Європейський Союз планує продовжити тимчасовий захист для українців до березня 2027 року через погіршену безпекову ситуацію в Україні. Рішення про це буде обговорюватися на засіданні Ради ЄС з питань юстиції та внутрішніх справ. Також в Україні планують обговорити, як Європейська комісія та держави-члени можуть допомогти українським громадянам, які хочуть повернутися, за умови безпечної ситуації. У відповідь на це, віцепрем’єр-міністр України відвідає Брюссель для переговорів з європейськими посадовцями.
Позначка: Біженці
-
Україні погодили €50 млн від Ради Європи на житло для переселенців
Україна та Банк розвитку Ради Європи (CEB) підписали кредитну угоду на суму €50 мільйонів для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Про це повідомляє The Council of Europe Development Bank.
Новий проєкт передбачає надання понад 1 100 пільгових іпотечних кредитів для родин ВПО. Умови іпотеки – фіксована ставка 3% річних, термін погашення до 30 років. Також передбачена можливість подання заявки через Дію.
Програма вже викликає значну зацікавленість: понад 35 000 родин перебувають у списку кандидатів.
У майбутньому співпраця між CEB та Україною передбачатиме окремі іпотечні програми для інших категорій постраждалих громадян, зокрема для ветеранів війни.
Це вже другий кредит CEB на підтримку житлового сектору України. Першу позику у €100 мільйонів підписали у 2024 році – вона передбачала компенсацію за зруйноване житло через житлові сертифікати. За цією програмою вже понад 7 600 українців отримали житло.
CEB також продовжить підтримувати механізм компенсації – затверджене додаткове фінансування на €100 мільйонів. -
ЄС готується до поетапного згортання захисту біженців з України – ЗМІ
Єврокомісія планує внести нову пропозицію щодо майбутнього тимчасового захисту для українців, які втекли від війни. Дія Директиви про тимчасовий захист (TPD), яка надала мільйонам біженців правовий захист в ЄС до березня 2022 року, може бути подовжена або згорнута поступово. Планується, що пропозицію представлять на початку червня, а країни-члени обговорять її на засіданні Ради ЄС 12-13 червня. Важливою стає дискусія про виход з режиму тимчасового захисту, оскільки потрібно знайти рішення для українців, які хочуть залишитися або повернутися. Розглядаються різні варіанти, включаючи звуження охоплення програми або створення нового правового механізму, який надав би тимчасове право на проживання.
-
З початку року Україну покинули ще 100 тисяч людей
З початку 2025 року Україну залишили ще 100 тисяч людей. Про це свідчать результати моніторингу основних подій в економіці України, опублікованого Міністерством економіки.
За даними Агентства ООН у справах біженців станом на 17 квітня 2025 було зафіксовано в усьому світі 6,918 млн біженців з України (6,358 млн біженців зафіксовано в Європі і 0,56 млн біженців за межами Європи).
У порівнянні з даними станом на 16 грудня 2024 року кількість біженців в Європі зросла на 104 тисячі.
Найбільше українців в таких країнах:
- Німеччина – 1,443 млн осіб,
- Польща – 999,7 тисяч,
- Чехія – 401,4 тисяч,
- Велика Британія – 254,0 тисяч,
- Іспанія – 235,7 тисяч,
- Італія – 171,0 тисяч,
- Франція – 70,1 тисяч.
Крім того, в Росії зафіксовано 1,2 млн біженців (станом на 30 червня 2022 року), в Білорусі – 44 тисяч біженців (станом на 31 березня 2025 року). На основі опитування Агентством ООН у справах біженців в окремих країнах Європи в період між жовтнем 2024 року та квітнем 2025 року (6471 інтерв’ю, 99% респондентів громадяни України, серед них 77% жінок, середній вік респондентів – 44 роки) була отримана така інформація щодо опитуваних мігрантів:
- віком 18-59 років – 36% жінок, 17% чоловіків;
- найбільша кількість виїхала в І та ІІ кварталах 2022 року (28% та 14% відповідно);
- до виїзду з України – 52% працевлаштованих, працевлаштовані в країні перебування – 42%;
- до виїзду з України – 5% безробітних, безробітні в країні перебування – 16%.
Нагадаємо, демографічна криза в Україні загострилася під час повномасштабного вторгнння Росії. Війна призвела до різкого скорочення чисельності молоді. Новий стимул: українцям за повернення додому в ЄС заплатять значні кошти
-
Демографічна криза в Україні: чи можливо її подолати
Україна стикається зі скороченням населення і погіршенням демографічної ситуації. За останні роки населення зменшилося на 10 мільйонів людей, що становить приблизно чверть від загальної кількості. Однією з головних причин є низька народжуваність, що призводить до старіння населення та масштабної трудової міграції. Прогнозується подальше скорочення населення до 28,9 мільйона на 2041 рік і до 25,2 мільйона на 2051-й. Експерти розглядають різні шляхи вирішення проблеми, такі як підвищення допомоги молодим сім’ям, створення умов для матерів з дітьми, а також запровадження нових програм підтримки сімей. Проте деякі експерти висловлюють сумніви щодо можливості вибратися з демографічної кризи. Президент Володимир Зеленський вважає, що народжуваність зросте лише у безпечній країні, а не лише за рахунок фінансових заохочень.
-
У Трампа планують витратити $250 млн на повернення біженців – ЗМІ
Адміністрація президента США Дональда Трампа планує використати до $250 млн, призначених на іноземну допомогу, для фінансування добровільного повернення біженців з різних країн, включаючи Україну. Ця інформація була опублікована газетою The Washington Post на підставі відповідних документів. Зазначається, що плани використання цих коштів для повернення мігрантів були розроблені адміністрацією Трампа після того, як минула адміністрація під керівництвом Джо Байдена надала українцям і гаїтянам тимчасовий захист у США. Попередні адміністрації також підтримували добровільне повернення мігрантів, але плани Трампа відрізняються тим, що охоплюють людей, які втекли з небезпечних місць у світі, і не враховують думку Міжнародної організації з міграції. Зазначено, що програма також може стосуватися афганців та інших національностей, хоча документи, які це підтверджують, вже вважаються застарілими.
-
В ЄС зменшилася кількість біженців на 23% – Eurostat
У лютому 2025 року в країнах Європейського Союзу зменшилася кількість заявок на отримання притулку в порівнянні з попереднім роком. За даними Eurostat, було подано 59 085 заявок, що на 23% менше, ніж у лютому 2024 року. Найбільше заявок на притулок подали громадяни Венесуели, а також афганці та сирійці. Іспанія та Німеччина стали лідерами за кількістю поданих заявок. Також зазначено, що більшість нових заявок були подані в Іспанії, Німеччині, Франції та Італії. У лютому також було зафіксовано 1 720 неповнолітніх без супроводу, які шукають притулок в ЄС, більшість з них у Німеччині, Іспанії та Греції.
-
Єврокомісія спрогнозувала, скільки біженців повернеться в Україну
За прогнозом Єврокомісії, в Україні наразі ще не спостерігається ознак міцного миру, але вже цього року почнеться поступове повернення біженців. У січні 2025 року кількість одержувачів тимчасового захисту в ЄС становила близько 4,3 мільйона осіб. Протягом 2025 року ця кількість залишиться стабільною, але до кінця 2026 року може зменшитися до 3,8 мільйона. Економічні наслідки війни Росії проти України залишаються невизначеними, і вони в значній мірі залежать від подальшого розвитку подій. Єврокомісія вважає, що міцна мирна угода між Україною та ЄС залишається недосяжною.
-
Кількість українців із захистом в ЄС зменшилась
На початок квітня в країнах Європейського Союзу статус тимчасового захисту мали понад 4,26 мільйона українців, які покинули Україну через вторгнення Росії. Це на 45,4 тисячі менше, ніж у лютому. Найбільше людей з таким статусом проживають в Німеччині, Польщі та Чехії. Загалом кількість осіб з тимчасовим захистом в ЄС зменшилася на 1,1%, оскільки деякі статуси закінчилися у березні. Проте в 18 країнах кількість отримувачів зросла, найбільше в Німеччині, Польщі та Іспанії. Більшість людей зі статусом тимчасового захисту – громадяни України, серед них багато жінок та дітей.
-
Новий стимул: українцям за повернення додому в ЄС заплатять значні кошти
Міграцію візьмуть під контроль Передусім йдеться про тих українців, які не змогли інтегруватися в життя країни перебування, досі не мають роботи і не в змозі самостійно оплачувати житло. Отримавши десятки тисяч євро безповоротної допомоги, ці люди в Україні зможуть придбати будинок чи квартиру, а може – авто, або ж розпочати власний бізнес.
Однією з перших країн, яка має намір матеріально простимулювати повернення українців на батьківщину, є Швеція.
Прем’єр-міністр цієї країни Ульф Крістерссон в інтерв’ю Euronews заявив, що існує абсолютна необхідність взяти міграцію під контроль, тому буде збільшено гранти на повернення мігрантів з 900 до 32 тис. євро.
Нині цей грант складає 900 євро на одну дорослу людину. Але така ініціатива поки що не стала популярною. Як повідомило Шведське міграційне агентство, у 2023 році була схвалена лише одна із 70 заявок.
Для того, щоб переламати цю тенденцію, нова пропозиція уряду збільшить суму до 32 тис. євро, що на 3400% більше.
Взагалі-то програма фінансових стимулів для добровільного повернення існує вже кілька десятиліть, але, як заявив Крістерссон, тепер він надихається прикладом Данії, яка встановила цільову групу в 22 тис. осіб. “Ми в основному копіюємо данську модель і значно збільшуємо цю суму, щоб полегшити життя тим, хто розуміє, що хотів би повернутися до своєї країни, але з різних причин не відчуває, що може знайти собі зручне життя в Швеції”, – сказав він. Прем’єр визнав, що такий підхід може не сподобається багатьом, але наголосив на основній проблемі. “Я не думаю, що цей метод спрацює для багатьох людей, але в нас дійсно є проблема з інтеграцією, і якщо люди, які мають законне право залишатися в Швеції, по суті, не інтегруються, по суті, не цінують шведський спосіб життя, то принаймні вони могли б подумати про повернення в країну свого походження”, – сказав він і додав, що ця пропозиція набуде чинності 1 січня 2026 року. Крістерссон також рішуче підтримав політику регульованої міграції, зокрема, Міграційний пакт ЄС, і підкреслив, що ті особи, які отримали відмову в наданні притулку, не повинні залишатися в Європі. “Зараз у нас близько 80% тих, хто має негативне рішення щодо надання притулку, проте вони залишаються в Європі. Це просто неприйнятно у Швеції. Ми впоралися з цим, я думаю, у нас зараз близько 20% залишаються, хоча вони не повинні залишатися тими, хто має негативне рішення. Тому абсолютно необхідно взяти міграцію під контроль”, – сказав політик. На його думку, зараз погляди щодо міграції по всій Європі різко змінюються, що може полегшити ухвалення відповідних політичних рішень. Наприклад, Європейська комісія нещодавно запропонувала заходи, які зроблять репатріацію нелегальних мігрантів ефективнішою. Хаби єдності За даними Євростату, станом на 31 січня 2025 року в Європейському Союзі тимчасовий захист мали майже 4,3 млн українців, які виїхали з України через російське вторгнення.
Найбільше українських біженців прийняли Німеччина (понад мільйон 170 тис.), Польща (більше ніж 990 тис.) та Чехія (майже 395 тис.).
Порівняно з кінцем грудня 2024 року, у січні 2025-го загальна кількість тих, хто перебуває під тимчасовим захистом, зросла на 25 530 осіб (+0,6%): найбільше – в Німеччині (+8 800; +0,8%), Чехії (+6 360; +1,6%) та Іспанії (+3 050; +1,3%).
Водночас у деяких країнах кількість біженців зменшилася: у Данії (-2 245; -6,1%), Франції (-660; -1,1%), Австрії (-420; -0,5%) та Литві (-155; -0,3%).
Майже половину (44,8%) серед українських біженців становлять дорослі жінки, діти – 31,8% та дорослі чоловіки – 23,4%.
Програму тимчасового захисту в ЄС запровадили 4 березня 2022 року, коли українці масово почали виїжджати за кордон через російську війну. У червні 2024 року Європейська Рада вирішила продовжити цей статус – до 4 березня 2026 року.
Тим часом Україна вживає заходів для повернення своїх громадян додому, і в тих країнах, де тимчасово проживають українці, почали відкривати хаби національної єдності для того, щоб підтримувати зв’язок з українцями, які перебувають за кордоном. “Хаби національної єдності відкривалися і будуть відкриватися в багатьох країнах, де є велика присутність українських громадян. Ми відкриваємо в Німеччині, в Іспанії, в Польщі, в Чехії. Ми обговорюємо питання відкриття в Великій Британії. Важливо підкреслити, що ми дуже віримо, що після закінчення гарячої стадії війни українцям буде можливість повернутися до України. І ви знаєте, що є різні причини, чому їхали люди за кордоном. Є розділення сімей, є там, де абсолютно чоловіки героїчні, залишилися захищати державу. Жінки з дітьми поїхали. Війна – це трагедія, яка і розділяла сім’ї, і яка залишала без домівок, без життя дітей, без дитинства”, – зазначив президент України Володимир Зеленський на брифінгу під час візиту в Чехію, де мають відкрити один з таких хабів. Завдання цих хабів – встановлення зв’язку з українцями за кордоном, юридична допомога їм та підтримка в поверненні на батьківщину. Окрім того, нове Міністерство національної єдності має створити нову програму, якаповинна сприяти поверненню українців з-за кордону.
Як зазначив віце-прем’єр-міністр – міністр національної єдності Олексій Чернишов, українська діаспора разом з трудовими та вимушеними мігрантами нині є найбільшою у світі. За оцінками Всесвітнього конгресу українців, нині не менше 25 млн українців та їх нащадків живуть за межами України. Вимушені мігранти, які втекли від війни, стали вже п’ятою зафіксованою хвилею масової міграції.
Він нагадує, що в 1991 році населення України становило 52 млн осіб. У 2013-му, напередодні російського вторгнення, кількість населення оцінювали в близько 45 млн осіб. Нині в Україні проживає, за різними оцінками, від 32 до 34 млн, тобто за останні 10 років з очевидних та неочевидних причин країна втратила понад 10 млн людей.
Чернишов вважає, що при збереженні цих тенденцій може справдитися тривожний прогноз ООН: до 2050 року кількість українців в Україні зменшиться до 25 млн, а до 2100 року – до 15 млн, а населення планети становитиме у цей час близько 13 млрд (на кінець квітня 2025-го на Землі налічувалося 8,219 мільярда осіб).
На його думку, така кількість людей фізично не зможе забезпечити безпеку, захист кордонів та економічний добробут такої великої країни, як Україна.
Галина Гірак