У результаті повномасштабної агресії Росії багато українців змушені шукати тимчасовий захист у Швейцарії. Проте зміни в умовах надання статусу захисту торкнулися нових прибульців з України після 1 листопада 2025 року. Вони більше не отримають автоматичний статус захисту S, якщо прибувають з семи областей західної України. Швейцарський уряд визнав повернення до цих областей безпечним і необхідним, оскільки вони знаходяться далеко від зон бойових дій. Українці, які вже мають статус захисту S, зберігають свої права на працю і соціальні послуги. Швейцарія раніше полегшила доступ до ринку праці для українських біженців, а Латвія змінила фінансову допомогу для біженців з України.
Позначка: Біженці
-
В Сирію після падіння режиму Асада вернулося понад один мільйон біженців
Понад мільйон сирійців після падіння режиму Асада вернулося на батьківщину. Про це повідомляє російськомовна редакція німецького таблоїда Bild в Telegram.
Управління Верховного комісара ООН у справах біженців полічило кількість сирійців, які повернулися на батьківщину після падіння режиму Башара Асада у грудні 2024 року. Зокрема, за даними відомства, в Сирію повернулося понад мільйон людей:- близько 550 000 – з Туреччини;
- близько 320 000 – з Лівану;
- близько 152 000 – з Йорданії;
- десятки тисяч – з Єгипту та Іраку.
Дослідження УВКБ ООН показує, що на рішення про повернення до Сирії впливають не так патріотичні почуття, як негативні чинники в країнах проживання: витрати на життя, відсутність перспектив і роботи. Отже, більшість повертається радше вимушено, а не з щирого бажання.
Геть інакше в Німеччині, де тепер проживають 947 833 громадян Сирії, – більшість із них мають статус біженців. З ФРН до себе на батьківщину повернулося до трьох тисяч осіб.
З моменту повалення Асада тільки 2869 сирійців скористалися програмою добровільного повернення. В межах цієї програми Німеччина виплачує до 4000 євро на сім’ю.
Навіть після закінчення громадянської війни в Сирії нові заяви на притулок у Німеччині подали понад 20 000 осіб. За даними Федерального агентства зайнятості, на початку року близько 236 000 сирійців були офіційно працевлаштовані, 518 000 одержували допомогу по безробіттю Bürgergeld.
Відомо, що за той рік понад 80 000 сирійців здобули німецький паспорт.
Загалом на території ФРН проживає близько 1,3 мільйона людей сирійського походження. З них майже чверть мільйона народилися вже в Німеччині.
Як відомо, в Німеччині вдесятеро зросла кількість українців, які шукають захисту після скасування урядом України заборони на виїзд для чоловіків віком 18-22 роки. Якщо раніше по допомогу зверталося близько 100 українців на тиждень, то тепер близько 1000.
Раніше прем’єр-міністр Баварії та лідер Християнсько-соціального союзу Маркус Зьодер виступив за обмеження в’їзду до Німеччини молодих українських чоловіків, вважаючи, що вони мають залишатися в Україні для її захисту.
Нашестя чоловіків-біженців з України розкритикували у Берліні та Варшаві -
Ірландія посилює умови для біженців з України
Влада Ірландії скоротила термін безкоштовного проживання для українців і впроваджує нові фінансові зобов’язання для працюючих громадян, які знайшли притулок. Про це повідомив національний ірландський мовник RTE.
Згідно з рішенням уряду, період безкоштовного перебування новоприбулих українських біженців у житлі, що надається державою, скорочується з трьох місяців до одного. Це зроблено з метою оптимізації системи розміщення та забезпечення житлом усіх, хто прибув до країни в пошуках захисту.
Раніше українці могли користуватися державним житлом протягом 90 днів, проте уряд зазначає, що при поточному темпі прибуття близько 50 осіб на день ресурси розміщення можуть бути вичерпані вже до кінця місяця.
Додатково підкомітет ірландського уряду схвалив запровадження щотижневих оплат для шукачів притулку, які мають роботу та мешкають у державних закладах. За словами міністра юстиції Джима О’Каллагана, запропонований механізм буде розроблений спільно з міністром-державним секретарем Колмом Брофі. Протягом найближчих тижнів ініціативу представлять урядовим партіям для обговорення, а після цього її скерують на затвердження Кабінету міністрів.
На етапі попередніх оцінок розмір тижневої плати для мешканців центрів Міжвідомчої служби з надання притулку (IPAS) варіюватиметься від 15 до 238 євро, залежно від отримуваного доходу.
Як зауважив міністр юстиції, остаточне рішення прийматиме уряд, але запропоновані заходи вважаються виправданими та своєчасними.
О’Каллаган також зазначив, що потік українських громадян до Ірландії значно збільшився із вересня. За його словами, з 2022 року країна прийняла понад 100 тисяч біженців із України, з яких близько 80 тисяч досі перебувають на її території та отримують державну підтримку.
Нагадаємо, що ліва незалежна кандидатка Кетрін Конноллі перемогла на виборах президента Ірландії.
Раніше повідомлялося, що 15 жовтня в одному з центрів екстреного розміщення у Дубліні від ножового поранення загинув 17-річний підліток з України. Поліція затримала іншого підлітка-іноземця, який також мав тілесні ушкодження та був госпіталізований. Встановлено, що загиблий і підозрюваний були знайомі.
-
Трамп скоротив прийом біженців до історичного мінімуму
Адміністрація президента Дональда Трампа заявила про значне зменшення квоти на прийом біженців в США: тепер кількість прийнятих осіб не перевищуватиме 7,5 тисяч на рік. Це найнижчий показник у історії програми переселення, коли раніше ліміт становив 125 тисяч. Нові правила набули чинності з 1 жовтня. Зазначається, що особлива увага буде приділена “жертвам незаконної або несправедливої дискримінації”, зокрема білим мешканцям Південної Африки. Крім того, президент Трамп скасував статус тимчасового захисту для громадян Афганістану, Гаїті, Венесуели та інших країн, які раніше мали право тимчасово перебувати та працювати у США.
-
Нашестя чоловіків-біженців з України розкритикували у Берліні та Варшаві
Політики в Німеччині та Польщі – країнах із найбільшими українськими громадами в ЄС – висловили занепокоєння через різке збільшення кількості молодих українських чоловіків, які прибувають після послаблення правил виїзду з України. Про це повідомляє Politico.
Хоча загальна суспільна підтримка українців у цих країнах залишається високою, їхня зростаюча присутність стала приводом для критики з боку ультраправих партій. Дискусія загострюється на тлі четвертої зими повномасштабного вторгнення Росії, коли мільйони людей ризикують залишитися без опалення, води та електроенергії через обстріли Кремля.
Зокрема у Німеччині члени правлячої консервативної партії канцлера Фрідріха Мерца попереджають, що підтримка України може зменшитися, якщо молоді емігранти сприйматимуться як ті, що ухиляються від служби у ЗСУ.
“Нам не цікаво, щоб молоді українські чоловіки проводили час у Німеччині замість захисту своєї країни”, – заявив Юрген Гардт, старший депутат із зовнішньої політики від консерваторів Мерца.
Своєю чергою, у Польщі ультраправі з партії “Конфедерація” заявили, що “Польща не може продовжувати бути притулком для тисяч чоловіків, які мали б захищати власну країну, натомість обтяжуючи польських платників податків”.
Українське законодавство дозволило чоловікам віком від 18 до 22 років виїжджати та повертатися без ризику переслідування. Це мало на меті полегшити проблеми мобілізації та запобігти ранньому виїзду неповнолітніх.
Згідно з даними прикордонної служби Польщі, кількість українських чоловіків віком 18-22 років зросла з 45 300 на початку 2025 року до 98 500 у вересні-жовтні. У Німеччині потік молодих чоловіків підвищився з 19 на тиждень у серпні до 1 400-1 800 на тиждень у жовтні.
У двох країнах крім цього тривають дискусії про соціальні виплати. В Німеччині близько 490 000 українців працездатного віку отримують довгострокові допомоги по безробіттю. Низка політиків пропонує обмежити право на такі виплати, особливо для молодих чоловіків призовного віку.
Представники соціал-демократів наголошують, що Німеччина не повинна вирішувати, кого Україна відправляє на війну. Водночас деякі політики виступають за обмеження тимчасового захисту українців на рівні ЄС, якщо Київ не зменшить потік прибулих.
Раніше прем’єр-міністр Баварії та лідер Християнсько-соціального союзу Маркус Зьодер виступив за обмеження в’їзду до Німеччини молодих українських чоловіків, вважаючи, що вони мають залишатися в Україні для її захисту.
-
Чехія встановила рекорд ЄС за кількістю українських біженців
Рекордна кількість українських біженців зафіксована в Чехії – майже 400 тисяч людей – найвищий показник ЄС на душу населення. Про це повідомляє місцеве видання Novinky, посилаючись на дані МВС країни.
За останні два місяці кількість нових дозволів подвоїлась. Зокрема, раніше видавали 1,5 тисячі таких документів на місяць, а тепер – понад 3 тисячі.
Причина цих змін полягає в дозволі українського уряду безперешкодно виїжджати за кордон чоловікам віком від 18 до 22 років.
Дозволів на в’їзд в Чехію громадянам України у вересні поточного року було видано 13,5 тисяч.
Як ми вже писали, лідер партії-переможця парламентських виборів у Чехії ANO Андрей Бабіш заявив, що в разі формування уряду на чолі з його політсилою той не виділятиме бюджетні гроші на зброю для України.
У Чехії партія проросійського Бабіша перемогла на виборах -
У Німеччині закликали обмежити кількість українських чоловіків у країні
Прем’єр-міністр Баварії та лідер Християнсько-соціального союзу Маркус Зьодер виступив за обмеження в’їзду до Німеччини молодих українських чоловіків, вважаючи, що вони мають залишатися в Україні для її захисту. Про це він заявив в інтерв’ю Bild, уривок якого опублікували 23 жовтня.
Політик пов’язав це питання зі скасуванням соціальних виплат (Bürgergeld) та можливим обмеженням Директиви ЄС про тимчасовий захист.
“Нікому не допоможе, якщо ще більше молодих людей з України приїдуть до Німеччини замість того, щоб захищати свою батьківщину”, – заявив Зьодер.
Він додав, що Німеччина надає Україні повну підтримку зброєю, грошима та гуманітарною допомогою, “однак потрібні ще українські солдати, щоб захищати свою країну”.
За словами Зьодера, солідарність “вимагає чітких правил і відповідальності з обох сторін”. Він запропонував – якщо Україна сама “добровільно” не розв’яжe це питання, “мають бути обмеження на рівні ЄС”.
Це не перша така заява баварського прем’єра. 20 жовтня після засідання правління ХСС Зьодер також висловлювався на підтримку обмежень, зазначаючи потребу “розумних і чітких правил”, що, на його думку, означає “закрити тему з громадянською допомогою” та обмежити притік українських мігрантів. -
В Україні розробляють Стратегією повернення біженців
Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності працює над Стратегією повернення громадян з-за кордону в Україну. Про це повідомив міністр Денис Улютін.
“Примусово ми їх повернути не зможемо (людей з-за кордону – ред), а добровільне повернення має відбуватися на певних їх бажаннях. Якраз ця частина з нашого боку має бути добре пропрацьована. Ми зараз над цим працюємо – саме над Стратегією повернення”, – зазначив він.
Улютін розраховує, що документ буде підготовлено ще в поточному році. -
У Мінсоцполітики назвали варіанти для українців після завершення захисту ЄС
Заступниця міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України Ілона Гавронська заявила, що будь-які рішення про завершення тимчасового захисту для українців в Європейському Союзі мають бути прийняті з урахуванням безпекових умов в Україні. Вона також вказала на кілька можливих сценаріїв для українців після припинення тимчасового захисту, таких як отримання інших видів дозволів на проживання, добровільне повернення в Україну або отримання міжнародного захисту за Женевською конвенцією. Згідно з дослідженнями, більшість українців, які перебувають під тимчасовим захистом, виражають бажання повернутися додому. Міністерство соціальної політики спільно з партнерами з ЄС координує дії для організації безпечного процесу завершення тимчасового захисту.
-
Відень закриває останній центр для українських біженців
В Австрії закриється останній центр прийому вимушених переселенців з України – Quartier Schlossberg у Відні. Центр надавав тимчасове житло, харчування та допомогу в організації переїзду для понад 8 900 українців. Він працював на межі своїх можливостей і міг розмістити лише 200 осіб. Це закриття стало останнім у ланцюзі подібних центрів, а Відень був останньою федеральною землею з окремим центром для українських переселенців. Уряд надавав одноразову допомогу у розмірі 190 євро на особу, що не вистачало на повну підтримку. Закриття було попередньо обговорене з урядом Австрії. Наразі у Відні та по всій країні перебуває близько 30 000 українців, які отримують базове забезпечення.