Комітет із питань збройних сил Сенату США в пʼятницю, 11 липня, схвалив виділення 500 мільйонів доларів на безпекову допомогу Україні у межах проєкту оборонного бюджету на 2026 фінансовий рік. Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters.
Члени профільного комітету Сенату 26 голосами проти 1 схвалили проєкт Закону про асигнування на національну оборону (NDAA), який визначає рівень фінансування Збройних сил США.
Проєкт NDAA передбачає фінансування на національну оборону в розмірі 925 мільярдів доларів, з яких 878,7 мільярда доларів планується передати Пентагону, а 35,2 мільярда доларів – Міністерству енергетики.
Проєкт закону містить положення про продовження Ініціативи зі сприяння безпеці України (Ukraine Security Assistance Initiative) до 2028 року. Її фінансування збільшується з 300 мільйонів доларів у 2025 фінансовому році до 500 мільйонів доларів.
Поки що невідомо, чи залишиться це положення у фінальному проєкті NDAA, який ще має бути затверджений усім Сенатом, а також Палатою представників і підписаний Дональдом Трампом.
Як відомо, Трамп 8 липня наказав відновити постачання озброєння Україні та розкритикував російського диктатора Володимира Путіна, звинувативши його у масових вбивствах цивільного населення.
Трамп вперше особисто відправить зброю Києву – ЗМІ
Позначка: Бюджет
-
В Сенаті США схвалили 500 млн доларів для України
-
В РФ виявили мільярдні розкрадання на будівництві укріплень – ЗМІ
Генпрокуратура РФ подала позов до Останкінського суду Москви про стягнення майже мільярда рублів з організаторів будівництва оборонних споруд в Білгородській області. Перед цим аналогічний скандал виник в Курській області. Про це повідомляє російське провладне видання Комерсант.
Серед відповідачів: заступник губернатора регіону Рустем Зайнуллін, підприємці Сергій Петряков, Іван Новіков і Костянтин Зімін (всі четверо заарештовані в справі про шахрайство), екс-керівник управління капбудівництва регіону Олексій Сошніков, бізнесмен Дмитро Боровльов і і Будінвестрезерв.
У 2022–2024 роках області виділили з федерального бюджету 19,5 млрд рублів на будівництво укріплень на межі з Україною.
Зайнуллін і Сошніков, які займалися проектом, уклали 26 контрактів на 1,14 млрд рублів з компаніями Боровльова та Петрякова – Регіон Сибір та Будінвестрезерв.
З цієї суми майже 925 млн рублів, за версією слідства, були здобуті незаконно – через зловживання службовим становищем. Генпрокуратура вимагає повернути ці кошти державі.
ЗСУ прорвали кордон на Бєлгородщині – соцмережі -
Україна назвала потреби на 2026 рік, а ЄС шукає джерела фінансування
Україна наступного року потребуватиме понад 40 млрд дол. зовнішньої фінансової підтримки. ЄС вже терміново шукає кошти для покриття дефіциту бюджету України 2026 р. Звідки можна взяти гроші? На цей рік грошей вистачить Нещодавно в Україні переписали бюджет, аби залатати дірку, яка утворилася через зростання витрат на закупівлю зброї. Гроші перерозподілили таким чином, аби їх вистачило на військові потреби. Наразі в Україні вважають, що коштів на цей рік вистачить. “Уряд наприкінці червня подав зміни до закону про державний бюджет, де передбачив збільшення видатків на обороноздатність країни майже на 10 млрд дол. Це допоможе ефективно протидіяти ворогу”,- сказав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Він підкреслив, що завдяки економічному відновленню та проведеним реформам за перші п’ять місяців 2025 р.вдалося перевиконати дохідну частину держбюджету на 1 млрд дол.
Загалом витрати України на оборону та безпеку у 2025 р. складуть близько 50 млрд дол., що становить 26% ВВП. При цьому власні доходи держбюджету очікуються на рівні 48,5 млрд дол. Бюджет на закупівлю зброї так само рекордний і складе 16,4 млрд дол. “Таким чином зовнішнє фінансування критично важливе для нас, адже дозволяє Україні спрямовувати власні ресурси на захист нашої країни”,- сказав він. За даними Шмигаля, Україні вдалося залучити вже 22 млрд дол. міжнародної фінансової допомоги. Скільки грошей потрібно на наступний рік Тож, гроші на цей рік є, час замислитись про наступний. Він буде для нашої країни непростим.
В Україні вже підрахували скільки нам потрібно буде коштів, аби пройти 2026 р.
Шмигаль заявив, що у 2026 р. Україна потребуватиме зовнішньої фінансової підтримки у розмірі понад 40 млрд дол. Про це він повідомив на засіданні Керівного комітету платформи Української платформи донорів (URC-2025) у Римі.
Прем’єр сказав, що 2026 р. стане випробуванням, оскільки потреби країни у зовнішньому фінансуванні і надалі перевищуватимуть 40 млрд дол. Тож ключовим завданням має стати напрацювання механізмів та інструментів, які дозволять залучити ці кошти.
Він заявив, що уряд активно веде перемовини з міжнародними партнерами щодо підтримки у 2026 р.
За його словами, наступний бюджетний цикл потребуватиме особливої уваги, адже 2026 р., несе багато невизначеності.
Через невпевненість у міжнародній підтримці наступного року, Україна навіть попросила частину траншу, який МВФ мав надати цього року перенести на 2026 р. “Україна звернулась до Фонду із проханням зменшити розмір наступного траншу із раніше запланованих 0,92 млрд дол. до 0,4 млрд дол. Загальний розмір залишку фінансування за програмою від цього не зміниться, різниця буде розподілена під час наступних переглядів. Це вкладається в логіку економії доступних ресурсів “зараз”, через більшу невизначеність із фінансуванням “завтра”, про що неодноразово наголошую останнім часом. Ситуація із залученням коштів партнерів у 2026 р. є набагато більш невизначеною”,– зазначив Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев. Своєю чергою міністр фінансів Сергій Марченко сказав про те, що наступного року треба буде серйозно скоротити бюджет. “Наступного року нам потрібно скоротити за базовим сценарієм дефіцит до 9,9% з 19,4% ВВП. Щоб зрозуміти, наскільки це складно і наскільки це великі цифри – йдеться про сотні мільярдів гривень менше видатків, якщо порівнювати з тим бюджетом, який ми зараз маємо”, – сказав він. ЄС шукає кошти для України ЄС терміново розглядає варіанти покриття потенційного дефіциту бюджету України на наступний рік, який може сягнути 19 млрд дол. Необхідність у пошуку нових джерел фінансування зумовлена зменшенням підтримки з боку США та згасанням надій на швидке припинення вогню у війні з Росією.
Європейська комісія обговорює з країнами-членами ЄС кілька основних варіантів: військова підтримка України у вигляді “позабюджетних” грантів. Прискорення виплат за кредитами за програмою підтримки G7 на 50 млрд дол. Більш ефективне використання знерухомлених у ЄС російських державних активів. “Зростає занепокоєння щодо наступного року. Багато зацікавлених сторін, які розраховували на угоду про припинення вогню цього року, змушені перераховувати свої витрати і усвідомлюють, що існує фінансова діра, як не крути”, – сказав високопосадовець ЄС у коментарі Financial Times. Терміновість пошуку фінансування пов’язана також із розбіжностями в оцінках. МВФ вважає, що потреби України на наступний рік покриті, однак цей прогноз базується на припущенні, що війна завершиться цього року або в середині 2026 р. У Києві та Брюсселі цей сценарій вважають малоймовірним.
Мета ЄС – забезпечити потреби Києва заздалегідь, до настання зими, особливо враховуючи невизначеність щодо подальшої військової підтримки з боку США.
Один із варіантів, запропонований Києвом країнам G7, полягає в тому, щоб європейські союзники надавали військову допомогу у вигляді двосторонніх грантів, які б враховувалися як внесок у досягнення цільового показника НАТО щодо збільшення національних витрат на оборону до 5% ВВП. Це дозволило б одночасно підтримати Україну та виконати власні оборонні зобов’язання.
Усвідомлення того, що війна буде довгою, а підтримка з боку США – ненадійна, змушує ЄС переходити від ситуативних пакетів допомоги до пошуку більш креативних, довгострокових та сталих механізмів фінансування України.
Розглянуті варіанти демонструють готовність ЄС розширювати фінансові та юридичні межі, щоб забезпечити стабільність України. Особливо це стосується ідеї більш агресивного використання заморожених російських активів, що свідчить про посилення позиції “Росія має заплатити”.
Фактично, ЄС намагається збудувати для України фінансовий “захисний мур” на 2026 р. ще до того, як може виникнути криза фінансування через політичні зміни у США чи “втому від війни”. Успіх цих зусиль напряму визначить здатність України продовжувати оборону та підтримувати макроекономічну стабільність протягом наступного року. Де ще можна взяти кошти? Україна зараз має три великі лінії міжнародного фінансування, які вона хоче розтягнути хоча б до 2027 р. Це програма МВФ на 15,5 млрд дол., програма Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд євро та програма ERA від “Великої сімки” на 50 млрд дол., які погашатимуться коштом заморожених активів РФ.
Але цих коштів не вистачить. Тож варто шукати внутрішні ресурси.
Мінфін вважає, що дуже бажано обійтися без підвищення податків. Вони, на його думку, і так достатньо високі в Україні.
Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі “АНТС”, вважає, що є простір для урізання бюджетних видатків, зокрема в зменшенні кількості державних установ.
Гетман, своєю чергою, вважає можливим підняття комунальних тарифів наступного року – до ринкового рівня. Це дасть змогу отримати додаткові гроші для державного бюджету від енергетичних компаній, як-от “Енергоатом”та “Нафтогаз”.
Ще один ресурс -резерви НБУ, які нині становлять 44,5 млрд дол. Вони теж можуть бути використані для фінансування державного бюджету.
Вікторія Хаджирадєва -
Витрати Росії на поповнення армії зросли до 4 трлн рублів – аналітики
Росії стає складніше поповнювати свою армію на тлі вторгнення в Україну. В першій половині поточного року влада РФ витратила на “живу силу” для продовження війни понад 2 трлн руб. Для збереження такої динаміки втрат і набору нових контрактників протягом року витрати на воюючу армію становитимуть понад 4 трлн рублів, що еквівалентно 9,5% всіх запланованих видатків федерального бюджету 2025 року й 2% російського ВВП. Про це свідчать підрахунки аналітиків Re: Russia.
Федеральний та регіональні бюджети витратили 400 млрд руб. на бонуси за підписання контракту з Міноборони РФ.
Іще 865 млрд були спрямовані на грошове забезпечення військових, а 765 млрд – на виплати вбитим і пораненим.
Витрати на військові угруповання в Україні збільшаться на 1 трлн руб. порівняно з липня 2023-го по червень 2024 року через необхідність заповнювати втрати.
За оцінкою Re: Russia, за шість місяців з початку року було підписано близько 200 тис. грн. нових контрактів. Це на 10% менше, ніж у другому півріччі 2024 року, але поки що приблизно відповідає темпам втрат російської армії.
“Ефективний комерційний “контракт на війну” залишається ключовим фактором, який дозволяє Володимиру Путіну проводити наступальні кампанії в Україні другий рік поспіль, попри вкрай високі втрати та невеликий реальний ефект із погляду розмірів захопленої території”, – резюмують аналітики.
Як ми вже писали, співробітникам МВС РФ запровадили систему премій за відправку затриманих на війну проти України. Зокрема, за одного завербованого в різних регіонах “силовики” зможуть одержати від 10 до 100 тис. російських рублів.
У Росії дефіцит бюджету зріс у шість разів -
Шмигаль озвучив потребу України у зовнішньому фінансуванні
Потреби України у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік становить більш як $40 млрд. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у середу, 9 липня.
“Ключовим пріоритетом роботи Української платформи донорів залишається фінансова спроможність нашої держави. Розпочали URC-2025 з 14-го засідання Керівного комітету платформи. У своєму виступі поінформував, що уряд наприкінці червня подав зміни до закону про державний бюджет, де передбачив збільшення видатків на обороноздатність країни майже на 10 млрд доларів. Це допоможе ефективно протидіяти ворогу”, – зазначив глава уряду.
Зовнішнє фінансування критично важливе для України, адже дозволяє спрямовувати власні ресурси на оборону.
Шмигаль відзначив, що у 2025 році Україна вже залучила 22 млрд доларів зовнішнього фінансування. Втім, він назвав “викликом” 2026 рік.
“Наші потреби у зовнішньому фінансуванні залишаться на рівні понад 40 млрд доларів. Ключовим завданням має стати напрацювання механізмів та інструментів, які дозволять залучити ці кошти”, – додав прем’єр. -
В США ухвалено “великий і прекрасний закон” Трампа
Палата представників США проголосувала за законопроєкт, запропонований президентом Трампом, що передбачає податкові пільги та скорочення витрат. Голосування було дуже напруженим, але законопроєкт отримав підтримку і тепер направлений на підпис до Трампа. Ймовірно, підписання відбудеться до Дня незалежності США. Законопроєкт також передбачає виділення коштів на імміграційний контроль та оборону, але скорочення витрат здійснюватимуться за рахунок програм медичного страхування та боротьби з голодом. Цей законопроєкт викликав конфлікт між Трампом та Ілоном Маском, що може призвести до серйозних наслідків.
-
Російські олігархи вивели з економіки майже 2 трлн рублів за рік
За даними журналу Forbes, великі російські компанії виплатили рекордні дивіденди в 2024 році на користь своїх акціонерів, зокрема 50 бізнесменів отримали загалом 1,769 трлн рублів. Лідером за обсягом отриманих коштів став Олексій Мордашов, контрольний акціонер компанії Северсталь, який отримав понад 201 млрд рублів. Друге місце посів Вагіт Алекперов, співвласник Лукойлу, з доходом у 201 млрд рублів. Третю позицію зайняв мільярдер Володимир Лісін, який отримав понад 152 млрд рублів. Олігархи вивели значні суми грошей з компаній через кризу в банківському секторі та зниження інвестиційної активності. Російський союз промисловців та підприємців висловлює занепокоєння станом економіки, оскільки багато підприємств опинились у складному фінансовому стані, а економіка показує ознаки рецесії. Також виникає загроза “переохолодження” економіки, що може призвести до стиснення попиту та уповільнення ділової активності.
-
Олігархи РФ вивели з економіки майже 2 трлн рублів за рік – ЗМІ
Російські бізнесмени вивели рекордні суми грошей зі своїх компаній в 2024 році, досягнувши обсяг понад 1,769 трлн рублів. Це сталося на тлі кризи банківського кредитування та падіння інвестиційної активності. Лідером за доходом став Олексій Мордашов, який отримав понад 201 млрд рублів. Друге місце посів Вагіт Алекперов із 201 млрд рублів, а третє – Володимир Лісін з майже 152 млрд рублів. За даними Російського союзу промисловців і підприємців, економіка Росії демонструє ознаки рецесії та ризики “жорсткої посадки”, особливо у цивільних секторах. Бізнес також занепокоєний можливим “переохолодженням” економіки, що може привести до зупинення виробництва.
-
Власники елітних авто сплатили понад 95 млн до бюджету
За п’ять місяців 2025 року до бюджету України надійшло понад 95 млн грн податку від власників елітних автомобілів, що на 2,5 млн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомляє пресслужба Державної податкової служби у понеділок, 30 червня.
Транспортний податок наразі вже сплатили понад 5,6 тисячі осіб. Зокрема найбільші суми надійшли від:
– Києва – 29,5 млн грн,
– Дніпропетровщини – 9 млн грн,
– Одещини – 8,3 млн грн,
– Львівщини – 6,3 млн гривень.
У ДПС нагадали, що транспортний податок сплачують власники легкових автомобілів, випущені не більше п’яти років тому. Середньоринкова вартість автівок має становити понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати (у 2025 – 3 млн грн).
Ставка транспортного податку – 25 тис. грн за кожний автомобіль.
Перелік легкових автомобілів визначає Мінекономіки, повний список розміщує на своєму офіційному вебсайті щороку до 1 лютого податкового (звітного) року.
Цього року до переліку потрапили зокрема AstonMartin, Audi, Bentley, BMW, GMC, Hymer-Mercedes, Ineos, Jaguar, Lamborghini, LandRover, Lexus, Lotus, Lincoln, McLaren, Maserati, Mercedes-AMG, Mercedes-Benz, Mercedes-Maybach, Porsche, Rolls-Royce, Toyota.
Раніше стало відомо, що “податок на Google” приніс до бюджету України 3,5 млрд за квартал.
Стало відомо, скільки нових автомобілів придбали українці в травні -
В Італії плануютьзарахувати зведеннямосту до військових витрат НАТО
Італійський уряд запропонував вважати багатомільярдний проєкт мосту на Сицилію військовими витратами в межах цілей НАТО. Про це повідомляє Politico у понеділок, 30 червня.
Будівництво мосту, вартість якого оцінюється у 13,5 мільярда євро, розглядається як спосіб наблизити Італію до нового стандарту НАТО – 5% ВВП на безпеку до 2035 року. Торік Рим витрачав лише 1,49% ВВП на оборону.
Міст мав би з’єднати материкову Італію з Сицилією й стати найдовшим підвісним мостом у світі. Проєкт обговорюється десятиліттями, втім, постійно постає перед технічними, фінансовими та політичними перепонами.
Міністр закордонних справ Антоніо Таяні та міністр інфраструктури Маттео Сальвіні – обидва заступники прем’єрки Джорджи Мелоні – наголошують на “стратегічному значенні мосту для НАТО”.
“Ми пояснимо італійцям, що безпека – це ширше поняття, ніж просто танки”, – зазначив Таяні у коментарі виданню Milano Finanza. – “Ми зробимо ставку на інфраструктуру, яка має і цивільне, і оборонне значення – наприклад, міст через протоку, адже Сицилія є платформою НАТО”, – додав він.
Офіційного рішення про класифікацію мосту як військового проєкту ще не ухвалили, одначе, Сальвіні заявив, що “незабаром можуть відбутися подальші консультації, аби з’ясувати, наскільки це реально”.
Частину витрат, відповідно до стандартів НАТО, можна спрямовувати на “стратегічну інфраструктуру”. Це може допомогти Риму обійти бюрократичні та юридичні труднощі, які гальмували проєкт у минулому.
Італія також просить включити проєкт до плану фінансування ЄС для мобільності військових, вважаючи, що він “ідеально вписується у стратегію переміщення сил НАТО з Північної Європи до Середземного моря”.
Втім, офіційно Мессінська протока не входить до коридору військової мобільності НАТО, який починається в портах Апулії, веде через Адріатику до Албанії, Північної Македонії та Болгарії.
У вівторок Сальвіні повідомив, що остаточне схвалення проєкту очікується в липні. Тим часом Таяні запропонував назвати міст на честь Сільвіо Берлусконі.