Україна та інші сторони обговорюють скорочений мирний план із 20 пунктів, який включає створення демілітаризованої зони на лінії фронту, проведення виборів, гарантії безпеки від США та членство в ЄС. Україна відповіла на цей план, але неясно, які конкретні зміни внесла. Дипломати розкрили деякі деталі плану, такі як обмеження чисельності армії та визнання окупованих територій. Є певні спори з приводу плану, і невизначеність стосовно позиції Росії додає напруги. Також розглядаються питання стосовно активів Росії за кордоном. Переговори щодо цього плану ще не стабільні, а Кремль не виявляє готовності до мирного врегулювання.
Позначка: Договір
-
Путін і Моді оприлюднили спільну заяву після зустрічі
Російський правитель Володимир Путін та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді досягли домовленості щодо суттєвого розширення економічних і оборонних зв’язків між їхніми країнами під час дводенного державного візиту Путіна до Нью-Делі. Відтак однією з ключових цілей Росії є збільшення обсягу торгівлі до $100 мільярдів до 2030 року. Про це у суботу, 6 грудня, повідомляє Reuters.
Цей візит відбувся на тлі напруженості у відносинах між Індією та Західними країнами, спричиненою активним імпортом Індією російської нафти після російського вторгнення в Україну у 2022 році.
Під час зустрічі Володимир Путін висловив готовність забезпечувати Індію безперебійними поставками палива, зреагувавши таким чином на заклики США обмежити закупівлі російської нафти.
Водночас Індія продемонструвала стриману реакцію. Міністр закордонних справ Вікрам Місрі зазначив, що енергетичні компанії країни керуються динамікою ринку та комерційними інтересами під час прийняття рішень щодо постачання.
Також лідери опублікували спільну заяву, в якій наголошується, що в нинішній “складній, напруженій та невизначеній геополітичній ситуації російсько-індійські зв’язки залишаються стійкими до зовнішнього тиску”.
Прем’єр-міністр Моді охарактеризував партнерство з Росією як “провідну зірку”, підкресливши, що ці відносини завжди витримували випробування часом. Він також повідомив, що сторони погодили програму економічного співробітництва до 2030 року, яка передбачає диверсифікацію, збалансованість та сталість у сфері торгівлі й інвестицій.
Сторони підписали низку угод, що включають посилення оборонного партнерства шляхом спільних досліджень, розробок і виробництва сучасного озброєння. Одним із пунктів став перегляд виготовлення запасних частин для обслуговування російської зброї в Індії. Крім того, було оголошено про створення спільного підприємства з виробництва добрив у Росії та розширення співпраці у сфері охорони здоров’я і судноплавства.
Нагадаємо, російський диктатор Володимир Путін прибув з першим за чотири роки візитом в Індію.
Раніше повідомлялося, що Індія фіналізувала багаторічну угоду з Росією щодо оренди атомного ударного підводного човна для індійських Військово-морських сил. Угода оцінюється у $2 мільярди та діятиме протягом 10 років.
-
Територіальні вимоги РФ: Єрмак заявив про червоні лінії президента
Президент України Володимир Зеленський категорично не розглядатиме можливості підписання будь-якої угоди, яка передбачала б відмову від українських територій. Таку позицію у четвер, 27 листопада, підтвердив керівник Офісу президента Андрій Єрмак в інтерв’ю для The Atlantic, спілкуючись із журналістом Саймоном Шустером.
“Поки Зеленський – президент, ніхто не повинен розраховувати на те, що ми відмовимося від території. Він не підпише документ про відмову від території. Конституція це забороняє. Ніхто не може цього зробити, якщо не хоче йти проти української Конституції та українського народу”, – наголосив Єрмак.
Також він зауважив, що в нинішніх реаліях жодна людина із здоровим глуздом не взяла б на себе відповідальність за підписання угоди, що передбачає втрату частини України.
Глава Офісу Президента окреслив позицію України перед наступним етапом переговорів про припинення війни. Як він зазначив, Зеленський планує провести чітку “червону лінію” в надзвичайно чутливому питанні – вимозі Росії стосовно українських територій.
“Щодо питання землі, Україна готова обговорювати лише те, де має бути проведена лінія, щоб розмежувати те, що контролюють ворогуючі сторони. Все, про що ми можемо реально говорити зараз, – це визначити лінію зіткнення. І це те, що нам потрібно зробити”, – додав Єрмак.
Нагадаємо, українська та американська делегації наприкінці тижня продовжать роботу над узгодженням пунктів, напрацьованих в результаті зустрічей у Женеві, щоб просунутися до миру та гарантій безпеки. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у відеозверненні 27 листопада.
Трамп: РФ може захопити Донбас за пару місяців
-
Лунін став цікавим для Мілана як заміна основному воротарю
Італійський футбольний клуб Мілан хоче змінити ситуацію, що складається з імовірним відходом основного голкіпера, на свою користь і у зв’язку із цим звернув погляди на українського воротаря мадридського Реала Андрія Луніна.
У зв’язку з тим, що перший голкіпер міланського клубу Майк Меньян має намір піти з клубу в червні 2026 року, коли закінчиться дія його контракту, а також у зв’язку з тим, що домовитися клубу і гравцю про продовження співпраці не вдалося, “россонері” бачать вихід у цій ситуації в придбанні українського воротаря “сливкових” Луніна.
Слід відзначити, що через неможливість зв’язати 30-річного французького воротаря новим трудовим договором італійський клуб, найімовірніше, відпустить гравця вільним агентом.
На тлі цього стосовно Луніна варто сказати, що українець не отримує ігрової практики в Реалі. Він неодмінно залишається дублером Тібо Куртуа.
Виходячи з повідомлення Defensa Central, ціна на українського воротаря для італійців буде прийнятною в районі 8-10 млн євро, але мадридці, як уточнено, цінують свого гравця вище.
Можна зробити припущення, що самого Луніна може зацікавити така пропозиція. А стати головним захисником воріт Мілана й повік, адже в нинішньому сезоні Лунін ще не був задіяний в жодному матчі за Реал.
Нагадаємо також, що контракт Луніна з Реалом розрахований до літа 2030 року.
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
-
Польща знайшла причину, щоб продовжити заборону на агроекспорт з України
Польща вирішила не скасовувати безстрокову заборону на імпорт з України певних товарів, таких як пшениця, кукурудза, ріпак, насіння соняшнику та інші, незважаючи на укладення нової торговельної угоди між ЄС та Україною. Польське міністерство сільського господарства стверджує, що нова угода не враховує пропозиції Польщі щодо мінімізації можливих негативних наслідків імпорту українських товарів на польське сільське господарство. Таким чином, заборона на імпорт з України до Польщі залишається в силі, незважаючи на угоду між ЄС та Україною, яка стосується імпорту товарів до всієї Європейської співдружності.
-
Оновлена торговельна угода Україна-ЄС набула чинності
Набула чинності оновлена торговельна угода між Україною та Європейським союзом. Про це повідомила Європейська комісія в прес-релізі, опублікованому в середу, 29 жовтня.
“Відсьогодні ЄС та Україна матимуть вигоду від покращеної, стабільної, справедливої та постійної торговельної системи з набранням чинності Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між ЄС та Україною”, – мовиться в повідомленні.
Оновлена ПВЗВТ забезпечує додаткову, взаємовигідну лібералізацію торгівлі, водночас повністю враховуючи чутливість певних сільськогосподарських секторів ЄС.
“Вона дуже відчутно ілюструє непохитну відданість ЄС підтримці України. Водночас вона обмежує імпорт чутливої сільськогосподарської продукції в ЄС”, – наголошується в заяві.
Оновлена угода спрямована на розширення торговельних потоків. Угода забезпечує баланс між забезпеченням чіткої системи правил для підтримки вирішальної торгівлі України з ЄС.
“Для найбільш чутливих товарів, таких як цукор, птиця, яйця, пшениця, кукурудза та мед спостерігається лиш незначне збільшення порівняно з початковою Угодою про повну та всеохоплюючу зону вільної торгівлі. Для інших продуктів було внесено покращення на користь обох сторін, виходячи з наших взаємодоповнюючих ринків. І, нарешті, для деяких нечутливих продуктів було погоджено повну лібералізацію”, – деталізували в ЄК.
Ще одним важливим напрямком зазначено узгоджені стандарти виробництва: новий доступ до ринку обумовлений поступовим приведенням України до стандартів виробництва ЄС, таких як добробут тварин, використання пестицидів та ветеринарних препаратів.
“Україна щорічно звітуватиме про свій прогрес у цьому відношенні. Цей підхід відповідає логіці процесу вступу України до ЄС та прийняття acquis ЄС”, – наголошується в пресрелізі.
Обидві сторони домовилися про вивчення заходів, спрямованих на допомогу українським експортерам у виході на їхні традиційні ринки в третіх країнах. -
Мирну угоду Україна й РФ підпишуть у Будапешті – Орбан
Мирна угода між Росією та Україною буде підписана в Будапешті, заявив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Він зазначив, що проведення Будапештського мирного саміту вже є вирішеною справою, проте конкретних термінів він не назвав. Орбан поділився цією інформацією під час інтерв’ю для угорського телеканалу M1, яке цитує місцеве видання Index.
Під час розмови він навів приклад мирного саміту, що раніше проводився у Шарм-ель-Шейху. За його словами, рішення про підписання угоди може бути прийняте буквально протягом кількох днів активних переговорів.
“Залучені сторони, включаючи американців, довго вели переговори, а потім у суботу сказали, що підписання відбудеться в понеділок. Ось так треба це уявляти. Тож тут за 2-3 дні може бути встановлений мир і підписана угода”, – сказав він.
На думку Орбана, мир між Росією та Україною можливий лише за участі зовнішніх сил. Він переконаний, що ключову роль відіграватимуть США та Європа. При цьому прем’єр критикує європейських лідерів за небажання вступати в діалог із Москвою. На його думку, така позиція шкодить безпеці Європи.
Він також наголосив на необхідності укладення російсько-європейської угоди щодо системи безпеки в регіоні та майбутнього України. Орбан закликає європейські країни до прямого переговорного процесу із Росією.
Раніше стало відомо, що Дональд Трамп провів телефонну розмову з Володимиром Путіним, після якої анонсував майбутню зустріч у Будапешті. Хоча точної дати не було оголошено, президент США підкреслив, що зустріч відбудеться найближчим часом.
Згодом деякі західні ЗМІ повідомляли про нібито скасування саміту через ускладнення під час переговорів між держсекретарем США Рубіо та російським міністром Сергеєм Лавровим. Згідно з інформацією ЗМІ, заплановану зустріч було відкладено через відмову Росії від негайного припинення вогню проти України.
Попри це в Угорщині спростували такі заяви, наголосивши, що підготовка до зустрічі триває без перерв.
-
Путін розірвав угоду зі США про утилізацію збройового плутонію
Правитель Росії Володимир Путін денонсував угоду, в рамках якої РФ і США зобов’язалися утилізувати плутоній, який не є більш необхідним для цілей оборони. Про це повідомляється на офіційному порталі правової інформації РФ.
Окрім угоди, денонсують усі супутні їй протоколи.
Угоду між Росією і США щодо збройового плутонію було укладено 2000 року і ратифіковано 2011-го. Вона передбачала, що країни утилізують по 34 тонни плутонію, який більше не потрібен для оборонних цілей. Почати утилізацію передбачалося з 2018 року.
Росія призупинила дію документа в 2016 році, звинувативши США в порушенні зобов’язань за договором. У відповідному указі Путіна йшлося про те, що рішення викликане “виникненням загрози стратегічній стабільності в результаті недружніх дій США щодо РФ”.
Кремль тоді також висунув низку вимог, які не стосувалися питання утилізації плутонію. Зокрема РФ вимагала від Вашингтона скорочення військової інфраструктури і чисельності військ США в країнах, що вступили в НАТО після 1 вересня 2000 року, а також скасування санкцій, введених США після окупації РФ Криму і початку війни на Донбасі в 2014 році. Крім цього, Путін хотів домогтися компенсації завданих санкціями і російськими контрсанкціями збитків, а також скасування закону Магнітського, фінансових і візових обмежень щодо росіян, причетних до порушень прав людини. США вимог Росії виконувати не стали.
-
США та Австралія уклали багатомільярдну угоду
Президент США Дональд Трамп та прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албанезе підписали важливу угоду про співпрацю у галузі критично важливих мінералів, енергетики та оборони. Згідно з угодою, уряди обох країн планують інвестувати понад $3 мільярди у спільні проєкти з видобутку критичних мінералів. Також передбачено розвиток різних напрямків оборонної співпраці, включаючи закупівлю обладнання та розвиток виробництва боєприпасів. Крім того, сторони домовилися про спільні інвестиції у галузі технологій, включаючи штучний інтелект та квантові технології. Наприкінці угоди йдеться про співпрацю між NASA та Австралійським космічним агентством у дослідженні космосу, з метою створення місячного ровера для програми Artemis.
-
Зеленський анонсував домовленості зі Словаччиною
Президент Володимир Зеленський оголосив про укладення нових угод між Україною та Словаччиною. Він зазначив, що великі успіхи були досягнуті у сфері енергетики після візиту прем’єр-міністра України Юлії Свириденко до Словаччини. Подробиці угод не були уточнені, але вже раніше обговорювалися важливі питання двосторонньої співпраці між урядами обох країн. Також зазначено, що Словаччина підтримує членство України в Євросоюзі та виділила кошти на підтримку української енергетичної інфраструктури.