Понад три тисячі підприємств на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей повністю зупинили свою діяльність, і тепер лише близько 30% населення мають хоча б якусь роботу. Про це повідомляє Центр національного спротиву.
Зазначається, що частину людей змушують працювати на об’єктах “військово-відновлювального” характеру – у комунальних службах, на будівництві оборонних споруд чи в ремонтних підрозділах, що підпорядковуються російським військовим.
Оплата за таку роботу часто затримується або видається продуктовими наборами.
“Окупаційні адміністрації масово закривають місцеві заводи та шахти, які раніше були основою економіки регіону. Виробничі потужності вивозяться до Росії або передаються під контроль російських компаній”, – йдеться у повідомленні.
Частина працівників “скорочена” формально, щоб не рахуватись у статистиці безробітних.
“Усередині окупаційних структур визнали, що економіка регіону фактично зруйнована: промисловість не відновлюється, нових інвестицій немає, а всі ресурси спрямовуються виключно на військові потреби”, – заявляють у ЦНС.
Зазначається, що рівень безробіття на окупованих територіях утричі перевищує показники 1992 року, а рівень життя залишається катастрофічним.
Позначка: Безробіття
-
Лише 30% жителів окупованого Донбасу працевлаштовані – ЦНС
-
Більшість німців проти соцдопомоги для українських біженців – опитування
Німці дедалі критичніше ставляться до правил, за якими українські біженці отримують соціальні виплати. Нове опитування INSA, проведене на замовлення видання BILD, показало: більшість громадян Німеччини не підтримують виплату допомоги з безробіття (так званого Bürgergeld) українським біженцям і вважають, що чоловіки призовного віку мають повернутися до України.
Лише 17% опитаних відповіли, що українці мають право на Bürgergeld. Натомість 66% висловилися проти.
За офіційними даними, Німеччина щороку виплачує близько 6,3 мільярда євро цієї допомоги приблизно 700 тисячам українців. При цьому роботу мають лише близько третини з них, тоді як більшість, які прибули ще 2022 року, досі не інтегровані в німецький ринок праці.
Ще категоричнішу позицію громадяни висловили щодо повернення українських чоловіків призовного віку. За даними опитування, 62% німців вважають, що ті, хто втік від війни, мають повернутися в Україну. Проти – лише 18%, ще 8% заявили, що їм байдуже, а 12% не змогли дати відповідь.
Соціологи відзначають: результати свідчать про чіткий запит суспільства на зміни, насамперед у сфері допомоги біженцям.
Міністерство праці Німеччини вже готує реформу: згідно з проєктом бюджету на 2026 рік, уряд планує скоротити витрати на Bürgergeld на 1,5 мільярда євро. Це стане можливим, якщо новоприбулі українські біженці більше не отримуватимуть Bürgergeld, а лише менші виплати за законом про допомогу шукачам притулку.
Втім, реформа набуде чинності не раніше наступного року. Перші слухання законопроєкту у Бундестазі, за словами представників міністерства праці під керівництвом Барбели Бас (SPD), планують провести до Різдва.
Як показала статистика, кількість людей з України, які попросили про притулок у Німеччині за останні тижні, суттєво зросла. Особливо збільшилася кількість заявок від молодих чоловіків після скасування Україною заборони на виїзд для чоловіків віком від 18 до 22 років.
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
-
Безробіття: скільки часу можна бути в такому статусі і як це оплачується
З Державної служби зайнятості повідомили, що з початку року було запропоновано близько 309 тис. вакансій, які дозволили знайти роботу 238 тис. людям. Найбільше попиту від роботодавців було на підсобних робітників, водіїв та продавців продовольчих товарів. Проте кількість людей, які шукали ці посади, перевищувала кількість вакансій. Також розкрито інформацію про виплати з безробіття, які залежать від страхового стажу людини, та про спрощену процедуру отримання статусу безробітного. Крім того, організовано експрес-курси для майбутніх будівельників у Києві, де навчаються переселенці, офісні працівники та ветерани для участі у відбудові країни.
-
Найбільший суднобудівний завод РФ позбудеться 70% співробітників
В Росії на Хабаровському суднобудівному заводі звільнять 70% працівників через нестачу замовлень. Про це поінформував Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України.
Відповідний наказ за рішенням “Об’єднаної суднобудівної корпорації” генеральний директор підприємства Михайло Боровський підписав 10 липня 2025 року.
“Тож після 31 жовтня ц.р. на верфі може залишитися близько 90 працівників (у 2023 році там працювало понад 500 осіб)”, – наголосили у Центрі.
У документі зазначається, що скорочення персоналу одного з найбільших суднобудівних заводів Далекого Сходу зумовлене “відсутністю обсягів виробництва”.
У ЦПД вже повідомляли, що програма оновлення цивільного морського флоту, котру Росія широко рекламувала у 2023 році, скорочена на понад 40% через хронічну нестачу фінансування.
“Санкції працюють”, – резюмували у повідомленні. -
В Україні за час війни рекордно зросла частка працюючих громадян – НБУ
У першому кварталі 2025 року в Україні помітно зменшилася кількість безробітних, а зросла кількість працездатних людей, які знайшли роботу. За даними Національного банку, попит і пропозиція робочої сили на ринку праці зросли, що спричинило збільшення як вакансій, так і резюме порівняно з попереднім роком. Підприємства також активізували зусилля для залучення до ринку праці різних груп населення, які раніше були менш представлені. Це допомогло вирішити проблему браку працівників, яка була пов’язана з наслідками війни. Проте дефіцит кадрів спричинив зростання зарплат і доходів населення, що може призвести до інфляції. Національний банк прогнозує, що невідповідність між попитом і пропозицією кваліфікованої робочої сили призведе до подальшого підвищення зарплат у приватному секторі, що буде мати вплив на інфляцію у 2025 році.