Між Україною та Білоруссю відбувся захід з повернення 114 цивільних осіб, серед яких є українці. Про це повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (КШППВ) у суботу, 13 грудня.
“Наймолодшому звільненому українцю виповнилося 25 років. Його дружину повернули під час попереднього звільнення. Він та інші українці – цивільні громадяни, які були затримані в Білорусі та обвинувачувались в роботі на українські спецслужби”, – йдеться у повідмленні.
Також Україні були передані громадяни Білорусі, які були ув’язнені з політичних мотивів та відбували тривалі терміни покарання. Серед них є відомі білоруські громадські та політичні діячі, зокрема Марія Коленікова, Віктор Бабаріко, журналістка Марина Золотова та інші.
Вказано, що звільнені громадяни Білорусі, після надання необхідної медичної допомоги та за їхнім бажанням будуть доставлені до Польщі та Литви.
“Нинішній захід з повернення цивільних громадян є прикладом успішної спільної роботи між США та Україною. Висловлюємо вдячність Сполученим Штатам Америки та Президенту Дональду Трампу за плідну роботу з повернення цивільних та військових українців з території Білорусі та РФ”, – заявили у Коордштабі.
Дивіться фото: Білорусь передала Україні 114 цивільних громадян
Раніше у суботу президент Володимир Зеленський повідомив, що влада Білорусі звільнила близько сотні цивільних, серед яких і п’ятеро українців. Тим часом США оголоили про зняття санкцій з білоруського калію.
Позначка: Білорусь
-
Білорусь передала Україні 114 цивільних громадян
-
Зеленський: У Білорусі звільнили п’ятьох українців
Влада Білорусі звільнил близько сотні цивільних, серед яких і п’ятеро українців. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у Телеграм в суботу, 13 грудня.
Він розповів, що заслухав доповідь керівника ГУР Кирила Буданова про деталі підготовки спеціального заходу для звільнення цивільних, які перебували в Білорусі.
“Завдяки активній ролі Сполучених Штатів та співпраці наших розвідок зараз повертаються на свободу близько сотні людей, зокрема пʼятеро українців. Допомагаємо нашим американським партнерам, щоб була відповідна допомога Україні. За потреби залучаються також спеціальні служби наших сусідів у Європі”, – написав Зеленський.
Він також доручив ГУР та всім службам, які представлені у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, активізувати роботу на російському напрямку, щоб до нового року могло відбутися звільнення українських військовополонених.
Тим часом у Білорусі заявили, що формальний лідер країни Олександр Лукашенко після зустрічі зі спецпредставником Дональда Трампа Джоном Коулом помилував “123 громадян різних країн, засуджених… за шпигунську, терористичну та екстремістську діяльність”. Серед звільнених: колишній кандидат в президент Білорусі Віктор Бабарико, опозиціонерка Марія Колесникова, лауреат Нобелівської премії і очільник правозахисноо центру Вяснаі Алесь Беляцький, адвокат Максим Знак, головний редактор TUT.BY Марина Золотова та інші.
У свою чергу Джон Коул заявив, що США знімають санкції з білоруського калію.
“Відповідно до вказівок президента Трампа, США знімають санкції з калію. Думаю, це дуже хороший крок з боку США для Білорусі. Ми їх знімаємо зараз”, – заявив Коул під час переговорів з Лукашенком і додав, що переговори на тему санкцій буду продовжуватися і надалі. -
У Польщі виявили четвертий тунель на кордоні з Білоруссю
У Польщі виявили ще один тунель під польсько-білоруським кордоном, який використовували мігранти для незаконного перетину кордону. Прикордонна служба країни повідомила, що затримали понад 130 іноземців, а пошуки тривають. Тунель мав довжину кількадесят метрів і висоту близько 1,5 метра, з входом у лісі з білоруського боку кордону. Проход через тунель вдалося здійснити більш як 180 особам. Серед затриманих були громадяни Афганістану, Пакистану, Індії, Непалу та Бангладеш. Також були затримані два водії, які мали переправити мігрантів до Західної Європи. Це вже четвертий випадок виявлення тунелю цього року на польсько-білоруському кордоні. Раніше був виявлений тунель під парканом на кордоні з Білоруссю.
-
МОК повертає РФ і Білорусь до змагань на юнацькому рівні
Міжнародний олімпійський комітет рекомендує допустити російських та білоруських спортсменів до участі в міжнародних змаганнях серед юнацьких спортсменів під власним прапором. Цю інформацію було оприлюднено після саміту, який відбувся у Лозанні. Зазначено, що молоді спортсмени з цих країн повинні мати рівні можливості для участі в міжнародних змаганнях. Проте, кожна міжнародна федерація має самостійно вирішувати, чи застосовувати ці рекомендації. Учасники саміту погодились передати це питання на розгляд своїх організацій. Наголошується, що під час змагань повинні дотримуватися стандартні протоколи з прапорами, гімнами та формою, якщо національна федерація відповідає вимогам. Ці нові принципи також будуть застосовані на Юнацьких Олімпійських іграх 2026 року у Дакарі.
-
Лукашенко заявив про підготовку до війни
На засіданні ради безпеки Білорусі, формальний лідер країни Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь не бажає війни, але готується до неї, щоб її уникнути. Він наголосив, що країна не має наміру нападати на когось, але в разі необхідності відповість на будь-які загрози. Лукашенко також висловив обурення тим, що на Заході підтримують “бійців за незалежність” в Білорусі та озброюють їх. Він також зазначив, що ситуація на кордоні з Україною стабілізувалася, але відволікає відволікає увагу та кошти країни. Лукашенко також зазначив, що війна в Україні розгорнулася не так, як планував Путін, і погрожував війною, якщо Росія спробує приєднати Білорусь.
-
Литва оголосила надзвичайний стан через метеозонди
У Литві оголосили надзвичайний стан через повітряні кулі, які перевозять контрабанду з Білорусі. Це створює загрозу для безпеки країни. Міністр внутрішніх справ був призначений керівником операцій під час надзвичайного стану. Заходи, які будуть прийняті, не повинні вплинути на населення. Постійні атаки з повітряними кулями з контрабандою завдають шкоди авіації та репутації країни. Надзвичайний стан допоможе краще координувати заходи та залучити військові сили. За останню добу правоохоронці вилучили ще п’ять метеозондів, які використовувалися для контрабанди сигарет, та затримали одного підозрюваного.
-
ЄС виділяє 30 млн євро на підтримку демократичних сил Білорусі
Європейський союз вирішив надати ще 30 мільйонів євро на підтримку демократичних сил у Білорусі. Цю інформацію надала єврокомісарка Марта Кос під час конференції у Брюсселі. Загалом, ЄС уже виділив 200 мільйонів євро для підтримки демократії в Білорусі після виборів, які, за словами Кос, були сфальсифіковані. Ця допомога спрямована на підтримку правозахисників, журналістів, громадянського суспільства та політичних в’язнів. Лідерка опозиції Світлана Тихановська висловила подяку ЄС та Європейському парламенту за їхню підтримку в боротьбі за демократію в Білорусі.
-
Литва планує оголосити надзвичайний стан через повітряні кулі з Білорусі
Уряд Литви планує оголосити в країні надзвичайний стан “через загрозу громадянській безпеці” від повітряних куль з Білорусі, що порушують роботу Вільнюського аеропорту. Про це заявив радник прем’єр-міністра Литви Ігнас Альгірдас Добровольскас, передає LRT.
Як відомо, впродовж останніх кількох місяців Литва стикнулася з напливом контрабандних повітряних куль, які перешкоджають роботі аеропорту Вільнюса.
У відповідь на ці інциденти уряд наприкінці жовтня вирішив на місяць закрити кордон з Білоруссю. Проте кордон був відкритий раніше терміну, щоб вирішувати ситуацію з перевізниками, які застрягли у Білорусі. -
Завод посуду у Білорусі постачає дрони до РФ – ЗМІ
Гомельський завод посуду Сантекс з початку повномасштабного вторгнення постачав російській армії безпілотники в обхід санкцій. Про це йдеться в розслідуванні Білоруського розслідувального центру (БРЦ), яке було опубліковане у четвер, 4 грудня.
Журналісти вивчили митну документацію підприємства, за якою в 2022-2023 роках Сантекс поставив до Росії 309 дронів китайської фірми DJI загальною вартістю 2 мільйони доларів.
Замовлення отримували російські компанії Сантрос та Рустакт, в них спільний власник – уродженець Мінська Павло Нікітін.
Загалом, за даними БРЦ, з 2022 по 2025 рік 14 компаній із Білорусі продали Росії понад 20 тисяч дронів загальною вартістю 34 мільйони доларів.
Крім того, Рустакт зробив 135 платежів гомельському заводу на загальну суму понад 14 мільярдів рублів (більше ніж 152 мільйони доларів) за обладнання, яке ніяк не описане.
Рустакт виробляє дрони-камікадзе ПВХ-1 (ВТ-40 або Судоплат проекту “Судний день”). Для їх складання потрібні різні електронні компоненти, які російська влада імпортує в обхід санкцій.
Згідно з отриманим БРЦ від джерела фінансовим звітом Рустакту, за три роки компанія закупила у трьох китайських фірм 1,3 мільйона літій-іонних акумуляторів, 5,5 мільйона запчастин для радіокерованих моделей, а також майже 3,5 мільйона електродвигунів на суму в 90 мільйонів доларів – цього вистачило б на збірку 870 тисяч коптерів. На це Рустакт витратив 323 мільйони доларів.
У 2023-2024 роках компанія отримала 1,12 мільярда доларів за контрактами з російськими військовими організаціями, серед яких військова частина 45807. Як пише видання, ця частина відповідає за військову безпеку та фінансовий супровід операцій Головного управління Генштабу збройних сил Росії (ГРУ). -
Литва заявила, що не має засобів для збиття метеозондів з Білорусі
Литва не має доступних засобів для збиття метеозондів з Білорусі. Про це заявив начальник Генерального штабу Литви Раймундас Вайкшнорас, повідомляє литовський мовник LRT.
Хоч військові випробовують рішення від вітчизняних та міжнародних виробників, нинішні заходи є або неефективними, або надто дорогими.
“Білоруський режим, підтримуючи контрабандистів, користується тим, що наразі немає чіткої протиотрути від контрабандних балонів”, – сказав Вайкшнорас.
Прототипи, в тому числі деякі з України, були випробувані в реальних умовах, але поки що виявилися в основному неефективними.
Вайкшнорас наголосив на високій вартості та потенційному ризику використання звичайної зброї, призначеної для винищувачів або дронів, для знищення повітряних куль, попередивши, що це може становити небезпеку для цивільного населення та вичерпати ресурси протиповітряної оборони Литви.