Фахівці з NASA виявили, що хмари на планеті Венера містять приблизно 60% води, а не лише сірчану кислоту, як раніше вважалося. Вони дослідили склад хмар і виявили, що вони складаються з гідратів – сполук води з різними солями, такими як сульфати заліза та магнію. Вміст води у хмарах Венери становить 62%, а сірчана кислота – близько 22%. Крім того, вчені виявили сполуки заліза у хмарах, яке можливо потрапило туди разом із космічним пилом. Ці відкриття переосмислюють наше розуміння складу атмосфери планети Венера.
Позначка: Дослідження
-
В Антарктиді фіксується майже рекордне танення льоду
За останнім дослідженням, площа морського льоду в Антарктиці досягла третього найнижчого рівня за останні 47 років. За даними вчених, це свідчить про те, що тепліші океанські води проникають у прибережні райони, спричиняючи зменшення льодового покриву. Це може призвести до прискореного нагрівання океану, оскільки темна вода поглинає більше сонячної енергії, а також зробити прибережні райони більш вразливими до руйнування льодовиків. Науковці також вказують на те, що тепліші повітряні маси можуть приносити більше снігопадів, тимчасово уповільнюючи танення льоду. Однак у довгостроковій перспективі очікується, що льодовий щит продовжить танути при постійному підвищенні температур.
-
Фастфуд може зіпсувати пам’ять всього за чотири дні – дослідження
Вчені з Університету Північної Кароліни виявили, що дієта з великою кількістю жирної “швидкої їжі” може впливати на роботу мозку. Вони виявили, що така дієта активує певний тип клітин у гіпокампі, які відповідають за пам’ять. Це стається через знижену здатність мозку засвоювати глюкозу. Після лише кількох днів споживання такої їжі, пам’ять може почати працювати гірше. Однак відновлення рівня глюкози може повернути пам’ять у норму. Дослідники також виявили, що періодичне голодування після жирної дієти може покращити когнітивні функції. Ці відкриття можуть допомогти у розробці нових методів профілактики деменції та хвороби Альцгеймера, пов’язаних з ожирінням.
-
Лід розчиняє залізо швидше, ніж вода – дослідження
Шведські науковці з Університету Умео провели дослідження, яке показало, що лід вивільняє залізо з мінералів ефективніше, ніж рідка вода. Це може пояснити зміну кольору арктичних річок, які набувають помаранчевого відтінку через викид заліза з мінеральних відкладів. Експерименти показали, що при низькій температурі лід виділяє більше заліза, оскільки між кристалами льоду утворюються рідинні “кишені”, які підвищують кислотність і сприяють вивільненню речовин з мінералів. Зі зростанням температури на планеті цей процес може стати ще активнішим, що може негативно вплинути на якість води та екосистему у великих регіонах.
-
Вейпінг може підвищувати ризик переддіабету – дослідження
Нове дослідження з Університету Джорджії показало, що вживання електронних сигарет може збільшувати ризик розвитку переддіабету. Дослідження базувалося на даних понад 1,2 млн опитаних у США і виявило, що користувачі вейпів мають на 7% більший ризик переддіабету, ніж некурці. Для курців традиційних сигарет цей ризик зростав на 15%, але найбільша небезпека була виявлена серед тих, хто вживає і тютюнові вироби, і електронні сигарети одночасно. У них імовірність розвитку переддіабету була на 28% вищою, ніж у некурців, а ризик переходу у повноцінний діабет – на 9%. Дослідження також показало, що люди з надмірною вагою або ожирінням, а також представники деяких етнічних спільнот стикаються з більшим ризиком. Хоча дослідження має свої обмеження, його результати свідчать про те, що вейпінг може негативно впливати на метаболічне здоров’я людини.
-
Українці незадоволені якістю життя, та відчувають в ньому сенс – опитування
Українці, не дивлячись на війну, демонструють здатність адаптуватися до складних умов. Дослідження добробуту в Україні показало, що середній рівень задоволеності життям серед мешканців країни становить лише 5,4 бала з 10. Це нижче, ніж у країнах з високим соціальним захистом. Проте відчуття сенсу в житті українців залишається на високому рівні – 7,1 бала з 10. Дослідження також показало зростання тривожності серед населення, але більшість респондентів все ж зберігають позитивне відношення до свого життя. Автори дослідження наголошують, що відчуття сенсу в житті є важливою психологічною опорою для українців у кризових умовах.
-
Вчені виявили мікропластик у людських кістках
Вчені виявили, що мікропластик може потрапляти в організм людини і навіть знаходитися в кістках. Дослідження показали, що мікропластик може пошкодити кісткову тканину, порушити роботу стовбурових клітин кісткового мозку та сприяти утворенню клітин, що руйнують кістку. Експерименти показали, що мікропластик може знижувати життєздатність клітин, прискорювати старіння, змінювати їхню роботу та спричиняти запальні процеси. Науковці планують дослідити, як саме мікропластик впливає на міцність кісток, щоб краще зрозуміти можливі наслідки для здоров’я. Мікропластик може стати додатковим фактором ризику для кісткових хвороб, і це важливо враховувати в лікуванні та профілактиці таких захворювань.
-
Вчені знайшли найдавніші докази муміфікації – їм понад 14 тисяч років
Науковці виявили найдавніші докази муміфікації людських останків у В’єтнамі. Вони вивчали 54 поховання на території Китаю, В’єтнаму та Суматри і виявили останки людей, які були поховані навпочіпки. Аналіз кісток показав, що їх обпалювали та висушували перед похованням, і ця технологія муміфікації існувала в регіоні протягом тисячоліть. Ці відкриття свідчать про унікальну практику, яка збереглася в культурах Південно-Східної Азії та Папуа-Нової Гвінеї протягом великого історичного періоду.
-
Вчені змогли відновити мозок після інсульту за допомогою стовбурових клітин
Недавно вчені з Цюріхського університету провели дослідження на мишах і виявили, що трансплантація людських нейрональних стовбурових клітин може допомогти відновити пошкодження мозку після інсульту. Після трансплантації клітини не лише перетворилися на нові нейрони, а й сприяли процесам регенерації, включаючи відновлення рухових функцій. Дослідники ввели клітини у зону ураження мозку через тиждень після інсульту і спостерігали за ними протягом п’яти тижнів. Вони помітили покращення рухових функцій у мишей, а також зміцнення судин, зменшення запальних процесів і підвищення стійкості гематоенцефалічного бар’єра. Ці результати є обнадійливими для подальшого застосування в клініці, особливо для лікування інсульту.
-
Майже половина діабетиків не знають про свій стан – дослідження
Згідно з новим дослідженням, багато людей у світі, які страждають на діабет, не мають діагнозу або не отримують належного лікування. Дослідження провели у Вашингтонському університеті разом з міжнародною мережею науковців, враховуючи дані з 2000 по 2023 рік у 204 країнах. За прогнозами, до 2050 року кількість людей із діабетом сягне 1,3 мільярда, і якщо більшість навіть не знає про свою хворобу, то це може призвести до тихої епідемії. Дослідження показало, що у 2023 році 44% людей із діабетом не були в курсі свого стану. Найбільше недіагностування виявлено серед молодих дорослих. Ті, хто отримав діагноз, лише 42% досягли оптимального контролю цукру в крові. Виявлені суттєві регіональні відмінності у рівні діагностики та лікування діабету. Наприклад, у Північній Америці з високим рівнем доходів більше людей знають про свою хворобу, в Азії-Тихоокеанському регіоні більше отримують лікування, а в Південній Латинській Америці краще контролюють рівень цукру в крові. У Центральній частині Африки найменше людей з діабетом знають про свій стан. Дослідження було опубліковане в журналі The Lancet Diabetes & Endocrinology.