На офіційному сайті футбольного клубу Ліверпуль було оголошено про підписання контракту з юним нападником Ріо Нгумоа. Це вже другий контракт, який клуб підписує з цим талановитим гравцем, який дебютував у складі команди ще до свого 17-річчя. Ріо відзначився своїм першим голом за “червоних” у матчі проти Ньюкасла в серпні, коли вийшов на поле у доданий арбітром час і забив на десятій доданій хвилині. Він також брав участь у матчах Ліги чемпіонів.
Позначка: Договір
-
Договір про надра: США здійснили першу інвестицію
Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) внесла свій перший внесок в Інвестиційний фонд відбудови США-Україна на суму 75 мільйонів доларів. Україна також виділить аналогічну суму, що підвищить загальний капітал фонду до 150 мільйонів доларів. Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко. Фонд має на меті підтримку проєктів у сферах енергетики, інфраструктури та критичних мінералів. Україна планує реалізувати три проєкти до 2026 року. Рішення відкриває шлях до фінансування важливих проєктів, що сприятимуть розвитку економіки та безпеці країни. Американські інвестиції також можуть забезпечити безпеку для України та американського бізнесу в країні. Нагадаємо, що на початку травня президент Володимир Зеленський повідомив про ратифікацію угоди про надра.
-
Німеччина сформувала позицію щодо гарантій Україні
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що гарантії безпеки, які має отримати Україна, повинні максимально наближатися до стандартів членства в НАТО. Про це стало відомо з його виступу під час Дня відкритих дверей уряду Німеччини – у неділю, 24 серпня, інформує Deutsche Welle.
За словами Вадефуля, вимагати від України розглядати питання територіальних поступок неможливо без надання їй реальних гарантій безпеки, причому з боку якомога більшого числа країн. Він вважає, що такі дії можуть вплинути навіть на позицію Володимира Путіна. Це, за його словами, допоможе Європі повернутися до мирного співіснування. Разом із тим, глава МЗС Німеччини наголосив, що порушення наданих гарантій буде трактуватися як прямий напад на Україну.
Міністр закликав до розширення кола країн-гарантів, серед яких обов’язково мають бути Сполучені Штати Америки. Він зазначив, що приблизно 30 держав, включаючи Японію, вже підтвердили свою готовність підтримати Україну. Проте Вадефуль зробив акцент на необхідності забезпечення того, щоб можлива мирна угода з Росією не становила загрози для інтересів України або її незалежності. Він закликав російського президента припинити агресію та сісти за стіл переговорів. У разі продовження конфлікту Захід продовжуватиме рішуче підтримувати Україну.
Нагадаємо, днями у НАТО розповіли про два рівні безпеки для України. Перший рівень, за словами генсека НАТО Марка Рютте, буде для того, щоб Збройні сили України були максимально посиленими. Другий рівень безпекових гарантії – це те, що нададуть США і Європа. Над цим зараз ведеться робота.
Венс відповів Лаврову щодо гарантій для України
-
Рідкоземи ТОТ: обговорено недопущення видобутку РФ
Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко провела зустріч зі спеціальним представником президента США Кітом Келлогом, під час якої обговорювались безпекові гарантії для України та зазіхання Росії на критичні мінерали на тимчасово окупованих українських територіях. Про це Юлія Свириденко у неділю, 24 серпня, повідомила у Facebook.
За даними допису Юлії Свириденко, однією з центральних тем розмови стали реальні безпекові гарантії для України, засновані на Статуті ООН із повагою до суверенітету країни. Прем’єрка наголосила, що ключем до забезпечення безпеки є сильна армія та економіка, закликавши зберегти потенціал Збройних сил України та активно розвивати промисловість.
Крім того, Юлія Свириденко підкреслила важливість повернення всіх українських громадян, включаючи військовополонених, цивільних осіб і дітей, депортованих до Росії.
Серед інших тем увага була приділена питанню критичних мінералів і промислових активів на окупованих територіях. За її словами, недопустимим є будь-яка легалізація їхнього використання або торгівлі.
Раніше Кабінет Міністрів затвердив оновлений перелік стратегічно та критично важливих корисних копалин і родовищ, що надаватимуться у користування через аукціони або конкурси.
-
Україна планує продовжити імпорт газу з Азербайджану
Україна продовжує переговори з Азербайджаном щодо нових постачань газу та обговорює можливість його закачування у підземні сховища нерезидентами. Про це повідомила міністерка енергетики Світлана Гринчук під час презентації Програми дій уряду в Києві, передає Інтерфакс-Україна.
За її словами, сторона Азербайджану в цьому зацікавлена. Новий контракт може бути підписаний ще до початку опалювального сезону.
Міністерка уточнила, що тривають технічні консультації щодо проєктів використання українських газових сховищ країнами-партнерами, а також видобутку в межах Українсько-американського фонду відбудови.
“Ми працюємо з партнерами, в нас зараз тривають технічні консультації і щодо проєктів з нашими газовими сховищами, щоб збільшувати частку країн-партнерів в їхньому використанні, і щодо проєктів з видобутку в рамках фонду відбудови”, – зауважила Гринчук.
Вона також наголосила, що Україна близька до виконання плану уряду накопичити щонайменше 13,2 млрд куб. м газу до початку опалювального сезону, але сподівається на більші обсяги.
“Може бути більше. Ми на це дуже розраховуємо. Хоча дуже обережні в своїх прогнозах, тому що під час атак на газотранспортну інфраструктуру дійсно було втрачено і великий відсоток видобутку, і постраждало транспортування. Втім, великий відсоток пошкодженого обладнання відновлено. Зараз ми наздоганяємо ті темпи, які втратили за період, коли відновлювали об’єкти ‘Нафтогазу’”, – пояснила міністерка.
Як повідомлялося, наприкінці липня 2025 року група Нафтогаз уклала першу угоду про закупівлю азербайджанського газу з компанією SOCAR Energy Ukraine, що входить до групи SOCAR. Газ було вперше поставлено тестово Трансбалканським коридором за маршрутом Болгарія – Румунія – український кордон. -
Іран пригрозив атакувати “маршрут Трампа” через Вірменію
Тегеран не допустить створення вздовж свого кордону з Вірменією коридору, який з’єднає Азербайджан з його ексклавом Нахічеванню. Про це заявив радник верховного лідера Ірану Алі Акбар Велаяті агентству Tasnim.
“Реалізація цього плану поставить під загрозу безпеку Південного Кавказу”, – зазначив Велаяті.
За словами посадовця, транзитний шлях, який називають “Маршрутом Трампа для міжнародного миру та процвітання” (TRIPP), призведе до ізоляції Ірану. Велаяті пригрозив, що ця дорога “перетвориться на кладовище найманців Дональда Трампа”.
Він наголосив, що для сполучення між Азербайджаном і Нахічеванню не потрібні нові коридори, адже можна використовувати територію Ірану. Також нагадав, що прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян під час візитів до Тегерана визнавав: такий маршрут може бути невигідним для Єревана, оскільки відріже країну від кордону з Іраном.
Радник аятоли Хаменеї висловив упевненість, що й Росія “стратегічно проти цього коридору”, адже його створення може призвести до появи країн НАТО в регіоні.
На підписання декларації про мирні відносини між Вірменією та Азербайджаном зреагувало також МЗС Ірану. У відомстві привітали погодження документа, втім, висловили занепокоєння “негативними наслідками будь-яких форм іноземного втручання, особливо поблизу спільних кордонів”.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв і прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян 8 серпня в присутності президента США Дональда Трампа підписали спільну декларацію про мирні відносини. Це не мирний договір між країнами, але, за оцінками європейських політиків, «важлива подія», яка відкриває шлях до «міцного і сталого миру» в регіоні.
Серед іншого, декларація передбачає співпрацю Вірменії зі США та третіми країнами в організації на її території транзитного маршруту TRIPP. Єреван передасть американській стороні права на управління цим коридором на 99 років. -
Вірменія і Азербайджан підписали мирну угоду у США
Президент Азербайджану Алієв та прем’єр-міністр Вірменії Пашинян підписали мирну угоду під посередництвом президента США Трампа в Білому домі. Угоду мають ратифікувати парламенти країн. США також обіцяють співпрацювати з Вірменією над розвитком транзитного коридору до Азербайджану та знімають обмеження на співпрацю з Азербайджаном у сфері безпеки, які існували з 1992 року. Це стало можливим після важливого прориву у переговорному процесі в березні. Таким чином, конфлікт між двома країнами на Південному Кавказі наближається до завершення.
-
Не надто результативна гра форварда Сімеоне змусила Наполі здати в оренду
У літнє міжсезоння італійський футбольний клуб Наполі уклав угоду стосовно свого нападника Джованні Сімеоне. Ця угода означає, що гравець приєднується до клубу Торіно на оренді з можливістю викупу за майже 8 млн євро. Сімеоне раніше виступав за інші італійські клуби, такі як Верона, Кальярі, Фіорентина та Дженоа. За Наполі він провів 103 матчі у всіх турнірах і забив 14 голів.
-
В Японії підписано договорів на майже $1 млрд
Під час форуму в Японії було підписано меморандумів і договорів на суму практично 1 мільярд доларів між бізнес-партнерами. Цю інформацію оголосив Тарас Качка, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, під час телемарафону. У рамках відвідання Японії делегація з України, на чолі з Тарасом Качкою, взяла участь у заході, присвяченому Національному дню України на виставці Expo 2025 в Осаці. Також було оголошено, що під час форуму Україна та Японія підписали 29 важливих домовленостей, зокрема угоди про спільні проекти у сільському господарстві, харчовій промисловості, інфраструктурі, будівництві, технологіях та інноваціях.
-
Між Україною і Японією підписано договорів на майже $1 млрд
Під час форуму в Японії було підписано меморандумів і договорів майже на 1 млрд доларів між українськими та японськими компаніями. Про це повідомив Тарас Качка, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. Українська делегація під керівництвом Тараса Качки відвідала Японію, щоб взяти участь у заході, присвяченому Національному дню України на виставці Expo 2025 в Осаці. На форумі було підписано 29 важливих угод, які стосувалися спільних проєктів у галузі сільського господарства, харчової промисловості, інфраструктури, будівництва, технологій та інновацій між Україною та Японією.