На початку цього року майже 4,3 мільйона українців отримали тимчасовий захист у країнах Європейського Союзу через російську агресію. Найбільше українських біженців знаходиться в Німеччині, Польщі та Чехії. Загалом кількість біженців у ЄС зросла на 25 530 осіб у січні. Більшість українських біженців є жінками (44,8%), дітьми (31,8%) та чоловіками (23,4%). Найбільша концентрація українців спостерігається в Чехії, Польщі та Естонії. Євросоюз надав статус захисту 66 315 шукачам притулку у першому кварталі 2025 року, зокрема українцям. За кордоном залишаються 5,2 мільйона українських біженців, більшість з яких виїхали на захід або через Росію та Білорусь. 20 червня відзначається Всесвітній день біженців, який призначений, щоб привернути увагу до проблеми людей, які змушені залишати свої домівки через війни та переслідування.
Позначка: Біженці
-
У Швейцарії пропонують скасувати захист для українських біженців
Швейцарська народна партія (SVP) запропонувала скасувати статус захисту S для українських біженців в Швейцарії, оскільки значна частина української території вже не перебуває під загрозою бойових дій. У травні 2025 року у Швейцарії статус S мали понад 69 тисяч осіб, але з початку року близько 2600 українців повернулися в Україну. Багато біженців отримують підтримку від кантонів та муніципалітетів, проте значна частина ще не може самостійно утримати себе, незважаючи на покращення у рівні зайнятості. Швейцарський парламент підтримав ініціативу з обмеженням доступу до статусу S для українців з регіонів без активних бойових дій чи окупації. Федеральна рада Швейцарії планує визначити безпечні регіони України до літніх канікул. У той же час Євросоюз продовжив тимчасовий захист для українських біженців до 4 березня 2027 року.
-
В уряді розповіли, що планує ЄС для українців по закінченню захисту
Віцепрем’єр України Олексій Чернишов повідомив, що після 4 березня 2027 року, коли тимчасовий захист в ЄС для українців завершиться, їм допомагатимуть безперешкодно повернутися назад в Україну або ж змінити статус перебування у Європейському Союзі для тих, хто має там роботу чи навчання. Про це він сказав журналістам в Люксембурзі, передає Європейська правда.
“Ми поінформовані про продовження статусу тимчасового захисту для українських біженців ще на один рік, до березня 2027 року. Дуже важливо надати цим людям ясність для планування їхнього життя і для їхньої безпеки”, – заявив Чернишов.
За його словами, станом на зараз у ЄС перебуває близько 5 мільйонів українців під статусом тимчасового захисту, які виїхали з України після початку повномасштабного вторгнення. 60% з них перебувають у Німеччині, Польщі або Чехії. Німеччина прийняла найбільше українців – понад 1,2 мільйона.
“Ми будемо готові добровільно повернути частину або більшість українців, як тільки закінчиться війна і настане стабільний мир. Ми готуємо спеціальні центри в столицях країн Європейського Союзу, які називатимуться хабами єдності, і які надаватимуть фахові послуги як для тих українців, які розглядають можливість добровільного повернення додому після досягнення миру”, – зазначив Чернишов.
Він додав, що хаби єдності будуть допомагати й тим, “хто вирішить інтегруватися в країни Європейського Союзу”.
“Вони повинні знати мову. Вони повинні мати роботу. Вони повинні бути професійно розвиненими. Вони повинні бути активом. Над цим ми будемо працювати”, – заявив міністр. -
Рада ЄС погодила продовження захисту для українців
Євросоюз ухвалив політичне рішення продовжити до 4 березня 2027 року тимчасовий захист для українських біженців, які вимушені були залишити свою країну через війну, яку проти України веде Росія. Про це повідомила Рада ЄС у п’ятницю, 13 червня.
“Сьогодні Рада висловила одностайну підтримку пропозиції продовжити тимчасовий захист для понад 4 млн українців, які тікають від російської агресії, до 4 березня 2027 року”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що Рада ЄС офіційно ухвалить рішення про продовження тимчасового захисту на одній зі своїх наступних сесій.
Коментуючи ухвалене рішення, міністр внутрішніх справ та адміністрації головуючої в ЄС Польщі Томаш Семоняк сказав: “Поки Росія продовжує тероризувати українське мирне населення невибірковими авіаударами, ЄС продовжує виявляти свою солідарність з українським народом. Ми продовжуватимемо надавати захист мільйонам українських біженців ще протягом року”.
За його словами, польське головування також ініціювало обговорення стратегії поступового скасування тимчасового захисту після досягнення справедливого миру.
“Найближчим часом ми працюватимемо над спільними рішеннями для всього ЄС у цій сфері, зокрема в контексті повернення до України”, – додав Семоняк.
Як відомо, з березня 2022 року ЄС надав безпеку та притулок понад 4 млн біженців з України на основі Директиви про тимчасовий захист. Тимчасовий захист має діяти до 4 березня 2026 року, а тепер його буде продовжено до 4 березня 2027 року. -
В ООН сказали, скільки Польща заробила на українських біженцях
За три роки перебування українські біженці сприяли зростанню ВВП Польщі на понад 320 млрд злотих (близько 85 млрд доларів за поточним курсом НБУ), тоді як витрати Польщі на допомогу Україні під час війни становили лише 2,3 млрд доларів. Про це у четвер, 12 червня, повідомляє Організація об’єднаних націй (ООН) з посиланням на звіт аудиторської компанії Deloitte, у якому ішлося про вплив українських біженців на економіку Польщі.
Згідно зі звітом, економіка Польщі демонструвала стабільне зростання з 2022 року, коли почалася повномасштабна війна Росії проти України. У перший рік ВВП зріс на 1,5%, у 2023-му – на 2,2%, а в 2024 році – на 2,7%.
Аналітики зазначають, що польська економіка отримала мільярдні надходження завдяки присутності українських біженців, витративши при цьому значно менше.
Зокрема, з 22 лютого 2022 року до 10 червня 2025-го Польща витратила:- 9,2 млрд злотих (2,3 млрд доларів) – на гуманітарну та військову допомогу Україні;
- 31,1 млрд злотих – на програми підтримки біженців.
Загальні витрати склали 40,3 млрд злотих, або приблизно 10 млрд доларів.
Натомість приріст ВВП за цей самий період сягнув 328,6 млрд злотих (близько 85 млрд доларів). Таким чином, доходи від присутності українців перевищили витрати у 8,5 раза. Лише у 2024 році економічний ефект сягнув 25 млрд доларів – ця сума повністю перекриває витрати за всі три роки.
За даними ООН, позитивна динаміка помітна і в держбюджеті Польщі:- 2022 рік – зростання на 2% (+25 млрд злотих),
- 2023 – на 2,75% (+39,1 млрд),
- 2024 – на 2,94% (+47 млрд).
Експерти Deloitte пояснюють цей ефект тим, що українці активно працюють, сплачують податки й соціальні внески, а також приносять у країну гроші, які привезли із собою.
-
Переселенців перевірять: які підстави є для цього і що виявлятимуть
Припинили виплати майже на 8 млн грн Ці перевірки спрямовані на верифікацію інформації, яку переселенці подають для отримання державної підтримки.
Про це повідомляє проєкт “Ветеран”.
Органи соцзахисту безпідставно не проводять перевірки – для цього мають бути чітко визначені причини. Серед основних підстав такі:
– наявність відповідної інформації з автоматизованих реєстрів;
– надходження повідомлення про зміну фактичного місця проживання або перебування ВПО;
– результати верифікації, які вказують на невідповідність критеріям отримання допомоги;
– повідомлення від третіх осіб (наприклад, сусідів, співмешканців або інших громадян).
Отримавши такі дані, Нацсоцслужба зобов’язана відреагувати та визначити дату перевірки.
Про заплановану перевірку ВПО попереджають не пізніше ніж за два календарні дні. Повідомлення може надійти телефоном або іншим способом зв’язку, що дозволяє зафіксувати факт сповіщення. Працівники соціальної служби мають провести перевірку протягом 10 робочих днів з моменту ухвалення рішення про здійснення її.
У випадку, якщо переселенець заздалегідь повідомив, що не зможе бути вдома в зазначений час через відпустку, візит до родичів чи інші причини, перевірку можуть відкласти на два тижні.
Якщо ж ВПО відсутній без попередження під час візиту перевіряючих, складається відповідний акт, а особу повідомляють у день перевірки про необхідність протягом 14 робочих днів з’явитися до органу соцзахисту населення за місцем перебування на обліку для проходження ідентифікації.
А якщо особа не з’явиться для проведення ідентифікації протягом 30 календарних днів, то з наступного місяця виплату грошової допомоги тимчасово припиняють. При цьому ВПО мають бути поінформовані про припинення виплат у будь-який доступний спосіб.
Переселенець, який протягом 30 днів не зміг пройти ідентифікацію з поважної причини – наприклад, через відрядження, перебування у лікарні, смерть близького родича тощо, – він може поновити отримання допомоги. Для цього потрібно звернутися до органу соціального захисту населення з відповідною заявою та документами, що підтверджують причину відсутності.
Важливо те, що законодавство гарантує постійне інформування переселенців на всіх етапах: від повідомлення про перевірку до сповіщення про припинення виплат і подальшого поновлення допомоги. Це має забезпечити прозорість процесу і запобігти помилковому позбавленню людей державної підтримки.
До слова, Національна соціальна сервісна служба за участі спеціалістів органів соціального захисту та уповноважених осіб територіальних громад повідомила про результати здійснення перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщених осіб протягом першого півріччя 2024 року.
Усього за шість місяців минулого року було проведено 4 768 перевірок, складено 3518 актів про відсутність ВПО в указаному ними місці проживання, внаслідок чого тимчасово припинено виплати допомоги у розмірі 7,64 млн грн щомісячно тим ВПО, які надали недостовірну інформацію щодо свого місцезнаходження з метою неправомірного отримання соціальної допомоги. “Такі заходи спрямовані на запобігання зловживанню соціальними допомогами, які виплачуються за рахунок коштів державного бюджету. Систематичний контроль за правомірністю отримання виплат дозволить забезпечити адресне реагування на потреби ВПО та раціональне використання бюджетних ресурсів для тих, хто цього потребує”, – пояснили в Національній соціальній сервісній служби України. Пільги для переселенців, гарантовані державою Внутрішньо переміщені особи (ВПО) в Україні, які були змушені покинути свої домівки через війну та облаштовуватися на нових місцях, можуть розраховувати на всебічну підтримку з боку держави. Окрім щомісячної фінансової допомоги, передбачені спеціальні пільги як для дорослих, так і для дітей.
Видання “На пенсії”, посилаючись на інформацію Центру правової допомоги, повідомляє, що усього діє щонайменше дев’ять ключових форм підтримки переселенців. Основні форми допомоги для ВПО є такі: – Фінансова підтримка.
До вересня 2025 року продовжено щомісячні виплати: 2 тис. грн для дорослого та 3 тис. грн для дитини або людини з інвалідністю. Ця допомога надається насамперед пенсіонерам, багатодітним сім’ям, дітям та людям з інвалідністю.
– Компенсаціявартостіоренди житла.
Якщо витрати на оренду перевищують 20% сукупного доходу сім’ї, то держава компенсує частину цих коштів.
– Відшкодування за втрачене житло.
Програма єВідновлення охоплює також і ВПО із тимчасово окупованих територій. Після набуття чинності оновленим законом вони зможуть подати заявку на компенсацію за зруйноване житло.
– Додаткові пільги для дітей із числа ВПО.
Пріоритет при зарахуванні до дитсадків та шкіл. Переважне право на зарахування мають діти, зареєстровані як ВПО, та діти, які постраждали внаслідок війни.
– Безкоштовне харчування.
У школах та дитсадках таким дітям надається безкоштовне харчування на підставі довідки ВПО або документа, що підтверджує статус постраждалого від бойових дій.
– Оздоровлення та відпочинок дітей.
Можливість безкоштовного відпочинку надається автоматично – батьки отримують сповіщення від соцслужб.
– Соціальна стипендія.
Студенти ВПО, які навчаються на денній формі за державний рахунок, не мають академічної заборгованості та молодші 23 років, можуть претендувати на щомісячну соціальну стипендію.
– Проживання в гуртожитку.
Такі студенти мають право на пріоритетне поселення та можуть отримати знижку на оплату проживання. Подробиці слід уточнювати у приймальній комісії чи у коменданта гуртожитку.
– Пільгові кредити на навчання.
Для військових-контрактників у складі ВПО або жителів прифронтових територій передбачені освітні кредити з пільговими умовами. -
У світі подвоїлося число біженців на тлі скорочення допомоги – ООН
Число людей, переміщених унаслідок воєн і переслідувань по всьому світу, цього року перевищило 122 млн на тлі скорочення фінансування допомоги. Про свідчить доповідь верховного комісара ООН у справах біженців Філіппо Гранді.
До кінця квітня 2025 року кількість переміщених осіб зросла на 2 мільйони порівняно з попереднім роком, попри повернення значної кількості сирійців після падіння режиму Башара Асада.
Кількість переміщених майже подвоїлася за останнє десятиліття, та рівень фінансування Управління Верховного комісара ООН у справах біженців залишився майже незмінним з 2015 року. Це відбувається на тлі загального скорочення гуманітарної допомоги по всьому світу.
Зростання переміщених осіб пов’язане з ескалацією конфліктів у Судані, М’янмі та Україні. У доповіді підкреслюється “триваюча нездатність зупинити бойові дії”, як одна з головних причин ситуації.
УВКБ ООН не уточнило, які саме донори скоротили свою підтримку, але раніше агентство заявляло, що таке скорочення загрожує мільйонам людей. Жінки-біженки частіше піддаються ризику насильства, а діти – торгівлі людьми.
США історично були найбільшим донором, та за президента Дональда Трампа обсяг міжнародної допомоги істотно скоротився. Велика Британія і країни ЄС також витрачають менше на гуманітарні потреби, віддаючи пріоритет обороні.
До числа вимушено переміщених належать як біженці, які залишили свої країни (42,7 мільйона осіб), так і внутрішньо переміщені (73,5 мільйона), що живуть у межах своїх держав.
Судан став найбільшим джерелом вимушеного переміщення з 14,3 мільйона постраждалих. Далі йдуть Сирія (13,5 мільйона), Афганістан (10,3 мільйона) і Україна (8,8 мільйона).
Як ми вже писали раніше, в Німеччині роботу знайшли 43% українських біженців.
На українців у 2024 році припало 2,7% ВВП Польщі – ООН -
Вбивство українок у Бельгії: дипломати зустрілися із 16-річним підозрюваним
Українські консули відвідали 16-річного підозрюваного у вбивстві матері та сестри, якого тримають у закритому центрі тимчасового утримання неповнолітніх у Бельгії. Підозрюваному забезпечили необхідні умови для перебування, його стан здоров’я задовільний. Слідчі встановлюють обставини злочину та можливі мотиви. Українське посольство підтримує зв’язок з родичами загиблих та затриманого, а також з українськими та бельгійськими владами. Після судово-медичної експертизи буде організована репатріація тіл загиблих в Україну.
-
На українців у 2024 році припало 2,7% ВВП Польщі – ООН
Українці, які працюють у Польщі, внесли значний вклад у її економіку. За даними компанії Deloitte та УВКБ ООН, у 2024 році українці становили 2,7% польського ВВП, а їхня зайнятість у Польщі складає 69%. Навіть при такій кількості біженців з України безробіття не зросло, а зарплати не знизилися. Навпаки, присутність українців сприяла зростанню зайнятості серед поляків та підвищенню продуктивності. Проте багато українців працюють не за своєю кваліфікацією, і лише третина з університетськими дипломами займає посади, що вимагають вищої освіти. Також виявлено, що знання польської мови впливає на рівень зарплати: українці, які говорять польською вільно, заробляють у середньому на 700 злотих більше на місяць, ніж ті, хто знає мову на базовому рівні.
-
ФРН торік надала громадянство рекордному числу людей
У 2024 році Німеччина надала громадянство рекордній кількості людей – 291 955, що на 46% більше, ніж у попередньому році. Багато сирійців, які прибули як біженці в 2015 і 2016 роках, отримали право на натуралізацію. Вони склали найбільшу групу нових громадян, становлячи 28% від усіх натуралізованих. Також натуралізовано турків, іракців, росіян та афганців. Зростання відсотка натуралізованих серед росіян та турків було найбільшим. Новий закон про громадянство дозволяє особам зберігати своє первісне громадянство при отриманні німецького. Консерватори планують скасувати деякі заходи, включаючи скорочення терміну очікування на отримання громадянства, з боючись збільшення міграції та невдоволення громадськості.