Позначка: Бюджет

  • В Росії прогнозують трикратне зростання дефіциту держбюджету

    В Росії прогнозують трикратне зростання дефіциту держбюджету

    Дефіцит державного бюджету Росії може зрости майже втричі порівняно з офіційним цільовим показником до кінця 2026 року, оскільки скорочення закупівель нафти Індією та зростання дисконту “з’їдають” доходи, повідомило джерело, наближене до уряду. Про це пише Business Day.

    Крім того, державні витрати можуть виявитися вищими, ніж очікувалося.

    Джерело послалося на розрахунки економістів з пов’язаного з урядом аналітичного центру, які не планують оприлюднювати. Ці дані є черговою ознакою зростаючого тиску на російську економіку, котра постає перед західними санкціями, високими відсотковими ставками та дефіцитом робочої сили, зазначає видання.

    Розрахунки свідчать про можливе падіння нафто-газових доходів на 18% у 2026 році проти плану уряду, що призведе до зростання дефіциту до 3,5-4,4% ВВП замість запланованих 1,6% ВВП. Оцінки також передбачають збільшення витрат на 4,1-8,4%.

    Очікується, що загальні доходи бюджету скоротяться на 6% порівняно з планом – до 37,9 трлн рублів (494,78 млрд доларів).

    “Ситуація з бюджетом різко погіршується. Доходи будуть нижчими, а витрати – вищими”, – заявило джерело на умовах анонімності.

    Останні урядові дані, оприлюднені в середу, свідчать, що у січні нафто-газові доходи бюджету скоротилися вдвічі – до найнижчого рівня з липня 2020 року, становивши 393,3 млрд рублів.
    В Росії попередили про ризик обвалу нафтогазових доходів

  • Французькі депутати відхилили два вотуми недовіри уряду

    Французькі депутати відхилили два вотуми недовіри уряду

    Уряд Себастьяна Лекорню зберіг повноваження після голосування щодо двох вотумів недовіри, поданих у зв’язку з ухваленням бюджету на 2026 рік. Обидві ініціативи були відхилені депутатами. Про це повідомив BFMTV напередодні, 2 лютого.

    Відповідні подання зробили ліви сили без участі Соціалістичної партії, а також партія Національне об’єднання. Як і попередні подібні ініціативи, вони не набрали необхідної кількості голосів.
    За перший проголосували 260 депутатів, за другий – 135, тоді як для висловлення недовіри уряду потрібно було 289 голосів.

    Раніше аналогічні вотуми недовіри, подані після застосування урядом статті 49.3 Конституції Франції щодо доходної та видаткової частин бюджету, набрали відповідно 269 і 267 голосів.

    Під час нинішнього голосування соціалісти не змінили своєї позиції та знову не підтримали відставку уряду. Заклики до них проголосувати за вотум недовіри, які лунали цими вихідними, результату не дали.

    Відхилення означає остаточне ухвалення державного бюджету Франції на 2026 рік. У фінальній редакції документ передбачає дефіцит державних фінансів на рівні 5% ВВП, тоді як торік він становив 5,4%.

    Згідно з бюджетом, зокрема, запроваджується додатковий податок на прибутки великих компаній, який має принести понад 7 млрд євро – майже вдвічі більше, ніж планувалося раніше.

    Видаткова частина бюджету також передбачає збільшення фінансування оборони на 6,5 млрд євро. Водночас фінансування Зеленого фонду для екологічного переходу скорочується з 1,15 млрд євро у 2025 році до 850 млн євро.
    Як відомо, Себастьєн Лекорню був повторно призначений премʼєр-міністром Франції, щоб, за його власними ж словами, подолати політичну кризу в країні. Для того, щоб зберегти уряд, Лекорню пішов на низку поступок соціалістам. Перш за все він запропонував призупинити непопулярну пенсійну реформу до президентських виборів у 2027 році.
    Макрон назвав умову для розпуску парламенту Франції

  • У Метінвесті назвали суму сплачених податків у 2025 році

    У Метінвесті назвали суму сплачених податків у 2025 році

    За підсумками 2025 року компанія Метінвест Ріната Ахметова сплатила 18,7 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні. Про це повідомила пресслужба холдингу у понеділок, 2 лютого.
    Вказано, що ця сума включає відрахування усіх асоційованих компаній та спільних підприємств за минулий рік.
    “Найбільша за обсягом відрахувань – плата за користування надрами в розмірі 4,6 млрд грн. На другому місці – 3,5 млрд грн єдиного соціального внеску, а на третій позиції – 3,2 млрд грн податку на доходи фізичних осіб”, – йдеться у повідомленні.
    За даними преслужби, також українські підприємства Метінвесту торік перерахували 1,9 млрд грн податку на прибуток та 690 млн грн екологічного податку. Податок на додану вартість зріс на 18% проти показників минулого року, до майже 2 млрд грн, а плата за землю – на 10%, до 1,4 млрд грн, а військовий збір – майже втричі, до 916 млн грн.
    “Війна та глобальні виклики змінили бізнес-реальність і змусили нас працювати по-новому. Але роль металургії залишається стратегічною: вона й далі тримає економіку, забезпечує валютний виторг і наповнює бюджет. Як найбільша компанія галузі, Метінвест продовжує працювати, підтримувати регіони й допомагати армії. І ми не зупинимося – бо віримо в Україну й працюємо заради її майбутнього”, – заявив гендиректор групи Метінвест Юрій Риженков.

  • Росія втратить половину доходів від енергоресурсів – ЗМІ

    Росія втратить половину доходів від енергоресурсів – ЗМІ

    Напередодні четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну економічні труднощі РФ стають дедалі очевиднішими. Про це мовиться у внутрішній аналітичній записці, підготовленій урядом Німеччини, передає Bild.

    У документі, з яким ознайомилося видання, зазначається, що негативні тенденції в російській економіці посилюються, тоді як держава дедалі гірше справляється зі спробами їх згладити. При цьому не мовиться про прогноз економічного краху, однак наведені дані свідчать: продовжуючи війну, російська влада ставить економіку країни у вразливе становище.

    Найбільше, як зазначається в документі, страждає ключова для Росії галузь – експорт нафти. Через падіння світових цін і санкції доходи від енергоресурсів різко скоротилися і цього року можуть становити лише близько 22% усіх надходжень до російського бюджету – проти колишніх 40-50%.

    Водночас бюджет РФ фактично став воєнним: близько 40% усіх видатків спрямовуються на безпеку та оборону. Паралельно Росія дедалі більше залежить від Китаю, звідки, за оцінками Берліна, надходить до 87% критично важливих для військової промисловості товарів.

    Своєю чергою, резервний фонд РФ скоротився приблизно до 42 млрд євро (майже вдвічі порівняно з початком війни) і може бути вичерпаний протягом року.

    Додаткового удару по Москві завдала ситуація на нафтовому ринку. Індія оголосила про скорочення закупівель російської нафти на 28%. За даними Bloomberg, через це Росія змушена зберігати на танкерах близько 140 млн барелів непроданої сировини.

  • Діра в бюджеті звужує Путіну “вікно” в мирній угоді

    Діра в бюджеті звужує Путіну “вікно” в мирній угоді

    У Путіна звужується “вікно можливостей” для мирної угоди через зростання бюджетного дефіциту. Про це в суботу, 31 січня, повідомило Bloomberg, посилаючись на власні джерела.

    Згідно з інформацією агентства, російський лідер стикається з економічними труднощами, адже країна намагається впоратися з фінансовим тягарем війни. ЗМІ звертає увагу, що російська влада шукає додаткові джерела доходу, оскільки витрати на оборону можуть значно перевищити заплановані цифри.

    Зазначається, що Росії потрібно знайти близько 1,2 трильйона рублів (16 мільярдів доларів), щоб покрити дефіцит, викликаний не лише війною, але й падінням доходів від продажу енергоносіїв та тимчасовим зміцненням рубля. Це створює додатковий тиск на бюджет і економіку країни, що вже стикається зі значними викликами.

    “Це еквівалентно додатковим 0,5% валового внутрішнього продукту понад запланований дефіцит на цей рік у 1,6% ВВП на тлі зниження доходів від продажу енергоносіїв та впливу несподівано сильного рубля”, – стверджують джерела агентства.

    Додатково зазначається, що фінансова ситуація Росії може ще більше ускладнитися через західні санкції, які змушують країну знижувати ціни на нафту, посилюючи економічний тиск.

    “Бюджетне становище Росії може ще більше погіршитися, оскільки санкції США змушують виробників нафти знижувати і без того низькі ціни на сиру нафту. Бюджет на 2026 рік передбачає доходи від нафти і газу в розмірі 8,9 трильйона рублів при ціні на нафту марки Urals у 59 доларів за барель та обмінному курсі 92,2 рубля за долар. Нафта марки Urals зараз торгується за ціною 55 доларів за барель, а рубль – близько 75 доларів за долар. Якщо ці рівні збережуться, доходи від нафти і газу становитимуть 6,75 трильйона рублів, що призведе до дефіциту майже 2,2 трильйона рублів”, – наводить власні розрахунки Bloomberg.

    Агентство також цитує думку Олександра Габуєва, директора берлінського Carnegie Russia Eurasia Center, який зазначає, що політичний календар США може стати ще одним чинником для Кремля. Це пов’язано з тим, що президент Дональд Трамп все більше концентрується на проміжних виборах до Конгресу, які відбудуться у листопаді.

    “Умови, запропоновані Трампом для припинення війни, є найкращими для Путіна за всі чотири роки. Малоймовірно, що такі пропозиції будуть пропонуватися нескінченно, і якщо Трамп втратить контроль над нижньою палатою, що цілком ймовірно, то вона зможе обмежити будь-які його дії”, – цитує Габуєва Bloomberg.

    У той час як переговори між російськими та українськими представниками тривають на технічному рівні, питання щодо територій залишаються каменем спотикання та вимагають вирішення на найвищому політичному рівні. Президент України Володимир Зеленський заявив, що територіальні питання неможливо вирішити без прямої зустрічі з лідером росії. Україна відкрита до переговорів за участю РФ і США, а також розраховує на гарантії безпеки.

    Трамп пояснив, що ускладнює перемови України й РФ

  • Військовий бюджет РФ “тріщить” на тлі мирних перемов – ЗМІ

    Військовий бюджет РФ “тріщить” на тлі мирних перемов – ЗМІ

    Росія зіткнулася з серйозними фінансовими труднощами у фінансуванні війни проти України. На тлі переговорів це звужує Кремлю можливості затягувати війну без економічних наслідків. Про це заявляє інформаційне агентство Bloomberg, посилаючись на інформацію своїх джерел.
    Російський уряд готується до перевищення запланованого дефіциту бюджету, якщо військові витрати знову зростуть.
    Зараз Москва шукає додаткові доходи в обсязі до 1,2 трлн. рублів, щоб утримати дефіцит у межах запланованих 1,6% ВВП.
    Ціна російської нафти Urals залишається нижчою за закладену в бюджет, а курс рубля суттєво міцніший за прогнозний.
    В таких умовах доходи від нафти і газу можуть виявитися більш ніж на два трильйони рублів меншими за очікувані, що погіршить дефіцит.
    Торік Кремль був змушений переглянути бюджетні показники. Покривати нестачу коштів намагаються рекордними обсягами внутрішніх запозичень. Але вони стають все дорожчими.
    Попри це, Кремль на тлі економічного тиску не демонструє готовності знизити свої територіальні вимоги в переговорах щодо України і досі вимагає “передати” Донбас.
    Джерела відзначають, що поєднання бюджетних обмежень, санкцій і невизначених перспектив доходів від енергоресурсів поступово послаблює позиції Росії і звужує російському диктатору Володимиру Путіну “вікно можливостей” для продовження війни без серйозних внутрішніх економічних наслідків.

  • Сектор безпеки отримав 43% ВВП у 2025 році – РНБО

    Сектор безпеки отримав 43% ВВП у 2025 році – РНБО

    У 2025 році фінансування сектору безпеки і оборони України здійснено в повному обсязі. Загалом на його потреби спрямовано понад 3,8 трлн гривень, що становить 43% ВВП. Про це повідомила Рада національної безпеки і оборони України.
    Сума відповідає вимогам закону “Про національну безпеку України”.
    Як зазначається, ці ресурси дали змогу в умовах воєнного стану забезпечити ключові потреби суб’єктів сектору безпеки і оборони.
    “Апарат РНБО проаналізував стан фінансування сектору безпеки і оборони у 2025 році – воно здійснювалося повністю та відповідно до помісячного розпису”, – додали у повідомленні.
    Надходження до спеціального фонду органів сектору безпеки і оборони мали позитивну динаміку – фактичні видатки у 4,8 раза перевищили річні планові показники.
    Як відомо, Рада двічі у минулому році збільшила видатки на оборону. Вони зростуть на 324,7 млрд гривень.
    Оборонний бюджет США передбачає Україні $400 млн

  • В ЄС сваряться через фінансову допомогу Україні

    В ЄС сваряться через фінансову допомогу Україні

    У Європейському Союзі триває активне обговорення нового механізму розподілу фінансової допомоги Україні, який може змінити внутрішні баланси впливу в Союзі. Як повідомляє Euractiv, нова ініціатива Німеччини пропонує переглянути підхід до розподілу коштів.

    Берлін виступив із пропозицією прив’язати витрати за майбутньою позикою у 90 мільярдів євро до рівня двосторонньої допомоги, що вже була надана Україні країнами-членами ЄС. Джерела серед дипломатів зазначили, що держави, які зробили найбільший внесок, можуть отримати переваги при поділі фінансового навантаження.

    Цей підхід може суттєво зміцнити позиції Німеччини, яка є найбільшим донором України з початку повномасштабного російського вторгнення. Однак така ініціатива ризикує спровокувати невдоволення країн, які надали меншу підтримку, зокрема Італії та Франції.

    Як зазначає видання, лідерам ЄС у грудні не вдалося домовитися щодо використання заморожених активів Росії для фінансування потреб України. Альтернативою стало рішення виділити Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро на період до 2027 року під гарантії бюджету ЄС. Згідно з планом, 60 мільярдів піде на військову підтримку, а ще 30 мільярдів – на покриття бюджетного дефіциту, хоча вже навесні може виникнути ризик нестачі коштів.

    Дані Кільського інституту свідчать про значну диспропорцію у рівнях підтримки: Німеччина надала близько 25 мільярдів євро, Франція – 7,5 мільярда, а Італія – 2,7 мільярда євро. Один із європейських дипломатів припустив, що зміни правил фінансування могли б підштовхнути країни до активнішої участі у підтримці України, що відповідає загальним інтересам союзу. Продовження обговорень цього питання заплановано на зустрічі послів ЄС у Брюсселі.

    Нагадаємо, що Європейський парламент раніше схвалив застосування механізму посиленого співробітництва для запуску кредиту розміром у 90 мільярдів євро на підтримку України. Це дозволить Євросоюзу діяти без потреби одностайного погодження всіх країн-членів, використовуючи спрощену процедуру прийняття рішень.

    Раніше повідомлялося, що у грудні 2025 року ЄС прийняв рішення надати Україні кредит у розмірі 90 млрд євро, але без використання заморожених російських активів.

  • Видатки держбюджету у 2025 році рекордно зросли

    Видатки держбюджету у 2025 році рекордно зросли

    Видатки загального фонду державного бюджету в 2025 році становили 4,19 трлн гривень, що на 20% більше, ніж у 2024 році. Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів України в середу, 21 січня.

    “За 2025 рік загальна сума касових видатків загального фонду державного бюджету становить 4,19 трлн гривень, що на 697,2 млрд гривень, або на 20% більше ніж за минулий рік. У тому числі у грудні було витрачено 649,9 млрд гривень”, – йдеться в повідомленні.

    Видатки загального фонду державного бюджету на безпеку і оборону за 2025 рік становили 2,67 трлн гривень або 63,8% від усіх видатків загального фонду. Із них у грудні було витрачено 445,7 млрд гривень.

    У структурі видатків за економічною класифікацією найбільше спрямовано:

  • 1,55 трлн гривень – на оплату праці працівникам бюджетної сфери з нарахуваннями (освітяни, науковці, працівники медицини, культури, соціальні працівники та ін.). У тому числі у грудні – 152,2 млрд гривень (36,9%) від загального обсягу видатків, витрачених за 2025 рік (проти минулого року зросли на 256,4 млрд гривень, або на 19,9%);
  • 659,6 млрд гривень – на соціальне забезпечення (зокрема, виплату пенсій і допомоги, стипендій, допомоги сім’ям з дітьми та ін.) (у грудні – 76,9 млрд гривень) або 15,7% від загального обсягу видатків, що на 89,5 млрд гривень або на 15,7% більше проти минулого року;
  • 677,1 млрд гривень – на оплату використання товарів і послуг (у грудні – 158,6 млрд гривень) або 16,2% від загального обсягу видатків. Кошти були спрямовані, зокрема, на підтримку ЗСУ та інших військових формувань і правоохоронних органів та перерахування Національною службою здоров’я України на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення;
  • 594,8 млрд гривень – на субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) (у грудні – 160,7 млрд гривень) або 14,2% від загального обсягу видатків. Кошти були спрямовані, зокрема, на: придбання товарів для задоволення потреб ЗСУ; забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва; забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру;
  • 361,6 млрд гривень – на обслуговування державного боргу (у грудні – 41,7 млрд гривень) або 8,6% від загального обсягу (проти минулого року зросли на 53,2 млрд гривень, або на 17,3%);
  • 188,2 млрд гривень – на трансферти місцевим бюджетам (у грудні – 15,2 млрд гривень) або 4,5% від загального обсягу (проти минулого року зросли на 10,8 млрд гривень, або на 6,1%).
  • Зазначається, що всі пріоритетні видатки України, включаючи оборону, безпеку та соціальні зобов’язання, були повністю профінансовані на кінець 2025 року.

  • Лазня Садового за 100 мільйонів міська влада продовжує фінансувати елітний центр для чиновників замість критичних потреб міста

    Лазня Садового за 100 мільйонів міська влада продовжує фінансувати елітний центр для чиновників замість критичних потреб міста

    У Львові виявили велику суму грошей, які планують витратити на будівництво “Центру здоров’я”, який вважається лазнею для чиновників міської влади. На цей об’єкт вже витрачено значну кількість коштів, а загальні витрати можуть сягнути до 100 мільйонів гривень. У той же час, місто стикається з бюджетним дефіцитом і не вистачає коштів на важливі потреби, такі як укриття, громадський транспорт та соціальні послуги. Це викликає обурення серед мешканців, які вважають, що гроші слід спрямовувати на справжні проблеми міста, а не на привілейовані об’єкти для чиновників.