Останні дослідження показали, що революційна стовбурова терапія може бути ефективним методом лікування тяжкого діабету 1 типу. Учасники клінічного дослідження, які отримали інфузію стовбурових клітин, змогли припинити прийом інсуліну всього за 12 місяців. Нову терапію розробила компанія Vertex Pharmaceuticals, яка запропонувала метод заміни втраченого вироблення інсуліну шляхом інфузії клітин острівців підшлункової залози, створених зі стовбурових клітин людини. Цей метод отримав назву zimislecel. Дослідники відзначають, що клітини zimislecel функціонують і здатні до саморегуляції, виробляючи інсулін у безпечних дозах. Хоча імуносупресивна терапія, необхідна для зниження ризику відторгнення клітин, може мати побічні ефекти, сама терапія не була пов’язана з серйозними ускладненнями. Дослідження вже перейшло у третю фазу, що може вказувати на успішні перспективи цього методу лікування діабету 1 типу.
Позначка: Дослідження
-
Науковці з’ясували, як стрес погіршує сон і пам’ять
Науковці виявили групу нейронів у гіпоталамусі, які можуть пояснити, як стрес впливає на сон і пам’ять. Ці нейрони виробляють гормон кортикотропін і регулюють стресові реакції. Активація цих нейронів порушує сон і погіршує пам’ять, а їх блокування може поліпшити якість сну та здатність запам’ятовувати. Дослідження проводили на мишах, яких піддавали стресовим ситуаціям, і виявили, що ситуації стресу призводили до порушень сну та пам’яті. Це відкриття може вказувати на нові можливості лікування стресових і психіатричних розладів, таких як депресія та посттравматичний стресовий розлад.
-
У Британії успішно випробували нову терапію лейкемії без хіміотерапії
У Великій Британії провели дослідження, яке може змінити лікування хворих на хронічну лімфоцитарну лейкемію. Дослідження під назвою Flair виявило, що новий метод без хіміотерапії є ефективнішим та краще переноситься пацієнтами. Участь у дослідженні взяли 786 пацієнтів, яким ще не починали лікування. Їх розділили на три групи, які отримували різні препарати. Через п’ять років після початку дослідження, 94% пацієнтів, які отримували комбінацію препаратів, не мали прогресу захворювання. Цей показник був нижчий серед тих, хто отримував лише один препарат або хіміотерапію. Дослідження показало, що комбіноване лікування є більш ефективним. Це відкриття може змінити підхід до лікування лейкемії на користь менш токсичних методів.
-
Кислотність океану сягнула критичних рівнів: під загрозою цілі екосистеми
Науковці попередили, що стан світових океанів гірший, ніж вважалося раніше. Дослідники виявили, що рівень кислотності морської води досяг критичної позначки, що становить загрозу для морських екосистем і економік прибережних регіонів. Нове дослідження показало, що “планетарна межа” кислотності океану була порушена ще п’ять років тому. Це може призвести до серйозних наслідків для морського життя, зокрема для коралових рифів, які можуть стати на межу вимирання. Дослідники закликають до зменшення викидів CO2 для зупинення глобальної кислотності океану, а також до термінових заходів для захисту найбільш вразливих регіонів та видів.
-
Мікропластик у їжі шкодить печінці та порушує метаболізм – дослідження
Мікроскопічні частинки пластику, які містяться у продуктах харчування та напоях, здатні завдавати шкоди печінці та порушувати обмін речовин. Як повідомляє South China Morning Post, такі висновки зробила команда дослідників з Університету Каліфорнії у Девісі.
Нове дослідження на мишах показало, що вживання наночастинок полістирену призводить до порушення толерантності до глюкози та ознак пошкодження печінки. Ці результати підтверджують попередні висновки про токсичність нанопластику для організму.
“Зростає занепокоєння щодо впливу мікро- та нанопластику на здоров’я, тож ми вирішили дослідити цей аспект глибше”, -пояснила керівниця дослідження Емі Паркхерст. За її словами, людина може споживати від 40 тисяч до 10 мільйонів пластикових частинок щороку разом із продуктами харчування і напоями.
Однією з причин такого забруднення є високий рівень пластикових відходів у довкіллі – там він розкладається на дрібні частинки, які потрапляють у травну систему тварин, а згодом і людини.Крім того, мікропластик може потрапляти у їжу під час виробництва, а також через упаковку, що контактує з продуктами.
Дослідники наголошують на потребі подальших досліджень для оцінки реального впливу цих частинок на здоров’я людей та вироблення заходів захисту.
Результати дослідження команда представила на конференції Американського товариства з питань харчування у Флориді. -
Молодші покоління рідше хворіють деменцією – дослідження
Люди, народжені в останні десятиліття, мають менший ризик розвитку деменції у певному віці, ніж попередні покоління. Як повідомляє The Guardian, cаме такий висновок зробили дослідники з австралійського Центру бізнесу та економіки охорони здоров’я Університету Квінсленда.
Команда вчених проаналізувала дані понад 62 тисяч осіб віком від 70 років, зібрані у трьох масштабних дослідженнях у США, Великій Британії та низці європейських країн. Алгоритм, який використовували вчені, оцінював наявність симптомів деменції на основі когнітивних тестів та відповідей учасників щодо повсякденного функціонування.
Очікувано, поширеність деменції зростала з віком у всіх поколіннях, однак при цьому фахівці зафіксували чітку тенденцію: у людей з новіших поколінь ризик розвитку деменції в конкретному віці був нижчий, ніж у народжених раніше. Зокрема, у США серед людей віком 81-85 років деменцію мали 25,1% учасників, народжених у 1890-1913 роках, проти лише 15,5% серед народжених у 1939-1943 роках.
Дослідники також виявили, що ця позитивна динаміка більш виражена серед жінок, особливо в Європі та Великій Британії. Однією з можливих причин вони назвали кращий доступ жінок до освіти в середині XX століття.
Попри ці позитивні зрушення, загальне навантаження на системи охорони здоров’я зростатиме, адже населення продовжує старішати, наголошує співавторка дослідження доктор Сабріна Ленцен. Вона також зазначила, що соціальні нерівності, зокрема за статтю, освітою та географією, залишаються суттєвими.
Незважаючи на те, що дослідження не з’ясовувало причин зниження рівня деменції, професорка Тара Спайрес-Джонс з Единбурзького університету припустила, що на це могли вплинути обов’язкова освіта, боротьба з курінням, а також краща медична допомога при серцево-судинних захворюваннях, діабеті та втраті слуху.
Втім, фахівці застерігають від передчасного оптимізму. Професор Том Денінг з Ноттінгемського університету зауважив, що не можна бути впевненим, що ця позитивна тенденція збережеться надалі, адже ключові медичні та соціальні поліпшення вже могли вичерпати свій потенціал.
Досліження було опубліковане в журналі Jama Network Open. -
Коти впізнають господарів на нюх – вчені
Коти здатні впізнавати своїх господарів не лише за голосом чи зовнішністю, а й за запахом – і роблять це з особливою точністю.
Як свідчить нове дослідження, опубліковане в журналі PLOS One, для цього вони переважно використовують ліву ніздрю. Про відкриття повідомляє The New York Times.
Відомо, що коти – одні з найзагадковіших домашніх улюбленців. Їхня незалежна поведінка, небажання виконувати команди і обережність роблять вивчення цих тварин справжнім викликом для науковців.
“Насправді коти розуміють багато чого так само добре, як і собаки, але вони не показують це своєю поведінкою та є більш обережними, що ускладнює проведення експериментів”, – зазначає професор зоотехніки Хідехіко Учіяма.
Попри це, науковцям вдалося провести експеримент за участю 30 котів. Для дослідження вони зібрали запахи власників тварин – за допомогою ватних паличок, якими протирали шкіру за вухами, між пальцями та під пахвами. Для порівняння використовували також зразки запахів незнайомців і нейтральні палички без запаху.
Результати виявилися промовистими: коти витрачали більше часу на обстеження незнайомих запахів, а знайомі (господарів) – майже не досліджували. Це свідчить, що вони чітко розрізняють, де хто.
Ще цікавіше – реакція на запах залежала від того, якою ніздрею коти вдихали аромат: знайомі запахи вони виявляли лівою, нові – правою. Це узгоджується з дослідженнями собак, які аналогічно використовують нюх залежно від емоційного навантаження запаху.
“Ймовірно, права півкуля переважно обробляє емоційно тривожні запахи” – припускає професор Учіяма.
Попри те, що дослідники не відстежували активність мозку котів безпосередньо, їхня робота стала вагомим внеском у вивчення поведінки тварин. -
“Коктейль молодості” продовжив життя мишей майже на третину
Європейські вчені виявили, що поєднання препаратів рапаміцин і траметиніб подовжує тривалість життя мишей на 30% і покращує їхнє здоров’я. Обидва препарати використовуються для лікування раку, а рапаміцин також застосовується для запобігання відторгнення органів при трансплантації. Дослідження показало, що разом ці препарати забезпечують значний приріст у тривалості життя мишей. Мишам почали давати препарати у віці шести місяців, і вони показали суттєве покращення якості життя в старшому віці. Науковці вважають, що ці результати можуть вказувати на можливість покращення якості життя людей у літньому віці. Після успішних досліджень на мишах, клінічні випробування на людях можуть розпочатися незабаром.
-
Ритм у пульсі людини може сигналізувати про майбутнє когнітивне погіршення
Ледь помітні коливання частоти пульсу людини під час сну можуть вказувати на ймовірність майбутнього когнітивного погіршення. Як повідомляє ScienceAlert, до такого висновку дійшла міжнародна група науковців, яка провела дослідження щодо зв’язку серця з мисленням у людей в літньому віці.
У дослідженні вчені проаналізували пульс 503 осіб віком у середньому 82 роки протягом ночі сну. Учасники також проходили когнітивне тестування під час збору даних і принаймні ще раз під час наступного візиту.
Використовуючи відносно нову статистичну модель під назвою розподільна ентропія, дослідники з’ясували, що вища складність ритму пульсу (тобто його здатність змінюватися й адаптуватися впродовж ночі) пов’язана з повільнішим погіршенням когнітивних функцій у наступні роки. Водночас нижча складність асоціювалася з прискореним погіршенням.
“Складність серцевого ритму є ознакою здорової фізіології”, – пояснює біомедичний інженер Пень Лі з Массачусетської лікарні, – “Наше серце має балансувати між спонтанністю та адаптивністю, реагуючи як на внутрішні потреби організму, так і на зовнішні стресори”.
Попередні дослідження вже пропонували зв’язок серцевого ритму з роботою мозку, але розподільна ентропія дозволяє виявити проблеми ще до появи явних симптомів.
За словами авторів, в цьому дослідженні традиційні методи оцінки серцевого ритму не виявили зв’язку з когнітивним зниженням, що робить новий підхід потенційно чутливішим індикатором прихованих проблем зі здоров’ям.
Науковці планують далі досліджувати, як саме функції серця пов’язані з ризиком розвитку деменції, та чи можна використовувати ці дані для ранньої діагностики нейродегенеративних хвороб.
У дослідженні, опублікованому в журналі Journal of the American Heart Association. -
Всього три ночі поганого сну можуть зашкодити серцю – дослідження
Дослідники з Уппсальського університету в Швеції виявили, що три ночі з обмеженим сном можуть призвести до змін у крові, які збільшують ризик серцево-судинних захворювань. Учасники дослідження перебували в лабораторії, спочатку спали 8,5 годин на ніч, а потім лише 4,25 години протягом трьох ночей. Після кожного періоду вони робили фізичні вправи, а зразки крові брали на аналіз. Виявлено, що недосип викликав підвищення рівня запальних маркерів, пов’язаних із серцевими захворюваннями, і зменшив позитивний ефект фізичних навантажень на мозок і серце. Дослідження також показало, що час збору крові впливає на рівень білків у крові, особливо при нестачі сну, що свідчить про важливість якості сну для здоров’я серця.