У Латвії ухвалили закон, що забороняє державним службовцям та депутатам Сейму відвідувати Росію та Білорусь. Таке рішення прийняв Сейм країни у третьому читанні, у четвер, 12 червня, повідомляє Delfi.
“Заборона покликана зменшити ризики, пов’язані з національною безпекою, які можуть походити з боку обох держав”, – пояснюэ видання.
Обмеження стосуються не лише посадовців органів державного управління, а й осіб, які мають доступ до державної таємниці, а також працівників міністерств оборони, внутрішніх справ і юстиції, митної та податкової міліції, дипломатичної та консульської служби, прокуратури, судових установ й інших структур.
Голова Комісії з національної безпеки Сейму Айнарс Латковскіс пояснив, що Росія і Білорусь дедалі активніше займаються розвідувальною діяльністю проти Латвії, і для цього можуть використати будь-якого латвійського громадянина, який перетинає кордон. Він додав, що, незважаючи на рекомендації Міністерства закордонних справ і Служби державної безпеки утриматися від поїздок до цих країн, кількість поїздок продовжує зростати.
Латковскіс також наголосив, що мета таких дій із боку Росії та Білорусі полягає не лише у зборі розвідувальної інформації, а й у можливому вербуванні громадян Латвії для участі в діях, які можуть завдати шкоди державі.
Заборона охоплює також транзитні поїздки через територію Росії та Білорусі. У разі порушення закону це може стати підставою для припинення трудових відносин із відповідною особою.
Поки світова увага зосереджена на війні в Україні, Росія активно нарощує військову присутність біля кордонів Фінляндії та країн Балтії. За даними західної розвідки, Кремль готується до можливого військового протистояння з НАТО.
Позначка: Білорусь
-
У Латвії державним службовцям заборонили відвідувати Росію та Білорусь
-
В ЄС схвалили “заборонні” мита на продукцію й добрива з РФ та Білорусі
Рада Євросоюзу ухвалила нові тарифи на сільськогосподарську продукцію та добрива з Росії та Білорусі, які досі не перебували під додатковими митами. Про це оголосила пресслужба Ради ЄС12 червня.
Метою заходів є зменшення залежності європейських країн від російського та білоруського імпорту і зменшення доходів у бюджет РФ та її спроможності фінансувати ведення війни проти України. На додачу це має стимулювати виробництво всередині ЄС.
“Дотримання тарифів буде ретельно відстежуватися, щоб гарантувати захист європейської індустрії добрив та сільськогосподарських виробників. Підвищення тарифів на добрива відбуватиметься поступово, з трьохрічним перехідним періодом”, – ідеться в повідомленні.
Тарифи ЄС з 1 липня будуть поширюватись вже на всю сільськогосподарську продукцію з Росії.
Категорії, що потрапили під нові тарифи, охоплюють близько 15% від всього сільськогосподарського імпорту з Росії до ЄС станом на 2023 рік.
Стосовно добрив з Росії, у 2023 році категорії, до яких застосували мита, складали 25% імпорту у цій сфері – близько 3,6 млн тонн вартістю 1,28 млрд євро. -
Невдалий прорив у Київ: ЗМІ викрили сотні росіян, що лікувалися в Білорусі
За даними журналістів-розслідувачів, було встановлено особи 898 російських військових, які отримали поранення під час спроби захоплення Києва у 2022 році. Ці військові були лікувані у лікарнях у Білорусі. Серед поранених були бійці різних спецпідрозділів та десантники з різних регіонів Росії. Також були ідентифіковані члени Росгвардії, яких підозрюють у вбивствах цивільних. Особливу увагу привертає командир одного з підрозділів, якого підозрюють у причетності до загибелі пенсіонерки. Документи також підтвердили участь спецназу та інших бригад у конфлікті. Це є одним з найбільших підтверджень присутності російських військових у Київській області на початку війни. Інформація про ідентифікованих військових буде використана для розслідування воєнних злочинів проти України.
-
Підступні плани: що може відбутися на військових навчаннях Білорусі та РФ
Видимість дружелюбності У середу, 28 травня, на засіданні Ради глав Міноборони ОДКБ у Бішкеку міністр оборони Білорусі Віктор Хренін заявив, що маневри білорусько-російських навчань “Захід-2025”, заплановані на вересень, будуть зменшені у масштабі та “відсунуті” від кордонів НАТО і перенесені вглиб РБ. Це, за його словами, свідчить про готовність Мінська до діалогу та зниження напруженості в регіоні. “Ми ухвалили рішення про зниження параметрів навчання “Захід-2025″ та перенесення його основних маневрів углиб території Республіки Білорусь від західних кордонів”, – зазначив він. Хренін також запевнив, що заплановані навчання “не націлені проти будь-кого”, тому очікується “конструктивна реакція у відповідь” від “недружніх” країн. Утім, точне місце перенесення маневрів він не вказав, і не повідомив, наскільки близькими вони будуть до кордону з Україною.
Окрім того, помічник Хреніна з питань міжнародного військового співробітництва Валерій Ревенко повідомив, що кількість учасників навчань “Захід-2025” скоротять майже вдвічі.
Видання “Дзеркало” вказало, що в цих навчаннях може бути задіяно до 100 тис. військових. Такі навчання, за даними Міноборони РБ, проводять планово раз на 3-4 роки.
Тим часом влада Польщі заявляла, що у відповідь на навчання “Захід-2025” готуються спільно з НАТО найбільші за останні роки дивізійні маневри.
А аналітики Інституту вивчення війни (ISW) у своєму звіті вважають, що РФ та Білорусь скоротили масштаб спільних військових навчань та перенесли основний маневр подалі від західних кордонів РБ, ймовірно, для того, щоб створити видимість співпраці та відволікти увагу від обмеженого військового потенціалу Росії за межами фронту в Україні.
В ISW також наголошують, що Білорусь не могла б ухвалити таке рішення без підказки Росії.
Аналітики нагадують, що білоруські чиновники раніше стверджували, що в навчаннях “Захід-2025” візьмуть участь щонайменше 13 тис. військовослужбовців. І припускають, що Росії та Білорусі, можливо, довелося скоротити спільні навчання, оскільки більшість сил воюють в Україні.
Фахівці ISW звернули увагу й на те, що вони спостерігали за підрозділами 1-ї гвардійської танкової армії Росії (Московський військовий округ), 20-ї загальновійськової армії та 6-ї ВДА (Ленінградський військовий округ), а також приблизно 4 тис. військовослужбовців Повітряно-десантних сил, зокрема з 7-ї, 76-ї, 98-ї та 106-ї дивізій, які брали участь у спільних навчаннях “Захід-2021”. Вони зазначають, що значна частина цих формувань зараз воюють проти України.
Аналітики нагадали, що свого часу російські чиновники несподівано скасували навчання “Захід-2023”, дуже ймовірно, через потреби Росії в озброєнні та людських ресурсах для війни в Україні. Кожне навчання має мету Про навчання на території Білорусі згадував і президент України Володимир Зеленський. “Цього літа Росія там щось готує під виглядом військових навчань”, – зазначив він під час неформальної зустрічі міністрів закордонних справ низки країн ЄС 29 квітня у Варшаві. Про те, чи можуть бути ці навчання одним з елементів підготовки наступу на Україну з території Білорусі, висловився головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський в інтерв’ю LB.ua. Він зазначив, що всі навчання мають якусь мету. “І одна з таких цілей – це приховане створення угруповань наступальних військ. Тобто видимість навчань – це найбільш прийнятний спосіб перебазувати, перекинути війська, сконцентрувати на якомусь напрямку і створити угруповання військ”, – сказав головнокомандувач. Сирський нагадав, що саме так усе й починалося в 2022-му. Спочатку було створено військове угруповання, яке проводило навчання. Київ тоді сподівався, що навчання закінчаться, і російські військові повернуться в Росію. Але цього не сталося – навчання нібито було продовжено. І тепер, за словами головнокомандувача, цей фактор необхідно враховувати. Загрозливий напрямок Про те, що у вересні може зрости небезпека на кордоні з Білоруссю через її спільні військові навчання з Росією, зазначили в Державній прикордонній службі України (ДПСУ). “Загроза почне зростати, коли почнеться активна фаза спільних навчань, які анонсували Білорусь і Росія, яка припадає на вересень. Маємо бути готові до розвитку будь-яких ситуацій”, – сказав речник ДПСУ Андрій Демченко в ефірі телемарафону “Єдині новини”. Але стосовно нинішньої ситуації на кордоні з Білоруссю він зауважив, що вона відрізняється від ситуації на кордоні з Росією, і небезпечних для України дій, зокрема створення ударних груп, станом на 29 травня на цьому напрямку не фіксувалося. Втім цей напрямок лишається загрозливим.
Демченко також звернув увагу на те, що ворог має велику кількість своїх сил і засобів, і по особовому складу, і по техніці, в межах Курської області. Накопичення почалося ще з того моменту, коли Росія намагалася витіснити сили оборони України, які вели свою операцію на Курщині.
Росіяни продовжують тримати свій особовий склад на цій ділянці фронту. “Бачимо періодично певну зміну кількості ворожих військовослужбовців і техніки на цьому відтинку, але у ворога там достатньо сил для спроб атаки по території України”,- сказав речник ДПСУ. -
РФ утримує полонених українців у 300 закритих таборах – Коордштаб
Представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Олег Гущин, повідомив, що принаймні 300 місць утримання для українських військовополонених та цивільних осіб існують у Росії, на тимчасово окупованих територіях України та в Білорусі. Зазначено, що в Україні лише 10 таких об’єктів, до яких мають доступ міжнародні організації, а в Росії ситуація значно складніша, оскільки до цих місць доступу мають тільки російські владні структури. Також було наголошено, що близько 8000 українських військових перебувають у російському полоні, і за час конфлікту загинуло понад 200 українських військових.
-
Лукашенко доручив ремонтувати судна для РФ
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко вирішив використати судноремонтні потужності країни для виконання робіт для Російської Федерації. Він зазначив, що Росія запропонувала співпрацю у літакобудуванні та суднобудуванні, і це може стати корисним для Білорусі. Лукашенко наголосив на потребі використання наявних ремонтних баз для забезпечення роботи людей та збереження обсягів робіт. Пінський суднобудівно-судноремонтний завод єдиний у країні, який виконує повний цикл суднобудування та ремонту суден.
-
Росія передала Білорусі партію винищувачів
На військовий аеродром у Білорусі прибули нові багатоцільові винищувачі Су-30СМ2, які поставлені в межах співпраці з Росією. Це частина плану розвитку Збройних сил Білорусі. У планах передати республіці 12 таких винищувачів. Су-30СМ2 має високі технічні характеристики та широкий арсенал зброї, що може становити загрозу. Також відомо, що Росія планує провести спільні військові навчання з Білоруссю, що може підвищити напругу у регіоні, включаючи загрозу для України. РФ також планує розмістити нові військові бази в Білорусі.
-
У Білорусі зробили заяву щодо спільних з Росією військових навчань
Білорусь вирішила змінити параметри спільних із Росією військових навчань Захід-2025 та перенести основні маневри від західних кордонів – вглиб країни. Про це заявив міністр оборони Віктор Хренін, повідомили білоруські ЗМІ.
За його словами, військові навчання “не спрямовані проти кого-небудь”, а перенесення основних маневрів вглиб території Білорусі від західних кордонів “свідчить про готовність до діалогу і зниження напруженості в регіоні”.
“Ми прийняли рішення про зниження параметрів навчання Захід і перенесення його основних маневрів вглиб території Республіки Білорусь від західних кордонів”, – заявив Хренін.
За його словами, таким рішенням Білорусь “вкотре не тільки словом, а й ділом підтверджує свою готовність до діалогу, компромісів і зниження напруженості”.Як відомо, Росія та Білорусь у вересні 2025 року планують провести масштабні спільні військові навчання Захід. Офіційними цілями останніх є відпрацювання спільних оборонних і наступальних дій, вдосконалення взаємодії збройних сил, а також перевірка готовності військовослужбовців до різних сценаріїв безпеки. У навчаннях візьмуть участь понад 13 тис. осіб. Спільні стратегічні навчання Росії та Білорусі проводяться раз на два роки. Вони завжди викликають побоювання в офіційних осіб країн, що межують з Росією і Білоруссю, з приводу можливих інцидентів. За даними ДПСУ, на території Білорусі станом перебуває близько 2000 російських військових, які опікуються питаннями забезпечення та логістики.
-
Литва вимагає €200 млн компенсації від Білорусі за міграційну кризу
Литва подала позов до Міжнародного суду ООН у Гаазі проти Білорусі через міграційну кризу, яку спричинив режим Олександра Лукашенка. Країна вимагає понад 200 мільйонів євро компенсації за збитки, пов’язані з витратами на зміцнення кордону, спостереження та прикордонників. Литва також зауважує, що позов може вплинути на розгляд справ у Європейському суді з прав людини. Польща може приєднатися до цього позову. Білорусь підозрюється в тому, що сприяла напливу мігрантів, що призвело до відправлення назад багатьох нелегальних мігрантів Литвою. Дев’ять країн ЄС закликали переглянути тлумачення Європейської конвенції з прав людини у контексті міграційних викликів, вказуючи на необхідність дозволити країнам-членам ефективно реагувати на такі ситуації.
-
Ядерна зброя в Білорусі: у розвідці зробили заяву
Голова Служби зовнішньої розвідки України Олег Іващенко заявив, що на території Білорусі поки немає самої ядерної зброї, але є лише носії для неї. Він також зазначив, що в Білорусі облаштовують місця для зберігання ядерної зброї, але самого озброєння поки немає. Раніше відомо було, що російський президент Путін домовився з Лукашенком про розміщення тактичної ядерної зброї в Білорусі, але поки ці дані вважаються сумнівними.