Бундестаг 17 вересня схвалив у другому читанні бюджет Міністерства оборони Німеччини на 2025 рік на суму 62,31 млрд євро. Також виділено 24,06 млрд євро на Спеціальний фонд Бундесверу. Документ підтримали правлячі фракції і частину опозиції, але деякі опозиційні сили проголосували проти. Загалом на оборону цього року буде витрачено 86,37 млрд євро. Це на 10,36 млрд євро більше, ніж у попередньому році. Гроші підуть на військові закупівлі, системи озброєння, авіаційне обладнання, військово-морське обладнання, боєприпаси та персонал. Наприклад, на закупівлю системи озброєння Eurofighter буде виділено 796,97 млн євро.
Позначка: Бундестаг
-
Коаліція охочих: Німеччина зробила заяву про армію
Уряд Німеччини за результатами зустрічі Коаліції охочих, що відбулася 4 вересня в Парижі, оприлюднив підсумкову заяву, в якій окреслив готовність до посилення підтримки України. Зокрема, йдеться про розширення фінансування, постачання озброєння та програму навчання військових Збройних сил України.
У заяві підкреслюється, що Німеччина зосереджується на практичній підтримці української армії. Водночас питання розміщення німецьких миротворчих сил в Україні лишається відкритим. Відповідне рішення буде прийняте “у належний час” після уточнення умов і рамок такого втручання.
У документі зазначено, що ключові чинники для рішення включатимуть масштаби та характер участі США, а також результати переговорного процесу щодо стабілізації ситуації. Остаточне слово щодо національного військового мандату належатиме Бундестагу.
“Це вплине, серед іншого, на тип і масштаб будь-якої участі США та результат переговорного процесу. Бундестаг вирішить питання національного мандату”, – йдеться у повідомленні.
Крім того, у заяві йдеться про готовність європейських країн внести суттєвий вклад у гарантування безпеки України після досягнення дипломатичних домовленостей. Німеччина відіграватиме важливу роль у цьому процесі.
Також наголошено, що разом із партнерами по коаліції Німеччина продовжуватиме всіляко підтримувати Україну.
Нагадаємо: Італія, Польща та Румунія заявили, що не будуть направляти свої війська до України, навіть у рамках потенційних гарантій безпеки після ймовірного припинення бойових дій. Ці позиції були озвучені під час міжнародних консультацій Коаліції бажаючих.
Раніше президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що серед 35 країн коаліції вже 26 погодилися взяти участь у програмі гарантій безпеки для України. Це може включати присутність на суші, морі, у повітрі або забезпечення підтримки українських збройних сил після припинення бойових дій.
-
Лідери коаліційних фракцій ФРН прибули до Києва
Лідери двох коаліційних фракцій німецького Бундестагу Єнс Шпан з блоку Християнського демократичного союзу і Християнського соціального союзу та Маттіас Мірш з Соціал-демократичної партії Німеччини прибули до Києва. Про це повідомило Deutsche Welle у понеділок, 1 вересня.
Як зазначається з посиланням на dpa, це перший спільний візит керівників парламентських груп ХДС/ХСС та СДПН до України. Крім того, це перший візит для Шпана і Мірша. У Києві вони планують провести переговори щодо подальшої підтримки України з боку Німеччини та дипломатичних зусиль для припинення війни.
“Ми з Маттіасом Міршем тут, щоб послати чіткий сигнал: урядові фракції ХДС/ХСС та СДПН стоять зараз і в майбутньому на боці України, хоробрих українців, які захищають свою батьківщину, свою країну, а також Європу”, – заявив Шпан під час спілкування з журналістами після прибуття у Київ.
Відповідаючи на запитання про гарантії безпеки для України, зокрема про можливість розгортання контингенту, Шпан сказав, що найкращою гарантією є добре оснащені ЗСУ.
“Першою і найважливішою гарантією безпеки для України є українська армія. Насамперед ми хочемо оснастити її якомога краще”, – зазначив він.
Мірш також наголосив на цьому. Водночас у питанні можливого розгортання солдатів Бундесверу в Україні німецькі політики уникають конкретики, хоча й не виключають такого варіанту.
“Насамперед планувалося озброїти та екіпірувати українську армію, надавати їй постійну підтримку, а потім, спільно з американцями, надати Україні гарантії безпеки. Існує безліч варіантів, які саме і як, це буде обговорюватися під час переговорів”, – вказав Шпан. -
Канцлер з другої спроби. Мерц і його команда
У Німеччині відбулося призначення нового канцлера – Фрідріха Мерца. Після провалу першого голосування, де не вистачило всього шести голосів, у другому турі депутати Бундестагу затвердили його на цю посаду. Мерц є головою Християнсько-демократичного союзу і відомий своєю підтримкою України під час конфлікту з Росією. Він вже раніше мав досвід у політиці та працював у великих компаніях. У новому уряді також змінилися деякі міністри, наприклад, на посаду міністра закордонних справ було призначено Йоганна Вадефуля, який відзначається своєю підтримкою України в конфлікті з Росією.
-
В Німеччині сформовано уряд Мерца
Новий уряд Німеччини під керівництвом канцлера Фрідріха Мерца був сформований, а міністри склали присягу. Сімнадцять міністрів отримали свідоцтва про призначення від президента Німеччини і після цього склали присягу в Бундестазі. До нового уряду включені такі особи, як міністр закордонних справ Йоганн Вадефул, міністр оборони Борис Пісторіус та інші. Для України важливими є призначення нового міністра закоронних справ та міністра оборони. Нагадаю, що Фрідріх Мерц став канцлером після другої спроби в Бундестазі, яка вранці не вдалася. Президент України Володимир Зеленський вітав Мерца з обранням на посаду канцлера Німеччини.
-
Мерц обраний канцлером Німеччини
У вівторок, 6 травня, Бундестаг підтримав призначення Фрідріха Мерца канцлером Німеччини після другої спроби голосування. Лідер ХДС отримав 325 голосів, що було більше за необхідну кількість – 316. Проти проголосували 289 депутатів, а один утримався. Призначення Мерца відбулося після не вдалої першої спроби голосування, що стало першим таким випадком в історії ФРН.
-
Німеччина без канцлера? Історичний програш Мерца
Лідер німецьких консерваторів Фрідріх Мерц не зміг отримати парламентську більшість, щоб стати канцлером. Це сталося вперше в історії країни, коли парламент не зміг обрати канцлера в першому турі голосування. Мерц отримав лише 310 голосів, що було менше за необхідну кількість для перемоги. Він розпочав нараду з колегами, але невідомо, як далі рухатиметься ситуація. Є можливість другого туру голосування, але якщо і він не призведе до обрання канцлера, можуть відбутися нові вибори. Ультраправа партія Альтернатива для Німеччини вже висловила бажання прийти до влади у разі невдачі Мерца.
-
У Бундестазі відклали повторне голосування за канцлера – ЗМІ
У Німеччині відбулося відкладення другого туру виборів канцлера після того, як Фрідріх Мерц не зміг отримати підтримку під час першого голосування в Бундестазі. Згідно з повідомленням Bild, нинішній кандидат Мерц не зможе стати канцлером Німеччини. Закон передбачає, що депутати Бундестагу мають 14 днів на повторне голосування, де може бути висунутий будь-який кандидат. Якщо ж немає обраного протягом цього терміну, вимоги для обрання знижуються. Поки що Олаф Шольц продовжує виконувати обов’язки канцлера до обрання нового кандидата, хоча його вже усунули з посади.
-
Мерц не зміг стати канцлером ФРН з першої спроби
В Бундестазі Німеччини відбулося голосування за кандидата на посаду канцлера ФРН, проте Фрідріх Мерц не отримав необхідної кількості голосів. Його підтримали лише 310 депутатів, хоча для перемоги потрібно було 316 голосів. Проти голосували 307 депутатів, а ще троє утримались, і один бюлетень був визнаний недійсним. Це стало найбільшим фіаско в історії федеративної Німеччини. Політичні групи зараз обговорюють подальші кроки після цього несподіваного результату голосування.
-
Партію Альтернатива для Німеччини оголошено екстремістською
Німецький Федеральний офіс захисту конституції оголосив партію Альтернатива для Німеччини правоекстремістською після довгого аналізу. Це означає, що спецслужби отримали більше повноважень для нагляду за діяльністю партії, але сама партія не була заборонена. Це рішення може спровокувати обговорення можливості заборони діяльності партії Альтернатива для Німеччини. Партію описують як націоналістичну, правопопулістську та євроскептичну з ультраправими тенденціями, пов’язаними з неонацизмом та іншими ультраправими рухами. Відзначається, що керівники партії висловлювали проросійські та антиукраїнські погляди, що викликало обурення під час війни в Україні.