Позначка: Біженці

  • Погані новини для РФ. Зеленський у Польщі

    Погані новини для РФ. Зеленський у Польщі

    Володимир Зеленський відвідав Польщу з офіційним візитом. В його рамках відбулася перша зустріч лідерів двох держав з моменту вступу Кароля Навроцького на посаду президента Польщі 6 серпня цього року. Вона відбулася на тлі деякого охолодження у відносинах Варшави та Києва через розбіжності з питань історичної пам’яті, підтримки українських біженців та особливостей митного регулювання сільськогосподарської продукції.
    Так, у листопаді Навроцький заявив, що підписав закон про допомогу громадянам України, які втекли від війни, востаннє, надалі до них ставитимуться як до інших нацменшин.
    Питання безпеки
    Навроцький заявив, що не виключає можливості вирішення питання про передачу Україні бойових літаків МіГ-29. Для Києва такі поставки дозволили б одразу відправляти екіпажі винищувачів у бій. Зараз, щоб використовувати західні зразки техніки, українським пілотам доводиться витрачати місяці на додаткове навчання.
    Зеленський заявив, що Росія зацікавлена у сварках між Польщею та Україною, але без незалежної України Москва прийде за Польщею.
    “Без незалежності нашої держави Москва неминуче прийде сюди, далі в Європу. Без нашої незалежності Москва неминуче прийде за Польщею. І тому важливо, щоб були ми. Важливо, щоб були ви. Важливо, щоб були Україна і Польща, і важливо, щоб ми були разом”, – сказав він.
    Він запросив Навроцького в Україну, зазначивши, що це “важливо для наших суспільств”.
    “Україна захищає себе і собою Європу. І найбільшу ціну ми заплатили – це життя наших людей”, – сказав український президент, підкресливши, що Україна вдячна Польщі за підтримку.
    “Візит пана Володимира Зеленського до Варшави є доброю інформацією для Польщі, для Варшави і Києва та всього нашого регіону, але поганою новиною для Російської Федерації, бо слугує доказом того, що у стратегічних питаннях, у питаннях безпеки Польща, Україна, країни регіону разом”, – сказав Навроцький.
    Він заявив, що поділяє з Зеленським спільне бачення Росії як неоімперської пострадянської держави, що загрожує Європі.
    Біженці
    Навроцький прокоментував своє ставлення до українських біженців і до їх внеску в польську економіку.
    Навроцького запитали, як він оцінює той факт, що українські мігранти сплатили до польського бюджету податків на суму понад 15 млрд злотих, а загалом внесок в економіку країни становив 2,7 відсотка від ВВП.
    На це він відповів, що “дуже радий, що українці, які прибули до Польщі, знайшли тут свій дім”.
    “Ми як держава дбаємо про всі меншини. Одні розвиваються більш динамічно, інші – менш, додаючи до польського ВВП конкретні суми”, – сказав президент Польщі.
    Щодо наведених даних Навроцький відзначив, що вони показують, наскільки добре українці почуваються у Польщі.
    “У нас така система захисту меншин, яка дозволяє їм розвиватися. Це є доказом відкритості Польщі, яка з 2022 року прийняла понад мільйон українців”, – додав він.
    Історичні питання
    Навроцький вважає, що врегулювання питання ексгумацій жертв Волинської трагедії здатне вибити у Росії аргумент у її спробі посварити Україну і Польщу.
    Президент Польщі сказав, що під час розмови з Зеленським йшлося про конкретні 26 запитів Інституту національної пам’яті на ексгумаційні роботи на території України.
    За його словами, у спільних інтересах України і Польщі знаходиться спільне поховання жертв Волинської трагедії.
    “Це випливає з християнських цінностей, які також об’єднують Польщу і Україну”, – сказав він.
    Водночас Навроцький додав, що для РФ інструменталізація історії, минулого, брехня про минуле – це один із фундаментів її імперіалістичної поведінки.
    “Ми з президентом Зеленським усвідомлюємо, що, вирішуючи це питання, реалізуючи 26 запитів, ми вибиваємо у Російської Федерації аргумент і спробу розділити нас і дезінформувати”, – сказав Навроцький.
    “Я вірю, що наша сьогоднішня зустріч вирішить це питання”, – додав він.
    Зеленський, у свою чергу, підтвердив, що Україна поважає історичну пам’ять Польщі, а також очікує взаємної поваги до своєї.
    “Очікуємо працювати разом, щоб зв’язки між Україною і Польщею давали силу, щоб давали розвиток наших народів. Кожна з жертв заслуговує належного християнського шанування”, – підкреслив український президент.
    Зеленський також акцентував, що Україна підтримуватиме трек роботи інститутів національної пам’яті країн.

  • В Польщі українських біженців “виганяють” з державного житла – ЗМІ

    В Польщі українських біженців “виганяють” з державного житла – ЗМІ

    Кількість українців, які проживають у субсидованому державою житлі в Польщі, різко скоротилася . Про це повідомляє польська газета Rzeczpospolita.
    Торік в Польщі налічувався 1071 центр колективного розміщення. Там проживало близько 22,4 тис. українських біженців. Проте з листопада поточного року чисельність українців скоротилася майже вдвоє.
    У Малопольському воєводстві в грудні 2024 року число українських біженців скоротилась з 7092 до 4146 осіб.
    У Сілезькому воєводстві чисельність біженців з України скоротилась з 3135 до 1672 осіб.
    З державної скарбниці за півтора роки було витрачено на субсидування житла для українських біженців понад мільярд злотих, що становить близько 30 млн доларів, свідчать дані польського уряду.
    На додачу до цього, з 1 листопада в Польщі змінилися правила розселення біженців з України.
    Тепер польська держава припинила співфінансування проживання в центрах колективного розселення українців, які проживають у Польщі протягом року або довше. Для українських біженців скасували так зване “гуманітарне звільнення” – податкові та митні пільги, а також адміністративні спрощення для надання гуманітарної допомоги.
    Ті ж українці, які одержують польські виплати, згідно з новими правилами мають сплачувати 15 злотих на день за проживання.
    Як ми вже писали, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відреагував на інцидент у польській Познані, де двоє чоловіків напали на пару в трамваї через те, що вони розмовляли українською мовою.
    Навроцький засумнівався у “відкритості” України

  • Зеленський обговорив з президентом Німеччини питання завершення війни

    Зеленський обговорив з президентом Німеччини питання завершення війни

    Президент України Володимир Зеленський провів зустріч зі своїм німецьким колегою Франком-Вальтером Штайнмаєром віч-на-віч і в розширеному складі в палаці Бельвю, резиденції Федерального президента Німеччини. Про це йдеться в публікації прес-служби голови української держави.
    Глава держави подякував за підтримку, яку Німеччина надає Україні й українцям від самого початку повномасштабної російської агресії, та за лідерство ФРН у захисті тисяч людей завдяки посиленню української ППО.
    Зеленський розповів про координацію з партнерами у США та Європі для наближення достойного і гарантованого миру й відзначив особисті зусилля Федерального канцлера Німеччини Фрідріха Мерца.
    Президенти обговорили напрацювання рамкового документа щодо закінчення війни та зміст окремих пунктів.
    Сторони мають однакову позицію: важливо забезпечити суверенітет, територіальну цілісність і захист національних інтересів України.
    Окрема увага була приділена гарантіям безпеки, що мають запобігти будь-яким проявам російської агресії в майбутньому.

  • Українські біженці під ризиком депортації з Ізраїлю – ЗМІ

    Українські біженці під ризиком депортації з Ізраїлю – ЗМІ

    Ізраїль відкладає рішення про продовження статусу захисту переселенцям з України, наданого після повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році. Про це повідомляє Haaretz.
    Через відсутність міністра внутрішніх справ повноваження з цього питання перейшли до прем’єр-міністра країни Беньяміна Нетаньягу.
    Українські біженці, багато з яких прибули до Ізраїлю без легального статусу, отримали тимчасові дозволи на проживання та роботу зі щорічним продовженням. Термін дії таких дозволів закінчується наступного місяця.
    Правозахисні організації та міжнародні структури, включно з Агентством ООН у справах біженців, закликають Ізраїль продовжити дію захисту. Вони зазначають, що багато українців не можуть повернутися додому, водночас невизначеність із продовженням документів заважає їм працювати.
    Представники влади Ізраїлю повідомили, що питання перебуває на розгляді, а рішення мають ухвалити найближчим часом.
    Раніше стало відомо, що Нідерланди планують закрити центри житлового розміщення для українських біженців. Міністр житлового господарства Мона Кейзер вже заявила, що хоче здійснити це якомога швидше.
    Українські біженці в Шотландії можуть залишитися без житла

  • Тисячам українських біженців загрожує депортація з Ізраїлю – ЗМІ

    Тисячам українських біженців загрожує депортація з Ізраїлю – ЗМІ

    Тисячі українських біженців в Ізраїлі загрожує депортація вже до кінця 2025 року. Про це заявило місцеве видання Haaretz.
    Сьгодні статус групового захисту, який дозволяв українцям легально жити і працювати в Ізраїлі з 2022 року, підходить до завершення. Рішення про його продовження й досі не ухвалене.
    У разі коли ізраїльська влада не підтвердить продовження статусу, десятки тисяч українців опиняться поза законом, що загрожує для них висленням з країни.
    Правозахисники та представники української громади висловили занепокоєння через затримку рішень і закликають ізраїльську владу невідкладно врегулювати ситуацію.
    Спостерігачі попереджають, що без оперативного втручання ситуація може швидко загостритися, особливо напередодні святкового періоду та зимових холодів.
    Нині невідомо, коли саме ізраїльська влада ухвалить остаточне рішення щодо продовження групового захисту для українців.

  • У Польщі заявили про значне зростання кількість молодих українців

    У Польщі заявили про значне зростання кількість молодих українців

    У період з 26 серпня по 10 листопада понад 49,7 тис. громадян України подали заявки на отримання захисного статусу в Польщі, пов’язаного з номером PESEL. Це стосується військових біженців з України, які отримали цей статус з березня 2022 року. Якщо особа виїжджає з Польщі на більше, ніж 30 днів, вона втрачає цей статус, але може повернутися та подати заявку знову. Загалом, понад 2 мільйони українців подали заявки на цей статус, а станом на 12 листопада 964,4 тис. осіб мають активний статус UKR в Польщі. Зміни у законодавстві України дозволили чоловікам віком 18-22 років легально виїжджати з країни, що призвело до збільшення частки чоловіків, які подали заявки на легалізацію перебування в Польщі. За даними прикордонної служби, з кінця серпня по листопад в Польщу в’їхало понад 121 тис. чоловіків віком 18-22 роки.

  • Нідерланди переглянуть заходи захисту українських біженців

    Нідерланди переглянуть заходи захисту українських біженців

    У Нідерландах планують закрити центри для українських біженців і надати їм трирічні дозволи на проживання після закінчення спеціальних заходів захисту ЄС у 2027 році. Однак українці самі мають будуть оплачувати витрати на житло та медичне обслуговування. Цей план викликає критику через недоліки у розрахунках та не врахування дефіциту житла в країні. Уряд також планує ліквідувати житлові об’єкти для українців, що може призвести до проблем для місцевої влади. Після закінчення спеціальних заходів, уряд припинить субсидування медичного страхування та житла для українців, але вони матимуть доступ до соціальних пільг. Також українці отримають можливість навчатися в університетах Нідерландів за тими ж умовами, що й громадяни ЄС. Крім того, Нідерланди підтримують Україну під час війни, запускаючи спільне виробництво безпілотників та виділяючи кошти на допомогу. Українські біженці в Шотландії також можуть залишитися без житла.

  • Без житла і виплат. Зміни для українських біженців

    Без житла і виплат. Зміни для українських біженців

    У країнах Євросоюзу продовжується обговорення щодо перегляду програм соціальної допомоги для українців, які отримали тимчасовий захист. У Нідерландах планують закрити пункти розміщення для українських біженців після закінчення терміну дії правил спеціального захисту ЄС у 2027 році. Це може ускладнити ситуацію для українців, які живуть у спеціалізованих закладах проживання. У Шотландії скасували щомісячну виплату “подяки” сім’ям, які приймають українців-біженців, що може призвести до збільшення кількості людей без покриття. У Німеччині також реформують соціальні виплати для українців, зменшуючи допомогу по безробіттю для тих, хто прибув після певної дати, з метою стимулювання пошуку роботи.

  • Українські біженці в Шотландії можуть залишитися без житла

    Українські біженці в Шотландії можуть залишитися без житла

    У Шотландії скасували щомісячну виплату громадянам за те, що вони надають притулок українським біженцям. Через це українці можуть залишитися без житла. Про це пише Daily Mail.

    Відомо, що близько 28 000 українців, переважно жінки та діти, знайшли притулок у Шотландії з моменту повномасштабного вторгнення Росії. Попередній уряд допоміг їм з житлом, запустивши програму Житло для України. У рамках програми сім’ям, які були готові були прийняти українців, виплачували 500 фунтів стерлінгів на місяць у якості “подяки”.

    Але нова адміністрація лейбористів вирішила припинити виплату гранту, який наразі становить 350 фунтів стерлінгів на місяць. Це викликало побоювання, що багато людей попросять українців виїхати.

    Шотландський уряд повідомив, що намагається переконати уряд у Лондоні продовжити фінансову підтримку.

    Нагадаємо, у Нідерландах уряд працює над новим планом, згідно з яким у 2027 році для українських біженців буде запроваджено тимчасовий статус, орієнтований на подальше повернення в Україну. Уряд Німеччини ухвалив законопроєкт, який передбачає скорочення розміру виплат для українських біженців.

  • Нідерланди готують план для повернення українських біженців – ЗМІ

    Нідерланди готують план для повернення українських біженців – ЗМІ

    У Нідерландах уряд працює над новим планом, згідно з яким у 2027 році для українських біженців буде запроваджено тимчасовий статус, орієнтований на подальше повернення в Україну. Про це повідомляє NOS із посиланням на джерела.
    Зазначається, що умовою повернення є встановлення миру в Україні.
    “Згідно з новим урядовим планом, українським біженцям у Нідерландах може бути надано спеціальний статус у 2027 році, спрямований на їхнє повернення в Україну… Мир є передумовою для повернення”, – йдеться у повідомленні.
    За словами співрозмовників видання, пропозиція Міністерства з питань притулку та міграції Нідерландів також передбачає, що українці, які мають оплачувану роботу, муситимуть самостійно сплачувати оренду житла та внески за медичне страхування. Ті, хто не працює, зможуть подавати заявки на отримання соціальної допомоги.
    Як повідомляється, такі заходи мають зменшити витрати на прийняття українців запобігти масовому поданню заяв до Імміграційної та натуралізаційної служби (IND). Спеціальна європейська програма захисту для українців завершиться у березні 2027 року, і Єврокомісія повідомила, що не планує її подовжувати.
    Наразі в Нідерландах проживає близько 120 тисяч українців, з них понад 60% мають роботу. Тому в Міністерстві з питань притулку та міграції вважають логічним, щоб ці люди частково чи повністю покривали свої витрати на проживання.
    Від початку року муніципальна система розміщення вже не є безкоштовною для українців, які мають дохід.
    Як зазначає уряд, нові правила необхідні не лише через бюджетний тиск, а й через значні затримки в IND, яка вже не справляється з кількістю заяв. Крім того, в держбюджеті після 2027 року не зарезервовані кошти на прийняття українців, що змушує уряд вести переговори з муніципалітетами, де переповнені центри проживання.