СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Державний бюджет

  • Рада розгляне новий законопроєкт про оборону

    Рада розгляне новий законопроєкт про оборону

    Верховна Рада планує розглянути новий законопроєкт №13573 щодо суттєвих змін до державного бюджету-2025. Про це повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа у Фейсбук в четвер, 31 липня.
    За її словами, законопроєкт був сьогодні зареєстрований після консультацій керівництва парламенту та фракцій, які відбулись напередодні.
    Законопроєкт передбачає збільшення видатків на сектор оборони на 412,3 млрд грн:

  • 115 млрд грн – на грошове забезпечення військовослужбовців усіх Сил оборони;
  • 216 млрд грн — на закупівлю та виробництво озброєння, техніки та дронів;
  • решта – на інші потреби армії.

    • Також в законопроєкті передбачено новий розподіл ПДФО з 1 серпня 2025 року:

  • 60% – Міністерству оборони на дрони, зброю та техніку;
  • 30% – Держспецзв’язку на дрони;
  • 10% – безпосередньо на потреби бригад ЗСУ.

    • Фінансування змін відбуватиметься за рахунок:

  • додаткового розміщення ОВДП (+184,9 млрд грн),
  • перевиконання доходів бюджету (+147,5 млрд грн),
  • скорочення витрат на погашення та обслуговування боргу (76,3 млрд грн разом).

    • За словами Підласої, цей законопроєкт має вирішити критичну проблему серпневих виплат військовим, оскільки попередній законопроєкт №13439-3 наразі не може бути розглянутий.
    У свою чергу Еконімічна правда з посиланням на джерела в Раді повідомляє, що раніше ухвалений у першому читанні законопроєкт зі змінами до бюджету наразі заблокований, оскільки парламентські фракції відмовляються його підтримувати з різних міркувань.
    “Наприклад, група Довіра вимагає підписання закону з соєвими правками, ЄС – виключити норму про вилучення 8 млрд з міста Києва, Голос – призначення голови митниці”, – пише видання.

  • Для України €8,5 млрд: у ФРН прийняли бюджет-2026

    Для України €8,5 млрд: у ФРН прийняли бюджет-2026

    Німецький уряд на засіданні в середу, 30 липня, погодив проєкт бюджету на 2026 рік, а також середньострокове фінансове планування до 2029 року, яке включає збільшену підтримку України. Про це повідомляє Європейська правда.

    Згідно з даними видання, федеральний бюджет Німеччини на 2026 рік передбачає витрати у розмірі близько 520,5 мільярда євро, що на 3,5% більше порівняно з цьогорічними показниками. За планом, обсяг запозичень складатиме близько 174,3 мільярда євро, що перевищує показники цього року на 31 мільярд євро.

    Державні інвестиції теж зростуть, досягнувши рекордної позначки в 126,7 мільярда євро – це на 11 мільярдів євро більше, ніж у 2023 році. Таке збільшення стало можливим завдяки послабленню боргових обмежень.

    Повідомляється, що значне зростання спостерігається і в оборонному секторі. Видатки на оборону у 2026 році піднімуться з 62,4 мільярда євро до 82,7 мільярда євро, головним чином через фінансування закупівель зброї та боєприпасів.

    Крім того, середньострокова фінансова стратегія передбачає поступове збільшення оборонного бюджету до 2029 року, щоб досягти квоти НАТО у розмірі 3,5% ВВП.

    Окремо в бюджеті закладено близько 8,5 мільярда євро військової допомоги для України. Такі плани були озвучені раніше і тепер підтверджені у фінансовому документі.

    Остаточне обговорення бюджету розпочнеться наприкінці вересня в Бундестазі, після чого його мають схвалити обидві палати парламенту Німеччини до кінця року.

    Нагадаємо, лідер ХДС Фрідріх Мерц ініціював переговори з соціал-демократами щодо можливого створення спеціального фонду оборони обсягом до €200 мільярдів. Це вдвічі більше за аналогічний фонд, затверджений три роки тому.

    Німеччина додатково озброїть Україну – Пісторіус

  • У Держбюджеті цьогоріч бракуватиме $19 млрд зовнішнього фінансування

    У Держбюджеті цьогоріч бракуватиме $19 млрд зовнішнього фінансування

    Плановий дефіцит держбюджету цьогоріч складе $42 млрд, і покрити його за допомогою партнерів вийде не повністю. Про це повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа.
    За її словами, потреба у зовнішному фінансування залишатиметься великою – близько, або навіть понад $40 млрд. За рахунок безповоротних позик країн G7 та допомоги ЄС цей дефіцит буде покритий лише частково.
    “Частково ця потреба буде покрита так званими безповоротними позиками країн G7 (ERA loans), частково – допомогою ЄС в рамках Ukraine Facility (сподіваюсь, 22 липня закриємо всі або більшість прострочених зобов’язань) і МВФ. Водночас в нас залишається непокрита потреба у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік – $19 млрд”, – зазначила Підласа.
    Вона додала, що в умовах, коли в цьому році Україна спрямує щонайменше 66% свого бюджету на потреби оборони, пошук фінансування не має бути лише проблемою українського уряду і Єврокомісії.
    “Я бачу потенціал до поглиблення і розширення співпраці з МВФ за прикладом інших країн. Так, в 2025 році МВФ погодив програму співпраці з Аргентиною на 20 млрд доларів, з яких 12 млрд доларів – initial disbursement (тобто БЕЗ структурних маяків). Водночас Україна для того, щоб отримати 6,19 млрд доларів пройшла 8(!) успішних переглядів”, – зазначила вона.
    За її словами, навіть за умови припинення активних бойових дій до кінця цього року, видатки на оборону будуть залишатись високими ще не один рік.
    “Але до них додаватимуться величезні видатки на відбудову – ми всі слідкуємо за Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA4) Світового банку, який говорить про потребу в $524 млрд на відновлення в наступні 10 років після завершення війни”, – заявила голова бюджетного комітету.

  • Рада підтримала збільшення видатків на оборону

    Рада підтримала збільшення видатків на оборону

    У середу, 16 липня, Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №13439-3, який передбачає зміни до держбюджету для фінансування сектору безпеки і оборони. Згідно з цим законопроєктом, видатки на ці цілі збільшаться на 412,4 млрд грн, з яких понад 400 млрд грн піде на загальний фонд. Головна мета змін – забезпечити Сили оборони додатковою зброєю та обладнанням. Найбільше коштів отримає Міноборони – 311 млрд грн. Додаткові кошти також передбачені для МВС, ГУР Міноборони, СБУ та інших структур. Ці видатки будуть покриті за рахунок збільшення доходів держбюджету, зокрема за рахунок перевиконання планових показників та інших джерел доходів, таких як податки та кошти від Національного банку.

  • Україна з початку року залучила $22 млрд зовнішнього фінансування

    Україна з початку року залучила $22 млрд зовнішнього фінансування

    Український уряд залучив у перші шість місяців 2025 року 22 мільярди доларів США зовнішнього фінансування до свого бюджету. Міністерство фінансів спільно з країнами G7 та ЄС запустило ініціативу ERA, яка передбачає спрямування кредитів для України на погашення заборгованостей через майбутні доходи від знерухомлених російських активів. За цей період Україна отримала фінансову допомогу від різних міжнародних партнерів на суму понад 137 мільярдів доларів США для реалізації різних проєктів, включаючи підвищення стійкості дорожньої мережі, модернізацію інфраструктури та поліпшення системи охорони здоров’я.

  • Уряд схвалив Бюджетну декларацію на три роки

    Уряд схвалив Бюджетну декларацію на три роки

    Кабінет міністрів затвердив Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки. Про це напередодні повідомила пресслужба Мінфіну.
    “Цей комплексний документ визначає головні параметри та орієнтири бюджетної політики на середньострокову перспективу. Бюджетна декларація має на меті забезпечення сталості та передбачуваності державної фінансової політики, раціонального управління обмеженим бюджетним ресурсом. В той же час, враховує всі ключові пріоритети держави і євроінтеграційні прагнення України”, – йдеться у повідомленні.
    Декларацію підготували спільно з головними розпорядниками коштів після консультацій з МВФ. Вона є основою для складання проєкту держбюджету на 2026 рік.
    “Документ містить загальні показники доходів і фінансування держбюджету, граничні показники видатків держбюджету, розмір мінімальної заробітної плати, прожитковий мінімум та інші цілі державної політики”, пояснили в Мінфіні.
    Декларація передбачає два сценарії з 2026 року: покращення безпекової ситуації або продовження повномасштабної агресії РФ. У другому сценарії видатки на безпеку й оборону залишаться не меншими, ніж у 2025 році.
    При цьому зазначається, що видатки на оборону залишатимуться пріоритетом бюджету за будь-якого розвитку подій. Наступним кроком стане подання декларації на розгляд Верховної Ради.
    Раніше стало відомо, що в бюджеті України утворилася величезна “дірка” і зміни в головному фінансовому документі треба внести до вересня. розбирався з причинами виникнення дефіциту і як його будуть закривати.
    А 25 березня повідомлялося, що уряд вирішив збільшити видатки на 449 млрд гривень. Більшість цих грошей підуть на оборонні потреби.

  • Уряд вирішив збільшити видатки на 449 млрд

    Уряд вирішив збільшити видатки на 449 млрд

    Кабінет міністрів пропонує Верховній Раді збільшити видатки державного бюджету 2025 року на 449 млрд грн, з них 412 млрд грн на безпеку і оборону. Про це сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду у середу, 25 червня.
    За його словами, за перші п’ять місяців цього року Кабмін виділив на оборону та безпеку майже 1 трлн грн. Це 2/3 від усього, що ми витрачаємо з державного бюджету. Якщо порівняти з аналогічним періодом минулого року, то ми виділили на армію та безпеку на 34% більше коштів. А ьогодні уряд приймає законопроєкт щодо змін до Державного бюджету на 2025 рік.
    “Ми пропонуємо збільшити фінансування Сил безпеки та оборони України цього року на 412 млрд грн. З них майже 311 млрд грн передбачено на Міністерство оборони. Пропонуємо більше 100 млрд грн спрямувати на посилення спроможностей Мінстратегпрому, Нацгвардії, Прикордонної служби, СБУ, Головного управління розвідки”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду у середу.
    За його словами, ще 6,3 млрд грн планується направити Мінцифри для розвитку оборонних інновацій.
    Крім того, 6,1 млрд грн передбачено для Міністерства освіти і науки, аби з 1 вересня діти 5-11 класів у прифронтових регіонах могли отримувати безкоштовні обіди у своїх школах.
    Серед іншого, ще 3,1 млрд грн пропонуєтсья виділити Міністерству охорони здоров’я для закупівлі ліків, зокрема для лікування громадян з онкологічними захворюваннями, вірусними гепатитами, рідкісними орфанними захворюваннями, гемофілією.
    “Джерела покриття цих видатків – це збільшення доходів бюджету і збільшення внутрішніх запозичень. Ми чітко розуміємо, як профінансуємо абсолютно всі видатки цього року. Ведеться постійна робота з партнерами та з міжнародними фінансовими організаціями, щоб Україна мала необхідні ресурси для захисту і відновлення”, – заявив Шмигаль.
    Раніше стало відомо, що в бюджеті України утворилася величезна “дірка” і зміни в головному фінансовому документі треба внести до вересня. розбирався з причинами виникнення дефіциту і як його будуть закривати.

  • Голова Сбєрбанку визнав “ідеальний шторм” в економіці Росії

    Голова Сбєрбанку визнав “ідеальний шторм” в економіці Росії

    Глава Сбербанку РФ, Герман Греф, виступаючи на Петербурзькому міжнародному економічному форумі, заявив про складну економічну ситуацію в Росії, яку він назвав “ідеальним штормом”. Він вказав на проблеми, такі як високі реальні ставки, які гальмують інвестиції, недооцінений курс рубля, зростання дефіциту бюджету та низьку продуктивність праці. Інші представники влади також визнали проблеми в економіці, хоча деякі з них вважають, що це лише тимчасове явище. Президент РФ, Володимир Путін, вважає, що стратегічною метою є перехід до збалансованого зростання та запобігання рецесії. Він закликав до розумної бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, спрямованої на підтримку економічного зростання та збереження стабільності. Попри стрімке зростання світових цін на нафту, доходи Росії від експорту сировини зазнають тиску через зміцнення національної валюти.

  • Видатки на оборону зросли майже до 75% бюджету

    Видатки на оборону зросли майже до 75% бюджету

    У першому кварталі 2025 року видатки на оборону в Україні зросли до майже 75% бюджету. Це стало можливим завдяки позикам від міжнародних партнерів та безповоротній допомозі. Надходження в бюджет також зросли, зокрема за рахунок збільшення власних надходжень бюджетних установ, які належать до сфери управління Міністерства оборони. Загалом, доходи бюджету у першому кварталі становили 926,2 млрд грн, що більше на 44,3 % порівняно з попереднім роком. Видатки держбюджету також зросли, переважно на обороноздатність і безпеку держави. Ризики для економічних показників включають зменшення доходів місцевих бюджетів, валютно-фінансову нестабільність та низький ріст ВВП через скорочення експорту.

  • У Росії дефіцит держбюджету зріс четвертий місяць поспіль

    У Росії дефіцит держбюджету зріс четвертий місяць поспіль

    За інформацією, яку надав російський мінфін, у січні-травні поточного року федеральний бюджет РФ мав дефіцит у розмірі 3,393 трлн рублів, що становить 1,5% ВВП. Доходи бюджету зросли на 3,1%, до 14,732 трлн рублів, а видатки збільшилися на 20,7%, до 18,125 трлн рублів. Це вже четвертий місяць поспіль, коли дефіцит бюджету збільшується. Нафтогазові доходи скоротилися на 14,4% через зниження ціни на нафту. Мінфін попереджає про ризики подальшого зниження нафтогазових доходів, і планується взяти 447 млрд рублів з Фонду національного добробуту для компенсації цього. Розмір Фонду національного добробуту зменшився до 11,7 трлн рублів – мінімум з 2019 року.