СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Будівництво

  • Потужний вибух прогримів на найбільшому заводі дронів у Британії

    Потужний вибух прогримів на найбільшому заводі дронів у Британії

    Потужний вибух стався ввечері 24 вересня у промисловій зоні міста Свіндон (Суїндон) у Великій Британії. Інцидент відбувся на складі підприємства Groundwell, яке має запустити компанія Tekever, що виробляє зокрема дрони StormShround для Королівських Військово-повітряних сил (ВПС). Відомо, що британський уряд закупив у виробника безпілотники для України на суму близько 270 млн. фунтів стерлінгів. Новий завод у Свіндоні має стати одним із найбільших в країні. Про це повідомляє британський телеканал Sky News.
    За словами місцевих жителів, близько 19:30 за місцевим часом розташовані поряд з промзоною будинки струснуло, наче під час землетрусу, а в небо піднялася “величезна вогняна куля” і почалася сильна пожежа.
    На місце події прибули рятувальники, однак в коментарі ЗМІ не уточнили, якій компанії належить склад і що спричинило вибух.

    У Великій Британії пролунав потужний вибух на місці будівництва найбільшого в країні заводу дронів pic.twitter.com/TmtRcM2B3F— Максим (@lipcansmaks1) September 25, 2025 Поліція Вілтшира повідомила, що проводить “роботи з евакуації довколишніх районів”. Місцевих жителів з інших районів просять залишатися вдома.
    За даними оператора мереж Scottish and Southern Electricity Networks (SSEN), в районі інциденту відключалася електроенергія. Блекаут торкнувся щонайменше 77 абонентів.
    Вибух у промисловій зоні Суїндоні стався через тиждень після того, як влада анонсувала відкриття у промзоні міста великого заводу з виробництва безпілотників.
    Площа підприємства має скласти близько 24 тис. квадратних метрів. Планувалося створити тисячу робочих місць у найближчі п’ять років.
    Раніше ми вже писали про потужний вибух на складі промислової зони стався у Великій Британії в місті Свіндон та про те, що з місця події евакуювали сотні людей.

  • Потужний вибух прогримів на території майбутнього заводу дронів у Британії

    Потужний вибух прогримів на території майбутнього заводу дронів у Британії

    Потужний вибух стався ввечері 24 вересня у промисловій зоні міста Свіндон (Суїндон) у Великій Британії. Інцидент відбувся на складі підприємства Groundwell, яке має запустити компанія Tekever, що виробляє зокрема дрони StormShround для Королівських Військово-повітряних сил (ВПС). Відомо, що британський уряд закупив у виробника безпілотники для України на суму близько 270 млн. фунтів стерлінгів. Новий завод у Свіндоні має стати одним із найбільших в країні. Про це повідомляє британський телеканал Sky News.
    За словами місцевих жителів, близько 19:30 за місцевим часом розташовані поряд з промзоною будинки струснуло, наче під час землетрусу, а в небо піднялася “величезна вогняна куля” і почалася сильна пожежа.
    На місце події прибули рятувальники, однак в коментарі ЗМІ не уточнили, якій компанії належить склад і що спричинило вибух.

    У Великій Британії пролунав потужний вибух на місці будівництва найбільшого в країні заводу дронів pic.twitter.com/TmtRcM2B3F— Максим (@lipcansmaks1) September 25, 2025 Поліція Вілтшира повідомила, що проводить “роботи з евакуації довколишніх районів”. Місцевих жителів з інших районів просять залишатися вдома.
    За даними оператора мереж Scottish and Southern Electricity Networks (SSEN), в районі інциденту відключалася електроенергія. Блекаут торкнувся щонайменше 77 абонентів.
    Вибух у промисловій зоні Суїндоні стався через тиждень після того, як влада анонсувала відкриття у промзоні міста великого заводу з виробництва безпілотників.
    Площа підприємства має скласти близько 24 тис. квадратних метрів. Планувалося створити тисячу робочих місць у найближчі п’ять років.
    Раніше ми вже писали про потужний вибух на складі промислової зони стався у Великій Британії в місті Свіндон та про те, що з місця події евакуювали сотні людей.

  • Туреччина планує створити власний ядерний реактор

    Туреччина планує створити власний ядерний реактор

    У Туреччині запущено програму розробки вітчизняного ядерного реактора, на який можна подати заявку до кінця року. Мета програми – зміцнення енергетичної безпеки країни, зменшення залежності від зовнішніх постачань та досягнення “нульових викидів”. У проекті братимуть участь турецька промисловість, TÜBİTAK, TENMAK та університети країни.

  • Суд ЄС заблокував Угорщині допомогу на АЕС, яку будує Росія

    Суд ЄС заблокував Угорщині допомогу на АЕС, яку будує Росія

    Австрія виграла судовий процес у Європейському Суді та отримала право заблокувати фінансування будівництва ядерної електростанції Пакш-2 в Угорщині, яку будує російський Росатом. Єврокомісія планувала надати фінансову допомогу для цього проєкту, але Австрія стверджувала, що це порушує конкурентні правила ЄС. Суд визнав недійсним рішення Єврокомісії і скасував попереднє рішення, яке дозволяло продовжити будівництво. Австрія вважає, що державна допомога для цього проєкту є незаконною, і наголосила на потребі дотримання рівних умов серед учасників ЄС. Угорщина планує розширити АЕС Пакш-2 з новими реакторами російського виробництва, але цей процес викликає суперечки між країнами Європи та залишається питанням геополітичних відносин.

  • Хаб допомоги Україні: в Румунії з’явиться найбільша база НАТО в Європі

    Хаб допомоги Україні: в Румунії з’явиться найбільша база НАТО в Європі

    Кількість військових НАТО на базі Михаїл Коґелнічану в Румунії планують збільшити. Цей військовий об’єкт стане хабом для поставок озброєнь в Україну, повідомляє румунський телеканал Digi24.
    Військова база в румунському місті Констанца може перетворитися на головний стратегічний об’єкт НАТО в Європі. Зокрема, раніше повідомлялося, що база прийме 10 тисяч солдатів. Проте джерела телеканалу зазначають, що додатково тут можуть тимчасово розміститися ще 10 тисяч військових.
    База стане одним із ключових хабів для підтримки України: тут зберігатимуться ракети, боєприпаси та бронетехніка для ЗСУ.
    Об’єкт стане важливим елементом логістики НАТО для допомоги українській армії.
    Проєкт Михаїл Коґелнічану вважається одним із найдорожчих для армії Румунії. Зокрема, на його модернізацію планується витратити 2,5 млрд євро.
    Влада Румунії має надію одержати близько 400 млн євро з фондів Єврокомісії.
    За планом, ця база до 2040 року стане найбільшою в Європі, перевершивши навіть німецьку базу Рамштайн.
    Раніше ЗМІ повідомили, що європейські країни закликали президента США Дональда Трампа розгорнути винищувачі F-35 на базах в Румунії в рамках гарантій безпеки для завершення війни в Україні.
    Румунія готова допомогти з авіапідтримкою України

  • В Україні анонсували побудову першого водневого трубопроводу

    В Україні анонсували побудову першого водневого трубопроводу

    Оператор ГТС України планує побудувати перший об’єкт водневої трубопровідної інфраструктури в країні. Про це мовиться на сайті ОГТСУ.
    “Нашою довгостроковою амбіцією є створення мережі транспортування водню загальнонаціонального масштабу.
    Товариство враховує при цьому безпекові фактори і комерційні міркування – пріоритетним є запит на доступ до розвиненого ринку ЄС”, – пояснив начальник управління стратегії ОГТСУ Олександр Гайдін.
    Найімовірніше першим таким об’єктом стане один з міжнародних конекторів, з подальшим розгортанням по трасі Центральноєвропейського водневого коридору через Карпатські гори до вузлової точки з’єднання багатьох магістральних газопроводів на заході України.
    Представники ГТСУ зазначають, що це стане “воротами” для експорту українського водню до районів підвищеного попиту в ЄС.

  • Росія на кордоні з НАТО будує величезний військовий об’єкт – ЗМІ

    Росія на кордоні з НАТО будує величезний військовий об’єкт – ЗМІ

    Масштабне будівництво військового об’єкту зафіксовано в Калінінградській області Росії всього лишень за 25 кілометрів від кордону з НАТО. Розслідувальна платформа Tochnyi з’ясувала, що йдеться про створення великого кільцевого антенного комплексу у районі міста Черняхівська, повідомляє німецький таблоїд Bild.
    За даними супутникових знімків, роботи розпочалися в березні 2023 року. За цей час на місці майбутнього об’єкту розчистили ліс, встановили паркан, проклали дороги та підготували майданчики для спорудження споруд.
    На кадрах з космосу помітні котловани під антенні щогли, а також не менше шести концентричних кілець, які мають стати частиною великої конструкції.
    Розслідувачі припускають варіант будівництва кільцевої антеної решітки – системи, призначеної для військової радіотехнічної розвідки та зв’язку. Діаметр комплексу може сягати 1,6 кілометра, що значно перевищує розміри стандартних об’єктів цього типу.
    Після завершення робіт установка зможе перехоплювати радіозв’язок НАТО на території Східної Європи та країн Балтії, а також забезпечувати більш стійкий зв’язок із російськими підводними човнами у Балтійському морі та північній Атлантиці.
    За оцінкою Tochnyi, це будівництво може стати одним із найбільших проектів Росії у сфері радіорозвідки за останні десятиліття.
    Раніше в Росії заявляли, що війна в Україні не закінчиться, поки НАТО не прибере свою військову присутність в країнах Балтійського регіону.
    ЗМІ підрахували, скільки коштуватиме світові війна РФ з НАТО

  • Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будуть криголам

    Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будуть криголам

    Фінляндські корабельні почали працювати над створенням нового криголам для Канади, що матиме назву Polar Max. В майбутньому вони мають посилить оборону Арктики. Про це повідомило агентство АР.
    Росія має значно більше криголамів, ніж США та Канада, тоді ж як зміни клімату роблять віддалену, але стратегічно важливу Арктику доступнішою.
    Програма Icebreaker Collaboration Effort (ICE Pact) покликана використати передові технології та досвід Фінляндії у суднобудуванні, щоб допомогти США та Канаді задовольнити попит на нові криголами.
    Міністр Канади з питань оборонних закупівель Стівен Фур заявив: країна інтегрує берегову охорону у військову сферу, і що інвестиції в Арктику мають вирішальне значення для майбутнього.
    Корпус судна буде побудований на верфі в Гельсінкі, а потім перевезений до Канади, де його планують добудувати у місті Леві, провінція Квебек, до 2030 року.
    Як відомо, в березні російський диктатор Володимир Путін заявляв, що Росія захищатиме свої інтереси в Арктиціі посилатиме туди своїх військових.
    Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці

  • Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будують криголам

    Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будують криголам

    Фінляндські корабельні почали працювати над створенням нового криголам для Канади, що матиме назву Polar Max. В майбутньому вони мають посилить оборону Арктики. Про це повідомило агентство АР.
    Росія має значно більше криголамів, ніж США та Канада, тоді ж як зміни клімату роблять віддалену, але стратегічно важливу Арктику доступнішою.
    Програма Icebreaker Collaboration Effort (ICE Pact) має використати передові технології та досвід Фінляндії у суднобудуванні, щоб допомогти США та Канаді задовольнити попит на нові криголами.
    Міністр Канади з питань оборонних закупівель Стівен Фур заявив: країна інтегрує берегову охорону у військову сферу, і що інвестиції в Арктику мають вирішальне значення для майбутнього.
    Корпус судна буде побудований на верфі в Гельсінкі, а потім перевезений до Канади, де його планують добудувати у місті Леві, провінція Квебек, до 2030 року.
    Як відомо, в березні російський диктатор Володимир Путін заявляв, що Росія захищатиме свої інтереси в Арктиціі посилатиме туди своїх військових.
    Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці

  • Викрито схему відмивання 160 млн на будівництві Подільського мосту

    Викрито схему відмивання 160 млн на будівництві Подільського мосту

    У Києві двох керівників компаній підозрюють у відмиванні понад 160 млн грн, отриманих на будівництві Подільського мосту. Про це повідомляє Офіс генпрокурора у понеділок, 18 серпня.
    За даними слідства, у січні 2023 року на рахунки низки компаній надійшло понад 160 млн грн від підприємства-субпідрядника будівництва Подільського мостового переходу через Дніпро в Києві.
    Кошти перераховувалися начебто як оплата за будівельні роботи з підсилення ґрунтів під опорами мосту та ліквідації намивань піску, котрі фактично не виконувались.
    Розслідування встановило, що компанії-отримувачі не здійснювали реальної господарської діяльності та використовувалися виключно для маскування незаконного походження коштів і подальшого їх виведення.
    Директорам повідомили про підозру.
    Санкція інкримінованої статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до 12 років з конфіскацією майна.