Росія у четвер видворила британського дипломата, якого звинуватила у співпраці з розвідувальною службою Великої Британії. Дипломат Гарет Самюель Девіс, який працював у посольстві Великої Британії в Москві, був позбавлений акредитації і отримав два тижні на виїзд з Росії. МЗС Росії викликало тимчасову повірену у справах Британії та висловило їй протест. На тлі конфлікту між Росією та Заходом обидві сторони звинувачують одна одну у шпигунській діяльності та провокаціях. Дана ситуація стала ще одним епізодом у напружених відносинах між Росією та Заходом.
Позначка: Дипломатичні відносини
-
Росія вислала британського дипломата, звинувативши у шпигунстві
Росія видворила британського дипломата, якого звинуватила у співпраці з розвідувальною службою Великої Британії. Дипломат Гарет Самюель Девіс був позбавлений акредитації та має два тижні на виїзд із Росії. МЗС Росії викликало тимчасову повірену у справах Британії та висловило протест. У заяві зазначено, що Росія не терпить діяльності британських розвідників на своїй території. На тлі конфлікту між Росією та Заходом сторони обвинувачують одна одну у розвідувальних операціях.
-
Лідери ЄС прибули до Сирії з офіційним візитом
Лідери Євросоюзу – президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та президент Євроради Антоніу Кошта – прибули з офіційним візитом до Дамаску, де обговорюватимуть відновлення та підтримку Сирії. Про це повідомила фон дер Ляєн на платформі X.
“Після десятиліть страху й мовчання, зараз сирійці почали довгу подорож до надії та відновлення. Європа зробить усе, що в її силах, для підтримки відновлення та відбудови Сирії”, – написала вона.In Damascus today with @eucopresident. After decades of fear and silence, Syrians began a long journey toward hope and renewal. Europe will do everything it can to support Syria’s recovery and reconstruction. pic.twitter.com/Bno3hAZzuM — Ursula von der Leyen (@vonderleyen) January 9, 2026 Також в офіційній заяві фон дер Ляєн оголосила про пакет фінансової підтримки Сирії.
“Ми хочемо посилити нашу взаємодію, надаючи фінансову підтримку у розмірі близько 620 мільйонів євро на 2026 та 2027 роки”, – наголосила вона.
Фінансування включатиме гуманітарну допомогу, а також підтримку раннього відновлення та двосторонню підтримку.
“Ми прагнемо підтримувати вас у відродженні економіки Сирії та об’єднанні громад. Ми хотіли б, щоб сирійці мали реальну перспективу повернутися додому та відновити своє життя тут. Тому ми активізуємо нашу роботу з регіональними партнерами, включаючи Туреччину, Йорданію та Ліван, а також УВКБ ООН, щоб підтримати безпечне, гідне та добровільне повернення”, – звернулася фон дер Ляєн.
Водночас ескалація насильства у Сирії викликає занепокоєння в Євросоюзу.
“Терміново необхідне продовження діалогу між усіма сторонами. Ми підтримуємо ваше зобов’язання досягти мети нової, мирної, інклюзивної та безпечної Сирії”, – додала президентка ЄС. -
Чехія та Україна домовилися про продовження “снарядної ініціативи”
Чехія планує продовжити дію “снарядної ініціативи”, започаткованої попереднім урядом Петра Фіали, що дозволяє Україні отримувати боєприпаси для артилерії та іншого озброєння. Про це повідомив міністр закордонних справ Чехії Петр Мацінка на брифінгу зі своїм українським колегою Андрієм Сибігою, інформує РБК-Україна у п’ятницю, 9 січня.
“Я став послом добрих справ – продовження снарядної ініціативи, яка надзвичайно важлива для України. Я радий, що нам вдалося знайти компроміс і консенсус, який забезпечить продовження ініціативи з боєприпасів”, – зазначив він.
Мацінка пояснив, що рішення не скасовувати ініціативу передувала “ціла низка питань і спекуляцій”.
“Тому ми хотіли спершу розглянути її, вивчити, проаналізувати, а також з’ясувати, чи не можна зробити це трохи інакше, але з тим самим результатом”, – додав він.
Український глава МЗС відзначив значення продовження ініціативи для безпеки Європи.
“Ми вітаємо продовження чеської ініціативи на тих модальностях, які прийнятні для чеського уряду. Модальна взаємодія повинна бути взаємовигідною для обох сторін. Це правильний підхід”, – зазначив Сибіга.
Також під час зустрічі він із Сибігою Мацінка обговорив постачання потрібної військової амуніції та запрошення до чеськог бізнесу взяти участь у цих постачаннях. Окремо чеський міністр прокоментував мирний процес, зокрема підтвердив, що його поінформували про переговори між Україною та США.
“Я зрозумів, чи маємо це бачити оптимістично, чи песимістично, тож моє ставлення буде більш реалістичне. Я бачу , що Україна має великий інтерес до миру і я бачу, що вона готова”, – додав Мацінка. -
Росія відмовилась звільнити будівлю консульства у Гданську
Польський Гданськ не може перейняти будівлю колишнього консульства Росії, адже посольство РФ заявило, що там “буде перебувати адміністративно-технічний працівник посольства”. Про це повідомляє RMF24 в понеділок, 22 грудня.
19 листопада глава МЗС Польщі Радослав Сікорський повідомив про відкликання дозволу на функціонування російського консульства в Гданську. До півночі 23 грудня консульство має бути закрите, а його співробітники мають покинути територію Польщі.
Посольство Росї надіслало листа до міського управління Гданська, в якому повідомило, що в будівлі консульства “буде проживати адміністративно-технічний працівник посольства”. У зв’язку з цим влада Гданська не може перейняти цей об’єкт. Консульству РФ належить два об’єкта нерухомості, власником яких є Державне казначейство. “Твердження російської сторони про те, що нерухомість належить їм, є помилковими і не відповідають дійсності”, – заявила віцемер Гданська Емілія Лодзінська.
Російські дипломати займали консульство з післявоєнних часів. У 1951 році Народна Республіка Польща та Радянський Союз підписали угоду про безкоштовне користування будівлею. Після розпаду СРСР нерухомість перейшла у власність Державного казначейства.
Росіяни протягом десятиліть ставилися до вілли на вулиці Баторія як до своєї власності. Вони не платили за користування будівлею, незважаючи на те, що з 2013 року місто почало нараховувати плату відповідно до вказівок МЗС. Гданськ оцінив заборгованість за 2013-2023 роки приблизно в 5,5 млн злотих (близько 1,3 млн доларів).
Нагадаємо, Польща вирішила закрити консульство Росії у Гданську у відповідь на дві диверсії на залізниці між Любліном і Варшавою. Після цього Росія відкликала згоду на роботу генерального консульства Польщі в Іркутську.
-
Адміністрація Трампа відкликає майже 30 послів – ЗМІ
Адміністрація президента США Дональда Трампа відкликає 29 дипломатів з посад послів та інших високих посад в посольствах з метою переформатувати дипломатичну позицію США за кордоном. Про це повідомляє АР з посиланням на представників Державного департаменту, які говорили на умовах анонімності.
За їх словами, минулого тижня керівники місій у щонайменше 29 країнах були поінформовані про те, що їхні повноваження завершаться в січні.
Всі вони обійняли посади за часів адміністрації Джо Байдена, але пережили першу чистку на початку другого терміну Трампа, яка була спрямована головним чином на політичних призначенців. Ситуація змінилася минулої середи, коли вони почали отримувати повідомлення від чиновників у Вашингтоні про майбутнє звільнення.
Зазначається, що ті, кого торкнулися кадрові зміни, не втрачають своїх посад у дипломатичній службі, але повернуться до Вашингтона для виконання інших завдань, якщо вони цього бажають, заявили чиновники.
Як пише видання, посли працюють на розсуд президента, хоча зазвичай вони залишаються на своїх посадах упродовж трьох-чотирьох років.
Державний департамент відмовився коментувати конкретні цифри або кількість послів, яких це стосується, але виправдав ці зміни, назвавши їх “стандартним процесом у будь-якій адміністрації”. Там зазначили, що посол є “особистим представником президента, і президент має право забезпечити, щоб у цих країнах працювали особи, які просувають програму “Америка перш за все”.
Як відомо, Африка є континентом, який найбільше постраждав від відставок: послів з 13 країн відсторонено від посад у Бурунді, Камеруні, Кабо-Верде, Габоні, Кот-д’Івуарі, на Мадагаскарі, в Маврикії, Нігері, Нігерії, Руанді, Сенегалі, Сомалі та Уганді.
На другому місці – Азія, де зміни послів торкнулися шести країн: Фіджі, Лаосу, Маршаллових островів, Папуа-Нової Гвінеї, Філіппін та В’єтнаму.
Чотири країни в Європі – Вірменія, Македонія, Чорногорія та Словаччина, по дві країни на Близькому Сході (Алжир та Єгипет), в Південній та Центральній Азії (Непал та Шрі-Ланка) і в Західній півкулі (Гватемала та Суринам). -
Президент призначив нового посла у Сербії
Президент Володимир Зеленський призначив Олександра Литвиненка послом у Сербії. Про це мовиться в указі глави держави №866/2025.
“Призначити ЛИТВИНЕНКА Олександра Валерійовича Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Сербія”, – зазначено у тексті документа.
Попереднім указом №865/2025 Президент звільнив Володимира Толкача з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Сербія. -
Скандал через Тайвань: Китай заборонив японські морепродукти
Китай повністю заборонив імпорт японських морепродуктів через загострення відносин з Японією. Конфлікт між країнами спалахнув після того, як прем’єр-міністр Японії висловив обурення щодо можливої китайської атаки на Тайвань. Китай вимагає відкликати заяви та погрожує японським дипломатам. Обидві країни надали рекомендації громадянам щодо безпеки під час подорожей. Причиною заборони є моніторинг водних випусків з АЕС Фукусіма. Токіо стверджує, що заяви прем’єра відповідають позиції уряду, і наголошує на відсутності загроз у майбутньому.
-
Китай вимагає від прем’єра Японії відмовитися від своїх слів про Тайвань
Речниця МЗС Китаю Мао Нін висловила занепокоєння щодо відносин між Японією та Китаєм через висловлення голови японського уряду Санае Такаїчі про Тайвань, які обурили китайців. Китайська сторона вимагає відкликати ці заяви та надати пояснення. Це викликало конфлікт між країнами, який почався після виступу Такаїчі, де вона заявила про можливий втручання Японії у ситуацію на Тайвані. Генеральний консул КНР в Осаці навіть загрожував “відрубати голову” японській прем’єрці за ці слова.
-
Конфлікт через Тайвань: Японія відправляє дипломата в Китай
Японія намагається згладити конфлікт з Китаєм, спричинений заявами про можливу загрозу для своєї безпеки у випадку втручання Китаю в ситуацію з Тайванем. Керівники МЗС Японії вирушають до Китаю, щоб пояснити свою позицію та зменшити напруження. Суперечка між країнами виникла після заяв прем’єр-міністра Японії про можливу військову відповідь на потенційну атаку Китаю на Тайвань. Це викликало реакцію з боку Пекіна, який попередив про можливу “нищівну” поразку для Японії. Тайвань виступив у підтримку Японії та закликав Китай поводитися відповідально.