Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав міжнародних партнерів надати додаткову енергетичну підтримку для України перед початком зими, щоб запобігти гуманітарній кризі в центрі Європи. Він зазначив, що Росія продовжує атакувати Україну, завдаючи шкоди енергетичній інфраструктурі та цивільним будівлям. Сибіга закликав всіх партнерів та міжнародні організації надати Україні додаткові ресурси, обладнання та кошти для забезпечення енергетичної безпеки та захисту від атак. Він підкреслив, що це невідкладне завдання, і висловив вдячність за будь-яку нову допомогу.
Позначка: Допомога
-
ЄБРР надає Укрексімбанку гарантії на €200 млн для кредитування
Європейський банк реконструкції та розвитку вирішив розширити можливості кредитування для українських позичальників через Укрексімбанк. Ця ініціатива передбачає надання €200 млн нового кредитування, яке буде покрите гарантіями ЄБРР. Половина цієї суми буде спрямована на бізнес у критичних галузях України, а решта на підприємства, державні підприємства та муніципалітети, що інвестують у виробництво та зберігання енергії, а також у енергоефективні проєкти. Ця ініціатива сприятиме розвитку українського бізнесу, особливо малих та середніх підприємств. Крім того, позичальники отримають технічну допомогу та інвестиційні стимули від ЄС. Укрексімбанк також зобов’язався підтримувати ветеранів війни як співробітників і клієнтів. Це лише частина широкої програми сприяння розвитку українського бізнесу, яку реалізує ЄБРР у співпраці з Україною.
-
Швеція надасть Україні додаткові €35 млн зимової підтримки
Швеція вирішила надіслати додатково 35 мільйонів євро через Світовий банк для допомоги Україні перед настанням зими. Цю інформацію оприлюднила пресслужба МЗС Швеції. Головна мета виділених коштів – задовольнити найважливіші потреби України, зміцнити її стійкість та сприяти відновленню. Раніше Кая Каллас, представниця ЄС із закордонних справ та безпекової політики, також оголосила про надання фінансової допомоги Україні перед зимою. Крім того, Швеція активно допомагає Україні на гуманітарному рівні, виділивши значні кошти на ці цілі.
-
ЄС готує додаткові заходи для підтримки енергетики України
Рада Європейського Союзу з питань закордонних справ звернулася до Єврокомісії з проханням вжити додаткові заходи для підвищення енергетичної безпеки України після нових терористичних атак Росії на українську енергомережу. Верховна представниця ЄС Кая Каллас повідомила про це після зустрічі Ради ЄС у Люксембурзі. Український міністр закордонних справ Андрій Сибіга розповів про ці атаки, підкресливши, що Росія спрямовує їх на цивільне населення. Каллас також зауважила, що країни-члени ЄС домовилися звернутися до третіх держав для забезпечення України ремонтного обладнання та додаткових поставок газу. Також нагадала, що Європейський Союз вже виділив 800 мільйонів євро для підтримки української енергетики перед зимою. Український уряд розробив єдину стратегію дій для усіх відомств, щоб запобігти блекаутам через атаки з боку Росії на енергетичні системи.
-
Відень закриває останній центр для українських біженців
В Австрії закриється останній центр прийому вимушених переселенців з України – Quartier Schlossberg у Відні. Центр надавав тимчасове житло, харчування та допомогу в організації переїзду для понад 8 900 українців. Він працював на межі своїх можливостей і міг розмістити лише 200 осіб. Це закриття стало останнім у ланцюзі подібних центрів, а Відень був останньою федеральною землею з окремим центром для українських переселенців. Уряд надавав одноразову допомогу у розмірі 190 євро на особу, що не вистачало на повну підтримку. Закриття було попередньо обговорене з урядом Австрії. Наразі у Відні та по всій країні перебуває близько 30 000 українців, які отримують базове забезпечення.
-
Більшість німців проти соцдопомоги для українських біженців – опитування
Німці дедалі критичніше ставляться до правил, за якими українські біженці отримують соціальні виплати. Нове опитування INSA, проведене на замовлення видання BILD, показало: більшість громадян Німеччини не підтримують виплату допомоги з безробіття (так званого Bürgergeld) українським біженцям і вважають, що чоловіки призовного віку мають повернутися до України.
Лише 17% опитаних відповіли, що українці мають право на Bürgergeld. Натомість 66% висловилися проти.
За офіційними даними, Німеччина щороку виплачує близько 6,3 мільярда євро цієї допомоги приблизно 700 тисячам українців. При цьому роботу мають лише близько третини з них, тоді як більшість, які прибули ще 2022 року, досі не інтегровані в німецький ринок праці.
Ще категоричнішу позицію громадяни висловили щодо повернення українських чоловіків призовного віку. За даними опитування, 62% німців вважають, що ті, хто втік від війни, мають повернутися в Україну. Проти – лише 18%, ще 8% заявили, що їм байдуже, а 12% не змогли дати відповідь.
Соціологи відзначають: результати свідчать про чіткий запит суспільства на зміни, насамперед у сфері допомоги біженцям.
Міністерство праці Німеччини вже готує реформу: згідно з проєктом бюджету на 2026 рік, уряд планує скоротити витрати на Bürgergeld на 1,5 мільярда євро. Це стане можливим, якщо новоприбулі українські біженці більше не отримуватимуть Bürgergeld, а лише менші виплати за законом про допомогу шукачам притулку.
Втім, реформа набуде чинності не раніше наступного року. Перші слухання законопроєкту у Бундестазі, за словами представників міністерства праці під керівництвом Барбели Бас (SPD), планують провести до Різдва.
Як показала статистика, кількість людей з України, які попросили про притулок у Німеччині за останні тижні, суттєво зросла. Особливо збільшилася кількість заявок від молодих чоловіків після скасування Україною заборони на виїзд для чоловіків віком від 18 до 22 років.
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
-
Данія виділяє Україні понад $170 млн на оборону
Данія вирішила виділити Україні 1,1 млрд крон (171 млн доларів) на підсилення обороноздатності. Ці кошти підуть на морське обладнання, обслуговування танків та навчання українських військових. Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен зазначив, що ці ініціативи допоможуть зміцнити бойовий потенціал України. Частину коштів також передбачено на навчальне та тренувальне обладнання для українських сил, а також на підтримку у сфері реабілітації та постачання пального в межах програм НАТО. У цілому, це 27-й пакет допомоги від Данії, який містить пожертви на майже 2,7 млрд крон у період до 2028 року. Важливо відзначити, що Данія також інвестує в українську оборонну промисловість, що допоможе підтримати Україну на полі бою.
-
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
Уряд Латвії прийняв рішення про зміни до закону щодо підтримки цивільного населення України, які передбачають скорочення деяких видів допомоги. Наприклад, відмовлять у наданні одноразової підтримки для початку роботи або самозайнятості. Кількість українців, які отримують статус тимчасового захисту в Латвії, залишається стабільною, але кількість прибулих зменшилася. Українці, які працюють офіційно в Латвії, отримують підвищення доходів. Уряд Латвії виділив 65 мільйонів євро на підтримку українців у 2025 році, але ця сума скоротиться до 39,7 мільйонів євро у 2026 році. Планується перегляд переліку послуг і заходів підтримки для українців. Нові правила також передбачають зміни у сфері охорони здоров’я та інших видів допомоги. Ці зміни мають бути затверджені парламентом.
-
Умови нової програми з МВФ можуть бути жорсткими
Україна потребує нової фінансової допомоги від Міжнародного валютного фонду через війну з Росією та вичерпання коштів поточної програми. Уряд вже звернувся до МВФ з проханням відкрити нову програму фінансування. Обговорення нової програми включатиме жорсткі умови та вимоги щодо реформ. Планується, що нова програма зосередиться на поглибленні структурних реформ та стабілізації макрофінансової ситуації. Умови співпраці будуть більш жорсткими, а фінансування буде надаватися на початку програми. Деякі з попередніх зобов’язань, які не були виконані, будуть перенесені в нову угоду. Ці зміни відбуваються в контексті тривалої війни та потреби у фінансовій підтримці для України.
-
Сеул попросив Трампа “помирити” його з КНДР
Президент Південної Кореї Лі Дже Мен звернувся до президента США Дональда Трампа з проханням стати посередником у діалозі з Північною Кореєю та зменшити військову напруженість у регіоні. Міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон повідомив, що Трамп висловив готовність співпрацювати з Північною Кореєю. Раніше лідер Північної Кореї Кім Чен Ін заявив про розробку потужної секретної зброї та наказав посилити ядерний арсенал країни.