СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Договір

  • Путіну не домовився з Сирією про військові бази

    Путіну не домовився з Сирією про військові бази

    Доля двох російських військових баз у Сирії досі не вирішена, попри нещодавній візит до Москви лідера республіки Ахмеда аш-Шаара та пропозицію глави РФ Володимира Путіна про “дружбу”. Нині країни обговорюють перегляд угод, зокрема й цього питання. Про це повідомив міністр закордонних справ Сирії Асаад аш-Шибані, інформує Asharq Al-Awsat.

    Відтак, усі домовленості з Росією, досягнуті за попереднього режиму, нині призупинено й вони є неприйнятними, а нових наразі немає.

    Глава МЗС додав, що під час візиту аш-Шаар порушив тему долі колишнього президента Сирії Башара Асада, який утік до Москви після повалення, а також обговорив перспективи співпраці в разі подолання розбіжностей. За словами міністра, відносини з Росією мають вибудовуватися на благо народу, і влада республіки не має наміру робити жодних поступок, які могли б обмежити права сирійців.

    “МЗС працює над подоланням наслідків попередньої дипломатії, що була “шантажем”, на користь підходу, відкритого до діалогу та співпраці”, – резюмував аш-Шибані.

    15 жовтня Ахмед аш-Шаар уперше відвідав Росію після приходу до влади. Переговори тривали понад дві години. У Кремлі заявили, що однією з ключових тем було майбутнє російських військових об’єктів у Сирії – авіабази Хмеймім і пункту матеріально-технічного забезпечення ВМФ у Тартусі. У 2017 році Москва домовилася з Асадом про їхню оренду строком на 49 років.

    Офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова повідомила, що наразі сторони ведуть закриті переговори “у контексті можливого переформатування функцій російських військових об’єктів”.

    База в Тартусі надавала Росії прямий вихід до Середземного моря й разом з аеродромом у Хмеймімі була ключовим пунктом для поширення впливу Кремля на Близький Схід і Африку, а також хабом для перекидання військ, найманців і зброї.

    Нагадаємо, президент Сирії Ахмед аш-Шараа, котрий прибув до Москви з першим офіційним візитом після вступу на посаду, прагне заручитися підтримкою Росії у протистоянні тиску з боку Ізраїлю.
    Путін пообіцяв підтримку новому лідеру Сирії

  • Барселона та Френкі де Йонг уклали додаткову угоду до 2029 року

    Барселона та Френкі де Йонг уклали додаткову угоду до 2029 року

    Півзахисник клубу Барселона та збірної Нідерландів Френкі де Йонг продовжив контракт з іспанським грандом до літа 2029 року. Він перебуває у складі команди з 2019 року і за цей час виграв два чемпіонські титули Ла-Ліги, двічі ставав переможцем Кубка Іспанії і двічі отримував Суперкубок Іспанії. У поточному сезоні він зіграв у восьми матчах і зробив одну гольову передачу.

  • Росія призупинила угоду з США про утилізацію плутонію

    Росія призупинила угоду з США про утилізацію плутонію

    Державна дума Росії ухвалила закон про денонсацію угоди між США і Росії про утилізацію збройового плутонію. Про це повідомляє The Moscow Times в середу, 8 жовтня.

    Договір передбачав, що обидві сторони ліквідують по 34 тонни начинки для ядерних ракет, яка на той момент вважалася зайвою для військових цілей. Крім того, анулюється низка протоколів до угоди.

    “Збереження зобов’язань РФ за угодою з США щодо плутонію є неприйнятним”, – заявив заступник глави МЗС Росії Сергій Рябков.
    Згідно з пояснювальною запискою, причиною денонсації угоди стали “дії США”, а “збереження будь-яких подальших зобов’язань щодо плутонію, що є предметом угоди, видається недоцільним”.
    Мета законопроєкту про денонсацію – “запобігання загрозам для національної безпеки Росії”, заявили в комітеті Думи з міжнародних справ.

    Угода між Росією і США була підписана в серпні 2000 року, і була однією з перших міжнародних угод, ухвалених після інавгурації Володимира Путіна на перший президентський термін. Її ратифікували в 2011 році. Початок переробки обумовленого в договорі плутонію шляхом використання його як компонента палива атомних електростанцій планувався на 2018 рік. Однак Росія призупинила дію документа в 2016 році, звинувативши США в порушенні зобов’язань за договором. У відповідному указі Путіна йшлося про те, що рішення викликане “виникненням загрози стратегічній стабільності в результаті недружніх дій США щодо РФ”.
    Кремль тоді також висунув низку вимог, які не стосувалися питання утилізації плутонію. Зокрема РФ вимагала від Вашингтона скорочення військової інфраструктури і чисельності військ США в країнах, що вступили в НАТО після 1 вересня 2000 року, а також скасування санкцій, введених США після окупації РФ Криму і початку війни на Донбасі в 2014 році. Крім цього, Путін хотів домогтися компенсації завданих санкціями і російськими контрсанкціями збитків, а також скасування закону Магнітського, фінансових і візових обмежень щодо росіян, причетних до порушень прав людини.

  • Росія рекордно збільшила видобуток газу завдяки Китаю – ЗМІ

    Росія рекордно збільшила видобуток газу завдяки Китаю – ЗМІ

    За домовленістю з Китаєм, поставки зрідженого газу з проекту Арктик СПГ 2, який підпав під санкції США, будуть продовжені до грудня 2023 року. Видобуток газу збільшено до максимуму, і в серпні він становив 17,9 млн кубометрів, що є найвищим показником в історії заводу. Це дозволило збільшити виробництво зрідженого природного газу для поставок до Китаю. Перший танкер із газом вже прибув до Китаю, і загалом до Бейхая прибули сім суден. Поставки газу здійснюються з плавучого сховища на Камчатці. Обмеження в поставках пов’язані з браком танкерів льодового класу для перевезення газу з арктичного проекту на схід.

  • Зеленський анонсував ринки збуту надлишкової зброї

    Зеленський анонсував ринки збуту надлишкової зброї

    Президент України Володимир Зеленський оголосив про плани країни по експорту надлишкової зброї для залучення додаткових фінансових ресурсів для потреб на фронті. У своєму зверненні він зазначив, що Україна активно вивчає потреби у далекобійній зброї і планує укладання контрактів для наповнення арсеналів. Також президент наголосив на важливості контрольованого експорту зброї, яка дозволить не лише зміцнити фінансову базу країни, а й виробляти необхідне обладнання для захисту держави. Зеленський також повідомив про домовленості щодо експорту зброї на ринки США, Європи, Близького Сходу та Африки і підкреслив, що незабаром будуть укладені відповідні угоди.

  • Угода Трампа: стало відомо, у скільки оцінили TikTok у США

    Угода Трампа: стало відомо, у скільки оцінили TikTok у США

    Угода між адміністрацією Дональда Трампа і компанією ByteDance оцінює TikTok US в $14 мільярдів, що дозволяє передати контроль над додатком американським компаніям. Oracle, Silver Lake і фонд MGX з Абу-Дабі стануть основними інвесторами. Угода передбачає, що Oracle буде відповідальною за контроль алгоритмів та захист даних користувачів. Планується також участь інших інвесторів, серед яких Майкл Делл та Руперт Мердок. Ця угода забезпечить фінансову стабільність TikTok US і його присутність на ринку США. Трамп привітався з президентом Китаю щодо угоди.

  • Договір про надра: США здійснили першу інвестицію

    Договір про надра: США здійснили першу інвестицію

    Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) внесла свій перший внесок в Інвестиційний фонд відбудови США-Україна на суму 75 мільйонів доларів. Україна також виділить аналогічну суму, що підвищить загальний капітал фонду до 150 мільйонів доларів. Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко. Фонд має на меті підтримку проєктів у сферах енергетики, інфраструктури та критичних мінералів. Україна планує реалізувати три проєкти до 2026 року. Рішення відкриває шлях до фінансування важливих проєктів, що сприятимуть розвитку економіки та безпеці країни. Американські інвестиції також можуть забезпечити безпеку для України та американського бізнесу в країні. Нагадаємо, що на початку травня президент Володимир Зеленський повідомив про ратифікацію угоди про надра.

  • Німеччина сформувала позицію щодо гарантій Україні

    Німеччина сформувала позицію щодо гарантій Україні

    Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що гарантії безпеки, які має отримати Україна, повинні максимально наближатися до стандартів членства в НАТО. Про це стало відомо з його виступу під час Дня відкритих дверей уряду Німеччини – у неділю, 24 серпня, інформує Deutsche Welle.

    За словами Вадефуля, вимагати від України розглядати питання територіальних поступок неможливо без надання їй реальних гарантій безпеки, причому з боку якомога більшого числа країн. Він вважає, що такі дії можуть вплинути навіть на позицію Володимира Путіна. Це, за його словами, допоможе Європі повернутися до мирного співіснування. Разом із тим, глава МЗС Німеччини наголосив, що порушення наданих гарантій буде трактуватися як прямий напад на Україну.

    Міністр закликав до розширення кола країн-гарантів, серед яких обов’язково мають бути Сполучені Штати Америки. Він зазначив, що приблизно 30 держав, включаючи Японію, вже підтвердили свою готовність підтримати Україну. Проте Вадефуль зробив акцент на необхідності забезпечення того, щоб можлива мирна угода з Росією не становила загрози для інтересів України або її незалежності. Він закликав російського президента припинити агресію та сісти за стіл переговорів. У разі продовження конфлікту Захід продовжуватиме рішуче підтримувати Україну.

    Нагадаємо, днями у НАТО розповіли про два рівні безпеки для України. Перший рівень, за словами генсека НАТО Марка Рютте, буде для того, щоб Збройні сили України були максимально посиленими. Другий рівень безпекових гарантії – це те, що нададуть США і Європа. Над цим зараз ведеться робота.

    Венс відповів Лаврову щодо гарантій для України

  • Рідкоземи ТОТ: обговорено недопущення видобутку РФ

    Рідкоземи ТОТ: обговорено недопущення видобутку РФ

    Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко провела зустріч зі спеціальним представником президента США Кітом Келлогом, під час якої обговорювались безпекові гарантії для України та зазіхання Росії на критичні мінерали на тимчасово окупованих українських територіях. Про це Юлія Свириденко у неділю, 24 серпня, повідомила у Facebook.

    За даними допису Юлії Свириденко, однією з центральних тем розмови стали реальні безпекові гарантії для України, засновані на Статуті ООН із повагою до суверенітету країни. Прем’єрка наголосила, що ключем до забезпечення безпеки є сильна армія та економіка, закликавши зберегти потенціал Збройних сил України та активно розвивати промисловість.

    Крім того, Юлія Свириденко підкреслила важливість повернення всіх українських громадян, включаючи військовополонених, цивільних осіб і дітей, депортованих до Росії.

    Серед інших тем увага була приділена питанню критичних мінералів і промислових активів на окупованих територіях. За її словами, недопустимим є будь-яка легалізація їхнього використання або торгівлі.

    Раніше Кабінет Міністрів затвердив оновлений перелік стратегічно та критично важливих корисних копалин і родовищ, що надаватимуться у користування через аукціони або конкурси.

  • Україна планує продовжити імпорт газу з Азербайджану

    Україна планує продовжити імпорт газу з Азербайджану

    Україна продовжує переговори з Азербайджаном щодо нових постачань газу та обговорює можливість його закачування у підземні сховища нерезидентами. Про це повідомила міністерка енергетики Світлана Гринчук під час презентації Програми дій уряду в Києві, передає Інтерфакс-Україна.
    За її словами, сторона Азербайджану в цьому зацікавлена. Новий контракт може бути підписаний ще до початку опалювального сезону.
    Міністерка уточнила, що тривають технічні консультації щодо проєктів використання українських газових сховищ країнами-партнерами, а також видобутку в межах Українсько-американського фонду відбудови.
    “Ми працюємо з партнерами, в нас зараз тривають технічні консультації і щодо проєктів з нашими газовими сховищами, щоб збільшувати частку країн-партнерів в їхньому використанні, і щодо проєктів з видобутку в рамках фонду відбудови”, – зауважила Гринчук.
    Вона також наголосила, що Україна близька до виконання плану уряду накопичити щонайменше 13,2 млрд куб. м газу до початку опалювального сезону, але сподівається на більші обсяги.
    “Може бути більше. Ми на це дуже розраховуємо. Хоча дуже обережні в своїх прогнозах, тому що під час атак на газотранспортну інфраструктуру дійсно було втрачено і великий відсоток видобутку, і постраждало транспортування. Втім, великий відсоток пошкодженого обладнання відновлено. Зараз ми наздоганяємо ті темпи, які втратили за період, коли відновлювали об’єкти ‘Нафтогазу’”, – пояснила міністерка.
    Як повідомлялося, наприкінці липня 2025 року група Нафтогаз уклала першу угоду про закупівлю азербайджанського газу з компанією SOCAR Energy Ukraine, що входить до групи SOCAR. Газ було вперше поставлено тестово Трансбалканським коридором за маршрутом Болгарія – Румунія – український кордон.