Данія приєдналася до ініціативи Build with Ukraine і підписала документ у Гаазі про спільне оборонне виробництво з Україною. Міністр оборони Рустем Умєров зазначив, що це перший крок у реалізації проєкту, над яким працювали на попередній зустрічі. Данія виділила 500 мільйонів крон для підтримки українського оборонного виробництва та запевнила, що створені потужності будуть сприяти українським Збройним силам. Цей крок є стратегічним для зміцнення спільної обороноздатності та розвитку партнерства між країнами. Данія разом з іншими країнами вже вклала значні кошти у виробництво української оборонної продукції, а також виділила майже $1 млрд на озброєння України.
Позначка: Давання
-
Данські лоцмани допомагають “тіньовому флоту” РФ – ЗМІ
Данські лоцмани супроводжують танкери так званого “тіньового флоту” РФ через протоки між Північним і Балтійським морями. Про це у суботу, 21 червня, повідомляє DW із посиланням на матеріалі німецького телеканалу Norddeutscher Rundfunk (NDR) та данського порталу Danwatch.
За даними телеканалу, танкери “тіньового флоту” щодня проходять повз береги Німеччини та Данії. “Хоча лоцманський супровід у транзиті через данські води не є обов’язковим, більшість суден користується цією допомогою, оскільки протоки вузькі, мілководні та перевантажені”, – повідомляє телеканал.
Наразі робота лоцманів не підпадає під західні санкції, тому вони працюють, щоб запобігти морській катастрофі біля берегів Данії.
Зазначається, що данські лоцмани – практично єдині представники Заходу, які знають, що відбувається на борту таких суден. Помаранчеві катери DanPilot підходять до танкерів, лоцман підіймається на борт по мотузяній драбині та допомагає пройти через протоки.
“Технічний стан суден, гігієнічні умови на борту й те, як працює команда, – буває таке, що я сам себе запитую: як вони взагалі безпечно доходять до кінцевої точки маршруту?” – розповів журналістам датський лоцман Бйорн Цезар Скіннеруп.
За його словами, часто команда “недостатньо кваліфікована”, не здатна до навігації, і їй “все байдуже”. Лоцман також зазначив, що донедавна в Балтійському морі не було жодного танкера старше 20 років, а тепер такі заходять щодня.
Анонімне джерело NDR у сфері судноплавства повідомило, що одне судно може заробити $30–40 млн на рік на перевезенні російської нафти. Купити старий танкер можна приблизно за $12 млн – здебільшого в країнах Близького Сходу чи Південної Азії, наприклад, в Індії.
Щоб мінімізувати вплив санкцій, кожен танкер реєструють на окрему юридичну особу. Наразі обмежувальні заходи ЄС поширюються на 342 судна “тіньового флоту” Росії. -
Данія запустила морські дрони на Балтиці
Військові Данії використали плавучі безпілотні апарати в Балтійському морі для захисту підводної інфраструктури та зміцнення контролю за “тіньовим флотом” Росії. Ці дрони, що можуть працювати автономно протягом року, використовують штучний інтелект та збирають дані за допомогою датчиків, камер і радарів. Це дозволяє отримувати більш детальну інформацію про морську активність, ніж можуть забезпечити супутники. Для випробувань в Балтиці було розміщено чотири такі безпілотники, які допоможуть підвищити можливості датських ВМС у морському спостереженні та зборі розвідданих. Для покриття всього моря потрібно від 10 до 20 таких апаратів. Також було зазначено, що Росія почала супроводжувати свої танкери з “тіньового флоту” у Фінській затоці військовими кораблями.
-
Північні країни узгодили з компанією Nammo постачання боєприпасів
Чотири північні країни – Норвегія, Швеція, Данія та Фінляндія – уклали стратегічну угоду з норвезькою оборонною компанією Nammo для посилення постачання боєприпасів та зміцнення обороноздатності регіону. Міністр оборони Норвегії Торе О. Сандвік зазначив, що це спільний крок у напрямку посилення безпеки північної Європи, який передбачає спільні закупівлі боєприпасів, збільшення виробничих потужностей та спільне накопичення запасів. Ця угода базується на давньому партнерстві між країнами і спрямована на створення ще більш єдиної та стійкої оборонної системи в рамках Північного регіону.
-
Данія витратить майже $1 млрд на посилення ППО
Данія прийняла рішення про купівлю трьох систем протиповітряної оборони малої дальності за понад 6 млрд крон. Цей проект буде фінансуватися через Фонд прискорення. Нові комплекси мають бути готові до використання до 2026 року. Після проведеного конкурсу, німецька компанія Diehl Defence постачатиме одну систему, французька MBDA France – другу, а норвезька Kongsberg передасть у лізинг третю систему. Ці системи будуть розміщені в стратегічних місцях по всій Данії. Це перший крок у посиленні протиповітряної оборони країни. Подробиці щодо того, які саме комплекси будуть отримані, поки не розголошуються. Однак відомо, що компанії Diehl Defence, Kongsberg і MBDA France виробляють різні ракетні комплекси від малої до далекої дії.
-
Макрон зібрався відвідати Гренландію
Президент Франції Еммануель Макрон планує відвідати Гренландію 15 червня. Під час візиту він проведе переговори з місцевими чиновниками та прем’єр-міністром Данії. Основна тема обговорень – питання безпеки, зміни клімату, енергетичний перехід та розвиток корисних копалин в регіоні Північної Атлантики та Арктики. Метою візиту є зміцнення співпраці з Гренландією та підтримка європейського суверенітету. Це буде перший візит іноземного лідера в Гренландію після того, як президент США Дональд Трамп висловив бажання приєднати острів до Сполучених Штатів.
-
Німеччина планує перейняти міграційну модель Данії
Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт планує посилити міграційну політику своєї країни, орієнтуючись на приклад Данії. Він висловив свою підтримку жорстким заходам, які допомагають Данії керувати міграцією і запобігти поляризації суспільства. У Данії вдалось значно зменшити кількість заяв на отримання притулку завдяки суворій системі, яка передбачає тимчасові дозволи на перебування, мінімальні соціальні виплати та жорстку реєстрацію. Данія також надає увагу працевлаштуванню для інтеграції мігрантів. Німеччина і Данія планують спільно спрощувати процедури надання притулку та розглядають можливість перенесення деяких процесів за межі Євросоюзу. Данія не критикує Німеччину за посилення контролю на кордоні, що відрізняє її від інших країн-сусідів.
-
У Данія пенсійний вік підвищили до 70 років
Пенсійний вік у Данії у 2040 році збільшиться до 70 років. Парламент у 2 травня ухвалив відповідний план. Про це повідомляє The Local.
Зазначається, що люди, які народилися після 31 грудня 1970 року, повинні будуть працювати на рік довше, ніж ті, хто народився до цієї дати, перш ніж отримати право на державну пенсію.
Наразі вік виходу на державну пенсію в Данії становить 67 років. У 2030 році він зросте до 68 років, а у 2035 році – до 69 років.
Голосування підтвердило, що він зросте у 2040 році до 70 років – коли люди, народжені після 1970 року, повинні будуть вийти на пенсію.
Як відомо, поступове підвищення є результатом довготривалої угоди про соціальне забезпечення від 2006 року, яка прив’язала пенсійний вік до зростання тривалості життя. Угода передбачала підвищення пенсійного віку на один рік кожні п’ять років.
Торік прем’єрка Данії Метте Фредеріксен заявила, що її Соціал-демократична партія хоче переглянути автоматичний механізм, який залежить від схвалення парламенту, як тільки пенсійний вік досягне 70 років. Фредеріксен не виключила подальшого підвищення пенсійного віку після 70 років у майбутньому, але зазначила, що темпи підвищення повинні відрізнятися від нинішньої системи.
Урядова комісія запропонувала у 2022 році модель, яка зменшує зв’язок між очікуваною тривалістю життя та пенсійним віком, щоб збільшення тривалості життя не призводило автоматично до еквівалентного збільшення права на пенсію. -
У Данії знайшли сторонні компоненти в енергетичному обладнанні
В імпортованому обладнанні для енергетичної мережі Данії виявили електронні компоненти невідомого призначення, заявила галузева організація Green Power Denmark, додавши, що нині триває розслідування. Про це повідомляє Reuters у четвер, 22 травня.
“Мова про друковані плати, які мали входити до складу компонентів для енергозабезпечення”, – повідомив технічний директор Green Power Denmark Йорген Крістенсен в коментарі Reuters.
За його словами, компоненти виявили нещодавно під час планової перевірки друкованих плат, які мали бути встановлені в обладнання для енергопостачання.
Друковані плати могли бути розроблені для різних цілей, що може пояснити наявність додаткових компонентів. Водночас він наголосив, що подібні компоненти не мають бути в енергетичному обладнанні, незалежно від намірів постачальника.
Деталі, зокрема країна походження обладнання, не розголошуються. Також не уточнюється, чи були ці компоненти пов’язані з сонячною енергетикою.
Це повідомлення з’явилося на тлі посиленого міжнародного інтересу до безпеки критичної інфраструктури. Минулого тижня Reuters інформувало, що в США знайшли підозрілі комунікаційні модулі в китайських інверторах і акумуляторах, які могли обходити фаєрволи та загрожувати енергосистемам. -
Китай підтримав суверенітет Данії над Гренландією й очікує на взаємність
Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї підтримав цілісність Данії та Гренландії як частини Данії, незважаючи на візит експрезидентки Тайваню Цай Інвень до Копенгагена минулого тижня. Під час зустрічі з міністром закордонних справ Данії Ван Ї також висловив сподівання на підтримку Данією стосовно питань суверенітету та територіальної цілісності Китаю. Обидві сторони підтримують багатосторонність та вільну торгівлю, а Китай готовий до співпраці з ЄС. У свою чергу, глава МЗС Данії Ларс Люкке Расмунсен підтвердив міцну політику Данії стосовно “одного Китаю”, хоча визнав, що іноді Китай створює виклики. Китай відкидає претензії президента США Дональда Трампа щодо “контролю” над Гренландією. Китайська Народна Республіка вважає Тайвань своєю частиною, але Тайвань відкидає ці претензії, при цьому і Китай, і Тайвань вважають себе єдиним справжнім Китаєм.