Позначка: Договір

  • Польща знайшла причину, щоб продовжити заборону на агроекспорт з України

    Польща знайшла причину, щоб продовжити заборону на агроекспорт з України

    Польща вирішила не скасовувати безстрокову заборону на імпорт з України певних товарів, таких як пшениця, кукурудза, ріпак, насіння соняшнику та інші, незважаючи на укладення нової торговельної угоди між ЄС та Україною. Польське міністерство сільського господарства стверджує, що нова угода не враховує пропозиції Польщі щодо мінімізації можливих негативних наслідків імпорту українських товарів на польське сільське господарство. Таким чином, заборона на імпорт з України до Польщі залишається в силі, незважаючи на угоду між ЄС та Україною, яка стосується імпорту товарів до всієї Європейської співдружності.

  • Оновлена торговельна угода Україна-ЄС набула чинності

    Оновлена торговельна угода Україна-ЄС набула чинності

    Набула чинності оновлена торговельна угода між Україною та Європейським союзом. Про це повідомила Європейська комісія в прес-релізі, опублікованому в середу, 29 жовтня.
    “Відсьогодні ЄС та Україна матимуть вигоду від покращеної, стабільної, справедливої та постійної торговельної системи з набранням чинності Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між ЄС та Україною”, – мовиться в повідомленні.
    Оновлена ПВЗВТ забезпечує додаткову, взаємовигідну лібералізацію торгівлі, водночас повністю враховуючи чутливість певних сільськогосподарських секторів ЄС.
    “Вона дуже відчутно ілюструє непохитну відданість ЄС підтримці України. Водночас вона обмежує імпорт чутливої сільськогосподарської продукції в ЄС”, – наголошується в заяві.
    Оновлена угода спрямована на розширення торговельних потоків. Угода забезпечує баланс між забезпеченням чіткої системи правил для підтримки вирішальної торгівлі України з ЄС.
    “Для найбільш чутливих товарів, таких як цукор, птиця, яйця, пшениця, кукурудза та мед спостерігається лиш незначне збільшення порівняно з початковою Угодою про повну та всеохоплюючу зону вільної торгівлі. Для інших продуктів було внесено покращення на користь обох сторін, виходячи з наших взаємодоповнюючих ринків. І, нарешті, для деяких нечутливих продуктів було погоджено повну лібералізацію”, – деталізували в ЄК.
    Ще одним важливим напрямком зазначено узгоджені стандарти виробництва: новий доступ до ринку обумовлений поступовим приведенням України до стандартів виробництва ЄС, таких як добробут тварин, використання пестицидів та ветеринарних препаратів.
    “Україна щорічно звітуватиме про свій прогрес у цьому відношенні. Цей підхід відповідає логіці процесу вступу України до ЄС та прийняття acquis ЄС”, – наголошується в пресрелізі.
    Обидві сторони домовилися про вивчення заходів, спрямованих на допомогу українським експортерам у виході на їхні традиційні ринки в третіх країнах.

  • Мирну угоду Україна й РФ підпишуть у Будапешті – Орбан

    Мирну угоду Україна й РФ підпишуть у Будапешті – Орбан

    Мирна угода між Росією та Україною буде підписана в Будапешті, заявив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Він зазначив, що проведення Будапештського мирного саміту вже є вирішеною справою, проте конкретних термінів він не назвав. Орбан поділився цією інформацією під час інтерв’ю для угорського телеканалу M1, яке цитує місцеве видання Index.

    Під час розмови він навів приклад мирного саміту, що раніше проводився у Шарм-ель-Шейху. За його словами, рішення про підписання угоди може бути прийняте буквально протягом кількох днів активних переговорів.

    “Залучені сторони, включаючи американців, довго вели переговори, а потім у суботу сказали, що підписання відбудеться в понеділок. Ось так треба це уявляти. Тож тут за 2-3 дні може бути встановлений мир і підписана угода”, – сказав він.

    На думку Орбана, мир між Росією та Україною можливий лише за участі зовнішніх сил. Він переконаний, що ключову роль відіграватимуть США та Європа. При цьому прем’єр критикує європейських лідерів за небажання вступати в діалог із Москвою. На його думку, така позиція шкодить безпеці Європи.

    Він також наголосив на необхідності укладення російсько-європейської угоди щодо системи безпеки в регіоні та майбутнього України. Орбан закликає європейські країни до прямого переговорного процесу із Росією.

    Раніше стало відомо, що Дональд Трамп провів телефонну розмову з Володимиром Путіним, після якої анонсував майбутню зустріч у Будапешті. Хоча точної дати не було оголошено, президент США підкреслив, що зустріч відбудеться найближчим часом.

    Згодом деякі західні ЗМІ повідомляли про нібито скасування саміту через ускладнення під час переговорів між держсекретарем США Рубіо та російським міністром Сергеєм Лавровим. Згідно з інформацією ЗМІ, заплановану зустріч було відкладено через відмову Росії від негайного припинення вогню проти України.

    Попри це в Угорщині спростували такі заяви, наголосивши, що підготовка до зустрічі триває без перерв.

  • Путін розірвав угоду зі США про утилізацію збройового плутонію

    Путін розірвав угоду зі США про утилізацію збройового плутонію

    Правитель Росії Володимир Путін денонсував угоду, в рамках якої РФ і США зобов’язалися утилізувати плутоній, який не є більш необхідним для цілей оборони. Про це повідомляється на офіційному порталі правової інформації РФ.

    Окрім угоди, денонсують усі супутні їй протоколи.

    Угоду між Росією і США щодо збройового плутонію було укладено 2000 року і ратифіковано 2011-го. Вона передбачала, що країни утилізують по 34 тонни плутонію, який більше не потрібен для оборонних цілей. Почати утилізацію передбачалося з 2018 року.

    Росія призупинила дію документа в 2016 році, звинувативши США в порушенні зобов’язань за договором. У відповідному указі Путіна йшлося про те, що рішення викликане “виникненням загрози стратегічній стабільності в результаті недружніх дій США щодо РФ”.

    Кремль тоді також висунув низку вимог, які не стосувалися питання утилізації плутонію. Зокрема РФ вимагала від Вашингтона скорочення військової інфраструктури і чисельності військ США в країнах, що вступили в НАТО після 1 вересня 2000 року, а також скасування санкцій, введених США після окупації РФ Криму і початку війни на Донбасі в 2014 році. Крім цього, Путін хотів домогтися компенсації завданих санкціями і російськими контрсанкціями збитків, а також скасування закону Магнітського, фінансових і візових обмежень щодо росіян, причетних до порушень прав людини. США вимог Росії виконувати не стали.

  • США та Австралія уклали багатомільярдну угоду

    США та Австралія уклали багатомільярдну угоду

    Президент США Дональд Трамп та прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албанезе підписали важливу угоду про співпрацю у галузі критично важливих мінералів, енергетики та оборони. Згідно з угодою, уряди обох країн планують інвестувати понад $3 мільярди у спільні проєкти з видобутку критичних мінералів. Також передбачено розвиток різних напрямків оборонної співпраці, включаючи закупівлю обладнання та розвиток виробництва боєприпасів. Крім того, сторони домовилися про спільні інвестиції у галузі технологій, включаючи штучний інтелект та квантові технології. Наприкінці угоди йдеться про співпрацю між NASA та Австралійським космічним агентством у дослідженні космосу, з метою створення місячного ровера для програми Artemis.

  • Зеленський анонсував домовленості зі Словаччиною

    Зеленський анонсував домовленості зі Словаччиною

    Президент Володимир Зеленський оголосив про укладення нових угод між Україною та Словаччиною. Він зазначив, що великі успіхи були досягнуті у сфері енергетики після візиту прем’єр-міністра України Юлії Свириденко до Словаччини. Подробиці угод не були уточнені, але вже раніше обговорювалися важливі питання двосторонньої співпраці між урядами обох країн. Також зазначено, що Словаччина підтримує членство України в Євросоюзі та виділила кошти на підтримку української енергетичної інфраструктури.

  • Путіну не домовився з Сирією про військові бази

    Путіну не домовився з Сирією про військові бази

    Доля двох російських військових баз у Сирії досі не вирішена, попри нещодавній візит до Москви лідера республіки Ахмеда аш-Шаара та пропозицію глави РФ Володимира Путіна про “дружбу”. Нині країни обговорюють перегляд угод, зокрема й цього питання. Про це повідомив міністр закордонних справ Сирії Асаад аш-Шибані, інформує Asharq Al-Awsat.

    Відтак, усі домовленості з Росією, досягнуті за попереднього режиму, нині призупинено й вони є неприйнятними, а нових наразі немає.

    Глава МЗС додав, що під час візиту аш-Шаар порушив тему долі колишнього президента Сирії Башара Асада, який утік до Москви після повалення, а також обговорив перспективи співпраці в разі подолання розбіжностей. За словами міністра, відносини з Росією мають вибудовуватися на благо народу, і влада республіки не має наміру робити жодних поступок, які могли б обмежити права сирійців.

    “МЗС працює над подоланням наслідків попередньої дипломатії, що була “шантажем”, на користь підходу, відкритого до діалогу та співпраці”, – резюмував аш-Шибані.

    15 жовтня Ахмед аш-Шаар уперше відвідав Росію після приходу до влади. Переговори тривали понад дві години. У Кремлі заявили, що однією з ключових тем було майбутнє російських військових об’єктів у Сирії – авіабази Хмеймім і пункту матеріально-технічного забезпечення ВМФ у Тартусі. У 2017 році Москва домовилася з Асадом про їхню оренду строком на 49 років.

    Офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова повідомила, що наразі сторони ведуть закриті переговори “у контексті можливого переформатування функцій російських військових об’єктів”.

    База в Тартусі надавала Росії прямий вихід до Середземного моря й разом з аеродромом у Хмеймімі була ключовим пунктом для поширення впливу Кремля на Близький Схід і Африку, а також хабом для перекидання військ, найманців і зброї.

    Нагадаємо, президент Сирії Ахмед аш-Шараа, котрий прибув до Москви з першим офіційним візитом після вступу на посаду, прагне заручитися підтримкою Росії у протистоянні тиску з боку Ізраїлю.
    Путін пообіцяв підтримку новому лідеру Сирії

  • Барселона та Френкі де Йонг уклали додаткову угоду до 2029 року

    Барселона та Френкі де Йонг уклали додаткову угоду до 2029 року

    Півзахисник клубу Барселона та збірної Нідерландів Френкі де Йонг продовжив контракт з іспанським грандом до літа 2029 року. Він перебуває у складі команди з 2019 року і за цей час виграв два чемпіонські титули Ла-Ліги, двічі ставав переможцем Кубка Іспанії і двічі отримував Суперкубок Іспанії. У поточному сезоні він зіграв у восьми матчах і зробив одну гольову передачу.

  • Росія призупинила угоду з США про утилізацію плутонію

    Росія призупинила угоду з США про утилізацію плутонію

    Державна дума Росії ухвалила закон про денонсацію угоди між США і Росії про утилізацію збройового плутонію. Про це повідомляє The Moscow Times в середу, 8 жовтня.

    Договір передбачав, що обидві сторони ліквідують по 34 тонни начинки для ядерних ракет, яка на той момент вважалася зайвою для військових цілей. Крім того, анулюється низка протоколів до угоди.

    “Збереження зобов’язань РФ за угодою з США щодо плутонію є неприйнятним”, – заявив заступник глави МЗС Росії Сергій Рябков.
    Згідно з пояснювальною запискою, причиною денонсації угоди стали “дії США”, а “збереження будь-яких подальших зобов’язань щодо плутонію, що є предметом угоди, видається недоцільним”.
    Мета законопроєкту про денонсацію – “запобігання загрозам для національної безпеки Росії”, заявили в комітеті Думи з міжнародних справ.

    Угода між Росією і США була підписана в серпні 2000 року, і була однією з перших міжнародних угод, ухвалених після інавгурації Володимира Путіна на перший президентський термін. Її ратифікували в 2011 році. Початок переробки обумовленого в договорі плутонію шляхом використання його як компонента палива атомних електростанцій планувався на 2018 рік. Однак Росія призупинила дію документа в 2016 році, звинувативши США в порушенні зобов’язань за договором. У відповідному указі Путіна йшлося про те, що рішення викликане “виникненням загрози стратегічній стабільності в результаті недружніх дій США щодо РФ”.
    Кремль тоді також висунув низку вимог, які не стосувалися питання утилізації плутонію. Зокрема РФ вимагала від Вашингтона скорочення військової інфраструктури і чисельності військ США в країнах, що вступили в НАТО після 1 вересня 2000 року, а також скасування санкцій, введених США після окупації РФ Криму і початку війни на Донбасі в 2014 році. Крім цього, Путін хотів домогтися компенсації завданих санкціями і російськими контрсанкціями збитків, а також скасування закону Магнітського, фінансових і візових обмежень щодо росіян, причетних до порушень прав людини.

  • Росія рекордно збільшила видобуток газу завдяки Китаю – ЗМІ

    Росія рекордно збільшила видобуток газу завдяки Китаю – ЗМІ

    За домовленістю з Китаєм, поставки зрідженого газу з проекту Арктик СПГ 2, який підпав під санкції США, будуть продовжені до грудня 2023 року. Видобуток газу збільшено до максимуму, і в серпні він становив 17,9 млн кубометрів, що є найвищим показником в історії заводу. Це дозволило збільшити виробництво зрідженого природного газу для поставок до Китаю. Перший танкер із газом вже прибув до Китаю, і загалом до Бейхая прибули сім суден. Поставки газу здійснюються з плавучого сховища на Камчатці. Обмеження в поставках пов’язані з браком танкерів льодового класу для перевезення газу з арктичного проекту на схід.