Позначка: Допомога

  • Російський співак перерахував гроші українцям

    Російський співак перерахував гроші українцям

    Соліст гурту Бі-2 Єгор Бортник звернувся до своїх підписників у соцмережах із закликом допомогти мешканцям Кам’янського, які опинилися у складних умовах через регулярні обстріли та проблеми з електропостачанням і опаленням.

    Музикант зазначив, що місто переживає важкі часи, а особливо складна ситуація – у людей похилого віку. За його словами, допомогу організовує місцева єврейська громада на чолі з рабином Леві Стамблером, який збирає кошти на портативні електростанції.

    “Людям важко, холодно і страшно. Там живе мій друг, і його громада робить усе можливе, щоб забезпечити літніх людей теплом, світлом і можливістю пережити зиму”, – написав Бортник.

    Також співак звернув увагу, що до Кам’янського прибули родини з дітьми, які були змушені залишити свої домівки в Луганській, Донецькій та Дніпропетровській областях через активні бойові дії.

    У своєму дописі він розмістив посилання на два благодійні збори – для місцевої громади та для сімей переселенців – і закликав долучатися навіть невеликими внесками.

    Гуманітарна ситуація в Кам’янському загострилася після нічної атаки 6 листопада, коли над містом зафіксували понад десять безпілотників і пролунала серія вибухів.

    Посмотреть эту публикацию в Instagram

    Публикация от Лева Би-2 (@levab2)

    Нагадаємо, Єгор Бортник неодноразово публічно засуджував війну Росії проти України. У 2023 році він заявив, що не планує повертатися до РФ, а згодом був внесений російським Мін’юстом до реєстру так званих “іноагентів”. Музикант регулярно критикує російське керівництво та закликає припинити війну й вивести війська з території України.

    Учасники гурту Бі-2 попросили громадянство Молдови

  • До України доправили теплову електростанцію з Литви

    До України доправили теплову електростанцію з Литви

    Європейська Комісія успішно здійснила найбільшу за свою історію скоординовану логістичну операцію з переміщення теплової електростанції з Литви до України. Про це інформує Міненерго у понеділок, 22 грудня.
    Як зазначається, підтримка Польського урядового агентства стратегічних резервів відіграла важливу роль у забезпеченні складного транспортування компонентів.
    Складна операція, що тривала 11 місяців, включала 149 постачань обладнання загальною вагою 2399 тонн. Серед них 40 були негабаритними вантажами, включаючи надзвичайно важкі трансформатори та статори вагою близько 172 тонн кожен.
    Надане обладнання допомогло провести аварійні ремонти в кількох регіонах, де енергетична інфраструктура була істотно пошкоджена внаслідок російських ударів.
    Єврокомісарка з питань готовності, кризового управління та рівності Хаджа Лахбіб наголосила: “Поставка цієї електростанції – це європейська солідарність у дії та наша найвимогливіша логістична операція на сьогодні. Я дякую Литві, Польщі, Румунії та всім партнерам, які забезпечили успіх цієї колосальної операції. Це потужна демонстрація непохитної відданості ЄС стійкості України, яка допомагає забезпечити світлом і теплом один мільйон людей, які стикаються з четвертою зимою російської агресивної війни”.
    На сьогодні загальна підтримка ЄС енергетичного сектору України допомогла мільйонам людей, включаючи доставку 9500 генераторів та 7200 трансформаторів через Механізм UCPM.
    Загалом Комісія виділила понад 1,2 мільярда євро на програми гуманітарної допомоги в Україні та доправила понад 160 000 тонн допомоги.
    Раніше ЄС надав підтримку енергосистемі України на €3 млрд.
    Україна цілодобово імпортує електроенергію

  • 90 млрд євро для України знайдено

    90 млрд євро для України знайдено

    ЄС прийняв рішення надати Україні кредит у розмірі 90 млрд євро, але без використання заморожених російських активів. Таке рішення ухвалили лідери ЄС під час переговорів у Брюсселі. Без активів РФ За результатами засідання Ради ЄС, лідери держав-членів ЄС підтвердили готовність допомогти Україні у забезпеченні фінансової стійкості у 2026–2027 рр., зокрема для покриття нагальних бюджетних, військових і оборонних потреб.
    Початковий план передбачав залучення до 210 млрд євро заморожених активів РФ, однак країни-члени ЄС так і не змогли дійти згоди щодо цього питання.
    Головним противником використання російських активів виступила Бельгія. Саме в цій країні, у фінансовій установі Euroclear, зберігається більшість заморожених коштів (185 млрд євро). Премʼєр-міністр Бельгії Барт де Вевер наполягав, що такий крок несе надто високі юридичні ризики для країни. “Щодо репараційного кредиту було так багато запитань, що я сказав: Я ж казав вам, я ж казав. Там дуже багато недопрацювань. І якщо ви почнете тягнути за ці ниточки, вся конструкція розвалиться. Для мене репараційний кредит не був гарною ідеєю”, – сказав він після саміту. До Бельгії також приєдналися Італія, Угорщина, Словаччина та Чехія. У підсумку лідери зосередилися на запасному варіанті – спільному борговому інструменті ЄС. Альтернативний план став основним Кредити будуть надаватися за рахунок запозичень ЄС на ринках капіталу, забезпечених Pезервами бюджету ЄС. Погашати його Україна буде лише після того, як Росія компенсує збитки, завдані своєю агресивною війною.
    У межах компромісу під час грудневого саміту країни ЄС погодилися: спільно позичити 90 млрд євро на фінансових ринках;
    надати Україні кредит строком на два роки; гарантувати його за рахунок бюджету ЄС.
    При цьому три країни – Угорщина, Словаччина та Чехія – не братимуть участі у цій схемі.
    Для України важливо те, що підтримка від ЄС буде, а звідки кошти інша справа.
    Мінфін України привітав рішення Ради ЄС щодо наміру надати Україні 90 млрд євро фінансової допомоги на 2026-2027 рр. “Це рішення має на меті забезпечити безперервне фінансування України, зокрема бюджетних і оборонних потреб, починаючи з другого кварталу 2026 р. Воно також підтверджує довгострокову підтримку України з боку ЄС”,- зазначив міністр фінансів України Сергій Марченко. Реакція країн ЄС на рішення В ЄС різні думки щодо прийнятого рішення. Лідери одних країн шкодують, що кредит буде забезпечено резервами ЄС, а не російськими активами, інших – про те, що взагалі такий кредит надається, а третіх – раді, що так чи інакше зараз Україна забезпечена коштами на два роки для протистояння агресії РФ.
    Так, відомо, що Фрідріх Мерц, канцлер Німеччини, який намагався зберегти жорстку фінансову дисципліну (дотримання “боргового гальма”), раніше прямо висловлювався проти створення нового загальноєвропейського боргу.
    Попри публічне схвалення результату, для Мерца це рішення було політично складним, оскільки він наполягав, що “Європа не повинна оголошувати війну Росії через активи”, але й не повинна перекладати тягар на європейських платників податків. Зрештою, Німеччина погодилася на бюджетне забезпечення як на “тимчасовий аванс”, фактично залишивши російські активи в заставі до моменту виплати репарацій.
    Своєю чергою після грудневого саміту 2025 р. Віктор Орбан, прем’єр-міністр Угорщини виступив із різкою критикою ухваленого рішення, назвавши його “фінансовим божевіллям”та “грабунком майбутніх поколінь європейців”. Оскільки лідери ЄС використали процедурні механізми, щоб обійти його вето, він зосередився на дискредитації самої моделі кредитування.
    Орбан заявив, що рішення забезпечити кредит за рахунок бюджету ЄС, а не самих активів РФ, свідчить про слабкість Брюсселя. “Брюссель програв цей раунд. Вони обіцяли, що за все заплатить Росія, але натомість виставили рахунок європейським сім’ям. Це рішення є визнанням того, що ЄС не може юридично впоратися з російськими грошима, тому вирішив просто залізти в кишеню до власних громадян”, – сказав він. Орбан наголосив, що запозичення на ринках капіталу під гарантії бюджету ЄС знищують суверенітет національних держав. За його словами, ми стали свідками народження боргової супердержави. Кожен євро, взятий у борг сьогодні для України під заставу нашого спільного бюджету, – це податок, який наші діти будуть платити десятиліттями. Угорщина не братиме участі в цьому колективному самогубстві.
    Також Орбан висловив обурення тим, що рішення було прийнято в обхід принципу одностайності. На його думку, якщо правила заважають Брюсселю, вони їх просто змінюють. Використання надзвичайних повноважень для фінансування війни – це не демократія, це адміністративний диктат. Вони виштовхнули Угорщину з процесу прийняття рішень, але вони не зможуть змусити нас платити за їхні помилки, – сказав він.
    Він також натякнув на те, що Угорщина оскаржуватиме ці механізми в судах, оскільки вважає використання бюджетних резервів для військових позик нецільовим. Орбан пообіцяв детально вивчити юридичну сторону цього “фокусу” зі статтею 122. За його словами бюджет ЄС – це не бездонна бочка для кредитування третіх країн, особливо коли йдеться про запозичення під такі величезні суми без згоди всіх членів клубу.
    Водночас більшість країн ЄС це рішення привітали. “Головне, що підтримка України після цього рішення гарантована”, – сказала премʼєр-міністерка Данії Метте Фредеріксен. Що буде з замороженими російськими активами в ЄС Щоб зняти напругу з Берліна, у фінальних домовленостях залишили можливість у майбутньому використати заморожені російські активи для погашення цього кредиту. Однак конкретних термінів чи механізмів наразі немає. “Я хотів уникнути того, щоб держави-члени або ЄС зараз залазили в борги. Ми робимо авансовий платіж, але він забезпечений російськими активами, які знерухомлені на тривалий термін. Цей пакет фінансування є хорошим сигналом для України та поганим для Путіна. Якщо Росія не виплатить репарації, ми – у повній відповідності до міжнародного права – використаємо російські активи для повернення цього кредиту”, – сказав Мерц. На тлі затяжної війни та ризику фінансового дефіциту вже навесні наступного року, ухвалене рішення дає Україні критично важливий фінансовий ресурс. Водночас воно оголило глибокі розбіжності всередині ЄС щодо того, як саме має виглядати довгострокова підтримка Києва. Реакція Москви Реакція Москви на рішення саміту була поєднанням публічної агресії та спроб подати ситуацію як власну юридичну перемогу. У Кремлі заявили, що відмова ЄС від прямої конфіскації тіла активів свідчить про страх Брюсселя перед крахом євро та судовими позовами. Російські фінансисти назвали це перемогою “здорового глузду”, оскільки Захід був змушений залучати власні бюджетні резерви замість того, щоб використати заморожені кошти РФ.
    Водночас президент РФ Володимир Путін назвав нову кредитну модель грабунком і попередив про миттєву конфіскацію європейських активів у Росії у відповідь на будь-які операції з доходами Центробанку РФ. Паралельно з цим російська пропаганда почала поширювати наратив про те, що Європа не допомагає Україні, а лише заганяє її у боргову пастку, перекладаючи фінансові ризики на майбутні покоління.
    Таким чином Росія намагається одночасно залякати європейський бізнес та підірвати довіру до лідерів ЄС.
    Вікторія Хаджирадєва

  • Венс різко висловився про допомогу Україні від США

    Венс різко висловився про допомогу Україні від США

    Віцепрезидент США Джей Ді Венс виступив із критикою щодо надання допомоги Україні за рахунок американців. Свою позицію він озвучив 21 грудня під час виступу в місті Фінікс, штат Арізона, який транслював офіційний канал Білого дому на платформі YouTube.

    За словами Венса, Сполучені Штати мають більш пріоритетні завдання всередині країни, зокрема підтримку соціального забезпечення для літніх громадян. Він підкреслив, що американські ресурси мають бути спрямовані переважно на допомогу власним пенсіонерам, а не на фінансову підтримку України.

    “Ми допомагаємо літнім американцям на пенсії, зокрема скасовуючи податки на соціальне забезпечення, тому що віримо в те, що потрібно шанувати своїх батьків, а не відправляти всі їхні гроші в Україну”, – сказав віцепрезидент США.

    Нагадаємо, у контексті мирних переговорів між Україною та США Венс повідомив, що вже вдалося досягти значного прогресу. Водночас він наголосив, що остаточна мета – закінчення війни – ще не досягнута. За його словами, найближчим часом можна очікувати позитивних змін у спробах завершити конфлікт.

    Венс також зізнався, що відсутність угоди про припинення війни між Росією та Україною є для нього одним із головних розчарувань протягом перебування на посаді. Попри це він висловив впевненість, що Сполучені Штати зроблять усе можливе для сприяння миру в Україні.

    Також повідомлялося, що спецпредставник президента США Стів Віткофф зробив заяву після завершення зустрічей з українською делегацією протягом останніх трьох днів.

  • Збережемо життя юній українці: дев’ятимісячна Варя потребує допомоги

    Збережемо життя юній українці: дев’ятимісячна Варя потребує допомоги

    Дев’ятимісячна Варя з народження безперервно перебуває на стаціонарному лікуванні в Національній дитячій спеціалізованій лікарні Охматдит.
    У віці 1,5 місяця вона перенесла операцію Касаї. У 7 місяців дівчинці було проведено трансплантацію печінки від рідного батька.
    Останнім часом Варя перебуває у відділенні реанімації та інтенсивної терапії, і підключена до апарата штучної вентиляції легень.
    Наразі дитина потребує безперервної подачі кисню через трахеостому, оскільки легені ще не працюють у повній мірі, щоб вона могла дихати самостійно.
    У такому стані Варю планують виписати додому.
    Але через постійні відключення електроенергії батьки не можуть забезпечити безперебійну роботу кисневого концентратора, від якого напряму залежить життя дівчинки.
    Кисневий концентратор сім’ї безкоштовно надає відділення реанімації, однак існує гостра потреба у стаціонарній системі резервного живлення.
    Її встановлення буде безкоштовним, однак вартість самого обладнання становить 125 000 грн.
    Батьки Варі щиро просять всіх, хто має можливість, допомогти зібрати цю суму, щоб їх донечка вперше у своєму житті безпечно змогла опинитися вдома – напередодні Різдва у родинному колі.
    Збір закрито. Дякуємо всім небайдужим!

  • Кабмін провів виїзне засідання у Запоріжжі

    Кабмін провів виїзне засідання у Запоріжжі

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила про проведення виїзного засідання у Запоріжжі, під час якого перерозподіли кошти на важливі інфраструктурні проєкти в регіонах, зокрема прифронтових.
    “Спрямували 40 млн грн на реконструкцію Миколаївської обласної дитячої лікарні. А також 30 млн грн – на Харківську обласну дитячу лікарню, зокрема на будівництво шахти ліфту для маломобільних пацієнтів та капітальний ремонт приймального відділення”, – зазначила Свириденко.
    Також розподілили освітню субвенцію на 230,96 млн грн зі спецфонду Держбюджету на завершення будівництва протирадіаційних укриттів для двох навчальних закладів Запорізької області – у селищі Комишуваха та місті Вільнянськ.
    Окремо виділили 147,8 млн грн з резервного фонду для Житомирської ОВА. Кошти спрямують на допомогу мешканцям села Березина, котрі постраждали внаслідок вибуху на підприємстві 2 липня.
    За словами глави уряду, Житомирська ОВА має у триденний строк погодити перелік витрат із профільними міністерствами та прозвітувати про використання коштів до 26 грудня 2025 року.
    Свириденко додала, що уряд розподілив майже 350 млн грн для закладів вищої освіти.
    Так, 125 млн грн спрямовано на придбання генераторів, акумуляторів (зарядних станцій) та інверторів. Ще 220,5 млн грн передбачено на здійснення заходів із своєчасної сплати коштів за спожиті комунальні послуги та енергоносії.
    Додатково 5,1 млн грн спрямовано на потреби Малої академії наук, щоб забезпечити резервне живлення і стабільну роботу під час відключень електроенергії.
    “Ресурс піде на обладнання для 8 локацій МАН. Для них придбають зарядні станції, комплекти енергонезалежності та дизельні генератори. Це дозволить не зупиняти роботу обладнання під час відключень, зокрема там, де генератори використовувати недоцільно”, – пояснила Свириденко.
    Раніше Кабмін погодив виділення понад 2,4 млрд гривень на додаткове фінансування доріг та пального для генераторів у прифронтових областях.
    Також уряд виділив 6 млрд грн на відновлення енергоінфраструктури та залізниці. Зокрема, Міністерству розвитку громад та територій (для Укрзалізниці) виділено 800,5 млн грн; для обласних військових адміністрацій – 5,2 млрд грн.

  • В ЄС домовилися виділити Україні €90 млрд – Кошта

    В ЄС домовилися виділити Україні €90 млрд – Кошта

    Європейський Союз ухвалив рішення надати Україні фінансову допомогу в розмірі 90 мільярдів євро на період 2026-2027 років. Про це у п’ятницю, 19 грудня, президент Європейської ради Антоніу Кошта повідомив у себе в соцмережі Х.

    Він зазначив, що країни-учасниці саміту досягли згоди й виконали взяті на себе зобов’язання.

    “Ми домовилися. Рішення про надання Україні підтримки в розмірі 90 млрд євро на 2026-2027 роки ухвалено. Ми взяли на себе зобов’язання і виконали їх”, – написав він.

    Пізніше президент Європейської ради Антоніу Кошта по завершенню саміту пояснив, що Україна отримає позику, підкріплену бюджетом ЄС, в розмірі 90 млрд євро на 2026-2027 роки, яку вона погасить тільки після сплати Росією репарацій.

    “У жовтні ми вирішили, що Європейський Союз покриє нагальні фінансові потреби України на 2026 та 2027 роки. Минулого тижня ми вирішили, що Росія не поверне свої активи, доки Москва не припинить свою агресію. Сьогодні ми схвалили рішення про надання Україні 90 млрд євро на наступні два роки. У терміновому порядку ми надамо позику, підкріплену бюджетом Європейського Союзу. Це задовольнить нагальні фінансові потреби України, і Україна погасить цю позику лише після того, як Росія сплатить репарації. Союз залишає за собою право використовувати заблоковані активи для погашення цієї позики”.

    За його словами, лідери надали Комісії мандат продовжити роботу над репараційним кредитом на основі іммобілізованих російських активів. “Крім того, ми погодилися продовжити наші санкції проти Росії. Наша мета – не продовжувати війну. Фактично, сьогоднішні рішення є вирішальним внеском у досягнення справедливого та міцного миру в Україні. Тому що єдиний спосіб залучити Росію до столу переговорів – це зміцнити Україну. Сьогоднішні рішення забезпечать Україну необхідними засобами для самозахисту та підтримки українського народу”, – наголосив президент Європейської ради.

    Нагадаємо, що підтримка України була ключовою темою обговорень на саміті ЄС. Йдеться про репараційний кредит за рахунок заморожених активів РФ. Однак раніше в ЗМІ була інформація, що в ЕС не змогли домовитися щодо активів РФ.

    Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв, що в питанні надання Україні фінансової підтримки з боку заморожених російських активів серед країн ЄС відбувся “переломний момент”.

  • Збережемо життя юній українці: дев’ятимісячна Варя потребує допомоги

    Збережемо життя юній українці: дев’ятимісячна Варя потребує допомоги

    Дев’ятимісячна Варя з народження безперервно перебуває на стаціонарному лікуванні в Національній дитячій спеціалізованій лікарні Охматдит.
    У віці 1,5 місяця вона перенесла операцію Касаї. У 7 місяців дівчинці було проведено трансплантацію печінки від рідного батька.
    Останнім часом Варя перебуває у відділенні реанімації та інтенсивної терапії, і підключена до апарата штучної вентиляції легень.
    Наразі дитина потребує безперервної подачі кисню через трахеостому, оскільки легені ще не працюють у повній мірі, щоб вона могла дихати самостійно.
    У такому стані Варю планують виписати додому.
    Але через постійні відключення електроенергії батьки не можуть забезпечити безперебійну роботу кисневого концентратора, від якого напряму залежить життя дівчинки.
    Кисневий концентратор сім’ї безкоштовно надає відділення реанімації, однак існує гостра потреба у стаціонарній системі резервного живлення.
    Її встановлення буде безкоштовним, однак вартість самого обладнання становить 125 000 грн.
    Батьки Варі щиро просять всіх, хто має можливість, допомогти зібрати цю суму, щоб їх донечка вперше у своєму житті безпечно змогла опинитися вдома – напередодні Різдва у родинному колі.
    Монобанка
    Номер картки банки – 4874 1000 2289 6115

  • Сенат США передбачив $400 млн допомоги Україні

    Сенат США передбачив $400 млн допомоги Україні

    Сенат США 17 грудня схвалив масштабний законопроєкт про оборонну політику 2026 року в 901 мільярд доларів, котрий серед іншого, передбачає допомогу Україні у 400 мільйонів доларів. Про це інформує Радіо свобода.
    Документ підтримали 77 сенаторів з обох партій, 20 висловилися проти.
    Законопроєкт містить понад 3 тисячі сторінок та передбачає рекордне фінансування національної оборони у 2026 фінансовому році. Витрати в 901 мільярда доларів на вісім мільярдів доларів перевищують запит президента Дональда Трампа, поданий раніше.
    Серед положень документа передбачена допомога Україні на 400 мільйонів доларів у 2026 році і стільки ж у 2027-му. Кошти скерують на реалізацію Ініціативи сприяння безпеці України, яка забезпечує підсилення Збройних сил щодо захисту суверенітету та територіальної цілісності, сприяє інституційній трансформації та просуванню політичних і військових стратегій США. Також у документі зазначено підтримку союзників США по НАТО, розвиток програми “Безпека Балтії” та заборону міністру оборони скорочувати американський військовий контингент у Європі до рівня менше 76 тисяч військових.

    Тепер документ має підписати Дональд Трамп.

    Раніше повідомляли, що законодавці США 7 грудня представили остаточний текст законопроєкту про оборонну політику, який передбачає рекордні витрати на національну безпеку, а також допомогу Україні. У Сенат внесли законопроєкт про санкції за сприяння імпорту нафти з РФ

  • Зеленський: В Україні нема жодної електростанції, що не зазнала атаки РФ

    Зеленський: В Україні нема жодної електростанції, що не зазнала атаки РФ

    Енергосистема України не має жодної станції, що не була б атакована Росією. Про це заявив український президент Володимир Зеленський під час прес-конференції на Німецько-українському економічному форумі в понеділок, 15 грудня.
    “Фактично в Україні немає жодної “живої” електростанції, яка б не постраждала від російських ударів. Але ми боремось, відновлюємо, працюємо, повертаємо людям світло, повертаємо життя”, – наголосив глава держави.
    За його словами, тиску на енергетику складно протистояти, але Україна намагається відновлювати енергосистему якомога швидше після кожного удару.
    Зеленський додав, що німецькі компанії дуже допомагають Україні із цими процесами.
    Своєю чергою федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив про намір підтримати проходження Україною зимового періоду, зокрема, коштом заморожених активів РФ.
    “Ми будемо робити все, що від нас вимагає ситуація і вимагає справедливий мир. Це означає подбати про те, серед іншого, щоб Україна пережила цю зиму і також забезпечення України всім необхідним для подальшої відбудови”, – сказав голова німецького уряду.
    За його словами, Німеччина вже підтримала цивільну інфраструктуру України на 36 млрд євро, і виділить 36 млрд євро на ці потреби у 2026 році.
    “Також ми забезпечимо енергопостачання шкіл, лікарень та іншої інфраструктури – садків, лікарень і шкіл. Все це є цілі варварської війни Кремля”, – сказав канцлер Німеччини.
    Мерц заявив про співпрацю з країнами-партнерами в Європі і країнами “великої сімки” (G7), “щоб відкрити для України більші фінансові перспективи”.
    “Ми думаємо про подальші моделі фінансування. Тішуся тому, що ми можемо іммобілізувати заморожені активи Росії для того, щоб підтримати Україну щонайменше протягом наступних 2 років”, – сказав він.