Позначка: Бюджет

  • Кабмін перерозподілив ₴37 млн на виплату Нацкешбеку

    Кабмін перерозподілив ₴37 млн на виплату Нацкешбеку

    Уряд вирішив збільшити обсяг державної грошової допомоги покупцям українських товарів на 37 млн гривень, одночасно зменшивши видатки на компенсацію вартості вітчизняної техніки та обладнання на таку ж суму. Ця зміна була зроблена у постанові від 7 листопада 2025 року. За новими планами, видатки на державну грошову допомогу покупцям українських товарів зростуть з 2,4 млрд до 2,437 млрд гривень, а видатки на компенсацію вартості техніки і обладнання вітчизняного виробництва зменшаться з 200 млн до 163 млн гривень.

  • Виплати Нацкешбеку відновлять наступного тижня

    Виплати Нацкешбеку відновлять наступного тижня

    Програма Національний кешбек не припинена, а лише затримані виплати за серпень через технічні процедури узгодження. Міністр економіки Олексій Соболев повідомив, що учасники отримають гроші у повному обсязі наступного тижня. Затримка сталася через перевищення очікувань уряду кількості учасників програми. Соболев підкреслив, що Національний кешбек є важливим інструментом підтримки українського виробництва, тому багато виробників висловлюють бажання продовжити і розширити програму. Наступним етапом будуть виплати за вересень.

  • Стало відомо, куди найбільше коштів скеровує Міноборони

    Стало відомо, куди найбільше коштів скеровує Міноборони

    Міністерство оборони направляє більшу частину грошей на безпілотники, але лише деякі з них демонструють відповідну ефективність. Цю інформацію надав перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк. Він зазначив, що багато виробників працює над безпілотниками, але не всі вони є дійсно ефективними на полі бою. Оцінка ефективності дронів показує, що лише деякі з них задовольняють вимоги. Також виникає проблема з тривалим часом виконання замовлень. Міноборони запровадило систему DOT-Chain Defence, яка допомагає вирішувати цю проблему. З 2026 року планується здійснювати через DOT-Chain Defence 70% закупівель безпілотних систем для військових частин. Залишаються ще 30% централізованих закупівель для створення резерву. Міноборони також виділило додаткові кошти для закупівлі безпілотників.

  • Чим відрізняються український та російський бюджети

    Чим відрізняються український та російський бюджети

    Верховна Рада проголосувала за проєкт бюджету на 2026 р. у першому читанні. Своєю чергою Держдума РФ ухвалила у першому читанні проєкт федерального бюджету Росії на 2026 р. Чим відрізняються бюджети нашої країни та країни-агресора? Бюджет України: видатки на оборону та підвищення соцстандартів Верховна Рада підтримала проєкт державного бюджету на 2026 р. у першому читанні. Основними будуть видатки на оборону, але після цьогорічної паузи зростуть і соціальні стандарти.
    У проєкті держбюджету-2026 закладено видатки на 4,8 трлн грн, доходи – 2,8 трлн грн.
    Бюджет підготовлений за другим сценарієм, який передбачає, що війна триватиме увесь наступний рік. Тому усі зібрані податки (2,8 трлн грн) підуть на сектор оборони. Решта видатків (2 трлн грн) будуть профінансовані за рахунок міжнародної допомоги.
    Особливістю бюджету-2026 є те, що уряд вирішив підвищити соціальні стандарти, заморожені у 2026 р. “Із позитивного – соціальні стандарти вперше за час повномасштабної війни підвищуються. Ми підвищили мінімальну зарплату, відповідно – буде підвищення прожиткового мінімуму. Це безумовно вплине і на розмір пенсії.”, – сказала народний депутат України, член Комітету ВР з питань бюджету Лариса Забураннав ефірі “Українського радіо”. Згідно з документом, планується встановити з 1 січня 2026 р. мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі – 8 647 грн; у погодинному розмірі – 52 грн. Зараз мінімалка становить 8 тис. грн, наступного року вона зросте на 8,1%.
    Водночас Кабмін прогнозує уповільнення зростання заробітних плат українців у 2026 р. до 16%. Середня зарплата становитиме у 2026 р. – 30 032 грн.
    Документ рекомендує уряду підняти на 50% зарплати вчителям та викладачам вишів. Також Верховна Рада дала рекомендації уряду опрацювати питання щодо підвищення з 1 січня 2026 р. рівня грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ, інших військових формувань.
    Прогноз уряду передбачає зростання споживчих цін наступного року на 9,9%. Саме на цю величину пропонується збільшити прожитковий мінімум, у тому числі для осіб які втратили працездатність (мінімальну пенсію). Документом пропонується установити з 1 січня 2026 р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 грн. А для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років – 2817 грн; дітей віком від 6 до 18 років – 3512 грн; працездатних осіб – 3328 грн; осіб, які втратили працездатність – 2595 грн.
    Також відомо, що у проєкті закладений середній курс гривні до долара на рівні 45,7 грн/дол. у 2026 р. Цей курс є розрахунковим і не впливає на валютно-курсову політику НБУ, який встановлює курси за своїми принципами. Курс євро у 2026 р. становитиме – 49,4 грн/євро.
    Очікується, що реальний ВВП у 2026 р. зросте на 2,4%, а номінальний ВВП становитиме 10,309 трлн грн. Інфляція (грудень до грудня) прогнозується на рівні 9,9%. Показник відношення державного та гарантованого боргу до ВВП сягне 106% ВВП.
    Уряд прогнозує фінансування дефіциту державного бюджету у 2026 р. за рахунок міжнародної допомоги на 44 млрд дол. Джерела для 18 млрд дол. з них поки не визначені.
    Далі до листопада Кабінет Міністрів має опрацювати пропозиції і повернути документ до парламенту для голосування в цілому. Бюджет РФ: влада збирається підняти податки Держдума ухвалила у першому читанні проєкт федерального бюджету Росії на 2026 р. Влада збирається наступного року підняти податки і більше позичати у населення – інакше вона ніяк не може впоратися з високим дефіцитом бюджету. Російська економіка у 2025 р. сильно сповільнилася, а уряду через це стає дедалі складніше знаходити гроші на війну та соціальні витрати.
    На 2026 р. дефіцит прогнозують вже в 3,7 трлн руб. (1,6% ВВП). “Федеральні видатки наступного року зростуть до 44,869 трлн рублів, але рівень дефіциту залишається прийнятним”,- сказав прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін. Водночас в Рахунковій палаті констатують, що Росія вже зіткнулася з періодом слабкого зростання. В її звіті до бюджету йдеться про те, що таких низьких темпів зростання в російській економіці не відзначалося з 2016 р., за винятком 2020 і 2022 років, коли ВВП знижувався під час локдауну через коронавірус і санкційну кризу.
    Загалом, джерело ризиків – це бюджетна політика останніх років. Попри те, що витрати бюджету 2026 р. мають становити 44 трлн руб, уряд може збільшити їх пізніше, як це неодноразово траплялося раніше. Тоді дефіцит знову виявиться вищим, за закладений в бюджеті. Доходи (уряд збирається наступного року отримати понад 40 трлн руб.) також можуть виявитися нижче запланованих, якщо, наприклад, економіка продовжить сповільнюватися.
    Тож вже зараз очевидно, що треба буде латати дірку в бюджеті. В Росії вже розпочалася велика податкова реформа. У вересні поточного року Мінфін запропонував підняти податок на додану вартість (ПДВ) з 20% до 22%. Це базовий податок, який сплачують виробники майже всіх товарів та послуг, а також імпортери. “Підвищити податок збираються насамперед, щоб знайти гроші “на фінансування оборони та безпеки”, – йшлося у пресрелізі Мінфіну РФ. Прямий наслідок підвищення ПДВ – це прискорення інфляції. “Підвищення податку може прискорити зростання цін на 0,6-0,7 процентних пунктів”, – вважає заступник голови Банку Росії Олексій Заботкін. Щоправда, Міністерство економічного розвитку не змінює прогноз щодо інфляції: чиновники чекають на темпи зростання цін на рівні 4%. Таким чином, вони припускають, що ціни в 2026 р. зростатимуть набагато повільніше, ніж нинішня ситуація – у вересні інфляція склала майже 8%.
    Проте російські експерти вважають, що підвищення податків торкнеться кожного. “Підвищення ПДВ торкнеться кожного. Зростання цін буде ще складніше утриматими. Це означає, що Центробанк проводитиме ще жорсткішу грошово-кредитну політику. Значить, ні про яке суттєве зниження ключової ставки, про яке мріють і говорять багато хто, мова вже навряд чи піде. І, отже, особливого поштовху для зростання економіки від грошово-кредитної політики чекати не доводиться”, – констатує Ольга Шаміна, доцент, кандидат економічних науку Вищій школі журналістики та масових комунікацій СпбДУ в коментарі російській службі Бі-бі-сі. Це друге підвищення податків у Росії після початку війни з Україною. З 1 січня 2025 р. в Росії зросли ПДФО та податок на прибуток. Крім того, влада скасувала деякі податкові пільги, наприклад, ліміти за спрощеною системою оподаткування, а також підвищила акцизи на тютюн, алкоголь і нафтопродукти у 2025 р.
    Росіяни нарешті відчують на своїй кишені, скільки коштує війна, яку їх країна розв’язала в Україні.
    У коментарі російській службі Бі-бі-сі російський економіст на умовах анонімності сказав, що бюджет, прийнятий у першому ситання – очікуваний у поточних умовах. Вони намагаються виконати всі доручення керівництва: соціальні зобов’язання не на шкоду видаткам на “оборону та безпеку”. Натомість на шкоду економіці та пересічним громадянам. З іншого боку, може, звичайні громадяни раптом усвідомлюють, що платять за геополітику зі своєї кишені.
    Вікторія Хаджирадєва

  • Депутати підтримали бюджет-2026 у першому читанні

    Депутати підтримали бюджет-2026 у першому читанні

    У середу, 22 жовтня, Верховна Рада підтримала у першому читанні проєкт закону про державний бюджет України на 2026 рік. За це рішення проголосували 256 народних депутатів. Згідно з документом, доходи державного бюджету складатимуть 2,4 трлн грн, що на 18,8% більше, ніж у 2025 році. Видатки заплановані на рівні 4,8 трлн грн, що на 415 млрд грн більше, ніж у попередньому році. Значні кошти виділені на оборону, соціальний захист, охорону здоров’я, освіту, науку, ветеранську політику та підтримку економіки. Також було прийнято рішення продовжити пільги на електромобілі до 2027 року. Бюджетний комітет обговорив понад 3,3 тисячі поправок до проєкту бюджету на загальну суму понад 7,1 трлн грн.

  • Рада схвалила додаткові 325 млрд на оборону

    Рада схвалила додаткові 325 млрд на оборону

    Верховна Рада вдруге цього року збільшила видатки на оборону України. Цього разу видатки зростуть на 324,7 мільярди гривень. Депутати підтримали проект закону, який передбачає спрямування коштів, зокрема, на ЗСУ, виробництво зброї, Національну гвардію, закупівлю дронів та інші потреби. Також відомо, що уряд планує отримати 295 мільярдів гривень від Євросоюзу за ініціативою ERA. Раніше у липні видатки на безпеку та оборону були збільшені на 412 мільярдів гривень.

  • Шість регіонів РФ на межі бюджетного краху через потрачені резерви – ЗМІ

    Шість регіонів РФ на межі бюджетного краху через потрачені резерви – ЗМІ

    Російські регіони наближаються до бюджетної кризи, оскільки у 2025 році деякі з них стикаються зі значним зниженням податкових надходжень і вимушені використовувати усі грошові резерви. За даними російського рейтингового агентства “Експерт РА”, станом на 1 вересня шість регіонів мали лише дуже малі залишки на банківських рахунках, які покривали менше 1% від їхнього щорічного бюджету. Наприклад, в Архангельській області лише 0,03% річних витрат було в резервах, у Калмикії – 0,1%, у Волгоградській області – 0,04%, у Білгородській області – 0,1%. Деякі регіони мали у резервах лише один-два дні видатків, наприклад, Ульяновська та Іркутська області. Криза наближається, і деякі регіони можуть стати перед серйозними фінансовими проблемами.

  • Шість регіонів РФ витратили резерви і тепер на межі бюджетного краху – ЗМІ

    Шість регіонів РФ витратили резерви і тепер на межі бюджетного краху – ЗМІ

    У російських регіонах починається бюджетна криза, оскільки вони зіткнулися зі значним зниженням податкових надходжень у 2025 році. Шість областей мають лише дуже малі суми грошових резервів, які покривають менше 1% витрат на рік. Зокрема, Архангельська область має лише 50 млн. рублів у резерві (0,03% від річних витрат), а у Калмикії залишилося лише 40 млн. рублів (0,1% від річних витрат). Це ставить регіони в складне фінансове положення, оскільки їхні резерви не вистачають навіть на кілька днів витрат.

  • Названо витрати України на оборону з початку року

    Названо витрати України на оборону з початку року

    За дев’ять місяців поточного року касові видатки загального фонду державного бюджету України склали 2,82 трлн грн, що на 473,5 млрд грн, або на 20,2% більше, ніж у минулому році. Найбільша частина грошей була витрачена на оборону, зокрема 1,78 трлн грн або 63,3% від усіх видатків. На оплату праці з нарахуваннями витрачено 1130 млрд грн, що становить 40,1% від загального обсягу видатків. Витрати на соціальне забезпечення зросли на 15,3% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Також зростання видатків спостерігалося на обслуговування держборгу та трансферти місцевим бюджетам.

  • Депутати подали до бюджету-2026 поправок на 7 трлн

    Депутати подали до бюджету-2026 поправок на 7 трлн

    Голова бюджетного комітету Верховної Ради, Роксолана Підласа, заявила, що було опрацьовано понад 3,3 тисячі поправок до проєкту держбюджету-2026 на суму понад 7,1 трлн грн, що вище, ніж сам бюджет у півтора раза. Депутати пропонують різні ідеї, але не завжди вказують, звідки братимуться кошти. Відомо, що деякі пропозиції можуть бути виконані лише за умови наявності реалістичних джерел фінансування. Бюджетний комітет зобов’язаний забезпечити баланс бюджету та не збільшувати дефіцит.