СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Декларація

  • НАБУ відповіло на звинувачення СБУ щодо свого детектива

    НАБУ відповіло на звинувачення СБУ щодо свого детектива

    Національне антикорупційне бюро проведе службове розслідування стосовно їхнього співробітника, якому оголошено підозру в декларуванні недостовірної інформації на суму понад 4 мільйони гривень. Про це повідомила пресслцжба НАБУ у середу, 10 вересня.

    Зазначається, що у другій половині 2024 року Управління внутрішнього контролю НАБУ проводило перевірку особистих, ділових і моральних якостей вказаного детектива як кандидата на посаду. Зазначена перевірка проводилися щодо кандидата та членів його сімʼї, не стосувалася третіх осіб та не виявила фактів недостовірного декларування.
    НАБУ заявило, що розпочинає службове розслідування щодо фактів, викладених у матеріалах СБУ. У разі підтвердження оприлюдненої інформації Бюро вживатиме передбачених внутрішніми процедурами адміністративних заходів.

    Окремо зазначається, що після проведення 21 липня 2025 року СБУ та Державним бюро розслідувань обшуків та вилучення особистої техніки у співробітників НАБУ Управління внутрішнього контролю НАБУ надіслало вказаним органам та Офісу генерального прокурора офіційні листи з проханням невідкладно поінформувати УВК у разі виявлення фактів протиправних дій з боку працівників НАБУ та включити УВК до складу слідчої групи.

    На даний час вказані органи офіційно не повідомляли УВК НАБУ про виявлені факти щодо згаданого детектива та не включили детективів УВК до складу слідчих груп.

    За даними антикорупційників, СБУ та ДБР проситимуть для вказаного детектива запобіжний захід у вигляді застави та відсторонення від посади. Справу розглядатиме Печерський суд Києва.

    Нагадаємо, СБУ викрила заступника керівника одного з підрозділів детективів НАБУ на недостовірному декларуванні та приховуванні нерухомості.

  • НАБУ перевірить свого детектива після звинувачень СБУ

    НАБУ перевірить свого детектива після звинувачень СБУ

    Національне антикорупційне бюро проведе службове розслідування стосовно їхнього співробітника, якому оголошено підозру в декларуванні недостовірної інформації на суму понад 4 мільйони гривень. Про це повідомила пресслцжба НАБУ у середу, 10 вересня.

    Зазначається, що у другій половині 2024 року Управління внутрішнього контролю НАБУ проводило перевірку особистих, ділових і моральних якостей вказаного детектива як кандидата на посаду. Зазначена перевірка проводилися щодо кандидата та членів його сімʼї, не стосувалася третіх осіб та не виявила фактів недостовірного декларування.
    НАБУ заявило, що розпочинає службове розслідування щодо фактів, викладених у матеріалах СБУ. У разі підтвердження оприлюдненої інформації Бюро вживатиме передбачених внутрішніми процедурами адміністративних заходів.

    Окремо зазначається, що після проведення 21 липня 2025 року СБУ та Державним бюро розслідувань обшуків та вилучення особистої техніки у співробітників НАБУ Управління внутрішнього контролю НАБУ надіслало вказаним органам та Офісу генерального прокурора офіційні листи з проханням невідкладно поінформувати УВК у разі виявлення фактів протиправних дій з боку працівників НАБУ та включити УВК до складу слідчої групи.

    На даний час вказані органи офіційно не повідомляли УВК НАБУ про виявлені факти щодо згаданого детектива та не включили детективів УВК до складу слідчих груп.

    За даними антикорупційників, СБУ та ДБР проситимуть для вказаного детектива запобіжний захід у вигляді застави та відсторонення від посади. Справу розглядатиме Печерський суд Києва.

    Нагадаємо, СБУ викрила заступника керівника одного з підрозділів детективів НАБУ на недостовірному декларуванні та приховуванні нерухомості.

  • Посадовця НАБУ викрили на приховуванні квартири за $100 тисяч

    Посадовця НАБУ викрили на приховуванні квартири за $100 тисяч

    Служба безпеки України, Офіс генерального прокурора та Державне бюро розслідувань викрили заступника керівника одного з підрозділів детективів НАБУ на кримінальному правопорушенні. Про це повідомила пресслужба СБУ у середу, 10 вересня. За матеріалами справи, фігурант намагався приховати нерухомість, яку він придбав під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну, але зареєстрував на підставну особу і не вказав у своїй декларації.

    У грудні 2023 року родина посадовця Бюро придбала двокімнатну квартиру в одному з житлових комплексів Ужгорода вартістю майже 100 000 доларів. Факт придбання майна, зокрема, підтверджується листуванням між співробітником Бюро та його дружиною, показами продавця нерухомості та нотаріуса, який проводив перереєстрацію квартири й іншими доказами.

    За даними слідства, щоб приховати свою причетність до цієї нерухомості, посадовець НАБУ та його дружина вирішили оформити право власності на цей обʼєкт на третю особу – матір своєї близької знайомої.

    Попри проживання родини у квартирі, у своїй декларації за 2023 рік посадовець НАБУ не вказав цю нерухомість взагалі, а в декларації за 2024 рік позначив її як орендовану. Втім, відповідно до здобутих доказів, підставна особа, на яку була оформлена нерухомість, оплату за користування житлом не отримувала.

    На підставі зібраних доказів фігуранту повідомлено про підозру.

    Окрім недостовірного декларування правоохоронці встановили, що батьки посадовця НАБУ мають російські паспорти та проживають на тимчасово окупованій території, але фігурант не вказав це, заповнюючи документи на допуск до державної таємниці, чим порушив закон.

    За результатами комплексної перевірки Служба безпеки припинила йому допуск до державної таємниці.

    Нагадаємо, правоохоронці затримали за підозрою у веденні бізнесу в Росії одного із керівників міжрегіональних управлінь детективів НАБУ Руслана Магамедрасулова.

  • МЗС України зреагувало на декларацію саміту ШОС у Китаї

    МЗС України зреагувало на декларацію саміту ШОС у Китаї

    Міністерство закордонних справ взяло до уваги підсумки засідання Ради глав держав-членів Шанхайської організації співробітництва в Тяньцзіні, зазначивши, що у фінальній декларації немає жодної згадки про російську війну проти України. Про це мовиться у заяві відомства у понеділок, 1 вересня.
    У коментарі наголосили, що Україна вважає “промовистим той факт, що головний підсумковий документ саміту, 20-сторінкова Тяньцзінська декларація, не містить жодної згадки російської війни проти України”.
    “Дивує, що найбільша з часів Другої світової загарбницька війна в Європі не знайшла жодного відображення в такому важливому, фундаментальному документі, у той час як у ньому згадані низка інших війн, терактів і подій у світі”, – мовиться у заяві.
    У відомстві наголосили, що без справедливого завершення російської агресії проти України не можна говорити про стійкий глобальний розвиток, міжнародний мир і безпеку, дотримання принципів Статуту ООН чи стабільний та рівноправний розвиток торговельних відносин між регіонами світу.
    “Відсутність згадки російської війни проти України в декларації саміту ШОС свідчить про провал дипломатичних зусиль Москви. Кремль зазнав чергової поразки у намаганнях представити світ розділеним в оцінках російської агресії проти України, навʼязатиуявлення про те, що держави за межами Європи та Північної Америки мають прихильний до Росії погляд на причини,наслідки та шляхи завершення її війни проти України”, – додали у коментарі.
    Також у МЗС переконані, що “очевидно, що Москві не вдалося звести національні позиції держав-учасниць з цього приводу до спільного знаменника, який влаштував би РФ”.
    Разом з тим, Україна підтверджує позицію щодо необхідності дотримання усіма миролюбними державами норм міжнародного права та Статуту ООН в оцінках російської агресії проти України.
    “Враховуючи вагому геополітичну роль КНР, вітатимемо більш активну роль Пекіна в наближенні миру для України, заснованого на повазі до Статуту ООН”, – резюмували у МЗС.

  • САП вимагає конфіскувати 7 млн активів київського поліціянта

    САП вимагає конфіскувати 7 млн активів київського поліціянта

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду із позовом про визнання необґрунтованими активів на понад 7 млн грн, які належать начальнику п’ятого відділу управління стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції. Про це інформує пресслужба САП у четвер, 28 серпня.
    Під час моніторингу способу життя встановлено, що впродовж 2021-2023 років посадовець та близькі особи за його дорученням придбали:

  • транспортний засіб VOLKSWAGEN TOUAREG, 2022 року випуску, вартістю понад 2,9 млн грн;
  • транспортний засіб VOLKSWAGEN PASSAT, 2021 року випуску, вартістю 1,35 млн грн;
  • транспортний засіб BMW 330I, 2022 року випуску, вартістю 1,75 млн грн.

    • Крім того, у 2021 році поліцейський витратив понад 500 тис. грн на формування грошового активу у 27 тис. доларів, не маючи на це фінансової спроможності.
    Окремо НАЗК з’ясувало, що у 2023 році на рахунки поліціянта та дружини надійшло понад 700 тис. грн.
    Посадовець пояснив, що кошти він отримав в якості позики і подарунків від близьких осіб.
    Втім, у НАЗК проаналізували доходи та видатки посадовця й прийшли до висновків про неможливість набути активи законним коштом.
    Зауважується, що активи можуть стягнути на користь держави за рішенням ВАКС відповідно до ст. 290 Цивільного процесуального кодексу.

  • У НАЗК назвали лідерів за кількістю неподаних декларацій

    У НАЗК назвали лідерів за кількістю неподаних декларацій

    Національне агентство з питань запобігання корупції упродовж першого півріччя 2025 року отримало близько 9,5 тис. повідомлень про факти неподання або несвоєчасного подання декларацій за результатами кампанії декларування-2024. Про це повідомляє НАЗК.
    Зазначається, що лідерами за кількістю неподаних чи поданих несвоєчасно декларацій є:

  • органи місцевого самоврядування 22%:
  • органи Національної поліції України 21%;Міністерство оборони України 10%;
  • органи Державної кримінально-виконавчої служби 8%;
  • органи Державної служби з надзвичайних ситуацій 8%;
  • органи Державної податкової служби 6%;
  • суди та інші органи судової влади 5%;
  • органи Державного агентства лісових ресурсів 4%;
  • обласні державні адміністрації 3%;
  • Міністерство юстиції України 3%.

    • Як повідомляється, державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства та установи перевіряють, чи подали декларації їх працівники – колишні або теперішні, члени конкурсних комісій або Громадської ради доброчесності. Про виявлені факти неподання або несвоєчасного подання декларації уповноважені підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції установи інформують НАЗК.
    У НАЗК нагадали, що порушення вимог законодавства щодо декларування тягне за собою адміністративну та кримінальну відповідальність: За несвоєчасне подання декларації без поважних причин передбачена адміністративна відповідальність – сплата штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    За умисне неподання декларації настає кримінальна відповідальність – штраф від 2,5 тис. до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи від 150 до 240 годин або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавлення волі строком на один рік. Також суд може заборонити обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
    Крім того, рішення суду тягне за собою внесення відомостей про особу до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

  • Депутати з кількох областей приховали майно на майже 29 млн

    Депутати з кількох областей приховали майно на майже 29 млн

    Чотирьом депутатам на Харківщині, Львівщині та Черкащині повідомили про підозру у недостовірному декларуванні майна та статків на майже 29 млн грн. Про це інформує Офіс генпрокурора у п’ятницю, 15 серпня.
    Зокрема у Черкасах депутат міськради в щорічній декларації за 2022 рік не задекларував понад 9,7 млн грн заощаджень. Також він занизив майже на 3,5 млн грн вартість елітного автомобіль марки BMW, оформленого на дружину. Посадовець зазначив суму автівки лише у 10 тис. грн як транспортного засобу, пошкоджено нібито внаслідок ДТП, що фактично не мала місця.
    На Львівщині під час подання щорічної декларації за 2022 рік депутат селищної ради не вказав у відомості майно на 4,5 млн грн: дві земельні ділянки площею 40 соток, квартиру та будинок на 173 кв.м.
    Один із депутатів селищної ради у Харківській області у декларації за 2024 рік не вказав понад 30 земельних ділянок та частку у нежитловій будівлі загальною вартістю понад 7,5 млн грн.
    Депутатка іншої селищної ради у січні 2024 року не відобразила в декларації за 2021-й рік житловий будинок, земельні ділянки, об’єкти оренди, автомобілі, вантажівки та причепи. Також вона приховала корпоративні права у фермерському господарстві, доходи від продажу нерухомості, підприємницької діяльності і роботи у господарських товариствах, а ще – готівкові та безготівкові кошти. Загальна вартість незадекларованого становить понад 3,6 млн грн.
    Фігурантам вже повідомили про підозру за ч.1 та ч. 2 ст. 366-2 КК України.

  • Українського експосадовця підозрюють у ввезенні Ferrari для громадянина РФ

    Українського експосадовця підозрюють у ввезенні Ferrari для громадянина РФ

    Колишній керівник держоборонпідприємства та чинний адвокат організував схему ввезення в Україну Ferrari Roma за кошти громадянина РФ і не задекларував авто та інші активи на понад 17 млн грн. Про це інформує пресслужба Нацполіції у п’ятницю, 15 серпня.
    Ferrari Roma 2020 року випуску стала найдорожчим автомобілем, ввезеним в Україну під час дії пільгового порядку “нульового розмитнення”. Його вартість становила близько $221 тис. Автомобіль завезли в Україну у травні 2022 року, зареєстрували на підставну особу, а вже за тиждень вивезли до однієї з країн ЄС та передали у фактичне користування громадянину РФ.
    Як зауважується оплату за спорткар у німецькому автосалоні здійснив саме росіянин. Підозрюваний – колишній тимчасово виконуючий обов’язки директора державного оборонного підприємства та діючий адвокат – особисто з ним знайомий не був. Його роль полягала в тому, щоб формально виступити власником транспортного засобу, зареєструвати його в Україні та оформити довіреність на користування для росіянина.
    Окрім цього, у щорічній декларації за 2022 рік посадовець умисно вказав неправдиві відомості про вартість корпоративних прав товариства, завищивши її на 10,95 млн грн за висновком НАЗК, та не задекларував Ferrari Roma. Загальна сума недостовірних даних перевищила 17,42 млн грн.
    Фігуранту вже повідомили про підозру у декларуванні недостовірної інформації в особливо великих розмірах за ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України.
    Санкція статті передбачає до двох років позбавлення волі та права обіймати певні посади.

  • Суд покарав екскерівницю МСЕК за недостовірну декларацію

    Суд покарав екскерівницю МСЕК за недостовірну декларацію

    У соборному районному суді міста Дніпра колишня очільниця Дніпропетровської обласної медико-соціальної експертної комісії була визнана винною у тому, що не вказала у декларації понад 3,2 мільйони гривень свого майна та доходів. Служба ДБР повідомила, що жінка приховала відомості про нерухомість, автомобіль та доходи чоловіка. Суд вважає, що вона умисно подала недостовірні дані у декларації та позбавив її права обіймати посаду директора комунальних підприємств у галузі медицини на один рік, а також наклав на неї штраф.

  • Хмельницьких посадовців підозрюють у розтраті 10 млн

    Хмельницьких посадовців підозрюють у розтраті 10 млн

    На Хмельниччині 13 посадовцям повідомили про підозру у розтраті понад 10 млн грн бюджетних коштів, зловживанні владою, незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні. Про це інформує Офіс генпрокурора у понеділок, 28 липня.
    “Прокурорами Хмельницької обласної прокуратури спільно з правоохоронними органами викрито масштабну схему зловживань, внаслідок якої державному бюджету завдано понад 10 млн гривень збитків, а також виявлено незадеклароване майно на понад 30 млн гривень”, – зазначили у повідомленні.
    Фігурантам повідомили 14 підозр за фактами розтрати бюджетних коштів, зловживання владою або службовим становищем, незаконного збагачення та декларування недостовірної інформації за ч. 4 ст. 191, ч. 1, 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 366-2 КК України.
    Серед підозрюваних:

  • Начальник Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області (нині обіймає посаду у Волинській ОДА) – видав незаконні накази про передачу у власність третім особам 49 га земель сільськогосподарського призначення;
  • Керівник аварійно-рятувального загону ГУ ДСНС у Хмельницькій області – під час державних закупівель у воєнний час забезпечив приватному підприємству необґрунтоване завищення вартості рятувальних комплектів;
  • Начальник відділу благоустрою Хмельницької міськради, в.о. директора КП Парки та сквери та директор товариства-підрядника – у змові заволоділи коштами бюджету при влаштуванні громадської вбиральні;
  • В.о. голови Ярмолинецької селищної ради, інженер технагляду та директор товариства – підозрюються у розтраті коштів, виділених на ремонт доріг та закупівлю генераторів;
  • Голова Полонської міської ради – не вніс змін до контракту комунального закладу, внаслідок чого його керівництву безпідставно виплачувалися завищені суми заробітної плати;
  • В.о. голови Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради – вніс неправдиві дані до рішень сесії щодо повернення пайової участі, що спричинило розтрату бюджетних коштів.

    • Крім того, троє депутатів міських рад не задекларували у своїх деклараціях майно на загальну суму понад 30 млн гривень.
    Досудове розслідування триває.
    Раніше НАЗК виявило ознаки незаконного збагачення та недостовірного декларування на майже 42,4 млн грн у діях колишньої членкині правління Пенсійного фонду України за результатами перевірки декларацій за 2022 і 2023 роки.
    Полтавських посадовців судитимуть за незаконний видобуток корисних копалин