Президент України Володимир Зеленський відвідає Данію та візьме участь у заходах, пов’язаних з головуванням країни в Євросоюзі. Він виступить з промовою під час цих заходів. Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен зустрінеться з головами Європейської ради та Єврокомісії, а також з президентом України, щоб обговорити підтримку України на її шляху до членства в ЄС. Планується також зустріч Зеленського з королем Данії. Нещодавно стало відомо, що Данія надасть значні кошти для українського виробництва дронів та стане першою країною, з якою буде спільне виробництво дронів та ракет за межами України. Теми зустрічі також включають підвищення військової підтримки та нові санкції проти Росії.
Позначка: Давання
-
Данія починає призов жінок через російську загрозу
У Данії 1 липня набули чинності нові законодавчі норми, які передбачають призов жінок віком 18 років нарівні з чоловіками. Про це повідомляє Daily Express.
За словами керівника програми призову в Данії, полковника Кеннета Стрема, рішення, ухвалене датським парламентом на початку червня, ґрунтується на “поточній ситуації в галузі безпеки”.
“Вони (жінки – ред.) можуть взяти участь у колективному стримуванні НАТО. Збільшення кількості призовників просто призведе до посилення бойової потужності”, – зазначив він.
Як відомо, поки що Данія має лише 9000 професійних військовослужбовців при населенні в 9 мільйонів осіб. Згідно з прогнозами, до 2033 року військову службу проходитимуть 6500 осіб на рік, порівняно з 4700 у 2024 році.
При цьому у 2024 році тільки близько чверті добровольців були жінками.
На думку аналітиків, рішення про призов жінок данська влада ухвалила саме через війну РФ проти України.
“Ми спостерігаємо загострення безпекової ситуації в Європі. У нас триває конфлікт в Україні. Ми приділяємо увагу країнам Балтії, куди Данія направляє багато солдатів. Тому я думаю, що це загальне зусилля зі зміцнення оборони Данії”, – зазначила дослідниця з Королівського данського військового коледжу Рікке Гаугегаард.
Як відомо, в Данії всі громадяни чоловічої статі віком 18 років автоматично потрапляють до бази даних для можливого призову. Пізніше вони запрошуються на спеціальну медичну комісію та лотерею, де їм присвоюється випадковий номер. Цей номер визначає, буде людина призвана чи ні, оскільки армія набирає тільки певну кількість людей (зазвичай це кілька тисяч на рік).
Ті, кому випав “щасливий” номер (високий), часто не призиваються, якщо не вистачає місць. Ті, хто дійсно хоче служити (наприклад, для вступу в поліцію або інші держструктури), можуть добровільно погодитися пройти службу, навіть якщо їхній номер “непризовний”. -
Зеленський зустрівся з лідерами Швеції, Данії, Норвегії та Фінляндії
У Гаазі президент Володимир Зеленський провів спільну зустріч із президентом Фінляндії Александром Стуббом, прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен, прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном і прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Про це повідомила пресслужба глави держави в середу, 25 червня.
Український лідер подякував лідерам країн Північної Європи за тісну координацію та відданість зусиллям для досягнення справедливого і сталого миру.
Серед ключових тем зустрічі – збільшення військової підтримки України, передусім посилення ППО для захисту життів. Лідери обговорили потреби українських воїнів для формування наступних оборонних пакетів. Крім того, йшлося про розвиток спільного оборонного виробництва України та країн Північної Європи.
За словами Зеленського, українськими пріоритетами є виробництво далекобійних безпілотників і ракет в Україні, яке вже фінансово підтримують північноєвропейські партнери.
-
ОП: Данія виділить €1,26 млрд на далекобійні дрони
Данія стане першою країною, з якою буде створено спільне виробництво далекобійних дронів і ракет за межами України. Про це сказав український президент Володимир Зеленський під час зустрічі з данським прем’єр-міністером Метте Фредеріксен, повідомила преслужба ОП в середу, 25 червня.
“Лідери приділили особливу увагу поглибленню оборонної співпраці та виробництву зброї і в Україні, і в Данії. Окремо йшлося про розвиток данської моделі, яка довела свою ефективність. Цьогоріч Данія виділить 1,26 млрд євро для українського виробництва дронів дальнього радіуса дії”, – йдеться у повідомленні.
Зеленський підкреслив, що “Данія стане першою країною, з якою ми запустимо спільне виробництво далекобійних безпілотників і ракет за межами України”.
Крім того, Зеленський і Фредеріксен обговорили актуальні потреби ЗСУ і можливості для збільшення допомоги в цьому напрямі.
Також вони обмінялися думками щодо планів на данське головування в Раді ЄС, яке розпочнеться вже з 1 липня. Головний фокус – швидке просування на євроінтеграційному треку та відкриття всіх переговорних кластерів. Зеленський наголосив, що Україна готова до цього та розраховує на данське лідерство, підтримку й хороші результати.
“Дякуємо вам за оборонну та політичну підтримку. За прихисток для наших людей. Ми дуже розраховуємо на ваше головування в ЄС”, – зазначив він.
Метте Фредеріксен запевнила в продовженні підтримки України та наголосила, що важливо координувати спільні дії для досягнення максимальних результатів під час данського головування в Раді ЄС.
Напередодні стало відомо, що Данія першою долучається до ініціативи Build with Ukraine. У Гаазі глави оборонних відомств двох країн підписали документ про запуск спільного оборонного виробництва з Україною. Данія вже виділила 500 млн крон (понад 67 млн євро – ред.) для запуску українського оборонного виробництва на своїй території.
Данія виділяє майже $1 млрд на озброєння України -
Данія підтримала запуск українського ВПК на своїй території
Данія приєдналася до ініціативи Build with Ukraine і підписала документ у Гаазі про спільне оборонне виробництво з Україною. Міністр оборони Рустем Умєров зазначив, що це перший крок у реалізації проєкту, над яким працювали на попередній зустрічі. Данія виділила 500 мільйонів крон для підтримки українського оборонного виробництва та запевнила, що створені потужності будуть сприяти українським Збройним силам. Цей крок є стратегічним для зміцнення спільної обороноздатності та розвитку партнерства між країнами. Данія разом з іншими країнами вже вклала значні кошти у виробництво української оборонної продукції, а також виділила майже $1 млрд на озброєння України.
-
Данські лоцмани допомагають “тіньовому флоту” РФ – ЗМІ
Данські лоцмани супроводжують танкери так званого “тіньового флоту” РФ через протоки між Північним і Балтійським морями. Про це у суботу, 21 червня, повідомляє DW із посиланням на матеріалі німецького телеканалу Norddeutscher Rundfunk (NDR) та данського порталу Danwatch.
За даними телеканалу, танкери “тіньового флоту” щодня проходять повз береги Німеччини та Данії. “Хоча лоцманський супровід у транзиті через данські води не є обов’язковим, більшість суден користується цією допомогою, оскільки протоки вузькі, мілководні та перевантажені”, – повідомляє телеканал.
Наразі робота лоцманів не підпадає під західні санкції, тому вони працюють, щоб запобігти морській катастрофі біля берегів Данії.
Зазначається, що данські лоцмани – практично єдині представники Заходу, які знають, що відбувається на борту таких суден. Помаранчеві катери DanPilot підходять до танкерів, лоцман підіймається на борт по мотузяній драбині та допомагає пройти через протоки.
“Технічний стан суден, гігієнічні умови на борту й те, як працює команда, – буває таке, що я сам себе запитую: як вони взагалі безпечно доходять до кінцевої точки маршруту?” – розповів журналістам датський лоцман Бйорн Цезар Скіннеруп.
За його словами, часто команда “недостатньо кваліфікована”, не здатна до навігації, і їй “все байдуже”. Лоцман також зазначив, що донедавна в Балтійському морі не було жодного танкера старше 20 років, а тепер такі заходять щодня.
Анонімне джерело NDR у сфері судноплавства повідомило, що одне судно може заробити $30–40 млн на рік на перевезенні російської нафти. Купити старий танкер можна приблизно за $12 млн – здебільшого в країнах Близького Сходу чи Південної Азії, наприклад, в Індії.
Щоб мінімізувати вплив санкцій, кожен танкер реєструють на окрему юридичну особу. Наразі обмежувальні заходи ЄС поширюються на 342 судна “тіньового флоту” Росії. -
Данія запустила морські дрони на Балтиці
Військові Данії використали плавучі безпілотні апарати в Балтійському морі для захисту підводної інфраструктури та зміцнення контролю за “тіньовим флотом” Росії. Ці дрони, що можуть працювати автономно протягом року, використовують штучний інтелект та збирають дані за допомогою датчиків, камер і радарів. Це дозволяє отримувати більш детальну інформацію про морську активність, ніж можуть забезпечити супутники. Для випробувань в Балтиці було розміщено чотири такі безпілотники, які допоможуть підвищити можливості датських ВМС у морському спостереженні та зборі розвідданих. Для покриття всього моря потрібно від 10 до 20 таких апаратів. Також було зазначено, що Росія почала супроводжувати свої танкери з “тіньового флоту” у Фінській затоці військовими кораблями.
-
Північні країни узгодили з компанією Nammo постачання боєприпасів
Чотири північні країни – Норвегія, Швеція, Данія та Фінляндія – уклали стратегічну угоду з норвезькою оборонною компанією Nammo для посилення постачання боєприпасів та зміцнення обороноздатності регіону. Міністр оборони Норвегії Торе О. Сандвік зазначив, що це спільний крок у напрямку посилення безпеки північної Європи, який передбачає спільні закупівлі боєприпасів, збільшення виробничих потужностей та спільне накопичення запасів. Ця угода базується на давньому партнерстві між країнами і спрямована на створення ще більш єдиної та стійкої оборонної системи в рамках Північного регіону.
-
Данія витратить майже $1 млрд на посилення ППО
Данія прийняла рішення про купівлю трьох систем протиповітряної оборони малої дальності за понад 6 млрд крон. Цей проект буде фінансуватися через Фонд прискорення. Нові комплекси мають бути готові до використання до 2026 року. Після проведеного конкурсу, німецька компанія Diehl Defence постачатиме одну систему, французька MBDA France – другу, а норвезька Kongsberg передасть у лізинг третю систему. Ці системи будуть розміщені в стратегічних місцях по всій Данії. Це перший крок у посиленні протиповітряної оборони країни. Подробиці щодо того, які саме комплекси будуть отримані, поки не розголошуються. Однак відомо, що компанії Diehl Defence, Kongsberg і MBDA France виробляють різні ракетні комплекси від малої до далекої дії.
-
Макрон зібрався відвідати Гренландію
Президент Франції Еммануель Макрон планує відвідати Гренландію 15 червня. Під час візиту він проведе переговори з місцевими чиновниками та прем’єр-міністром Данії. Основна тема обговорень – питання безпеки, зміни клімату, енергетичний перехід та розвиток корисних копалин в регіоні Північної Атлантики та Арктики. Метою візиту є зміцнення співпраці з Гренландією та підтримка європейського суверенітету. Це буде перший візит іноземного лідера в Гренландію після того, як президент США Дональд Трамп висловив бажання приєднати острів до Сполучених Штатів.