Директору комунального підприємства по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду Плесо інкримінують розтрату бюджетних коштів, виділених на природоохоронні заходи у столиці. Про це повідомила пресслужба Офісу Генерального прокурора у понеділок, 18 серпня.
Слідством установлено, що у 2021 році рішенням Київської міської ради затверджено перелік природоохоронних заходів, які фінансувалися з міського фонду охорони довкілля. КП отримало кошти на створення водоохоронних зон, покликаних запобігти забрудненню, засміченню та виснаженню водних ресурсів столиці
“Розуміючи, що виділені кошти потрібно використати до кінця року, керівник КП вступив у змову з директором приватного підприємства, яке мало тісні зв’язки з посадовими особами КМДА. Вони розробили схему для незаконного виведення бюджетних коштів”, – мовиться у повідомленні.
Так, посадовці оголосили повторний тендер на розроблення проєктів землеустрою для встановлення меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, що було зроблено всупереч Закону “Про публічні закупівлі”, адже попередня аналогічна закупівля ще не була завершена. Переможцем тендеру визначили заздалегідь обране підприємство. Вже 17 грудня 2021 року з ним уклали договір на виконання робіт на п’яти пляжах, зокрема на островах Труханів та Венеціанський.
Зауважується, що 23 грудня був підписаний акт виконаних робіт, а 30 грудня 2021 року підряднику перерахували кошти.
“Насправді на момент підписання актів роботи фактично не виконувалися”, – додали у прокуратурі.
Більше того, згідно з Водним кодексом України, проведення таких робіт взагалі не було необхідним на двох об’єктах – островах Труханів та Венеціанський, за що з бюджету безпідставно сплатили 1,7 млн грн.
Паралельно прокурори домоглися скасування неправомірно встановлених водоохоронних зон і стометрових прибережних захисних смуг на цих островах. Це, своєю чергою, унеможливить їх забудову та інше незаконне використання. Відповідні записи вже вилучили з Державного земельного кадастру.
Нині вирішується питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також повідомлення про підозру підряднику.
Позначка: Чиновник
-
Керівника держпідприємства Плесо підозрюють у розтраті 1,7 млн грн
-
Екскерівника підприємства на Вінниччині підозрюють у несплаті 27 млн ренти
Колишньому директору гірничодобувного підприємства на Вінниччині повідомили про підозру в ухиленні від сплати понад 27 млн грн рентної плати за видобуток граніту. Про це інформує Офіс генпрокурора у п’ятницю, 15 серпня.
Товариство, маючи спеціальний дозвіл на користування надрами, здійснювало видобуток граніту на одному з родовищ у Вінницькій області. Підприємство-надрокористувач мало виготовляти з видобутого граніту камінь бутовий та щебінь, що відповідають державним стандартам, і сплачувати рентну плату від вартості їх реалізації.
Однак, упродовж 2020-2024 років директор продавав продукцію пов’язаному підприємству за заниженими цінами – від 40 до 90 грн за тонну – та відображав дані у податковій звітності. Загалом реалізували близько 7,5 млн м³ продукції.
Надалі пов’язана фірма збувала камінь та щебінь за ринковими цінами підприємствам будівельної галузі. Це призвело до заниження суми рентних платежів та несплати понад 27 млн грн до бюджету.
Колишньому директору повідомили підозру за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ч. 3 ст. 212 КК України. -
ВАКС конфіскував в ексдепутата п’ять ділянок на Київщині
ВАКС визнав необґрунтованими 5 земельних ділянок вартістю понад 5,6 млн грн, що належали колишньому депутату та голові райради Рівненщини, постановивши стягнути їх у дохід держави. Про це повідомляє САП у п’ятницю, 15 серпня.
Так, Вищий антикорупційний суд підтримав позицію прокурора САП та задовольнив позов про визнання необґрунтованими активів, які перебували у власності депутата.
У повідомленні не зазначили ім’я фігуранта, втім, за інформацією Центру протидії корупції, мовиться про колишнього депутата і голову Млинівської райради Рівненської області Володимира Тутевича.
“Мова про 5 земельних ділянок площею 4 га та вартістю понад 5,6 млн грн, що розташовані у Київській області, які набув чиновник під час перебування на посаді. Здійснивши аналіз доходів та видатків колишнього посадовця та членів його сім’ї, було встановлено неможливість набути ці об’єкти за рахунок законних прибутків”, – уточнили у пресслужбі.
Рішення можуть оскаржити протягом 30 днів із дня складення його повного тексту.
Раніше Апеляційна палата ВАКС конфіскувала у заступника начальника департаменту кримінального аналізу Національної поліції Дениса Цвєткова квартиру в Києві вартістю 2,4 млн грн, визнавши її необґрунтованим активом.
Депутата з Одещини засудили до п’яти років ув’язнення -
Українського експосадовця підозрюють у ввезенні Ferrari для громадянина РФ
Колишній керівник держоборонпідприємства та чинний адвокат організував схему ввезення в Україну Ferrari Roma за кошти громадянина РФ і не задекларував авто та інші активи на понад 17 млн грн. Про це інформує пресслужба Нацполіції у п’ятницю, 15 серпня.
Ferrari Roma 2020 року випуску стала найдорожчим автомобілем, ввезеним в Україну під час дії пільгового порядку “нульового розмитнення”. Його вартість становила близько $221 тис. Автомобіль завезли в Україну у травні 2022 року, зареєстрували на підставну особу, а вже за тиждень вивезли до однієї з країн ЄС та передали у фактичне користування громадянину РФ.
Як зауважується оплату за спорткар у німецькому автосалоні здійснив саме росіянин. Підозрюваний – колишній тимчасово виконуючий обов’язки директора державного оборонного підприємства та діючий адвокат – особисто з ним знайомий не був. Його роль полягала в тому, щоб формально виступити власником транспортного засобу, зареєструвати його в Україні та оформити довіреність на користування для росіянина.
Окрім цього, у щорічній декларації за 2022 рік посадовець умисно вказав неправдиві відомості про вартість корпоративних прав товариства, завищивши її на 10,95 млн грн за висновком НАЗК, та не задекларував Ferrari Roma. Загальна сума недостовірних даних перевищила 17,42 млн грн.
Фігуранту вже повідомили про підозру у декларуванні недостовірної інформації в особливо великих розмірах за ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України.
Санкція статті передбачає до двох років позбавлення волі та права обіймати певні посади. -
Через недбалість посадовця громада Харкова втратила понад 1,6 млн
У Харкові посадовця комунального підприємства підозрюють у службовій недбалості під час ремонту будинку, пошкодженого обстрілами. За версією слідства, він підписав акти з недостовірними даними, через що громада втратила понад 1,6 млн грн. Про це інформує Харківська прокуратура у суботу, 9 серпня.
Посадовцю повідомили про підозру у службовій недбалості, що спричинила тяжкі наслідки за ч. 2 ст. 367 КК України.
Як зазначається, у 2023 році проводився поточний ремонт по усуненню аварій в житловому фонді багатоквартирного будинку по вул. Валентинівській у Салтівському районі м. Харкова, що був пошкоджений внаслідок російського обстрілу.
Начальник управління комунального підприємства, якому було доручено контролювати якість і обсяги виконаних робіт, без належної перевірки підтвердив акти з недостовірними даними.
Частина робіт – зокрема скління технічних поверхів, фарбування стін, ремонт покрівлі та утеплення фасаду – або не виконувалась зовсім, або були зроблені не в повному обсязі.
За даними слідства, через службову недбалість посадовця територіальній громаді було завдано збитків на суму понад 1,6 млн грн. -
Громада Харкова втратила понад 1,6 млн через недбалість посадовця
У Харкові посадовця комунального підприємства підозрюють у службовій недбалості під час ремонту будинку, пошкодженого обстрілами. Про це інформує Харківська прокуратура у суботу, 9 серпня.
Посадовцю повідомили про підозру у службовій недбалості, що спричинила тяжкі наслідки за ч. 2 ст. 367 КК України.
Як зазначається, у 2023 році проводився поточний ремонт по усуненню аварій в житловому фонді багатоквартирного будинку по вул. Валентинівській у Салтівському районі м. Харкова, що був пошкоджений внаслідок російського обстрілу.
Начальник управління комунального підприємства, якому було доручено контролювати якість і обсяги виконаних робіт, без належної перевірки підтвердив акти з недостовірними даними.
Частина робіт – зокрема скління технічних поверхів, фарбування стін, ремонт покрівлі та утеплення фасаду – або не виконувалась зовсім, або були зроблені не в повному обсязі.
За даними слідства, через службову недбалість посадовця територіальній громаді було завдано збитків на суму понад 1,6 млн грн. -
ЗМІ: Полковника з делегації Швейцарії в ОБСЄ підозрюють у передачі даних РФ
Міністерство оборони Швейцарії підтвердило, що вони відкликали одного зі своїх ексспівробітників, полковника, через підозри у тому, що він передав документ російській стороні. Цей інцидент стався влітку 2024 року, коли полковник передав документ російській делегації менше ніж за декілька годин до того, як він мав бути розповсюджений серед усіх учасників ОБСЄ. Чоловік, якого підозрюють, працював у Відні та представляв Швейцарію у делегації при Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Він мав понад 20-річний стаж служби. Міноборони Швейцарії повідомили, що були поінформовані про це та відкликали співробітника наприкінці 2024 року. Розслідування проводить військова юстиція, а також включені наглядові органи розвідки. Ім’я звинуваченого не розголошене. Деякі посадовці критикують рішення Міноборони Швейцарії як “жорстке”, стверджуючи, що мова лише про один інцидент. Цікаво, що Швейцарія очолить ОБСЄ у 2026 році.
-
САП просить усунути голову АМКУ Кириленка
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури подав клопотання до суду про відсторонення від посади Голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка. Його обвинувачують у незаконному збагаченні на суму понад 72 мільйони гривень та наданні недостовірних відомостей у декларації. Захисник посадовця намагався вплинути на суддю, щоб усунути його від розгляду справи. Прокурор стурбований можливістю, що обвинувачений може використати свою посаду для впливу на провадження через близьких осіб. Результати розгляду клопотання поки не повідомлені.
-
Підполковника поліції затримали на хабарі на Хмельниччині
На Хмельниччині затримали старшого слідчого поліції, який вимагав хабар у розмірі 14 тисяч доларів від мешканця, який перебуває в розшуку через порушення військового обліку. Чоловік обіцяв вплинути на медичних працівників для отримання групи інвалідності для розшукуваного. Під час передачі грошей він був затриманий. Його підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення з покаранням у вигляді позбавлення волі на тривалий термін. Це одне з численних викриттів корупції, які оголосив президент Зеленський.
-
Незаконна вирубка лісу на Дніпропетровщині призвела до 34 млн збитків
Керівнику лісгоспу на Дніпропетровщині повідомили про підозру через незаконну вирубку дерев у заповіднику, що завдала державі збитків майже на 34 млн гривень. Про це інформує Офіс генпрокурора у середу, 30 липня.
Директору ДП Дніпровське лісове господарство повідомили про підозру за фактом неналежного виконання службових обов’язків.
Дії посадовця кваліфікували за ч. 2 ст. 367 КК України.
За даними слідства, протягом 2022 року посадовець, не отримавши спеціальних дозволів, незаконно видав лісорубні квитки на вирубку дерев у межах об’єкта природно-заповідного фонду на території Дніпропетровської області. Це призвело до незаконної порубки дерев на території регіонального ландшафтного парку Дніпровські ліси.
У результаті незаконної діяльності державі завдано збитків на майже 34 млн гривень.