За підсумками 2025 року компанія Метінвест Ріната Ахметова сплатила 18,7 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні. Про це повідомила пресслужба холдингу у понеділок, 2 лютого.
Вказано, що ця сума включає відрахування усіх асоційованих компаній та спільних підприємств за минулий рік.
“Найбільша за обсягом відрахувань – плата за користування надрами в розмірі 4,6 млрд грн. На другому місці – 3,5 млрд грн єдиного соціального внеску, а на третій позиції – 3,2 млрд грн податку на доходи фізичних осіб”, – йдеться у повідомленні.
За даними преслужби, також українські підприємства Метінвесту торік перерахували 1,9 млрд грн податку на прибуток та 690 млн грн екологічного податку. Податок на додану вартість зріс на 18% проти показників минулого року, до майже 2 млрд грн, а плата за землю – на 10%, до 1,4 млрд грн, а військовий збір – майже втричі, до 916 млн грн.
“Війна та глобальні виклики змінили бізнес-реальність і змусили нас працювати по-новому. Але роль металургії залишається стратегічною: вона й далі тримає економіку, забезпечує валютний виторг і наповнює бюджет. Як найбільша компанія галузі, Метінвест продовжує працювати, підтримувати регіони й допомагати армії. І ми не зупинимося – бо віримо в Україну й працюємо заради її майбутнього”, – заявив гендиректор групи Метінвест Юрій Риженков.
Позначка: Державний бюджет
-
У Метінвесті назвали суму сплачених податків у 2025 році
-
До бюджету торік надійшло понад 14,4 млрд грн “податку на Google”
У 2025 році “податок на Google” приніс до бюджету понад 14,4 млрд гривень. Це кошти, які сплатили нерезиденти, які постачають електронні послуги фізичним особам на митній території України та зареєстровані платниками ПДВ, повідомила в. о. Голови Державної податкової служби Леся Карнаух.
Зазначається, що сплачено 150,1 млн євро та 177,4 млн доларів США.
Найбільшими платниками податку залишаються провідні світові цифрові компанії: Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy, Netflix.
Як повідомляється, коло платників розширюється. У 2025 році платниками ПДВ зареєструвалися 12 нових нерезидентів. З початку 2026 року – ще 5 компаній. Загалом в Україні вже 150 нерезидентів – платників ПДВ у сфері електронних послуг.
У податковій службі нагадали, що обов’язок реєстрації платником ПДВ для нерезидентів виникає у разі, якщо протягом останніх 12 місяців обсяг постачання електронних послуг в Україні перевищує суму, еквівалентну 1 млн гривень. -
Видатки держбюджету у 2025 році рекордно зросли
Видатки загального фонду державного бюджету в 2025 році становили 4,19 трлн гривень, що на 20% більше, ніж у 2024 році. Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів України в середу, 21 січня.
“За 2025 рік загальна сума касових видатків загального фонду державного бюджету становить 4,19 трлн гривень, що на 697,2 млрд гривень, або на 20% більше ніж за минулий рік. У тому числі у грудні було витрачено 649,9 млрд гривень”, – йдеться в повідомленні.
Видатки загального фонду державного бюджету на безпеку і оборону за 2025 рік становили 2,67 трлн гривень або 63,8% від усіх видатків загального фонду. Із них у грудні було витрачено 445,7 млрд гривень.
У структурі видатків за економічною класифікацією найбільше спрямовано:
- 1,55 трлн гривень – на оплату праці працівникам бюджетної сфери з нарахуваннями (освітяни, науковці, працівники медицини, культури, соціальні працівники та ін.). У тому числі у грудні – 152,2 млрд гривень (36,9%) від загального обсягу видатків, витрачених за 2025 рік (проти минулого року зросли на 256,4 млрд гривень, або на 19,9%);
- 659,6 млрд гривень – на соціальне забезпечення (зокрема, виплату пенсій і допомоги, стипендій, допомоги сім’ям з дітьми та ін.) (у грудні – 76,9 млрд гривень) або 15,7% від загального обсягу видатків, що на 89,5 млрд гривень або на 15,7% більше проти минулого року;
- 677,1 млрд гривень – на оплату використання товарів і послуг (у грудні – 158,6 млрд гривень) або 16,2% від загального обсягу видатків. Кошти були спрямовані, зокрема, на підтримку ЗСУ та інших військових формувань і правоохоронних органів та перерахування Національною службою здоров’я України на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення;
- 594,8 млрд гривень – на субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) (у грудні – 160,7 млрд гривень) або 14,2% від загального обсягу видатків. Кошти були спрямовані, зокрема, на: придбання товарів для задоволення потреб ЗСУ; забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва; забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру;
- 361,6 млрд гривень – на обслуговування державного боргу (у грудні – 41,7 млрд гривень) або 8,6% від загального обсягу (проти минулого року зросли на 53,2 млрд гривень, або на 17,3%);
- 188,2 млрд гривень – на трансферти місцевим бюджетам (у грудні – 15,2 млрд гривень) або 4,5% від загального обсягу (проти минулого року зросли на 10,8 млрд гривень, або на 6,1%).
Зазначається, що всі пріоритетні видатки України, включаючи оборону, безпеку та соціальні зобов’язання, були повністю профінансовані на кінець 2025 року.
-
Державі повернули 114 млн у справі про закупівлю вугілля для Центренерго
У результаті розслідування щодо закупівлі вугілля для Центренерго виявлено, що більш як 114 млн грн авансових коштів було повернуто до державного бюджету. Слідство встановило, що у 2024 році Центренерго уклало договори на постачання вугілля на суму понад 380 млн грн з декількома приватними компаніями, проте значна частина продукції не була поставлена, а кошти були перераховані авансом. Один постачальник добровільно повернув 114,2 млн грн, отриманих без підтвердження фактичного постачання. Також перевіряються умови договорів з іншими компаніями, яким перераховано понад 260 млн грн попередньої оплати. Раніше правоохоронці виявили схему незаконного заволодіння електроенергією, в результаті якої ПрАТ НЕК Укренерго зазнало збитків понад 168 млн грн. Також виявлена схема на 700 млн гривень, коли електроенергію продавали реальним учасникам ринку, а кошти виводили на рахунки закордонної компанії, підконтрольної організатору схеми. Організатор цієї схеми був заарештований заочно.
-
Видатки держбюджету в грудні рекордно зросли
У грудні 2025 року видатки державного бюджету України досягли рекордних 910 млрд гривень, що є значним зростанням порівняно з листопадом. Загальні видатки склали 650 млрд гривень. Доходи держбюджету також значно зросли завдяки зовнішній допомозі, становлячи 520 млрд гривень у грудні. Загалом за 2025 рік доходи держбюджету склали 3,82 трлн гривень, що на 22,4% більше, ніж у 2024 році. Водночас видатки держбюджету зросли на 21,7% до 5,45 трлн гривень, зокрема за загальним фондом – на 20,1%.
-
Зеленський підписав закон про держбюджет-2026
Президент України Володимир Зеленський підписав закон про державний бюджет на 2026 рік, який передбачає значні видатки на армію, освіту, охорону здоров’я, соціальну підтримку та інші сфери. Військові отримають значні кошти на зарплати, озброєння та військову техніку. Також передбачено підвищення соціальних стандартів, у тому числі мінімальної зарплати та пенсій. Уряд прогнозує уповільнення зростання заробітних плат українців у 2026 році до 16%. Бюджет також передбачає підтримку внутрішньо переміщених осіб, ветеранів, бізнесу та регіонів, а також розвиток українських виробників. Україна планує залучити більше 45 млрд доларів від міжнародних партнерів у 2026 році. Закон про держбюджет був ухвалений Верховною Радою 3 грудня, а підписаний президентом 10 грудня.
-
Держбюджет-2026: чому обурились військові
Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому Закон Про Державний бюджет України на 2026 рік. За документ проголосувало 257 народних депутатів, більшість з них (193) – це представники партії Слуга народу.
В соцмережах від учора розгорівся скандал і найбільше прийнятий держбюджет на наступний рік обурив військовослужбовців – чому далі у сюжеті. Основні статті розходів Зазначимо, що держбюджет-2026 передбачає:- Доходи – 2 трлн 904,6 млрд грн (+402 млрд грн до 2025 року).
- Видатки – 4 трлн 824,1 млрд грн (+121,2 млрд грн).
- Потреба у зовнішній підтримці – 2 трлн 79 млрд грн.
Зазначимо, що ще перед першим читанням до документу було чимало запитань, оскільки: законопроєкт включав рекордний дефіцит у 2,4 трильйона гривень, або 18,4% ВВП, тобто приблизно 45 мільярдів доларів. Також із цієї суми щонайменше половина поки що не має підтверджених джерел.
Основні пріоритети витрат:
▪︎ Оборона і безпека – 2 трлн 807,1 млрд грн (27,2% ВВП) ▪︎ Ветеранська політика – 18,9 млрд грн (+6,3 млрд грн) ▪︎ Соціальний захист – 468,5 млрд грн (+47,6 млрд грн) ▪︎ Освіта – 278,7 млрд грн (+79,8 млрд грн) ▪︎ Наука – 20,1 млрд грн (+5,6 млрд грн) ▪︎ Охорона здоров’я – 258,6 млрд грн (+38,8 млрд грн) ▪︎ Підтримка ВПО – 72,6 млрд грн (+16,5 млрд грн) ▪︎ Демографічні програми – 24,5 млрд грн ▪︎ Підтримка економіки – 51,8 млрд грн ▪︎ Житлова політика – 47 млрд грн ▪︎ Агросектор –14,1 млрд грн (+4,5 млрд грн) ▪︎ Трансферти місцевим бюджетам –283,9 млрд грн ▪︎ Публічні інвестиції – 111,5 млрд грн (+14,5 млрд грн) Збільшення витрат Прийнятий держбюджет передбачає, що з 1 січня зарплати вчителів зростуть на 30%, а з 1 вересня – ще на 20%.
Також із 1 січня підвищуються соціальні стандарти:- мінімальна зарплата – з 8 000 до 8 647 грн;
- прожитковий мінімум – з 2 920 до 3 209 грн;
- для працездатних осіб – з 3 028 до 3 328 грн;
- для людей, які втратили працездатність – з 2 361 до 2 595 грн.
Окрім цього парламент підтримав збільшення щомісячного фінансування для народних депутатів на 120 тисяч гривень. Тобто, з 1 січня кожному нардепу щомісяця виплачуватимуть по 200 тисяч гривень на “роботу з виборцями”, поїздки та канцелярію.
Варто зазначити, що ця сума не є особистою зарплатою депутата, а є фондом на виконання депутатських повноважень. Зарплата (грошове забезпечення) парламентаріїв є окремою статтею. Обурення військових Паралельно з підвищенням видатків на роботу депутатам, зарплата для військових не зросте. Це викликало хвилю хейту в соцмережах, особливо обурились військові.
“Роздавши хотілки в соціальній сфері, жертвуючи підвищення зарплат військових, депутати отримали плюшку у вигляді 200 тисяч гривень… Плюшка невелика по міркам деяких депутатів, але стабільна. І до того ж направлена на те, щоб готуватися до виборів. Моральну складову цього голосування не розглядаю”, – написав Дмитро Биков, виконавчий директор ГО Інститут геополітичного виміру та військовослужбовець ЗСУ. Українська поетеса, волонтерка та військовослужбовиця ЗСУ Ярина Чорногуз звертає увагу, що у військових четвертий рік взагалі не збільшується забезпечення.
“Поки Мирноград у майже повному оточенні через нестачу людей у Силах Оборони, ВР проголосувала бюджет без підвищення базової зп військовослужбовців, про необхідність чого написано стільки статей і дописів різними людьми. На важливості чого наголошували всі кому не лінь. І що – а нічого. Окупація зупинить себе сама”, – написала Чорногуз і піддала сумніву компетентність роботи теперішнього складу Верховної Ради.
Військовослужбовець ЗСУ та журналіст Ігор Луценко також висловив різку критику щодо прийняття бюджету країни на наступний рік.
“…ухвалили бюджет, де базове грошове забезпечення, зі слів окремих нардепів, знову не збільшать протягом усього 2026 року. По-перше, РЕАЛЬНЕ грошове забезпечення військовослужбовців з 2023 року упало більш ніж на 25%. (Я рахую інфляцію з офіційних джерел, котра за підсумками поточного року може сягнути 7.5%, і за 2023 склала 5.1%, а за 2024 – 12%.). Отже, ФАКТИЧНЕ грошове забезпечення військовослужбовця з 2023 року ЗМЕНШИЛОСЯ НА ЧЕТВЕРТЬ”, – зазначив Луценко.
Також він звертає увагу на те, що поки у військовослужбовців грошове забезпечення “стояло на місці”, то середня зарплата по країні зросла – приблизно удвічі.
“Таким чином, ми маємо зниження оплати “праці” солдатів у багатьох вимірах. Ті з них, хто отримує лише “базу”, стали біднішими за ці роки як в абсолютних вимірах, через інфляцію, так і у порівнянні зі своїми співгромадянами, котрі лишилися жити цивільне життя”, – додав військовий.
Ось ще низка коментарів інших українських оборонців: -
Зеленський назвав пріоритети держбюджету-2026
Президент Володимир Зеленський висловив подяку всім парламентарям, які підтримали бюджет на 2026 рік. Він наголосив, що це важливий сигнал стабільності та фінансової підтримки України на наступний рік. Глава держави підкреслив, що пріоритети включають гарантування оборони, соціальних програм та можливостей відновлення після російських агресій. Зеленський також зазначив, що Україна співпрацює з партнерами для залучення фінансової підтримки. Президент підкреслив, що в Україні не буде стабільність і партнери можуть бути впевнені в цьому. Верховна Рада ухвалила закон про державний бюджет на 2026 рік після другого читання.
-
Комітет Ради підтримав проєкт бюджету-2026
Бюджетний комітет Верховної Ради України затвердив проєкт державного бюджету на 2026 рік для другого читання. Тепер народні депутати повинні проголосувати за цей документ. На розгляд бюджету відведено до 75 хвилин, під час яких буде обговорення та ухвалення рішення. У бюджеті передбачено підвищення зарплат вчителям до 36 тисяч гривень без збільшення навантаження на них. Також ухвалено рішення про те, що частка ПДФО, яка залишається в місцевих бюджетах, складе 64% від суми сплаченого податку, що дозволить зберігати ці гроші у бюджетах громад.
-
У Раді не домовилися про голосування Бюджету-2026
Парламентарі не можуть узгодити питання щодо ухвалення державного бюджету на 2026 рік через внутрішні розбіжності у своїх позиціях. Деякі депутати підтримують запропонований проєкт, а інші висувають додаткові умови, такі як перезавантаження у владі або додаткові бюджетні правки. Ця затримка може вплинути на переговори України з МВФ, оскільки ухвалення бюджету є важливою умовою для отримання нової кредитної програми. Нагадаю, що доходи держбюджету України зросли на 40%.