Позначка: Бюджет

  • Як війна вплинула на проект держбюджету-2026

    Як війна вплинула на проект держбюджету-2026

    Проєкт державного бюджету України на 2026 р. буде сформовано на основі альтернативного макросценарію, що передбачає продовження війни весь подальший рік. Своєю чергою Верховна Рада ухвалила законопроєкт, яким внесено зміни до державного бюджету на 40 млрд грн. До бюджету-2026 закладуть продовження війни “Наш базовий макроекономічний сценарій передбачає завершення війни у 2025 р. Альтернативний сценарій – продовження війни у 2026 р. На сьогоднішній момент ми маємо бути прагматичними. І тому на весь 26-ий рік ми плануємо продовження бойових дій”, – повідомив міністр фінансів України Сергій Марченко. Відповідно, бюджет передбачає потребу у зовнішньому фінансуванні, яка становить 45 млрд дол., наголосив міністр. Ці кошти мають піти не лише на покриття дефіциту, а й на погашення боргів.
    Він зауважив, що наразі ця потреба повністю не покрита, однак уже ведуться перемовини з ключовими партнерами – країнами G7 та ЄС. “Я думаю, що разом із нашими ключовими стейкхолдерами ми вийдемо на прийнятний варіант, яким чином ці потреби закривати”, – запевнив міністр. Щодо фіскальної політики, Марченко наголосив, що першочерговим завданням є забезпечення збереження частки доходів бюджету у ВВП.
    За його словами, ключове завдання – зберегти частку доходів у ВВП. Ми очікуємо, що цього можна досягти завдяки заходам з детінізації економіки та перезавантаженню фіскальних органів. Саме на цьому робимо акцент у переговорах з командою МВФ, – додав міністр. Якими є зміни до бюджету 2025? Також відомо, що Верховна Рада в другому читанні та в цілому ухвалила законопроєкт № 13439-3, яким внесено зміни до державного бюджету на 40 млрд грн. За закон проголосували 229 депутатів “229 голосів “за” – це впевнена підтримка рішень, які одночасно зміцнюють безпеку країни та адресно допомагають громадянам”, – вважає Роксолана Підласа, голова Комітету з питань бюджету. За її словами зміни стосуються переважно невійськових витрат.
    Серед основних статей документа, які пропонується збільшити видатки: 25,5 млрд грн – поповнення резервного фонду держбюджету, з них 8 млрд грн можуть бути спрямувати “Укрзалізниці”; 4,3 млрд грн для Мінцифри (1,4 млрд грн підуть на закупівлю спеціальної техніки, дронів та обладнання, а ще 2,8 млрд – на гранти на розвиток виробництва у сфері defense tech); 4,6 млрд грн – харчування учнів початкових класів в усіх областях та 5-11 класів на прифронтових територіях; 3,2 млрд грн – закупівля лікарських засобів для лікування коштом держави пацієнтів з онкологічними захворюваннями, вірусними гепатитами, рідкісними орфанними захворюваннями, гемофілією тощо; 1,5 млрд грн – субвенція місцевим бюджетам для розбудови мережі військових ліцеїв, які забезпечують патріотичне виховання дітей; 1,2 млрд грн – підтримка ветеранів війни і їхніх родин (виплата грошової допомоги та компенсації за страховими полісами.
    Підласа наголосила, що окремо нардепи передбачили рішення для підтримки ВПО. Зокрема, 1 млрд грн перерозподілили на будівництво нового житла або реконструкцію приміщень для проживання таких людей.
    Також Рада передбачила можливість використання органами місцевого самоврядування вільних залишків коштів на рахунках для купівлі житла або надання кредитів на житло для ВПО. “Ці витрати збалансували шляхом скорочення інших невійськових видатків на 36,7 млрд грн, а також переспрямування частини податку на прибуток банків з бюджету Києва до загального фонду державного бюджету, а саме 8 млрд грн”, – пояснила Підласа. Гроші на оборону До кінця липня 45% спеціального фонду йшло на спецтехніку для Держспецзв’язку, ще 45% – на розвиток оборонної промисловості через Мінстратегпром, а 10% – на потреби військових частин. З серпня пропорція змінилася – 15% отримує Міноборони на техніку, 45% залишилось Мінстратегпрому, 30% – Держспецзв’язку, 10% – військовим, причому всі витрати узгоджуються з комітетом ВР з нацбезпеки, а Мінфін може коригувати розподіл залежно від реальних надходжень.
    Також відомо, що 2 млрд грн виділяється на розмінування земельсільгосппризначення. 706 млн грн залишків 2024 р. підуть на ремонт доріг у Харківській, Полтавській та Сумській областях (з акцентом на оборонні потреби). Відзначимо, що до воєнного стану спецфонд фінансував освіту, медицину, культуру. Тепер же таких витрат не передбачено. Незадоволені змінами Вже лунає критика щодо змін до Бюджету-2025.
    Бюджет Києва втратить свою частку від податку на прибуток у другому півріччі 2025 р., що становить приблизно 8 млрд грн.
    Усі ці кошти централізовано підуть до держбюджету – перш за все на фінансування оборонних програм та покриття зростаючих потреб сектору безпеки. Таким чином, уряд фактично перерозподіляє ресурс від Києва на користь центральних потреб оборони, аргументуючи це воєнними викликами. Це рішення може стати болючим для столиці, адже зменшуються її можливості фінансувати інфраструктурні й соціальні проєкти.
    На це вже відреагував мер Києва Віталій Кличко, він описав негативні наслідки для столиці та закликав президента не підписувати документ.
    За його словми, ці життєво важливі кошти були закладені в бюджеті столиці, зокрема, на виплати вчителям і медикам; на ремонти шкіл, садочків і лікарень; на забезпечення найнижчої в країні ціни на проїзд у комунальному транспорті, а також на підтримку Збройних Сил, реабілітацію військовослужбовців, виплати ветеранам і членам їх родин.
    Водночас уряд вважає, що в умовах війни пріоритет – це оборона, армія та критична інфраструктура.
    Своєю чергою Ярослав Железняк, нардеп від фракції “Голос”, коментуючи законопроєкт №13439-3, сказав, що документ не відповідає своїй назві. “Для розуміння, із законопроєкту з назвою “щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань” він перетворився на збільшення зарплат, кешбеку та невійськових видатків. Відверто, там є речі розумні, а є просто абсолютно неприйнятні позиції”, – зазначив Железняк. За його словами, з анонсованого скорочення видатків через обʼєднання міністерств та аудит видатків – “нуль скорочень”. Єдине, що вдалося, це збити велику частину правок про збільшення зарплат і непрофільних видатків, – додав Железняк.
    Також лунає критика щодо зростання дефіциту бюджету. Якщо на початку року планувалося, що доходи цьогорічного бюджету складуть 2,327 трлн грн, то тепер уряд підняв планку до 2,483 трлн. Видатки ж, відповідно, збільшуються ще більше – з 3,929 трлн до 4,338 трлн. Це означає, що дефіцит бюджету лише зросте. Іншими словами, майже кожна друга гривня, яку держава витрачатиме у 2025 р, буде позиченою.
    Зростає і граничний рівень державного боргу – з 8,21 трлн до 8,40 трлн грн. Причому уряд перевищує цей ліміт, коли йдеться про міжнародні кредити від ЄС чи партнерів, сподіваючись, що в майбутньому вони можуть бути погашені не з кишені платників податків, а коштом заморожених російських активів.
    Вікторія Хаджирадєва

  • Бізнес РФ готовий на будь-яку “перемогу” Путіна – The Economist

    Бізнес РФ готовий на будь-яку “перемогу” Путіна – The Economist

    Російська еліта виснажена війною і готова прийняти будь-який варіант “перемоги”, який запропонує Путін. Про це напередодні повідомило видання The Economist.

    У статті зазначається, що президент Росії продовжує прагнути до розколу єдності Західних країн, однак його найближчі соратники, насамперед багаті бізнесмени, готові на будь-який мирний результат. Це пов’язано з бажанням припинити затяжний конфлікт з Україною.

    За даними аналітиків, на раптово організованій нараді Путіна з представниками еліти 16 серпня в Кремлі російський президент мав на меті продемонструвати успіхи, пов’язані із самітом на Алясці. Та замість цього зустріч показала готовність учасників прийняти будь-який сценарій завершення війни, який Путін оголосить перемогою. Як зазначає видання, цей настрій чітко виражають слова одного з інформованих бізнесменів: “Всім байдуже, як це закінчиться, головне – щоб це закінчилося. Путін може назвати перемогою що завгодно”.

    Як повідомляється, під час зустрічі тон Путіна звучав примирливо: “Ми поважаємо бажання США завершити бойові дії якнайшвидше. Ми також хочемо цього”.

    Втім, саміт на Алясці був організований не стільки для американського і російського президентів, скільки як демонстрація для російської еліти і громадськості. Як показують соціологічні опитування, 70% росіян вірять в успіх країни на полі бою, але водночас 60% підтримують ідею переговорів. Хоча страх перед поразкою вже згас, ентузіазму щодо продовження війни явно бракує, – йдеться у статті.

    Проте вимоги Путіна на мирні переговори залишається амбіційними: від визнання окупації Криму і сухопутного коридору до виходу України з НАТО і організації нових президентських виборів у Києві.

    У той же час російська економіка стикається з ростом проблем. Дефіцит бюджету у 2023 році вже перевищив запланований показник на 2025-й рік через значне збільшення державних витрат. Зокрема, щонайменше 5% видатків спрямовується на утримання контрактної армії для бойових дій в Україні. Нестача кадрів також негативно впливає на цивільний сектор.

    Сила армії РФ теж залишається під питанням: навіть через три літніх сезони війни Росія не змогла прорвати фронт в Україні. Масова мобілізація чи продовження бойових дій ще рік виглядають ризиковими для Путіна. Величезні втрати лише підтвердили б неспроможність його військ здолати українські сили.

    Хоча у суспільних настроях переважає бажання припинення війни, Путін не планує зупинятися. Російський президент сподівається досягти значного прориву на полі бою протягом наступних кількох місяців, посилити політичну нестабільність в Україні і послабити підтримку Заходу. Попри невдачі в цих аспектах досі, навіть можливе завершення активної фази війни не припинить його спроб зруйнувати єдність Західних партнерів, впевнені аналітики.

  • Військові витрати РФ залишаються рекордними – ЗМІ

    Військові витрати РФ залишаються рекордними – ЗМІ

    Росія не планує скорочувати військові витрати у 2026 році, попри переговори про мир в Україні. Про це повідомляє Reuters у середу, 20 серпня.
    Бюджет-2025 передбачає витрати на оборону і безпеку на рівні 8% ВВП, втім, фактична цифра буде трохи вищою.
    За даними Reuters, у бюджеті РФ на 2026 рік скорочення витрат на армію не передбачено. Зменшення можливе лише з 2027 року у разі завершення активної фази бойових дій та через інші фінансові зобов’язання.
    Навіть за умови перемир’я Росія продовжить виробництво боєприпасів та безпілотників, водночас армійські витрати залишатимуться високими через посилення військових витрат Заходу. Повернення до рівня витрат до 2022 року не очікується.
    Глава комітету з бюджету Ради Федерації Анатолій Артамонов у липні зазначав, що військові витрати можуть навіть зрости через зниження нафтових доходів та більш песимістичні економічні прогнози.
    За 2022-2024 роки Росія витратила на армію та держоборонзамовлення понад 20 трлн рублів. У бюджеті-2025 на національну оборону закладено 13,5 трлн рублів – рекордна частка витрат з часів СРСР. Разом із “національною безпекою” силовики споживають близько 40% федерального бюджету РФ. Для порівняння, у довоєнному бюджеті-2021 на армію передбачалося 3,5 трлн рублів.
    Раніше стало відомо, що російський ФНБ продовжує танути. За підсумками травня його розмір зменшився до 11,7 трлн рублів – мінімум з 2019 року. Насправді ж доступні кошти скоротилися набагато більше.

  • Рада ухвалила збільшення видатків на 40 млрд

    Рада ухвалила збільшення видатків на 40 млрд

    Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №13439-3 про зміни до держбюджету на 2025 рік, який передбачає збільшення невійськових видатків на понад 40 млрд грн. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 20 серпня.
    За його даними, законопроєкт підтримали 229 народних обранців.
    Згідно з документом, серед основних змін – 25,7 млрд грн на поповнення резервного фонду держбюджету для непередбачуваних військових і гуманітарних видатків та 4,3 млрд грн для збільшення видатків Мінцифри.
    Так, Мінцифри виділено 1,4 млрд грн на нову програму закупівлі спеціальної техніки, дронів та обладнання для тестування в бойових умовах, а також 2,8 млрд грн – для фінансування грантів на розвиток виробництва у сфері defense tech.
    Крім того, передбачено 4,6 млрд грн на харчування учнів початкових класів в усіх областях та 5-11 класів – на прифронтових територіях, 3,2 млрд грн – на закупівлю лікарських засобів для лікування онкологічних, рідкісних орфанних захворювань, вірусних гепатитів, гемофілії тощо.
    На розбудову мережі військових ліцеїв виділяється 1,5 млрд грн субвенції місцевим бюджетам, а на підтримку ветеранів війни і їхніх родин – 1,2 млрд грн. Окремо 1 млрд грн перерозподілено на будівництво нового житла або реконструкцію приміщень для проживання внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
    Ці додаткові видатки збалансовано за рахунок скорочення інших невійськових видатків на 36,7 млрд грн, з яких 33,6 млрд грн – скорочення обслуговування державного боргу.
    Також передбачене переспрямування частини податку на прибуток банків із бюджету Києва до загального фонду держбюджету на суму 8 млрд грн.

  • Оточення Путіна має вклади розміром, як третина бюджету Московської області

    Оточення Путіна має вклади розміром, як третина бюджету Московської області

    Інформація про внески найближчого оточення Володимира Путіна в різних банках виявилася доступною в Мережі. Про це повідомив Telegram-канал Можемо пояснити.
    Родина, друзі та найближчі сподвижники Путіна зберігають на рахунках майже 300 млрд рублів, що можна порівняти з річними бюджетами великих російських регіонів, таких як, наприклад, Іркутська область (290 млрд рублів), Новосибірська область (360 млрд рублів) або Пермський край (272 млрд рублів).
    Суму вкладів можна порівняти з третиною бюджету Московської області за минулий рік – 1,025 трлн.
    Члени родини та супутниця Володимира Путіна зберігають на рахунках понад 3,6 млрд рублів.
    Аліна Кабаєва, подруга Путіна та ймовірна мати двох його синів, тримає свої гроші в Промзв’язку банку та банку Росія. Станом на січень 2025 року на її рахунках перебувало понад 1,6 млрд. рублів.
    Марія Воронцова, старша дочка президента, доцент кафедри внутрішніх хвороб факультету фундаментальної медицини МДУ, має в своєму розпорядженні суму понад 330 млн рублів, майже вся вона розміщена у ВТБ.
    Катерина Тихонова, молодша дочка Путіна та засновниця інституту розвитку Іннопрактика, має вклади на 1,7 млрд рублів у Газпромбанку.
    Найближчі друзі Путіна тримають на рахунках близько 268 млрд рублів. Власник палацу Путіна в Геленджику Аркадій Ротенберг зберігає понад 126 млрд рублів у Промзв’язку банку, СМП-банку, Ощадбанку та Газпромбанку. Геннадій Тимченко тримає приблизно 120,9 млрд рублів у Газпромбанку та банку АБ «Росія».
    Голова Роснефти Ігор Сєчін має внесок близько 15 млрд рублів у банку ВБРР, а Юрій Ковальчук, співвласник банку Росія, тримає у своєму банку понад 27 млрд рублів.
    Очільник Ростеху Сергій Чемезов зберігає майже 700 млн рублів у ВТБ, Новікомбанку та банку МФК.
    Вищі чиновники мають вклади приблизно на 2,05 млрд рублів. Дмитро Медведєв, заступник голови Ради безпеки, має вісім вкладів загальною сумою близько 38,8 млн рублів у ВТБ та Ощадбанку.
    Спікер Держдуми В’ячеслав Володін тримає понад 1,7 млрд рублів у Россільгоспбанку.
    Спікер Радфеда Валентина Матвієнко зберігає близько 303,5 млн рублів, в основному в Ощадбанку та банку Санкт-Петербург.

  • Названо витрати України на оборону за сім місяців

    Названо витрати України на оборону за сім місяців

    Видатки загального фонду державного бюджету на безпеку і оборону за січень – липень 2025 року становили 1,4 млрд грн, або 62,5% від усіх видатків загального фонду. У липні було витрачено 185,7 млрд грн, повідомив Мінфін у вівторок, 19 серпня.
    Вказано, що загалом за січень-липень поточного року загальна сума касових видатків загального фонду держбюджету склала 2,2 трлн грн, що на 363,1 млрд грн, або на 20,1% більше проти аналогічного періоду минулого року. У липні було витрачено 295,8 млрд гривень.
    У структурі видатків за економічною класифікацією найбільше спрямовано:

  • на оплату праці з нарахуваннями – 860,6 млрд грн, у тому числі у липні – 126 млрд грн.
  • на оплату використання товарів і послуг – 297,1 млрд грн (у липні – 40,5 млрд грн).
  • Ці кошти переважно пішли на підтримку ЗСУ та інших військових формувань і правоохоронних органів – придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування, оплата комунальних послуг.

  • Чому знизились міжнародні резерви України

    Чому знизились міжнародні резерви України

    Станом на 1 серпня поточного року обсяг міжнародних резервів України, за попередніми оцінками НБУ склав 43,03 млрд дол. У порівнянні з попереднім місяцем, цей показник знизився на понад 2 млрд дол. Чому маємо скорочення та наскільки воно критичне? Причини зниження У липні міжнародні резерви України знизились і станом на 1 серпня становили 43,03 млрд дол., що на 4,5%, або на понад 2 млрд дол. менше, ніж місяць тому. “Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями НБУ та борговими виплатами країни в іноземній валюті. Ці операції були лише частково компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів та від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП)”, – кажуть у регулятора. Головною причиною стало активне втручання регулятора на валютному ринку для стримування девальвації гривні. За місяць НБУ продав на міжбанку 3,46 млрд дол. для стабілізації валютного ринку. Викуп валюти в резерви був мінімальним – лише 0,3 млн дол.
    Другий фактор, що вплинув на динаміку резервів, – надходження на користь уряду та виплати за обслуговування держборгу.
    Так, у липні на рахунки уряду надійшло 2,12 млрд дол., з яких: 1,17 млрд – допомога від ЄС у рамках ініціативи G7, понад 513 млн – від МВФ, 414 млн – від продажу валютних ОВДП, майже 24 млн – від Світового банку.
    Паралельно Україна виплатила 793 млн дол. за зовнішніми зобов’язаннями, включаючи обслуговування Облігацій зовнішньої державної позики (ОЗДП) та борг перед міжнародними партнерами. Крім того, 2,6 млн дол. перераховано МВФ.
    Тож, попри те, що країна отримала 2,12 млрд дол. зовнішньої допомоги, ці надходження не перекрили витрати.
    Третьою причиною падіння МР єпереоцінка фінансових інструментів (через зміну ринкової вартості та курсів валют). У липні завдяки цьому фактору вартість фінансових інструментів збільшилася на 101,5 млн дол.

  • Дефіцит бюджету Росії перевищив річний план

    Дефіцит бюджету Росії перевищив річний план

    За даними Міністерства фінансів Росії, федеральний бюджет країни за період з січня по липень 2025 року виконано з дефіцитом у розмірі 4,9 трлн рублів, що перевищує річний план у 3,8 трлн рублів. У липні дефіцит зріс на 1,2 трлн рублів, а загальні витрати перевищили доходи. Найбільше просіли нафтогазові надходження через зниження цін на нафту та зміцнення рубля. Уряд готується переглянути бюджет і експерти прогнозують зростання дефіциту. За цей період надходження до бюджету Росії від нафтогазового сектору скоротилися на 19 %. Також відзначено спад постачання газу до ЄС та зміцнення рубля. РФ планує використовувати кошти Фонду національного добробуту та скорочувати видатки для фінансування війни з Україною. Розмір Фонду національного добробуту також зменшується.

  • Рада схвалила додаткові 412 млрд на оборону

    Рада схвалила додаткові 412 млрд на оборону

    Верховна Рада ухвалила за основу та в цілому законопроєкт №13573 про зміни до держбюджету на 2025 рік, який передбачає збільшення видатків на оборону на 412,3 млрд грн. Про це стало відомо під час трансляції засідання парламенту на каналі Рада у четвер, 31 липня.
    Відповідне рішення підтримали 332 депутати. Законопроєкт був поданий сьогодні керівництвом Ради на заміну аналогічному проєкту №13439-3, який раніше ухвалили в першому читанні. З попереднього документа прибрали деякі додаткові видатки.
    Згідно з ухваленим документом, 115 млрд грн спрямовується на грошове забезпечення військовослужбовців усіх Сил оборони, 216 млрд грн – на закупівлю та виробництво озброєння, військової техніки і дронів. Решта коштів покриє інші потреби війська.
    Крім того, законопроєкт передбачає новий розподіл ПДФО з 1 серпня 2025 року: 60% надходжень спрямовуватиметься Міноборони на закупівлю дронів, зброї та військової техніки, 30% – Держспецзв’язку на дрони, 10% – на потреби бригад.
    Фінансування планується забезпечити за рахунок збільшення залучення коштів від ОВДП на 184,9 млрд грн, перевиконання власних доходів бюджету на 147,5 млрд грн, зменшення витрат на погашення ОВДП на 65,1 млрд грн та зменшення видатків на обслуговування боргу на 11,2 млрд грн.

  • Рада розгляне новий законопроєкт на 400 млрд

    Рада розгляне новий законопроєкт на 400 млрд

    Верховна Рада планує розглянути новий законопроєкт №13573 щодо суттєвих змін до державного бюджету-2025. Про це повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа у Фейсбук в четвер, 31 липня.
    За її словами, законопроєкт був сьогодні зареєстрований після консультацій керівництва парламенту та фракцій, які відбулись напередодні.
    Законопроєкт передбачає збільшення видатків на сектор оборони на 412,3 млрд грн:

  • 115 млрд грн – на грошове забезпечення військовослужбовців усіх Сил оборони;
  • 216 млрд грн — на закупівлю та виробництво озброєння, техніки та дронів;
  • решта – на інші потреби армії.
  • Також в законопроєкті передбачено новий розподіл ПДФО з 1 серпня 2025 року:

  • 60% – Міністерству оборони на дрони, зброю та техніку;
  • 30% – Держспецзв’язку на дрони;
  • 10% – безпосередньо на потреби бригад ЗСУ.
  • Фінансування змін відбуватиметься за рахунок:

  • додаткового розміщення ОВДП (+184,9 млрд грн),
  • перевиконання доходів бюджету (+147,5 млрд грн),
  • скорочення витрат на погашення та обслуговування боргу (76,3 млрд грн разом).
  • За словами Підласої, цей законопроєкт має вирішити критичну проблему серпневих виплат військовим, оскільки попередній законопроєкт №13439-3 наразі не може бути розглянутий.
    У свою чергу Еконімічна правда з посиланням на джерела в Раді повідомляє, що раніше ухвалений у першому читанні законопроєкт зі змінами до бюджету наразі заблокований, оскільки парламентські фракції відмовляються його підтримувати з різних міркувань.
    “Наприклад, група Довіра вимагає підписання закону з соєвими правками, ЄС – виключити норму про вилучення 8 млрд з міста Києва, Голос – призначення голови митниці”, – пише видання.