Позначка: Бюджет

  • Росія оновила рекорд за витратами на війну

    Росія оновила рекорд за витратами на війну

    У січні-вересні 2025 року витрати федерального бюджету Росії на військові потреби досягли рекордних 11,854 трлн рублів. Цю інформацію оприлюднив науковий співробітник німецького Інституту проблем міжнародної безпеки Яніс Клюге. Порівняно з попереднім роком, витрати на армію та виробництво зброї збільшилися на 30%, або 2,763 трлн рублів. У порівнянні з 2023 роком, військовий бюджет РФ збільшився на 95%, а з 2022 роком – на 173%. Приблизно 59% російського військового бюджету є засекреченим. Накопичені витрати на війну з Україною з початку 2022 року складають 42,343 трлн рублів або $542 млрд, що еквівалентно великій кількості бюджетів у галузі освіти, охорони здоров’я та інших галузях.

  • Оборонний бюджет США передбачає Україні $400 млн

    Оборонний бюджет США передбачає Україні $400 млн

    Нижня палата Конгресу США підтримала законопроєкт про виділення коштів на оборону у 2026 році. Загальний військовий бюджет складає 900 мільярдів доларів, з яких 400 мільйонів доларів передбачено для підтримки України. Голосування відбулося у середу ввечері в Вашингтоні, де 312 конгресменів підтримали законопроєкт, а 112 висловили проти. Законопроєкт ще має пройти розгляд у Сенаті, який планує провести голосування наступного тижня. Крім того, законопроєкт передбачає покращення умов для американських військових та їхніх сімей. Також зазначено підтримку України та інших союзників США, зокрема програми “Безпека Балтії”. Для набуття чинності закон потрібно ухвалити обома палатами Конгресу та підписати президентом.

  • Зеленський підписав закон про держбюджет-2026

    Зеленський підписав закон про держбюджет-2026

    Президент України Володимир Зеленський підписав закон про державний бюджет на 2026 рік, який передбачає значні видатки на армію, освіту, охорону здоров’я, соціальну підтримку та інші сфери. Військові отримають значні кошти на зарплати, озброєння та військову техніку. Також передбачено підвищення соціальних стандартів, у тому числі мінімальної зарплати та пенсій. Уряд прогнозує уповільнення зростання заробітних плат українців у 2026 році до 16%. Бюджет також передбачає підтримку внутрішньо переміщених осіб, ветеранів, бізнесу та регіонів, а також розвиток українських виробників. Україна планує залучити більше 45 млрд доларів від міжнародних партнерів у 2026 році. Закон про держбюджет був ухвалений Верховною Радою 3 грудня, а підписаний президентом 10 грудня.

  • Перше місто РФ планує “залатати” діру в бюджеті “пожертвами” від росіян

    Перше місто РФ планує “залатати” діру в бюджеті “пожертвами” від росіян

    У владі російського міста Петропавловськ-Камчатський було прийнято рішення про збір “добровільних внесків” від місцевих жителів та компаній для поповнення міського бюджету. Розмір внесків не обмежений, але приймаються лише безготівкові пожертвування. Гроші мають бути перераховані за допомогою договору і безпосередньо надходити до бюджету. Кожен пожертвувач може вказати мету використання коштів, і у разі невикористання або перевищення цілей, гроші повернуться на рахунок. Влада міста планує самостійно контролювати витрати. Це рішення набрало чинності 8 грудня, але викликало протести у Російській комуністичній партії, яка вважає, що влада перекладає свої обов’язки на населення, яке вже платить податки. Комуністи вважають, що місто має будуватися на громадській власності та контролі громадян, а не на благодійності.

  • Meta розчарувалася в “метавсесвіті” і скорочує витрати на 30% – ЗМІ

    Meta розчарувалася в “метавсесвіті” і скорочує витрати на 30% – ЗМІ

    Meta планує суттєво скоротити фінансування свого підрозділу Metaverse – до 30%, повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела, знайомі з ситуацією. За даними видання, потенційні урізання торкнуться не лише проєктів у сфері VR, а й можуть включати чергову хвилю скорочень персоналу.
    Як зазначають джерела, ймовірне рішення Meta відображає загальну втому ринку від ідей віртуальних просторів. Платформа Horizon Worlds так і не стала масовою, а VR-гарнітура компанії продається не так активно, як очікувалося.
    З моменту гучного ребрендингу у 2021 році Metaverse-проєкти Meta щокварталу приносять багатомільярдні збитки, а аналітики й інвестори дедалі різкіше критикують ці витрати.
    Попри це, інші напрями компанії, включно з ШI-ініціативами та смарт-окулярами, виглядають набагато перспективніше. Інвесторів цікавить, чи зможе Meta утримати баланс між високими витратами та реальним попитом.
    На тлі новин про можливе скорочення бюджету акції Meta зросли, що свідчить про бажання ринку побачити більш стриману й прагматичну стратегію компанії.

  • На дрони скерували додаткові 2,1 млрд – Шмигаль

    На дрони скерували додаткові 2,1 млрд – Шмигаль

    Міністерство оборони скерувало додаткові 2,1 млрд грн на закупівлю бригадами ЗСУ дронів та іншої необхідної техніки через маркетплейс DOT-Chain Defence. Про це повідомив глава відомства Денис Шмигаль у четвер, 4 грудня.
    Як відзначив міністр, загалом від запуску маркетплейсу Міноборони направило на ці закупівлі майже 6,3 млрд грн.
    “Це означає реальні, швидкі поставки – без зайвої бюрократії”, – додав він.
    Шмигаль додав, що DOT-Chain Defence дає змогу підрозділам обирати саме те, що їм потрібно для виконання завдань, а весь бюрократичний супровід залишається за Агенцією оборонних закупівель Міноборони.

  • Держбюджет-2026: чому обурились військові

    Держбюджет-2026: чому обурились військові

    Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому Закон Про Державний бюджет України на 2026 рік. За документ проголосувало 257 народних депутатів, більшість з них (193) – це представники партії Слуга народу.
    В соцмережах від учора розгорівся скандал і найбільше прийнятий держбюджет на наступний рік обурив військовослужбовців – чому далі у сюжеті. Основні статті розходів Зазначимо, що держбюджет-2026 передбачає:

  • Доходи – 2 трлн 904,6 млрд грн (+402 млрд грн до 2025 року).
  • Видатки – 4 трлн 824,1 млрд грн (+121,2 млрд грн).
  • Потреба у зовнішній підтримці – 2 трлн 79 млрд грн.
  • Зазначимо, що ще перед першим читанням до документу було чимало запитань, оскільки: законопроєкт включав рекордний дефіцит у 2,4 трильйона гривень, або 18,4% ВВП, тобто приблизно 45 мільярдів доларів. Також із цієї суми щонайменше половина поки що не має підтверджених джерел.
    Основні пріоритети витрат:
    ▪︎ Оборона і безпека – 2 трлн 807,1 млрд грн (27,2% ВВП) ▪︎ Ветеранська політика – 18,9 млрд грн (+6,3 млрд грн) ▪︎ Соціальний захист – 468,5 млрд грн (+47,6 млрд грн) ▪︎ Освіта – 278,7 млрд грн (+79,8 млрд грн) ▪︎ Наука – 20,1 млрд грн (+5,6 млрд грн) ▪︎ Охорона здоров’я – 258,6 млрд грн (+38,8 млрд грн) ▪︎ Підтримка ВПО – 72,6 млрд грн (+16,5 млрд грн) ▪︎ Демографічні програми – 24,5 млрд грн ▪︎ Підтримка економіки – 51,8 млрд грн ▪︎ Житлова політика – 47 млрд грн ▪︎ Агросектор –14,1 млрд грн (+4,5 млрд грн) ▪︎ Трансферти місцевим бюджетам –283,9 млрд грн ▪︎ Публічні інвестиції – 111,5 млрд грн (+14,5 млрд грн) Збільшення витрат Прийнятий держбюджет передбачає, що з 1 січня зарплати вчителів зростуть на 30%, а з 1 вересня – ще на 20%.
    Також із 1 січня підвищуються соціальні стандарти:

  • мінімальна зарплата – з 8 000 до 8 647 грн;
  • прожитковий мінімум – з 2 920 до 3 209 грн;
  • для працездатних осіб – з 3 028 до 3 328 грн;
  • для людей, які втратили працездатність – з 2 361 до 2 595 грн.
  • Окрім цього парламент підтримав збільшення щомісячного фінансування для народних депутатів на 120 тисяч гривень. Тобто, з 1 січня кожному нардепу щомісяця виплачуватимуть по 200 тисяч гривень на “роботу з виборцями”, поїздки та канцелярію.
    Варто зазначити, що ця сума не є особистою зарплатою депутата, а є фондом на виконання депутатських повноважень. Зарплата (грошове забезпечення) парламентаріїв є окремою статтею. Обурення військових Паралельно з підвищенням видатків на роботу депутатам, зарплата для військових не зросте. Це викликало хвилю хейту в соцмережах, особливо обурились військові.
    “Роздавши хотілки в соціальній сфері, жертвуючи підвищення зарплат військових, депутати отримали плюшку у вигляді 200 тисяч гривень… Плюшка невелика по міркам деяких депутатів, але стабільна. І до того ж направлена на те, щоб готуватися до виборів. Моральну складову цього голосування не розглядаю”, – написав Дмитро Биков, виконавчий директор ГО Інститут геополітичного виміру та військовослужбовець ЗСУ. Українська поетеса, волонтерка та військовослужбовиця ЗСУ Ярина Чорногуз звертає увагу, що у військових четвертий рік взагалі не збільшується забезпечення.
    “Поки Мирноград у майже повному оточенні через нестачу людей у Силах Оборони, ВР проголосувала бюджет без підвищення базової зп військовослужбовців, про необхідність чого написано стільки статей і дописів різними людьми. На важливості чого наголошували всі кому не лінь. І що – а нічого. Окупація зупинить себе сама”, – написала Чорногуз і піддала сумніву компетентність роботи теперішнього складу Верховної Ради.
    Військовослужбовець ЗСУ та журналіст Ігор Луценко також висловив різку критику щодо прийняття бюджету країни на наступний рік.
    “…ухвалили бюджет, де базове грошове забезпечення, зі слів окремих нардепів, знову не збільшать протягом усього 2026 року. По-перше, РЕАЛЬНЕ грошове забезпечення військовослужбовців з 2023 року упало більш ніж на 25%. (Я рахую інфляцію з офіційних джерел, котра за підсумками поточного року може сягнути 7.5%, і за 2023 склала 5.1%, а за 2024 – 12%.). Отже, ФАКТИЧНЕ грошове забезпечення військовослужбовця з 2023 року ЗМЕНШИЛОСЯ НА ЧЕТВЕРТЬ”, – зазначив Луценко.
    Також він звертає увагу на те, що поки у військовослужбовців грошове забезпечення “стояло на місці”, то середня зарплата по країні зросла – приблизно удвічі.
    “Таким чином, ми маємо зниження оплати “праці” солдатів у багатьох вимірах. Ті з них, хто отримує лише “базу”, стали біднішими за ці роки як в абсолютних вимірах, через інфляцію, так і у порівнянні зі своїми співгромадянами, котрі лишилися жити цивільне життя”, – додав військовий.
    Ось ще низка коментарів інших українських оборонців:

  • Зеленський назвав пріоритети держбюджету-2026

    Зеленський назвав пріоритети держбюджету-2026

    Президент Володимир Зеленський висловив подяку всім парламентарям, які підтримали бюджет на 2026 рік. Він наголосив, що це важливий сигнал стабільності та фінансової підтримки України на наступний рік. Глава держави підкреслив, що пріоритети включають гарантування оборони, соціальних програм та можливостей відновлення після російських агресій. Зеленський також зазначив, що Україна співпрацює з партнерами для залучення фінансової підтримки. Президент підкреслив, що в Україні не буде стабільність і партнери можуть бути впевнені в цьому. Верховна Рада ухвалила закон про державний бюджет на 2026 рік після другого читання.

  • Рада прийняла Бюджет-2026

    Рада прийняла Бюджет-2026

    Українська Верховна Рада прийняла Бюджет-2026, який передбачає зростання зарплат вчителів. Згідно з новим бюджетом, зарплати педагогів збільшаться на 30% з 1 січня та на додаткові 20% з 1 вересня. Мінімальна зарплата підвищиться з 8 000 грн до 8 647 грн, а загальний прожитковий мінімум також збільшиться. У бюджеті передбачено збереження фінансування секторів безпеки і оборони, освіти, соціального захисту громадян тощо. Доходи держбюджету складатимуть 2,918 трлн грн, а видатки – 4,781 трлн грн. Дефіцит держбюджету зросте майже на 6 млрд грн до 1,9 трлн грн. Також збільшено видатки на сектор безпеки і оборони. Місцевим бюджетам додали 4% від податку на доходи фізичних осіб, щоб мати додаткові кошти на енергоносії та погашення заборгованості.

  • Комітет Ради підтримав проєкт бюджету-2026

    Комітет Ради підтримав проєкт бюджету-2026

    Бюджетний комітет Верховної Ради України затвердив проєкт державного бюджету на 2026 рік для другого читання. Тепер народні депутати повинні проголосувати за цей документ. На розгляд бюджету відведено до 75 хвилин, під час яких буде обговорення та ухвалення рішення. У бюджеті передбачено підвищення зарплат вчителям до 36 тисяч гривень без збільшення навантаження на них. Також ухвалено рішення про те, що частка ПДФО, яка залишається в місцевих бюджетах, складе 64% від суми сплаченого податку, що дозволить зберігати ці гроші у бюджетах громад.