Бюджетний комітет Бундестагу вранці 14 листопада схвалив федеральний бюджет на 2026 рік. Про це повідомляється на сайті парламенту Німеччини.
Витрати на наступний рік прогнозуються на рівні 524,54 млрд євро, що на 4,07 млрд євро більше порівняно з проєктом урядового бюджету. Прогнозується, що чисті запозичення складуть 97,97 млрд євро – на 8,10 млрд євро більше, ніж в урядовому проєкті.
Частина чистих запозичень, а саме 57,57 млрд євро, підлягає так званому секторальному винятку для витрат на оборону та певні види витрат, пов’язані з безпекою.
Як повідомляє Welt, завдяки винятку Україна отримає додаткові 3 мільярди на оборону, тобто 11,5 мільярда євро.
Цю пропозицію внесло Міністерство фінансів. Загалом комітет отримав понад 1500 поправок для узгоджувальної зустрічі.
Увесь бюджет Міністерства оборони становитиме майже 82,69 млрд євро, при тому, що витрати на 2025 рік сягнуть, як очікується, 62,3 млрд євро.
Рішення було прийнято під час узгоджувальної зустрічі, яка тривала понад 15 годин. Документ підтримали коаліційні партії ХДС/ХСС і СДПН, тоді як опозиційні партії AfD, Альянс 90/Зелені та Ліві проголосували проти.
Ухвалення бюджету у Бундестазі очікується 28 листопада.
Позначка: Бюджет
-

Бюджетний комітет Бундестагу схвалив бюджет із 11,5 млрд євро для України
-

Україна вперше повернула з-за кордону кошти, вкрадені внаслідок корупції
Україна вперше повернула з-за кордону кошти, викрадені через корупційну схему на держпідприємстві Поліграфкомбінат Україна. До держбюджету надійшло 3,37 млн євро, котрі сплатила французька компанія SURYS, причетна до оборудки. Про це повідомляє пресслужба САП у середу, 12 листопада.
Зазначається, що угоду про судове врегулювання (Convention Judiciaire d’Intérêt Public) з компанією уклала Національна фінансова прокуратура Франції, а згодом її затвердив суд у Парижі.
Досудове розслідування у Франції щодо компанії було пов’язано з можливим хабарництвом та вчиненням інших кримінальних правопорушень у справі Поліграфкомбінату .
У межах роботи спільної слідчої групи перевірялись контракти контрагента Поліграфкомбінату – французької компанії, яка за результатами досудового розслідування погодилась на судове врегулювання. Юридична особа сплатила штраф та компенсувала шкоду, заподіяну державі Україна.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура здійснювала координацію дій із захисту інтересів України у французькому суді спільно із Національною фінансовою прокуратурою (Parquet national financier) Франції.
У САП відзначили, що в історії України вперше забезпечено подібний результат за наслідками діяльності міжнародної спільної слідчої групи, до якої входили Україна, Франція та Естонія. -

Ідея Спецтрибуналу щодо України під загрозою – ЗМІ
Пропозиція Ради Європи щодо створення міжнародного трибуналу щодо України може опинитися під загрозою через проблеми з бюджетом. Європейські донори вважають, що за Трампа США продовжать відмовлятися від підтримки Києва, що ускладнює збір коштів для покриття витрат європейцями. Про це повідомляє Euronews, посилаючись на свої джерела.
Ідея такого міжнародного трибуналу, який планували розмістити в Нідерландах, була узгоджена між Радою Європи та президентом України Володимиром Зеленським у червні цього року.
За інформацією видання, фінансування є основною перепоною для реалізації проєкту. Європейським країнам складно виконувати свої обіцянки без підтримки Сполучених Штатів, які можуть продовжувати політику самоусунення від багатосторонніх ініціатив. Це ставить під сумнів можливість залучення необхідних коштів для забезпечення ефективної роботи трибуналу. Європейські донори побоюються, що без американської участі фінансова підтримка стане ще більш обтяжливою.
Хоча Рада Європи офіційно має 46 членів, участь у роботі Спеціального трибуналу відкрита й для інших країн. Проте спроби з’ясувати зацікавленість адміністрації США у приєднанні не мали успіху – прямої відповіді отримано не було. За словами трьох джерел, скорочення американського фінансування для України лише додає невизначеності, хоча питання трибуналу залишається на порядку денному в закритих обговореннях.
Європейські країни усвідомлюють, що перед ними стоїть непростий вибір у визначенні ключових пріоритетів для фінансування. Значна частина навантаження у вигляді фінансової, гуманітарної та військової допомоги Україні лежить саме на їхніх плечах.
Проєкт бюджету трибуналу, представлений Радою Європи, передбачає щорічні операційні витрати в розмірі близько 75 мільйонів євро. Оскільки трибунал планується розмістити в Нідерландах, додаткові витрати будуть спрямовані на забезпечення приміщень і безпеки. Євросоюз, за попередніми розрахунками, мав би виділяти, приблизно, 10 мільйонів євро щорічно зі своїх коштів, але це лише частина загальної суми, необхідної для втілення проєкту.
Раніше повідомлялося, що президент України Володимир Зеленський підписав нові санкційні рішення України. До обмежень потрапили посадовці з урядових структур РФ, ділки, функціонер російської військової розвідки та колаборант; також розпочато роботу щодо російських видавництв, які виправдовують агресію.
“Подарунок” Путіну: завершується створення спецтрибуналу щодо агресії Росії
-

“Дірка” в бюджеті Росії почала рости – ЗМІ
У російському бюджеті знову виявився дефіцит після двох місяців профіциту. У жовтні витрати мінфіну перевищили доходи на 400 мільярдів рублів, що призвело до зростання дефіциту до 4,2 трлн рублів за десять місяців. Нафтогазові доходи значно знизилися, а ненафтогазові, хоча й у плюсі, також зменшуються. Мінфін знизив очікувані доходи двічі цього року через падіння цін на нафту та сповільнення економіки. Витрати бюджету, навпаки, зростають, особливо внаслідок авансування державних контрактів. Усього за десять місяців витрати зросли на 15,4% до попереднього року. На завершення року Мінфін зобов’язаний витратити ще 8,7 трлн рублів.
-

Кабмін перерозподілив ₴37 млн на виплату Нацкешбеку
Уряд вирішив збільшити обсяг державної грошової допомоги покупцям українських товарів на 37 млн гривень, одночасно зменшивши видатки на компенсацію вартості вітчизняної техніки та обладнання на таку ж суму. Ця зміна була зроблена у постанові від 7 листопада 2025 року. За новими планами, видатки на державну грошову допомогу покупцям українських товарів зростуть з 2,4 млрд до 2,437 млрд гривень, а видатки на компенсацію вартості техніки і обладнання вітчизняного виробництва зменшаться з 200 млн до 163 млн гривень.
-

Виплати Нацкешбеку відновлять наступного тижня
Програма Національний кешбек не припинена, а лише затримані виплати за серпень через технічні процедури узгодження. Міністр економіки Олексій Соболев повідомив, що учасники отримають гроші у повному обсязі наступного тижня. Затримка сталася через перевищення очікувань уряду кількості учасників програми. Соболев підкреслив, що Національний кешбек є важливим інструментом підтримки українського виробництва, тому багато виробників висловлюють бажання продовжити і розширити програму. Наступним етапом будуть виплати за вересень.
-

Стало відомо, куди найбільше коштів скеровує Міноборони
Міністерство оборони направляє більшу частину грошей на безпілотники, але лише деякі з них демонструють відповідну ефективність. Цю інформацію надав перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк. Він зазначив, що багато виробників працює над безпілотниками, але не всі вони є дійсно ефективними на полі бою. Оцінка ефективності дронів показує, що лише деякі з них задовольняють вимоги. Також виникає проблема з тривалим часом виконання замовлень. Міноборони запровадило систему DOT-Chain Defence, яка допомагає вирішувати цю проблему. З 2026 року планується здійснювати через DOT-Chain Defence 70% закупівель безпілотних систем для військових частин. Залишаються ще 30% централізованих закупівель для створення резерву. Міноборони також виділило додаткові кошти для закупівлі безпілотників.
-

Чим відрізняються український та російський бюджети
Верховна Рада проголосувала за проєкт бюджету на 2026 р. у першому читанні. Своєю чергою Держдума РФ ухвалила у першому читанні проєкт федерального бюджету Росії на 2026 р. Чим відрізняються бюджети нашої країни та країни-агресора? Бюджет України: видатки на оборону та підвищення соцстандартів Верховна Рада підтримала проєкт державного бюджету на 2026 р. у першому читанні. Основними будуть видатки на оборону, але після цьогорічної паузи зростуть і соціальні стандарти.
У проєкті держбюджету-2026 закладено видатки на 4,8 трлн грн, доходи – 2,8 трлн грн.
Бюджет підготовлений за другим сценарієм, який передбачає, що війна триватиме увесь наступний рік. Тому усі зібрані податки (2,8 трлн грн) підуть на сектор оборони. Решта видатків (2 трлн грн) будуть профінансовані за рахунок міжнародної допомоги.
Особливістю бюджету-2026 є те, що уряд вирішив підвищити соціальні стандарти, заморожені у 2026 р. “Із позитивного – соціальні стандарти вперше за час повномасштабної війни підвищуються. Ми підвищили мінімальну зарплату, відповідно – буде підвищення прожиткового мінімуму. Це безумовно вплине і на розмір пенсії.”, – сказала народний депутат України, член Комітету ВР з питань бюджету Лариса Забураннав ефірі “Українського радіо”. Згідно з документом, планується встановити з 1 січня 2026 р. мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі – 8 647 грн; у погодинному розмірі – 52 грн. Зараз мінімалка становить 8 тис. грн, наступного року вона зросте на 8,1%.
Водночас Кабмін прогнозує уповільнення зростання заробітних плат українців у 2026 р. до 16%. Середня зарплата становитиме у 2026 р. – 30 032 грн.
Документ рекомендує уряду підняти на 50% зарплати вчителям та викладачам вишів. Також Верховна Рада дала рекомендації уряду опрацювати питання щодо підвищення з 1 січня 2026 р. рівня грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ, інших військових формувань.
Прогноз уряду передбачає зростання споживчих цін наступного року на 9,9%. Саме на цю величину пропонується збільшити прожитковий мінімум, у тому числі для осіб які втратили працездатність (мінімальну пенсію). Документом пропонується установити з 1 січня 2026 р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 грн. А для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років – 2817 грн; дітей віком від 6 до 18 років – 3512 грн; працездатних осіб – 3328 грн; осіб, які втратили працездатність – 2595 грн.
Також відомо, що у проєкті закладений середній курс гривні до долара на рівні 45,7 грн/дол. у 2026 р. Цей курс є розрахунковим і не впливає на валютно-курсову політику НБУ, який встановлює курси за своїми принципами. Курс євро у 2026 р. становитиме – 49,4 грн/євро.
Очікується, що реальний ВВП у 2026 р. зросте на 2,4%, а номінальний ВВП становитиме 10,309 трлн грн. Інфляція (грудень до грудня) прогнозується на рівні 9,9%. Показник відношення державного та гарантованого боргу до ВВП сягне 106% ВВП.
Уряд прогнозує фінансування дефіциту державного бюджету у 2026 р. за рахунок міжнародної допомоги на 44 млрд дол. Джерела для 18 млрд дол. з них поки не визначені.
Далі до листопада Кабінет Міністрів має опрацювати пропозиції і повернути документ до парламенту для голосування в цілому. Бюджет РФ: влада збирається підняти податки Держдума ухвалила у першому читанні проєкт федерального бюджету Росії на 2026 р. Влада збирається наступного року підняти податки і більше позичати у населення – інакше вона ніяк не може впоратися з високим дефіцитом бюджету. Російська економіка у 2025 р. сильно сповільнилася, а уряду через це стає дедалі складніше знаходити гроші на війну та соціальні витрати.
На 2026 р. дефіцит прогнозують вже в 3,7 трлн руб. (1,6% ВВП). “Федеральні видатки наступного року зростуть до 44,869 трлн рублів, але рівень дефіциту залишається прийнятним”,- сказав прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін. Водночас в Рахунковій палаті констатують, що Росія вже зіткнулася з періодом слабкого зростання. В її звіті до бюджету йдеться про те, що таких низьких темпів зростання в російській економіці не відзначалося з 2016 р., за винятком 2020 і 2022 років, коли ВВП знижувався під час локдауну через коронавірус і санкційну кризу.
Загалом, джерело ризиків – це бюджетна політика останніх років. Попри те, що витрати бюджету 2026 р. мають становити 44 трлн руб, уряд може збільшити їх пізніше, як це неодноразово траплялося раніше. Тоді дефіцит знову виявиться вищим, за закладений в бюджеті. Доходи (уряд збирається наступного року отримати понад 40 трлн руб.) також можуть виявитися нижче запланованих, якщо, наприклад, економіка продовжить сповільнюватися.
Тож вже зараз очевидно, що треба буде латати дірку в бюджеті. В Росії вже розпочалася велика податкова реформа. У вересні поточного року Мінфін запропонував підняти податок на додану вартість (ПДВ) з 20% до 22%. Це базовий податок, який сплачують виробники майже всіх товарів та послуг, а також імпортери. “Підвищити податок збираються насамперед, щоб знайти гроші “на фінансування оборони та безпеки”, – йшлося у пресрелізі Мінфіну РФ. Прямий наслідок підвищення ПДВ – це прискорення інфляції. “Підвищення податку може прискорити зростання цін на 0,6-0,7 процентних пунктів”, – вважає заступник голови Банку Росії Олексій Заботкін. Щоправда, Міністерство економічного розвитку не змінює прогноз щодо інфляції: чиновники чекають на темпи зростання цін на рівні 4%. Таким чином, вони припускають, що ціни в 2026 р. зростатимуть набагато повільніше, ніж нинішня ситуація – у вересні інфляція склала майже 8%.
Проте російські експерти вважають, що підвищення податків торкнеться кожного. “Підвищення ПДВ торкнеться кожного. Зростання цін буде ще складніше утриматими. Це означає, що Центробанк проводитиме ще жорсткішу грошово-кредитну політику. Значить, ні про яке суттєве зниження ключової ставки, про яке мріють і говорять багато хто, мова вже навряд чи піде. І, отже, особливого поштовху для зростання економіки від грошово-кредитної політики чекати не доводиться”, – констатує Ольга Шаміна, доцент, кандидат економічних науку Вищій школі журналістики та масових комунікацій СпбДУ в коментарі російській службі Бі-бі-сі. Це друге підвищення податків у Росії після початку війни з Україною. З 1 січня 2025 р. в Росії зросли ПДФО та податок на прибуток. Крім того, влада скасувала деякі податкові пільги, наприклад, ліміти за спрощеною системою оподаткування, а також підвищила акцизи на тютюн, алкоголь і нафтопродукти у 2025 р.
Росіяни нарешті відчують на своїй кишені, скільки коштує війна, яку їх країна розв’язала в Україні.
У коментарі російській службі Бі-бі-сі російський економіст на умовах анонімності сказав, що бюджет, прийнятий у першому ситання – очікуваний у поточних умовах. Вони намагаються виконати всі доручення керівництва: соціальні зобов’язання не на шкоду видаткам на “оборону та безпеку”. Натомість на шкоду економіці та пересічним громадянам. З іншого боку, може, звичайні громадяни раптом усвідомлюють, що платять за геополітику зі своєї кишені.
Вікторія Хаджирадєва -

Депутати підтримали бюджет-2026 у першому читанні
У середу, 22 жовтня, Верховна Рада підтримала у першому читанні проєкт закону про державний бюджет України на 2026 рік. За це рішення проголосували 256 народних депутатів. Згідно з документом, доходи державного бюджету складатимуть 2,4 трлн грн, що на 18,8% більше, ніж у 2025 році. Видатки заплановані на рівні 4,8 трлн грн, що на 415 млрд грн більше, ніж у попередньому році. Значні кошти виділені на оборону, соціальний захист, охорону здоров’я, освіту, науку, ветеранську політику та підтримку економіки. Також було прийнято рішення продовжити пільги на електромобілі до 2027 року. Бюджетний комітет обговорив понад 3,3 тисячі поправок до проєкту бюджету на загальну суму понад 7,1 трлн грн.
-

Рада схвалила додаткові 325 млрд на оборону
Верховна Рада вдруге цього року збільшила видатки на оборону України. Цього разу видатки зростуть на 324,7 мільярди гривень. Депутати підтримали проект закону, який передбачає спрямування коштів, зокрема, на ЗСУ, виробництво зброї, Національну гвардію, закупівлю дронів та інші потреби. Також відомо, що уряд планує отримати 295 мільярдів гривень від Євросоюзу за ініціативою ERA. Раніше у липні видатки на безпеку та оборону були збільшені на 412 мільярдів гривень.