Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила про проведення виїзного засідання у Запоріжжі, під час якого перерозподіли кошти на важливі інфраструктурні проєкти в регіонах, зокрема прифронтових.
“Спрямували 40 млн грн на реконструкцію Миколаївської обласної дитячої лікарні. А також 30 млн грн – на Харківську обласну дитячу лікарню, зокрема на будівництво шахти ліфту для маломобільних пацієнтів та капітальний ремонт приймального відділення”, – зазначила Свириденко.
Також розподілили освітню субвенцію на 230,96 млн грн зі спецфонду Держбюджету на завершення будівництва протирадіаційних укриттів для двох навчальних закладів Запорізької області – у селищі Комишуваха та місті Вільнянськ.
Окремо виділили 147,8 млн грн з резервного фонду для Житомирської ОВА. Кошти спрямують на допомогу мешканцям села Березина, котрі постраждали внаслідок вибуху на підприємстві 2 липня.
За словами глави уряду, Житомирська ОВА має у триденний строк погодити перелік витрат із профільними міністерствами та прозвітувати про використання коштів до 26 грудня 2025 року.
Свириденко додала, що уряд розподілив майже 350 млн грн для закладів вищої освіти.
Так, 125 млн грн спрямовано на придбання генераторів, акумуляторів (зарядних станцій) та інверторів. Ще 220,5 млн грн передбачено на здійснення заходів із своєчасної сплати коштів за спожиті комунальні послуги та енергоносії.
Додатково 5,1 млн грн спрямовано на потреби Малої академії наук, щоб забезпечити резервне живлення і стабільну роботу під час відключень електроенергії.
“Ресурс піде на обладнання для 8 локацій МАН. Для них придбають зарядні станції, комплекти енергонезалежності та дизельні генератори. Це дозволить не зупиняти роботу обладнання під час відключень, зокрема там, де генератори використовувати недоцільно”, – пояснила Свириденко.
Раніше Кабмін погодив виділення понад 2,4 млрд гривень на додаткове фінансування доріг та пального для генераторів у прифронтових областях.
Також уряд виділив 6 млрд грн на відновлення енергоінфраструктури та залізниці. Зокрема, Міністерству розвитку громад та територій (для Укрзалізниці) виділено 800,5 млн грн; для обласних військових адміністрацій – 5,2 млрд грн.
Позначка: Бюджет
-
Кабмін провів виїзне засідання у Запоріжжі
-
Трамп підписав оборонний бюджет з $800 млн Україні
Президент США Дональд Трамп підписав закон про оборонний бюджет на 2026 фінансовий рік, який передбачає рекордне фінансування у розмірі 901 мільярда доларів. Одним із ключових пунктів цього документу є виділення Україні 800 мільйонів доларів у рамках Ініціативи з безпекової допомоги. Ці кошти заплановано спрямувати на закупівлю американського озброєння для Збройних сил України, по 400 мільйонів доларів на кожен із наступних двох років. Про це стало відомо з сайту Білого дому у п’ятницю, 19 грудня.
За його даними, законопроєкт S. 1071 “Закон про національну оборону на фінансовий 2026 рік” вже підписано та він офіційно набрав чинності. Документ регламентує фінансування програм Міністерства оборони, військового будівництва, а також програм національної безпеки, які координуються Міністерством енергетики та Державним департаментом.
Він також охоплює заходи щодо покращення добробуту військовослужбовців та визначає нові повноваження для впровадження змін у сфері національної й міжнародної безпеки, торгівлі та судової системи.
У тексті бюджету передбачено окремий розділ “Розширення та модифікація ініціативи з оборонної допомоги Україні”, згідно з яким Україна отримає ще 400 мільйонів доларів на 2026 рік та таку ж суму на 2027 рік.
Нагадаємо, сенат США 17 грудня схвалив масштабний законопроєкт про оборонну політику 2026 року в 901 мільярд доларів, котрий серед іншого, передбачає допомогу Україні у 400 мільйонів доларів.
США схвалили наймасштабнішу в історії військову допомогу Тайваню
-
Smart Holding відзвітував про зниження обсягу сплачених до бюджету податків
Компанії групи Smart Holding за підсумками січня-вересня 2025 року сплатили до державного бюджету 543 млн грн податків, що на 41% менше аналогічного періоду минулого року (915 млн грн). Про це повідомила пресслужба групи у четвер, 18 грудня.
“Таке скорочення сталося, у тому числі, через посилення тиску держави та блокування роботи газовидобувних активів публічної британської компанії Enwell Energy”, – говориться в повідомленні.
Найбільшими платниками податків у складі Smart Holding Group стали: група компаній Smart Energy (газовидобувний сектор) – близько 347 млн грн, агропродовольча група компаній Veres – близько 98 млн грн, Smart Urban Solutions (нерухомість) – близько 53 млн грн.
Smart Maritime Group та Naval, операційна діяльність яких зупинена вже четвертий рік через війну, сплатили близько 23 млн грн обов’язкових платежів за 9 місяців поточного року.
Серед найбільших за обсягом відрахувань Smart Holding Group стали рентна плата (143 млн грн) та податки на доходи фізичних осіб (142 млн грн).
В пресслужбі групи зауважили, що від початку 2025 року активи газовидобувної Smart Energy простоювали через блокування спеціальних дозволів на видобуток. Джерело: Smart Holding “Ситуація, що склалася, є надзвичайно складною для бізнесу. Частина наших активів не працює через санкційні обмеження, частина через воєнні дії, а газовидобувні підприємства залишаються заблокованими через призупинення спеціальних дозволів. Попри це, ми продовжуємо виконувати свої зобов’язання перед державним та місцевими бюджетами, сплачувати рентні платежі, податки та утримувати команду на заблокованих активах. Ми робимо це, бо відчуваємо відповідальність перед нашими працівниками та громадами. Водночас важливо розуміти: тривале блокування видобутку шкодить не лише компанії, а й державі – це втрати податкових надходжень, власного газу та робочих місць. Ми відкриті до діалогу та пропонуємо конструктивні рішення, щоб змінити ситуацію на користь країни”, – прокоментував ситуацію CEO Smart Holding Іван Герасимович.
У Smart Holding додали, що владі запропоновано покроковий механізм для розблокування газовидобувних підприємств, який не передбачає зняття санкцій проти кінцевих бенефіціарів, але дозволить українському бізнесу працювати.
“Для цього потрібно лише внести коригування до пунктів 73-78 Додатку 1 Рішення РНБО від 08.10.2024”, – зауважили в пресслужбі.
Як повідомлялося, Державна служба геології та надр заблокувала ліцензії Smart Holding на видобуток газу у квітні 2023 року через санкції проти Вадима Новинського, якого державні органи вказали бенефіціаром. Сам Новинський стверджував, що передав управління компанією в безвідкличний траст наприкінці 2022 року.
Видобуток газу групою Smart Holding було відновлено у червні 2024 року, але в листопаді того ж року ліцензії знову заблокували. Зокрема, було запроваджено санкції проти нових бенефіціарів, громадян ЄС, які є керівниками кіпрських трастів та представляють Smart Trust і Step Trust. -
Сенат США передбачив $400 млн допомоги Україні
Сенат США 17 грудня схвалив масштабний законопроєкт про оборонну політику 2026 року в 901 мільярд доларів, котрий серед іншого, передбачає допомогу Україні у 400 мільйонів доларів. Про це інформує Радіо свобода.
Документ підтримали 77 сенаторів з обох партій, 20 висловилися проти.
Законопроєкт містить понад 3 тисячі сторінок та передбачає рекордне фінансування національної оборони у 2026 фінансовому році. Витрати в 901 мільярда доларів на вісім мільярдів доларів перевищують запит президента Дональда Трампа, поданий раніше.
Серед положень документа передбачена допомога Україні на 400 мільйонів доларів у 2026 році і стільки ж у 2027-му. Кошти скерують на реалізацію Ініціативи сприяння безпеці України, яка забезпечує підсилення Збройних сил щодо захисту суверенітету та територіальної цілісності, сприяє інституційній трансформації та просуванню політичних і військових стратегій США. Також у документі зазначено підтримку союзників США по НАТО, розвиток програми “Безпека Балтії” та заборону міністру оборони скорочувати американський військовий контингент у Європі до рівня менше 76 тисяч військових.Тепер документ має підписати Дональд Трамп.
Раніше повідомляли, що законодавці США 7 грудня представили остаточний текст законопроєкту про оборонну політику, який передбачає рекордні витрати на національну безпеку, а також допомогу Україні. У Сенат внесли законопроєкт про санкції за сприяння імпорту нафти з РФ
-
Росія за рік витратила на війну з Україною понад 11 трлн рублів
Витрати Російської Федерації на війну з Україною в 2025 році склали 5,1% ВВП. Ця цифра приблизно відповідає 11,1 трлн рублів, виходячи з прогнозу мінекономрозвитку РФ про ВВП 217,3 трлн рублів. Про це заявив міністр оборони Росії Андрій Білоусов, повідомляє Telegram-канал Faridaily.
Загальні витрати міноборони Росії досягли 7,3% ВВП.
При цьому частка коштів на невійськові потреби скоротилася з 2,7% у 2024 році до 2,2% у 2025-му.
Відомство раніше публікувало тільки загальні витрати за статтею Національна оборона, без виділення витрат, безпосередньо пов’язаних з війною проти України -
Скасовано тендер на будівництво дороги до Буковелю
Тендер на розробку проєктної документації для зведення дороги на Івано-Франківщині, котра проходитиме через Буковель, скасували. Про це повідомляє Державне агентство розвитку громад та територій у середу, 17 грудня.
“Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області скасувала тендер за кодом 021:2015-71320000-7 “Послуги з інженерного проєктування”, який передбачав пошук виконавця для розробки проєктної документації на будівництво автомобільної дороги на ділянці від с.Бистриця до с.Яблуниця через с.Поляниця, Надвірнянський район, Івано-Франківська область”, – зазначили у повідомленні.
Підставою для скасування стала відсутність подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг. -
Рекордні падіння поставок нафти б’ють по бюджету РФ – ЗМІ
Російський бюджет зазнає подвійного удару через падіння обсягів поставок нафти та постійне зниження цін. Ці фактори призвелидо найнижчого рівня експорту нафти з січня 2023 року, повідомило у вівторок, 16 грудня, агентство Bloomberg.
Зазначається, що в останній місяць фіксувалися найбільші з початку широкомасштабної війни тижневі падіння поставок нафти. А до них ще додалися проблеми з доставкою.
“Розвантаження вантажів виявилося ще більшим викликом, оскільки вартість перевезення нафти морем з кінця серпня зросла на 40%, а щонайменше 20 вантажів, завантажених у західних портах країни у вересні та жовтні, досі не доставлено”, – йдеться у публікації.
Агентство повідомляє, що “численні танкери зникли з систем стеження в архіпелазі Ріау, на північний схід від Сінгапуру, улюбленому місці для перевантаження підсанкційних іранських барелів між суднами, яке стає все більш популярним серед перевізників московської нафти”. Дані стеження свідчать, що з листопада там відбулося щонайменше шість перевантажень російських вантажів, а цього місяця в цьому районі зникли ще шість повністю завантажених танкерів.
Більше 170 мільйонів барелів російської нафти зберігається в танкерах, що на 40% більше, ніж наприкінці серпня. За даними Bloomberg, що відстежує судна, за чотири тижні до 14 грудня Москва відвантажувала 3,61 мільйона барелів на день. Це на 70 000 менше, ніж за період до 7 грудня, що пояснюється зниженням щотижневих відвантажень на 1,24 мільйона барелів на день.
Одинадцяте поспіль падіння цін на нафту посилило труднощі Росії.
“Падіння доходів Москви збігається з посиленням дипломатичного тиску США на Україну та її європейських союзників з метою укладення мирної угоди, навіть попри те, що Кремль продовжує бомбардувати газову та енергетичну інфраструктуру сусідньої країни”, – пише Bloomberg.
При цьому зазначається, що Україна, у свою чергу, продовжує завдавати ударів по нафтових активах Росії, поширюючи свої атаки на виробничі платформи в Каспійському морі та вражаючи все більше танкерів, що перевозять російську нафту.
Напередодні повідомлялося, що світові ціни на нафту марки Brent впали нижче психогічної межі у $60 за барель. Це сталося вперше з 5 травня поточного року.
В Росії спрогнозували погіршення економічної ситуації у 2026 році -
Бюджет 2026: які зарплати отримуватимуть військові, вчителі та лікарі
Цифри та факти 10 грудня президент Володимир Зеленський підписав закон про Державний бюджет на 2026 рік.
Цим документом передбачено:
– доходи в розмірі 2 904,6 млрд грн (загальний фонд – 2 610,86 млрд, спецфонд – 293,74 млрд);
– видатки – 4 767,3 млрд грн (загальний фонд – 4 378,5 млрд, спецфонд – 388,8 млрд).
Деякі важливі моменти:
– витрати на національну безпеку та оборону встановлені на рівні 2 806,2 млрд грн, або 27,2% прогнозованого ВВП;
– з 1 січня 2026 року зросте прожитковий мінімум до 3 209 грн (зараз він становить 2 920 грн) та мінімальна зарплата – до 8 647 грн (зараз – 8 000 грн);
– підвищення зарплат та виплат передбачено для освітян, медиків та працівників соціальної сфери;
– втричі, до 200 000 грн, збільшено депутатські фонди, кошти з яких витрачають на представницькі витрати, утримання помічників, оплату поїздок тощо;
– в бюджет не закладено підвищення зарплати військовослужбовцям. Що отримають захисники Отже, згідно з Держбюджетом на 2026 рік не передбачене збільшення грошового забезпечення для військовослужбовців. “Проєктом бюджету збільшення грошового забезпечення в 2026 році не передбачається. Ми передбачаємо запровадження нової форми, контрактної, яка буде містити покращені умови для всіх військовослужбовців, зокрема для діючих військовослужбовців буде змога підписувати контракти за новою формою, отримувати по них більше коштів”,- зазначив міністр оборони Денис Шмигаль під час години запитань до уряду у Верховній Раді. Про зарплати військових у 2026 році висловився і глава держави. “Люди на першій лінії фронту отримують більше грошей, ми з вами це прекрасно розуміємо. Але підвищення виплат тій чи іншій частині військових залежить від додаткового бюджету”, – сказав Зеленський. Глава держави підкреслив, що зараз Україні необхідно залучити 45-50 млрд дол. на наступний рік, частина яких піде на різні потреби, у тому числі й на зарплати військових.
Зеленський додав: якщо ці кошти не будуть залучені, гроші на підвищення зарплат доведеться шукати всередині наявного бюджету. “Коли ви кажете: давайте ще збільшимо – я тільки за. Але це плюс ще до цього дефіциту. Це надзвичайно складна задача, яку не вирішиш просто перекиданням коштів. В наступному році будемо боротися за відповідні рішення з партнерами”,- наголосив президент. -
Кошта запевнив у гарантіях фіндопомоги Україні
Президент Ради ЄС Антоніу Кошта заявив, що Євросоюз виконає взяті в жовтні зобов’язання та забезпечить фінансування нагальних потреб України у 2026–2027 роках, включно з військовою та оборонною підтримкою. Про це він зазначив на платформі X у п’ятницю, 12 грудня.
“Готуюся до майбутнього засідання Європейської ради (EUCO) під час телефонних розмов з лідерами. Спільно ми вже постаємо перед важливими зустрічами раніше – і поставатимемо перед ними й надалі. І ми знову готові запропонувати рішення”, – наголосив Кошта.
Він запевнив, що під час підготовчих телефонних розмов з членами Європейської ради “чітко прозвучало одне повідомлення: у жовтні ми зобов’язалися задовольнити фінансові потреби України на наступні два роки. Тепер нам потрібно втілити це зобов’язання в життя”.
Як свідчила інформація у листі-запрошенні лідерам держав-членів ЄС від президента Євроради Кошти, питання стосовно фінансування України буде серед найвищих пріоритетів засідання Європейської ради, яке відбудеться у Брюсселі 18-19 грудня.
“Ми проведемо важливі дискусії, зосередившись пріоритетно на двох питаннях: Україна і безпека на нашому континенті; а також багаторічна фінансова структура Європейського Союзу на 2028-2034 роки”, – заявив Кошта.
Він назвав своїм пріоритетом – виконання важливих рішень, які необхідно прийняти, зокрема щодо фінансування України. -
Уряд Болгарії на тлі масових протестів подав у відставку
Уряд Болгарії під керівництвом прем’єр-міністра Росена Желязкова подав у відставку через масові антиурядові протести у країні. Желязков зазначив, що рішення прийнято на фоні вимог громадян, які виражають незадоволення правлінням. Він також наголосив на досягненнях уряду, зокрема вступі Болгарії до єврозони та підвищенні доходів громадян. Протести відбулися через незрозумілість соціальних заходів уряду та його способу влади. Парламент Болгарії також протистояв вето президента на покупку НПЗ Лукойл.