Адміністрація президента США Дональда Трампа планує ввести мита на китайські напівпровідники через зусилля Пекіна у чіповій індустрії. Однак фактичне введення мит відкладено щонайменше до червня 2027 року. Розмір мит буде оприлюднений пізніше, а рішення прийнято після річного розслідування торговельних практик Китаю. США заявляють, що політика Китаю у напівпровідниковій галузі шкідлива для американської торгівлі. Китай виступає проти мит і попереджує про можливі наслідки для глобальних виробничих ланцюгів. Переговори між США і Китаєм також стосуються обмежень на експорт американських технологій до підрозділів китайських компаній. У майбутньому можуть бути введені додаткові мита на електроніку з інших країн з міркувань національної безпеки.
Позначка: Чіпи
-
Samsung представила перший у світі чип для смартфонів за 2-нм техпроцесом
Компанія Samsung офіційно анонсувала Exynos 2600 – флагманський чипсет, якийймовірно, використовуватиметься у смартфонах серії Galaxy S26.
Перехід на 2-нм технологію, за заявами компанії, дозволив суттєво покращити продуктивність, енергоефективність і теплові характеристики – саме ті аспекти, за які попередні покоління Exynos часто критикували у порівнянні з рішеннями Qualcomm, MediaTek та Apple.
Exynos 2600 отримав 10-ядерний процесор на базі архітектури Arm v9.3 з новими ядрами C1-Ultra та C1-Pro. На відміну від попередніх флагманів Samsung, у новинці повністю відмовилися від традиційних енергоощадних “малих” ядер, зробивши ставку на поєднання потужних і високопродуктивних середніх ядер. Флагманське ядро працює на частоті до 3,8 ГГц, а загальний приріст продуктивності процесора, за оцінкою Samsung, сягає 39% у порівнянні з Exynos 2500. Додатково підтримка інструкцій SME2 має прискорити локальні завдання машинного навчання та зменшити затримки в ШI-функціях.
Новий графічний процесор Xclipse 960, за даними компанії, забезпечує вдвічі вищу обчислювальну продуктивність і до 50% краще трасування променів. Уперше з’являється технологія Exynos Neural Super Sampling, що використовує ШІ для апскейлінгу та генерації кадрів, дозволяючи досягати плавнішого процесу в іграх без істотного зростання енергоспоживання.
Окремий акцент Samsung робить на штучному інтелекті. Оновлений нейропроцесор обіцяє приріст ШІ-продуктивності на 113%, що дає змогу запускати на смартфоні більш складні генеративні моделі без підключення до хмари. Компанія також наголошує на посиленому захисті даних і підвищенні рівня приватності завдяки обробці інформації безпосередньо на пристрої.
Можливості обробки зображень також істотно розширилися. Вбудований ISP підтримує камери з роздільною здатністю до 320 Мп, забезпечує зйомку 108-мегапіксельних фото без затримки затвора, а також запис відео у форматі 8K при 30 кадрах за секунду та 4K до 120 кадрів із HDR. Нові алгоритми на базі ШІ обіцяють кращу деталізацію, ефективніше шумозаглушення у темряві та до 50% вищу енергоефективність порівняно з попередником.
Однією з ключових інновацій стала технологія Heat Path Block, спрямована на вирішення проблем із перегрівом. Використання матеріалів High-k EMC дозволяє зменшити тепловий опір до 16% і підтримувати стабільну продуктивність під навантаженням – слабке місце попередніх Exynos.
Крім того, Exynos 2600 підтримує пам’ять LPDDR5X, накопичувачі UFS 4.1, HDR10+, дисплеї з роздільною здатністю 4K та частотою оновлення до 120 Гц. Модем і модулі зв’язку, ймовірно, залишилися окремими компонентами.
Samsung поки не назвала конкретні пристрої, які отримають новий чип, однак Exynos 2600 уже перебуває у масовому виробництві й, за очікуваннями, з’явиться в Galaxy S26 та Galaxy S26 Plus. -
Китай створив власний “Манхеттенський проєкт” для виробництва ШІ-чипів
У високозахищеній лабораторії в Шеньчжені китайські науковці побудували прототип машини, здатної виготовляти новітні напівпровідникові чипи для штучного інтелекту, смартфонів і військової техніки, яку поки що контролюють країни Заходу. Про це повідомляє Reuters.
Прототип завершили на початку 2025 року, зараз він проходить тестування і займає майже всю площу фабрики. Машину створили колишні інженери голландської компанії ASML, які зуміли відтворити технологію екстремального ультрафіолетового (EUV) літографічного обладнання, що лежить в основі найсучасніших чипів.
Поки прототип працює й успішно генерує ультрафіолетове світло, він ще не виробляє готових чипів. Китай планує отримати перші робочі зразки до 2028 року, але більш реалістичною датою називають 2030 рік.
Проєкт є частиною шести років ініціативи уряду Китаю з досягнення самозабезпечення у виробництві напівпровідників – однієї з головних пріоритетів президента Сі Цзіньпіна. Huawei координує роботу численних компаній та державних дослідних інститутів, залучаючи тисячі інженерів. Проєкт секретний і порівнюють його з американським Манхеттенським проектом.
Китай використовує компоненти старих машин ASML і комплектуючі з інших постачальників, включно з японськими Nikon та Canon. Працівники Huawei працюють на об’єкті цілодобово, часто ночуючи на території лабораторії.
Завдяки цьому прототипу Китай може наблизитися до незалежності у виробництві новітніх чипів раніше, ніж очікували аналітики, хоча технічні виклики, зокрема точні оптичні системи, ще залишаються.
Нагадаємо, компанія Nvidia розмістила замовлення на 300 000 чіпів H20 у тайванської TSMC минулого тижня через сильний попит з Китаю, який змусив американську компанію змінити своє рішення і не покладатися лише на наявні запаси.
У Китаї створили чип пам’яті завтовшки в один атом -
На Intel та AMD подали до суду через чіпи в ракетах РФ
У суді штату Техас були подані позови проти компаній Intel, Advanced Micro Devices, Texas Instruments та Mouser Electronics через те, що їхні мікросхеми виявилися в російських ракетах та дронах, які використовувалися в атаках на Україну між 2023 і 2025 роками. Позови були подані від імені кількох десятків українських громадян, які постраждали внаслідок цих атак. Позивачі звинувачують компанії в умисній необачності та дозволі перепродажу чипів через треті структури, порушуючи американські санкції. Представники Intel, AMD та Texas Instruments наразі утримуються від коментарів щодо цих позовів. Одним із відповідачів є компанія Mouser Electronics, яка звинувачується у сприянні передачі мікросхем російським представникам. Позови були подані саме в Техасі через те, що всі зазначені компанії мають там свої штаб-квартири або великі офіси, а воєнний стан в Україні ускладнює подання таких справ на місці.
-
Nvidia втратила в ціні після повідомлень про інтерес Meta до чипів Google
Акції компанії Nvidia впали на 4% через повідомлення про можливе використання Meta власних TPU-процесорів Google у своїх дата-центрах. Тим часом, акції Alphabet, материнської компанії Google, підскочили на 4,2%. Meta розглядає перехід на TPU у 2027 році та може орендувати ці чипи через Google Cloud вже наступного року. Google підтверджує зростання інтересу до своїх ШІ-процесорів, але продовжує підтримувати апаратні рішення Nvidia. Можливий перехід Meta на TPU був би важливою перемогою для Google. Акції Broadcom, компанії-розробника TPU, також зросли. Meta планує витратити цього року велику суму грошей на ШІ-інфраструктуру, частина якої може піти до Google. Nvidia залишається лідером у сегменті графічних процесорів, але з посиленням конкуренції від Google постає додатковий тиск на компанію.
-
Nvidia наростила квартальну виручку до рекордних $57 млрд
Nvidia оприлюднила звіт за минулий фінансовий квартал і підтвердила збереження надвисокого попиту на компоненти для інфраструктури штучного інтелекту. Виручка компанії досягла рекордних $57 млрд, що на 62% більше, ніж роком раніше, і на 22% (понад $10 млрд) більше порівняно з попереднім кварталом.
Фінансова директорка Nvidia Колетт Кресс заявила, що компанія очікує отримати близько $500 млрд від продажу прискорювачів Blackwell та Rubin у період з початку 2024 року до кінця 2026-го. За її словами, попит на ШІ-обчислення значно перевищує прогнози, а прискорювачі поколінь Ampere, Hopper і Blackwell, які вже працюють у великих хмарних системах, постійно перебувають під повним навантаженням. Фото: Nvidia Основним драйвером зростання став серверний сегмент. За квартал його виручка підскочила на 66% та сягнула $51,2 млрд – абсолютного рекорду. Сегмент мережевих рішень зріс на 162% до $8,2 млрд, що дозволяє Nvidia вважати цей напрям одним із найбільших у світі. У лінійці Blackwell відбулася зміна лідерів: новіші прискорювачі GB300 вже формують близько двох третин усього доходу від серії. Попри загострення торговельних відносин між США та Китаєм, компанія змогла отримати $50 млн від продажів H20 на китайському ринку, хоча, за словами керівництва, цей внесок не був значним для квартальних результатів.
Ігровий підрозділ приніс $4,3 млрд – на 30% більше в річному вимірі, але становить лише 7,5% від загальної виручки Nvidia. У порівнянні з попереднім кварталом показник знизився на 1%, оскільки компанія приводила складські запаси до норми перед сезоном великих розпродажів. Зростання в річному розрізі пояснюється популярністю архітектури Blackwell.
У професійному сегменті візуалізації також продовжилося зростання: виручка збільшилася на 56% до $760 млн, чому сприяли й системи DGX Spark. Автомобільний напрямок додав 32% у річному вимірі й досяг $592 млн. OEM-та інші рішення принесли $174 млн, що на 79% більше, ніж торік.
Загалом обчислювальні та мережеві продукти забезпечили Nvidia $50,9 млрд виручки – на 64% більше, ніж роком раніше. Графічні рішення принесли $6,1 млрд, що також означає значне річне зростання – 51%. Керівництво Nvidia оцінює потенційний світовий обсяг витрат на створення ШІ-інфраструктури у $3-4 трлн на рік.
Компанія також підтвердила, що прискорювачі нового покоління Rubin з’являться у другій половині 2026 року. Платформа Vera Rubin, що поєднує сім чипів, за словами Nvidia, забезпечить кратне збільшення продуктивності порівняно з Blackwell.
У поточному кварталі Nvidia очікує виручку близько $65 млрд -чергове квартальне зростання приблизно на 14%. Маржинальність має зрости з 73,4% до близько 74,8%. Наступного року витрати компанії збільшаться, але Nvidia планує утримувати норму прибутку в діапазоні 74-76%. Значущого доходу від Китаю в цьому кварталі компанія не прогнозує. -
AMD захопила більше третини ринку настільних процесорів, Intel здає позиції
AMD продовжує зміцнювати позиції на ринку десктопних процесорів: у третьому кварталі компанія знову додала частку, тоді як Intel, навпаки, втрачає позиції у низькому ціновому сегменті мобільних рішень через власну стратегію. Про це повідомляє PCWorld за даними Mercury Research. Фото: Mercury Research Статистика у сегменті x86-процесорів У третьому кварталі частка компанії у сегменті x86-процесорів (без урахування вбудованих систем та IoT) зросла до 25,6%. Роком раніше вона становила 24%, а лише за один квартал AMD додала ще 1,4 відсотка після результату 24,2% у другому кварталі.
Аналітики зазначають, що загальний ріст ринку x86 у третьому кварталі виявився нижчим за сезонний через високі показники постачань процесорів для IoT(Інтернет речей) у попередньому кварталі, що створило ефект завищеної бази. У цьому ж огляді також згадано, що частка Arm-процесорів (з урахуванням серверного ринку) зросла з 10,9% до 11,6% – насамперед завдяки активності Apple та популярності Chromebook. Фото: Mercury Research Статистика загалом на ринку клієнтських процесорів(табл.3) та у сегментах настільних процесорів(табл.1) та мобільних процесорів(табл.2) Найсильніший успіх AMD демонструє у настільному сегменті. Частка компанії тут сягнула 33,6%, що на 4,9 відсотків більше, ніж торік, і на 1,4 відсотка більше порівняно з другим кварталом. Intel, яка рік тому контролювала 71,3% ринку, нині опустилася до 66,4%. На думку експертів, основним драйвером зростання AMD стала лінійка Ryzen X3D із розширеною кеш-пам’яттю.
У мобільному сегменті ситуація більш стримана: Intel змогла дещо збільшити річну частку з 77,7% до 78,1%, хоча квартально втратила 1,4 відсотків. AMD, відповідно, у річному вимірі знизилася з 22,3% до 21,9%, але зросла відносно другого кварталу.
Загалом на ринку клієнтських процесорів без урахування IoT AMD наприкінці третього кварталу утримувала 25,4% – це ріст на 1,5 відсотка квартально та на 1,4 відсотка у річному порівнянні. -
Росія провалила “імпортозаміщенння” процесорів
Російська компанія Байкал Електронікс зазнала труднощі в розробці й випуску власних процесорів Baikal M через нестачу компонентів на ринку. Цей чіп, який мав бути виготовлений на архітектурі ARM з техпроцесом 28 нм, не вдалося запустити через складнощі з постачанням. Початково планувалося виробляти його на заводах у Тайвані, але через війну Росії з Україною у 2022 році ця співпраця була припинена. Компанія також мала проблеми з корпусуванням чіпів, і відтак виробництво Baikal M було призупинено. Представники компаній розповіли, що їм не вистачає кристалів для виробництва процесорів, і вони не можуть задовольнити потреби своїх партнерів. Раніше планувалося, що Baikal M знайде застосування в різних галузях, таких як комп’ютери, сервери, мультимедіа, мережі та інше.
-
Компанія Intel розробила графічний ШІ-чип для дата-центрів
Компанія Intel анонсувала розробку нового графічного чипу для центрів обробки даних, який базується на штучному інтелекті. Цей графічний процесор на архітектурі Xe має забезпечити ефективність і значну цінність для клієнтів, особливо у зв’язку зі зростанням обсягів даних. Процесор має 160 Гб пам’яті LPDDR5X і підтримує різноманітні типи даних, що є важливим для постачальників послуг “токени як послуга” та введення даних. Прототип нового графічного процесора з назвою Crescent Island буде доступний клієнтам у другій половині 2026 року.
-
Тайвань відкинув пропозицію про перенесення виробництва чипів до США
Віцепрем’єрка Тайваню та головна представниця на торговельних переговорах Чен Ліцзюнь заявила, що Тайвань не погоджується з ідеєю перенесення виробництва чипів до США. Вона наголосила, що її команда не прийматиме зобов’язання щодо виробництва напівпровідників “50 на 50” з США. Ця пропозиція не обговорювалася на переговорах. Переговори були спрямовані на зниження тарифів і вивільнення від додаткових мит. Американський міністр торгівлі Говард Латнік зазначив, що наразі 95% попиту США на мікросхеми задовольняється продукцією з Тайваню. США ввели 20% мито на імпорт з Тайваню, і тайванські напівпровідники підпадають під американські мита. У другому кварталі 2025 року глобальні доходи від виробництва напівпровідників зросли на 14,6%, а компанія TSMC зміцнила своє лідерство на ринку, заробивши понад $30 млрд.