СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Брюссель

  • Саміт: ЄС готовий зробити внесок у гарантії Києву

    Саміт: ЄС готовий зробити внесок у гарантії Києву

    У висновках, ухвалених за результатами засідання Європейської ради, зазначається, що ЄС та його держави-члени готові надавати надійні та достовірні гарантії безпеки для України, зокрема через Коаліцію охочих у співпраці зі Сполученими Штатами. Про це у п’ятницю, 19 грудня, повідомляє Інтерфакс.

    Ця допомога включатиме підтримку України у стримуванні агресії та забезпеченні її здатності ефективно оборонятися.

    “ЄС та держави-члени готові зробити свій внесок у надійні та достовірні гарантії безпеки для України, зокрема через Коаліцію охочих та у співпраці зі Сполученими Штатами. Це включатиме підтримку здатності України стримувати агресію та ефективно захищатися. Внесок Європейського Союзу та держав-членів базуватиметься на їхніх відповідних компетенціях та можливостях і відповідатиме міжнародному праву”, – йдеться у висновках, ухвалених за результатами засідання Європейської ради.

    Учасники саміту також акцентували на необхідності забезпечення України бюджетними та військовими ресурсами, які дозволять їй продовжувати використання свого права на самооборону, протидію російській агресії та її стримування в довгостроковій перспективі.

    “Згадуючи зобов’язання від жовтня 2025 року щодо задоволення нагальних фінансових потреб України на 2026-2027 роки, зокрема щодо її військових та оборонних зусиль, Європейська рада підбила підсумки поточної роботи з виконання цього зобов’язання. Відповідно до попередніх висновків Європейської ради, в яких підкреслюється, що, з урахуванням законодавства ЄС, активи Росії повинні залишатися знерухомленими, доки Росія не припинить свою агресивну війну проти України та не компенсує їй збитки, завдані її війною, ЄС, враховуючи безпрецедентну ситуацію, на підставі статті 122 ДФЄС ухвалив виняткові, тимчасові та належним чином обґрунтовані надзвичайні заходи, що знерухомлюють такі активи на більш стійкій основі”, – підтвердили раніше ухвалене рішення лідери ЄС.

    Нагадаємо, Європейський Союз ухвалив рішення надати Україні фінансову допомогу в розмірі 90 мільярдів євро на період 2026-2027 років. Про це у п’ятницю, 19 грудня, повідомив президент Європейської ради Антоніу Кошта.

    Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв, що в питанні надання Україні фінансової підтримки з боку заморожених російських активів серед країн ЄС відбувся “переломний момент”.

  • В ЄС домовилися виділити Україні €90 млрд – Кошта

    В ЄС домовилися виділити Україні €90 млрд – Кошта

    Європейський Союз ухвалив рішення надати Україні фінансову допомогу в розмірі 90 мільярдів євро на період 2026-2027 років. Про це у п’ятницю, 19 грудня, президент Європейської ради Антоніу Кошта повідомив у себе в соцмережі Х.

    Він зазначив, що країни-учасниці саміту досягли згоди й виконали взяті на себе зобов’язання.

    “Ми домовилися. Рішення про надання Україні підтримки в розмірі 90 млрд євро на 2026-2027 роки ухвалено. Ми взяли на себе зобов’язання і виконали їх”, – написав він.

    Пізніше президент Європейської ради Антоніу Кошта по завершенню саміту пояснив, що Україна отримає позику, підкріплену бюджетом ЄС, в розмірі 90 млрд євро на 2026-2027 роки, яку вона погасить тільки після сплати Росією репарацій.

    “У жовтні ми вирішили, що Європейський Союз покриє нагальні фінансові потреби України на 2026 та 2027 роки. Минулого тижня ми вирішили, що Росія не поверне свої активи, доки Москва не припинить свою агресію. Сьогодні ми схвалили рішення про надання Україні 90 млрд євро на наступні два роки. У терміновому порядку ми надамо позику, підкріплену бюджетом Європейського Союзу. Це задовольнить нагальні фінансові потреби України, і Україна погасить цю позику лише після того, як Росія сплатить репарації. Союз залишає за собою право використовувати заблоковані активи для погашення цієї позики”.

    За його словами, лідери надали Комісії мандат продовжити роботу над репараційним кредитом на основі іммобілізованих російських активів. “Крім того, ми погодилися продовжити наші санкції проти Росії. Наша мета – не продовжувати війну. Фактично, сьогоднішні рішення є вирішальним внеском у досягнення справедливого та міцного миру в Україні. Тому що єдиний спосіб залучити Росію до столу переговорів – це зміцнити Україну. Сьогоднішні рішення забезпечать Україну необхідними засобами для самозахисту та підтримки українського народу”, – наголосив президент Європейської ради.

    Нагадаємо, що підтримка України була ключовою темою обговорень на саміті ЄС. Йдеться про репараційний кредит за рахунок заморожених активів РФ. Однак раніше в ЗМІ була інформація, що в ЕС не змогли домовитися щодо активів РФ.

    Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв, що в питанні надання Україні фінансової підтримки з боку заморожених російських активів серед країн ЄС відбувся “переломний момент”.

  • В ЄС відклали розгляд репараційного кредиту Україні

    В ЄС відклали розгляд репараційного кредиту Україні

    18 грудня лідери Європейського Союзу не змогли досягти консенсусу щодо використання заморожених російських активів для фінансової підтримки України. Переговори з приводу надання кредиту Україні на саміті в Брюсселі продовжаться наступного дня.

    Як повідомляє Politico, найбільш складним пунктом у тексті є вимога до країн ЄС надати Бельгії “повну та необмежену солідарність і розподіл ризиків” після створення фінансового механізму. Такий крок має послабити занепокоєність Брюсселя щодо можливих юридичних та фінансових наслідків у разі спроб Росії повернути заморожені активи. Проте формулювання цих гарантій досі в процесі обговорень.

    Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер неодноразово наполягав на чітких та необмежених фінансових запевненнях. Однак чимало інших країн ЄС вважають цей підхід надто ризикованим, порівнюючи його з “бланшовим чеком”.

    Паралельно з обговореннями щодо російських активів лідери також розмірковують над варіантом випуску спільного боргу ЄС для допомоги Україні, який називають “планом Б”. У новій версії проєкту висновків Ради поки що лише згадано можливість використання заморожених російських активів, але ідея спільного фінансування також залишається предметом перемовин.

    Утім, для впровадження цього варіанта потрібна одноголосна підтримка всіх членів ЄС. Це становить ризик через можливе вето з боку прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана чи голови уряду Словаччини Роберта Фіцо, які виступають проти фінансування України. Водночас у Брюсселі розглядають опцію обходу опору цих двох країн, повністю виключивши їх зі схеми.

    Щоб заспокоїти побоювання Бельгії щодо ймовірної реакції Росії, обговорюється збільшення початкового резерву коштів для кредиту Україні. Раніше Єврокомісія пропонувала виплати лише після створення буфера у 50% від стартового капіталу, але в оновленому документі цей поріг піднято до 75%.

    Дипломатичні джерела повідомляють, що вимоги Бельгії щодо необмежених фінансових гарантій проти пакету допомоги Україні у розмірі 210 мільярдів євро викликають невелику симпатію. А один з них назвав цю ідею “вбивцею угоди”. В останній версії документу Європейської Ради вказано положення про “повну [і необмежену] солідарність та розподіл ризиків”, однак зазначається, що ця формулювання навряд чи залишиться без змін.

    В рамках публікації зазначено, що небагато країн погодяться використовувати свої національні бюджети як “бездонну криницю” коштів для виконання бельгійських вимог.

    Нагадаємо, Європейський Союз стоїть на порозі важливого рішення щодо того, чи використовувати заморожені російські активи для фінансування підтримки України. Цей безпрецедентний план, який спричинив зіткнення між багатьма державами-членами ЄС, що його підтримують, та Бельгією, де міститься левова частка активів. Європейські лідери мають ухвалити рішення щодо цього заходу на вирішальному саміті, запланованому на 18-19 грудня.

    Зеленський обговорив з прем’єром Бельгії заморожені активи РФ

  • Зеленський обговорив з прем’єром Бельгії заморожені активи РФ

    Зеленський обговорив з прем’єром Бельгії заморожені активи РФ

    Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером в столиці Бельгії Брюсселі. Про це повідомляє офіційне представництво голови української держави.
    Зеленський подякував бельгійській державі та всьому бельгійському народові за підтримку України від самого початку повномасштабної війни та відзначив внесок їхній в ініціативу PURL.
    “Головне питання, серед тих, які обговорили під час зустрічі, – використання заморожених російських активів на користь України.
    Володимир Зеленський зазначив, що розуміє всі застереження Бельгії, проте рішення щодо репараційного кредиту має бути ухвалене, оскільки воно є справедливим і забезпечить довгострокову передбачуваність для України”, – йдеться в повідомленні.
    Лідери двох країн говорили про координацію з Європою та США в переговорному процесі щодо досягнення достойного миру, майбутнє членство України у Євросоюзі, підтримку української енергетичної системи та відбудову.
    Володимир Зеленський також провів в Брюсселі зустріч із премʼєр-міністром Іспанії Педро Санчесом.
    Вони обговорили координацію позицій і кроків з Європою щодо переговорного процесу з командою президента США про досягнення достойного миру.
    Президент подякував Санчесу за продовження оборонної підтримки: рішення надати ракети для IRIS-T, участь у програмах PURL і SAFE. Окремо йшлося про актуальні потреби, насамперед посилення ППО.
    Глава держави також відзначив підтримку з боку Іспанії всіх санкційних пакетів Євросоюзу проти Росії. Україна очікує, що 20-й пакет передбачатиме круті заходи проти банківського сектору, тіньового флоту РФ, технологій подвійного використання, російських олігархів і пропагандистів.
    Лідери приділили окрему увагу руху України до членства у Євросоюзі.

  • Зеленський прибув з візитом у Брюссель

    Зеленський прибув з візитом у Брюссель

    Президент України Володимир Зеленський прибув до Брюсселя. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна в четвер, 18 грудня.
    “Приземлились”, – сказав журналістам радник президента з комунікацій Дмитро Литвин.
    Відомо, що сьогодні у Брюсселі почнеться засідання Європейської ради, на якому розглядатиметься питання фінансової підтримки України на 2026-2027 роки.
    Єврокомісія запропонувала два варіанти – зовнішні запозичення ЄС та репараційний кредит з основою іммобілізованих активів РФ.
    Варіант із запозиченнями вимагає ухвалення рішення всіма 27 країн-членів ЄС, що блокує Угорщина. Щодо репараційного кредиту, то для ухвалення цього рішення потрібна кваліфікована більшість. Але вирішальною буде позиція Бельгії, адже саме в цій країні в установі Euroclear зберігається основна частина заморожених російських активів. Бельгійській уряд вимагає надійних гарантій та справедливого розподілу фінансового тягаря у випадку позовів з боку РФ.
    Засідання Європейської ради розпочнеться з традиційного обміну думками з президентом Європарламенту Робертою Мецолою. Після цього до лідерів звернеться Зеленський. Далі робота лідерів ЄС продовжиться у складі 27 учасників.
    Раніше Володимир Зеленський попередив Європу щодо активів Росії. Глава Кремля Володимир Путін точно не піде на діалог, якщо Євросоюз не погодить репараційну позику для України, вважає український лідер.

  • Фіцо поскаржився на невдалий старт саміту в Брюсселі і пошкоджений літак

    Фіцо поскаржився на невдалий старт саміту в Брюсселі і пошкоджений літак

    Літак, на якому прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо прибув до Брюсселя, зазнав значних пошкоджень у місцевому аеропорту, через що став непридатним для польотів. Пошкодження було завдано транспортним засобом із трапом під час прибуття прем’єра на саміт Європейського Союзу. Про подію Фіцо повідомив на своїй сторінці у соцмережі X, зазначивши, що саміт для нього розпочався не найкращим чином.

    Фіцо вказав, що літак словацької делегації муситимуть залишити у Брюсселі через завдані пошкодження. У своїй заяві він назвав саміт “вимогливим” і відзначив невдалий початок через ситуацію з літаком, хоча деталей інциденту не оприлюднив.

    “Вимогливий саміт у Брюсселі розпочався не дуже вдало. В аеропорту транспортний засіб із трапом пошкодив наш літак настільки, що він більше не придатний до польотів, і ми мусимо залишити його тут”, – повідомив Фіцо.

    Окрім цього, словацький прем’єр розповів про вечірню зустріч із представниками країн Західних Балкан. Фіцо висловив підтримку президенту Сербії Александру Вучичу, який “навмисно не взяв участі в цьому саміті на знак протесту проти несправедливого ставлення до Сербії”, що нібито виявляють інституції ЄС.

    Фіцо назвав Сербію “однією з найбільш підготовлених країн” до вступу в ЄС, одночасно розкритикувавши політику подвійних стандартів у Європі. Він заявив, що до Сербії висувають дедалі більше вимог для вступу, тоді як Україна, яку “штовхають” до членства в ЄС, “не готова” до цього.

    “Подвійні стандарти є типовою рисою європейської політики. З одного боку, великі гравці штовхають Україну до ЄС, хоча вона абсолютно не готова до цього; з іншого боку, Сербії заважають приєднатися до Союзу, тому що вона занадто горда, впевнена в собі і суверенна”, – йдеться у дописі Фіцо.

    Роберт Фіцо раніше заявив, що не підтримає пропозицію Єврокомісії про надання Україні репараційної позики коштом заморожених російських активів, якщо ці гроші планують спрямувати на оборонні потреби.

    Нагадаємо, прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що в разі підписання запропонованого США “мирного плану” по завершенню війни в Україні, Росія вийде “абсолютним переможцем”.

  • Заморожені активи РФ. Чого боїться Бельгія

    Заморожені активи РФ. Чого боїться Бельгія

    Євросоюз запропонував перетворити російські державні активи на суму 140 млрд євро (163 млрд доларів), що зберігаються в Бельгії, на репараційний кредит для фінансової допомоги Києву наступного року. За нього активно виступає канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Але проти такого плану виступає Бельгія. Там стверджують, що такий крок у короткостроковій перспективі поставить під загрозу мирну угоду і може призвести до судових позовів з боку Росії в майбутньому.
    Глухий кут
    Росія засудила пропозицію ЄС, а один із провідних російських банкірів пригрозив Євросоюзу 50-річними судовими тяжбами, якщо ідею буде реалізовано.
    Європейська комісія має намір запропонувати способи виходу з цієї глухої ситуації, але міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево вважає, що в документі, який комісія збиралася опублікувати цієї середи, побоювання бельгійців не враховані в достатній мірі.
    Країни ЄС уже витрачають на допомогу Україні відсотки, які накопичуються на приблизно 210 млрд євро (245 млрд доларів) заморожених російських активів. Але питання, чи використовувати самі ці активи, виявилося значно складнішим.
    Страх Бельгії
    Лідери країн Євросоюзу планують винести ідею репараційного кредиту на голосування на саміті ЄС 18-19 грудня. Однак перспективи домовленості залишаються вкрай невизначеними.
    Бельгія виступає головним критиком цієї схеми, тому що більша частина заморожених ЄС активів — 185 млрд євро (216 млрд доларів) — зберігається в Euroclear, брюссельському центральному депозитарії цінних паперів.
    На думку бельгійської влади, у разі ускладнень через кредит, забезпечений замороженими активами, саме Бельгія опиниться під ударом можливих позовів з боку Росії.
    “Якщо Росія подасть на нас до суду, у неї будуть усі шанси виграти, а ми, Бельгія, не зможемо повернути ці 200 млрд євро (233 млрд доларів), бо ця сума дорівнює цілому річному федеральному бюджету країни, — заявив Максим Прево. — Для Бельгії це буде банкрутство”.
    Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер надіслав листа голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, у якому заявив, що вважає пропозицію ЄС «в корені неправильною».
    Вевер заявив, що країни ЄС мають надати Бельгії юридичну гарантію, що у разі провалу кредиту Україні або скасування санкцій проти Росії вони розділять із Бельгією фінансові ризики.
    Ситуація ускладнюється тим, що Європейський центральний банк заявив, що не зможе в такому разі надати країнам ЄС екстрену фінансову підтримку.
    Бельгійський прем’єр запропонував Євросоюзу виділити Україні 45 млрд євро (52 млрд доларів) у вигляді кредиту на наступний рік, використовуючи механізми, які можна задіяти в рамках існуючого спільного бюджету 27 країн-членів ЄС.
    Однак канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що це не найкращий вихід.
    Він заявив, що використання заморожених російських активів для підтримки України стає дедалі нагальнішим питанням і закликав лідерів ЄС об’єднатися навколо цієї ініціативи. Верховний представник ЄС з закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас погоджується з Мерцем. Вона стверджує, що репараційний кредит посилить позиції Європи у протистоянні з Москвою і підштовхне Володимира Путіна до мирних переговорів.
    Росія пообіцяла вжити відповідних заходів, якщо Євросоюз вирішить використати заморожені російські державні активи для надання кредиту Україні.

  • Шмигаль і Рютте проведуть закриту зустріч

    Шмигаль і Рютте проведуть закриту зустріч

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте має зустрітися з міністром оборони України Денисом Шмигалем 1 грудня в штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі. Про це свідчить повідомлення на офіційній сторінці Альянсу.
    “У понеділок, 1 грудня 2025 року, генеральний секретар НАТО Марк Рютте зустрінеться з міністром оборони України Денисом Шмигалем у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі”, – йдеться в повідомленні.
    Зустріч стане однією з ключових дипломатичних подій початку грудня, адже переговори відбуватимуться на тлі триваючої воєнної агресії РФ та обговорення світовою спільнотою “мирного плану” адміністрації Трампа, який, як виявилось, насправді розробляли в Кремлі.
    В межах візиту сторони планують обговорити:

  • актуальні питання оборонної підтримки України,
  • подальшу інтеграцію у євроатлантичні структури,
  • стан реалізації рішень, ухвалених країнами-членами Альянсу в межах попередніх зустрічей міністрів оборони.

    • Виступів чи пресконференцій для представників ЗМІ не заплановано, але підсумки візиту можуть стати важливим сигналом щодо подальших кроків НАТО у підтримці України.
    Офіційні фото зустрічі будуть оприлюднені на сайті НАТО після її завершення.

  • У Брюсселі оголосять звіт щодо розширення ЄС – ЗМІ

    У Брюсселі оголосять звіт щодо розширення ЄС – ЗМІ

    Єврокомісія у вівторок представить звіт про прогрес України та інших країн-кандидатів на вступ до ЄС. Про це повідомив редактор Радіо Свобода з питань Європи Рікард Йозвяк у соцмережі Х в понеділок, 3 листопада.
    За його даними, очікується, що рейтинг України буде оцінено “здебільшого позитивно”.
    “Завтра Єврокомісія опублікує свій щорічний звіт про країни-кандидати на вступ до ЄС. Рейтинги: здебільшого позитивно: Молдова, Україна, Чорногорія, Албанія; середньо: Сербія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Косово; жахливо: Грузія”, – написав він.
    У свою чергу Euronews пише, що 4 листопада в Брюсселі відбудеться саміт з питань розширення з представництвом країн на рівні лідерів, який називають “безпрецедентною подією” і “визначальним моментом” для політики розширення ЄС.
    Країни будуть представлені на рівні лідерів, також офіційно підтверджена участь президента Євроради Антоніу Кошти.
    Стверджується, що на саміті буде присутній президент України Володимир Зеленський. Водночас Європейська правда стверджує, що український лідер долучиться до події дистанційно.

  • Висота 2,25 метра стала для українського стрибуна Дорощука першою золотою

    Висота 2,25 метра стала для українського стрибуна Дорощука першою золотою

    У бельгійському місті Брюссель тривають змагання в рамках Діамантової ліги.

    Зокрема, у п’ятницю, 22 серпня, проводили змагання зі стрибків у висоту. Змагалися чоловіки.

    Україну на цьому етапі представляли Олег Дорощук та Дмитро Нікітін.

    Дорошук, як і Томас Кармой із Бельгії, а також Ромен Бекфорд із Ямайки, дійшов до висоти 2,22 м, не відстаючи від них.

    Далі спортсмени почали відсіюватися по одному.

    Висоту 2,25 м Бекфорд не взяв. Кармой використав три спроби. Дорощук узяв зазначену висоту з першого стрибка.

    Можлива золота висота 2,30 м не підкорилася жодному стрибуну. Але різниця у використаних спробах дозволила українцеві вперше у професійній кар’єрі стати переможцем етапу Діамантової ліги.

    Нікітін, який уперше брав участь у змаганнях Діамантової ліги, зміг подолати лише першу встановлену висоту – 2,14 м. Він фінішував десятим.

    Діамантова ліга. Брюссель. Стрибки у висоту (чоловіки)

    1. Олег Дорощук – 2,25 метра
    2. Томас Кармой (Бельгія) – 2,25 м
    3. Ромен Бекфорд (Ямайка) – 2,22 м
    …

    10. Дмитро Нікітін – 2,14 м

    в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp