. Є надія, що згодом і за допомогою інновацій цей показник збільшиться. Компанія Nissanі BMWвже випробували використання старих батарей для зберігання енергії в електромережі, а GMрозробив акумуляторні блоки з урахуванням можливості їх повторного використання. А поки що старі не перероблені батареї ховають у бочки та закопують їх у землю. Це рішення не можна назвати придатним для чистоти навколишнього середовища. Виробництво перевантажує мережу Законодавчі норми диктують нові правила. Автовиробники прагнуть того, щоб до 2035 року припинити продаж автомобілів з ДВЗ і зосередитися лише на електромобілях. Щоб задовольнити попит на енергію, необхідно ретельне планування. Потрібно виробляти більше енергії, будувати більше місць для підключення, прискорити час заряджання, створити чистішу електромережу. Для того щоб електромобілі стали масовим явищем, зарядка має бути більш доступною та зручною. Для цього потрібно не тільки виробляти більше електрокарів, а й активно займатися інфраструктурою.
За оцінками експертів, якби всі пасажирські автомобілі та комерційний транспорт у світі були електричними, глобальне споживання електроенергії зросло б приблизно на 10% – 20%.
Це означає, що необхідно будувати додаткові електростанції та модернізувати мережі електропередач.
До 2040 року, навіть за дуже швидкого зростання кількості електромобілів, очікується, що їхня частка у загальному світовому споживанні електроенергії становитиме лише близько 5%.
Повна електрифікація всього світового автопарку до 2050 року, ймовірно, вимагатиме збільшення загального світового виробництва електроенергії на менше 20%. Для підзарядки потрібно багато енергії Сучасні електрокари можуть проїхати на одному заряді чимало кілометрів. Для більшості популярних, масових електромобілів запас ходу перебуває у наступному діапазоні: початковий рівень (компактні/базові моделі): ~300 – 400 км (WLTP). Цього достатньо для щоденних поїздок містом та околицями. Середній сегмент (моделі, що найбільше продаються, наприклад, TeslaModel3/Y, HyundaiIoniq6): ~450 – 600+ км (WLTP/EPA). Цей діапазон робить їх цілком придатними для далеких подорожей.
Однак при екстремальних температурах та під великим навантаженням запас значно падає. Автомобіль, що розрядився, який взимку застрягне десь далеко від зарядної станції, буде повернутий до життя дизельним генератором або врятований евакуатором з ДВЗ, що вимагає енергії.
А якщо говорити про вантажівки, то батареї, які вони використовують, взагалі величезні. До того ж для їхньої зарядки потрібно багато часу. Сервіс BloombergLawстверджує, що для живлення Semiпотрібно “стільки енергії, скільки для невеликого міста”. А звичайна зарядна станція вздовж дороги споживає стільки ж електрики, скільки витрачає спортивний стадіон. “Це не те саме, що підключити тостер. Якщо ви поставите де-небудь 50 вантажівок, це буде еквівалентно заводу”, – зазначає Дейв Муллані, голова відділу аналізу електричних вантажівок в енергетичному дослідницькому інституті RMI. Якщо для підзарядки або пожвавлення EVнеобхідно використовувати енергію, що отримується з викопного палива, він просто не такий “зелений”, як здається.
Вікторія Чернявська -

У посадовиці екоінспекції вилучили понад $1 млн
Управління з боротьби зі злочинами пов’язаними з корупцією виявило, що керівниця одного з відділів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу збагатилася незаконно. Під час обшуків в її місці проживання правоохоронці знайшли та вилучили понад 1 млн доларів готівкою. Також виявлено квартиру площею понад 100 м² та автомобіль. Для приховання походження майна, власність була оформлена на родича. Жінку затримали за підозрою у незаконному збагаченні, їй загрожує до 10 років ув’язнення. Фігурантці обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.
-

До узбережжя РФ в Чорному морі суне пляма з 900 тоннами мазуту
У Чорному морі виявили велику мазутну пляму, яка рухається до узбережжя Кубані. Це вже другий випадок забруднення після аварії танкерів у 2024 році, коли в море потрапило тисячі тонн мазуту. Губернатор Краснодарського краю заявив, що потрібно прибирати забруднення, і на це буде використаний резервний фонд краю. У місті Анапа почали відновлювати захисний вал, щоб запобігти подальшим забрудненням. Наразі невеликі викиди мазуту фіксуються на пляжі, але в інших місцях і в воді забруднень поки немає. Варто відзначити, що минула катастрофа танкерів у Керченській протоці призвела до серйозного забруднення берегів у Краснодарському краї та Криму, а також навіть до Одеської області в Україні.
-

В Анапі знову фіксують викиди мазуту з танкерів – ЦПД
У влади РФ виявили повну байдужість до екологічної катастрофи, що трапилася в Керченській протоці майже 10 місяців тому. На пляжах Анапи знову виявили викиди мазуту з розбитих танкерів. Цю інформацію оприлюднив Центр протидії дезінформації при РНБО України. Аварія танкерів сталася у грудні 2024 року, але уламки суден досі не підняли з морського дна, тому витоки мазуту тривають. Росія ігнорує наслідки цієї екологічної трагедії і не приймає жодних заходів для її ліквідації. Це призводить до постійного забруднення Чорного моря і загрози для екосистеми регіону. Такі дії влади РФ вказують на її деградацію і нездатність реагувати на екологічні загрози. Ця катастрофа також сильно вплинула на туристичний сезон у регіоні, а отже, на економіку та здоров’я людей.
-

В Анапі знову фіксують викиди мазуту з російських танкерів – ЦПД
У влади Російської Федерації знову виникають скандали через викиди мазуту на пляжах Анапи, викликані аварією танкерів у Керченській протоці практично 9 місяців тому. Центр протидії дезінформації при РНБО України повідомив про це у Telegram. Росія проявляє повну байдужість до екологічної катастрофи, ігноруючи негативні наслідки для Чорного моря. Ламки танкерів ще не підняли з морського дна, тому викиди мазуту тривають. Це призводить до забруднення моря та шкодить екосистемі. Росіяни страждають від цього також, оскільки туристичний сезон постраждав, а відпочивальники ризикують своїм здоров’ям. Дії влади РФ свідчать про деградацію системи управління країною, що зосереджена на війні, і не може адекватно реагувати на проблеми довкілля та населення.
-

На пляжах Анапи з’явилися нові викиди мазуту
Майже через місяць після того, як влада Краснодарського краю оголосила про завершення очищення дна Чорного моря від мазуту, на узбережжі Анапи знову зафіксовано забруднення. Про це пише TMT.
Як зауважив місцевий блогер Юрій Озаровський, плями мазуту простягаються вздовж трьох кілометрів берегової лінії, особливо багато їх між проїздом Золотий берег і пляжем Довіль.
“Усе тече, у морі з’явився запах”, – повідомив Озаровський. Місцеві жителі зазначають, що мазут винесло після сильного шторму.
Волонтери штабу “Дельфін” повідомили про численні викиди поблизу селища Волна Темрюцького району.
“Це вже не плями – увесь пляж покритий мазутом. Рідкий, він швидко вбирається в пісок і змивається”, – зазначили вони. Через великі обсяги забруднень волонтери не встигають вивозити нафтові відходи на утилізацію – лише за минулі три дні вони зібрали 167 мішків. На березі також знайшли птахів, покритих мазутом; їх ловлять і намагаються відмити.
Викиди з’явилися й на узбережжі Чорного моря в окупованому Севастополі, заявив призначений Росією так званий “губернатор” Михайло Развожаєв. За його словами, на пляжах зафіксовано “поодинокі плями мазуту”, але масового забруднення немає.
Екологи припускають, що нові викиди могли бути спричинені встановленням паль для коффердамів – водонепроникних конструкцій у Керченській протоці, де в грудні затонули два танкери з понад 9 тисячами тонн мазуту. Роботи завершилися 10 жовтня.
Оперативний штаб Краснодарського краю оголосив про завершення робіт із очищення дна Чорного моря в прибережній зоні Анапи та Темрюцького району 19 вересня. За дев’ять місяців після аварії танкерів було зібрано 22 451 мішок мазуту загальною вагою понад 2 тисячі тонн, очищено 1283 кілометри берегової лінії та вивезено понад 181,5 тисячі тонн забрудненого ґрунту.
Наприкінці липня в Росприроднагляді визнали, що повністю прибрати мазут із Чорного моря неможливо. Відомство зазначало, що паливо й надалі потрапляє у воду з затонулих танкерів, а роботи з їх утилізації планують завершити у 2026 році.
Як відомо, 15 грудня 2024 року у Керченській протоці зазнали аварії російські танкери Волгонефть-212 та Волгонефть-239. У Чорне море вилилося понад 4000 тонн мазуту.
Аварія танкерів РФ: у Чорному морі зафіксували нові викиди мазуту -

В РФ стався витік нафтопродуктів у Чорне море, пляма суне до Криму – ЗМІ
Щонайменше 10 тонн нафтопродуктів потрапило в Чорне море внаслідок витоку російського міста Новоросійськ. Пляма площею близько 350 квадратних кілометрів дрейфує в напрямку окупованого Криму. Про це повідомляє російське пропагандистське інформагентство ТАСС.
За супутниковими вимірюваннями станом на 30 серпня, площу забруднення оцінювали у 75 квадратних кілометрів, а обсяг витоку – у 4-5 тонн. Нині масштаби аварії виявилися значно більшими.
За останніми даними, площа розливу нафтопродуктів становить близько 350 квадратних кілометрів, а мінімальна оцінка обсягу нафтопродуктів перевищує 10 тонн.
Експерти прогнозують, що забруднення локалізується західніше Анапи. Можливий викид частини нафтопродуктів на узбережжі північніше Анапи, а сама пляма суне в бік Криму, проходячи південніше Керченської протоки.
Витік стався 29 серпня під час вантажної операції з танкером у порту Новоросійськ. Після інциденту Каспійський трубопровідний консорціум (КТК) вивів із експлуатації один із трьох виносних причальних пристроїв на своєму морському терміналі.
Як відомо, 15 грудня 2024 року у Керченській протоці зазнали аварії російські танкери Волгонефть-212 та Волгонефть-239. У Чорне море вилилося понад 4000 тонн мазуту.
Аварія танкерів РФ: у Чорному морі зафіксували нові викиди мазуту

