Потрібні мільярди кубометрів Енергетичний експерт Геннадій Рябцев каже: мінімум, що має бути у підземних сховищах газу (ПСГ) на 1 листопада – це 9 мільярдів кубометрів газу. Загалом в ПСГ має зберігатись понад 13,5 мільярдів кубометрів, з яких 4,5 мільярда – це буферний газ, який не можна відбирати, зауважує експерт.
За його словами, загального обсягу “блакитного палива” у 13,5 мільярда кубометрів має вистачити, якщо температура повітря взимку не затримуватиметься надовго нижче позначки мінус 10 градусів за Цельсієм. Якщо ж зима буде холодною, доведеться додатково витрачатися на резервне паливо.
Станом на 13 липня у ПСГ вже знаходилося 4,05 млрд куб. м активного газу або усього близько 8,5 млрд куб. м разом із буферним. Вже на 17 липня запаси природного газу в українських підземних сховищах газу перевищили 9 млрд куб м. Сховища були заповнені на 29,2%.
З позитивних моментів: обсяги закачування газу залишаються помітно вищими, ніж минулого року. Так, з початку липня до українських ПСГ закачано понад 940 млн куб м природного газу, в 1,9 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Всього у липні очікується закачування газу до сховищ на рівні понад 1,7 млрд куб м, що стане найбільшим місячним обсягом закачування за два роки, з серпня 2023 р.
Але попри високі обсяги закачування, у порівнянні з минулим роком у сховищах зберігається на 13,9% або 1,45 млрд куб м менше газу. Цьогорічні запаси залишаються найнижчими як мінімум за останні 12 років, хоч відставання від минулого року скорочується.
За оцінками ExPro, вже на початку серпня запаси в українських ПСГ досягнуть 10 млрд куб м. Але цього недостатньо. Крім того, існують проблеми, на які варто зважати: російські обстріли та відсутність грошей на закупівлю палива. Інфраструктура – під прицілом До 2025 року удари по газовій інфраструктурі виглядали радше точковими. Але після зупинки транзиту російського газу територією України картина кардинально змінилася. Росіяни почали наполегливіше атакувати саме об’єкти газовидобутку на сході України. Постраждали як активи Групи Нафтогаз, так і приватних компаній. Атаки тривають і досі: остання була зафіксована у ніч проти 22 липня.
Систематичні удари по газовій інфраструктурі призвели до значних руйнувань об’єктів газовидобутку, газопроводів та розподільчих станцій. Вони спричинили перебої у газопостачанні та створили гуманітарні виклики для цивільного населення.
Наслідком атак на газовидобуток стало зростання потреби України в імпорті газу. Воно ссвоєю чергою створює додаткове навантаження на державний бюджет та підсилює залежність від зовнішніх постачань.
Позначка: Дефіцит
-
Україна шукає газ: опалювальний сезон може бути з дефіцитом
-
Лукашенко наказав штрафувати магазини за відсутність картоплі
У Білорусі запроваджують штрафи за відсутність картоплі у магазинах. Відповідний закон вже підписав місцевий правитель Олександр Лукашенко. Про це у п’ятницю, 18 липня, повідомляє моніторингова платформа EastFruit.
“Пожартували з картоплею торік – від населення відразу отримали по вухах”, – сказав Лукашенко на селекторній нараді щодо збиральної кампанії.
Таким чином він прокоментував скарги білорусів у соціальних мережах навесні 2025 року на перебої з картоплею.
“На Національному інтернет-порталі опубліковано закон, що вводить покарання за відсутність картоплі. 12 липня 2025 року його підписав Олександр Лукашенко. Магазини, де не виявиться картоплі, штрафуватимуть”, – зазначили на моніторинговій платформі.
Закон, підписаний Лукашенком, передбачає штрафи в розмірі від 5 до 200 базових величин (цього року це до 4 465 грн, – ред.).
Також повідомляється, що раніше Лукашенко підписав “анидефіцитний” указ, який дозволяв торговельним мережам брати пільгові кредити під 3% річних. Це дасть змогу заплатити за ще невирощені картоплю, капусту, моркву, буряк, цибулю та яблука.
Відповідний документ зобов’язував постачальників і магазини забезпечити наявність цих овочів у міжсезоння.
На думку Лукашенка, картопля в Білорусі зникала через те, що власники торгових мереж навмисно приховували її, щоб показати неефективність управління Лукашенком, але “силовики з наручниками зуміли подолати кризу”. -
Росія завезе мільйон індійських робітників через дефіцит кадрів – росЗМІ
До кінця 2025 року до Росії, зокрема до Свердловської області, прибуде до мільйона працівників з Індії через дефіцит кваліфікованих кадрів. Про це заявив голова Уральської торгово-промислової палати Андрій Бесєдін.
“Наскільки я чув від своїх індійських колег, до кінця року в Росію, зокрема й у Свердловську область, приїде 1 млн спеціалістів з Індії. В Єкатеринбурзі відкривається нове Генконсульство цієї країни, яке займатиметься цими питаннями”, – повідомив Бесєдін.
За його словами, промислові підприємства потребують збільшення виробництва, проте в регіоні не вистачає робітників. Частина персоналу бере участь у війні проти України, а молодь не йде працювати на заводи, як він вважає, “через ідеологічні помилки минулих років”.
Бесєдін додав, що Росія також веде перемовини зі Шрі-Ланкою та Північною Кореєю щодо залучення робітників, однак наголосив, що робота з мігрантами з цих країн буде складною.
Міністерство праці Росії раніше прогнозувало, що до 2030 року в країні буде нестача 3,1 млн працівників. У 2025 році відомствопропонує збільшити квоту на залучення кваліфікованих іноземців у 1,5 раза – до 234,9 тис. осіб.
У 2024 році російські підприємства вже залучили 47 тис. працівників із країн, де діє візовий режим. Серед них -індійці, яких почали масово наймати, зокрема на Калінінградському рибопереробному комбінаті За Родину. -
Торгівельний дефіцит України сягнув $18 млрд
У січні-червні 2025 року Україна імпортувала товарів на $38,3 млрд, тоді як експорт становив лише $20 млрд. Про це свідчать дані Державної служби статистики.
Загальний товарообіг за цей період сягнув $58,3 млрд.
Оподаткований імпорт становив $28,9 млрд, або 76% загального обсягу ввезення. Податкове навантаження оцінюється в $0,52 за кілограм.
Найбільше товарів імпортували з Китаю (на $8,2 млрд), Польщі ($3,5 млрд) і Німеччини ($3,2 млрд).
Тоді як експортували найбільше товарів до Польщі (на $2,4 млрд), Туреччини ($1,7 млрд), Італії ($1,2 млрд).
Основну частку в структурі імпорту займали машини, обладнання та транспорт, продукція хімічної промисловості, а також паливно-енергетичні товари. Загалом ці три категорії охоплюють 68% від усього імпорту. Від їхнього митного оформлення держава отримала понад 229 млрд грн.
У структурі експорту переважали продовольчі товари (понад $11 млрд), метали($2,3 млрд) та машинобудівна продукція($1,9 млрд).
Водночас вивізне мито, яке стягувалося під час митного оформлення відповідних товарів, принесло бюджету 137,6 млн грн. -
У Росії дефіцит бюджету зріс у шість разів
Федеральний бюджет РФ у січні-червні поточного року був виконаний з дефіцитом у розмірі 3,694 трлн рублів (близько $47 млрд), або 1,7% ВВП. Про це напередодні повідомив російський мінфін.
Цей показник у шість разів більший, ніж у першому півріччі 2024 року (0,6 трлн рублів, або 0,3% ВВП).
Загалом за червень дефіцит російського бюджету зріс на 300 млрд рублів. При цьому видатки бюджету за шість місяців становили 21,3 трлн рублів (оновлений план на рік – 42,3 трлн руб.). Водночас доходи становили 17,6 трлн рублів (план на рік – 38,5 трлн руб.).
При цьому нещодавно Росія переглянула закон про бюджет на 2025 рік через падіння нафтогазових надходжень, збільшивши видатки на 0,8 трлн рублів та зменшивши доходи на 1,8 трлн рублів.
У підсумку лише за півроку дефіцит федерального бюджету вже наблизився до показника, запланованого на кінець року – 3,8 трлн рублів, або 1,7% ВВП.
Раніше стало відомо, що російський ФНБ продовжує танути. За підсумками травня його розмір зменшився до 11,7 трлн рублів – мінімум з 2019 року. Насправді ж доступні кошти скоротилися набагато більше. -
Лукашенко допрацювався до картопляної кризи у Білорусі – ЗМІ
Запроваджене владою Білорусі державне регулювання цін призвело до дефіциту картоплі навесні 2025 року. Противники режиму Олександра Лукашенка звинувачують його в економічному провалі, що призвів до нестачі головного харчового продукту країни. Про це повідомляє Politico.
Цінові обмеження, встановлені ще в жовтні 2022 року з метою стримати інфляцію, зробили вирощування картоплі малоприбутковим для фермерів. Це, за словами критиків, знизило мотивацію аграріїв, які почали продавати врожай до Росії, де ціни були вищими.
“Якщо ви знаєте історію Радянського Союзу, то розумієте, що коли люди не мають мотивації, змусити їх добре працювати неможливо”, – зазначив Лев Львовський, науковий директор аналітичного центру BEROC.
У 2024 році Білорусь зібрала 3,1 млн тонн картоплі – на мільйон менше, ніж роком раніше. За даними BEROC, у березні ціни на картоплю в Росії були більш ніж удвічі вищими, ніж у Білорусі. Країна експортувала близько 200 тис. тонн картоплі до РФ, ставши її головним постачальником.
Втім, у грудні 2024 року влада запровадила тимчасову заборону на експорт картоплі. За словами Львовського, багато фермерів почали маркувати здорову картоплю як зіпсовану, щоб і далі продавати її до Росії.
У результаті, білоруські магазини в березні-квітні заполонила дрібна, рідкісна і часто гнила картопля.
“Це показує, як Лукашенко та його адміністрація можуть штучно створювати дефіцит товарів, яких раніше було вдосталь”, – заявив Алесь Алахнович, економічний радник лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської.
Втім, офіційна позиція інша.
“Ми кілька разів вносили зміни до урядової постанови, враховуючи реальну ситуацію. Отже, всі негативні тенденції у торгівлі й виробництві були припинені в зародку. Цінове регулювання не спричинило жодних дисбалансів. Товарів на полицях достатньо, ціни прийнятні”, – мовилося у заяві першого заступника міністра антимонопольного регулювання РБ Івана Вежновця в березні.
У квітні влада РБ підвищила граничну ціну звичайної картоплі, а наприкінці травня скасувала заборону на імпорт продовольства з країн ЄС, класифікованих як “недружні”.
У червні Лукашенко заявив, що картопляний дефіцит був спровокований навмисно, зокрема безконтрольним експортом до Росії.
“Це ще раз доводить неефективність політики, яку проводить Лукашенко”, – наголосив Володимир Астапенка, представник Об’єднаного перехідного кабінету Тихановської у Брюсселі.
Раніше ми писали, що білоруське підприємство Агропродукт використовує сировину, вивезену з тимчасово захоплених росіянами частини Херсонської області, і постачає готову продукцію у вигляді ріпакової олії країнам ЄС.
Лукашенко визнав, що затримався на посаді -
Китай у 13 разів збільшив постачання картоплі до РФ
У січні-травні 2025 року Китай експортував до Росії картоплі на 36,8 млн доларів. Це майже у 13 разів більше проти аналогічного періоду 2024 року, коли обсяг постачань становив 2,9 млн доларів. Про це свідчать дані Головного митного управління КНР.
Так, у травні постачання сягнули 14,6 млн доларів, що значно більше, ніж 1,9 млн доларів у травні торік, і перевищили квітневий показник в 11,2 млн доларів.
За результатами п’яти місяців Росія піднялася з шостого на друге місце серед найбільших імпортерів китайської картоплі, поступившись лише Киргизстану (94 млн доларів).
Зростання імпорту в РФ зумовлене різким скороченням власного виробництва картоплі. У 2024 році урожай знизився майже на 12% – з 20,2 млн тонн до 17,83 млн тонн. Зокрема, в агропідприємствах виробництво скоротилося з 5,23 млн до 4,35 млн тонн, тоді як у фермерів – з 3,4 млн до 2,95 млн тонн.
На тлі дефіциту ціни на картоплю в РФ стрімко зросли – за даними Росстату, з початку року продукт подорожчав майже у 1,6 раза, очоливши зростання на ринку плодоовочевої продукції. -
Російські заводи масово залучають робітників з Азії
У 2024 році великі та малі промислові підприємства Росії найняли на роботу 47 тисяч робітників з Китаю, Індії, Туреччини та Сербії, що на 16% більше за урядову квоту. Це робиться через потреби ринку праці та відсутність відповідних кадрів в Росії. Іноземці, які працюють на російських підприємствах, є відповідальними та не схильними до конфліктів. Дефіцит кадрів пов’язують з війною в Україні та політикою імпортозаміщення. Особливо це стосується будівництва та оборонно-промислового комплексу. Крім того, КНДР планує відправити працівників до Росії для збільшення виробництва дронів.
-
Голова Сбєрбанку визнав “ідеальний шторм” в економіці Росії
Глава Сбербанку РФ, Герман Греф, виступаючи на Петербурзькому міжнародному економічному форумі, заявив про складну економічну ситуацію в Росії, яку він назвав “ідеальним штормом”. Він вказав на проблеми, такі як високі реальні ставки, які гальмують інвестиції, недооцінений курс рубля, зростання дефіциту бюджету та низьку продуктивність праці. Інші представники влади також визнали проблеми в економіці, хоча деякі з них вважають, що це лише тимчасове явище. Президент РФ, Володимир Путін, вважає, що стратегічною метою є перехід до збалансованого зростання та запобігання рецесії. Він закликав до розумної бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, спрямованої на підтримку економічного зростання та збереження стабільності. Попри стрімке зростання світових цін на нафту, доходи Росії від експорту сировини зазнають тиску через зміцнення національної валюти.
-
Лукашенко закликав скоротити споживання картоплі
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко закликав громадян скоротити споживання картоплі, пояснивши це як турботою про здоров’я, так і ситуацією на ринку. Його заява пролунала на тлі дефіциту продукту в країні. Про це інформує БЕЛТА.
“Один раз на тиждень, максимум два, і то – запечену, пюре”, – заявив Лукашенко під час поїздки до Волковиського району.
Він додав, що надмірне вживання картоплі може сприяти набору зайвої ваги.
Причину дефіциту Лукашенко пояснив тим, що білоруські фермери віддавали перевагу продажу картоплі до Росії, де вона коштує у 2-3 рази дорожче. За його словами, частково ситуація виникла через “саботаж” та бажання деяких виробників заробити. Водночас запевнив, що ситуація вже стабілізується.
Картопля почала зникати з полиць білоруських магазинів ще в лютому. Проблему Лукашенко визнав лише 8 травня, звинувативши фермерів у небажанні продавати продукцію на внутрішній ринок через низькі закупівельні ціни.
В межах антикризових заходів президент доручив збільшити обсяги вирощування картоплі, щоб задовольнити внутрішній попит і зберегти експорт до Росії.
Також з 27 травня Білорусь зняла заборону на імпорт картоплі з країн Євросоюзу.