Болгарія перейде на євро з 1 січня, попрощавшись з національною валютою левом та ставши 21-ю країною єврозони. Про це повідомляє Reuters.
Зазначається, що цьогоріч Болгарія досягнула усіх необхідних критеріїв, серед яких – показники інфляції, дефіциту бюджету, запозичень, стабільність курсу обміну валют, і з 1 січня 2026 року має стати 21-ю країни єврозони.
Окрім переходу на нову валюту, країна отримує місце у керівній раді Європейського центрального банку.
Як відомо, перехід на євро ставили за мету багато урядів Болгарії, однак думки суспільства щодо цього досі розходяться. Деякі бояться зростання цін або не хочуть втрачати лев як власну національну валюту. Бізнес, який активно торгує з іншими європейськими країнами, переважно позитивно ставиться до змін. Останнім часом бізнеси навіть почали виставляти цінники на товари з подвійною ціною – у левах та євро.
Позначка: Болгарія
-
Болгарія з 1 січня переходить на євро
-
Молдова скасує обмеження на імпорт зерна з України
Режим ліцензування імпорту зернових з України не продовжуватимуть, натомість країна повернеться до звичайного режиму імпорту. Про це повідомила міністерка сільського господарства Молдови Людмила Катлабуга, інформує Point.
Чинна законодавча база більше не дозволяє продовжувати цей захід.
“Згідно із Законом № 170, режим ліцензування імпорту зернових більше не передбачає продовження. Внаслідок цього ми перейдемо у звичайний режим”, – пояснила Катлабуга.
Водночас влада збереже суворіший механізм моніторингу зернового ринку, щоб мати можливість оперативно втрутитися у разі виникнення серйозних дисбалансів. Своєю чергою, Асоціація фермерів у прес-релізі попередила, якщо режим ліцензування імпорту зернових з України не продовжать, місцевий ринок ризикує обвалитися. -
Чотири країни ЄС прагнуть знайти альтернативи репараційній позиці Україні
Італія, Болгарія та Мальта приєдналися до закликів Бельгії до альтернатив схемі кредитування України на 210 млрд євро з використанням заморожених активів Росії. Про це повідомляє Euractiv у вівторок, 16 грудня.
У спільній декларації чотири країни заявили, що підтримують нещодавню пропозицію Європейської комісії про безстрокове заморожування суверенних фондів РФ, що зберігаються в ЄС, але застерігають, що цей крок не повинен “перешкоджати” будь-якому потенційному використанню коштів для підтримки воєнних зусиль Києва.
Країни також запропонували комісії та Раді продовжувати вивчення та обговорення альтернативних варіантів відповідно до законодавства ЄС та міжнародного права, що представляють значно менші ризики, для задоволення фінансових потреб України, на основі кредитної лінії ЄС або перехідних рішень.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер вже тривалий час закликає до альтернатив репараційній позиці, яку він засудив як “фундаментально неправильну” та стверджує, що вона створює правові та фінансові ризики.
-
Чотири країни ЄС виступили проти репараційного кредиту Києву
Італія, Болгарія та Мальта приєдналися до Бельгії, яказапропонувала шукати альтернативні схемі кредитування України замість репатріаційного кредиту за рахунок заморожених активів РФ. Про це у п’ятницю, 12 грудня повідомило Politico.
Зазначається, що ці чотири країни ЄС у спільній заяві закликали Єврокомісію та Раду ЄС відмовитись від використання заморожених російських активів для підтримки України.
Вони наполягають продовжувати вивчати альтернативні механізми, які відповідали б законодавству ЄС та міжнародному праву, мали б передбачувані параметри і мінімізували ризики. Йдеться про так званий “План Б” – випуск спільного боргу ЄС для фінансування України в наступні роки.
Разом з тим, ця ідея стикається з низкою проблем: вона може збільшити державні борги Італії та Франції і потребує одностайності серед усіх членів ЄС, що дозволяє країнам, зокрема, дружній до Кремля Угорщині, заблокувати рішення.
Видання пише, що публічна критика Бельгії, Італії, Мальти та Болгарії зменшує шанси Єврокомісії домовитися про політичну угоду на наступному саміті.
Водночас, навіть якщо до Бельгії, Болгарії, Мальти та Італії приєднаються угорська та словацька сторони, вони все одно складають меншість. Проте публічна критика цих країн зменшує шанси Єврокомісії на досягнення політичної угоди на саміті наступного тижня.
Видання нагадує, що в Італії урядова коаліція розділена через допомогу Україні: прем’єрка Джорджія Мелоні підтримує санкції проти Росії, тоді як її заступник Маттео Сальвіні займає проросійську позицію і підтримує плани США щодо завершення війни в Україні.
Як повідомлялося, 12 грудня посли Європейського Союзу погодили механізм безстрокового замороження €210 млрд російських активів у Європі, який має не допустити їхнього повернення Росії поза санкційним режимом. -
Парламент Болгарії підтримав відставку уряду
Парламент Болгарії у п’ятницю, 12 грудня, прийняв відставку уряду прем’єр-міністра країни Росена Желязкова. Таке рішення було ухвалене на тлі антиурядових протестів в країні, повідомляє видання SeeNews.
Усі 227 членів парламенту, присутніх під час голосування підтримали рішення про відставку. Три партії урядової коаліції контролювали 102 з 240 місць у парламенті.
Як повідомляло Reuters, ввечері у середу, 10 грудня, тисячі людей вийшли на мітинг у столиці Болгарії та десятках інших міст країни. Демонстрації розпочалися як невдоволення бюджетом на 2026 рік, зокрема проти запланованого підвищення податків для фінансування збільшення витрат. Крім того, громадяни Болгарії проти запланованого переходу на євро.
Близько половини болгар виступають проти введення євро, побоюючись, що це зазіхне на національний суверенітет, а роздрібні торговці скористаються переходом з національного лева на євро для підвищення цін.
Згодом протести переросли в масове обурення урядом. Протестувальники вимагали повної відставки уряду та перезапуску політичної системи. Протестувальники виступили проти уряду меншості та, як вони стверджували, його неспроможності боротися з корупцією.
11 грудня уряд Болгарії пішов у відставку на тлі масових антиурядових протестів. Прем’єр Росен Желязков прокоментував це рішення тим, що уряд не зумів пояснити своїм опонентам користь запропонованого ним проєкту бюджету.
Сербія та Болгарія готуються націоналізувати російські НПЗ -
Уряд Болгарії на тлі масових протестів подав у відставку
Уряд Болгарії під керівництвом прем’єр-міністра Росена Желязкова подав у відставку через масові антиурядові протести у країні. Желязков зазначив, що рішення прийнято на фоні вимог громадян, які виражають незадоволення правлінням. Він також наголосив на досягненнях уряду, зокрема вступі Болгарії до єврозони та підвищенні доходів громадян. Протести відбулися через незрозумілість соціальних заходів уряду та його способу влади. Парламент Болгарії також протистояв вето президента на покупку НПЗ Лукойл.
-
Сербія та Болгарія готуються націоналізувати російські НПЗ
У середу стало відомо, що нафтопереробні заводи в Балканських країнах, які потрапили під санкції, можуть змінити власників. У Сербії розглядають поправку до бюджету, яка дозволить купити НПЗ NIS. Президент Сербії Александар Вучич надав Москві ще 50 днів для пошуку нового власника NIS. Якщо покупця не знайдуть, Сербія введе власне управління на заводі. Схожа ситуація розвивається в Болгарії, де влада готується придбати активи Лукойла через Болгарський банк розвитку. Документ передбачає збільшення державних гарантій на 2 млрд євро. Російська нафтова компанія Лукойл, що потрапила під санкції США, планує продати свої закордонні активи міжнародному трейдеру Gunvor.
-
Парламент Болгарії подолав вето президента на купівлю НПЗ Лукойл
Парламент Болгарії у четвер подолав вето президента Румена Радева на закон, котрий дозволяє уряду взяти під контроль нафтопереробний завод Лукойл та продати його у разі потреби, щоб захистити актив від наближення санкцій США. Про це повідомляє Reuters.
Рішення ухвалили на тлі санкцій, запроваджених минулого місяця Міністерством фінансів США (OFAC) та Великою Британією щодо двох найбільших російських нафтових компаній – Лукойл та Роснафти, що посилює тиск на главу РФ Володимира Путіна та загрожує операціям компаній у Європі.
Минулого тижня парламент схвалив зміни, котрі дають уповноваженому урядом комерційному менеджеру повноваження контролювати роботу нафтопереробного заводу Лукойл у Болгарії після 21 листопада, коли санкції США набудуть чинності, та при необхідності продати компанію.
Президент Болгарії Румен Радев наклав вето на закон у середу, застерігаючи, що він не містить механізмів захисту від майбутніх фінансових претензій до держави. Однак парламент відхилив його заперечення 128 голосами проти 59. Як ми вже писали, російська нафтова компанія Лукойл, що тепер потрапила під санкції США, продасть свої закордонні активи міжнародному сировинному трейдеру Gunvor.
Зауважимо, що 22 жовтня США ввели санкції проти російських нафтових компаній Роснєфть і Лукойл. Санкції забороняють транзакції з підсанкційними компаніями та усіма їхніми дочірніми структурами.
Лукойл оголосив про продаж іноземних активів -
Зеленський провів розмову з президентом Болгарії
Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Болгарії Росен Желязков провели телефонну розмову, під час якої обговорили питання співпраці в енергетичній сфері. Вони узгодили кроки, які сприятимуть підвищенню енергетичної безпеки в регіоні. Обговорювалися також питання оборонної взаємодії та можливі спільні проєкти між Україною та Болгарією, зокрема щодо підвищення безпеки в Чорному морі. Зазначено, що є конкретні рішення, які будуть реалізовані, і обидва лідери домовилися, що їх команди працюватимуть над уточненням деталей співпраці.
-
У Болгарії готують продаж бургаського заводу Лукойл
У Болгарії планують ухвалити закон, який дозволить уряду взяти під контроль та продати нафтопереробний завод у Бургасі, що належить російській компанії Лукойл. Це рішення призначене для захисту заводу від американських санкцій, які спричинили руйнування бізнесу Лукойл після їх введення. Згідно з інформацією, законопроєкт передбачає можливість продажу заводу без участі чи скарги з боку Лукойл. Лідер правлячої партії ГЕРБ і колишній прем’єр-міністр Бойко Борисов заявив, що законопроєкт скоро буде внесений до парламенту. Експерти вважають, що такий крок спрямований на забезпечення енергетичної безпеки країни та запобігання кризі постачання. Нещодавно Лукойл оголосив про продаж своїх закордонних активів, включаючи можливу угоду щодо заводу у Бургасі.