Презентуючи нову оборонну стратегію, прем’єр-міністр Канади Марк Карні підтвердив, що країна досягне мінімального оборонного порогу НАТО у 2% ВВП вже у цьому фінансовому році. Він зазначив, що план оборонних інвестицій, який буде представлений 9 червня, дозволить досягти цієї цілі у 2025 році, а після цього витрати на оборону будуть зростати. Карні назвав Росію та Китай головними загрозами для Канади і висловив занепокоєння через залежність від Сполучених Штатів. Він також відзначив критичний стан військової інфраструктури Канади, зазначивши проблеми з бойовою готовністю підводних човнів, флоту та бронетехніки. Нагадаємо, що лише 23 з 32 країн-членів НАТО виконують вимогу альянсу щодо мінімального оборонного бюджету в 2% ВВП.
Позначка: Бюджет
-
Путін почав побоюватися нафтового обвалу
Російська влада хвилюється, що в другій половині 2025 року може статися надлишок нафти на ринку, що призведе до подальшого зниження цін. На засіданні ОПЕК+ було вирішено збільшити видобуток на 411 тисяч барелів на добу, що разом з рішеннями за попередні місяці становить 1,2 млн барелів на день. Це може призвести до надходження на ринок рекордного обсягу нафти за останні п’ять років – 2,2 млн барелів. Російські компанії поступово збільшують видобуток, але обережно, оскільки бояться подальшого падіння цін. Це падіння вже суттєво вплинуло на бюджет РФ через зниження доходів від нафти й газу. Російський уряд змушений зменшити фінансування держпрограм і переглянути бюджет через очікуване зростання дефіциту. Експерти попереджають, що Росія може мати проблеми у стримуванні видобутку нафти Саудівською Аравією, що може виникнути напружена дискусія в ОПЕК+. Аналітики зазначають, що така ситуація вже спричинила розпад СРСР у 1980-х роках. Росія поки спирається на резерви, але може статися ситуація, коли вони закінчаться. Нафтові доходи Росії вже впали до дворічного мінімуму, а ціни на нафту продовжують знижуватися.
-
НАТО готує рекордні оборонні інвестиції
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що напередодні саміту в Гаазі країни Альянсу погодили нові цілі стосовно оборонних витрат. Мова про виділення 3,5% ВВП на основні оборонні потреби та ще 1,5% – на інвестиції, пов’язані з безпекою та оборонною інфраструктурою. Про це він повідомив у Брюсселі після зустрічі міністрів оборони країн НАТО у четвер, 5 червня.
“Ми домовилися про амбітний новий набір цілей стосовно можливостей. Ці цілі точно описують, в які можливості союзники мають інвестувати протягом років: протиповітряна оборона, винищувачі, танки, дрони, особовий склад, логістика та багато іншого. Усе це необхідно, аби наші сили стримування та оборони були сильними, а також для безпеки нашого мільярда людей. Досягнення згоди щодо того, що нам потрібно, було життєво важливим першим кроком”, – повідомив генсек.
Окрім того, на саміті в Гаазі Рютте запропонує план, що передбачає 5% ВВП на загальні оборонні інвестиції.
“3,5% ВВП на основні оборонні витрати, а також 1,5% ВВП на рік на інвестиції, пов’язані з обороною та безпекою, такі як інфраструктура та промисловість”, – уточнив він.
Окремо на зустрічі міністри обговорили підтримку України.
Рютте нагадав, що цього року союзники по НАТО вже пообіцяли понад 20 млрд євро додаткової допомоги у сфері безпеки для Києва.
“Я також вітаю додаткові зусилля підтримки, про які союзники по НАТО пообіцяли на вчорашньому засіданні Контактної групи з питань оборони України”, – додав він.
Разом з тим, Генсек наголосив, що для досягнення нових цілей союзникам потрібно значно більше інвестувати. Тож у Гаазі країни мають узгодити новий план інвестицій в оборону, який забезпечить достатньо ресурсів для стримування та захисту.
Під час зустрічі також відбулося засідання Групи ядерного планування НАТО.
“Ядерне стримування залишається наріжним каменем безпеки Альянсу. НАТО залишатиметься ядерним альянсом доти, доки існує ядерна зброя. І ми забезпечимо, щоб ядерний потенціал НАТО залишався надійним та ефективним, щоб зберегти мир, запобігти примусу та стримати агресію. Стримувальна сила НАТО сьогодні сильна. І завдяки рішенням, які ми прийняли на цьому міністерському засіданні, ми гарантуємо, що воно залишиться сильним і завтра. Тож я з нетерпінням чекаю на успішний саміт у Гаазі пізніше цього місяця”, – резюмував Рютте. -
Мінфін озвучив доходи держбюджету у травні
За даними Міністерства фінансів, у травні надходження податків українського держбюджету зросли до 204,1 млрд гривень. Це більше, ніж у травні минулого року, але менше, ніж у квітні цього року. Зокрема, податок на прибуток підприємств склав 45,4 млрд гривень, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір – 30,1 млрд гривень. Усього з Державної податкової служби надійшло 121,4 млрд гривень, з Держмитслужби – 55,6 млрд гривень. Загалом до бюджету надійшло 272,6 млрд гривень. У той же час, надходження від єдиного внеску на соціальне страхування зросло до 47,4 млрд гривень. У зв’язку зі збільшенням витрат на оборону та скороченням військової допомоги з боку партнерів, Україні доведеться переглянути бюджет. Росія схвалила збільшення дефіциту держбюджету втричі.
-
ООН скоротить персонал на 20%
Організація Об’єднаних Націй прийняла рішення про скорочення 20% персоналу у зв’язку з фінансовою кризою. Це зачіпає понад 60 підрозділів ООН, включаючи гуманітарні та політичні офіси, а також структури, які працюють у сферах підтримки біженців, гендерної рівності, міжнародної торгівлі, екології та розвитку міст. Генсек ООН Антоніу Гутерріш планує скоротити бюджет організації на 15-20%, що становить близько 3,72 млрд доларів. Звільнення стосуватимуться близько 14 тисяч посад. Строк подання пропозицій щодо скорочень – до 13 червня, а їх впровадження планується на 2026 рік. Деякі країни-члени ООН, зокрема США, не сплатили свої внески, що призвело до зупинки допомоги в Україні та припинення фінансування проектів ООН з прав людини.
-
У Росії схвалили збільшення дефіциту держбюджету утричі
Російська Держдума схвалила урядові поправки до федерального бюджету на 2025 рік, які передбачають збільшення бюджетного дефіциту до рівня минулого року. Це сталося через дешеву нафту та міцний рубль, що призвело до скорочення нафтогазових доходів. За оновленими прогнозами, ціна на нафту Urals може значно знизитися, що вплине на доходи державного бюджету. Голова бюджетного комітету Держдуми РФ попередив про можливі ризики для нафтових доходів Росії, у тому числі через загрози американських санкцій. Це може призвести до ще більшого дефіциту в бюджеті, ніж передбачено у поправках.
-
Маск розкритикував податковий законопроєкт Трампа
Американський мільярдер та керівник Департаменту ефективності уряду США Ілон Маск висловив гостру критику щодо податкового законопроєкту, якого підтримав Дональд Трамп. Він вважає, що цей законопроєкт може пошкодити роботу команди управління витратами. Попри те, що законопроєкт передбачає скорочення деяких соціальних витрат, він призвів до збільшення державного боргу на більш ніж 3,3 трлн доларів протягом наступного десятиліття. Маск вважає, що такий підхід може призвести до банкрутства США. Також відомо, що останнім часом Ілон Маск практично не з’являється у громадському просторі, і його звинувачують у невиконанні обіцянок щодо фінансової підтримки Трампа.
-
У квітні бюджет отримав 323 млн грн від приватизації
У квітні до держбюджету України від Фонду державного майна надійшло понад 322 мільйони гривень від приватизації. У цьому місяці було реалізовано 57 об’єктів на приватизаційних торгах. Також, 46 активів було стягнуто у дохід держави через санкційну політику, а 3 об’єкти було продано на аукціонах за зростанням ціни у 17 разів. Наразі у переліку об’єктів малої приватизації налічується 1378 об’єктів, які протягом року доповнюються та виключаються. Раніше держбюджет отримав майже 2 мільярди гривень за компанію Аерок, великого виробника газобетонних виробів в Україні з виробничими потужностями у двох областях.
-
У квітні до бюджету надійшло близько 323 млн грн від приватизації
У квітні Фонд державного майна направив до держбюджету України понад 322 мільйони гривень, які отримав від приватизації. За цей місяць було реалізовано 57 об’єктів на приватизаційних торгах. Також у квітні 46 активів було стягнуто у дохід держави через санкційну політику, а на аукціонах було продано 3 значних об’єкти, піднявши стартову ціну в 17 разів. Загалом, на початок травня було близько 1378 об’єктів малої приватизації, з яких у цьому році було додано 115 та вилучено 86. Раніше держбюджет отримав майже 2 мільярди гривень за компанію “Аерок”, яка є одним з провідних виробників газобетонних виробів в Україні та має виробничі потужності у двох областях.
-
В Бюджеті України утворилася “дірка”. Як її будуть “латати”
Через збільшення видатків на оборону та скорочення військової допомоги від партнерів Україні доведеться переглянути бюджет. Додаткову потребу оцінили у 400 млрд грн. Звідки братимуть кошти, аби закрити “дірку”? Звідки взялась нестача? Після аналізу фінансових звітів за чотири місяці та частину травня, виявилось, що видатки на армію суттєво перевищують заплановані. Про це повідомив перший заступник голови фінансового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк.
За його підрахунками, не вистачає 400 млрд грн. “Памʼятаєте я писав, що у бюджеті не вистачає на військові видатки мінімум 200 млрд? Так ось, я помилився. Цифра необхідних змін у бюджет-2025 буде щонайменше вдвічі більше: треба буде знайти від 400-500 млрд грн”,- пише нардеп. Причина збільшення дефіциту – зростання витрат на закупівлю зброї, у тому числі через затримки міжнародної допомоги.
За словами депутата, уряд уже почав витрачати кошти, які були заплановані на кінець року, зокрема на зарплати військових у листопаді-грудні 2025 р. Ці гроші перенаправляють на закупівлі зброї, що створює “дірки” у бюджеті, які згодом доведеться терміново закривати.
Железняк вважає, що зміни до бюджету можуть внести в липні або серпні, оскільки до кінця червня в Україні працюватиме місія МВФ. До ухвалення рішення радою директорів фонду щодо наступного траншу для України уряд не вноситиме зміни до бюджету, щоб не зірвати програму співпраці.
За словами Железняка, додаткова потреба стосується не лише армії. Також назріла потреба у фінансуванні лікування онкохворих, ліків та інших соціальних статей.
Водночас нардеп запевнив, що зарплати військовим та військові видатки будуть виплачувати повністю, попри нестачу в бюджеті.
Своєю чергою Олексій Кущ, експерт аналітичної компанії “Об’єднана Україна” каже, що цього року військовий бюджет становить 2 трлн грн, з яких 1,2 трлн – це грошове утримання військовослужбовців, а 737 млрд грн іде на закупівлю озброєння і військової техніки, зокрема 47 млрд – на програму закупівлі дронів. “Ці 2 трлн грн має зібрати “економіка тилу”, але вже зараз очевидно, що цьогоріч дефіцит таких внутрішніх ресурсів становитиме мінімум 200 млрд грн”, – каже експерт. За його словами, що сильніше “економіка тилу” занурюватиметься у кризу, то більшим буде цей дефіцит. А за умови широкого дефіциту внутрішніх джерел фінансування і “економіка війни” може перейти у тренд скорочення. Де влада братиме кошти? Железняк не знає, за рахунок чого вдасться покрити дефіцит.
Проблема в тому, що 200 млрд грн покривалися частиною через перевиконання митниці і податкової, частина просто через те, що хотіли більше запозичити грошей на внутрішньому ринку. “Коли мова йде про 400 млрд грн, то я не розумію, як вони можуть їх покрити, не входячи в історію про збільшення оподаткування чи щось подібне”, – каже Железняк. Водночас влада України все ще сподівається на допомогу західних союзників. Зокрема, від ЄС очікується отримання 12,5 млрд євро в рамках програми Ukraine Facility, яка передбачає загальне фінансування у розмірі 50 млрд євро на період 2024–2027 рр. Ще одним джерелом надходження коштів є МВФ. Україна досягла угоди на рівні персоналу щодо сьомого перегляду програми розширеного фінансування, що відкриває доступ до фінансування обсягом близько 0,4 млрд дол. Також планується отримання 50 млрд дол., забезпечених доходами від заморожених російських активів.
Крім того, уряд вжив заходів для збільшення внутрішніх доходів. Зокрема, підвищив податки. Так, збільшено військовий збір із зарплат з 1,5% до 5% та підвищено податки для фізичних осіб-підприємців. Що вже скоротив уряд? Намагаючись звести кінці з кінцями, уряд не лише збільшив податки, але й вдався до скорочення видатків. Зокрема, зменшено соціальні витрати з 14,5% до 12,6% ВВП, а мінімальна зарплата залишиться на рівні 8 тис. грн.
Видатки Міністерства соціальної політики зменшено на 10,6% – з 470,3 млрд грн до 420,7 млрд грн. Фінансування Пенсійного фонду скорочено на 41,5 млрд грн. Програма “Соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини” зменшена з 89 млрд грн до 81 млрд грн.
Економлять в тому числі на ветеранах. Загальні видатки Міністерства у справах ветеранів зменшено з 13,6 млрд грн до 5,8 млрд грн. Фінансування реабілітації ветеранів скорочено на 35%.
Обмежено також виплати “чорнобильських пенсій”. Їх отримують лише ті, хто проживав у зоні відчуження в 1986–1993 рр.
Своєю чергою фінансування освіти зменшено на 7,7 млрд грн. Оптимізація включає об’єднання вищих навчальних закладів та припинення нарахування зарплат вчителям на окупованих територіях.
Також було значно скорочено фінансування дорожніх проєктів. Замість початково запланованих 43,2 млрд грн, на Дорожній фонд передбачено лише 12,3 млрд грн.
Водночас чи вистачить такої економії, аби покрити “дірку” в бюджеті не відомо, як і те, які саме статті бюджету урізатимуть ще в разі потреби. “Спіраль смерті” Експерти кажуть, що в українській економіці спостерігаються небезпечна тенденція: різке гальмування динаміки ВВП на тлі наростаючої інфляції. Вони називають цю ситуацію “спіраллю смерті”. “Спіраллю смерті” економісти називають стагфляцію, тобто поєднання високої галопуючої інфляції та падіння ВВП, яке призводить до своєрідного цугцвангу рішень, коли результат кожного ходу – це “втрата фігури”, – каже Кущ. За його словами, з інфляцією потрібно боротися жорсткою монетарною політикою, стисненням грошової маси та високими відсотковими ставками. А з рецесією треба боротися м’якою монетарною політикою, розширенням грошової пропозиції та низькими кредитними ставками.
Як бачимо, стагфляція блокує ці рішення: доведеться пожертвувати або боротьбою з інфляцією, або зростанням ВВП.
На думку експерта, наша економіка підійшла до “спіралі смерті” доволі близько.
З 2024 р. ВВП зріс на 2,9% після відновлення на 5% 2023-го і обвалу на 28% 2022-го. У четвертому кварталі 2024 р. зафіксовано навіть квартальне падіння на 0,1%. “Очевидно, відбувається різке уповільнення темпів зростання ВВП внаслідок поступового вичерпування ефекту низької статистичної бази порівняння у вигляді обвального, з погляду економічного розвитку, 2022 р.”, – каже експерт. Певним запобіжником остаточного переходу економіки у зону падіння виступає тимчасове припинення торговельної війни між Китаєм і США. Це позитивно вплине на рівень цін нашого сировинного експорту, передусім аграрного.
Адже можлива Глобальна торговельна війна могла б ударити по Китаю, а він і досі – торговельний партнер номер один для України.
На думку експерта, якщо не вжити екстрених заходів, до літа на нас може очікувати поступове охолодження економіки. А якщо Глобальна торговельна війна таки розгориться, то восени можлива й економічна криза.
Водночас, на думку НБУ, ситуація виглядає досить позитивно, і таких загроз немає.
НБУ відзначає пік інфляції у першому кварталі 2025 р., але не бачить загроз скорочення ВВП.
Регулятор очікує зростання української економіки 2025 р. на 3% і поступового скорочення інфляції влітку, в тому числі за рахунок надходження на ринок нового врожаю та поступового вирішення фактора енергетичного дефіциту.
Вікторія Хаджирадєва